В помощь студенту-практиканту: конспекты уроков 6 класс

УРОК № 7-8

Блок 1: Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Розділ 2: Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Тема: Процес різання та обпилювання деталей із тонколистового металу.

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів з видами слюсарних ножиць, навчити різати слюсарними ножицями листовий метал, ознайомити учнів з правилами безпечної роботи при різанні ножицями листового металу. сформувати знання, вміння та навички, обпилювання металевих заготовок напилками.;

Розвивальна: Розвивати пам'ять, увагу, моторику рук, окомір, образне мислення. Сприяти розвитку навиків володіння інструментом при виконанні робіт;

Виховна: Виховувати основи культури праці. Прививати любов до праці. Сприяти вихованню ощадливого відношення до обладнання та інструменту. Повагу до професії жерстяник та інших професій які пов’язані з тонколистовим металом.

Обладнання, матеріали та наочність: Ручні та важільні ножиці (за наявністю), напилки різних фракцій та типів, молоток, киянка, слюсарний верстак, лещата, розмічальний інструмент, плакати.

Основні поняття: Правила безпеки, різання тонколистового металу, обпилювання, правка металу.

Міжпредметні (внутрішньо предметні) зв’язки: Малювання, креслення, геометрія, математика, природознавство.

Тип уроку: Комбінований.

Очікувані результати: Учні називають основні правила внутрішнього розпорядку, характеризують види конструкційних матеріалів, види інструментів та пристосувань для виготовлення виробів, види обладнання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина.

Перевірка наявності учнів, підготовленості їх до уроку, наявності робочого одягу, призначення чергових.

II. Виявлення знань та вмінь учнів.

Вчитель проводить опитування у вигляді фронтальної бесіди:

• правила безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правила внутрішнього розпорядку;

• по темі попереднього уроку.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Яку лінію називають базисною?

2. Для чого необхідна базисна лінія?

3. Які способи розмітки тонколистового металу ви знаєте?

4. Які інструменти для розмітки тонколистового металу ви знаєте?

5. Для чого використовують кутник підчас розмічання тонколистового металу?

IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Метал завжди приваблював людей своєю міццю та надійністю. Відповідно до чого з’являлись професії пов’язані з обробкою металу: ковальство, гравіювання, чеканка, токарна справа тощо. Таке різноманіття пов’язане з бажанням та потребами людства. З металу виготовляли зброю, сільськогосподарські знаряддя, посуд, крівлю будинків. З появою тонколистового металу з’являється нова професія «жерстяник ». Тому сьогодні мова піде про обробку тонколистового металу, яку виконують жерстяники. Ви дізнаєтесь як та чим відрізати метал, як його обпиляти та вирівняти. Повідомлення теми уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку.

V. Визначення завдань для учнів на урок.
Учні розуміють значення понять «різання металу», «обпилювання металу», «правка металу». Називають основні правила внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні.

1. Вивчення нового матеріалу.

а) різання тонколистового металу ножицями;

б) обпилювання тонколистового металу;

в) правка тонколистового металу.

VII. Осмислення учнями вивченого матеріалу.

Робота з робочими зошитами для учнів, опрацювання відповідного параграфу підручника.

XIII. Формування умінь та навичок учнів. Практична робота.

Вступний інструктаж.

Звернути увагу дітей на те, що:

• Тримати метал рукою потрібно тільки у рукавиці

• Відрізати метал точно розмітці і залишати припуск на обробку

• Щоб краще і легше різати старатися різати крайніми частинами губок

• Якщо тримати в руках важко, то можна зажати ножиці в лещатах

Завдання.

Вирізати ножицями заготовки для совків.

Поточний інструктаж.

Під час роботи звертати увагу учнів на те, щоб:

- заготовку слід тримати лівою рукою, не ближче ніж за 10 см від прорізу;

- заготовка під час роботи повинно рухатись точно перпендикулярно до площини ножиць:

- при різанні всю увагу необхідно зосередити на лінію розмітки.

- якщо допускається одна помилка більшістю учнів, зупинити роботу і показати виконання операції ще раз

Заключний інструктаж.

