МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА» ЗА КУРС СТАРШОЇ ШКОЛИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

“КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

УЗГОДЖЕНО Методист __________________Л.М.Бешкарьова “____”___________________20____р.

ЗАТВЕРДЖЕНО Заступник директора з навчальної роботи _____________________Р.М.Бац “_____”_____________20_____р.

МЕТОДИЧНИЙ ПАКЕТ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА»

ЗА КУРС СТАРШОЇ ШКОЛИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ:

1.____________________________________________________________

2.____________________________________________________________

3.____________________________________________________________

4.____________________________________________________________

5.____________________________________________________________

6.____________________________________________________________

7.____________________________________________________________

8.____________________________________________________________

(Складено на підставі Положення про державну підсумкову атестацію

учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

затвердженого наказом МОН № 1547 від 30 грудня 2014 року)

Розробила викладач філологічних дисциплін

Хомуха Ірина Геннадіївна

______________________________________

Пакет розглянуто та затверджено

на засіданні циклової комісії філологічних дисциплін

Протокол №______від “_____”_________20_____р.

Голова циклової комісії філологічних дисциплін

____________________________________І.Г.Хомуха

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА»

ЗА КУРС СТАРШОЇ ШКОЛИ

Загальні питання проведення державної підсумкової атестації

Державна підсумкова атестація з української мови в 11 класі загальноосвітніх навчальних закладів традиційно проводиться у формі переказу тексту. Переказ є однією з найефективніших форм вивчення рівня сформованості вмінь монологічного мовлення учнів. Цей вид перевіряє мовнокомунікативні компетенції учнів переказувати тексти всіх типів мовлення (розповідь, роздум, опис) чи змішаних типів, а також різних стилів мови.

У збірнику (http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/11-31.pdf; Збірник переказів для державної підсумкової атестації з української мови: 11-й кл./ Уклд. О.М.Авраменко, В.Ф.Чукіна — К.: Центр навч.-метод. л-ри, 2014. - 96с.) представлено зразки текстів різних функціональних стилів української мови, які ознайомлюють старшокласників з історичним минулим нашого народу, звичаями, традиціями й оберегами, духовною культурою й мистецтвом, природою й відомими пам’ятками України, видатними постатями національної історії, культури, науки та їхніми досягненнями. Дібрані тексти мають значний виховний і пізнавальний потенціал, вони забезпечують реалізацію культурологічного й комунікативного принципів навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах і сприяють утіленню вимог відповідних змістових ліній чинної програми з предмета. Збірник переказів можна використовувати для проведення державної підсумкової атестації і контрольних робіт (вид мовленнєвої діяльності — письмо).

Обсяг текстів для переказу та час написання роботи

Обсяг текстів для переказів відповідає вимогам чинної програми: 350–450 слів (на перший показник треба орієнтуватися на початку навчального року, на другий — наприкінці року). На виконання роботи відводиться 90 хвилин, протягом яких студенти сприймають на слух текст (двічі) й докладно відтворюють його в письмовій формі з урахуванням смислової і структурної цілісності. Орієнтовно потрібно відтворити близько 70% обсягу первинного тексту.

Методика проведення державної підсумкової атестації з української мови

за курс старшої школи

Переказ проводиться за традиційною методикою. Під час першого читання тексту студенти мають уважно його слухати (не роблячи при цьому жодних записів!), зосередившись на його темі, основній думці, послідовності викладу думок (розгортання подій). Після першого читання студенти протягом 5 хвилин можуть осмислити сприйнятий на слух текст і зробити в чернетці потрібні записи (окремі яскраві слова й словосполучення, дати, цифри, прізвища).

Під час повторного прослуховування студенти з’ясовують, чи правильно вони запам’ятали послідовність викладу думок (розгортання подій) у тексті, фактичні дані (власні імена, дати, слова з пасивного словника), визначають часові й причинно-наслідкові зв’язки між частинами тексту, його мовностилістичні особливості. Саме під час повторного прослуховування студенти можуть робити записи в чернетці (ключові слова й словосполучення, графічні умовні позначки тощо).

