Мотивація і оплата праці (тариф)

76

Навчальний посібник з предмету «Основи галузевої економіки та підприємства» за темою «Організація і оплата праці» для груп молодщих спеціалістів за напрямом ….. «……»

Кількість сторінок ____

Упорядник: ПІБ, викладач спецдисциплін

Розглянутий на засіданні

циклової (методичної ) комісії

«Гуманітарних та соціально-економічних дисциплін»

та рекомендований для участі в конкурсі

Протокол №__ Від «_»_____2016р.

Голова _______________________

ДПТНЗ Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

з дисципліни

”Економіка і організація виробництва”

Підготував:

Викладач спецдисциплін

Кудлай О.В.

Чернігів, 2016

Вступ

Навчальний посібник належить до числа небагатьох підручників з економіки і організації швейного виробництва. На сьогодні, нажаль, викладачам, а особливо учням бракує навчальної літератури з економічних дисциплін, а особливо профільних. Літератури, яка могла б забезпечити належний рівень викладання і вивчення дисципліни «Економіка і організація вирорбництва». В наш час існує тільки один підручник з економіки для учнів швейного напрямку, який навіть не в змозі відобразити весь навчальний матеріал. Отже основна мета створення навчального посібника – розкрити одну з тем з дисципліни «Економіка і організація виробництва» для студентів з кваліфікації «технолог», якої не має в підручнику.

Навчальний посібник являє собою добірку матеріалів, в яких розкривається основна мета його створення. Підготовлений за матеріалами енциклопедичних довідників, наукових і публіцистичних праць, періодичних видань, офіційних документів.

У підручнику дається ґрунтовне тлумачення найважливіших визначень. Особлива увага звертається на розкриття суті таких понять як «мотивація», «мотив», «мотиватор», «заробітна плата» та її класифікація. Теоретичні положення і висновки пов’язуються із сьогоднішніми завданнями України в умовах переходу її економіки до ринку, ілюструються таблицями, схемами. Кожний новий розділ включає задачі на розрахунок заробітної плати та розв’язок найбільш складних моментів.

Посібник знайомить з матеріалом на тему ”Мотивація і оплата праці (тариф)”. У ньому послідовно і детально висвітлюється питання мотивації і оплати праці на підприємствах, що стосуються швейної промисловості.

Основний акцент перенесено на види мотивації та види і системи оплати праці. Весь матеріал розкритий поетапно, структуровано, що дозволяє використати даний посібник як конспект для учня, для самостійної роботи, а також для всіх бажаючих оволодіти економікою швейної промисловості.

Він має на меті допомогти учням більш глибоко, просто і легко оволодіти теоретичними знаннями, розширити їх, пізнати багато нового і цікавого.

Зміст

Вступ

1. Поняття системи мотивації праці.

2. Класифікація методів мотивації.

3. Поняття і види заробітної плати.

4.Тарифно-посадова система оплати праці.

5.Форми оплати праці.

6.Основні системи оплати праці.

6.1. Пряма індивідуально-відрядна система (ПВС)

6.2. Непряма відрядна система (НВС)

6.3. Відрядно-преміальна система оплати праці

6.4. Інші системи оплати праці.

7.Погодинна форма оплати праці.

7.1.Проста погодинна система оплати праці.

7.2.Погодинно-преміальна система оплати праці.

8.Окремі види оплати праці.

8.1. Доплата за роботу в надурочний час.

8.2. Доплата за роботу в нічний час.

8.3.Доплата за роботу в святкові та вихідні дні.

8.4. Оплата простоїв.

8.5. Оплата відпусток

Список використаних джерел.

1.Поняття системи мотивації праці.

Соціально-економічною основою активізації зусиль персоналу підприємства, що спрямовані на підвищення результативності їх трудової діяльності, є мотивація праці.

Система мотивації характеризує сукупнiсть вззамопов’язаних заходів, якi стимулюють окремого працiвника або трудовий колектив y цілому щодо досягнення iндивiдyалъних і спiльних цiлей дiяльності підприємства.

МОТИВАЦІЯ - процес заохочення людей до ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цiлей органiзацій шляхом формування мотивiв.

МОТИВ – внутрішнє бажання людини дiяти певним чином для задоволення своїх потреб. Мотиви виникають під впливом мотиватора.

МОТИВАТОР- усе те, що спонукає людину діяти певним чином.

Процес мотивації поділяють на чотирі основні етапи:

1. Виникнення потреб.

2. Розробка стратегї i пошук шляхів задоволення потреб.

3. Визначсння тактики діяльностi i поетапне iї здiйснення.

4. Задоволення потреб й одержання матеріальної чи духовної винагороди.

Мотивація працi - це бажання працiвникiв задовольнити свої потре­би через трудову дiяльнiсть.

Виділяютъ два види мотивацii: внутрiшню i зовнішню.

Внутрішня пов'язана з інтересом до діяльностi, зi значимiстю виконуваної роботи , зі ­свободою дiй, можливiстю реалiзувати себе, а також розвивати свої вмiння i здiбностi.

3овнішня мотивацiя формується пiд дiєю зовнішніх факторів, таких як умови оплати працi, соцiальнi гарантїї, можливість просування по службі, похвала або покарання керiвником i таке інше.

Вони маютъ вплив, але не обов'язково на довгий перiод. Бiльш ефективною є така система факторiв, яка буде впливати як на зовнішню так і на внутрiшню мотивацiю.

До факторів, які зумовлюють поведінку працівника і які треба враховувати в практиці мотивації його трудової діяльності, належать:

1) фiзичний тип особистостi;

2) рiвенъ самосвiдомості та освiченостi;

З) професiйна пiдготовка;

4) психологiчний клімат у колективi;

5) вплив зовнiшнього середовища.

Формування активної дійової системи мотивації базується на постійному аналізі й удосконаленні відносин між :

• Роботодавцями і найманими працівниками;

• Керівниками та їхніми підлеглими;

• Конкуруючими групами працівників;

• Групами, що виконують споріднені функції.

На рівні підприємства система мотивації повинна базуватися на таких вимогах:

• Надання однакових можливостей щодо зайнятостi та посадового просування за критерiєм результативностi працi;

• узгодження рiвня оплати працi з їi результатами та визнання особистого внеску в загальний ycпix;

• створення належних умов для захисту здоров'я, безпеки працi та добробуту вcix працiвникiв;

• забезпечення можливостей для зростання професiйної майстерності­, реалізації здiбностей працiвникiв;

• пiдтримування в колективi атмосфери довiри й зацiкавленостi в реалiзації загальної мети.

