Регіональні особливості українського житла та інтер`єру від минулого до сучасного, його традиційні риси

Тема уроку: Регіональні особливості українського житла та інтер`єру від минулого до сучасного, його традиційні риси.

Мета уроку:

• ознайомити учнів з особливостями житла та інтер’єру Дніпропетровщини, з технологічними особливостями виготовлення оберегів;

• навчити користуватися різними джерелами інформації; виготовляти обереги;

• розвивати творчу уяву, естетичний смак, виховувати охайність, прагнення використовувати елементи українських національних традицій в оформленні сучасного помешкання.

Обладнання уроку: ілюстрації оформлення інтер’єру, мультимедійний пристрій, клей, ножиці, солом’яні підставки.

Міжпредметні зв’язки : ОТМ, біоніка, валеологія

Профорієнтація: дизайнер

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ:

1. Організація класу

2. Актуалізація опорних знань

Гра «Я думаю, що…» - продовжіть речення , починаючи його словами «я думаю, що»

• Квартира, кімната може розповісти …

• Вибір меблів, аксесуарів, побутової техніки залежить від…

• Людина, яка займається створенням затишку, єдності стилю квартири повинна мати…

Питання до класу:

• Як називається така професія?

• Чи є на сучасному ринку праці потреба в таких спеціалістах?

• Назвіть телепередачі, де можна побачити працю дизайнера.

• Назвіть сфери діяльності дизайнера.

1. Мотивація навчальної діяльності

«Квітка асоціацій» - назвіть поняття або асоціації, які викликає слово «інтер’єр». Відповіді запишіть на пелюстках.

Спробуємо сьогодні на уроці пофантазувати: ви - дизайнери інтер’єру і вам слід оформити приміщення з використанням елементів національних традицій та модних тенденцій. Без певних знань цього зробити неможливо.

1. Повідомлення теми уроку

«Регіональні особливості українського житла та інтер`єру від минулого до сучасного, його традиційні риси. Оформлення інтер’єру помешкання з використанням елементів українських народних традицій»

1. Постановка завдань перед учнями:

Знати: особливості архітектури Дніпропетровщини, вимоги до інтер’єру

Вміти: створити ескіз приміщення з використанням елементів національних традицій та модних тенденцій, виготовляти обереги.

1. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: Інтер’єр в перекладі з французької означає «внутрішній». Це архітектурне та художнє оформлення внутрішнього простору будови або помешкання. Інтер’єр включає в себе розміщення та взаємозв’язок всіх приміщень, декор та різноманітне обладнання.

Інтер’єр помешкання проектує дизайнер – спочатку на папері у вигляді дизайн-проекту. При цьому враховуються всі елементи оформлення інтер’єру: розміщення меблів, кольорову гаму, загальний план. У створенні дизайн-проекту допомагає комп’ютерне проектування, яке дає змогу створювати індивідуальні інтер’єри . Робота дизайнера творча. При цьому фахівець застосовує знання з основ архітектури, ергономіки й стилю. Важливо, щоб в оформленні інтер’єру простежувався цілісний образ, а його окремі елементи гармонійно поєднувалися між собою.

Більшість людей намагаються зробити своє помешкання затишним та оригінальним. Все частіше в сучасному інтер’єрі можна розгледіти повернення до національних джерел. Можливо, модному стилю «хай-тек» з його чіткими лініями та мінімалізмом недостатньо домашнього затишку та тепла.

Нарешті, переживши складні періоди в своїй історії, український народ повернувся до своїх традицій, культури та символіки.

Захист учнівських проектів- презентацій

1-а учениця

Дедалі більше віддаляється від нас в шаленому темпі атомної епохи біленька хатина у вишневому садку з колискою та мудрим усміхом батька. У цій хатині – наш корінь роду, щось одвічне, як життя , і святе, як мамина пісня… Біла хата, біла сорочка, біла свита… Це становило неодмінну національну прикмету українця.

Українське народне житло, як і в інших слов’янських народів пройшло багатовіковий шлях розвитку. «З чужого двора не здобудеш добра. Потрібно мати свій» Оселю і двір, що її оточує, на Україні називають «садибою», «обійстям».

