Сборник диктантов по украинскому языку

МАКІЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 59

ЗБІРНИК ДИКТАНТІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

(5 КЛАС)

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Аверкієва Олена Олександрівна

Макіївка 2016

Збірник диктантів з української мови для 5 класу тематично узгоджений з Програмою загальноосвітньої школи (з російською мовою навчання), включає різні види диктантів: контрольні, словникові, попереджувальні, пояснювальні, коментовані, творчі, вибіркові, розподільні.

Призначений для вчителів мови, студентів, учнів та їх батьків.

КОНТРОЛЬНІ ДИКТАНТИ

На порозі зими

Погідливий жовтневий ранок, а ліс розлягається від весняних пісень пернатих. Птахи співають про те, що готові зустріти нову весну.

Коротке бабине літо. Вже повіяло холодом. Змовкли пернаті музиканти, вони перебралися до своїх місць зимівлі.

Від ранку до ночі трудяться борсуки. Вони носять у нори сухе листя. Білочки й сойки ховають у дуплах горіхи, жолуді. Запасаються на чорний день.

І люди заготовляють сіно, гілки, ягоди, насіння. Для звірів і птахів збирають. Усюди на галявинах можна побачити годівниці. Взимку люди наповнять їх кормом. Птахи і звірі прийдуть сюди на сніданок. (90 сл.)       

 

Зима йде

Усі дерева вже простягли вгору оголені віти. Тільки, мабуть, ялинки й сосни стоять зелені, та дуб не скинув свого вбрання. Листя його лише пожовкло, потемніло. І здається, що то стоїть могутній воїн. Налетить вітер, задзвенить своїм бронзовим листям могутній дуб, але не схилиться і перед бурею.

Іду лісом, ніби ступаю по золотому килиму.

Ось тихо сіла на рукав перша сніжинка. А ось і друга, третя. Здається, їх вирізьбив талановитий майстер. Ось затанцювало їх у повітрі більше, посипалися густіше, засипали землю, опале листя, дерева. (90 сл.)        

Польові запахи

Іван Петрович відчуває поле своїм обличчям. Легке віяння то пестить його, то ластиться, то наскакує розбишакувато. І він відчуває глибину вітру, глибину поля, таке бездонне безмежжя. Вітер доніс дух картопляних городів, соняшничиння, витьопаної дощами кукурудзи, сльозливе зітхання цибулі. Уже вгадуються густі загати з очеретів та картоплиння.

Ось уже й перше подвір’я, потекло й холодно вкололо чорно-жовте цвітіння чорнобривців. На цьому обійсті пахне поливом, нарізаним із кізяків, перемішаних із соломою. Оця господиня запаслась на зиму хмизом, який назбирала в лісі, носила в’язками.

Стомився, сів відпочити. Відчував заспокоєння і полегшення. (91

сл.)

Травневе диво

Ласкаве сонце зігріває своїм теплом. Раненько ти біжиш до гаю. У тісній прохолоді ти бачиш справжнє диво. У високій траві біліє тендітна квіточка. На тонкій ніжці звисають перлини. Унизу вони схожі на крихітні дзвіночки. Широке листя, наче долоні, охороняє ніжну стеблину. Чуєш, як дзвенять ці дивні дзвіночки? Ти вдихаєш тонкий запах ніжної квіточки. Прекрасний дарунок лісу!

Здогадались, про яку рослину йде мова? Конвалії подарувала нам весна. Не загуби незвичайну красу лісової галявини. (74 сл.)

У лісі взимку

Тихо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець. Тварини лісові не бояться снігу і морозу. Одяглися в тепле хутро звірятка, в густий пушок пташки і шукають собі їжу. Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку нірку вирила, наносила тоненьких травинок і моху. Вилізла з нори, озирнулася навкруги. Тихо, очі сліпить білий сніжок. Засипав сніг стежечку. Вилізла тихесенько мишка на пеньок, дивиться: сухе насіннячко сюди вітерець приніс. Поласувала і почала хутро своє чистити. Ось під корою сховався на зиму жучок-шкідничок. Схопив дятел жучка і проковтнув. Раптом стрибнула на пеньок білка, шишка соснова у неї в лапках. (99 сл.)

Осінь

Дрібні осінні дощики зовсім не схожі на літні грози. Восени дощі йдуть безперестанку. Земля вже не просихає скоро. Вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав.

Листя на деревах починає зрідка жовтіти ще наприкінці серпня. У вересні ви помічаєте, як на все ще зеленій березі з’являються зовсім жовті, золотисті листочки. Першою розвинулася береза. Вона ж першою починає жовтіти. З кожним днем усе більше й більше стає жовтого листя. Незабаром і тремтлива осика стоїть уся червона, багряна, золотава, але поривчастий осінній вітер зриває і це останнє вбрання. Він крутить у повітрі легким листям, устеляє ним мокру землю, яка збирається на зимовий спочинок. (103 сл.)

Бабине літо

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо.Надворі стояла суша. Небо синіло, як улітку. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях, на осокорах лист іще зеленів. Тільки низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння . Усе синє небо було ніби засноване білими легкими шовковими нитками. Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня біла хмара порвалася на небі. Розпалась на нитки, на тонкі пасма та й полетіла на землю. (93 сл.)

