Урок по произведению Михаила Коцюбинского " Тени забытых предков "

Макіївська міська рада
Управління освіти Макіївської міської ради

Макіївський навчально-методичний центр
Макіївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4



« Творчий учитель – обдарований учень»

Номінація «авторський урок»



«Возвеличення кохання у творі М.Коцюбинського

«Тіні забутих предків»

Саєнко Інна леонідівна,

учитель української мови та літератури

2012рік

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Вступне слово вчителя:
Сьогодні на уроці ми продовжимо насолоджуватися чарівними краєвидами Гуцульщини,знову зустрінемося з її мешканцями – мужніми й гордими гуцулами. А допоможе нам твір М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Минулого уроку ми намагалися зрозуміти й відчути єдність людини і природи. Тож розпочнемо з виступу першої групи.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
(Група учнів готувала відповіді за планом,складеним на попередньому уроці)

ПЛАН
І.Історія написання твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
2.Казка про гори.

3. Міфічні істоти.

4.Люди,наділені надприродними силами.

5. Краса природи.

6.Боротьба гуцулів за виживання.

Доповнення .
Виставлення й коментування оцінок.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя:

Кохання…Це почуття,подароване Богом, надихає на творчість,на подвиг і…просто на щасливе життя.

Як людина може виразити свої почуття?
Орієнтовні відповіді : вчинками,словами,жестами,художники пишуть картини,музиканти – музику….
Зараз ми прослухаємо прекрасну мелодію «Вічне кохання» …(Звучить музика).

Яке враження справила на вас мелодія? (Приходимо до висновку,що тільки духовно багата людина могла створити таку мелодію. Людина,серце якої переповнене ніжними почуттями,якими вона ділиться з іншими).
Можна сказати,що людина,яка не відчула магію кохання,не жила…
А що ж таке кохання? Багато відомих філософів,письменників,поетів… намагалися дати відповідь на це запитання. Давайте зараз зачитаємо деякі з висловлювань.(Зачитуємо висловлювання про кохання).

( Робимо висновок: неможна точно дати визначення коханню. Одне можна сказати: це – найпрекрасніше й найзагадковіше почуття).
Тема сьогоднішнього уроку – «Возвеличення кохання у творі М.Коцюбинського «Тіні забутих предків».(Записуємо тему в зошити).
Слово вчителя:

Головний герой твору Іван Полійчук усе своє життя кохав одну жінку – Марічку. Доля розпорядилася так,що Іван одружується з іншою жінкою…
Цей шлюб не приносить щастя подружжю… Чому? На це і багато інших питань спробуємо дати відповідь.

І,перш за все,розберемо з вами три поняття: ДРУЖБА.КОХАННЯ,СІМ’ Я.
(Записуємо на дошці і в зошити ці слова у три стовпчики. До кожного поняття добираємо слова,які характеризують ці поняття… Дружба – це,перш за все…)

Разом з учнями приходимо до висновку,що кохання вбирає в себе всі ознаки дружби +…,а сім’я-всі ознаки кохання +….)
Приблизно має вийти така таблиця:

ДРУЖБА КОХАННЯ СІМ’Я

спільні інтереси Дружба + Кохання +
взаєморозуміння фізичне тяжіння спільні обов’ язки
взаємоповага бажання створити спільні матеріальні
взаємодопомога сім’ю цінності
діти

Висновок:

Якщо немає одного з компонентів,то,як у кулінарії,страва вийде несмачною…Так і кохання….Виключимо хоча б одну з ознак – і воно буде нещасливим, а сім’я приреченою на сварки й непорозуміння.

У творі кохання в серцях несуть два герої …

Відповідь:

Іван і Марічка.
Зачитуємо епізод першої зустрічі Івана з Марічкою.

(Учитель задає питання,а учні відповідають на них від першої особи. Якщо варіантів відповідей буде замало,або не всі можливі відповіді прозвучать,то вчитель роздає для прочитання свої варіанти відповідей,які зачитують окремі учні).

Чому ти,Іване,кинувся бити Марічку?

Можливі відповіді:
1.Усі билися,і мені хотілося чимось зарадити своїй родині.

2.Гутенюки – всі вороги. І ця маленька дівчинка – не виключення. Часто чув,як дорослі говорили,що всі нещастя в нас через цю кляту родину…

3.Хотів показати,що я теж дорослий і сміливий…І теж ненавиджу Гутенюків, які вбивали моїх родичів,братів…

А ти,Марічко,чому не відповіла злістю на злість?
Можливі відповіді:
1.Я зростала у великій родині. Старші брати іноді теж могли мене вдарити. Я звикла до цього. І,як і з братами,так вчинила з Іваном:спробувала збити його з пантелику .
2.Батьки завжди говорили,що я дуже добра за вдачею…Не люблю бійки…А на Івана я не сердилася. Так хотілося похвалитися новими стрічками…А ще знала,що мої брати ніколи не могли встояти перед солодощами…

Іване,Твої враження від цієї зустрічі?

