Прийоми свердління фанери та ДВП. Процес підготовки деталей виробу до оздоблення.

Розробка уроку на тему: «Прийоми свердління фанери та ДВП. Процес підготовки деталей виробу до оздоблення.».

Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?

Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.

Быстро и объективно проверять знания учащихся.

Сделать изучение нового материала максимально понятным.

Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.

Наладить дисциплину на своих уроках.

Получить возможность работать творчески.

=> ПОЛУЧИТЬ СУПЕРСПОСОБНОСТИ УЧИТЕЛЯ <=

Просмотр содержимого документа
«Прийоми свердління фанери та ДВП. Процес підготовки деталей виробу до оздоблення.»

5 клас Дата________

Тема: «Прийоми свердління фанери та ДВП. Процес підготовки деталей виробу до оздоблення.»

Мета:

Сформувати поняття:

Свердління;
Шліфування;

Навчити:

• визначати необхідність обраного матеріалу;

• виконувати підготовку до свердління заготовки та підготовка інструменту;

• готувати деталі до оздоблення.

Виховувати: культуру поведінки під час фронтальної та індивідуальної роботи. Виховувати повагу до майстрів минулого і сьогодення.

Обладнання: Підручник, лінійка, копірка, ДВП, простий олівець, лобзик, ручна дріль, коловорот, шліфувальна шкурка, шліфа, проектор, набір свердл.

Хід уроку.

Організаційний момент.

Привітання. Відмічання відсутніх. Перевірка зовнішнього вигляду.

Хвилина Патріотичного виховання.

Актуалізація опорних знань.

Проходження тесту.

1. Пазухи (западини між зубцями ножівки служать для)

А) зручності розведення зубців

Б) загострення зубців ножівки

В) видалення тирси

Як називається пристрій 2, з допомогою якого закріплена підкладна дошка 1?
А) ручні лещата
Б) затискач
В) струбцина

На якому зображенні правильно показано кріплення пилочки в лобзику?

4. Що зображено на малюнку?

А) організація робочого місця

Б) виконання роботи лобзиком

в) процес встановлення пилочки

Г) процес кріплення заготовки

3. Вивчення нового матеріалу.

Однієї з різновидів різання є свердління деревини, металу та інших конструкційних матеріалів. Виконують його за допомогою різних по конструкції свердел (підручник рис. 71).

Однак загальним для них є те, що всі вони мають три основні частини: ріжучу, робочу і кріпильну (підручник рис. 72). На кріпильної частини вказується діаметр свердла і марка сталі, з якої воно виготовлено.

Ріжуча частина спірального свердла має дві ріжучі кромки у формі клина (рис. 73, а). Заглиблюючись в деревину, ріжучі кромки зрізують певний її шар. Між ними вздовж робочої поверхні розміщені гвинтові канавки (рис. 73, б), з допомогою яких зрізані частинки деревини відводяться на поверхню заготовки у вигляді стружки (рис. 74).

Робоча частина свердла має дві спіральні стрічки, призначені для направлення свердла по від-верстию і зменшення тертя його об стінки. Його кріпильна частина – хвостовик служить для закріплення свердла в певному пристрої або механізмі

Перегляд відео: «Свердління отворів свердлом плоским».

Для обертання свердла застосовують механічні та електрифіковані інструменти. Найзручнішими з ручних інструментів є коловорот і дриль (рис. 75). Свердло підбирають в залежності від діаметра отвору, зазначеного на кресленні. Вибравши свердло, його вставляють і щільно затискають в патроні інструменту (рис. 76).

Перегляд відео: «Огляд ручної механічної дрилі».

Глухий отвір – отвір, має обмежену глибину.

Наскрізному свердлінні свердло виходить з протилежного боку заготовки.

Щоб надати виробам привабливий зовнішній вигляд, підготувати їх до обробки і при цьому досягти більш якісної обробки, ніж напилками, поверхню виробів шліфують. Виконують таку технологічну операцію шліфувальною шкуркою. Це багаторізцевий ріжучий інструмент, що складається з наклеєних на поверхню щільного паперу або тканини дуже дрібних твердих часток у вигляді зерен з гострими вершинами (рис. 82). Матеріали, з яких виготовляються такі зерна, називають абразивами. При виборі шліфувальної шкурки слід звернути увагу на зернистість, яка позначається числом або числом з буквою. Чим більше число, тим більша кількість зерен наклеєне на одному квадратному сантиметрі основи шліфувального паперу, тим дрібніше зерна, а значить, з більшою чистотою можна обробляти поверхню виробу. Для шліфування виробів з деревних матеріалів краще застосовувати шліфувальні шкурки з номерами 100...140.

Шліфують поверхню деревини або фанери з допомогою шліфувальної колодки (шліфа) або спеціального пристрою, на яких кріпиться шліфувальна шкурка (рис. 84).

Напрямок шліфування повинно збігатися з напрямком волокон деревини (рис. 85, а). Якщо шліфувати поперек волокон (рис. 85, б), утворюються подряпини.