Урок-свято для 1 класу "Школа відкрила нам двері свої"
Урок-свято для 1 класу "Школа відкрила нам двері свої"
Перший урок у першому класі – старт у “шкільне море” знань, умінь. І від того, як його зробиш, залежить чи будуть ваші учні одним цілим. На цьому уроці вчитель ставить собі за мету: дати учням перше поняття про школу, познайомити дітей одне з одним; розвивати уяву, мислення, пам'ять, увагу, мовлення; виховувати любов і повагу один до одного.
Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Просмотр содержимого документа
«Урок-свято для 1 класу "Школа відкрила нам двері свої"»
(урок-свято для учнів 1-го класу)
Мета: дати учням перше поняття про школу, познайомити дітей одне з одним; розвивати уяву, мислення, пам'ять, увагу, мовлення; виховувати любов і повагу один до одного.
Обладнання: надрукована тема уроку, червоні сердечка, зірочки, малюнки шкільних речей, сюрприз, скринька для бажань, карточки з надписами для батьків.
Хід уроку.
І. Організаційний момент. (діти заходять у клас під святкову мелодію)
- Любі діти, шановні батьки! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров'я та здійснення всіх бажань.
Щойно пролунав дзвоник на перший урок в житті наших малят. Вони стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі! Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.
ІІ.Знайомство.
А тепер треба нам познайомитись один з одним. Давайте швидко
познайомимось: на сигнал «один-два-три» голосно назвіть своє ім’я, а на сигнал «тиша» (палець на губах) закрийте рот долонькою.
Чому не вдалося познайомитись? Чому виник тільки шум? Говорити
треба по черзі. Але ми не можемо запам’ятати імена відразу 20-30 дітей.
А ви знаєте, що коли людина народжується, Бог запалює на небі
свічечку, тобто зiрочку. А чи звернули ви увагу, що одні зірочки яскраві, великі, а інші ледь видно? Коли людина зла, заздрісна, ледача, то свічечка ледь-ледь жевріє, а коли людина добра, то і свічечка ясна,і світло її далеко видно. Сьогодні на вечiрньому небі засяють наші з вами зірочки. Від нас з вами залежатиме, якою буде ваша зiрочка, ясною чи тьмяною.
Давайте і ми засвітимо зірочки на знак народження нового класного колективу. Для цього треба., виходячи до дошки, називати своє ім’я.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
Що ми тільки-но з вами зробили? (Познайомились.)
Сьогодні ви прийшли до школи і стали першокласниками. Тепер ви –
клас. Вас багато і всі ви різні. Ви будете разом навчатися, гратися, відпочивати, ходити на екскурсії. Як же треба вести себе один з одним, щоб всім було добре, щоб до школи йти хотілось із радістю? (Відповіді дітей.)
Так, щоб всім добре було в школі, треба поважати один одного, дружити,
допомагати, уболівати один за одного, бути чесним, не обманювати, не
дражнитись.
IV. Основна частина.
Мої дорогі діти! Ви переступили поріг країни Знань. Усі мешканці цієї країни носять звання «УЧЕНЬ»! А зараз ви будете доводити, що ви справжні школярі і маєте право носити це звання.
Дидактична гра «Я – не я»
А тепер давайте грати – треба вам відповідати.
Рано – вранці хто піднявся?
А хто сонечку посміхався?
Не хотів хто одягаться?
А зарядку хто робив?
Свої ручки хто не мив?
Добре зранку готувався. Хто?
А ще досі не вмивався хто?
Хто здоровим хоче стати?
А знання хто хоче мати?
Бачу, всім вам хочеться знання пізнати і
справжніми школярами скоріше стати!
А з чим ми ідемо до школи.
Подивіться на дошку. Що це?
Вірно, портфель. Давайте його зберемо.
Гра «Збери портфель».
Довгі палички кругленькі – Сині, жовті, червоненькі. На папері походили, Кольори свої лишили… Звуться палички оці Кольорові … (олівці)
В неї платтячко і банти
Та до школи не іде.
