Презентація для уроку з правознавства у 10 класі по темі "Правопорядок і правопорушення"

Правопорядок і правопорушення

Правопорядок

Правопорядок — система суспільних відносин, будьяких

інших дій, що мають правове значення і здійснюються в суспіль

стві відповідно до вимог норм права.

Ознаки:

Насамперед необхідно зазначити, що правопорядок базується на приписах чинних норм права, він передбачає належне виконання юридичних

обов’язків і невідворотну юридичну відповідальність за правопорушення. У сучасній державі правопорядок, як правило, створює

сприятливі умови для реалізації суб’єктивних прав громадян

Дисципліна (своєчасне й неухильне дотримання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки в державному й громадському житті називають дисципліною .)

Про дисципліну:

Вам, напевно, досить часто доводиться чути це слово від

учителів і батьків. Учителі й адміністрація школи вимагають від

вас дотримуватися дисципліни в школі (адже це є одним з обов’язків учня відповідно до діючого законодавства). Батьки закликають бути дисциплінованими вдома й на вулиці тощо. Тільки за умови дотримання дисципліни всіма працівниками, учнями, членами суспільства можлива ефективна робота, навчання, існування суспільства загалом. Особливо жорстка дисципліна необхідна та є суттєвою ознакою війська, без суворої дисципліни неможливе подолання

будь-яких надзвичайних ситуацій.

Законність

Дотримання правопорядку передбачає забезпечення в державі

принципу законності . Цей принцип передбачає точне й неухильне

здійснення всіх нормативно-правових актів, а також ефективний

контроль за неухильним дотриманням норм права й притягнення

винних у правопорушеннях до юридичної відповідальності .

Правопорушення Будь-яке протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що завдає шкоди людям, суспільству, державі й спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням

Ознаки правопорушення

• По-перше, правопорушення обов’язково завдає певної шкоди — моральної (образа,нервове напруження тощо), матеріальної (прямі збитки, втратамайна або коштів, втрата можливого прибутку), фізичної (смерть,шкода здоров’ю)
• По-друге, правопорушення виникає лише тоді, коли дія безпосередньо порушує ту чи іншу норму права. Якщо дії людини не регулюються нормами права, не заборонені, не може бути й мови про правопорушення.
• Наявність вини правопорушника. Вина може бути умисною (правопорушник свідомохоче настання шкідливих наслідків чи припускає їх настання) або необережною (правопорушник не бажав настання шкідливих наслідків, але мав змогу й повинен був їх передбачити)

Пояснення до таблиці:

Перша складова частина — це суб’єкт правопорушення, тобто той,хто його вчинив, — правопорушник.

Друга складова — об’єкт правопорушення, тобто те, проти чого спрямовано незаконну дію правопорушника.

Третя складова — суб’єктивна сторона — ставлення правопорушника до скоєного (навмисно чи через необережність він порушив закон, які мотиви ним керували).

Остання складова — об’єктивна сторона, ті дії або бездіяльність, що безпосередньо становилиправопорушення, завдана ними шкода, а також час і місце скоєнняправопорушення, обставини, за яких воно сталося.