Цикл уроків природознавства у 4 класі з теми "Зображення земної поверхні на карті, плані, глобусі"

Аксьонова Г.В. План. Масштаб.

Як зображують місцевість на плані. Масштаб.

Умовні знаки на плані місцевості.

Мета і завдання уроку:

а) формувати елементарні поняття «план», «масштаб», «умовний знак», «план місцевості»; вміння зображати план простих предметів; читати і креслити простий план місцевості, використовуючи умовні знаки і масштаб;

б) формувати вміння перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти природи, логічно міркувати, висловлюватися чітко і послідовно, робити висновки;

в) виховувати зосередженість у навчально-пізнавальній діяльності, прагнення до самовираження у поєднанні з повагою до інших учнів під час спільної діяльності в групі або парі.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник для 4 класу « Я і У країна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), робочий зошит з друкованою основою для 4 класу «Я і Україна», картки для індивідуального опитування; плани місцевості, чашка, коробка з-під сірників, баночка для скріпок, гумки; ліній­ки; олівці; сантиметр; малюнки із зображенням різних предметів, відеопрезентація «Зображення земної поверхні на плані. Масштаб», картки із умовними позначеннями для зображення плану місцевості; картки для рефлексії; музичний супровід фізкультхвилинки (аудіо запис) тощо.

Міжпредметні зв’язки: математика, українська мова, читання.

Хід уроку

І. Організація класу.

Осінь

Сумує жовтень в нашому саду,

Поодцвітали мальви сніжно-білі.

Хмелі перебродили у меду,

Вже не сміються ластівки малі.

Не золотіє мак духмяним цвітом.

А яблуні - заплакані й сумні...

Вони не скоро знов побачать літо.

Все листопади вдаль перенесли...

Бузкова тиша. Сад тривожно-синій.

Смородина ще в залишках золи,

А на гілках цвіте холодний іній.

(Н. Донець)

1. Назвіть ознаки осені.

2. Чому сумує жовтень?

3. Чому яблуні заплакані й сумні?

4. Чому не сміються ластівки?

Хвилинка «Календаря природи».

• Заповнення куточка погоди в зошиті.

• Опис учнями погоди, опис змін у природі.

Жовтіє трава в лузі, листя на деревах (учні називають дерева). Довшають ночі (називають час, коли починає темніти). Сонечко пізніше сходить і раніше заходить. Летять срібні павутинки тощо.

1. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

• Що таке горизонт? Скільки є основних сторін горизонту? Проміж­них? Що означає орієнтуватись на місцевості? Як визначають сторони гори­зонту за сонцем? У якому напрямі від школи знаходиться ваш будинок?

1. Індивідуальне опитування.

Робота з картками. (Додаток 1)

Картка 1. Познач на схемі основні й проміжні сторони горизонту.

Картка 2. Закінчи речення.

• Горизонтом називають...

• Лінія горизонту — це...

• Чи можна дійти до лінії горизонту?

• Відкритою називають місцевість...

• Люди яких професій постійно користуються компасом?

1. Мотивація навчальної діяльності учнів. Визначення теми й мети уроку.

1. Бесіда (відеопрезентація1).

• (Додаток 2) Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що потрібно будівельни­кам, щоб побудувати будинок, столяру — щоб виготовити парту, садівнику, щоб розбити на земельній ділянці сад? (Учні висловлюють свої міркування. Доходять висновку, що усім цим людям перш ніж досягти своєї мети, потріб­но мати креслення або малюнок). (Додаток 3) Але за кресленням чи малюнком предмета не можна визначити його розміщення у просторі відносно сторін горизонту. Такі відомості можна передати за допомогою плану.

• (Додаток 4) На яких уроках ви чули слово план?

• Що означає це слово на уроках мови та літератури, на уроках малювання, на уроках праці?

• Чому легше складати оповідання чи переказ, якщо є план?

• А як за планом визначи­ти розміри будинку, парти, саду? Як, наприклад, за картою дізнатись про від­стань від Тернополя до Києва? Як на план нанести розміри саду?

• Щоб відповісти на усі ці запитання, кожна людина обов’язково має знати, що таке план і масштаб і як ним користуватися.

1. Постановка завдань.

• На сьогоднішньому уроці перед вами стоїть дуже важливе завдан­ня — з’ясувати, що таке план, масштаб, навчитись ним користуватись для того, щоб вміти накреслити на аркуші паперу план предмета, з умовними знаками, які використовують на плані місцевості.

1. Виконання завдання учителя.

• Учитель демонструє план місцевості і просить пояснити, що це і що на ньому зображено.

Пропонує прочитати тему уроку, яка записана на дошці.

• Чого ви хочете навчитися на уроці?

(Засвоїти, що таке план, креслити план предметів, читати,план місцевості, вивчити умовні позначення).

1. Сприймання й первинне усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя. (Додаток 5)

Учитель розповідає, що для будівництва залізниці або шосейної дороги, фабрики або заводу, електростанції або зрошувального каналу спочатку виготовляють план місцевості. Проте, щоб правильно ним користуватися, треба спочатку з’ясувати, що таке план, як його складають і користуються ним, вміти читати план, тобто знати, що позначають умовні знаки на плані.

Що ж таке план?

(Учні висловлюють свої припущення).

Перевіримо ваші припущення за допомогою практичної роботи.

1. Практична робота.

Мета практичної роботи: навчитись відрізняти план предмета від малюнка, креслити план сірникової коробки.

Обладнання: на столі вчителя чашка, сірникова коробка, прямокутна коробка з-під скріпок, ластик.

У кожного учня аркуш з малюнками цих предметів, аркуш з планами цих предметів.

Завдання.

• Розгляньте предмети на парті: чашка, коробка з-під сірників, коробка від скріпок, ластик.

• Подивіться на предмети збоку, зверху.

• Візьміть сірникову коробку. Обведіть її олівцем на листку.

• Зробіть це саме із ластиком, чашкою.

• Порівняйте свою роботу з малюнками, зробіть висновок, що таке план.

(План - це точне креслення вигляду предметів зверху).

- А зараз спробуйте накреслити план пря­мокутної коробки з-під скріпок. Виміряйте її довжину і ширину. Накресліть прямокутник із визначеними сторонами.

1. Проблемне питання. (Додаток 6)

• Спробуйте накреслити план великого предмета, наприклад, парти. Чи мож­на зробити так само, як ви тільки-но робили з малими предметами?

Учні дивляться на парту зверху. (Доходять висновку, що кришка парти є прямокутником.)

• Як розмістити такий прямокутник на аркуші паперу? (Учні вислов­люють свої думки.)

• Для цього користуються поняттям масштаб. Масштаб вказує, у скі­льки разів збільшено або зменшено розміри предметів і відстані між ними.

1. Практична робота (Додаток 7)

• Виміряйте довжину і ширину кришки парти. (Довжина —120 см, і ширина — 80 см.). Виміряні розміри зменшіть у 40 разів. Тепер кришка парти у вигляді прямокутника буде завдовжки 3 см і завширшки 2 см. Накресліть ; план парти у зошити.

• Даний масштаб записується так: 1 см — 40 см. Це означає, що 1 см на плані відповідає 40 см дійсних розмірів.

На планах масштаб може бути різним. Наприклад: 1 см — 15 см, 1 см — 20 см, 1см — 200 м тощо.

1. Фізкультхвилинка. (Додаток 8)

Діти під музику виконують рухи.

1. Робота з підручником

1. Розгляньте малюнок і план столів (С. 89). Знайдіть у тексті відповідь на пер­ше запитання.

