?осарлама ?ос с?здер
?осарлама ?ос с?здер лексикалы? ма?ынасы бас?а-бас?а екі т?рлі с?зден ??ралады. ?осарлама ?ос с?здер ма?ына жа?ынан ы??айлас, морфологиялы? жа?ынан тектес, синтаксистік жа?ынан те?дес с?здерден ??ралады. М, ?ке-шеше, алты-жеті, ту?ан-?скен.
?осарлама ?ос с?здер компоненттеріні? дербестігі бар я жо?ты?ына ?арай, біріншіден, екі компоненті де бірдей ма?ыналы ?ос с?здер, екіншіден бір компоненті ма?ыналы, бір компоненті ма?ынасыз ?ос с?здер ж?не ?шіншіден, екі компоненті де бірдей ма?ынасыз ?ос с?здер болып ?шке б?лінеді.
- Компоненттеріні? морфологиялы? ??рамына ?арай, ?осарлама с?здерді екі сала?а б?луге болады:
а) негізгі т?бірден ??рал?ан ?осарлама с?здер: ас-су, бала-ша?а, бас-ая?, етек-же?.
?) туынды формалардан ??рал?ан ?осарлама с?здер: азды-к?пі, алым-салы?, ?рыс-керіс.
2) ?осарлама ?ос с?здер тізбегі негізгі грамматикалы? с?з таптарын т?гел ?амтиды да, ?здері сол с?з таптарына ?атысты болады. М,
а) азы?-т?лік, ас-су, азыл-ойла (зат есім)
?) а?-?ара, ащы-т?щы (сын есім)
б) бір-екі (сан есім)
в) ол-п?л, олай-б?лай
г) ?стеулер: ілгері-кейін, ?ысы-жазы, б?гін-ерте?
д) еліктеуіш: арба?-ербе?,
?осарлама ?ос с?здер ма?ыналы? ерекшеліктеріне ?арай екі сала?а б?лінеді:
а) ма?ыналы компоненттерден ??рал?ан
?) ма?ынасыз компоненттерден ??рал?ан
а) компоненттері ма?ыналы ?осарлама с?здер ?шке б?лінеді:
1. ?арама-?арсы,( антоним с?здер) сы?арлардан ??рал?ан ?осарлама с?з жина?тау, топтау ??ымдарын береді: ?лкенді-кішілі, о?ды-солды.
2. м?ндес сы?арлардан ?осарлан?ан с?здер топтау, жина?тау ??ымдарын береді: з?ре-??т, дос-жар, ашу-ыза, мінез-??лы?.
?) егер с?зді? бірінші дыбысы дауысты болса, ?айталанатын сы?ар?а сол дауысты дыбыстан б?рын дауыссыз м дыбысы ?осылады. М, ат-мат, ыс-мыс, ?й-м?й.
б) егер ?айталанатын бірінші т?бірде ашы? дауысты дыбыс болса, ?айталанатын екінші жал?анатын с?зде ол дыбыс еріндік ?ыса? дауысты дыбыс?а ауысады. М, арс-?рс, да?-д??, жалта?-ж?лта? т.б.
4. бір сы?ары ы?шамдалып ?айталанатын ?ос с?здерге ап-ащы, жап-жа?сы, кіп-кішкене т.б. ?ос с?здерді? б?л т?рлері ?стеме буынды немесе к?шейтпе буынды деп аталады.
а) егер ?айталанатын негізінен бірінші буыны ашы? болса, ал?аш?ы ашы? буынына ?ата? еріндік п дыбысы ?осылып, ?стеме буын я бітеу, я т?йы? буын?а айналады: тап-таза – таза, сап-сары – сары.
?) егер ?айталанатын негізді? бірінші буыны бітеу болса, сол ал?аш?ы бітеу буынны? со??ы дауыссызы т?сіп ?алады да, оны? орнына ?ата? п дыбысы жал?анатын, ?стеме буын жо?арыда?ыша я т?йы?, я бітеу буын?а айналады. М, ке? – кеп-ке?, с?р – с?п-с?р.