Під час читання тексту викладач не називає студентам абзаци, вони мають самостійно згрупувати речення в абзаци, відповідно до змісту тексту. На дошці викладач може зробити окремі записи, як-от:

• маловідомі іншомовні власні імена й географічні назви;

• складні для сприйняття на слух рідковживані слова (діалектизми, екзотизми, архаїзми, історизми чи індивідуально-авторські слова).

Назву тексту для переказу викладач записує на дошці.

Оформлення роботи

Надтекстові й післятекстові записи потребують окремого коментування. У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (у лінію) неодмінно має стояти штамп загальноосвітнього навчального закладу: на ньому зазначають дату, наприклад: 16.06.2015 р. Записи починають робити на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови

за курс загальноосвітньої середньої школи

студента (студентки) групи БРЗК-14

(прізвище, ім’я та по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту:

Переказ

Музичний подарунок світу

Після заголовків крапки не ставлять. Кількість слів у тексті наприкінці роботи студенти не зазначають. Не потрібно записувати прізвище автора чи джерело після тексту. Роботу треба виконувати кульковою ручкою із стержнем синього кольору (або його відтінками).

Перевірка й оцінювання робіт

За переказ, як це і визначено чинною програмою з української мови, ставлять одну оцінку, яка є середнім арифметичним двох балів — за зміст і мовне оформлення (грамотність).

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
			Орфографія та пунктуація	Лексична, граматична, стилістична
Початковий (бали цього рівня одержують студенти, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв)	1 2 3	СТУДЕНТИ: - будують лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна; - будують лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна. - За обсягом робота становить менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика й граматична будова збіднені	15—16 і більше 13—14 11–12	9—10
Середній (балів цього рівня заслуговують студенти, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мiрою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)	4 5 6	СТУДЕНТИ: - Усне чи письмове висловлювання за обсягом становить дещо більше половини від норми й характеризується вже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується неповнотою й поверховістю в розкритті теми; порушенням послiдовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу — не використано авторську лексику). - За обсягом робота має відповідати нормі, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за деякими показниками (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, основна думка не визначена, бракує єдності стилю та ін. - За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкрита, виклад загалом зв’язний, але робота має недоліки за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.	9—10 7—8 5–6	7–8
Достатній (балів цього рівня заслуговують студентів, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків)	7 8 9	СТУДЕНТИ: - самостійно створюють достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу); удало добирають лексичні засоби (у разі переказу — використовують авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо; - самостійно будують достатньо повне (у разі переказу — з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох); - самостійно будують послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу); розкривають тему, висловлюють основну думку (у разі переказу — авторську позицію); удало добирають лексичні засоби (у разі переказу — використовують авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускаються окремих недоліків за кількома показниками (до двох): здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації	4 3 1+1 (негруба)	5–6
Високий (балів цього рівня заслуговують студенти, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; умiють зiставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання)	10 11 12	СТУДЕНТИ: - самостійно будують послідовний, повний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, ураховують комунікативне завдання, висловлюють власну думку, певним чином аргументують різні погляди на проблему (у разі переказу — зіставляють свою позицію з авторською); робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності й виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік; - самостійно будують послідовний, повний (у разі переказу — з урахуванням виду переказу) текст, ураховують комунікативне завдання; висловлюють власну думку, зіставляють її з думками своїх одногрупників (у разі переказу — ураховують авторську позицію), пов’язують обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирають переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цiлому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; - самостійно створюють яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізують різні погляди на той самий предмет, добирають переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлюють можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю	1 1 (негруба) -	3 2 1

У письмових висловлюваннях ураховують наявність:

1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція).

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять так: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу, додають кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то її округлюють у бік більшого числа. Запис підрахунку помилок і виведення балів за переказ може мати такий вигляд:

З — 4

МО — 3; 5 7/8 8 балів.

Такий запис означає, що в роботі є чотири змістові помилки (за зміст — 7 балів) і вісім помилок у мовному оформленні — три правописні і п’ять лексичних, граматичних і стилістичних сумарно (за грамотність — 8 балів). Суму цих балів ділимо на два, і оскільки частка не є цілим числом (15 : 2 = 7,5), то її округлюємо до більшого числа (8 балів).