Зимові гості

Вітер січе в обличчя. Намело кучугури снігу. Важко стало жити пташкам, що зимують у нас. Але вони не дуже журяться. Ось, весело цвірінькаючи, хвилею пролетіла зграя жвавих щигликів, чижів і коноплянок. Помчали поснідати насіннячком десь на лопухах, вільхах чи березах.

А яке гарне взимку дерево горобина! Чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. Які ж гарні пташки! Їх називають північними папугами. Це наші зимові гості. Вони прилетіли з далекої Півночі, щоб тут перебути зиму. Бо там вона сувора, люта. А вже в лютому, на початку березня потроху посуваються до себе додому, аж під самісіньку тундру. Бо скрізь добре, а вдома найкраще. (105 сл.)

Ліс Ліс іще дрімає. Небо міниться, грає усякими барвами. Зашепотіли збуджені листочки, заметушилась у траві комашня. Розітнулося в гущині голосне щебетання. На галявину вискакує з гущини сарна і зупиняється, витягає цікаву мордочку і слухає.

Полохливий заєць пригинає вуха, витріщає очі і немов поринає весь у море лісових звуків.

Аж ось ринуло зі сходу ясне проміння і впало на синю від роси траву на галявині.

І раптом усе затихло. Ліс якусь хвилину стояв нерухомо. Далі затремтіли дерева, стрепенулись, розгорнули листочки. Пташки заспівали. Комашня заметушилась. Ліс загомонів. Природа знову віджила. (88 сл.)

Осінь

Непомітною тихою ходою підкрався перший осінній місяць вересень. Небо на початку вересня голубе та чисте. Дні стоять теплі, ясні. У тихому передвечір’ї чітко вимальовуються спустілі поля, далекий ліс. Вересень розфарбував ліс яскравими кольорами. Листя берези торкнув золотом, на горобину та осику накинув багряний серпанок. Віти калини хиляться під вагою червоних кетягів. Багато птахів подалося у вирій. Уже не шугають над міськими будівлями ластівки, поховалися у глибокі щілини комахи.

Веселим людським гомоном сповнилися садки. Користуючись теплою дниною, трударі поспішають зібрати врожай яблук. Охоче допомагають школярі. На ланах знову гуркочуть трактори. Починається сівба озимих зернових культур.

Осінь – пора незрівнянної краси і невтомної праці. (102 сл.)

Жовтневий листопад

Сьогодні в лісі справжній жовтневий листопад. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця. Гаснуть осінні вогневі барви. На восковому листі з’являються брудні плями, і вони здаються людям відбитком чиїхось чорних пальців. Деякі листки, засихаючи, скручуються в дудочку, і коли обережно розгорнути такий листок, всередині в ньому тремтить кришталева росинка.

Як же поріділи дерева! Наче довго хтось брів по коліна в опалому листі, в золотому шумі, прийшов і навстіж розчинив у лісі тисячу синіх віконець. У кожне з них, як у дзеркало, по черзі зазирає осінь, і на тихих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів.

(100 сл.)

Відлітають журавлі

Сьогодні вітряно. Дме різкий північний ходило. Хоч світить сонце, але хочеться стати у затишок і закутатись тепліше...

Ліс не спить. Крекче старий в’яз. Лунко рипить осика.

Та ось здалеку долітає ледве чутний журавлиний поклик. Зраділо шукаєш очима по всьому небосхилу перелітних птахів. Аж ген вони! Сурмлять у тужливі сурми, летять сумними трикутниками. І ось можна розрізнити чи не кожного з них.

Вожак упевнено тримається курсу. За ним двома шеренгами летить уся зграя.

Ключ за ключем пропливає над рідною землею, над оксамитовими озимими луками, над багряними садами і перелісками лине сумний прощальний перегук.

Відлітають журавлі, щоб навесні знову повернутися в рідні краї, на батьківщину.

(109 сл.)

Рідна земля

Нема нічого милішого за рідну землю. Особливо чарівна вона навесні.

Уже відтала земля. Оживає травичка і тягне до сонця свої зелені вушка. Вона прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого голубого неба. Стовбурами дерев починають бродити цілющі соки. Перекреслюють небо голосні косяки диких гусей.

Виходять із берегів річки. З городів потягло димком. Це спалюють торішнє бадилля.

Уже й поле оживає, переповнюється гулом тракторів. Скоро вже розпустяться листочки, зацвіте все навкруги, гаї і сади сповняться солов’їним співом. Прекрасна весна у рідному краї.

На батьківщині все прекрасне будь-якої пори: і навесні, і восени, і влітку, і взимку. (99 сл.)

Родина

Без сім’ї людство обійтися не може, якщо воно не хоче приректи себе на здичавіння.

Родинне щастя формується під впливом багатьох чинників. Злагода є результатом добрих стосунків, вона ґрунтується на любові і пошані, забезпечується тактовністю спілкування, чуйністю й великодушністю всіх членів сім’ї. Родинне щастя базується на посильній участі кожного члена родини у праці, хатній роботі. Всім треба дуже хотіти і прагнути робити все, щоб у сім’ї панував лад.

Майбутнє за міцною, здоровою, працелюбною родиною. У її основу має бути покладена висока духовність, традиції та знання.

Знати свій родовід – священний обов'язок кожної родини. (92 сл.)

Життя лісу

Усе живе в лісі потребує в червні особливої уваги людини.

У повітрі пурхає безліч синиць, дроздів, стрижів, солов'їв. Вони винищують шкідників і виховують нове покоління захисників зелених насаджень.