2. Прочитайте на с. 90, що таке масштаб і як він записується.

3. Розгляньте на с. 91 малюнок і план місцевості, зверніть увагу на умовні зна­ки до плану місцевості.

4. За допомогою матеріалу підручника порівняйте малюнок і план місцевості та дайте відповіді на запитання.

• Чим різняться малюнок і план місцевості? Хто користується планом місцевості?

1. Сприйняття та усвідомлення знань.

1. Розповідь учителя.

Ви уже знаєте, що таке план. Ми креслили план різноманітних предме­тів. Сьогодні ви мали змогу переконатись, що можна накреслити і план міс­цевості. А що ж таке план місцевості? (Якщо учні не можуть самостійно дій­ти висновку, то висновок робить учитель.)

План місцевості — це креслення вигляду зверху невеликої ділянки зем­ної поверхні.

Щоб накреслити план місцевості нашого села чи якоїсь ін­шої місцевості, потрібно виміряти відстані між будівлями, деревами тощо і зменшити їх. Для цього використовують масштаб, який показує, у скіль­ки разів зменшили справжні виміри. Масштаб записують внизу аркуша.

Предмети, які є на даній місцевості, позначають на плані умовними зна­ками, які ви бачите на таблиці.

Ліворуч на плані стрілкою вказують напрям Пн. — Пд. Якщо такої стрі­лки немає, тоді північною стороною вважають верхню частину плану, пів­денною — нижню.

Люди користуються масштабом не тільки тоді, коли креслять план. Маючи перед собою план і знаючи масштаб, можна обчислити відстані між предметами.

1. Практична робота.

Розгляньте малюнок місцевості і план місцевості на с. 91. Прочитайте, що написано на масштабі (1 см — 400 м). Отже, в одному сантиметрі буде 400 м. За допомогою лінійки виміряйте відстань від села Сонячного до озера Глибокого. Помножте 400 на виміряну відстань, і ви дізнаєтеся справжню відстань від села Сонячного до озера Глибокого.

1. Ознайомлення з умовними позначками на плані місцевості.

Учитель читає загадки, учні відгадують їх і в цей час демонструється умовне позначення предмета.

• Не кінь, а біжить,

  
  

Не ліс, а шумить.

(Річка)

• Така я велика,

Що й кінця не маю,

Лежу собі тихо,

Нікого не займаю.

Тільки мені добрі люди

День і ніч топчуть груди.

(Дорога)

• Із-за гірки, з-під крутої,

Прокрадається норою,

Та й до моря утіка,

Через лози по ярах.

(Джерело)

• Всі пани скинули жупани,

А один пан не скинув жупан.

(Мішаний ліс)

• Стоїть корито,

Повно води налито.

(Ставок)

• Суцвіттям пахучим цвіте навесні,

А осінню стиглі плоди медяні

Дарує нам щедро тобі і мені.

(Сад)

• Навесні веселить,

Влітку холодить,

Восени годує,

Взимку гріє.

(Дерево)

• Йде від хати і до хати,

а з місця не зрушить.

(Стежка)

Весною веселить,

Літом холодить,

А взимку гріє.

(Ліс)

• Умита вранці росою,

Раз на рік поголена косою.

Тут всі ростуть, як кажуть,

душа в душу.

(Лука)

1. Закріплення, узагальнення і систематизація знань.

1. Первинне закріплення знань на практиці.

Учитель пропонує завдання.

• Масштаб: 1 см — 200 м. Сад має довжину 1000 м, ширину — 600 м. Якої форми цей сад? Тягнеться він із заходу на схід. Які розміри цього саду? Накресліть план саду в зошитах.

• Виміряйте довжину і ширину класу. Накресліть план класу в зоши­тах. Запишіть масштаб.

1. Гра «Подорож». (Додаток 9)

Учитель читає оповідання про подорож дітей, а учні повинні на столах за допомогою умовних позначок викласти їх шлях.

Одного чудового осіннього ранку учні нашого класу вирішили піти в похід. Свій шлях ми почали зі школи. Спочатку ми пройшли 1 км по шосе. Далі по стежці обігнули фруктовий сад і дісталися озера. Біля озера ми перепочили і вирушили далі. На шляху нам зустрічалися поодинокі дерева, струмок. І нарешті ми дійшли до залізниці, яка перетинала луки. Далі ми звернули на ґрунтову дорогу, по якій дісталися річки. Ми перейшли через міст і потрапили у ліс. Далі стежкою дійшли до свого села і повернулися до школи. Ось така чудова подорож була у нас!

1. Робота в зошиті (с. 13).

З’єднай малюнок предмета з його планом.

1. Підсумок уроку.

1. Учні розповідають, про що вони сьогодні дізналися на уроці, як позначати предмети на плані місцевості; яких правил дотримувались під час гри. Хто користується планом місцевос­ті? (Геологи, туристи, агрономи, будівельники...)

2. Вчитель демонструє учням аерофотознімок с.Хлібодарівка і пропонує з’ясувати, які об’єкти на ньому зображено, а також сказати, які умовні позначки будемо використовувати при створенні плану даної місцевості. (Додаток 10)

3. Рефлексія. (Додаток 11)

У кожного учня на парті по три вирази обличчя. Завдання дітей: обра­ти лише одне, що відповідає рівневі обізнаності з вивченої теми.

— Мені було цікаво, я дізнався багато ново­го, я все зрозумів

— Мені було нецікаво, нічого нового я не дізнався

— У мене виникли запитання з цієї теми

Одну з вибраних фішок діти прикріплюють до дошки, тим самим оцінюють успішність уроку.

1. Домашнє завдання.

1. Прочитати статтю «Як зображують місцевість на плані» (с. 88 - 92).

2. Перевірити себе за питаннями.

3. Виконати завдання в зошиті (с. 14).

4. Переглянути відео за посиланням: http://bit.ly/182hZY3

9

Аксьонова А.В. Материки Землі

Материки Землі

Мета і завдання уроку:

а) формувати елементарне поняття «материк»; уявлення про материки Землі; вміння розрізняти і правильно показувати материки на фізичній карті півкуль і глобусі; вміння стисло характеризувати особливості рослинного і тваринного світу кожного з материків залежно від природних умов теплових поясів, у яких вони знаходяться, ілюструвати конкретними прикладами;

б) формувати вміння встановлювати закономірні зв’язки в природі, стисло висловлювати думки на основі логічної обробки матеріалу, виділяти головну думку, висловлювати загальні судження й конкретизувати їх прикладами; вміння працювати з різними джерелами інформації - моделями (карти і глобус), підручником, додатковою літературою;

в) розвивати логічність і доказовість мислення;

г) виховувати потребу в охороні природи, естетичні почуття у ставленні до об’єктів природи.

Tun уроку: урок-подорож.

Обладнання: підручник для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), робочий зошит з друкованою основою для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), глобус, фізична карта півкуль, відео презентації: «Вступне слово вчителя», «Євразія», «Африка», «Північна Америка», «Південна Америка», «Австралія», «Антарктида»; картки для індивідуального опитування, таблиця для гри «Дешифрувальник», опорно-логічні схеми, конверти з пазлами-материками, картки для цікавого завдання,

олівці, малюнки; картки для рефлексії.

Міжпредметні зв’язки: географія, біологія, читання.

До уроку необхідно підготувати окремих учнів заздалегідь.

Хід уроку

1. Організація класу.

1. Вчитель читає вірш

Листопад

Затихає ліс, порожніє сад.

Скрізь кружляє

й стелиться листопад.

Листо-листопад,

листо-листопад,

Сиротіє, затихає сад.