- знову звернути увагу дітей на дотримання правил безпеки (повторюють учні);

- перевірка виконаного завдання;

- визначення найкращої роботи.

IX. Рефлексія. Підсумок уроку.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

• Що нового дізнались на уроці.

• Чого навчились. Яку роботу виконали.

• Які завдання були визначені учням на урок.

• Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені на урок.

• Чому отримали саме такий результат.

• Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи.

• Де можна використати набуті знання та вміння.

X. Заключна частина

Аналіз характерних помилок, демонстрація кращих робіт, аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення, оцінювання результатів практичної роботи, загальна оцінка виконаної роботи. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденники.

XI. Завдання додому.

• Повторити правила безпеки.

• Принести спецодяг та зошит.

• Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

• Зробити самоаналіз практичної роботи в робочому зошиті.

XII. Прибирання робочого місця

Прибирання робочих місць, майстерні. Видача завдання черговим у майстерні. Перевірка прибирання на місця інструменту та заготовок. Контроль за прибиранням робочих місць учнями класу.

Додаток до плану уроку.

а) Процес різання заготовок. Існує два способи поділу листового металу на частини це рубання та різання. Рубанням називається операція, при якій за допомогою зубила і слюсарного молотка із заготовки видаляють шар металу або розрубують її. Фізична основа рубання - це дія клиновидну форму якого має робоча (різальна) частина зубила. Рубання застосовують у тих випадках, коли обробляти заготовки на верстаті важко або нераціонально. Рубанням видаляють (зрубують) із заготовки нерівності металу, знімають тверду кірку, окалину, гострі кромки деталі, вирубують пази і канавки, розрубують листовий метал на частини. Рубання виконується, як правило, в лещатах. Розрубувати листовий метал можна на плиті. Основний робочий (різальний) інструмент при рубанні - зубило, а ударний - молоток.

Робоча й ударна частини піддаються термічній обробці (загартуванню й відпусканню). Ступінь загартування зубила можна визначити, провівши напилком по його загартованій частині: якщо напилок не знімає стружку, а ковзає по поверхні, то зубило загартоване добре.

Для вирубування вузьких пазів і канавок користуються зубилом з вузькою різальною кромкою - крейцмейселем. Таким зубилом можна знімати і широкі шари металу: прорубують канавки вузьким зубилом, а виступи, що залишилися, зрубують широким. Для вирубування профільних канавок (півкруглих, двогранних тощо) застосовують спеціальні крейцмейселі - канавочники, що відрізняються від звичайних тільки формою ріжучої кромки.

Слюсарні молотки, що застосовуються при рубанні металів, бувають двох типів: з круглим і квадратним бойком. Основною характеристикою молотка є його маса. Для рубання металів застосовують молотки масою від 400 до 600 г.

Рубання металів – операція дуже трудомістка. Щоб полегшити працю і підвищити її продуктивність, використовують механізовані інструменти. Серед них найпоширеніший пневматичний рубальний молоток. Він приводиться в дію стиснутим повітрям, що подається шлангом від постійної пневматичної мережі або пересувного компресора

2) Тонколистовий метал найчастіше ріжуть слюсарними ручними і важільними ножицями. Різання ножицями полягає в поділі листового матеріалу на частини без виділення стружки.

Під час різання металу за допомогою ножиць бічні поверхні щік ножиць слід весь час щільно притискувати одну до одної, а ножиці відкривати так, щоб вони добре захвачували метал і різали середньою частиною лез. Натискувати на ручки треба плавно, без ривків і різких рухів. Щоб лінії розрізу були рівні, лист металу тримають перпендикулярно до поверхні щік ножиць. Рухаючи ножиці, треба уважно стежити за лініями розмітки.

Рис. 1.1 Слюсарні ручні ножиці

Слюсарні ручні ножиці (Рис. 1.1) мають короткі ріжучі леза і подовжені ручки. Під тиском двох лез, що рухаються назустріч одне одному, метал розтинається в місці стиснення. Для зручності нижню ручку кладуть на край верстака або ж кріплять у слюсарних лещатах Правою рукою натискують на верхню ручку ножиць, а лівою подають заготовку на себе, трохи піднімаючи її. Лезо спрямовують точно по лінії розмічання. При вирізуванні по криволінійному контуру не варто зразу різати по лінії розмітки. Спочатку вирізають частину листа металу, залишаючи припуск для остаточного вирізання по контуру.

