Урок української мови у 8 класі "Узагальнення вивченого з теми "Головні та другорядні члени речення"

Тема: Узагальнення вивченого з теми «Головні та другорядні члени речення» 8кл.

Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання учнів про головні та другорядні члени речення; розвивати вміння визначати головні та другорядні члени у реченні, робити синтаксичний розбір речень; формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність; виховувати повагу до традицій свого народу.

Тип уроку: узагальнення та систематизації вивченого.

Обладнання: роздатковий матеріал (картки), наочність (народні символи України), підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

У 8 класі ми з вами почали вивчати новий розділ мовознавства «Синтаксис». На попередніх уроках ми вивчали головні та другорядні члени речення. Отже, мета нашого уроку: повторити, узагальнити та систематизувати знання з даної теми та підготуватись до контрольної роботи, яку ми напишемо наступного уроку.

Обмін побажаннями.

Я впевнена, що всі ви прийшли на урок з гарним настроєм. Поверніться один до одного та обміняйтесь побажаннями. А зараз, щоб дізнатись про те, чого я вам хочу побажати, ми проведемо невеличку орфографічну розминку. Повторимо орфограму «Подвоєні літери». Ваше завдання - записати слова у дві колонки: у першу – подвоєння та подовження не відбувається; у другу – відбувається. Якщо завдання виконано правильно, то за першими літерами слів кожної колонки ви прочитаєте моє побажання вам на сьогоднішній урок.

Розподільний диктант

Галичина, навмання, алло,священний, алітерація, туманний, різьблений, несказаний, обдуманий, рілля, окаянний, гривеник, юннат, очікуваний.

Ключ: гарного настрою.

ІІІ. Узагальнення і систематизація теоретичних положень з теми.

Теоретичний диктант « Так – ні»

1. За способом вираження підмети поділяються на прості і складені.

2. Простий присудок виражається дієсловом або іменником.

3. Складений дієслівний присудок складається з інфінітива і допоміжного дієслова.

4. Складений іменний присудок складається з іменної частини і прислівника.

5. Між групою підмета і групою присудка може ставитись двокрапка.

6. Означення може бути узгодженим і неузгодженим.

7. Узгоджене означення узгоджується з означуваним словом лише у роді.

8. Прикладка вказує на предмет.

9. Додатки поділяються на прямі і непрямі.

10. Фразеологічний зворот виступає одним членом речення.

11. Обставина може бути виражена дієприслівниковим зворотом.

12. Порівняльний зворот у реченні завжди виступає означенням.

Учні обмінюються зошитами в парах і виконують взаємоперевірку.

IV. Виконання завдань на застосування узагальнювальних правил.

Самостійна робота з картками.

Установити відповідність.

Варіант І – між реченням і способом вираження в ньому іменної частини складеного присудка.

Варіант ІІ – між реченням і видами присудків, ужитих у них.

Картка 1 (І варіант).

А. Там, на землі, щось було рожеве, синє і зелене. 1. Іменник.

Б. Тут кожний камінь – мій, і кожний подих – мій. 2. Прикметник.

В. Людина залишає по собі пам'ять. 3. Займенник.

Г. Учив мудрець сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська. 4. Дієприкметник.

Д. Двері в класі були напіввідчинені. 5. Фразеологізм.

Картка 2 ( ІІ варіант). А. Козаки не змогли загородити дорогу ординцям. 1. Простий присудок.

Б. Усі бранці були у святковому. 2. Складений дієслівний присудок.

В. Пісня ледве мріє в мороці ночі. 3. Складений іменний присудок.

Г. Драгоманов прагнув згуртувати прогресивні сили Європи та України.

Д. Найкращою оздобою голови дівчини є вінок.

Самоперевірка (відповіді записані на дошці).

Варіант І. А - 2; Б – 3; В – 1; Г – 5; Д – 4.