Питання для самоперевірки:

1.Дайте визначення поняття «мотив»?

2.Дайте визначення поняття «мотиватор»?

3.Дайте визначення поняття «мотивація»?

4.Вкажіть різницю між термінами мотив, мотиватор, мотивація?

5.Які існують види мотивації праці?

2.Класифікація методів мотивації

Методи мотивацiї пiдлягають такiй класифiкацiї:

1.Економічні прямі:

• форми та системи оплати працi;

• премiї;

• участь у прибутках;

• оплата навчання .

2.Економічні непрямі:

• пiльгове харчування;

• доплата за стаж;

• пiльгове користування житлом, транспортом, спортивними спорудами тощо.

3.Негрошові:

• збагачення змiсту та покращення умов працi;

• гнучкi робочi графiки;

• охорона працi;

• просування по службi;

• участь в управлiннi;

• система атеетацiй i спiвбесiд.

Методи мотивації поділяються також на:

1) iндивiдуальнi та груповi;

2) внутрiшнi й зовнiшнi.

До внутрiшнix вiдносять задоволення вiд виконаної роботи, вiдчут­тя власної компетентностi та самоповаги. Зовнiшнi - це винагорода, що забезпечується керiвником.

Зовнішня винагорода безпосередньо пов'язана з системою стимулю­вання, яка включає три piвнi: визнання заслуг працiвника керiвництвом, мaтepiaльнi стимули залежно вiд величини трудового вкладу та можли­вiсть пiдвищення по службi.

Питання для самоперевірки

1.В чому полягає суть економічних прямих методів мотивації?

2.вкажіть економічні непрямі методи мотивації?

3.Що включають не грошові методи мотивації?

4.Вкажіть різницю між внутрішніми і зовнішніми методами мотивації?

3.Поняття і види заробітної плати.

Полiтика оплати працi пiдnpисмств формується й реалiзусться в ме­жах чинного законодавства.

Вiдповiдно до статтi 1 Закону Украiни "Про оплату працi заробiт­на плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповновзжений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмiр заробiтної плати залежитъ вiд складностi та умов роботи, що виконується, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства.

Витрати на оплату праці складаються з:

1. Фонду основної заробiтної плати.

2. Фонду додаткової заробiтної плати.

3. Iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат.

Розрiзняють два види заробiтної плати: номiнальну i реальну.

Номінальна заробiтна плата - це грошовий вираз тієї заробітної плати, яку працiвник одержує за свою працю вiдповiдно до її кiлькості та якостi. Грошова форма заробітної плати дає змогу працiвниковi зді­снювати обмiн її на вiдповiднi товари, необхiднi для споживання. Кожний товар має свою цiну.

Реалъна заробiтна плата - це сукупнicть матерiальних i культур­них благ, а також реальної заробiтної плати залежить вiд величи­ни номiнальної заробiтної плати i рiвня цiн на предмети споживання i послуги.

Важливе мiсце в системi оплати працi посідає мінімальна заробітна плата.

Мiнiмальна заробiтна плата - це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не мо­же провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, годинну нор­му працi (обсяг робiт).

До мінімальної заробiтної плати не входять доплати, надбавки, заохочувалънi та компенсацiйнi виплати. Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов'язковою на всiй територiї України для пiдприсмств ycix форм власності й господа­рювання. Мiнiмальна заробiтна плата є основою для визначення дер­жавних тарифiв у сферi оплати працi, пенсiй, стипендiй, допомог та iн­ших соцiальних виплат.

Розмiр мiнiмальної заробiтної плати визначається на основі прожиткового мінімуму, який розраховується за нормативами задоволення міні­мальних потреб у товарах i послyrах з урахуванням рiвня цiн, i повинна вiдповiдати йому.

Як важлива соціально-економічна категорія, заробітна плата має виконувати такі функції:

• відтворювальну - як джерело вiдтворення робочої сили i засобiв залучення людей до працi;

• стимулюючу - встановлення залежностi рiвня заробiтної плати вiд кількостi, якостi i результатiв працi;

• регулюючу - як засiб розподiлу i перерозподiлу кадрiв за peгio­нами країни, галузями економiки з урахуванням ринкової кон'юнктури;

• соцiальну - забезпечення соцiалъної справедливостi, однакової винагороди за однакову працю.

Але в сучасних умовах заробітна плата в Україні виконує такі функції:

• збереження зайнятостi цiною заниження заробітної плати;

• забезпечення соцiальних гарантiй;

• стримування iнфляції (шляхом несвосчасної виплати заробітної плати);

• перерозподiл зайнятих за галузями i сферами економіки;

• поширення нелегальної дiялъностi та вторинної зайнятостi;

• посилення мобiльностi робочої сили.

Основні принципи органiзацїї оплати працi здiйснюють за допомогою таких її складових елементiв, як система угод i договорiв на різних рівнях економiки, а також через нормування працi, тарифну систему, форми й системи оплати працi на окремих підприємствах i його структурних пiдроздiлах.

Мета нормування працi на пiдприсмствах полягас в тому, щоб на новi впровадження нової техніки, удосконалення організації виробництва i працi, полiпшення її умов зменшити витрати на випуск продукції, пiдвищити продуктивнiсть працi, яка є важливою умовою розширення виробництва i зростання реальних доходiв працiвникiв.

Основна і додаткова заробітна плата.

Основна заро6iтна плата – це винагорода за виконану роботу віповiдно до встановлених норм npацi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадових обов'язкiв). Вона встановлюється у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладів для керiвникiв, спецiалiстiв i службовцiв.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудовi успiхи й винаxiдливiстъ i за особливi умови npацi.

Додаткова заробітна плата включас:

1. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:

• Кваліфікованим робiтникам, зайнятим на особливо вiдподальних роботах, за висаоку квалiфiкацiйну майстернicть;

• за класнiсть водiям автомобiлiв, робiтникам локомотивних бри­гад, трактористам-машинiстам, робiтникам провiдних професій та iншим категорiям працiвникiв тих галузей народного господарства, в яких введено такi надбавки та доплати за звання майстра i класи квалiфiкацїї;

• бриrадирам iз числа робiтникiв, не звiльненим вiд основної роботи, за керiвництво бригадами;

• персональні надбавки;

• керiвникам, спецiалiстам, службовцям за високi досягнення працi або за никонання особливо важливих завдань на строк їх виконання;

• за знання iноземної мови;

• за сумiщення професiй (посад), розширения зон обслуговування або збiльшення обсягу виконуваних робiт;

• доплати до середнього заробiтку у випадках, передбачених зако­нодавством;

• за роботу у важких_I шкiдливих_I особливо шкiдливих умовах; за роботу в багатозмiнному та неперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у виxiднi днi, що є робочими дня­ми за графiком), у нiчний час;

• працiвника_м, постiйно зайнятим на пiдземних роботах, за норма­тивний час пересування їх у шахтi (руднику) вiд ствола до мiсця роботи i назад;

• iншi надбавки i доплати, передбаченi законодавством.