Важільними ножицями (Рис. 1.2) розрізати листовий метал можна швидше і з меншими зусиллями. Ці ножиці складаються з корпусу 1. приєднаного до стола або масивної підставки. До корпусу кріпиться нерухомо лезо 5. Рухоме лезо 4 приводиться в рух ручкою 3. Лист металу кладуть між лезами, закріплюють упором 2 під прямим кутом до лез і натискують на рукоятку 3. При цьому лист розрізується.

Рис.1.2 Важільні ножиці

Працюючи з слюсарними ножицями, треба додержувати правил безпечної роботи:

• Не тримати ліву руку близько до лез ножиць;

• Не тримати пальців на лінії розрізу;

• Ручні ножиці надійно закріплювати в лещатах;

• Під час роботи використовувати рукавиці;

• Не можна перевіряти якість розрізу рукою тому, що в різання важільними ножицями стежити, щоб не поранити ними рук і не порвати одяг.

б) Обпилювання тонколистового металу. Обпилюванням називається одна з слюсарних операцій, яка полягає в зніманні шару металу з поверхні заготовки напилком вручну або на верстатах. За допомогою напилків обробляють криволінійні поверхні, пази, канавки, отвори будь – якої форми. Припуски на обпилювання становлять 0,025 мм.

Напилок потрібно брати в праву руку так, щоб його ручка впиралась в долоню руки, чотири пальці захоплювали ручку знизу , а великий палець був зверху. Долоню лівої руки накладають трохи вперед напилка на відстані 20...30 мм. Від його носка.

Напилок – це багатолезовий, металорізальний інструмент певного профілю і довжини, різальними кромками слугують - насічки. Розділяють такі групи напилків: загального призначення, спеціального призначення, надфілі, машинні.

За формою поперечного перерізу напилки поділяються на вісім типів:

плоскі, плоскі гостроносі, квадратні, тригранні, напівкруглі, круглі, ромбічні, ножівочні.

Напилки маркують за величиною насічки. За кількістю насічок на 1 см. Довжини розрізняють такі номери напилків:

0 і 1 ( драчові ) – для зняття металу на товщину 0,5...1,0 мм.

2 і 3 ( лицьові ) – на товщину 0,1...0,3 мм.

4 і 5 ( бархатні ) – на товщину 0,005...0,010 мм.

в) Правка тонколистового металу. Тонколистовий метал дуже легко піддається деформаціям (особливо викривлення прямолінійності поверхні). Для усунення цього недоліку поверхню заготовки правлять, тобто задають їй прямолінійності. Для правки тонколистового металу використовують дерев’яний брусок, або спеціальний дерев’яний молоток, який зветься «киянкою».

Брусок застосовується, якщо метал легко піддається правці (наприклад фольга), або деформація незначна. Брусок кладуть на поверхню металу й зворотно-поступальними рухами правлять метал доти доки поверхня не вирівняється.

Киянку використовують для правки складніших поверхонь більш товщих поверхонь. Так як киянка виготовлена з деревини, вона не буде деформувати поверхню на відмінну від металевого молотка. Удари киянкою повинні бути точними, виваженими та помірними задля збереження заготовки від інших механічних деформацій, наслідком яких може стати не вміле правлення!

Правка металу – це небезпечний процес, який вимагає дотримуватись правил безпеки праці:

1. Обережно обходитись із заготовками, оскільки листовий метал і дріт мають гострі кромки.

2. Обов'язково надівати рукавицю на руку, утримуючу заготовку при її правці.

3. Перед початком роботи перевірити справність інструменту.

4. Тримати руку, яка утримує заготовку, по можливості далі від місця удару

молотком або киянкою.

5. Не стояти за спиною товариша, коли він працює.

6. Щільно притискати заготовку до правильної плити.