Найбільш характерними господарськими спорудами українського сільського двору були: хлів – приміщення для великої рогатої худоби; стайня – для коней; сажа, куча, кармник – для свиней, курник – для домашньої птиці; кадуб, вулик, довбня – для бджіл. Для зберігання сіна в снопах використовували клуні, стодоли, половники. Хліб та предмети домашнього вжитку зберігали в коморі. Існував також ряд інших господарських споруд двору: млин, вітряк, олійниця, крупорушка.

«Хто землю огородить, того Бог оборонить», - казали у старовину. Часто по огорожі односельці судили про господарський хист власника садиби. На Дніпропетровщині можна було зустріти мури з дрібного каменю. Своєрідним символом сільської України, її романтичної старовини став плетений з лози «тин».

У залежності від природних умов, клімату, будівельних матеріалів, традицій на Україні споруджували житло найрізноманітніших типів. Колись людину задовольняла хатинка з однієї кімнати, потім до неї додалися сіни. І, нарешті,почали будувати трикамерне ( триподільне) житло – світлиця, сіни, комора.

У південних степових районах розрізняли землянки –

«бурдеї» і підвищені житла – «верхові хати»

Які тільки типи глиняних осель не зустрінеш

на Наддніпрянщині.

Глиняні «ліплянки», споруди з саману та лампачу, вальків.

У багатьох селах будували хати-мазанки. Наддніпрянці білили хати ззовні і всередині. Вікна і двері часто обводили червоною глиною. Призьбу також фарбували у червоний колір.

2-а учениця

Особливість внутрішнього планування українського житла пов’язана з певними обрядами та деякими предметами: столом,піччю, лавами.

Предметом особливого ставлення був стіл. Коли господар продавав будинок, стіл обов’язково передавали новому хазяїну.

Стіл пересували тільки при здійсненні деяких обрядів,

наприклад весілля або похорон. Стіл ставили

під божником.

Біля столу попід тильною стіною ставили довгу дерев’яну лаву, а з зовнішнього боку – маленький переносний ослінчик. Зліва від столу знаходилася скриня.

Біля дверей та понад ними робили дерев’яні

полички або невеличку шафу (мисник), а уздовж

чільної стіни над вікнами проти печі – полицю

для хатнього начиння та хліба.

Слов’яни високо цінували вироби народних промислів. Велике значення мав домашній посуд. Дерев’яні ложки, глиняні тарілки та миски мали функціональне та декоративне значення

3-я учениця

Українська вариста піч завжди була центром функціонального та оберегового вираження. Вона завжди займала внутрішній кут з боку вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, де були вікна. Українська вариста піч за формою забірного пристрою була лівобережна, правобережна та лемківська. Лівобережна мала комин, стінки якого були поставлені на припічок.

Правобережна мала комин у вигляді зрізаної піраміди. У лемківської комин нависав над припічком.

Вариста піч… Тут господиня готувала їжу, навчала доньку поратися біля горщиків. Піч створювала особливе родинне тепло, для дітей була справжнім чарівним прихистом. Господиня завжди охайно білила піч, подекуди розмальовували. За кольором полум’я визначали погоду.

Червоне – до морозної погоди.

Білий вогонь, дим , котрий стелився, провіщали сніг.

Якщо дрова в печі розвалювалися, то це означало:

незабаром у домі будуть гості.

4-а учениця

У різних регіонах України оздоблення житла було різноманітним. Звичним розмаїттям оздоблення характеризувалося житло Наддніпрянщини, в якому крім традиційної підмазки, широкого вжитку набули підводка кольоровими глинами. Долівка завжди була глиняною. Біля печі розташовувалися ікони, прикрашені рушниками. Причому вишивка рушників, котрими прикрашали ікони, вікна, двері, була різна, мала оберегову символіку. Зображені ромби, розетки, квадрати символізували сонце,землю, засіяне поле, рослини. Їм поклонялись як явищам, котрі дають життя, оберігають від лиха та злого духа.