Линяють цієї пори гуси, качки, тетеруки, глухарі. Ці великі птахи на якийсь час втрачають здатність літати.

У лосів, оленів, козуль з'являється малеча. Зовсім беззахисна лежить вона серед високої трави.

Не тривожте звірів і птахів! Не галасуйте, не співайте, не включайте приймачів у лісі! Послухайте краще його чарівну музику. Будьте справжніми друзями живої природи! (83 сл)

Весна йде

Весна йде. Скресла крига, потанув сніг. Із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися. Сонечко гріє з-за весняних хмарок. Вітерець дрімливий та теплий якийсь пашить. Уже веснянки заспівали. Йдуть дівчата слободою й співають.

Весна йде та йде. Ось уже й небо голубе та чисте, і вода голуба, прозора. Сонечко блищить і горить. Гаї розвиваються, садки зацвітають. Увечері десь тьохнув соловейко на клені. Кує зозуля на високій березі. Гуде бджола, мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою. Хрущі літають гучливі. Якийсь гомін, гук якийсь чи з-під землі, чи з води, чи з неба!..

А увечері ледве сяють місяцеві роги. Тихо усе. Тільки чути, як млин меле та вода в береги плескає. ( 109 сл)

Хліб

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. І з шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.

Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?

Золоті роботящі руки зерно у ріллю посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи, тісто замісили, хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.

І лежить на столі хліб, пахучий, руками роботящими подарований. (95сл.)

Осінній ліс

Йдеш осіннім лісом і милуєшся його прив’ялою красою. Тихо довкола. Зовсім не чути пташиних голосів. Поволі осідає густий туман на віти дерев, на прибиті морозом трави, зволожує опале листя, і воно не шелестить під ногами, а м’яко пружинить. Пахне грибами, ягодами, корою дерев, відсирілою землею. На душі – легко й спокійно, і думки линуть одна за одною, ніби щедрі гостинці осіннього лісу.

Біжить, петляє в’юнка стежка. Ось і зарості терну. Звіддаля бачу, що верхівки чагарників аж сині від рясних плодів. Саме пора збирати їх. Після морозу вони пом’якшали, стали приємні на смак. Годяться тепер і в компот, і в наливку.

( 99 сл.)

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ ТА ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення.

Вибірковий диктант: виберіть словосполучення, розберіть їх.

Вода, лежить сніг, весняна вода, рвати греблю, вода греблю рве, будьте обережні, кінець літа, дозріли яблука, прийшла осінь, дуже дорого, смачні груші, на дорозі, біля школи, брат і сестра, теплий день, сонячна погода, небо і земля.

Речення. Граматична основа речення.

Пояснювальний диктант: виділіть граматичну основу:

Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп’янки. Минула година. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла водяна лілея.

Творчий диктант: з поданих слів складіть речення - прислів’я, виділіть підмет і присудок:

1. Не, кожух, чужий, гріє. 2. Ластівка, не, весни, робить, одна. 3. Не ясла, коней, до, ходять. 4. Вода, не, в, встоїться, решеті. 5. Рве, тиха, гребля, вода.

Другорядні члени речення

Вибіркові диктанти

Випишіть додатки

1.Не борода робить чоловіка мудрим. 2. Без діла слабіє сила. 3. Правда суду не боїться. 4. Гнила дошка цвяха не приймає.5. Хвалилася своїми дітьми. 6. Біда біду бачить по сліду.

Випишіть означення

1.Під лежачий камінь вода не тече. 2. Рідна мати високо замахує, та помалу б’є. 3. Добрі вісті не лежать на місці. 4. Веселе дерево весело й співає. 5. Старого горобця на полові не обдуриш. 6. У закритий рот муха не влетить. 7. Ласкаве слово – що весняний день.

Випишіть обставини

1.Працюй ударно, житимеш гарно. 2. Одна бджола мало меду наносить.

3. Вдома і стіни гріють. 4. Лихо приходить тихо. 5. Срібло - золото тягне чоловіка в болото.

Однорідні члени речення

Пояснювальний диктант

Журавлі летять

Журавлі летять, курличуть,

Шлють останнє «прощавай!»,

Літечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

Ой, як жалко мені літа

І журавликів моїх!

Та не буду я тужити,

бо весною стріну їх.

Попереджувальний диктант

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева. Вулицями й стежками, шляхами й плаями поспішають хлопчики і дівчатка до школи. І осяяні сонцем шкільні вікна гостинно запрошують до зустрічей з улюбленими вчителями й друзями, до радісних шкільних свят.

Вибірковий диктант

Наша ялинка

З неба падають сніжинки

На дерева, на будинки,

На майдани, на садки,

А ялинки, на дубки.

Біле-біле все навколо,

Ясне й чисте, як ніколи!

Мов пухнаста ковдра, ліг

Скрізь на землю білий сніг.

Попереджувальний диктант: підкреслити однорідні члени речення.

Повзе по дереву величезна гусінь – товста, волохата. Один листок з’їсть, другий, третій... десятий – багато їй треба листя, щоб прогодуватися. А поряд інші такі самі повзають. І всі вони гризуть листя. Дивишся – дерево стало голе, ніби взимку, і весь ліс голий стоїть.

Коментований диктант: пояснити вживання розділових знаків.

1. Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах. (О.Довженко). 2. Березу, вільху і ліщину, дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз – люблю я ліс. (П.Воронько). 3. Люблю роботи грім і грюк, і кров живу у жилах. (М.Рильський). 4. Слівце помірковане, кволе, обачне мені не годилося там, у бою. (М.Руденко)

Звертання. Вставні слова

Коментований диктант: підкреслити вставні слова.

1. Хтось, може, винен перед нами. 2. Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. (Л.Костенко). 3. Та ти, напевно, дякувать відвик, бо це для тебе завелика жертва. (М.Руденко). 4. Гори, здавалось, стояли тут поруч. (О.Гончар). 5. Ні, може, хижку, а, може, й цілу хату. (Л.Українка). 6. Не жартуй наді мною, будь ласка. (В.Симоненко). 7. Там, кажуть, з гір усю країну видко. (Л.Українка).

Пояснювальний диктант: підкреслити звертання, пояснивши вживання розділових знаків.

1. Не хилися, явороньку, ще ж ти зеленький. 2. Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький! (Нар. творчість). 3. За Сибіром сонце сходить, хлопці, не зівайте, ви на мене, Кармелюка, всю надію майте! (Нар. творчість). 4. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях дівки чарівниці! (Нар. творчість).

5. Слово, чому ти не твердая криця... 6. Фантазіє! Ти – сило чарівника... (Л.Українка)

Вибірковий диктант: випишіть звертання і вставні слова.

1.Місяченьку, наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т.Шевченко). 2. Гей, береза біла, срібнокорая! (В.Сосюра). 3. Але ж у нас, посвідчить всяк, вони не скаржились ні на що. (Л.Українка). 4. Гаврилкові, звичайно, припало найбільше. (М.Коцюбинський). 5. Біда, кажуть, не сама ходить, а з дітками. (Панас Мирний). 6. Яке це щастя, друже мій, горіти, а не тліть. (В.Сосюра).

7. Де ти в світі пробувався, сину мій єдиний? (Т.Шевченко)

Складні речення

Попереджувальний диктант: вказати складні речення, підкреслити в них граматичну основу.

Серед сучасних церковних дат неважко знайти точку відліку зимового циклу. Нею є день введення в храм Пресвятої Богородиці, тобто 4 грудня. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).

По всій території від Введення діти починали розучувати колядки. Хто в цей день першим завітає до хати, той буде полазником. Від нього залежатиме щастя, здоров’я чи лихо.

Диктант-завдання: між частинами складних речень поставте коми.

1. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить. (А.Малишко) 2. Літо минуло і осінь приспіла і листям пожовклим всі стежки покрила. (Л.Глібов) 3. Холодні осінні тумани клубочаться угору і спускають на землю мокрі коси. (М.Коцюбинський) 4. Сонце впало за гору але надворі ще довго сяяв тихий світ (І.Нечуй-Левицький)

Пряма мова. Діалог

Пояснювальний диктант: поясніть вживання розділових знаків.

1. Раз мені мати казала: “Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та одну з мов усіх щоб у серці ти зберіг”. (М.Хоросницька) 2. “Книги – це ріки, що напувають”, – почув диякон глухий голос старця. (О.Іваненко) 3. “Широка моя тюрма, – думає Тарас, – і хоч би яке деревце!” (О.Іванченко) 4. Їдуть брати та й думають: “Коли б на доброго хазяїна натрапити!” ( Нар. казки)

Фонетика. Орфоепія. Орфографія.

Ненаголошені голосні [е], [ и ], [ о ]

Словникові диктанти

Величезний, козеня, левада, пенал, несу, човен, великий, шелестіти, затихав, зозуля, виростає, веселкою, летять, вересень, вітерець, крапельки,засинав, кришити, матері, делегат.

Земля, берег, зелений, весняний, легенький, степи, великий, веселий, теплий, реве, сердитий, течуть, червоний, верба, стебло, шелестіти, клекотіти, щебетати, левада, плести, медаль,очерет, шептатися.

Бринить, розгримілися, джерело, вередливі, криниця, диригент, кожух, шинель, бетон, хвилечка, скатерть, відтинати, протекла, пелена, весло, березень, демократія, минулий, теперішній, теревені.

Січень, щебетати, режисер, човен, щиглик, хлопець, перетнути, півень, пекти, глечик, медаль, квітень, перегони, глечик, божевілля, пеня, обернутися, оберегти, оберемок, промисловий.

Зривати, хвилина, читати, привітати, оживати, глибокий, близький, минати, тривожний, вишневий, кишеня, кисет, хвилястий, минулий, кривий, хилитися, причепити, бриніти, блищати.

Пояснювальні диктанти

1.Минули трохи згодом косовиця й жнива. 2.Штани мені пошили нові з довгими холошами і повели до школи. 3.Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява. 4.Велетні і пророки невпинно змагались у битвах, і дитяча душа моя не приймала їх, впадаючи в смуток.5. Туди кожної осені прямують дикі гуси і лебеді, ластівки і лелеки.6.Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні - весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаство…

1.Шелестіли, хитались вітри .2.Соловейко на калині то затихав, то щебетав. 3.Вода тиха, небо зоряне, і так мені хороше плисти за водою, так легко, немов я не пливу. 4.Запливає вересень у затоку жовтня. 5.Край берега у затишку прив’язані човни. 6.Виходить дівчина із хати води в криниці набирати.