Оцінюючи переказ, викладач має враховувати характер помилок, зокрема негрубі, повторювані й однотипні.

Рівні	Бали	Помилки за зміст (З)	Грамотність
			І + V	Л + Г + Ст
І	1	Окремі речення	15 — 16,	9 — 10
	2	Окремі фрагменти	13 — 14
	3	Менше ½ норми	11 — 12
ІІ	4	7	9 — 10	7 — 8
	5	6	7 — 8
	6	5	5 — 6
ІІІ	7	4	4	5 — 6
	8	3	3
	9	2	1 + 1 (негр.)
ІV	10	1	1	3
	11	—	1 (негр.)	2
	12	—	—	1
Загальну оцінку за мовне оформлення (МО) виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на 2: МО — 3 — 5 : 8 б. (8 + 8): 2 = 8 б. І +V Л+Г+Ст. Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на 2: З — 2: 9 б. МО — 4 + 6: 7 б. (9+7): 2 = 8 б. При цьому якщо частка не є цілим числом, вона закруглюється в бік більшого числа. Остаточний вигляд запису: З — 2 : 9 б. МО — 3 — 5 : 8 б. 9 б.

Під час остаточного обрахунку помилок:

• дві негрубі помилки вважають однією грубою;

• орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено шкільною програмою, виправляють, але не враховують;

• помилки в слові,

- які повторюються в переказі кілька разів (повторювані помилки), уважають однією помилкою;

- помилки на те саме правило (однотипні помилки), але в різних словах і різних реченнях, уважають різними помилками;

• п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюють до однієї помилки;

• план не враховується;

• Для творів: якщо обсяг твору значно перевищує середній, то + 1 бал (або — 1 бал, якщо обсяг твору значно менший).

Оцінюючи роботу, викладача може звернутися до чернетки, якщо помилкові написання в чистовому варіанті зумовлені неуважністю студента.

Під час написання переказу студентам не дозволяється використовувати допоміжні джерела (довідники, словники та іншу літературу; технічні засоби).

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОМИЛОК.

ОРФОГРАМИ

(I)

До грубих орфографічних помилок (І) належать неправильні написання:

1) що стосуються норм, які є предметом посиленої уваги на всіх етапах мовного навчання (напр., не з дієсловами; ненаголошені голосні, що перевіряються наголосом; м'який знак у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк; правопис префіксів);

2) допущені в найбільш уживаних словах (зошет, деректор, південнозахідний, в чора, в досвіта і т. п.);

3) що ускладнюють розуміння написаного, роблять його двозначним або й незрозумілим (напр., замість голосувати - галасувати, замість чекати - чикати, замість порадник — порядник);

4) які не вимагають складних міркувань для вибору правильного варіанту (беспека, зпитав);

5) які підлягають чітким і недвозначним правилам (виршина, межою, кулимет, пішовби, стіний).

До негрубих орфографічних помилок (І-н) слід віднести:

- неправильні написання слів, що не охоплені правилами (по двоє і вдвоє),

- належать до винятків з усіх прави (марево, священик, алмаатинець),

- вимагають застосування складного способу визначення правильного варіанту (невивчені уроки - ще не вивчені уроки; недочувати, хоч не дописати; не в змозі, суспільно корисний),

- стосуються конкретних слів, які необхідно запам'ятати (тонна, нетто) або слів рідковживаних (возз'єднати, монастир),

- написання великої літери в складних власних назвах;

- правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками;

- випадки, що вимагають розрізнення “не” і “ні” (у сполученнях на кшталт не хто інший, як... ; не що інше, як... ; ніхто інший не... ; ніщо інше не...);

- заміна українських букв російськими.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОМИЛОК.