2. Премiї робiтникам, керiвникам, спецiалістам та iншим службовцям за виробничi результати, включаючи премiі за економiю конкрет­них видiв матерiальних pecypciв, у тому числi за:

• виконання i перевиконання виробничих завдань;

• виконання акордних завдань у встановлений строк;

• пiдвищення продуктивностi працi;

• полiпшення кiнцевих результатiв господарської дiяльностi бри­гади, дiлъницi, цеху;

• економiю сировини, матерiалiв, інструментів,та інших матерiальних цiнностсй;

• зменшення npocтoїв устаткування та за інші якісні показники в роботi пiдприємств, а також премiї, нарахованi робiтникам iз премiального фонду майстра тощо.

3. Винагороди (процентнi надбавки) за вислугу pоків, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спецiальнicтю на даному пiдприємствi), передбаченi чинним законодавством.

4. Оплата пpaцi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiдприємств, за виконання робiт згiдно з договорами цивiльно-правового характеру, включаючи договір пiдряду, за умови, що розрахунки з працiвниками за виконану роботу провадяться безпосередньо цим пiдприємством. Розмip коштiв, спрямованих на оплату працi цих працiвникiв, визначається, виходячи з кошторису на виконання робiт (послуг) за договором, і платіж­них документів.

5. Оплата працiвникам, якi не перебувають у штатi niдприємства за виконання разових робiт (ремонт iнвентаря, побiлка i фарбування, робiт з експертизи тощо).

3азначенi суми у статистичнiй звiтностi з працi вiдображаються в фондi оплати працi працiвникiв позаспискового складу i не враховуються при обчисленні заробітної плати штатних працівників спискового складу підприємства.

6. Оплата за працю у вихiднi та святковi (неробочi) днi, в понадуроч­ний час за розцiнками, встановленими законодавчими актами.

7. Заробiтна плата до кiнцевого розрахунку по закiнчснню року (а­бо iншого nepioдy), обумовлена системами оплати працi несільськогосподарських підприємствах.

8. Суми вiдшкодування втраченого заробiтку внаслiдок тимчасової втрати працездатностi до фактичного заробiтку у випадках, коли працівник і далi працює на підприємстві.

9. Виплати рiзницi в окладах працiвника, працевлаштованих з інших підприємств зi збереженням протяrом деякого часу (відповідно до законодавства) pозмipy посадового окладу за попереднiм мiсцем роботи, а також при тимчасовому замiщеннi.

10. Процентнi або комiciйнi винагороди, виплаченi додатково до та­рифноi ставки (окладу).

11. Оплата працiвникам днiв вiдпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалiсть робочого часу при вахтовому методі органiзацїi працi, при пiдсумованому облiку робочого часу i в інших випадках, передбачених законодавством.

12. Суми, нapaxoвaнi за виконану роботу особам, залученим для роботи на пiдприсмствi згiдно iз спецiальними договорами з державними орга­нiзацiями (на надання робочоi сили), якi виданi безпосереднъо цим особам.

13. Оплата працi квалiфiкованих робітників, керiпникiв, спеціалістів пiдприємств, залучених без звiльнення вiд основної роботи для підготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiі працiвникiв, для керіництва виробничою практикою студентiв, для навчання учнiв загально­освiтнiх шкiл.

14. Оплата працi студентiв вищих навчальних закладiв i учнiв середніх спецiальних i професiйно-технiчних навчальних закладiв, які працюють на пiдприсмствах у складi студентських загонiв.

15. Оплата працi студентiв вищих навчальних закладiв i учнiв середніх спецiальних i професiйно-технiчних закладiв, що проходять виробничу практику на пiдприсмствi, а також оплата працi учнiв загальноoсвітніх шкiл у перiод професійної орiєнтацiї, якi залученi на тимчасову роботу до посильної працi на перiод канiкул.

16. Суми виплат, пов'язаних з iндексацiєю заробiтної плати працівникiв у межах, перед6ачених чинним законодавством.

17. Оплата за час вимушеного прогулу або виконаннянижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених чинним законодавством

18. Bapтість безкоштовно наданих працiвникам окремих галузей на­родного господарства (вiдповiдво до законодавства) комунальних по­слуг, продуктiв харчування; витрати на оплату житла, безкоштовно на­даного працiвникам підприємств вiдповiдно до законодавства (суми гро­шових комnенсацiй за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг та iнше). .

19. Витрати, пов'язанi з наданиям безкоштовного nроїзду працiвни­кам залiзничного, авiацiйного, морського, річкового автомобiлъного транспорту та міського електротранспорту.

20. Bapтість безкоштовно наданих предметiв (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постiйному ко­ристуваннi, або сума пiльг у зв'язку з продажем їх за зниженими цiнами.

21. Оплата щорiчних i додаткових вiдпусток вiдповiдно до законо­даветва, грошових компенсацiй за невикористанувідпустку.

22. Оплата спеціальної перерви в роботi у випадках, передбачених законодавством, оплата пiльгового часупідліткам.

23. Оплата робочого часу працiвникiв, якi залучаються до виконан­ня державних або громадських обов'язкiв, якщо ці обов'язки виконуються рабочий час вiдповiдно до законодавства.

24. 3аробiтна плата, яка зберiгасться вiдповiдно до законодавства за мicцeм оеновної роботи за працiвниками, залученими на сiльськогоспо­дарськi та iншi роботи, згiдно з вiдповiдними рiшеннями уряду.

25. Суми заробiтної плати за основним місцем роботи робiтникам, ке­рiвникам i спецiалiстам пiдприємств за час їхньoгo навчання з вiдривом вiд виробництва в системi пiдвищення квалiфiкацїї i перепiдготовки кадрiв.