Небо прошумить

вітром та крильми,

Осінь дощем вмиється,

мов слізьми.

Простеля туман

сиві килими,

Осінь повертається

до зими.

1. Хвилинка «Календаря природи».

• Заповнення куточка погоди у зошиті (с. 16).

• Діалог двох учнів про зміни в природі.

• Взаємоперевірка календаря погоди за жовтень.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування

• Що називається глобусом? Як зображують на глобусі поверхню Землі?

• Що таке географічна карта?

• Який напрям вказують меридіани? Який — паралелі?

• Що називають масштабом? Який масштаб ви запам’ятали?

• Як називається найдовша паралель? Покажіть на карті.

1. Індивідуальне опитування за картками.

Тести

1. Як називається карта, на якій зеленим кольором позначені рівнини, жов­тим — височини, синім — моря?

а) Географічна; б) фізична; в)контурна.

1. Уявіть карту і визначте, в якій стороні знаходиться схід.

а) Праворуч; б) угорі; в) ліворуч; г) унизу.

1. Що позначають на карті точкою?

а) Гори; б) річки; в) населенні пункти; г) озера і моря.

1. Яким кольором на карті позначають найвищі гори?

а) Темно-коричневим; б) коричневим;

в) червоним; г) темно-синім.

1. Що позначають на карті синім кольором?

а) Гори; б)низовини; в) водойми.

6. Що таке карта?

а) Зображення земної поверхні в кольорі;

б) зображення земної поверхні за допомогою умовних знаків;

в) зменшене в багато разів зображення на площині всієї поверхні Земля або її частини за допомогою масштабу та умовних позначок.

3. Оцінювання відповідей учнів та тестових завдань.

ІІІ. Актуалізація знань.

1. Слово вчителя (Додаток 14)

• Діти! Я відкрию вам секрет. Сьогодні у нас урок незвичайний, ми мандруватимемо.

• А ви любиме мандрувати?

Це дуже добре. Сьогодні ми мандруватимемо нашою планетою. Чи знаєте ви, як вона називається ? (Земля)

- А тепер повернемося до фізичної карти півкуль, «помандруємо» подумки до будь-якої точки земної поверхні — уся Земля буде в полі нашого зору. Дійсно, наша планета блакитна, до 70 % її поверхні займає вода. А на ній ніби плавають великі і маленькі «шматочки» суші. Що ж то за «шматочки»?

А от про тему сьогоднішнього уроку ви дізнаєтеся, коли виконаєте вправу «Дешифрувальник»

1. Вправа «Дешифрувальник» (Додаток 1.)

Р	А	М	Ш	Т	И	К	Е
1	2	3	4	5	6	7	8

Зашифроване слово: (Материки)

3	2	5	8	1	6	7	6

— Отже, сьогодні на уроці ми мандруватиме­мо... (материками).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми здійснимо кругосвітну подорож на кораблі Христофора Колумба. А допоможуть нам у цьому юні географи-мандрівники, які підготували багато цікавого.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота за логічно-опорною схемою (Додаток 2)

Континенти

Великі ділянки суші

Материки

Оточена з усіх сторін водою

На Землі їх є 6

2. Пошук відповіді на проблемне запитання

— Тепер вам відомо, що таке материки. А чи знаєте ви, чим відрізняються материки від островів?

3. Метод «Займи позицію»

На дошці висять картки із написами. Діти повинні прочитати напис і визначитись, що означає слово «острів» без попереднього ознайомлення. (Додаток 4)

1. Ділянка суші, оточена з трьох сторін водою, а з четвертою — з'єднана з сушею

2. Велика ділянка суші, оточена водою

3. Невелика ділянка суші, оточена з усіх сторін водою

Діти самостійно виводять правило про значення слова «острів».

1. Робота з картою

• Знайдіть острови на карті.

• Як, на вашу думку, називатиметься напис за номером 1? (Це півостровів)

• Знайдіть півострови на карті.

1. Розповідь учителя про походження материків

Історія виникнення материків

Учені припускають, що в прадавні часи всі материки становили одне ціле. Це був праматерик, що мав назву Пангея. Потім він розколовся на кілька частин, що почали дрейфувати в різних напрямках. Так утворилися Північна та Південна Америки, Австралія, Африка та Євразія. Через кіль­ка мільйонів років розташування материків може змінитися. Такі зміни можуть супроводжуватися сильними землетрусами та виверженнями вулканів.

• На землі так багато куточків, що приваблю­ють до себе. Пустеля Сахара і вулкани, що діють, льодовики і коралові острови — усе це так хочеть­ся побачити. І це можливо! Слід тільки мати під рукою карту та пофантазувати.

А ще потрібно знати все про ці материки.

1. Метод «Мозаїка»

Правило: уважно слухайте інформацію інших і запам’ятовуйте якомога більше цікавих фактів, за необхідності занотовуйте їх.

Домашні групи отримали заздалегідь завдання відшукати цікаву інформацію про материки. Потім вчитель систематизував ці знання і разом з учнями створив відео презентації про материки.

1. Доповіді груп (відеопрезентації)

1. Розповідь учнів про Євразію. (Додаток 8)

Євразія - материк, на якому ми живемо. Це найбільший материк земної кулі. Він займає 2/3 частини всього суходолу. Це єдиний, материк, що омивається чотир­ма океанами. Він об’єднує дві частини світу - Європу і Азію. Материк майже повністю знаходиться в Північній півкулі. У Євразії знаходяться найвищі гори - Гімалайські.

На території Євразії є три теплові пояси: холодний, помірний і жаркий. На півночі материка знаходиться тундра, зима там триває 8 - 9 місяців. Морози бувають до -50° С.

У Євразії є пустелі. Це місця, де випадає дуже мало опадів. Температура сягає +50° Є. Найбільше опадів випадає у вологих тропічних лісах.

У тундрі з рослин поширені мохи. Лише місцями ростуть маленькі деревця: карликові берези і поляр­на верба. За тундрою величезні простори займає тайга - хвойні ліси. У тайзі ростуть кедр сибірський, модрина, ялина, ялиця. За тайгою розкинулись мішані і листяні ліси. За лісами великі площі займають степи. В Євразії є пустелі, де росте саксаул, верблюжа колючка і піщана осока. Найбагатша рослинність на територіях Євразії, що ближче до екватора.

Тваринний світ Євразії дуже різноманітний. Він стає багатшим з півночі на південь. У тундрі водяться північний олень, песець, полярна сова і біла куріпка. Улітку сюди прилітає дуже багато птахів - дикі качки, гуси, лебеді.

У тайзі тваринний світ більш різноманітний. Тут живуть вовки, лисиці, білки, рисі, соболі, бурі ведмеді, рябчики, тетеруки тощо.

У пустелях найвідоміша тварина - верблюд. Водяться також джейрани, кулани, варани, змії, черепахи.

У тропічних лісах живуть індійські слони, носороги, крокодили, мавпи, удави, кобри, папуги, павичі.

Тут знаходиться найглибше озеро світу - Байкал, найбільше озеро - Каспійське, найменше море в світі - Мармурове і наймілкіше море - Азовське. Дуже багато річок, серед яких найбільша річка України Дніпро. Ми пропливли повз Євразію.

Після прослуховування інформації учні повинні поступово заповнювати таблицю, після кожного етапу поповнюючи даними.

Материк	Природні умови	Рослини	Тварини

Фізкультхвилинка. (Додаток 3)

1. Африка. (Додаток 9)

Африка — материк, поділений екватором навпіл. Там сонце завжди над головою і впродовж року гріє дужче, ніж у нас в Україні у найспекотніші дні липня або серпня.