Найбільша небезпека йшла в помешкання через двері. Тому вхід ретельним чином прикрашали магічними знаками: відповідна вишивка рушників, хрестики, підведені крейдою біля дверей та вікон, розвішані амулети, часник, засушені трави.

Людина з давніх-давен захищала себе і своїх рідних від злих духів за допомогою оберегів. Коли людина збиралася в дорогу, для неї виготовляли оберег у вигляді натільного мішечка. У нього клали мак, сіль, рідну землю, свячену воду, гречку, хліб.

Традиція прикрашати помешкання оберегами бере свій початок ще з часів слов’янських народів. Люди вірили, що в кожній оселі живе домовик, котрого слід задобрювати, інакше він почне сердитися і шкодити мешканцям..Для цього українці вішали для нього своєрідні подарунки. В Україні така традиція існує до нині, розміщуючи обереги в помешканнях з різним стилем інтер’єру.

Достатньо часто в помешканні вішають «мішок благополуччя», який наповнює сімейну чашу багатством та добром. На ньому обов’язково повинні бути кукурудза, горох, квасоля, червоний перець та насіння. Декоративні вінки прикрашали стрічками, горішками, горохом, пшеницею. Кожне доповнення мало свій символічний зміст. Кожен оберіг здатен захистити помешкання від негативного впливу. Допомагає зробити свій дім затишним, приносить господарям любов та гармонію, вдачу та благополуччя.

Вчитель Проаналізувавши інтер’єри, які створюють сьогодні, можна відшукати багато моментів, характерних для української культури минулих років. Відкрилась велика кількість ресторанів, кафе, оформлених з використанням українських національних елементів, зростає інтерес до національного декору у житлових інтер’єрах.

Основними принципами національних

традицій в інтер’єрі є простота і яскравість.

Незамінним елементом українського житла є

дерево, тому віддається перевага меблям простих форм із дуба, берези, бука. Актуальним є використання текстилю, виробів із лози, льону. Сьогодні можна з очевидністю стверджувати, що подальший розвиток дизайну інтер’єру в нашій країні буде базуватися на відтворенні національних особливостей побутової культури, вивченні спадщини народу.

7.Практична робота

СТУК-СТУК…(входить домовичок). Доброго вам дня! Чи зустрічались ми з вами раніше? Тоді давайте знайомитися. Мене звуть Нафаня, по-батькові не потрібно, бо я –домовичок, охороняю дім. А це моя скринька, в якій різні дрібнички зібрані. Щоб затишок був в домі, вміння та любов слід прикласти, і тоді будь-яка річ, зроблена власноруч, подарує тепло і користь принесе чималу. І будемо відкривати скриньку та подивимося, що корисного можна зробити. Ну що, запрошуєте мене в гості? Тоді за роботу.

Об’єднуємось в групи.

Завдання 1 гр., 2гр.- використовуючи символіку, виготовити оберег. Підготувати захист роботи.

Завдання 3гр., 4гр. – із запропонованих матеріалів (сухих квітів, листя, стрічки) виготовити настінне панно. Підготувати захист роботи

Повторення правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

8.Підведення підсумків уроку.

• Оцінювання робіт учнів.

• Гра «Бачено-Небачено» Впродовж 40 секунд кожна група уважно дивиться на екран. По пам’яті запишіть слова, які запам’ятали, дайте тлумачення поняттям. По закінченню – обмін листочками з відповідями. Взаємоперевірка.

Садиба, тин, мазанка, сінник, комора, оберіг, інтер’єр, декор, дизайн, етностиль, дизайн-проект, хай-тек, дизайнер,

• Оцінка учнями власної роботи та роботи вчителя на уроці.

Оцініть свою работу та стиль работи учителя (за результатами уроку)	А	Б	В
Чи сподобався мені урок?
Був урок для мене інформативним?
Чи були зрозумілі рекомендації вчителя?
Сподобалась форма роботи?
Задоволена своїми результатами?

А – звичайно, так;

Б – можливо, так;

В – мабуть, ні.

9. Домашнє завдання.

Створити ескіз кімнати ( на вибір) з використанням національних традицій