26. Оплата навчальних вiдпусток, наданих працiвникам, якi навча­ютъся у вечipнiх та заочних вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах, аспipантурах, а також навчаютъся без вiдриву вiд виробниц­тва у вечiрнiх, заочних загальноосвiтнix школах.

27. Суми, виплаченi особам, які проходять навчання (пiдготовку) для роботи на щойно введених у дiю пiдприємствах за рахунок коштiв, пе­редбачених у загальних кошторисах будiвництва.

28. Оплата працiвникам-донорам днів обстеження, здавання крові та вiдпочинку, що надаються пiсля кожного дня здавання кpoвi.

lншi заохочувалънi та комnенсацiйнi виплати - це виплати у фор­мі винагород за пiдсумками роботи за piк, премїї за спецiальними систе­мами i положениями, компенсацiйнi та iншi грошовi й матерiа.льнi ви­плати, якi не передбаченi актами чинного законодавства або якi виплачують понад встановленi зазначеними актами норми.

До iнших заохочувальних та компенсаційних вunлат належать:

1. Оплата простоїв не з вини працiвника.

2. Суми, що виплачуються працiвникам, якi перебувають у відпустці з iнiцiатиnи адмiнiстрацїї з частковим збереженням заробiтноi плати

3. Суми, що виплачуються працiвникам, якi брали участь у страйках

4. Надбавки i доплати, не передбаченi законодавством, i понад розміри, встановленi чинним законодавством.

5. Винаrороди за пiдсумками роботи за piк.

6. Винагороди (npоцентнi надбавки) за вислyrу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спецiальнiстю на даному пiдприємствi), не nередбачені законодавством, i понад розмiри, встановленi чинним законодавством

7. Винагороди за вiдкриття, винаходи i рацiоналiзаторськi пропозиції

8. Премiї за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї, за створеннята впровадження нової технiки, за своєчасну поставку продукцii на експорт та iншi; премii, що виплачуються у встановленому порядку за спецiалъними системами npемiювання.

9. Одноразовi заохочення (наприклад, окремих працiвникiв за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохоченъ до ювілеїв та пам'ятних дат як у грошовiй, так i натуральнiй формi).

10. Виплати пiдвищеноi (диференцiйної) оплати працi працівникам, якi працюють на територiях радiоактивного забруднення, оплати додаткової вiдпустки, виплата рiзницi мiж заробітками при персведені на нижчеоплачувану роботу, видатки на збереження середньої заробітної плати при звiльненнi у зв'язку з відселенням, виплата компенсації за час вимушеного простою, що проводяться вiдповiдно до Закону України "Про статус i соцiалъний захист громадян, якi постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

11. Матерiальна допомога (оздоровчi, екологiчнi та iншi виплати).

12. Сума наданих пiдприємством трудових i соцiальних пiльг працівникам.

Завдання на перевірку знань

1.Заповніть схему «Форми та системи оплати праці».

2.Вкажіть різницю між номінальною і реальною заробітною платою?

3.В чому полягає суть мінімальної заробітної плати?

5.Які виплати входять до додаткової заробітної плати?

4.Тарифно-посадова система оплати праці.

Оплата за працею припускає порiвняння працi рiзної якостi. Диференціація заробiтної плати працiвникiв на пiдприємствi залежно вiд складностi й умов працi здійснюється за допомогою тарифної системи, яка являє собою сукупнiсть нормативiв, що регулюютъ основну частину заробiтної плати робiтникiв i службовців.

Основними елементами тарифної системи є: тарифно-квалiфiка­цiйнi довiдники робiт i професiй робiтникiв, квалiфiкацiйнi довiдники посад керiвникiв, спецiалiстiв i службовцiв, тарифнi сiтки та ставки i схеми посадових окладiв, або єдина тарифна ciткa.

Тарифно-кваліфікаційні довідники, об’єднані в єдиний тарифно-квалiфiкацiйний довiдник робiт i професiй (ЕТКД) - нормативнi доку­менти, в яких yci види робiт, що виконуються на тому чи iншому вироб­ництвi, розподiляються на групи залежно вiд їхньої складностi. Тарифно-квалiфiкацiйний довiдник використовується для тарифiкацii робiт i установлення квалiфiкацiйних розрядiв робiтникам.

Квалiфiкацiиний довiдник посад керiвникiв, спецiалiстiв i службоn­цiв є нормативним документом, в якому даються загальні галузевi квалi­фiкацiйнi характеристики кожної посади. За його допомогою можна виз­начити коло виконуваних обов'язкiв кожним керiвником, спецiалicтом i службовцем, правильно установити подiл працi мiж керiвниками та спе­цiалiстами, забезпечити єднiсть у визначеннi їхнix посадових обов'язкiв i вимог, якi до них ставляться.

Тарифна сітка є основою регулювання професiйно-квалiфiкацiйно­го подiлу та руху робочої сили i застосовується для визначення спiввiд­ношення в оплатi працi робiтникiв, якi виконують роботу різної склад­ності. Вона мiстить певну кiлькість розрядiв i вiдповiдних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд вiдображас рiвень квалiфiкацii робiтни­ка, тобто у робiтника вищої квалiфiкацii - вищий розряд тарифноi ciтки. Тарифнi коефiцiєнти свiдчать, у скiльки разів оплата працi кожного розряду квалiфiкацiйних робiтникiв вища вiд оплати працi робiтника 1­го розряду. Спiввiдношєння тарифних коефiцiєнтiв кpaйнix розрядiв є дiапазоном тарифної сiтки.

Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарuфна ставка визначає розмiр заробiтку за годину, день або мiсяць роботи.

Ставка l-го розряду - це мiнiмальна заробiтна плата працiвника, визначена в колективному договорi, тобто вона вiдображає законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту неквалiфiковану працю, нижче вiд якого не може здiйснюватися оплата за виконану працiвником мiсячну, годинну норму працi (обсяг роботи).

Встановлення тарифної ставки 1-го розряду залежить вiд економічного стану пiдприємства, його фiнансових можливостей на перiод колективного договору, рiвня середньої заробітної плати, що склався на пiдприємствi на кiнець року, державної, галузевої i регiональної мінімальної заробiтної плати.

Тарифнi ставки у настyпних розрядiв розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на вiдповiдний тарифний коефiцiєнт.

Складовими елементами системи оплати працi працiвникiв на посадових окладах є схеми посадових окладiв, які містять перелiк посад і розмiри мiсячних окладiв на кожнiй iз них.