Клас
Дата

УРОК № 9-10

Блок 1: Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Розділ 2: Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Тема: Способи з’єднання деталей із тонколистового металу.

Мета:

Навчальна: Ознайомити учнів з прийомами та способами з'єднання тонколистового металу за допомогою заклепок та фальцевого шва. Формувати розуміння в учнів про правила техніки безпеки під час з’єднання деталей. Забезпечити дотримання правил охорони праці та безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил внутрішнього розпорядку;

Розвивальна: Розвивати пам'ять, увагу, моторику рук, окомір, охайність. Сприяти розвитку навиків володіння інструментом при виконанні робіт.

Виховна: Виховувати основи культури праці, працелюбність, охайність. Сприяти вихованню ощадливого ставлення до обладнання та інструменту. Сприяти вихованню економного використання матеріалів.

Обладнання, матеріали та наочність: Верстаки, верстати, пристосування, наочні посібники, стенди, плакати, інструменти і матеріали.

Основні поняття: Тонколистовий метал, з’єднання, заклепки, пальцевий шов.

Міжпредметні (внутрішньо предметні) зв’язки: Малювання, креслення, біологія, геометрія, математика , природознавство.

Тип уроку: Комбінований.

Очікувані результати: Учні мають уявлення про способи з’єднання тонколистового металу. Називають вид з’єднання в залежності від призначення. Вміють з’єднувати тонколистовий метал між собою заклепками.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина.

Перевірка наявності учнів, підготовленості їх до уроку, наявності робочого одягу, призначення чергових.

II. Виявлення знань та вмінь учнів.

Вчитель питає про правила безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правила внутрішнього розпорядку. Вчитель питає по темі попереднього уроку.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

• Які види слюсарних ножиць ви знаєте? Які з них більш ефективні?

• Яких правил необхідно дотримуватись при різанні металу ножицями?

• Що ви розумієте під терміном «обпилювання металу»?

• Які види напилків ви знаєте? В чому їх відмінність?

• Яким молотком дозволяється правити метал?

Слід звернути увагу учнів на те, що вони повинні мати з собою на уроці трудового навчання.

IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Ви знаєте для того щоб скріпити між собою дві і більше деталей необхідно виконати певну дію. Існує певна кількість способів скріплення деталей між собою, які в свою чергу поділяються на рознімні (шпонкове, гвинт-гайка, шкантове, на само різи тощо) та не рознімні (склеювання, зварювання, запаювання, заклепкові тощо). Сьогодні ми будимо розглядати не рознімні види з’єднання деталей, а саме заклепкове та в стик. З’ясуємо переваги та недоліки таких з’єднань.

V. Повідомлення теми уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку.

VI. Визначення завдань для учнів на урок

Учні розуміють поняття «з’єднання тонколистового металу». Учні називають способи з’єднань деталей. Вчаться з’єднувати деталі між собою за допомогою заклепкового з’єднання та в стик.

VII. Вивчення нового матеріалу.

• Прийоми з’єднання деталей однофальцевим швом;

• Види заклепок та способи з’єднання деталей за їх допомогою

• Правила внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні. Організація робочого місця.

VIII. Осмислення учнями вивченого матеріалу.

Робота з робочими зошитами для учнів.

IX. Формування умінь та навичок учнів. Практична робота.

Вступний інструктаж.

• Учитель формує пари;

• Схематично малює на дошці однофальцевий шов.

Поточний інструктаж

• При необхідності учитель регламентує час на виконання операцій.

• Забезпечення необхідними матеріалами та інструментами.

• Самостійне виконання завдань практичної роботи.

• Поточний інструктаж. (індивідуальний, груповий, якщо необхідно).

• Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.

• Обхід робочих місць з метою проведення індивідуального і фронтального інструктажів.

• Самоконтроль та взаємоконтроль учнів (передбачити, як саме буде здійснюватись).

• Контроль за організацією робочих місць та дотриманням учнями правил безпеки праці.

X. Рефлексія. Підсумок уроку.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

• Що нового дізнались на уроці.

• Чого навчились. Яку роботу виконали.

• Які завдання були визначені учням на урок.

• Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені на урок.

• Чому отримали саме такий результат.

• Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи.

• Де можна використати набуті знання та вміння.

XI. Заключна частина

Аналіз характерних помилок, демонстрація кращих робіт, аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення, оцінювання результатів практичної роботи, загальна оцінка виконаної роботи. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденники.

XII. Завдання додому.

• Повторити правила безпеки.

• Принести спецодяг та зошит.

• Зробити аналіз практичної роботи.

• Вивчити відповідний параграф підручника.

XIII. Прибирання робочого місця

Прибирання робочих місць, майстерні. Видача завдання черговим у майстерні. Перевірка прибирання на місця інструменту та заготовок. Контроль за прибиранням робочих місць учнями класу. Покидання учнями навчальної майстерні.

Додаток до плану уроку.

1) Для з'єднання деталей з жерсті застосовують різні способи. Найбільше простій — з'єднання деталей простим швом. Таке з'єднання часте використовується в різного роду слюсарних роботах: при виготовленні посуду з білої жерсті, різних ємностей для сипучих продуктів і рідин і т.п. Ознайомимося з простим (однофальцевим) швом на прикладі виготовлення циліндра з жерсті.

№ п/п	Технологічна послідовність	Графічне зображення	Інструменти
1 2 3 4 5	Розмітити і вирізати з жерсті заготовку По розміченим лініям зігнути краї під гострим кутом Заготовку загнути навколо оправки і з’єднати фальці Надіти циліндр на оправку і пригнути фальці Закріпити з’єднані фальці і вирівняти нерівності		Лінійка, рисувалка, ножиці Киянка, оправка, лещата Киянка, оправка Киянка, оправка, лещата Киянка, оправка, лещата

2) Заклепувальні з'єднання

Деталі з листового металу часто з'єднують за допомогою заклепок. Таке з'єднання деталей називають заклепувальним швом, а процес з'єднання – клепанням. Усі конструктивні елементи і розміри шва заклепувального з'єднання на кресленні зображують так, як показано на рис. 1, де а — відстань між центрами заклепок, б_г і б_а— відстань від кромок, L — ширина заклепувального шва, r₁ і r₂-товщини деталей 1 і 2.

При з'єднанні заклепками деталей, накладених один на одного, необхідно спочатку зробити отвори. Отвори в металі вирубують або свердлять. Невеликі отвори вирубують пробійниками – сталевими стрижнями з щільно обрізаним конічним кінцем. Ними також розширюють уже пробиті отвори. При вирубці отворів метал кладуть на торець дерев'яного бруска на свинцеву пластинку. Пробійник ставлять вертикально в розмічену крапку і вдаряють по ньому молотком (рис. 2). Краї вирубаного отвору вирівнюють із зворотної сторони легким ударом молотка.

Точні і чисті отвори в металі можна одержати тільки при свердлінні свердлом потрібного діаметра.

Під час свердління невеликих заготовок з тонкого листового металу їх варто тримати в лівій руці пасатижі чи ручними тисками. Під заготовку при цьому обов'язково кладуть дерев'яний брусок.

Деталі, що з'єднуються, накладають один на одного так, щоб отвори співпали між собою. У ці отвори вставляють заклепки відповідного діаметра і з потрібною формою голівки. Довжина заклепок повинна бути дещо більша товщини деталей, що з'єднуються. Так, для одержання напівкруглої голівки довжина виступаючого стрижня заклепка повинна бути в півтора рази більше діаметра заклепки.

За допомогою спеціальних інструментів – обжимки і підтримки листи, що з'єднуються, легкими ударами молотка щільно осаджують навколо виступаючого кінця заклепки. Обжимку підбирають так, щоб її отвір був небагато більше діаметра заклепки і щоб глибина отвору перевищувала довжину виступаючої частини заклепки. При формуванні замикаючої голівки заклепки молоток не повинний торкати поверхню деталей, що з'єднуються, щоб не пошкодити їх.

Правила безпечної роботи при клепці:

1. перед роботою перевірити надійність молотка;

2. удари молотком наносити по центру ударної частини заготовки;

3. слідкувати щоб руки не потрапили під ударну частину молотка;

4. працювати за верстаком, який оснащено захисною сіткою;

5. не відволікатись під час виконання операції.