По обидва боки від екватора простягаються ліси. Дерева заввишки досягають 16-поверхового будинку.

На півночі Африки розташувалася найбільша пустеля Землі — Сахара. Пісок тут нагрівається так, що в ньому можна пекти яйця. Верблюди, які живуть у цій пустелі, можуть жити без води понад двох тижнів. Часто саме на верблюдах люди мандрують пустелями.

В африканських степах пасуться зебри, жирафи, слони, антилопи, буйволи. Там живе африканський страус — найвищий птах і найкращий бігун.

У річках Нілі, Конго, Лімпопо живуть величезні крокодили бегемоти, а по берегах — безліч птахів.

Восени до Африки прилітають багато птахів із країв, де взимку холодно. З України туди відлітають лелеки, журавлі, ластівки...

1. Розповідь учнів про Північну Америку. (Додаток 10)

Наш корабель допоможе нам дістатися Північної Америки через Берингову протоку.

Береги Північної Америки омивають води трьох океанів: Північного Льодовитого, Тихого та Атлантичного. У північних морях плавають айсберги, а у південних теплих водах — дивовижний світ тропічних тварин і рослин.

Колись дуже давно Північну Америку і Євразію з’єднував Берингів міст. І тварини, і рослини, а можливо, і первісні люди переходили з одного материка на інший. Тому тваринний і рослинний світи Північної Америки та Євразії дуже подібні. Рослина, яка зустрічається тільки в Північній! Америці, - дерево-гігант секвоя, а тварина - бізон.

На заході простяглися високі гори Кордильєри, а на сході — низькі Аппалачі. На рівнинах вирощують пшеницю, кукурудзу, випасають величезні стада худоби.

По материку протікає одна з найбільших річок світу Міссісіпі з притокою Міссурі.

1. Південна Америка. ( Додаток 11)

Південна Америка - материк парадоксів: він найвологіший, і при цьому тут розміщена найпосушливіша пустеля Атакама (у ній по кілька років поспіль не буває дощу).

Тут протікає найбільш повноводна, широка і глибока річка світу - Амазонка.

У Південній Америці розміщений найвищий діючий вулкан світу Льюльяйльяко заввишки 6723 м (25° пд. ш., 68° зх. д.) і найвищий водоспад Анхель, розташований на річці Чурун на висоті 1054 м.

У західній частині материка щорічно відбувається понад тисяча землетрусів (Чилі занесена до Книги рекордів Гіннесса за кількістю землетрусів), а в східній частині материка взагалі не знають, що це таке.

Територією материка тягнеться найдовший гірські ланцюг планети - Анди.

Тут розташовується найбільше високогірне озеро Тітікака.

Тільки в Південній Америці мешкають: прісноводні дельфін, американський верблюд лама, велетенський удав анаконда, найбільший у світі хижий птах кондор і найменший птах колібрі, вага якого 2 г, найбільш кровожерлива риба піранья й дивовижне латаття - вікторія регія, листок якої діаметром 2 м витримує вантаж до 50 кг.

1. Австралія. (Додаток 12 )

Австралія - найменший материк планети, який знаходиться в Південній півкулі. Її площа становить 3/4 території Європи. Підходи до Австралії зі сходу дуже небезпечні через коралові рифи, які утворюють Великий Бар’єрний риф. Середня висота поверхні Австралії 350 м. Майже 90% материка - плоска рівнина з піднятими краями. На сході простягаються гори Австралії - Великий Вододільний хребет.

Навколишні моря й океани мають слабкий вплив на погоду Австралії. У Деяких районах Західної і Північно-Західної Австралії протягом 5-6 місяців сухого сезону земля іноді не отримує ані краплі води.

Річки, які стікають з гір зі сходу на захід, несуть воду лише в дощовий період. В інші пори року вони або пересихають, або перетворюються в розірваний ланцюжок калюж та боліт. Найбільші річки - Дарлінг, Муррей. Тільки східні схили гір Великого Вододільного хребта отримують велику кількість вологи. Найбільшим озером Австралії є озеро Ейр.

Рослинний світ Австралії повністю залежить від кількості опадів. На північно-східній окраїні материка простягайсь тропічні ліси з різноманітних дерев. На узбережжі північної половини Австралії ростуть мангрові рослини.

Евкаліпт - це австралійське дерево. Налічується їх до 350 видів. Евкаліпти зустрічаються і у вигляді кущів. Ці рослини широко використовуються в медицині. Трапляється тут і пляшкове дерево, яке має товстий стовбур, де збирається багато води. Європейці завезли в Австралію дуби, тополі, фруктові дерева та інші рослини.

Австралія - материк, де збереглися дуже рідкісні тварини. Особливо цікаві два види ссавців, які відкладають яйця, - качкодзьоб і єхидна. Більшість австралійських ссавців належить до групи сумчастих. Дитинчата у цих тварин народжуються малесенькими і матері носять їх в сумках, поки вони не підростуть. Це - кенгуру, сумчасті білка, куниця, ведмідь коала, сумчастий вовк і тасманійський диявол.

До птахів, які живуть тільки в Австралії, належать лірохвости, казуари, смітні кури.

1. Антарктида. (Додаток 13)

Скільки криги в Антарктиді і світла!

Тут холоднії свищуть вітри.

Тут не видно нам звичного літа,

Навіть влітку мороз, холоди.

Як тільки не називають Антарктиду: «королева холоду», «безлюдний континент», «край Землі»... Це велетенська льодова пустеля. Антарктида - унікальний континент завдяки своєму положенню.

Головна особливість - розташування в районі полюса; друга особливість - Антарктида розташована посеред Південного полярного кола.

На Південному полюсі можна побачити тільки один схід та один захід сонця на рік. Тут зареєстровані найнижчі температури повітря на Землі, хоч сонячного тепла в полярний день надходить більше, ніж одержує жарка Африка протягом року. Поверхня Антарктиди вкрита потужним шаром льоду, через що вона є найвищим материком Землі. На узбережжі морів і океанів живуть пінгвіни — птахи, які не вміють літати, зате добре плавають. У морях є багато риби, тюленів, китів.

Тут немає постійного населення. Справжніми господарями континенту є науковці з різних частин світу. В Антарктиді люди не можуть жити постійно. Там розміщені дослідні станції. Людина знає вже багато про природу материка, але багато ще не розкрито.

Першим українцем, який побував у Антарктиді, вважається Антон Омельченко, учасник англійської антарктичної експедиції Роберта Скотта (1912 p.).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра «Загадки — відгадки»

• Відгадайте загадку та отримайте конверт і пазлами. Складіть із частинок свій материк. (Додаток 5)

1. Там дивні рослини,

Там міднії гори.

А річка тече,

Широченна, як море. (Південна Америка)

1. Все як диво тут сприймаю я,

Незвичайна ця... (Австралія).

1. Чи насправді так, чи, може, сон це,

Наче казка, неповторний дивний світ.

Цей материк — улюблениця Сонця,

Де бував чудовий лікар Айболить. (Африка)

1. Відкритий був він Випадково—

Той світ, що називають Новим. (Північна Америка)

1. У будь-яку погоду

Все навкруги із льоду. (Антарктида)

6) Я — найбільший материк, що складаюся з двох частин. (Євразія)

7) Я — невеликий материк, що знаходиться в схід­ній півкулі. (Австралія)

1. Гра «Закінчи речення».

• Великі ділянки суші, оточені з усіх сторін водою — це ....

• Острів— це ....

• Найбільший материк —....

• Умовна межа між Європою та Азією проходить....

