Виховна: акуратність і чіткість в роботі, посидючість.
Обладнання:
таблиця «Креслення фартуха», інструкційні картки по побудові фартуха,
навчальний манекен, зразок фартуха.
Інструменти і матеріали: лінійка масштабна, олівець, робочий зошит.
Основні поняття: конструювання одягу, базисна сітка або базисна форма, деталі конструкції.
Тип уроку: комбінований.
Структура заняття
Організаційна частина:
1) перевірка наявності учнів на уроці;
2) перевірка готовності учнів до уроку
3) перевірка домашнього завдання
ІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Загальні відомості про
проекціювання»
Кожний учень одержує картку – завдання. На виконання роботи відводиться 10 хв.
ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1.) Назвіть мірки для побудови креслення фартуха .
2.)Які мірки записують у половинному розмірі? Чому?
3.) Із якого боку фігури людини знімати мірки? Чому?
4.) Для чого знімають мірки Сс, Цг, Ст, Дв, Дгр.
ІV.Вивчення нового матеріалу з практичним закріпленням
Конструювання одягу – це побудова креслення викрійки деталей швейних виробів.
Перед побудовою креслення необхідно вияснити з яких деталей складається виріб, їх кількість, розміри. Спочатку будуть креслення великих деталей, а потім – малих,дрібних.
Зверніть увагу на манекена , на ньому вдягнено фартух. З яких деталей складається виріб.
Побудова креслення викройок починається із побудови базисної сітки.
Базисна сітка – це сукупність, перетин вертикальних і горизонтальних ліній, проведених відповідно до мірок, визначає загальні розміри виробу (довжину і ширину) щодо основних ліній фігури людини.
Учитель пояснює послідовність побудови креслення по інструкційній картці і одночасно будує креслення на дошці. Учні виконують креслення в робочих зошитах в М 1:4 за допомогою масштабної лінійки, використовуючи свої мірки.
V. Практична робота.Побудова креслення викрійки фартуха в М 1:1
В верхньому лівому куті зошита ставимо т. В. З цієї точки проводимо горизонтальну і вертикальну лінії довільної довжини. .Знаходимо ширину базисної сітки або ширину фартуха:
ВВ1 = Сс:2+6=32:2+6=22
Далі знаходимо довжину виробу:
ВН=Дв+Дгр=45+20=65
З т.В1 проводимо вертикальну лінію, а з т. Н горизонтальну лінію і на перетині цих прямих одержуємо т. Н1
Знаходимо лінію талії:
ВТ=Дгр=20
З т. Т проводимо горизонтальну лінію і на перетині з прямою В1Н1 одержуємо т. Т1.
Називаємо лінії базисної сітки:
ВН – лінія середини виробу;
В1Н1 – лінія боку;
ВВ1 – лінія нагрудника;
ТТ1 – лінія талії;
НН1 – лінія низу виробу.
Знаходимо ширину нагрудника:
ВВ2=Цг:2=10 см
З т. В2 проводимо вертикальну лінію до перетину з прямою ТТ1 і одержуємо т.Т2
Оформлюємо лінію боку нагрудника. Для цього проводимо бісектрису кута з т.Т2.
Довжина бісектриси:
Т2Т3=5 см
З’єднуємо точки В2Т3Т1 плавною ввігнутою лінією.
Знаходимо положення кишені.:
ТК=10 см
Знаходимо відстань від лінії середини до лінії входу в кишеню:
КК1=5 см
Знаходимо ширину кишені:
К1К2=15 см
Знаходимо глибину кишені:
К1К3=К2К4=15 см
З’єднуємо т. К3 і К4.
Наводимо контури викрійки фартука.
Пояс і бретелі фартуха можна побудувати на тканині, тому що їх форма дуже легка.
VІ. Підсумки уроку.
Учитель оцінює результати практичної роботи учнів( перевіряє побудову креслення викрійки фартуха), аналізує помилки.