Клас
Дата

УРОК № 11-12

Блок 1: Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Розділ 2: Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Тема: Процес вирівнювання, розмічання, різання та виготовлення виробів із дроту. Вирівнювання та підготовка дроту до розмічання й обробки.

Мета:

Навчальна: Ознайомити учнів з особливостями технологічних процесів розмічання, випрямляння та різання дроту. Формувати підґрунтя для досягнення учнями практичних навичок вирівнювання, розмічання та гнуття дроту в умовах шкільної майстерні. Забезпечити дотримання правил охорони праці та безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил внутрішнього розпорядку;

Розвивальна: Розвивати пам'ять, увагу, окомір, самоконтроль, моторику рук. Сприяти розвитку навиків володіння інструментом при виконанні робіт;

Виховна: Виховувати основи культури праці. Сприяти вихованню ощадливого відношення до обладнання та інструменту. Сприяти вихованню економного використання матеріалів.

Обладнання, матеріали та наочність: Слюсарний верстак з лещатами, молоток, накувальня, плоскогубці круглогубці, дріт різного діаметру, плакати, дошка.

Основні поняття: Вирівнювання, гнуття, розмічання, круглогубці, дріт.

Міжпредметні (внутрішньо предметні) зв’язки: Малювання, креслення, біологія, математика, природознавство.

Тип уроку: Комбінований.

Очікувані результати: Учні розуміють поняття: розмічання, різання, гнуття; характеризують види конструкційних матеріалів, види інструментів та пристосувань для виготовлення виробів, види обладнання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина.

Перевірка наявності учнів, підготовленості їх до уроку, наявності робочого одягу.

II. Виявлення знань та вмінь учнів.

Вчитель питає про правила безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правила внутрішнього розпорядку. Вчитель виявляє залишкові знання учнів та розуміння понять, які вивчатимуться на уроці.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

• Який метал називають тонколистовим?

• Що виготовляють з тонколистового металу?

• Чи використовуємо ми в побуті вироби з тонколистового металу?

• Які існують способи з’єднання тонколистового металу між собою?

• Чи можна з’єднувати тонколистовий метал заклепками?

Слід звернути увагу учнів на те, що вони повинні мати з собою на уроці трудового навчання.

ІV. Мотивація навчально-трудової діяльності.

В сучасному житті нас оточують безліч різноманітних виробів, які виготовлені з різних конструкційних матеріалів. Серед най розповсюджених метал, камінь, дерево – це натуральні матеріали, які притягають своєю надійністю та довершеністю та пластмаси – це штучно створені матеріали, що знайшли своє застосування в усіх галузях виробництва. Сьогодні ми будимо говорити про один із видів виробів, який виготовляють із металу, а саме про дріт.

V. Повідомлення теми уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку.

VI. Визначення завдань для учнів на урок.
Учні називають основні правила внутрішнього розпорядку, характеризують види конструкційних матеріалів, види інструментів та пристосувань для виготовлення виробів, види обладнання.

VII. Вивчення нового матеріалу.

• Підготовка дроту до роботи.

• Конструювання виробів з дроту.

• Різання дроту.

• Згинання дроту.

• Правила безпечної праці.

VIII. Осмислення учнями вивченого матеріалу.

Робота з робочими зошитами для учнів.

IX. Формування умінь та навичок учнів. Практична робота. Поточний інструктаж.

• Виготовлення креслярки для потреб майстерні.

• Вибір дроту.

• Технологічний процес виготовлення проектованого виробу.

• Аналіз завдань практичної роботи.

• Забезпечення необхідним інструментом та обладнанням.

• Самостійне виконання завдань практичної роботи.

• Поточний інструктаж. (індивідуальний, груповий, якщо необхідно).

• Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.

• Обхід робочих місць з метою проведення індивідуального і фронтального інструктажів.

• Самоконтроль та взаємоконтроль учнів (передбачити, як саме буде здійснюватись).

• Контроль за організацією робочих місць та дотриманням учнями правил безпеки праці.