ПУНКТОГРАМИ

(V)

Пунктограми	Грубі помилки (V)	Негрубі помилки (V-н)
Знаки в кінці речення	Відсутність знака в кінці речення	Заміна знака запитання, знака оклику, трьох крапок крапкою.
Тире між підметом і присудком	Кома замість тире між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку або неозначеними формами дієслова.	Відсутність тире на місці пропущеної зв’язки в інших випадках
Тире в неповному реченні		Пропуск тире
Кома при порівняльних зворотах		Відсутність коми
Знаки при однорідних членах речення	Пропуск коми між однорідними членами	Зайва кома. Кома між неоднорідними означеннями
Знаки в реченнях з узагальнюючими словами між однорідними членами речення	Пропуск двокрапки або тире	Двокрапка замість тире і тире замість двокрапки
Знаки при звертаннях	Пропуск знака для виділення звертання. Кома між звертанням і залежними від нього словами	Неправильний вибір коми або знака оклику. Кома після о, ой перед звертанням.
Знаки при вставних словах і реченнях	Пропуск знаків для виділення найбільш вживаних вставних слів, а також вставних і вставлених речень	Неправильний вибір знака. Виділення слів нарешті, головним чином, передусім, навіть тощо
Знаки при відокремлені  другорядних членів речення	Відсутність ком для виділення узгоджених означень після означувального слова і будь-яких означень до особових займенників	Відсутність коми при відокремлені означень з обставинним відтінком
Знаки при відокремленні прикладок	Відсутність ком для відокремлених поширених прикладок, що відносяться до загальних назв і особових займенників, та будь-яких прикладок, що стоять після власних назв	Коми, які виділяють прикладки, що приєднуються сполучником як. Необґрунтоване вживання тире для виділення прикладок
Кома при відокремленні обставин	Пропуск коми при дієприслівникових зворотах. Відсутність коми при дієприслівниках, які є обставинами часу і причини	Коми у випадках, коли відокремлення зворотів немає (у складі фразеологізмів). Виділення комами дієприслівників зі значенням способу дії. Відсутність ком для відокремлення  обставин, виражених іменниками. Відсутність знаків при додатках з прийменниками крім, за винятком тощо
Знаки при уточнюючих відокремлених членах	Пропуск ком при уточнюючих обставинах місця і часу
Знаки при прямій мові	Пропуск знаків для виділення  прямої мови і виділення її від слів автора	Заміна потрібного знака іншим
Знаки в складносурядних реченнях	Пропуск знака між частинами складносурядного речення	Неправильний вибір коми або тире. Кома при наявності спільного для двох частин члена речення
Коми в складнопідрядних реченнях	Відсутність ком між головним і підрядним реченням та між однорідними підрядними реченнями	Пропуск коми для виділення підрядних речень, залежних від дієприкметників і дієприслівників
Знаки в безсполучниковому складному реченні	Пропуск знака між частинами складного безсполучникового речення	Неправильний вибір знака між частинами складного речення
Знаки в складних реченнях з різними видами зв’язку	Відсутність знаків між частинами складної конструкції	Зайва кома при збігу двох сполучників

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОМИЛОК.

ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ

(Л)

Назва лексичної помилки	Приклади
Уживання логічно надлишкового слова.	юнак, вакансія, на сьогодні, а не молодий юнак, вільна вакансія, на сьогоднішній день
Уживання слова в невластивому значенні.	правильна відповідь, вірна дружина,   а не вірна відповідь;скасувати закон, а не відмінити закон; виняток з правила,а не виключення з правила З цього тексту треба вилучити такі міста. Ветеран отримав вітальну адресу.
Нерозрізнення близькозвучних слів (паронімів).	Школяр поставив кому не в тому місці. А не: Школяр поставив кому не в тому місті ; Проживати за адресою . А не:Проживати за адресом .
Невмотивоване вживання спільнокореневих слів у межах речення.	виготовлена писанка, а не писана писанка; виконана робота, а не зроблена робота; зробити внесок, а не внести внесок Учні завели розмову про мову. Кімнату освітило яскраве світло
Невмотивований повтор слова в сусідніх реченнях.	Мова необхідна кожній людині . За допомогою мови люди виражають свої думки.
Поєднання не сполучуваних за значенням слів.	родюча земля, багатий урожай , а не родючий урожай ;будівництво школи , організація оборони, а небудівництво оборони ; вивчати тему, набувати знань , а не вивчати знання
Уживання слів, не властивих українській літературній мові.	наступна зупинка, колишня назва, а не слідуюча остановка, бувша назва Ніякої страшності немає. Виступаючий нещадно критикував міщанськість
Уживання багатозначного слова з однорідними членами речення.	Хвилюється море і переживає мати за своїх дітей. А не:Хвилюється море і мати за своїх дітей. Гасло вогнище, й догоряло небо на заході. А не: Догоряло вогнище й небо на заході (багатозначне слово в межах речення має вживатися тільки в одному із своїх значень).
Уживання слова, не властивого зображуваній епосі.	воїни князя Ігоря, а не солдати князя Ігоря; Пузир не хотів підвищувати платню , а не Пузир не хотів підвищувати зарплату
Буденність і одноманітність ужитих у тексті слів через незнання або невміння користуватися синонімами	Учні старанно готуються до уроків. У післяурочний час учні готувалися до вечорниць.
Порушення лексичного сполучення слів	Телевізійний завод (екран, столик) — телевізорний завод .... а телевізійний журнал (фільм, апаратура, оператор
Дублювання змісту у двох словах	Письменник підготував свою автобіографію. Старий ветеран зустрівся з, молодими юнаками
Уживання слів іншої мови (найчастіше російської)	Учень прочитав любимий вірш. Гості прийшли на слідуючий день. На дошці розміщена наглядність.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОМИЛОК.

ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ

(Г)

Помилки в утворенні форм слів:

1. Неправильне утворення відмінкових форм іменника (Сварки Кайдашів пов'язані з грушою.).

2. Утворення форм невідмінюваних слів за аналогією з відмінюваними (Ми часто ходили до кіна: Незабаром під’їхав таксі).

3. Неправильний вибір однієї з паралельних відмінюваних форм (Будинок споруджено з каменя; На снізі видно багато слідів).

4. Неправильне утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників (Треба вчитися більш старанніше; Найбільш цікавішою газетою мені здається „ Ровесник").

5. Відмінювання двох частин складного числівника (Літературну діяльність поет почав у шестидесятих роках).

6. Невідмінювання деяких числівників (Не думаю, що двісті гривень зарплати мало).

7. Вживання ненормативних форм дієслів (Хлопчик помітив нас і побіжав ще швидше; Багато випускників хотять продовжити навчання).

8. Ненормативне утворення дієприкметників (Ожидаємих результатів не одержано; Приїхавшівідвідали місцевий музей).

9. Неправильне утворення дієприслівників (Читати лежа шкідливо).

Дуже різноманітні синтаксичні помилки.

Помилки у побудові словосполучень:

1. Порушення норм дієслівного керування
- неправильний вибір відмінка керованого слова (зазнав поразку, дякувати гостей);
- відсутність керованого слова (Я захоплювався творчістю Шевченка, заучував);
- відсутність необхідного прийменника (Автор втілив героєві найкращі риси);
- вживання зайвого прийменника (поділитися про враження, оцінити за відповідь);
- неправильний вибір прийменника (звертатися на допомогу, оцінки по мові).

2. Порушення зв'язку слів в іменних словосполученнях:
- неправильний вибір відмінкової форми (оволодіння цього матеріалу, відсіч ворога);
- зайві прийменники (в противагу на це, розшук за повстанцями);
- відсутність необхідного прийменника (розповіді боротьби, відповідальність зберегти мир);
- необґрунтований вибір прийменника (думка над тим, враження про концерт).

Помилки в структурі речень:

1. Помилки в граматичній основі речення:
• порушення граматичного зв'язку між підметом і присудком (Я з другом граємо в шахи; Героєм оповідання - це Пилипко; Всі вони хочуть стати спеціалістом);
• пропуск частини складеного присудка (Учні ПТУ готуються кваліфікованими робітниками; У них були по-різному думки);
• необґрунтоване розчленування присудка (Мишко упав і став непритомним).