Їй би тільки весь час грати
І не вчитися ніде
Кожен учень мене має, В мене олівці складає. Мабуть, ти мене впізнав? Ну звичайно! Я (пенал)
Люблять мене, поважають, Та б'ють мене, коли грають. ( М’яч)
Пензлик, аркуш та вода… Де ж малюнок? От біда! Що іще забув я взяти, Щоб пейзаж намалювати? (Фарби)
Не автобус і не віз,
маю четверо коліс,
вік з дорогою дружу,
все по ній кудись біжу. (Автомобіль)
Худорлява і вертлява, на папір біжить у справах, закарлючки полишає, — у пеналі спочиває. (Ручка)
Я негарно написала,
А вона усе злизала.
Олівців моїх сусідка,
Ця вертлява-буквоїдка. (Гумка)
В розмальованій хустині,
Солоденька всередині.
Коли нею почастують,
Діти тішаться, ласують. (Цукерка).
Молодці! Усе правильно! Ви довели, що маєте право носити звання «УЧЕНЬ» Тепер ви учні. У цьому класі ви будете кожен день отримувати подарунки. Але не цукерки, не тістечка, а знання!
3.Гра – фізкультхвилинка «Так і не так».
Зараз я буду називати добрі і погані справи. Коли ви почуєте добру справу – плескайте в долоні, погану – тупочіть ногами.
1. Допомагати мамі мити посуд.
2. Робити комусь зле, якщо ніхто не бачить.
3. Не вмиватися.
4. Берегти рідну природу та охороняти її.
5. Шанувати працю інших людей.
6. Галасувати, коли хтось відпочиває.
7. Обманювати, хвалитись.
8. Насміхатись із чужого горя.
9. Добре вчитись, багато читати.
10. Не слухати батьків.
11. Бути вихованим, стриманим.
12. Допомагати друзям у біді.
13. Ділитися тим, що в тебе є.
14. Ображати інших.
15. Захищати слабкого.
16. Спати на уроках.
17. Красти чужі речі.
18. Любити своїх батьків.
4. Завдання для батьків.
Шановні батьки, діти добре працювали на уроці і отримали право називатися «УЧНЯМИ», а чи витримаєте ви залік? Подивимося, діти, як вони впораються?
(Батькам (10 чоловік) роздаються листочки, на яких записані початок фрази або її продовження, треба правильно « зібрати» фразу, знайти пару.)
Заходити до вчителя в школу не менше 2 рази на тиждень
Не відкривати зошити і щоденник в поганому настрої
Ніколи не робити за дітей домашню роботу
Сварити своїх дітей тільки в крайньому випадку
Бути на батьківських зборах обов’язково
Молодці! Ви впоралися з завданням, але це були не прості фрази, це клятва батьків.
Саме сьогодні у ваших батьків, дорогі діти, народжуються мрії, сподівання відносно Вас. Я пропоную батькам взяти сердечка і написати побажання для своєї дитини. Мрії повинні здійснюватися!
(Написання мрії і складання їх у скриньку) Скриньку ми відкриємо в кінці 4 класу.
Клятва першокласника.
- А зараз наші дітки повинні нам дещо пообіцяти.
До того, як прокинеться в школі дзвінок,
Завжди приходити в клас на урок.
Обіцяєте?
Під час уроку дружно
І активно працювати,
Учити все, що потрібно вам знати.
Обіцяєте?
Речі удома не забувати,
Друзями добрими, вірними стати.
Обіцяєте?
А лінь, неохайність, підказки, брехню
Не пустите в клас ні за яку ціну.
Обіцяєте?
V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності
- Ось і закінчується наше свято у 1 класі. Адже яке свято без сюрпризу!
Вчителька: Тепер ваші діти стали і моїми, і я сподіваюся , що нашим дітям буде тепло і затишно в шкільному куточку, який ми будемо разом для них створювати. Хай життя нашого класу, який щойно народився, завжди б’ється чистою джерельною водою. Успіхів вам! Натхнення, терпіння, нових відкриттів на нелегких, але цікавих шкільних стежинах. Хай доля вам стелиться рушниками!