• На Землі є... материків.

• Півострів — це....

• Євразія знаходиться у....

• Жарко і мало вологи у....

• Савани знаходяться у....

• Пінгвіни живуть у....

1. Цікаве завдання

• На який із материків нам потрібно взяти такі речі?

На дошці у таблиці записуються відповіді учнів. Приймаються всі відповіді дітей, навіть неправильні.

(Додаток 6)

Назви речей	Назва материка	Ми знаємо
Парасолька	Південна Америка	Найвологіший материк
Валянки	Антарктида	Найхолодніший материк
Літак	Євразія	Найбільший материк
Вода	Австралія	Найсухіший материк
Панама	Африка	Найжаркіший материк

1. Робота з підручником (с. 96—99).

Творчі групи учнів міняються материками, тобто учні, які готували матеріал про Євразію, опрацьовують матеріал про Антарктиду і т.д. Учні читають матеріал підручника і знаходять інформацію, яку вони ще не чули на уроці. Після опрацювання тексту, групи учнів повідомляють нові відомості іншим.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Учні розповідають, що нового вони дізналися, які матери­ки запам’ятали, які особливості цих материків їх зацікавили.

1. Рефлексія. (Додаток 7)

• Ось ми і повернулись із мандрівки. Вам спо­добалося?

• На яких материках ми побували?

• Чи однаковим є тваринний і рослинний світ на нашій планеті?

• Від чого це залежить?

• Визначте свій настрій.

У кожного учня на парті по три вирази обличчя. Завдання дітей: обра­ти лише одне, що відповідає рівневі обізнаності з вивченої теми.

— Мені було цікаво, я дізнався багато ново­го, я все зрозумів

— Мені було нецікаво, нічого нового я не дізнався

— У мене виникли запитання з цієї теми

Одну з вибраних фішок діти прикріплюють до дошки, тим самим оцінюють успішність уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Прочитати статтю з підручника «Материки Землі» (с. 95 - 97) про материки, якими ми подорожували.

2. Навчитися показувати всі материки на фізичній карті півкуль.

3. Переглянути відео за посиланням: http://bit.ly/18N9qzQ

2

Аксьонова Г.В. Населення Землі

Населення Землі

Мета і завдання уроку:

а) продовжувати формувати уявлення про людину як частину природи, зокрема, про раси людей, про подібність і відмінність між ними, про причини утворення рас людей на Землі, про залежність густоти заселення материків від природних умов, необхідних для життя людей;

б) формувати вміння аналізувати, порівнювати, встано­влювати взаємозв’язки в природі, доводити висловлену думку;

в) виховувати самостійність і доказовість мислення, повагу до людей усіх рас.

Тип уроку: урок засвоєння знань.

Обладнання: підручник для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), робочий зошит з друкованою основою для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), глобус, фізична карта півкуль, фізична карта України, картки для рефлексії, картки для індивідуального опитування, таблиця «Чисельність населення в різні епохи», відео презентація «Населення Землі», тест для перевірки засвоєних знань, схема «Раси», картки для завдання «Склади прислів’я», олівці.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія.

Хід уроку

І. Організація класу

1. Привітання

Продзвенів дзвінок,

Починається урок.

Будем працювати старанно,

Щоб почути у кінці,

Що в четвертім нашім класі

Діти просто – молодці!

2. Рефлексія. (Додаток 1)

У кожного учня на парті по три вирази обличчя. Завдання дітей: обра­ти лише одне, що відповідає настрою, з яким вони прийшли на урок.

— у мене дуже гарний настрій, я хочу працювати;

— мені все одно, що буде відбуватися на сьогоднішньому уроці;

— я не хочу думати, працювати. Мені здається, що я нічого не

запам’ятаю.

Одну з вибраних фішок діти прикріплюють до дошки, тим самим оцінюють свій настрій і налаштування на роботу.

3. Підсумки спостережень учнів за тиждень.

Бесіда.

• Які зміни в неживій природі відбулися протягом листопада (як змінюва­лася температура повітря, яким було небо, які опади, який стан водойм)? Якими стали дні? Ночі? Як змінилася температура повітря?

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

• Яку тему вивчали на минулому уроці?

• Чому глобус називають моделлю Землі?

• Чому мандрівники, мореплавці, геологи користуються не гло­бусом, а картами?

• Які види карт ви знаєте?

• На якій карті добре видно, що наша планета — планета Океан? Чому?

• Що таке Світовий океан? Із скількох океанів він складається?

• Який океан найбільший? Найменший?

• Чому різняться рослини і тварини різних океанів? Що називається материком?

• Знайдіть і покажіть на фізичній карті півкуль материки.

• Який материк складається з двох частин?

• Де розташована межа між Європою та Азією?

• На які частини поділяється Світовий океан?

• Який із океанів є найбільшим?

• Що дає людям Світовий океан?

• У якому океані є найбагатшим рослинний і тваринний світ?

• Який материк омивається чотирма океанами? Трьома?

• Яке значення мають океани на Землі?

1. Фронтальна перевірка завдань у зошитах (с. 37).

1. Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Покажи на карті півкуль всі океани. Які з них роз­ташовані у східній півкулі, а які — у західній?

Завдання 2. Покажи на карті півкуль, які материки омиваються якими океанами.

1. Заслуховування підготованих учнями додаткових повідомлень про цікавинки підводного світу.

ІІІ. Актуалізація знань учнів, повідомлення теми і мети уроку.

(Додаток 2)

• На теле- і кіноекранах ви щоденно бачите калейдоскоп людських облич, які різняться між собою кольором шкіри, волосся, очей, формою голови, облич­чя. Багато людей вирізняються одягом, способом життя. Але всі вони разом скла­дають людство — населення Землі. Незважаючи на всю різноманітність, людство єдине і живе у спільному домі, що має назву Земля.

Скільки ж людей живе на Землі? Що таке людські раси? Чим вони відрізня­ються одна від одної? Як людство впливає на природу Землі? Відповісти на ці запитання ви зможете, вивчивши тему сьогоднішнього уроку «Населення Зем­лі. Збережемо природу Землі разом».

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя про походження людини та чисельність населення планети з використанням відеопрезентації.

У процесі розвитку Землі в певний період на планеті з’явилась людина. Серед гіпотез про походження людини є й така: предками людини є людиноподібні мавпи, які зявилися понад 2 млн. років тому. Найдавніші останки людиноподібних істот були знайдені на африканському континенті. Батьківщиною людства вважають Південно-Східну Африку. Останки, виявлені в 1974 році в Ефіопії, належали жінці, яку назвали Люсі. Вік її скам'янілих кісток становить понад 3 млн. років, судячи з них, вона ходила лише на нижніх кінцівках, а її зріст складав близько 1 метра.

Поступово завдяки праці люди опановували зручні для життя території земної поверхні.

Кількість людей у давні часи зростала досить повільно, тому що умови жит­тя були дуже суворими. Людину підстерігали не лише різні хвороби, а й чатува­ла небезпека від хижих звірів, отруйних зміїв, стихійного лиха. У давні часи, за суворих умов життя, людині доводилося виборювати в природи право на існування. Поступово залежність людини від природи зменшувалася, тривалість її життя збільшилася, відповідно кількість населення почала зростати швидше. Поступово, коли людина почала менше залежати від природи, а тривалість її життя збільшилась, кількість населення почала стрімко зростати. Якщо на по­чатку нашої ери жило приблизно

255 млн. чоловік, то тепер сім’я народів стано­вить вже близько 7 млрд. чоловік.