Варіант ІІ. А – 2; Б – 3; В – 1; Г – 2; Д – 3.

Змагання для знавців синтаксису.

Робота біля дошки. Двоє учнів отримують завдання: із тексту виписати речення, у яких тире або ставиться, або не ставиться (розділові знаки опущено).

І. Тире ставиться (завдання для першого учня).

Праця джерело натхнення. У рідній хаті хліб неначе булка. Життя прожити не поле перейти. Серце не камінь. Щастя це творити в праці. Наше завдання здобувати знання. Ми гінці весни крилаті. Два на два чотири. Усьому голова хліб.

ІІ. Тире не ставиться (завдання для другого учня).

Розум скарб людини. І новорічна ніч як казка. Але життя не сон. Лише боротись значить жить. Три та вісім одинадцять. Ми сірі гуси в хмарі. Найменше діло балакать. Усьому голова хліб. Найдорожча пісня недоспівана.

Вибірковий диктант.

Поки учні працюють біля дошки, інші пишуть вибірковий диктант. Завдання: виписати словосполучення із обставинами ( 1 ряд – обставина способу дії; 2 ряд – обставина місця;. 3 ряд – обставина часу).

Підійматись поступово, бігли весело, зазеленіло навкруги, хвилювався завжди, підіймався вгору, тривало сто років, пролетів стрілою, ішов з обережністю, їхав дорогою, працювали до вечора, натомлені в дорозі, сплять спокійно, ішов усе далі, прокинувся вдосвіта, не було давно, говорить голосно, виднілося далеко, мовчав кілька хвилин.

Позмагаймося.

Ми, українці, маємо свято оберігати все, що пов’язує нас з рідною землею. Одвічні українські символи – верба, калина, рушник, дівочий вінок, лелека (малюнки із зображенням цих символів на дошці). Прочитаємо текст В. Скуратівського «Калина». Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України».

Читання тексту учнем.

На жаль, гарні традиції потроху забуваються. Ми швидше висадимо ранній персик, скоростиглий абрикос, утішатимемося хатнім лимоном, але забуваємо озеленити околицю молодим дубком чи кущем калини. А був же у нас в Україні прекрасний звичай: народився син – висаджували два жолуді, з’являлася донька – висівали калинове зерня. У цьому мудрому обряді глибокий символ – красивого й корисного. Бо жодне весілля не обходилося без калини, якою прикрашали коровай та вінець молодої, а дубки символізували, що юній родині потрібні в прямому й переносному значенні підвалини для нової оселі. Чи не звідси таке поетичне весільне побажання: «Дарую два кущі калиноньки, щоб мати дві дівчиноньки, а ще два дубочки – на синочки!»?

Завдання: хто перший швидко і правильно випише з тексту 19 означень.

Синтаксичний розбір речення (один учень працює біля дошки). За схемою на сторінці 102 підручника виконати синтаксичний розбір речення.

Ягодами калини українці здавна прикрашали коровай та вінець молодої.

Робота в групах.

Учні діляться на групи по 4-5 учнів. Завдання: придумати невеличку розповідь (5-6 речень) на задану тему, використовуючи головні та другорядні члени речення (завдання на картках).

1 група – Хліб (простий присудок, прямий додаток);

2 група – Лелека (порівняльний зворот, обставина часу);

3 група – Верба (складений іменний присудок, означення);

4 група – Вінок (складений підмет, обставина місця);

5 група – Вишитий рушник (складений дієслівний присудок, непрямий додаток).

V. Підсумки уроку.

- Якою була мета уроку?

- Який матеріал ми сьогодні повторили?

- Які види робіт сподобались найбільше?

- Чи змінився ваш настрій?

VІ. Домашнє завдання.

Достатній рівень - укласти тестові завдання на 12 запитань з вивченої теми.

Високий рівень - написати твір-мініатюру на тему: «Вихідний день, який мені найбільше запам’ятався», використовуючи порівняльні звороти.