2. Помилки в побудові простого речення:
• неправильний порядок слів (Треба навчити виготовляти моделі гуртківців),
• зайві члени речення (У Василька щеміло його серце);
• нечіткі смислові зв'язки (Письменник закликає народ до боротьби проти своїх поневолювачів);
• змішування ознак особового і безособового речення (У ці роки було написано кілька оповідань і одна повість);
• граматична неоднотипність однорідних членів речення (Давида ми бачимо не тільки як борця, але й морально чистою людиною; Шевченко закликав до боротьби, рвати кайдани);
• порушення граматичного зв'язку з одним із однорідних членів (Я поцікавився і прочитав цю книжку);
• дієприслівниковий зворот, не пов'язаний з присудком однією дійовою особою (Притиснувши руку до дерева, кров зупинилась);
• порушення цілості дієприкметникового звороту (Вражений Дмитрик її словами, чимдуж поспішав додому);
• відсутність необхідного порівняльного звороту (Осінь цього року тепліша);
• сплутування простих речень зі вставними словами і складнопідрядних речень (Як бачимо, що ми працювали добре) та ін.

3. Помилки в побудові складних речень:
• штучне ускладнення речення (Спортсмен довго не тренувався, і він не зміг взяти участь у змаганнях);
• нанизування простих речень (Ми довго йшли, і всі були втомлені, і хтось запропонував відпочити, а перед тим йшов дощ, і ми довго не змогли знайти сухого місця);
• нечіткий смисловий зв'язок частин (Ріхардові дали роботу, що він розвантажував вагони);
• сплутування ознак складнопідрядного і складносурядного речень (Де раніше росли чагарники,  тепер на їх місці колосяться жита);
• дублювання змісту сполучного слова (Ми їхали в село, де я працював там влітку);
• невідповідність займенника співвідносному з ним іменникові в іншій частині речення (Шевченко показує прагнення народу, які мріють про краще майбутнє);
• відрив означального підрядного речення від пояснюваного ним слова (Калитка жаліє наймитові куска хліба, який працює на нього);
• неправильна відмінкова форма сполучного слова (Найкращою книжкою, які я прочитала, є „Фараон " );
• уживання сполучників, сполучних і вказівних слів, які не відповідають смисловим відношенням між частинами речення (За те, що він жив за кріпацтва, він не здобув освіти);
• неправильна побудова неповного речення, яке входить до складного (Батько був вільний, а мати кріпачкою; На стіні висить картина, а посеред кімнати — стіл);
• повтор присудка у другій частині складносурядного речення (До першої групи належать робітники, а до другої групи належать капіталісти);
• сплутування ознак непрямої і прямої мови (Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили).

ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ
Помилки у вживанні	Порушення
Закінчень під час відмінювання чол. та жін. імен по батькові (Андрієвич — ... йович; Петрівної — ... — и; клич, відмінок: Інна Сергіївно — Інно С ...)	В узгодженні (в роді, числі, відмінку): Кулі були різних кольорів: червоний, синій, жовтий. — ... червоного, синього...)
Займенників (Марійка зустріла сестричку. Вона засоромилася. Треба: Марійка зустріла сестричку і засоромилася)	Керуванні (Не треба ігнорувати цією думкою *на... цю думку. У нашому місті є пам'ятник Шевченка — ... Шевченкові.)
Ступенів порівняння прикметників (Найбільш дотепнішим... Треба: найдотепнішим або найбільш дотепним: самий відомий — найбільш відомий; брат вище мене... вищий за (від) мене, або вищий, ніж я)	Порядку слів (Він приблизно знаходився в кілометрах 30 від міста. — Він знаходився приблизно кілометрах в 30 від міста.)
Дієслів (вид і час одної й тої ж форми: жовтіло пшеничне поле, сонячні промені блищать. — ... блищали)	Будові речення (пропущено важливе слово для змісту: В'ячеслав абияк прибив дошку і побіг у волейбол.).
Дієприкметників (похилившіся постаті — похилені)	Порушено межу речення (Мисливець поклав рушницю, прив'язав собаку. І пішов до звіра.).
Дієприкметникового звороту (...Вода, кипляча, в посуді,... — що кипить...)	Синтаксичних конструкціях (Коли я читала цю книгу, де сміялася, де плакала. — Коли я читала цю книгу, то і сміялася, і плакала.)
Дієприслівник (Закинув голову, хлопчики любуються птахами не відривая від них очей. — Закинувши ... не відриваючи ...)
Дієприслівникового звороту (Прочитав роман, образ головного героя залишиться в моїй пам'яті на довгі роки. Треба так: Прочитавши роман, я надовго, запам'ятаю образ головного героя)
Прислівників (спочатку фільму вже й кінець зрозумілий — з початку...; став запитання, вдумуйся в значення, розрізняй: глянув убік (куди?) — напрям (присл.), ударили у бік (куди? у що?) — конкретний предмет (ім. + прийм.)
Прийменників (Учитель поставив хлопчика в приклад — ...за приклад. Гімнастика є дуже корисною, від неї людина робиться сильною. — ...завдяки їй... (Завдяки несерйозному ставленню... — через несерйозне ставлення)
Сполучників (Вони навіть не помітили, як у дверях стояв вчитель. ...що ...)
Часток (Не жар, не холод його не лякали. — ... ні..., ні...)

