«У ДУШАХ ЛЮДСЬКИХ ХАЙ ПАЛАЄ ТЕПЛО, ЛЮДСЬКЕ МИЛОСЕРДЯ ХАЙ ТВОРИТЬ ДОБРО»

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5

Перший урок: : Україна – єдина країна

«У ДУШАХ ЛЮДСЬКИХ ХАЙ ПАЛАЄ ТЕПЛО, ЛЮДСЬКЕ МИЛОСЕРДЯ ХАЙ ТВОРИТЬ ДОБРО

Вчитель початкових класів

Жирова Н.В.

М. Артемівськ

2014-2015

Україна – єдина країна

«У ДУШАХ ЛЮДСЬКИХ ХАЙ ПАЛАЄ ТЕПЛО, ЛЮДСЬКЕ МИЛОСЕРДЯ ХАЙ ТВОРИТЬ ДОБРО»

Л. Костенко: «Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом».

І. Привітання. Організація класс

Учитель

. Доброго дня, шановна громадо!

У новім навчальнім році

Я бачити вас дуже рада.

Всі засмаглі і рум’яні

Відпочили всі за літо.

Головне, що всі здорові:

І батьки, і наші діти.

Тож запрошую всіх вас

На перший урок у 2-А клас!

Дозвольте привітати всіх нас із Днем Знань! Бажаю дітям підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. А батькам бажаю здоров’я, а також невичерпної енергії, терпіння, розуміння, мудрості.

Учень

. Знову вересень ступив на наш поріг,

Святкує свято вся наша країна,

Своє майбутнє, зміну молоду

Благословляє нині Україна!

Учениця.

Підросли ми усі і зміцніли

І цікавістю очі горять.

Дай нам, Боже, здоров’я і сили,

Щоб багато нового пізнать.

1. Гра «Так чи ні, я чи не я»

 А зараз, діти, прошу відповідати чесно та відверто:

Усі за літо відпочили?

А набралися ви сили?

У школу всі із вас хотіли?

А на сонці загоріли?

Хто улітку грався?

Ну, а хто купався?

У таборі хто із вас був?

А хто букви всі забув?

Хто з вас їздив до бабусі?

Хто допомагав матусі?

Хто книжку нову прочитав?

А хто лише в м’яча ганяв?...

Питань багато маю я до вас, розповісти про все настав вже час

1. Вправа «Мікрофон».

 Розповіді дітей про міста України, які відвідали влітку

Розповідь А. Просянок, Д.Іллічова…

ІІ. Актуалізація знань

1. Проблемне питання.

 Які добрі справи ви зробили влітку?

2.Слухання та обговорення казки.

ПРО ЩАСТЯ

Пишно вбралось однієї неділі Щастя, бо вирішило відвідати людей. Постукало в перші ворота.

 Хто там? – запитав перший господар.

 Щастя, – відповіло Щастя.

 Чудово! Йди-но сюди, я тебе з’їм.

З’їв чоловік Щастя і був щасливий. Але Щастя було обурене такою поведінкою, тому втекло від цього господаря. Постукало Щастя у другі ворота.

 Хто там? – запитав другий господар.

 Щастя, – відповіло Щастя.

 Чудово! Йди-но сюди, я тебе вип’ю!

Випив чоловік щастя і був щасливий. Але й цей господар не виправдав сподівань Щастя, тому і від нього воно втекло. Постукало Щастя у треті ворота.

 Хто там? – запитав третій господар.

 Щастя, – відповіло Щастя.

 Чудово! Йди-но сюди, я посаджу тебе в клітку.

Посадив чоловік Щастя в клітку і був щасливий. Щастя не могло довго томитися в клітці, тому при першій нагоді втекло від цього господаря. Постукало Щастя у четверті ворота.

 Хто там? – запитав четвертий господар.

 Щастя, – відповіло Щастя.

 Чудово! Йди-но сюди, я тебе подарую. І подарував чоловік Щастя своєму приятелеві і був щасливий... І Щастя було щасливе

ІІІ. Рефлексія

 Від чого ж Щастя було щасливим?

1. Гра «Так і ні».

– Бабусі хлопчик помагав, На допомогу він мастак.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)

– Тепер усі скажіть мені: У сварці жити добре? (Ні.)

–А як немає забіяк, Тоді усім прекрасно? (Так.)

– А як серця у всіх ясні, То вам погано, діти? (Ні.)

– Співає хлопчик гарно як! А вам подобається? (Так.)

– А як обличчя всіх сумні, Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.) – Кричить, ламає все хлопчак, Це теж погано, діти? (Так.)

– Тоді іще скажіть мені: Як діти б’ються, добре? (Ні.)

– Коли вам краще жити: Коли сміються діти? (Так.) Звичайно, краще в мирі

І з усіма дітьми дружити,

Щоб всі веселими були,

В добрі і злагоді жили

ДЕРЕВО та небо ЩАСТЯ (долоні дітей жовто-блакитні)

Р.S. ПРИТЧА «Всё в твоих руках»

Давным-давно в старинном городе жил Мастер, окружённый учениками. Самый способный из них однажды задумался: «А есть ли вопрос, на который наш Мастер не смог бы дать ответа?» Он пошёл на цветущий луг, поймал самую красивую бабочку и спрятал её между ладонями. Бабочка цеплялась лапками за его руки, и ученику было щекотно. Улыбаясь, он подошёл к Мастеру и спросил: 

— Скажите, какая бабочка у меня в руках: живая или

мёртвая? 

Он крепко держал бабочку в сомкнутых ладонях и был готов в любое мгновение сжать их ради своей истины. 

Не глядя на руки ученика, Мастер ответил: 

— Всё в твоих руках.