Морфологія як розділ мовознавства. Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Морфологія як розділ мовознавства. Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Вступний урок з теми "Морфологія" з використанням мультимедійних засобів. Учні вчаться розпізнавати частини мови, дізнаються про їхні особливості, закріплюють поняття про самостійні та службові частини мови.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Морфологія як розділ мовознавства. Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль»
Тема. Морфологія як розділ мовознавства.Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови. Загальне значення,морфологічні ознаки, синтаксична роль (урок української мови для 6-го класу)
Мета: ознайомити учнів з поняттям «морфологія», дати загальну характеристику частин мови, розповісти про поділ їх на самостійні та службові; вчити розпізнавати частини мови в тексті; поглибити знання учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні; розвивати логічне мислення, увагу та спостережливість; виховувати любов до рідної мови.
Обладнання: відеокліп «Черепаха Аха», відеоскрайбінг «Іменник», роздруковані таблиці «Частини мови».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності
Учитель читає вірш «Злитки золоті»
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав – іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло – визначати речі, –
ім’я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмімо назву – дієслово,
Само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику – предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова я в мові сполучаю.
І частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в інтересах мови,
і так, і ні де треба я скажу.
А вигук може пролунать, як дзвін,
у мові, мабуть, найщиріший він! (Дмитро Білоус)
Про що вірш Д. Білоуса?
Які частини мови були названі?
ІІІ. Формулювання учнями теми і мети уроку.
Спираючись на записи на дошці та відповіді на попередні запитання, учні формулюють тему та очікувані результати уроку.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя. Термін «морфологія» походить з грецької мови: «morfo», що означає форма, «logos» - учення, тобто дослівно морфологія – це вчення про форму слова. А через те, що всі слова поділяються на групи, які називаються частинами мови, ми можемо говорити так: морфологія – розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни.
2. Робота з таблицею.
На партах в учнів роздруковані таблиці. Завдання №1: колективно заповнити перші три колонки (мозковий штурм).
Зразок заповненої таблиці:
Частини мови
Що означає?
Для чого служить?
На які питання відповідає?
Приклади
Самостійні:
Іменник
Прикметник
Числівник
Займенник
Дієслово
Прислівник
Службові:
Прийменник
Сполучник
Частка
Вигук
Назви предметів, осіб
Ознака, приналежність
Кількість, порядок
Предмет, ознака, кількість, не називає їх
Дія, стан
Ознака дії, час, місце, причина, міра, ступінь
Служить для зв’язку слів у реченні
Сполучає однорідні члени речення або частини складного речення
Надає смислові відтінки, утворює грамат. форми
Виражає почуття, оклики, звуконаслідування
Хто? Що?
Який? Чий?
Скільки? Котрий?
Хто? Що? Який? Чий?
Скільки? Котрий?
Що робити?
Як? Де? Куди? Коли? Чому? тощо
Завдання №2. Заповнити колонку «Приклади», виписавши різні частини мови з пісні «Черепаха Аха» (перегляд відеокліпу)
Приклади:
Іменники: черепаха, на піску, ніжки, крокодили, конюшинку тощо.
Прикметник: маленькі.
Числівник: два.
Займенники: свої, вона.
Дієслова: сиділа, налякали, пролітали, їла тощо.
Прислівники: багато, перелякано, потім.
Прийменники: на, понад, у.
Сполучники: і, та.
Частка: не.
Вигук: ах.
3. Опрацювання скрайбінгу «Іменник»
Завдання: після перегляду відеоскрайбінгу розповісти про іменник як частину мови.
V. Закріплення навчального матеріалу
Відгадати загадки
1. Любить називати
завжди на ймення кожну річ:
земля, країна, сонце, мати,
печаль і радість, день і ніч.
(Іменник)
2. Ознаку чи прикмету в слові
він вказує тобі:
весняні котики вербові,
фіалки ніжні, голубі.
( Прикметник)
3. Вміє рахувати
(і, зауваж, не лиш ворон),
щоб знав ти, мало чи багато,
один, чи кілька, чи мільйон.
( Числівник)
4. Щоб не повторювать іменник,
числівник чи прикметник - час
уже згадати про …..
Він виручав мене не раз.
( Займенник)
5. Воно ні хвилини,
повір, без дії не живе:
працює, вчить, співає, лине,
читає, грається, пливе.
( Дієслово)
6. Завжди незмінний - взимку, влітку
він виража ознаки слів.
І зустрічається нерідко,
і не зника повік-віків.
( Прислівник)
7. Він поведе тебе до школи
і засміється під вікном.
Сипне зоринками довкола,
розкаже казку перед сном.
( Прийменник)
8. Він схожий на місточок,
що члени речення єдна,
щоб ти не впав у слів струмочок,
тому що глибоко до дна.
( Сполучник)
9. Про неї не забудь так само
і розкажи колись мені,
як важив, наче терезами,
що важливіше: так чи ні.
( Частка)
10.У мові він теж по праву,
як рівня, місце посіда:
овва! добридень! леле! браво!
Тут не назвати всіх - шкода!
( Вигук)
І тому, звісно, кожен
без них обійтися не може!
VІ. Рефлексія
Закінчити одне з речень:
На уроці я пригадав…
Сьогодні мені найбільше сподобалося…
На уроці мені було важко…
VІІ. Оцінювання роботи учнів
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти лінгвістичну казку про частини мови або підготувати власний скрайбінг про іменник як частину мови.