Рік	Кількість населення
8000 р. н. е.	6 млн.
1 р. н. е.	255 млн.
1 250 р.	416 млн.
1 700 р.	679 млн.
1 800 р.	954 млн.
1 900 р.	1633 млн.
2 001 р.	6100 млн.
2 005 р.	6500 млн.
2 016 р.	7 млрд.
2 050 р.	10 млрд.

За прогнозами Фонду народонаселення ООН, у 2016 р. народиться семимільярдний житель Землі, а в 2050 р. народонаселення планети складатиме близько 9,8 млрд. чоловік.

Вчені вважають, що кожну хвилину на земній кулі народжується 100 дітей.

Як уявити собі таку кількість людей? Коли б ми поставили в шеренгу 1 млрд чоловік, то вона розтягнулася б на 500 тис. км, а це — 12,5 земних екваторів!

Люди постійно живуть на всіх материках, крім Антарктиди. Подумайте, чому?

• Розселилися люди на материках нерівномірно. Найбільше людей прожи­ває в Азії — більше половини населення світу. Густо населеними і території у Західній та Центральній Європі. А найменше населення в Австралії.

1. Розповідь про відмінні риси людей різних рас.

За зовнішніми ознаками люди на Землі є різними. Відповідно до природних умов життя, у людей виробилися зовнішні відмінності. Люди різних країн відріз­няються зовнішньою будовою тіла, кольором шкіри, волосся, очей, формою носа та губ. Ці ознаки називають расовими.

Так, у європейців світла шкіра, м’яке, пряме або трохи хвилясте волосся, вузький ніс, тонкі губи, різний колір очей. До цієї раси належить майже полови­на людства планети. Сама назва свідчить про те, що більшість народів цієї раси проживає в Європі. Але з відкриттям Америки та Австралії європейці розсели­лися по всьому світу.

В Азії люди набули жовтуватого кольору шкіри, вузького, ніби щілинки, розрізу очей і плоского обличчя.

В Африці, Австралії та Америці живуть люди, для яких характерними с тем­ний колір шкіри, кучеряве або хвилясте волосся, у більшості з них широкий ніс, товсті губи.

Так виникли біла, жовта і чорна раси.

Хоч названі раси мають різні зовнішні ознаки, проте усі люди мають однако­ву внутрішню будову тіла. Тому раси ніяк не можна поділити на вищі та нижчі за кольором шкіри. Адже такий поділ відбувся у процесі розвитку людства під впливом природних умов, способу життя тощо.

Так, чорне забарвлення шкіри і густе кучеряве волосся захищає людей чор­ної раси від спекотного сонця. А вузький розріз очей азіатів запобігає потрап­лянню в очі піску та пилу у пустелях, де дмуть сильні вітри.

Із давніх-давен люди жили родами. У родах об’єднувалися кровні родичі. Вони спільно полювали і ділили здобич, спільно її споживали. Весь рід дотримувався певних звичаїв. Роди об’єднувалися у племена. Минули сторіччя, і родоплемінну спільність людей змінила нова форма спільності. Люди, які жили на певній тери­торії, спілкувалися однією мовою, мали свої традиції і дотримувалися їх, утвори­ли народи. Народи живуть на певній території, спілкуються однією мовою, мають свої кордони, столицю, державну мову, історію, культуру. На сьогодні у світі налі­чується понад 200 держав.

На території України населення постійно зростало. У добу Київської Русі воно становило 5млн, у середині ХІХст. – 12млн. Нині в україні живуть понад 47млн осіб 100 національностей, з них 35млн – українці. Усі разом – це український народ.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Відповіді на запитання тесту за змістом опрацьованого матеріалу. (Додаток 3)

1) Від кого, за однією з гіпотез про походження людини, виникли люди?

а) від мавпи б) від людиноподібної мавпи в) від шимпанзе

2) На якому континенті були знайдені найдавніші останки людиноподібних істот?

а Африка) б) Євразія в) Антарктида

3) На якому материку не живуть постійно люди?

а) Євразія б) Антарктида в) Африка

4) Завдяки чому первісні люди опановували зручні для життя території?

а) полюванню б) праці в) вмінню видобувати вогонь

5) Найменше людей живе в…

а) Північній Америці б) Азії в) Австралії

6) Найбільше населення в…

а) Азії б) Африці в) Європі

1. На Землі проживає така кількість основних рас:

а) триста

б) шість

в) три

8) Будова тіла людей усіх рас:

а) зовсім різна б) є спільні риси в) однакова

9) Народи виникли з груп людей, які проживали

а) на різних територіях б) на одній території в) на сусідніх материках

1. Населення Землі - це:

а) всі живі організми, що населяють планету;

б) люди, які проживають лише на материках;

в) люди, які населяють і материки, і острови.

Взаємоперевірка за записами на дошці (презентація)

2. Фізкультхвилинка (Додаток 4)

3. Впишіть пропущені слова у речення. (Додаток 3)

За 8 тисяч років до нашої ери на всій планеті налічувалось приблизно … жителів, на початку нашої ери їх число зросло до … жителів, а зараз на планеті налічується до … осіб. Найбільше людей проживає на материку …

1. Робота в парах. Заповнення схеми: (Додаток 5)

Раси на планеті Земля

Негроїдна

Монголоїдна

Європеоїдна

Розташування найчисельнішої кількості людей

Азія,

Америка

Африка,

Європа,

Америка

Усі материки

Відмінності людей різних рас

Лише зовнішні: колір шкіри, волосся, розріз очей, риси обличчя

5. Самостійна робота . Поєднати раси з характерними особливостями представників кожної з них та причинами таких відмінностей.

(Додаток 6)

тонкі губи

темний колір шкіри

чорне кучеряве волосся

вузькі очі

Європеоїдна

раса

чорне пряме волосся

губи ледь потовщені

Монголоїдна

раса

світлий колір обличчя

найчастіше пряме волосся

ніс дещо плоский

темні очі

товсті губи

Негроїдна

раса

вузький ніс

різний колір очей

жовтий колір шкіри

такі ознаки захищали від спекотного сонця

широкий ніс

такі ознаки запобігали попаданню в очі піску в пустелях, де дмуть сильні вітри

такі ознаки дозволяли пристосовуватися до життя в тій місцевості, де менше тепла

6. Робота біля дошки. (Додаток 7)

На дошці записаний вислів.

між

рас

всіх

рівні

собою.

Люди

• Зберіть вислів. Як ви його розумієте?

(Люди всіх рас рівні між собою.)

7. Робота з підручником (с. 102-103).

• Робота за малюнком (с. 103).

Учні розглядають дітей, зображених на малюнку, визначають, до якої раси належить та чи інша дитина. Вказують на відмінності кожної раси.

• Відповіді на питання самоперевірки.

VІ. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання вчителя.

• Скільки рас живе у світі?

• Люди яких рас живуть на материку Євразія?

• Як виникли раси? Народи?

1. Рефлексія.

• Діти, на початку уроку ми визначали настрій, з яким ви прийшли на цей урок. Давайте подивимось, чи змінився ваш настрій протягом уроку.

— Мені було цікаво, я дізнався багато ново­го, я все зрозумів.

— У мене виникли запитання з цієї теми.

— Мені було нецікаво, нічого нового я не дізнався.

Одну з вибраних фішок діти прикріплюють до дошки, тим самим оцінюють успішність уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Прочитати статтю з підручника «Населення Землі» (с. 102 - 103).

2. Дати відповіді на запитання.