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОМИЛОК.

СТИЛІСТИЧНІ ПОМИЛКИ

(Ст)

Нерозрізнення паронімів. Пароніми (подібні за змістом слова) часто вживаються неправильно.	відмінність (чогось від чогось) – відмінність (між чимось і чимось), засвоїти – освоїти (друге вживається в значенні більш високого ступеня вияву дії), надати (віддати в користування) – представити (пред'явити), мовний (від мови в значенні орган) – мовної (від мови в значенні мова) і багато інших.
Плеоназм – мовленнєвий надмірність, вкраплення слів, непотрібних зі смислової точки зору. Щоб уникнути Плеоназм, необхідно відсікти все зайве. Досить слідувати простим правилам: якщо якесь слово можна викреслити з тексту без зниження якості (у всіх сенсах), то це слід зробити.	Приклади, наявні в таблиці, показують … (Приклади показують …); Після поновлення вже існуючого об'єкта … (Після поновлення об'єкта …); Операція – це спосіб, яким виконується дія …(Операція – спосіб виконання дії …); Метод – деяка сукупність операцій …(Методом є сукупність операцій …); Побудова моделі у відповідності з відомими правилами …(Побудова моделі за правилами …); Для того щоб забезпечити … (Щоб забезпечити …).
Тавтологія. Тавтологією називається визначення, що повторює в іншій формі раніше сказане.	Невірно: Поряд з цими ознаками є і ряд інших … Вірно: Поряд з цими ознаками є й інші …
Вибір форм множини й однини. Часто виникають проблеми вживання однини чи множини. Останнім часом все частіше використовується узгодження за змістом: якщо мається на увазі єдине ціле, то використовується єдине число, а якщо потрібно підкреслити окремі предмети – множинне.	Прикладами правильного вживання є поєднання: Два і більше варіанта; Три і більше форм; Виберіть будь-яку цифру або число (рід різний); Є декілька варіантів; Є деякі варіанти.
Узгодження слів у реченні. Часто виникають помилки узгодження слів у реченні, особливо це стосується управління дієсловами.	Нижче наведені деякі приклади: Невірно: Даний розділ розповідає про відкриття, роботі та збереженні документа; Вірно: У даному розділі описані процедури відкриття і збереження документів, а також роботи з ними. Невірно: Для того щоб залишитися в лідерах, критичним є вибір правильної системи пробної кольорового друку; Вірно: Щоб залишитися лідером, важливо правильно вибрати систему пробної кольорового друку.
Створення віддієслівних іменників. Слід з обережністю створювати віддієслівні іменники. Багато з механічно створених слів відсутні в словнику і їх вживання вважається неписьменним	упорядкувати – упорядкування, а не упорядковування; згорнути – згортання, а не зогортання і т.д.).
Нанизування однакових форм. Слід уникати нанизування однакових відмінкових форм, наприклад за допомогою слів «щоб» і «який»	Невірно: Для виконання завдання розстановки індексів значень … Вірно: Щоб розставити індекси значень … Невірно: З метою уникнення можливості виникнення небезпеки … Вірно: Щоб уникнути небезпеки … Невірно: Газ, що викликає глобальне потепління, що представляє реальну загрозу … Вірно: Газ, що викликає глобальне потепління, яке представляє реальну загрозу …
Стилістичної помилкою може бути також оксюморон (поєднання слів з протилежним значенням), якщо тільки протиріччя не використовується навмисно для створення особливого стилістичного ефекту

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОМИЛОК.

