Засоби захисту від ураження електричним струмом

Причини електротравм.

  Для безпечного виконання робіт повинні виконуватися наступні організаційні заходи:

• -  затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпоряджен-нями та в порядку поточної експлуатації;
• -  призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
• -  призначення осіб, яким надається право оперативного перемикання та переговорів;
• -  оформлення робіт нарядом, розпорядженням та затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації:
• -  підготовка робочих місць;
• -  допуск до роботи;
• -  нагляд під час виконання роботи;
• -  переведення на інше робоче місце ;
• -  оформлення перерв в роботі та її закінчення.

Відповідальними за безпечне виконання робіт в електроустановках, є:

-  працівник, який видає наряд, розпорядження;

-  працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця;

-  працівник, який готує робоче місце, допуск;

-  працівник, який допускає до роботи;

-  керівник робіт;

-  працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт;

-  члени бригади.

Основн і причини електротравматизиу:

Під причинами електротравм слід розуміти:

-  порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкцій з електробезпеки;

-  не виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та інструкцій;

-  порушення технології виконання робіт.

Причини поділяються на технічні, організаційно-технічні, організаційні та організаційно-соціальні.

Основні технічні засоби захисту від електротравматизму:

-  застосування робочої, подвійної, або підсиленої ізоляції;

-  дотримання відповідної відстані до струмоведучих частин чи шляхом закриття, огородження струмоведучих частин;

-  застосування блокуючих пристроїв та огороджувальних пристроїв для запобігання помилкових операцій та доступу до струмоведучих частин;

-  надійного та швидкодіючого автоматичного відключення частин електро-обладнання, що потрапило під напругу і пошкоджених дільниць електромережі, в тому числі захисного відключення;

-  захисне заземлення та занулення корпусів електрообладнання та елементів електроустаткування, що можуть потрапити під напругу внаслідок пошкодження ізоляції;

-  вирівнювання потенціалів;

-  застосування роздільних трансформаторів;

-  застосування напруги 42В і нижче змінного струму частотою 50 Гц та 110В і нижче постійного струму;

-  застосування попереджувальної сигналізації, написів та плакатів;

-  застосування обладнання яке понижує напругу електричних полів;

-  застосування засобів захисту та пристроїв, в тому числі для захисту від дії електричного поля в електроустановках, в яких його напруженість перевищує допустимі норми.

Електрична ізоляція поділяється на такі види:

А) робоча – та що безпосередньо покриває струмоведучі частини. Вона забезпечує нормальну роботу електроустановки та захист від ураження електричним струмом;

Б) додаткова – ізоляція, що передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у випадку пошкодження робочої ізоляції (наприклад, пластмасовий корпус електроприймача);

В) подвійна – ізоляція що складається з робочі та додаткової ізоляції;

Г) підсилена – поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує такий же ступінь захисту від ураження електричним струмом як і подвійна ізоляція.

Ізоляція забезпечує безпеку завдяки великому опору проходженню електричного струму. Якість ізоляції контролюється на підприємстві періодичними випробуваннями та вимірами її опору. Недолік ізоляції - її поступове старіння зі збільшенням терміну експлуатації. Результатом старіння ізоляції є зменшення її опору.

  ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НАСЛІДКИ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОСТРУМОМ

  Наслідки ураження електричним струмом залежать від таких факторів:

- сили струму, що протікає через тіло людини, яка в свою чергу залежить від величини прикладеної напруги та опору тіла;

- шляху протікання струму крізь тіло людини;

- часу дії струму на організм;

- частоти струму;

- фізіологічного стану організму;

- умов навколишнього середовища.

Опір тіла людини залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів. Зовнішні фактори, що знижують опір тіла – це фактори, що впливають на шкіру людини. Шкіра має найбільший опір. Негативні фактори навколишнього середовища: висока вологість, наявність у повітрі пилу, що проводить струм, висока температура (підвищене виділення поту).

Внутрішні фактори, що знижують опір тіла: алкогольне сп'яніння, хворобливий стан та фізична втома. Внутрішній фактор, що підвищує опір тіла на декілька порядків – це "фактор уваги". При небезпеці ураження електричним струмом персонал, що виконує роботи у діючій електроустановці, повинен свідомо перебувати у стані цілеспрямованої уваги – бути готовим до небезпеки, при цьому опір тіла різко зростає. Вважається, що 85% усіх електротравм із смертельним наслідком сталися при відсутності "фактора уваги".

Вплив електричного струму на організм:

Дія електричного струму на організм людини, залежно від впливу, поділяється на:

- термічну – виражається в опіках від дії електричної дуги, або при тривалому протіканні струму через органічні рідини організму людини, що призводить до перегріву внутрішніх органів, рідин і крові, та подальше їх руйнування;

- біологічну – виражається у рефлекторному, судорожному та підсвідомому скороченні м'язів і подразненні або збудженні тканин організму. Це може призвести до затискання долонею руки струмоведучої частини, що знаходиться під напругою {небезпечне значення струму (межа) при якому не можливе відсторонення від струмоведучих частин – 10÷15 мА};

-  електролітичну – виражається у розкладанні крові та інших органічних рідин організму людини, порушенні їх фізико-хімічного складу (явище електролізу). У подальшому це може викликати появу довготривалих хвороб та смерть.

При виникненні електричного удару крім судорожних скорочень м'язів у потерпілого можуть зникнути свідомість, дихання та/або серцебиття. Дія електроструму на людину може призвести до електротравм з чітко виявленими ушкодженнями тіла, а саме:

- опіки ( залежно від дії – струмові або дугові);

- металізація поверхні шкіри людини (у разі плавлення металу);

- електричні знаки або мітки на поверхні шкіри людини (місця входу та виходу струму);

- механічні пошкодження кісток, суглобів та м'язів (переломи, розриви та розтягнення).

Дії в аварійних ситуаціях, перша допомога при ураженні електрострумом:

При ураженні людини електричним струмом необхідно терміново виконати такі заходи:

- звільнити людину від дії електричного струму, дотримуючись заходів безпеки, щоб не потрапити під дію електроструму;

- оцінити стан потерпілого та визначити необхідні заходи першої допомоги. Випадок смерті може фіксувати лише медичний персонал (лікар). У кожному випадку ураження електричним струмом потрібно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого;

- при необхідності винести (вивести) потерпілого у безпечне місце та надати йому першу допомогу;

- підгримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу;

- викликати швидку медичну допомогу за телефоном “03” або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчу медичну установу, за умови підтримання свідомості потерпілого під час пересування.