3. Переглянути відео за посиланням: http://bit.ly/1cyAqak

9

Аксьонова Г.В. Океани Землі

Океани Землі

Мета і завдання уроку:

а) формувати елементарне поняття «океан»; уявлення про океани Землі, вміння розрізняти і правильно показувати океани на фізичній карті півкуль і глобусі, вміння стисло характеризувати особливості рослинного і тваринного світу кожного з океанів, залежно від природних умов теплових поясів, у яких вони знахо­дяться, ілюструвати конкретними прикладами;

б) продовжувати формувати вміння встановлювати закономірні зв’язки в природі, стисло висловлювати ,головну думку та ілюструвати її прикладами;

в) виховувати самостійність в навчально-пізнавальній діяльності, інтерес до пізнання природи, прагнення бережливо ставитися до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), робочий зошит з друкованою основою для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік), глобус, фізична карта півкуль, олівці, ілюстрації, малюнки рослинного і тваринного світу океанів, картки для індивідуального опитування, кросворд, завдання для роботи в групах, сигнальні картки з назвами океанів, картки для рефлексії, відео презентації «Світовий океан», «Походження морів та океанів», «Цікавинки з водних глибин».

Хід уроку

І. Організація класу.

Я бачу, як обрій

Розтав у імлі,

А човен, мій човен,

Пливе до землі.

А хвиля шепоче

Чарівні слова,

Свої таємниці

Мені розкрива.

(В. Струтинський)

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

1. Підсумок фенологічних спостережень

• Який сьогодні день? Місяць?

• Якою є тривалість дня і ночі?

• Чи був вітер, коли ви йшли до школи?

• Яким був його напрямок?

• Якою є температура повітря?

• Чи бувають опади?

• Які зміни відбулися в житті рослин? Тварин? Чому?

• Яких пташок ви зустріли дорогою до школи?

• Які цікаві зміни ви помітили сьогодні?

• Що добре ви зробили для природи?

1. Індивідуальна робота з картками (Додаток 1)

Картка 1

• Як називаються великі ділянки суші, що оточені морями та океанами?

• Який материк омивається трьома океанами?

• Які ви знаете материки?

Картка 2

• Який материк є найбільшим?

• З яких двох частин складається материк Євразія?

• Назвіть найбільший на Землі острів.

• Які ділянки суші називаються півостровами?

1. Фронтальне опитування.

• Перелічи усі материки Землі, покажи їх на карті півкуль. Розкажи про особливості цих материків, користуючись умовними знаками карти.

• Що таке материк, острів, півострів? Поясни, чи вони схожі і чим відрізняються.

1. Розгадування кросворда. (Додаток 2)

• Як називається велика ділянка суші, що оточена з усіх сторін водою? Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно розгадати кросворд.

1

3

2

4

5

6

7

1. Батьківщина картоплі. (Південна Америка)

2. Який материк є найтеплішим? (Африка)

3. Назвіть найменший та найсухіший материк на Землі. (Австралія)

4. Як називається найбільший острів? (Гренландія)

5. Який материк є найбільшим? (Євразія)

6. Який материк називають «Королевою холоду»? (Антарктида)

Третій за розміром материк, на якому є найродючіші в світі ґрунти. (Північ­на Америка)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Визначення теми й завдань уроку.

1. Бесіда

• Що позначає блакитний, синій-колір на карті?

• Послухайте уривок з вірша Тамари Коломієць. Про що йдеться у вірші?

Це ж скільки треба,

Щоб його перепливти!

А кругом вода та небо,

І землі не стрінеш ти.

Обмива він дні і ночі

Береги материків,

І заклично світять очі

Прибережних маяків.

В шторми - гонить хвиль отари.

Перекрутить все довкіл,

Позбира грозові хмари

І пошле на суходіл.

З них дощу земля нап’ється,

І дерева, і зело.

З них наповниться, заб’ється

З-під коріння джерело.

Так, те саме, від якого

Починалась путь сюди.

Дивовижне вічне коло

Є в цілющої води.

І нема йому початку,

І нема йому кінця.

В нім, немов найменша цятка,

Б’ється серце джерельця.

( Океан )

Які рядки допомогли вам здогадатися, що це океан?

• Визначте тему нашого уроку.

1. Повідомлення вчителя з елементами бесіди.( Додаток 3 )

Давайте знову повернемося до глобуса та карти і пригадаємо, чому нашу планету називають блакитною.

• Що являє собою водна поверхня Землі?

• Чому вода Світового океану не заливає материки?

• Пригадайте, як відбувається кругообіг води в природі.

• Який вплив має Світовий океан на живу природу Землі? На клімат Землі?

Так, дійсно, Світовий океан, який займає майже 70 % поверх­ні нашої планети, має великий вплив на клімат і живу природу материків. Деякі дослідники навіть вважають, що нашу планету треба було б називати планетою Океан, а не планетою Земля. Отже, Світовий океан є дуже важливим для всього живого на Землі.

По-перше, водорості та інші рослини океану виділяють до ат­мосфери половину кисню з усього об’єму, що надходить з планети Земля.

По-друге, океан зберігає тепло планети, регулює температуру моря і суші.

По-третє, Світовий океан відіграє велику роль у збереженні по­стійного клімату Землі, у визначенні погоди на нашій планеті.

А ще Світовий океан годує людей, дає їм різноманітні будівельні матеріали та корисні копалини.

Давайте знову уважно подивимось на глобус. Якщо з будь-якої точки суші на кожному із шести материків вирушити у який завгодно бік, то неодмінно вийдемо до води.

А тепер подивимось на глобус із Південного полюса. Помітна лише Антарктида, частина Австралії та «хвостики» Африки й Південної Америки. Учені-географи підрахували: у так званій океанічній півкулі океан займає 89 % поверхні.

Недарма ж космонавти розповідають, що з навколоземної орбіти наша планета здається зеленувато-блакитною. Це ж колір морської води! Скільки ж її у Світовому океані?

1300000000 кубічних кілометрів. Кіль­кість, яку важко уявити. Тому давайте порівняємо: об’єм води у Світовому океані вдесятеро перевершує об’єм усієї суші над рівнем моря! Тобто:

Світовий океан = суша х 10

Тепер, діти, ви розумієте, чому ми сьогодні будемо вивчати Світовий океан.

1. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

1. Практична робота з фізичною картою півкуль.

1. Знайдіть і покажіть усі океани Землі (олівцями у зошитах або в підручниках, указкою на дошці).

2. Прочитайте їхні назви.

3. Визначте, у яких півкулях Землі знаходяться океани.

4. Використайте умовні знаки карти «Шкала висот і глибин у мет­рах» і розкажіть, що вони означають.

5. Визначте, який океан найбільший. Який океан найменший?

6. Назвіть, скільки океанів і які саме омивають кожен з материків.

7. Придивіться до карти півкуль у зошиті й знайдіть червоні стрілки. Що над ними написано? Простежте, звідки починався маршрут експедиції Маґеллана, якими океанами вона пройшла, які материки обігнула.

1. Розповідь учителя.

Тепер ми говоримо, що експедиція португальського мореплавця Фернана Маґеллана була найзнаменнішою в історії Великих гео­графічних відкриттів, бо поклала початок новому баченню Землі.

До того вважалося, що чим далі від берега будуть пливти кораблі, тим менше шансів повернутися назад. Бо пливти вперед — спускатися вниз, а назад — підніматися вгору. Чому так? «Хіба ви не помічали, що, віддаляючись від берега, кораблі поступово опускаються за обрій?» — казали його сучасники. Відтоді чимало видатних мореплавців підіймали вітрила на щоглах своїх кораблів, рушаючи у незвідане.