Попереджувальний диктант

Травневе диво

Ласкаве сонце зігріває своїм теплом. Раненько ти біжиш до гаю. У тісній прохолоді ти бачиш справжнє диво. У високій траві біліє тендітна квіточка. На тонкій ніжці звисають перлини. Унизу вони схожі на крихітні дзвіночки. Широке листя, наче долоні, охороняє ніжну стеблину. Чуєш, як дзвенять ці дивні дзвіночки? Ти вдихаєш тонкий запах ніжної квіточки. Прекрасний дарунок лісу!

Здогадались, про яку рослину йде мова? Конвалії подарувала нам весна. Не загуби незвичайну красу лісової галявини.

Вибіркові диктанти

А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин. Там неслися кури нишком од матері і різне дрібне птаство. Туди ми рідко лазили. Там було темно навіть удень, гадюки, так за все життя й не побачивши її ніде?

Коло хати, що стояла в саду, цвіли квіти, а за хатою, проти сінешніх дверей, коло вишень, - поросла полином стара погребня з одкритою лядою, звідки завжди пахло цвіллю. Там, у льоху, в присмерку плигали жаби...

Весною що не день погода змінюється. Ніжні пахощі життєдайно надимають груди. Земля могутньо і велично оживає, починає дихати й являти світові всю одвічну силу своїх щедрот. Красуня весна, мов квітуча вишня, лине горами й долами. Неможливо зберегти природу, не вивчивши її самої.

Творчий диктант

1. А за Дніпром купалися в мар(е,и)ві знайомі мені вже села й куріли димки над садками (Г. Тютюнник). 2. Уже давно стояла ніч над з(е,и)млею і зорі виблискували з темного неба (Панас Мирний). 3. Десь пл(е,и)вуть дощі по шибках і бр(и,е)дуть сніги в полях (Є. Сарапулова). 4.Ніде ні травички не колихнеться, ні пташка не прол(и,е)тить

(І. Нечуй-Левицький). 5. Поривчастий вітер зривав ізверб пожовкле листя і його н(е,и)сла на собі вода за течією (А. Шиян). 6. Сад цвіте і кожна п(е,и)люстинка маму уподібнює на мить (М. Ткач).

Апостроф

Словникові диктанти

Арф’яр, мавпячий, без’язикий, в’їдливий, вп’яте, ряст, доїхати, м’ята, згір’я, тьмяний, зм’яклий, буряк, Рєпін, міжгір’я, буряк, морквяний, морозяний, об’єм, нав’язаний, пів’юрти.

В’язка, п’ядь, цвях, в’юн, черв’як, зоря, свято, торф’яний, духмяний, солов’їна, кучерявий, з’їзд, порядок, медвяний, різьбяр, перев’ють, кювет, ін’єкція, всерйоз, прем’єра.

Рельєф, Омелян, в’янути, сузір’я, об’єкт, пір’я, між’ярусний, портьєри, бур’ян, об’єктивний, п’єса, пред’явити, валер’янка, миш’як, серп’янковий, бюро, присвята, рюкзак, ряд, Мар’яна.

Рум’яний, святковий, сузір’я, серйозний, пів’яблука, подвір’я, кав’ярня, інтерв’ю, мавпячий, ательє, різьбяр, під’їжджати, роз’ яснення, ін’єкція, пюре, зв’язок, тьмяний, бюджет, п’єдестал, кар’єра, без’язикий, здоров’я.

М'який, п'янкий, мавпячий, любов'ю, верб'я, рядно, тьмяний, міжгір'я, буряк, священний, пір'я, Рєпін, ряст, без'ядерний, від'ємний, роз'єднаний, об'єм, дит'ясла, бюст, пів'юрти, кур'єр, інтерв'ю, бюджет.

Пояснювальні диктанти

1.У лісі з’явилися жовті фарби(В. Петров). 2.Коли ти опинишся на її берегах, то вона тебе і юшкою смачною нагодує, і на спині своїй до другого берега м’яко перенесе (Ю.Збанацький). 3.На всі лади дзвенять жайворонки, дрозди, солов’ї. 4.Всю ніч не змовкають чудові звуки солов’їних пісень (О.Вишня).5.Крайнеба жевріло рожевим вогнем, горіло і миготіло ясним полум’ям (П.Мирний).6.У степу підіймалися прозорі, голубі дими, видно, пастухи палили багаття. (Г.Тютюнник).

1.Хлопці догадуються і прив’язують до хвоста ганчірку(В.Винниченко).2.Бенкетують вражі ляхи наше богослов’я(Т.Шевченко).3.Над ставом по узгір’ю – темний сад( А.Головко).4.Кілька разів кінні роз’їзди противника з’являлися на виднокрузі (О.Гончар).5.Поезія – це свято, як любов(Л.Костенко).6.Як гарно дихається – п’єш повітря, мов тепле молоко(М.Коцюбинський).7.Під п’ятою п’ять копійок, а у сумці ж стільки двійок (П.Глазовий).

Вибіркові диктанти

Прислів’я і приказки

Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Кішку б’ють, а невістці докоряють.

Не розіб’єш горіха, то не з’їси і зернятка.

Заздрість здоров’я їсть.

Червоне яблучко, та всередині черв’ячок.

Лихої долі конем не об’їдеш.

На чужому подвір’ї і мух б’ють.

Вчиться Вася в п’ятім класі..

Якось друг і каже Васі:

-Знаю чудо я одне,

Чудо справді чарівне!