Перелiк необхiдних посад на пiдприємствi визначається штатним розписом, за яким при пpизначеннi працiвника на певну посаду встановлюється оклад.

Для оплати працi цих категорiй працiвникiв застосовуються схеми ­посадових окладiв, що будуються на рiзних засадах.

Важливими складовими організації заробiтної плати є її форми і системи, якi забезпечують зв'язок мiж оплатою працi та її результатами. Форми i системи оплати працi встановлюються пiдпpиємствами організаціями самостiйно у колективному договорi з дотриманням вимог і гарантiй, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регiональними) угодами.

Завдання для самоперевірки

1.Дайте визначення терміну «тарифна система»?

2.Дайте визначення терміну «тарифно-кваліфікаційний довідник»?

3.Дайте визначення терміну «кваліфікаційний довідник»?

4. Дайте визначення терміну «тарифна сітка»?

5. Дайте визначення терміну «тарифна ставка»?

5.Форми заробітної плати.

Пiдприємства застосовують дві основні форми заробітної плати – відрядну і погодинну.

Погодинна оплата працi - це оплата за працю певної тривалості (го­дину, день, мiсяць). Вона включає декiлька систем оплати працi і розраховується за формулою:

де, ТС – тарифна ставка, а РЧ – фактично відпрацьований робочий час.

Задача № 1.

Робітник відпрацював за місяць 23 календарних дні. Денна тарифна ставка 75 грн. Визначити заробітну плату робітника.

Сутність відрядної форми заробiтної плати полягає в тому, що її роз­мip залежить пiд кiлькостi виробленої робiтником продукцїї (виконаної роботи) належної якостi на основі попередньо установлених норм часу (виробiтку) i розцiнок з урахуванням складностi та умов працi. Основою вiдрядної оплати працi є норма виробiтку (часу) i тарифна ставка. Вона охоплює кiлька систем оплати працi для рiзних органiзацiйно-техноло­гiчних умов виробництва. Розраховується за формулою:

де, ЗПв – відрядна з/п, ВП – кількість виробленої працівником продукції, ВР – відрядна розцінка.

Задача № 2.

Робітник за місяць виробив 850 од. продукції. Розцінка за виріб становить 1,9 грн. Визначити заробітну плату робітника.

6.Основні системи оплати праці.

6.1.Пряма індивідуально-відрядна система (ПВС)

За прямої відрядної системи (пряма індивідуальна) - заробiток працiвника (ЗПпвс) розрахо­вується множенням кiлькостi одиниць виробленої продyкцii (n) на роз­цiнкy за одиницю виробленої продукцii (Р):

ЗПпвс = Р х n

де, Р – одиниця виробленої продукції, n – кількість одиниць виробленої продукції.

Задача № 3.

Робітник за місяць виробив 960 од. продукції. Норма виконання робіт — 700 од. Розцінка за виріб становить 2,1 грн. Визначити заробітну плату робітника.

6.2.Непряма відрядна система (НВС)

Непряма відрядна система заробiтної плати застосовуєтъся для оплати працi допомiжних робiтникiв, зайнятих обслуговуванням основних робітникiв-вiдрядникiв. При цьому заробiток допомiжних робiтникiв залежить вiд результатiв роботи робiтникiв-вiдpядникiв, яких вони обслуговують. За цiєю системою у промисловоcтi можуть оnлачуватися слюсарi-ремонтники, електрики, наладчики устаткування, кранiвники та iн. Вона застосовується для оплати тих категорiй допомiжних робітників, праця яких не піддається нормуванню та облiку, але значною мiрою визначає рівень виробiтку основних робiтникiв. Заробiтна плата робiтника за непрямої відряднлї системи оплати працi (ЗП в.непр.) розраховуєтъся за формулою:

ЗПв.непр = ГТС х t х Квн

де, Г ТС - rодинна тарифна ставка, грн.;

t - фактично вiдпрацьована кiлькiсть годин цим робітником;

Квн - середнiй коефiцiєнт виконання норм виробiтку робiтниками, що обслуговуютъся.

Задача № 4.

Робітник за місяць виробив 850 од. продукції. Норма виконання робіт — 700 од. Розцінка за виріб становить 1,9 грн. Визначити місячний заробіток за системою:

— прямої відрядної оплати праці;

— відрядно-преміальною, якщо премія — 10 % від основного заробітку і за кожні 2 % перевиконання плану нараховується додатково 1,5 % від заробітку;

— відрядно-прогресивною, якщо розцінки за понаднормові роботи вище за звичайні па 65 %.

6.3.Відрядно-преміальна система оплати праці

За вiдрядно-премiальною системою оплати працi робiтниковi на­раховується, кpiм заробiтку за прямою вiдрядною системою, премiя за виконання i перевиконання певних кiлькiсних i якiсних показникiв.

Роз­мір премій установлюстъся у відсотках до заробiтку, визначеному за відрядними розцiнками.

Загалъний заробiток працiвника за вiдрядно-преміальної оплати праці (ЗПвпс) розраховуєтъся за формулою:

ЗПпвС = ЗПпвс + m

де, m – розмiр премії за досягнення певних результатів.

6.4.Інші системи оплати праці.

За відрядно-прогресивної ситеми оплати праці виробіток робітників у межах завдання оплачується за твердими нормами (розцінками), а виробiток понад завдання - за пiдвищеними розцiнками, причому розцiнки збiльшуються прогресивно зi збiльшенням кiлъкостi продукції, виробленої понад завдання.

Загальний виробiток за вiдрядно-прогресивною системою (ЗПв.прог.) розраховуєтъся за формулою:

ЗПв.прог. = Р х n + P_і х n_і

де, Р - звичайна вiдрядна розцiнка, грн.;

n - кiлъкiсть одиниць виготовленої продукції у межах встановленоi норми;

P_і - пiдвищена розцiнка залежно від cтyпеня виконання завдання;

n і –кількість одиниць виготовленої продукції, виконаних понад нормативний (базовий) рівень.

Акордна система оплати працi застосовустъся для окремого працівника або окремих груп робiтникiв. Її сутність полягає в тому, що відрядна розцiнка встановлюється не на окрему виробничу операцiю, а на весь комплекс робiт загалом, виходячи з чинних норм часу і розцінок. Порівняно з прямою відрядною оплатою за акордної заздалегідь визначені обсяги робіт і термін їх виконання, відома сума заробітної плати за нарядом залежно від виконання завдання.

Ця система зацікавлює робітників у скороченні строків роботи проти установлених норм.