У вересні 1519р. п’ять кораблів під командуванням Маґеллана залишили Португалію, перетнули Атлантичний океан і досягли Південної Америки, де зазимували. Навесні кораблі продовжили свій шлях і у жовтні увійшли у вузьку протоку, яка пізніше була названа ім’ям Маґеллана, між материком і островами Вогняної Землі. (— Подивіться ще раз на карту.) Через місяць кораблі експедиції вийшли в невідомий океан. Була чудова, без вітру, спокійна погода, і Маґеллан назвав його... Тихим. Довго тривало це плавання, кораблі пройшли Індійським океаном, обігнули Африку! увійшли знову в Атлантичний океан і закінчили свою подорожі через три роки у своєму рідному порту. Із п’яти кораблів і 265 мореплавців залишився один корабель «Вікторія» і 17 моряків. Так закінчилася перша кругосвітня подорож.

Головний результат: було доведено кулеподібність Землі. Уперше європейці перетнули найбільший у світі океан, який Магеллаий назвав Тихим. Експедиція з’ясувала, що океани займають більшу площу, ніж суша.

1. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота в групах. (Додаток 4)

Здійснення уявної подорожі по одному з океанів та складання усної розповіді про нього.

Вчитель об’єднує учнів у групи і пропонує уявити себе екскурсоводами. Діти опрацьовують матеріали підручника (с.99-101): 1-ша група – Північний Льодовитий океан, 2-га – Атлантичний, 3-тя – Індійський океан, 4-та – Тихий. Кожна група обирає собі екскурсоводів, які повинні познайомити усіх зі своїм океаном – здійснити уявну подорож. Також вчитель дає картки з інформацією, якої немає у підручнику, учні готують її для повідомлення.

Тихий океан

• 1-ий екскурсовод

• Знайдіть на карті Тихий океан. Зробимо висадку на його узбережжі. Які береги омиває цей океан? (Тихий океан омиває береги Азії, Східне узбережжя Австралії, Антарктиду і західне узбережжя Північної і Південної Америк)

• 2-ий екскурсовод

• Тихий океан має удвічі більшу за Атлантичний площу і є найпротяж- нішим у світі. Помандруємо в найширше місце в океані (Учні відшукують його на карті). Ширина океану в цьому місці становить 17 700 км.

• 3-ий екскурсовод

• Спробуємо опуститися на дно океану. Під водами Тихого океану сховані найглибші западини, а також гірські хребти, провалля, тисячі вулка­нічних островів і коралові утворення.

• 1-ий екскурсовод

• Зразки ґрунту, привезені астронавтами з Місяця, мають такий же гео­логічний вік, що й земні. Це дає змогу припустити, ідо Місяць може бути уламком нашої планети, який відколовся від неї в результаті удару гігантсь­кого астероїда. Залишене місце, напевне, і поклало початок утворенню Тихо­го океану.

• 2-ий екскурсовод

• Саме в Тихому океані розташовані найглибші точки планети, найдо­вший вулканічний пояс, що називається Вогняним Поясом.

• 3-ий екскурсовод

• Западини, що оточують Тихий океан — найглибші у світі. Багато з них ма­ють глибину понад 7 км. Рекордної глибини Маріанська западина — 11022 м. Під­раховано, що камінь масою 1 кг падатиме на дно в цьому місці протягом години.

Фізкультхвилинка (додаток 5)

Атлантичний океан.

• 1-ий екскурсовод

Атлантичний океан - найтепліший серед океанів, хоч в окремих його частинах температура знижується до -2°С. Він дуже солоний, хоча приймає найбільше річкової води порівняно з іншими океанами.

• 2-ий екскурсовод

Тільки в Атлантичному океані знаходиться море без берегів - Саргасове, що має найпрозорішу морську воду; рухається найтепліша морська течія Гольфстрім.

• 3-ий екскурсовод

Атлантика посідає серед усіх океанів перше місце за кількістю пасажирів і вантажів, які перевозяться її просторами.

• 1-ий екскурсовод

Атлантичний океан довгий час був природною науковою лабораторією, де дослідники з різних країн і частин світу зробили багато відкриттів.

Індійський океан

• 1-ий екскурсовод

Індійський океан за розмірами посідає третє місце серед інших. Проте він не менш цікавий.

• 2-ий екскурсовод

Саме тут найкрутіші материкові схили, найтепліші поверхневі і придонні води.

• 3-ий екскурсовод

Це тут морські течії двічі на рік змінюють свій напрям на протилежний. У водах цього океану ще можна виловити риб, які вважалися вимерлими десятки мільйонів років тому.

Північний Льодовитий океан

• 1-ий екскурсовод

• Якщо дивитися на глобус зверху, можна бачити най­менший з океанів нашої планети - Північний Льодовитий. Його площа в 13 разів менша від площі Тихого, в 7 разів - Атлантичного і в 6 разів - Індійського океанів.

• 2-ий екскурсовод

Його тривалий час називали морем через малі розміри. До кінця минулого століття про нього майже нічого не знали.

• 3-ий екскурсовод

Унаслідок суворого клімату більша частина океану цілий рік укрита кригою.

1. Підсумок уроку.

1. Гра «Знавці океанів» (Додаток 6)

Учитель називає особливості океанів, учні показують сигнальні картки з назвами океанів. За кожну правильну відповідь учні, які Перші показали картку, отримують фішку - малюнок морської тварини: кит, морж, тюлень, акула, морська черепаха, камбала, морський коник, скат, восьминіг тощо. (Якщо учні показали відповіді одночасно, фішки отримує кожна група).

Залежно від кількості отриманих фішок учитесь може виставити оцінки.

Запитання для гри

• На які океани поділяється Світовий океан?

• Який з океанів найбільший?,

• У Якому океані водяться зарості бурої саргасової водо­рості?

• У якому океані вода «зацвітає»?

• У якому океані вода найтепліша?

• Який океан знаходиться тільки у Східній півкулі?

• Який з океанів найкраще видно, коли дивитись на глобус зверху?

• У якому океані найрізноманітніший рослинний і тва­ринний світ?

• Де водяться білі ведмеді?

• У якому океані є море без берегів?

Після закінчення гри учні називають тварин на фішках, які вони отримали.

1. Учитель закінчує урок звертанням:

Бережімо ріки, бережімо води.

Бережімо океани: чистоту їх і природу.

Бережімо їх рослинки і найменшії тваринки,

Бо ми всі - природи рідної частинки.

1. Рефлексія. (Додаток 7)

• Ось ми і повернулись із екскурсії океанами. Вам спо­добалося?

• На яких океанах ми побували?

• Визначте свій настрій.

У кожного учня на парті по три вирази обличчя. Завдання дітей: обра­ти лише одне, що відповідає рівневі обізнаності з вивченої теми.

— Мені було цікаво, я дізнався багато ново­го, я все зрозумів

— Мені було нецікаво, нічого нового я не дізнався

— У мене виникли запитання з цієї теми

Одну з вибраних фішок діти прикріплюють до дошки, тим самим оцінюють успішність уроку.

1. Домашнє завдання.

1. Підготувати розповідь про уявну подорож по одному океанів, про його тваринний і рослинний світ. За допомогою карти розробити маршрут подорожі з того місця, де ти живеш..

2. Переглянути підготовані вчителем презентації про цікавинки світового океану, скласти питання за побаченим. (Додаток 8) ( Додаток 9): http://bit.ly/1b2p5Ne http://bit.ly/1cyB5Zn

3. Переглянути презентацію з матеріалів уроку за посиланням: http://bit.ly/19Z8jAX

4. Підготувати інформацію про світовий океан з довідкової літератури, інтернетресурсів.

5