Будеш мати без мороки

Ти п’ятірки за уроки,

Лиш зроби, мій друже, так:

Роздобудь собі п’ятак,

Приліпи його, мов латку,

В черевик під ліву п’ятку! (С.Олійник)

Загадка

Я один в сім*Ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак.

В слові я не зайвий зник. (М’який знак)

Творчий диктант

Доповніть прислів’я та приказки словами з апострофами

1.Причепився, як ….. до кожуха. 2.Шукає на коржі…, а в труді легкого.

3.Його тільки той не …, хто не хоче. 4.Словом …. більше, ніж дубиною. 5.Скривився, як середа на ….. . 6. ….. стелить, та твердо спать. 7.На …. і рак риба. 8. Добре … краще багатства. 9. Найбільше багатство - …. . 10.Як до череди гнать, то й … болять. 11. Тому тяжко, хто зло … .

М’який знак Словникові диктанти

Синь, мить, скрізь, читальня, ненька, чотирьох, жінці, павільйон, вельможний, різкий, запорізький, кільчастий, різьбяр,суть, кільце.

Зав’язь, мільярд, Калинець, клопочеться, льон, пісня, секретар, трьохсотлітній, їдальня, тьмяний, ліхтар, Мольєр, кобзар, повінь, сторінці.

Козацький, слизький, ательє, скрізь, призьба, чарують, землянці, Таньчин, сторонці, бриньчати, павутинці, кінський, женьшень, цвірінчати, меншенький.

Вогонь, суть, піч, боротьба, дядько, синього, дзьоб, близький, військовий, кінець, боязкий, голівонька, дальній, галці, доньці, підноситься, будьте, тепер, інший, свято, різьбяр, каньйон, альбатрос.

Паморозь, день, кров, батько, молотьба, трьох, дьоготь, вузький, хвацько, по-батьківському, різкий, тонесенький, кільце, Наталці, пісень, голівоньці, робиться, сядьте, секретар, уманський, пісня, мільярд, тьмяний, магістраль.

Пояснювальні диктанти

1.Було як вилізуть всі четверо на тин, сядуть рядочком, як горобці, та як почнуть співать.2. Чумацький віз тихо рипить піді мною, а в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу(О.Довженко).3.Крайнебо, либонь, близько вже, стоїть між високими кручами(Г.Тютюнник).4.Навіть найостанніший учень у душі важко переживає кожну поразку. Якщо він хизується, що йому, мовляв, байдуже, то маскує внутрішній біль(Ю.Збанацький).

1.А вгорі золотим медальйоном теплий місяць над морем пливе (В.Сосюра) . 2.Браконьєр хитрий, а ми ще хитріші (Є.Гуцало).3. Ти теплу ніжність до людини узяв, як хліб, у творчу путь (М.Рильський). 4.Василько сидить на полу коло вікна, немов дивиться на місяць, як він срібні свої ріжки вистромив над вербами..(С.Васильченко).5.Я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюрмах (Л.Українка). 6.Каміння вилискувало проти місяця холодними тьмяними скалками (О.Гончар)

Вибірковий диктант

Прислів’я і приказки

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Грудень землю грудить, а хатинки студить.

Ластівки день починають, а соловей кінчає.

Осінь збирає, а весна забирає.

Розумний розсудить а дурень осудить.

Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.

найменша пташка бажає мати своє гніздечко.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Творчий диктант

Поставте іменники у формі давального відмінка, вмотивовуючи вживання ь.

1.Тополька, ненька, черешенька, квасолька,калинонька, донька, сопілонька, вихователька, яблунька, перепілонька.

2. Білка, галка, сопілка, голка, рибалка, хустинка, матінка, хлібинка, писанка, читанка.

Зміни приголосних при словотворенні

Словникові диктанти

Батьківство, бджільницький,чеський, козаччина,убозтво, ліщина, агентство, людство, видавництво, Антипчин, птаство, Волощина, волонтерський.

Піщинка, вузівський, сердешний, гетьманство, дворушник, Донеччина,чумацький, денщицький, юнацтво, студентство, боягузтво, представницький.

Самохвальство, рязанський, словацький, каліцтво, запорізький, схимництво, божество, вужчий, багатство, заводський, юнацтво.

Пояснювальний диктант

1.Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні - весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаство...(О.Довженко).2.По Вінниччині мандрували ми – пригадуєте? – літніми шляхами (М.Рильський).3.В небі вольському у млі пролітали журавлі(О.Гончар).4. Люди внесли в хату запах пасіки, старої вощини(С.Васильченко)

1.Тільки очі я закрию, дні юнацтва я згадаю (М.Нагнибіда).2.Пісні про кріпаччину – це присуд ганебному кріпацтву і кріпакам (М.Старицький).3. Добре братство краще за багатство (народна творчість).

Вибірковий диктант

Випишіть слова, в яких відбулися зміни приголосних. Від яких слів вони утворилися?

1.За десять хвилин Гордій має йти до дослідницької кімнати (Ю.Шовкопляс).2. Не один турецький важкий корабель пішов на дно , не витримавши поєдинку з в’юнкими козацькими чайками (Н.Рибак). 3. Де кров текла козацька, трава зеленіє (Т.Шевченко). 4.Одімчали Шевченка в Оренбург, а звідти погнали у киргизькі степи до Орської кріпості (П.Мирний).5.Людськими шумливими ріками затопились празькі сади, вулиці, майдани (О.Гончар)

Творчий диктант

Від поданих іменників утворіть прикметники; поясніть, які зміни

приголосних відбулися при цьому

Буг, Дрогобич, Басмач, волох, печеніг, товариш, гігант, запорожець, Канада, халамидник, боягуз, каліка, козак, ткач, жебрак.