Можливі відповіді:

1.Я вперше бачив людину,яка на те,що її вдарили, відреагувала якось дивно: почала показувати подарунки,поділилася цукеркою…

2.В родині ніхто не звертав на мене уваги…Тим паче ніхто б не став зі мною от так відверто чимось ділитися:радістю,цукерками…Для цієї дівчинки я не був порожнім місцем…Вона намагалася викликати заздрість у мене,поділилася зі мною…Мені стало так хороше з нею …
Чи продовжили ви своє знайомство?

Можливі відповіді:

Так. Ми стали разом пасти худобу.
Розкажіть про свою дружбу.
Іван: З дитинства мої близькі вважали мене майже божевільним,бо мої прагнення,думки,поведінка здавалися дивними навіть матері. Я любив ліс,річку…Чув мелодію карпатської природи й хотів відтворити її.(Учні шукають у тексті цитату,яка підтверджує слова «Івана»).

Ніхто не розумів мене,а Марічка розумі. Я грав – вона співала.(Зачитуємо цитату)

Марічка: Жодної хвилини я не відчувала себе самотньою,коли поруч був Іван. З ним було весело .(Учні зачитують уривок з тексту,в якому йдеться про ігри дітей…).Я любила слухати мелодії,які просто лилися з Іванової сопілки.

Сама ж співала пісні…
Поступово наша дружба переросла в кохання…

На яке майбутнє ти сподівалася,Марічко. Адже знала,що батьки навряд чи дадуть згоду на ваш шлюб?

Можливі відповіді:

1.Я,звичайно,сподівалася ,що колись ми побудуємо сім’ю. Я б усе заради цього зробила. І батьки б мене не зупинили…

2.Я хотіла б ніколи не розлучатися з Іваном…Але про шлюб боялася й подумати,адже це викличе у батьків злість і нерозуміння. Мені було добре поруч із коханим і нічим не хотілося захмарювати наші почуття…

3.З будь-яким рішенням коханого погодилася б ,бо він – чоловік. І саме Іван буде вирішувати нашу долю…

Іване,ти вирішив одружитися з Марічкою…А як же батьки? Раптом не благословили б?

1.Що мені їхнє благословення,коли мене Господь благословив таким коханням…Подарував таку дівчину,що заради неї все можна зробити…

2.Батьки,думаю,рано чи пізно зрозуміли б нас. Адже вони не вороги своїм дітям. А якщо б не зрозуміли – Бог їм суддя. Я вже самостійна людина. Ось тільки грошей на власний будинок зароблю. Тоді й батьки мені не указ.
З Марічкою боляче розлучатися,але…таке життя. Така робота. Вона розуміє мене і буде чекати на мене.(Учні зачитують уривок з тексту «прощання Івана і Марічки».

Молодята настільки були близькими людьми,що відчували одне одного навіть на відстані

Коли Марічка тонула,Іван чув її благання про допомогу…Йому ввижалася Марічка,він чув її голос…

Повернувшись додому,Іван дізнається про загибель коханої…Як він переживає цю страшну втрату?

Відповіді…..

Нестерпний біль пронизав серце Івана. Життя миттю втратило сенс. А чи думав він про самогубство?
Ні.

Чому?
Бо був віруючою людиною. Знав: щоб на небесах возз’єднатися з коханою,потрібно жити…І він живе…Заради кохання можна лише жити…
Пройшов час. Трохи загоїлась душевна рана, і Іван повертається в рідне село.

Створює сім’ю…Чому,Іване,хіба ти забув свою Марічку?

Можливі відповіді:
1. Марічки я не забув… Але людина має жити ,вести господарство.Я вирішив одружитися з Палагною, бо була сильною,кремезною – мала б бути доброю господинею…

2.Треба було газдувати…Одружився з Палагною, бо була доброю господинею й не дуже чіплялася зі своїми почуттями. А мені того й треба було,адже Марічка жила в моєму серці…

А ти, Палагно, чому вийшла заміж саме за Івана.

Можливі відповіді:
1.Мені теж хотілося вже газдувати у своїй хаті,а заміж ніхто не кликав. От і вийшла за Івана….

2.Як і будь-яка жінка ,мріяла про кохання…Та не зустріла його в житті. Час прийшов створювати сім’ю…А тут Іван…
3. Сподобався мені Іван. І знала,що Марічку досі кохає,та думала: з часом забудеться…А потім і сама вже звикла до таких стосунків…Кохалися в ґаздівстві…

Отже… Подивимось на складену таблицю… Кохання. Чого вже бракує нашому подружжю,щоб створити щасливу сім’ю? (Кохання)

А чи подарував Господь їм дітей? (Ні)

Як думаєте : чому?