ЗМІСТОВІ ПОМИЛКИ

(З)

Фактичні помилки Ф	Логічні помилки Л
Вживання зайвих відомостей	Непослідовний виклад думок
Недостатнє висвітлення фактів, подій	Відсутність плавного викладу
Перекручення факту, вчинків людей та інше	Не проводиться основна думка
	Несумісність понять (серед людей було багато дітей — серед дорослих...)
	Протилежність суджень (Сонце не може світити ласкаво і в той же час немилосердно. — ... й ласкаво, і немилосердно)
	Абсурдність висловлювання (Вила завірюха, листя осипало землю й траву.)
	Невдале цитування (не відповідає цитата висновку, — допущена помилка, занадто об'ємна або не підтверджує правильність висловленої думки...)
	Невдало зроблено узагальнення, висновки
	Не простежується розвиток думки від початку до кінця
	Неспіврозмірність частин тексту

ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК

Виявлені помилки позначають так:

- орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (І – орфографічна (І — груба; І-н - негруба), V – пунктуаційна (V — груба, V-н - негруба), Г – граматична);

- помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо); змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (Л – лексична, Ст – стилістична, З– змістова помилки).

Пам’ятка для студентів «Як писати переказ»

1. Не відволікайтеся під час прослуховування тексту; слухайте уважно, максимально зосередившись на читанні викладача.

2. Під час першого прослуховування тексту намагайтеся уявити почуте в образах, а також час і місце, про які йдеться.

3. Після першого прослуховування тексту намагайтеся згадати, з яких за змістом частин він складається (частини співвідносні з абзацами) і в якій послідовності розгортаються події чи йде виклад думок. Протягом відведених 5 хвилин між двома читаннями тексту можна занотувати в чернетці слова, словосполучення, прості речення, дати, умовні позначення (по суті, це має бути план переказу).

4. Під час повторного читання не намагайтеся записати абсолютно все чи майже все почуте в чернетку, краще занотовуйте ключові слова, словосполучення чи невеликі речення, дати й власні назви. Радимо при цьому в чернетці пропускати між записами по одному-два рядки для того, щоб потім уписати у вільні місця відтворене з пам’яті.

5. Написавши переказ у чернетці, уважно прочитайте й відредагуйте його (перевірте текст на предмет тавтології, багатства словника, поділу на абзаци, милозвучності, правописного оформлення тощо).

6. Уважно перепишіть редагований текст начисто.

7. Перевірте чистовий варіант переказу.

Успіхів!

Вимоги до поведінки студентів під час державної підсумкової атестації

1. Під час державної підсумкової атестації студенти мають право:
1.1. Задавати організаційні запитання, що не стосуються змісту атестаційних завдань.
1.2. Оскаржити процедуру проведення державної підсумкової атестації чи її результати.

2. Під час державної підсумкової атестації студентам заборонено:
2.1. Заважати одне одному, спілкуватися, передавати різні предмети тощо.
2.2. Задавати викладачу запитання, що стосуються змісту атестаційних завдань.
2.3. Виходити з аудиторії по декілька осіб (виходити дозволяється лише по одному).
2.4. Виносити за межі аудиторії бланки та проштамповані аркуші.
2.5. Користуватися мобільними телефонами, фото- і відеоапаратурою, друкованими й рукописними матеріалами (підручниками, посібниками, конспектами), що можуть бути використані як додаткові джерела інформації, необхідної для виконання атестаційної роботи.

3. Під час державної підсумкової атестації студенти зобов'язані:
3.1. Залишити речі, не передбачені процедурою проведення державної підсумкової атестації, у спеціально відведеному в аудиторії місці.
3.2. Дотримуватися тиші.
3.3. Здавати державній атестаційній комісії бланки відповідей у разі виникнення потреби вийти з аудиторії.
3.4. Здати атестаційну роботу і покинути аудиторію у разі порушення дисципліни та недотримання правил поведінки під час виконання атестаційної роботи.
3.5. Здати бланки відповідей після закінчення роботи.