Спрощення в групах приголосних

Словникові диктанти

Виїзний, проїзний, кістлявий, захисний, бризнути, персня, серце, обласний, баластний, зап’ястний, пристрасний, шістсот, чесний, цілісний, шелеснути.

Тижневий, злісний, заїзний, хвастнути, плюснути, улесливий, пестливий, шістдесят, щасливий, контрастний, безшелесно, тиснути, скнара, випускний, тоскно.

Хвастливий, хруснути, ченця, гігантський, хустка,власний, рідкісний, кількісний, писнути, невістчин, ненависний, учнівство, круїзний, надкісниця, кріпосник.

Чесний, шістнадцять, серце, пестливий, шістсот, тижневий, щасливий, корисний, проїзний, якісний, жалісливий, вісник, захисний, кількісний, заздрісний, рідкісний, улесливий, баластний.

Усний, бризнути, зап’ястний, баластний, свиснути, шелеснути, перехресний, тоскний, контрастний, провісник, щасливий, швидкісний, рідкісний, обласний.

Попереджувальний диктант: позначте в словах орфограми.

1. Язикатий і хвастливий часто лінивий. 2. Де слова масні, там пироги пісні. 3. Не родися красна, а родися щасна. 4. Таке буде, як рак свисне, а п’явка мнявкне. 5. Весняне сонце – то дівчини серце. 6. Пізно старого кота вчити чопки. 7. Як не любляться серця, не треба попа і війця.

Пояснювальний диктант

1.Сміх людський – чудесна штука. Він – мистецтво і наука (П.Глазовий).2. Радісна праця – ознака творчості (Ю.Яновський).3. Притихлі явори стоять безшелесно (Л.Костенко).4.Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять плугів

(М.Стельмах).5.Де вони проходили, ніщо не брязнуло, не хруснуло, не тріснуло (О.Гончар).6.В Великій, як макітра хустці Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (І.Нечуй-Левицький)

1.Після кількатижневих дощів, туманів та мряк вперше стало на годині (О.Гончар). 2.Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів свою молоду в кімнату (М.Вовчок).3.Я прославляю піснею щасливу юність нашої землі (В.Сосюра) . 4.Барвінок цвів і зеленів, слався, розстелявся (Т.Шевченко).5. Он на стрункій та високій осичині листя пестливо тремтять (М.Старицький).6.Розпечене сонце на заході вже шубовснуло в Дніпро (М.Рильський)

Вибірковий диктант: виписати слова, в яких відбулося спрощення.

1. Дівчинка сонце ловила руками, сонце у чистім карпатськім озерці. І радісно сонцю від того на серці. (П.Воронько) 2. Радісна праця – ознака творчості. (Ю.Яновський) 3. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять плугів. (М.Стельмах) 4. Добре леву: в лева грива! А тому-то він щасливий. (Є.Гуцало) 5. Притихлі явори стоять безшелесно. (Ю.Збанацький)

Прислів’я і приказки

У заздрісних на все великі очі.

Чесне діло роби сміло.

Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

Весна днем красна, а нива хлібом.

Де слова масні, там пироги пісні.

Бодай не діждати своє серце на шматки рвати.

Кішку б’ють, а невістці докоряють

Творчий диктант

Утворіть прикметники від поданих іменників.

Виїзд, проїзд, кістка, захист, перстень, серце, область, баласт, зап’ястя, пристрасть, шістсот, честь, цілий, шелест.

Хвастун, хруснути, ченця, гігант, хустка,власність, рідкість, кількість, писнути, невістчин, ненависть, круїз, надкісниця, кріпосник.

Замініть речення словосполученням.

Графік, що склали на тиждень.

Перемога, що принесла радість.

Робота, що дає користь.

Зустріч, що принесла щастя.

Людина, яка любить хвастатись

Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових звуків

Словникові диктанти

Колосся, затишшя, чуття, волосся, маззю, сіллю, беззаконня, ллю, відділ, беззаперечно, вв’язати, ввозити, звіддавна, радістю, обличчя.

Роздоріжжя, тушшю, свіжістю, ввічливий, осінній, ззовні, ззивати,беззвітний, бовван, ввірувати, життєвий, памороззю, віддача, оббреханий, оббитий.

Віддзеркалювати, безземелля, ранній, лляний, матір’ю, юністю, уміння, юннат, піддягати, ззамолоду, оббілити, попідвіконню, ірраціональний, старанню, Ганна.

Пояснювальні диктанти

1.У виконання вічного закону життя, схиливши сиву голову, шапку знявши й освятивши мислі мовчанням повертаю я прибитий журбою талант свій до нього.

2.З правого і з лівого боку від колодязя з-за клуні журавлиними ключами появляються нові старці. 3.Якщо, пустуючи серед латаття, каченята робились неслухняні, збентежена мати качка місця собі не знаходить.4. Учора, коли загруз я з возом у калюжі, і він трощив мене пужалном і носаками, і кричав, роззявивши рота, як лев, помітив я в його очах страждання, та таке палке, бездонно глибоченне…5.Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів'є собі гніздо в моєму серці.