Система посадових окладів – різновид погодинно-преміальної системи. Оплачується праця робітників, робота яких має стабільний характер (оклад+премія). Також її називають погодинно-преміальна система з нормованим завданням. Працівники-погодинники преміюються за виконання установлених їм нормованих завдань.

Контракт - це особлива форма трудового договору мiж найманим працiвником i власником пiдприсмства організації або уповноваженим органом. За контрактом працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою i правилами внутрiшнього розпорядку, а власник пiдприсмства або уповноважєний ним орган зобов'язуєтъся сплачувати працiвниковi заробiтну плату й забезпечувати умови працi, необxiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колек­тивним договором i угодою cтopiн.

Розв'язання задачі № 4:

Щомісячний заробіток робітника становить:

1. За прямою відрядною системою оплати праці:

ЗП=850 •1,9=1615грн.

2. За відрядно-преміальною системою оплати праці:

ЗПосн =850• 1,9 = 1615грн;

а) розраховуємо суму премій за перевиконання плану:

Пр1 = 1615 • 0,1 = 161,5 грн;

б) для визначення суми премії за відсоток виконання плану скористаємося формулою:

в) знаходимо коефіцієнт приробітку:

г) тоді сума приробітку буде:

Пр2 = 0,16• 1615 = 258,4 грн.

Отже, розрімір заробітної плати робітника становитиме:

ЗП = 1615+161,5+258,4 = 2034,9грн.

3. За відрядно-прогресивною системою оплати праці:

ЗП = 700 • 1,9 + (850-700) • (1,9 •1,65) = 1330+185,25 =

= 1515,25 грн.

1. Погодинна форма оплати праці.

7.1.Проста погодинна система оплати праці.

7.2.Погодинно-преміальна система оплати праці.

1.Проста погодинна система оплати праці.

Погодинна форма оплати праці основана на оплаті праці працюючих залежно від їх кваліфікації та фактично відпрацьованого часу. Вона буває прямою та погодинно-преміальною. Її застосовують, якщо неможливо визначити норми виробітку та вести облік виробітку продукції або якісні показники праці більш важливі, ніж кількісні, або операції автоматизовані й виробіток практично не залежить від робітника. Крім того, на погодинній формі оплати праці можуть бути робітники, працюючі на конвеєрах, оскільки індивідуальну продуктивність праці в умовах конвеєра виявити дуже важко і в основному вирішальною є проблема якості продукції (кількість визначається потужністю конвеєра).

В умовах погодинної форми оплати праці робітникам доцільно встановлювати нормовані завдання.

При прямій пoгoдинній cиcтeмі розмiр заробiтку визначається за­лежно вiд тарифної ставки робiтника i кiлькостi вiдпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробiтної плати розрiзняютъ годинну, денну, та мiсячну оплату працi. Її розраховують за формулою:

ЗПпп = ТС х n + PЧ

де, РЧ – фактично відпрацьований час.

ТС – тарифна ставка.

Задача № 5.

Робітник відпрацював за місяць 25 календарних днів. Денна тарифна ставка 83 грн. Визначити заробітну плату робітника.

2.Погодинно-преміальна система оплати праці.

Для стимулювання підвищення якості продукції, виконання нормованих завдань погодинну оплату праці поєднують з преміальною.

Ефективнiшою системою є погодинно-прeміальна, за якою оплачу­ється праця як основних, так i допомiжних робiтникiв. За цiєю системою заробiток робiтниковi нараховується не тiльки за вiдпрацьований час, а й за досягнення певних кiлькicних i якiсних показникiв. Вона розраховується за формулою:

ЗПппр = ТС х PЧ + П

де, П-премія

Форми організації оплати праці мають свої переваги і недоліки. Для використання перших та усунення останніх можна застосовувати системи, які поєднують ці дві основні форми оплати праці. В цьому випадку заробітна плата працівника складається з двох частин – постійної та змінної.

Постійна частина – це елемент погодинної системи оплати праці або індивідуальна оплата, яку нараховують за відпрацьований час.

Змінна – це колективна частина заробітної плати, що є відрядною, її нараховують за виконання нормованих завдань.

Системи оплати праці, що використовуються на підприємствах швейної промисловості, дуже різноманітні та динамічні. Вони постійно вдосконалюються, з’являються нові.

Задача № 6.

Робітник-погодинник V розряду відпрацював 165 год (годинна тарифна ставка — 6,5 грн), виконав нормоване завдання, за що передбачена премія у розмірі 10 %. Визначити заробітну плату робітника.

1. Окремі види оплати праці.

8.1.Доплата за роботу в надурочний час.

8.2. Доплата за роботу в нічний час.

8.3.Доплата за роботу в святкові та вихідні дні.

8.4. Оплата простоїв.

8.5. Оплата відпусток

1. Доплата за роботу в надурочний час

НАДБАВКА

Якщо умови праці, в яких працює працівник, відхиляються від нормальних, необхідно нарахувати доплату до його основної заробітної плати.

Доплати нараховують за роботи:

- В надурочний час;

- У нічний час;

- У вечірній і нічний час при багатозмінному режимі роботи;

- У святкові та вихідні дні;

- За суміщення професій або заміщення тимчасово відсутніх працівників.

Роботодавець може залучити працівників (з їхньої письмової згоди) до роботи в надурочний час. Якщо графіком організації передбачений восьмигодинний робочий день, то надурочним вважається час, відпрацьований понад вісім годин.

Якщо працівник на підставі наказу керівника відпрацював більше часу, ніж йому належить за графіком, то йому зобов'язані доплатити за понаднормову роботу. Якщо у працівника ненормований робочий день, і він працював без наказу керівника, доплата не нараховується.

Вичерпний перелік випадків, коли працівників можна залучати до понаднормової роботи (з їхньої письмової згоди), встановлений у Трудовому кодексі:

- При проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також для запобігання виробничої аварії або усунення наслідків виробничої аварії або стихійного лиха;

- При виробництві суспільно необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку для усунення непередбачених обставин, що порушують їх нормальне функціонування;

- При необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбаченої затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена протягом нормального числа робочих годин, якщо незавершення цієї роботи може призвести до псування або загибель майна роботодавця, державного або муніципального майна або створити загрозу життю та здоров'ю людей;

- При виробництві тимчасових робіт з ремонту і відновлення механізмів або споруджень у тих випадках, коли несправність їх може викликати припинення робіт для значного числа працівників;

- Для продовження роботи при нез'явленні працівника, якщо робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

В інших випадках понаднормові роботи допускаються з письмової згоди працівника і з урахуванням думки представника профспілки.