1.Бо вони не кохали одне одного…

2.Може,через хворобу(нездатність до дітородності одного з подружжя)

На чому ж трималася їх сім’я? (На спільному майні й спільних обов’язках).
Висновок: така родина приречена на розпад…
І так дійсно сталося.
Хто винен?

Можливі відповіді:

1.Іван. Бо не кохав дружину,не зміг зігріти її серце…

2.Палагна. Бо знайшла коханця,звела чаклунством чоловіка в могилу…
Хто ж із нас правий? Давайте поспілкуємося ще з героями…

Іване,ти ніколи не замислювався над тим,що не мав права одружуватися,коли не міг подарувати жінці ніжність,кохання…

Можливі відповіді:

1.Я зовсім не приховував від Палагни справжніх почуттів і прагнень…Все по-чесному. Вона знала,на що йшла…

2.Палагна і кохання…З її кам’яним серцем …
3.Скоріше це Палагна могла б зігріти моє змучене серце,та вона була занадто примітивною для мене…Вона не здатна на кохання…
Чуєш,Палагно? Ти не здатна на кохання…

Можливі репліки:

1.Люди добрі,що ж він говорить? Я нездатна полюбити! А от і здатна…Хіба б пішла на такий гріх,щоб людину вбити? А заради того,щоб бути з Юрою,день і ніч мріяла ,щоб цей Іван згинув скоріше. Любить свою Марічку – нехай відправляється до неї.
2.Давно колись мріяла ,що буде у мене чоловік,діточки…Та де там! Чоловікові байдужа,а діточок Господь не дав…Заради кого й жити?Вже бува й звикла до такого життя…Аж тут Юра…Сильний,палкий…

3.Сподобалося мені з Юрою пустувати. А Іван набрид…

4. Спочатку не звернула уваги на Юру. Навіть злякалася : що люди скажуть. Та й гріх який… А потім побачила,як Юра грозову хмару відвернув…Як він дивився на мене…Іван ніколи так на мене не дивився…Щось ворухнулося в мені. А поті незчулася ,як покохала Юру,а Івана зненавиділа.

5.Спочатку думала: може ревнощі пробудять в Івані які не які почуття…Уже й на людях залицялися з коханцем. А чоловічку моєму байдуже… Тут уже гордість жіноча в мені заговорила. Зненавиділа я Івана усим серцем.

Юро, а які почуття були в тебе до Палагни?

Можливі відповіді:

1.Усі на селі знали,що Іван з Палагною живуть якось дивно. Я давно придивлявся до цієї красивої жінки… Вирішив: буде моєю.

2.Я – сильний чаклун. Міг би причарувати будь-кого. Та не хотілося причаровувати…Хотілося,щоб все сталося по-справжньому. Покохав я Палагну. А вона мене. Куди ж законного чоловіка подіти? Хотілося ж і господарство собі залишити…
3.Для мене не таким важливим було господарство.А от Палагна,яка вважала,що майже все життя витратила на нього,не хотіла залишати Івану й грудочки землі. Навіть овечку шкода було…

Ви з Палагною схожі….

Так і має бути. А інакше б ми не порозумілися…

Ви вирішили вбити Івана. Це ж який гріх!

Юра : Це ви мені,чаклуну,великому мольфару про гріх?! Аж смішно! Мені людину звести ,як траву прим’яти …
Звертаємося до Івана.
Іване,ти ж знав,що твоя дружина завела коханця?

Мені було байдуже….

Ти пішов за Марічкою-нявкою?

Так. Я був щасливий,що можу бачити Марічку,чути її голос…Я так скучив за нею! Я кохав її все життя! Краще вмерти ,ідучи за Марічкою- нявкою,ніж жити таким спустошеним духовно й фізично.

Робимо висновок:

Люди,які створюють сім’ю без кохання,прирікають себе на нещасливе, «порожнє» життя . Так і Іван . Мало,що сам не знайшов у шлюбі щастя,а й Палагні знівечив життя. Те саме можна сказати й про Палагну…
Слово вчителя:

Отже…Кохання може розмалювати наше життя яскравими фарбами, а може знівечити його…У цьому і є його сила. Втім – все залежить від людини.

Я бажаю вам,дорогі мої,щоб ви зустріли у своєму житті таку людину,яка б розпалила у вашому серці палкий вогонь кохання. І ваше життя було б осяяне світлом цього вогнища. Нехай вам пощастить!

А зараз я пропоную вам створити асоціативні малюнки щасливого й нещасливого кохання.(На аркушах,які лежать на партах, учні малюють )
Можливі малюнки: веселий і сумний смайлики, ціле й робите серця,квітка з пишним цвітом і зів’яла….)

Малюнки кріпимо на магнітну дошку.

Учні розглядають малюнки. В цей час звучить мелодія скрипки…
ІІІ. Виставлення й коментування оцінок.

Домашнє завдання. Написати твір «Возвеличення кохання….»