1.Не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння, я про них би й не згадала в краї вічного падіння (Л.Українка).2. Встала весна, чорну землю сонну розбудила (Т.Шевченко).3.Хіба від верховіть летючий вітер можна відділити(М.Рильський).4.Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами(Л.Українка).5.На самій верховині гори бовваніють руїни стародавнього замку(О.Гончар).6.В садах Донеччини навіки моє дитинство одцвіло(В.Сосюра).

Вибірковий диктант

Прислів’я і приказки

Сінним конем і солом’яним волом недалеко заїдеш.

Маленька праця краща за велике безділля.

Бездонної бочки не наллєш.

Дерево міцне корінням, а людина трудовим говорінням.

Хто винен, віддати повинен.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Нічна зозуля денну перекує.

Вдень від спеки ховається, а ввечері від комарів.

Не хвалися піччю в нетопленій хаті.

Творчий диктант

Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою префіксів

Без-: законний, захисний, звучний, змінний, зоряний, змістовний.

від -: давати, ділити, дяка, дякувати, дерти

Поставте іменники у формі орудного відмінка

Повінь, радість, зелень, Керч, річ, сіль, ніч, совість, кров, папороть.

Правопис префіксів

Словникові диктанти

Спланувати, зжати, схилити, зіскочити, згаснути, зімкнути, сповзти, спаяти, зціпити, ззиратися, зіпріти, злазити, скам’яніти, схуднути, зімліти.

Зжовтілий, скраю, здрібнений, зім’ятий, зіставити, схопити, стікати, зціджений,

згірклий, стемніти, спалення, сплатити, сплетіння, зжувати, зчитаний.

Безадресний, розбалакувати, безбілетний, розбишакуватий, розвалювати, безвідривний, роздобріти, безводний, розвідати, беззубий, роздмуханий, безкрилий, розговлятися,безкорисний, розклад.

Безхатченко, розшолопати, безчесний, роз’ярілий, безчобітний, розшпурювати, без*якірний, розчервонітися, безтолковий, розцінити, безтіньовий, розхазяйнуватися, безтактно, розсмиканий, безлюддя.

Перевіяний, прив’янути, превелебний, прибіднитися, перев’язаний, презавзятий, перегороджувати, приблякнути, перебрідати, превентивний, приволочений, презентований, пригнітати, пресвітлий, приберегти.

Пригноблення, препарувати, перештопати, пригрібати, прерія, перешмагати, прибережний, прекомічний, переустаткуватися, пребагатий, пресувальниця, приземлений, пересікання, предстати, прилипливий.

Пояснювальні диктанти

1.Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі.2. Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики. 3.Куди ти, бодай тобі ноги повсихали! 4.Тютюн був високий і густий-прегустий. 5.Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому.6.Перебрав я цілий ряд, та так і не знайшов ні одної.(О.Довженко).

1.Прекрасне лице його посиніло від німецьких побоїв. 2.Не стало прекрасного села. 3.Часом, коли сонце добре припече, він аж синів увесь від кашлю і ревів. 4.Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов, як заворожений.5.Хай тоді шукають, хай плачуть наді мною, приплакують.6. Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.(О.Довженко)

Творчий диктант

До поданих слів доберіть синоніми з префіксами

Зразок: бесіда – розмова

Глибокий, сумний, мандрівка, хоробрий, гарячий, малий, ворог, гріти

Довідка: бездонний, засмучений, подорож, безстрашний, нагрітий, невеликий, недруг, припікати

Правопис суфіксів

Словникові диктанти

Вузлик, мереживо, марево, картоплиння, шепотіння, Благовіщення, тонесенький, узлісся, коріння, вариво, жниво, печиво, крайовий, павутиння, нульовий.

Незлічений, шиття, ріднесенький, меливо, прядиво, гарбузиння, столичок, зітхання, незліченний, вибачення, куриво, книжечка, ранній, значеннєвий, рослинний.

Добриво, морозиво, місиво, бурячиння, горіння, проживання, туманний, гарнесенький, невблаганний, манюсінький, вуличка, стаття, каміння, корінчик, мовленнєвий.

Пояснювальний диктант

1. Подайте мені! Або копієчку!.. Або бубличка!.. Або яблучко!..- гукав він грізним хрипким басом, повним незадоволення й досади.2.Гичка велика, а сама морквина

дрібненька, біла і зовсім не солодка.3.Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо в світі. 4. «- Мати божа, царице небесна,- гукала баба в саме небо, - голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики.5.Тисячі тонесеньких дудочок раптом загравали у діда всередині.6.Такт розумів і шанобливість.7.Батько шанував у Куликові зовнішню пристойність митця (О.Довженко)

Вибірковий диктант

Тиша морська

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем, -

В’ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здається. Що з весельця

Щире золото спадає.

Як би я тепер хотіла

У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти…(Л.Українка)

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло.

Сонки-дрімки в колисоньку,

Добрий розум в голівоньку,

А рісточки у кісточки,

Здоров’ячко у сердечко,

А в роточок говорушки,

А в ніженьки ходусеньки,

А в рученьки ладусеньки. (Народна колискова пісня)

Творчий диктант

Від поданих слів утворіть нові за допомогою суфіксів

Горб, вода, кут, хата, трава, голова, гніздо, ніч, дуб, дівчина

Мороз, камінь, вовк, стіл, кіт, дощ, сніг, берег, риба, сад