Понаднормова робота кожного працівника не повинна перевищувати чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Не допускаються до надурочних робіт:

- Працівники молодше 18 років;

- Інші категорії працівників відповідно до федеральних законів.

Залучення до понаднормових робіт інвалідів та жінок, які мають дітей віком до трьох років, допускається з їхньої письмової згоди і за умови, що такі роботи не заборонені їм за станом здоров'я відповідно до медичного висновку. Ці працівники повинні бути в письмовій формі ознайомлені зі своїм правом відмовитися від понаднормових робіт.

Працівники залучаються до надурочних робіт на підставі наказу керівника організації. У наказі вказують причину і час понаднормових робіт, працівників, які їх виконують і суму доплати за роботу в надурочний час.

Порядок розрахунку доплати за понаднормову роботу залежить від форми оплати праці:

§ погодинної;

§ відрядної.

Розрахунок доплати при погодинній оплаті праці.

При погодинній оплаті праці заробітна плата працівників може обчислюватися виходячи:

§ з годинної ставки;

§ з денної ставки;

§ з місячного окладу.

Якщо працівнику встановлена ​​годинна ставка, то суму доплати розраховують так:

Коефіцієнт доплати за перші дві години надурочних робіт повинен бути не менше 1,5, а за наступні години - не менше 2,0. Організація може встановити і більш високі коефіцієнти. Конкретні розміри коефіцієнтів визначають в колективному або трудовому договорі.

2. Доплата за роботу в нічний час

У разі виробничої необхідності працівників можна залучити до роботи в нічний час. Перелік випадків, у яких допускається робота в нічний час, законодавством не встановлений.

За роботу в нічний час фірма зобов'язана нарахувати доплату до основної заробітної плати працівника.

Нічним вважається час з 22 до 6 годин. Загальна тривалість робочого часу (включаючи нічний) одного працівника не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

До роботи в нічний час не допускають:

§ вагітних жінок;

§ працівників молодше 18 років, за винятком працівників, які беруть участь у створенні або виконанні художніх творів, а також інших категорій працівників відповідно до Трудового кодексу і іншими федеральними законами.

Можуть залучатися до роботи в нічний час тільки з їхньої письмової згоди і за умови, якщо така робота не заборонена їм за станом здоров'я:

§ жінки, у яких є діти у віці до трьох років;

§ інваліди;

§ працівники, у яких є діти-інваліди, а також які доглядають за хворими членами їх сімей;

§ матері та батька, які виховують поодинці дітей у віці до п'яти років, а також опікуни цих дітей.

Всі ці працівники повинні бути в письмовій формі ознайомлені зі своїм правом відмовитися від роботи в нічний час.

Розмір доплати за роботу в нічний час встановлюють у колективному трудовому договорі. Розмір доплати не може бути нижче, ніж він встановлений трудовим законодавством.

Єдиного нормативного акта, який встановлює конкретні розміри доплат за роботу в нічний час, у законодавстві немає. Для різних галузей діяльності і категорій працівників встановлена ​​різна мінімальна доплата за роботу в нічний час. Наприклад, для працівників професійної пожежної і сторожової охорони доплату встановлюють у розмірі 35% від годинної тарифної ставки або окладу.

Конкретний розмір доплати за роботу в нічний час визначає роботодавець за погодженням з профспілкою.

Співробітників залучають до роботи в нічний час на підставі наказу керівника. У наказі вказують співробітників, які виконують роботу, і суму доплати.

Порядок розрахунку доплати за роботу в нічний час залежить від форми оплати праці:

§ погодинної;

§ відрядної.

Розрахунок доплати при погодинній оплаті праці.

При погодинній оплаті праці заробітна плата працівників може обчислюватися виходячи:

§ з годинної ставки;

§ з денної ставки;

§ з місячного окладу.

Якщо працівнику встановлена ​​годинна ставка, то суму доплати розраховують так:

Доплата за роботу у вечірню та нічну зміну при багатозмінному режимі

Багатозмінним називається режим роботи, при якому організація або її підрозділ (цех, ділянка) працює кілька змін протягом доби (наприклад, у три зміни по вісім годин). При цьому працівники фірми протягом певного періоду часу (наприклад, місяця) працюють в різні зміни.

Багатозмінний режим встановлюють, коли тривалість виробничого процесу перевищує припустиму тривалість щоденної роботи, а також з метою більш ефективного використання устаткування і збільшення обсягу випуску продукції (послуг).

Працівникам, що працюють у двох - або тризмінному режимі, повинна нараховуватися доплата за роботу у вечірню та нічну зміну.

Зміна, в якій не менше половини робочого часу припадає на період із 22 до 6 годин, є нічний.

Зміна, яка безпосередньо передує нічний, є вечірньою.

Доплата за кожну годину роботи в нічну зміну нараховується в розмірі 40% від годинної ставки. За кожну годину роботи у вечірню зміну нараховують доплату в розмірі 20% від годинної ставки.

Фірма може встановити більш високу доплату. Конкретний розмір доплати за роботу в багатозмінному режимі визначають в колективному трудовому договорі або Положенні про оплату праці.

Порядок розрахунку доплати за роботу в багатозмінному режимі залежить від форми оплати праці:

§ погодинної;

§ відрядної.

Розрахунок доплати при погодинній оплаті праці.

При погодинній оплаті праці заробітна плата працівників може обчислюватися виходячи:

§ з годинної ставки;

§ з денної ставки;

§ з місячного окладу.

Якщо працівнику встановлена ​​годинна ставка заробітної плати, то суму доплати розраховують так:

3.Доплата за роботу в святкові та вихідні дні

Робота у вихідні, святкові та неробочі дні, як правило, забороняється. Тим часом фірма може залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні з їхньої письмової згоди в наступних випадках:

§ для запобігання виробничої аварії, катастрофи або стихійного лиха;

§ для запобігання нещасних випадків, знищення або псування майна;

§ для виконання заздалегідь непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить нормальна робота організації в цілому або її окремих підрозділів.

В інших випадках залучення до роботи у вихідні та святкові дні допускається з письмової згоди працівника і з урахуванням думки представницького органу працівників.

Залучати до роботи у вихідні та святкові дні інвалідів та жінок, у яких є діти у віці до трьох років, допускається, якщо така робота не заборонена їм за медичними показаннями. Ці працівники повинні бути в письмовій формі ознайомлені зі своїм правом відмовитися від роботи у вихідний або святковий день.