X. Рефлексія. Підсумок уроку.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

• Що нового дізнались на уроці.

• Чого навчились. Яку роботу виконали.

• Які завдання були визначені учням на урок.

• Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені на урок.

• Чому отримали саме такий результат.

• Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи.

• Де можна використати набуті знання та вміння.

XI. Заключна частина

Аналіз характерних помилок, демонстрація кращих робіт, аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення, оцінювання результатів практичної роботи, загальна оцінка виконаної роботи. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденники.

XII. Завдання додому.

• Повторити правила безпеки.

• Принести спецодяг та зошит.

• Вивчити матеріал за конспектом.

• Опрацювати необхідний параграф підручника.

XIII. Прибирання робочого місця

Прибирання робочих місць, майстерні. Видача завдання черговим у майстерні. Перевірка прибирання на місця інструменту та заготовок. Контроль за прибиранням робочих місць учнями класу.

Додаток до плану уроку.

1. Підготовка дроту до роботи.

Дріт, діаметром більше 2 мм, випрямляють дерев’яним або гумовим молотком. Для цього на стільницю верстата кладуть дерев’яну підставку, розміщують на ній дріт випуклостями вгору і наносять легкі удари по викривленнях. Щоб досягти прямолінійності — заготовку періодично повертають. Вирівнювання розпочинають із середини заготовки, спочатку до крайнього дальнього кінця, а потім беруть за кінець вирівняної частини і виконують таку ж операцію з другою частиною. М’який дріт з міді, алюмінію діаметром до 3 мм можна випрямляти за допомогою дерев’яних брусків, переміщенням дроту навколо циліндричної стальної оправки або з допомогою спеціально сконструйованих пристроїв.

1. Конструювання виробів з дроту.

Після вирівнювання заготовки, приступають до конструювання виробу. Цей процес складається з таких же основних етапів, що й конструювання виробів з деревини та тонколистового металу. Насамперед, визначається призначення виробу, його форма, розміри конструктивних елементів та виробу в цілому, матеріал з якого передбачається його виготовлення. Форму, розміри виробу, інші дані, які необхідні для виготовлення виробу та його контролю зображають на ескізі, технічному рисунку або іншому графічному документі.

Після виконання креслення добирають необхідні матеріали, інструменти та пристосування, відрізають заготовку із припуском на обробку і приступають до виготовлення виробу.

1. Різання дроту.

Відрізання заготовки виконують кусачками або пасатижами. При цьому необхідно слідкувати, щоб після відрізання заготовки, лінія розмітки залишалась на ній. Не можна відрізати сталевий дріт слюсарними або важільними ножицями, тому що він має підвищену твердість. В такому випадку дріт розрізають ножівкою слюсарною або надпилюють ребром напилка на ½ - 1/3 діаметра а потім ламають в лещатах. Під час ламання необхідно бути обережним.

1. Згинання дроту.

Щоб надати заготовці з дроту потрібної форми, її згинають з допомогою плоскогубців. Плоскогубцями затискують і згинають дріт під потрібним кутом. Елементи криволінійної форми виготовляють з допомогою круглогубців. Для виготовлення виробів, що мають складну форму застосовують металеві оправки.

Для згинання заготовки під прямим кутом, її затискують між губками лещат, прикладають до неї дерев’яний брусок (щоб не пошкодити заготовку) і з допомогою молотка згинають.

Вироби складної форми із м’якого дроту можна виготовляти за кресленням виконаними згідно натуральних розмірів виробу. Для цього необхідно розрахувати довжину заготовки з урахуванням припуску на згинання та обробку, розмітити та відрізати заготовку. Далі способом її накладання на креслення та застосування круглогубців або плоскогубців виконують згинання окремих елементів. При цьому необхідно постійно контролювати щоб елементи виробу при накладанні їх на креслення співпадали між собою за формою.

1. Правила безпечної праці.

Відрізаючи заготовку, не можна підносити дріт близько до обличчя. Працювати можна тільки справним інструментом. Не можна тримати руку близько до місця згинання дроту. При виконанні робіт з допомогою оправки, вона повинна бути надійно закріплена в слюсарних лещатах.