Роботу в святкові та вихідні дні оплачують у подвійному розмірі. За бажанням працівника, який працював у вихідний або святковий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. У цьому випадку роботу у святковий день оплачують в одинарному розмірі, а день відпочинку не оплачують.

Працівників залучають до роботи на свята або вихідні на підставі наказу керівника.

У наказі вказують:

§ святковий або вихідний день, в який повинні працювати працівники організації;

§ підрозділ, який виконує роботу;

§ прізвища, імена, по-батькові працівників, які повинні працювати в свята (вихідний), а також їх посади та суми доплати.

Розмір доплати за роботу у святковий (вихідний) день встановлений у Трудовому кодексі. Розрахунок суми доплати залежить від форми оплати праці:

§ погодинної;

§ відрядної.

Розрахунок доплати при погодинній оплаті праці.

При погодинній оплаті праці заробітна плата працівників може обчислюватися виходячи:

§ з годинної ставки;

§ з денної ставки;

§ з місячного окладу.

Якщо працівникові організації встановлена ​​годинна ставка заробітної плати, то суму доплати розраховують так:

4. Оплата простоїв.

Оплата за бездіяльність (відпустки, простої, вимушені прогули).

У деяких випадках зарплату людині платять, навіть коли він не працював.

Це відбувається:

§ при простої не з вини працівника;

§ при вимушеному прогулі (коли працівника незаконно звільнили або не видали вчасно трудову книжку);

§ при проходженні медогляду і здачі крові донорами;

§ при догляді в оплачувану відпустку.

Оплата простоїв - часу, коли працівник перебував на роботі, але не брав участь у процесі виробництва, - залежить від їх причини.

У тих випадках, коли винен сам працівник (наприклад, зламав верстат із-за недбалого поводження), час простою йому не оплачують. Якщо простій стався з причин, не залежних від працівника або фірми (наприклад, із-за надзвичайних обставин), то його оплачують у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки або окладу працівника. Коли в простої винна фірма (об'єкт не підготовлений до роботи, не завезли матеріали, відключена електроенергія тощо), то за час бездіяльності працівникові нараховують не менше 2/3 від середнього заробітку.

За час вимушеного прогулу, оплачуваної відпустки, медобстеження і здачі донорської крові працівникам розраховують середній заробіток. До речі, його платять і за період, коли співробітник перебував у службовому відрядженні.

5. Оплата відпусток

Оплачувані відпустки бувають декількох видів:

§ чергова щорічна;

§ додаткова;

§ навчальна.

Чергова щорічна відпустка.

За перший рік роботи право на відпустку виникає у працівника після закінчення шести місяців безперервної праці на фірмі. За угодою з адміністрацією оплачувану відпустку працівник може отримати і раніше. Але в будь-якому випадку, не чекаючи шести місяців роботи, таку відпустку зобов'язані надати:

§ жінкам - перед відпусткою по вагітності та пологах або безпосередньо після нього;

§ працівникам віком до 18 років;

§ працівникам, які усиновили дитину віком до трьох місяців;

§ в інших випадках, передбачених законами.

Людям, які працюють за сумісництвом, щорічні оплачувані відпустки надають одночасно з відпусткою по основній роботі. Якщо на роботі за сумісництвом працівник ще не відпрацював шість місяців, відпустку йому надають авансом. При цьому відпустка має бути повною, тобто встановленої законодавством тривалості, і оплачуватися також повністю.

Крім того, питання про можливість надання відпустки авансом може бути також відрегульоване в колективному договорі або іншому локальному нормативному акті організації.

Відпустку за другий і наступні роки роботи можна отримати в будь-який час року відповідно до графіка. Заборонено не надавати працівникові відпустку протягом двох років поспіль.

Тривалість чергової щорічної відпустки становить 28 календарних днів. Однак право на повну відпустку працівник отримує після 11 місяців роботи на фірмі. Відпустку можна розбити на частини. При цьому одна з них повинна бути не менше 14 днів. Якщо в період відпустки потрапляють святкові дні (наприклад, 1 травня), то його продовжують на ці дні.

Додаткова відпустка.

Крім чергової щорічної відпустки деякі категорії працівників мають право на додаткову оплачувану відпустку. До них відносять:

§ співробітників, зайнятих на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;

§ співробітників, що мають особливий характер роботи;

§ співробітників з ненормованим робочим днем;

§ співробітників, що працюють в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях;

§ співробітників, для яких додаткові відпустки передбачені законами (наприклад, чорнобильці).

Фірми можуть самостійно встановлювати додаткові відпустки своїм працівникам. Порядок і умови їх надання визначають в колективних договорах або локальних нормативних актах.

Вважаючи загальну тривалість щорічної відпустки, додаткову відпустку сумують з нею.

Питання для самоперевірки

1. За роботу в який час нараховують доплати?

2. Що входить в доплату за надурочний час?

3. Який час вважається нічним?

4. Кому, згідно чинного законодавства, заборонено працювати в нічний час?

5. Як розраховується доплата у вечірній і нічний час при багатозмінному режимі роботи7

6. Як розраховується доплата у святкові і вихідні дні?

7. Які існують види відпусток?

8. Що входить в оплату простоїв?

9. На підставі чого працівників залучають до роботи на свята або вихідні дні?

10. Кого, згідно чинного законодавства, не допускають до роботи в понадурочний час?

Список використаних джерел

1. http://studentam.kiev.ua/content/view/685/90/

2. http://libra.in.ua/організація-виробництва-підручник-затверджено-мон

3. Економіка підприємства : Підручник\ за заг. ред. С. Ф. Покропивного – Вид. 2, -К. : КНЕУ, 2001. – 528 с.

4. Гриньова В. Н. Організація виробництва: Навчальний посібник. / В. Н. Гриньова , М.М.Салун - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. – 552 с.

5. http://lubbook.net/book_544_glava_17_LITERATURA.html

6. http://posibnyky.vntu.edu.ua/ekonomika/92.htm

7. http://studentam.net.ua/content/view/4712/132/

8. Закон України “Про оплату праці” // Закони про працю. – К., 1997. –С. 173-181.

9. Організація і планування виробництва на підприємствах швейної промисловості: Навч. посібник (Н.А. Адамова, В.А. Йохна, Т.Л. Малова, Т.Е. Пенкіна. – К.: Вища школа, 1994, 351 с.