Тарас Шевченко жити буде, поки на Землі житимуть люди

Усний журнал

Урок читання

в 4-В класі

Підготувала

Мандич Ірина Миколаївна

вчитель початкових

класів

ССШ № 10

Рубіжне - 2010

Мета. Удосконалювати вміння самостійно ознайомлюватися з життєвим шляхом та творчістю великого сина українського народу Т.Г. Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення - виробляти в учнів уміння зв'язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет, почуття власної гідності за видатних діячів України.

Матеріал та обладнання: святково прибрана світлиця; портрет Тараса Шевченка, рушники; стіл, накритий вишитою скатертиною, на столі стоїть свічка, лежить «Кобзар»; малюнки та реферати дітей; виставка книжок; записи пісень на вірші Шевченка, на дошці вислови.

ШЕВЧЕНКА ВЖЕ НЕМАЄ З НАМИ,
ТА Й ЧЕРЕЗ СОТНІ ДОВГИХ ЛІТ
НЕ ЗАБУВАТИМЕТЬСЯ НАМИ
ЙОГО БЕЗСМЕРТНИЙ “ЗАПОВІТ”. (С.Мехеда)

ЩОБ ЗРОЗУМІТИ НАМ СУЧАСНЕ,
ЧИТАЙМО ТВОРИ КОБЗАРЯ.
В НИХ ЗАПОВІТИ НАМ – НАЩАДКАМ,
ПРОРОКА, ГЕНІЯ ДУША…(Н.Воловенко)

“…ТВІЙ ОБРАЗ ВІЧНО БУДЕ ЖИТИ
В СЕРЦЯХ ПРАПРАВНУКІВ ТВОЇХ.” (О.Степаненко).

Хід уроку

Вступне слово вчителя

Сьогодні, діти, ми будемо говорити про незвичайну людину. Людину, яка і по цей день є «володарем душ». Ця людина – український поет, художник, філософ, народний вчитель – Т.Г.Шевченко.

Це був Поет. Поет з родини бідної.

А душу мав розкрилену, як птах.

Гарячим болем і живою піснею

Його слова – в народу на вустах.

А скільки ж раз його було розіп’ято

За правду, за «Кобзар» і «Заповіт».

В душі народу словом заповітним він

Залишив вічний і глибокий слід.

І сьогодні ми вшановуємо пам’ять цієї видатної людини.

Наш урок пройде в формі усного журналу.

(Діти беруть інтерв’ю у учнів ).

1. Назва місяця, коли святкують день народження Шевченка.

2. Хто були батьки Шевченка?

3. Ім’я батька Шевченка.

4. Назва села, де народився поет.

5. Який музичний Інструмент подобався Т.Г. Шевченку і він любив на нім грати?

6

6. Хто був першим вчителем поета?

7. Яку річку оспівує у своїх віршах Т. Шевченко.

8. Назви яких дерев є у віршах поета?

І перша сторінка журналу «Дитячі роки Т.Г.Шевченка»

(Звучить пісня на слова Шевченка «Думи мої». Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Шевченка. До неї підходить хлопчик.)

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?

Мати: Так, мій синочку, правда (жінка сідає на лаву. Хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає колискову).

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).

(Діти сідають на місця).

Вчитель. 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині в сім’ї селянина-кріпака народився Тарас Шевченко.

1 учень. В похилій хаті край села

Над ставом чистим і прозорим

Життя Тарасику дала

Кріпачка-мати, вбита горем.

2 учень. У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас,

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

3 учень. Вмерли мамо й тато…

Сирота – в дяка.

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

Вчитель. Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадську череду. Мине декілька років. і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».

(Учень читає вірш «Мені тринадцятий минало»).

Вчитель. Переходимо до другої сторінки журналу

«Т.Шевченко – художник».

(Тарас-підліток порається коло хати. Приніс відро з водою, поставив коло тину. Поправив покривало на лаві, позамітав, поставив лавку, пензлі і присів. Виходить Яринка з клунком в руці. Сідає на лавку.)

Яринка: Здоров, Тарасе! на хвильку забігла до тебе (розв’язує клунка). Ось твоя свитка, полатана вже.

Тарас (бере свитку) : О, як гарно полатана! Яринко, ти вже як дівка шиєш! Рідненька моя, хоч ти мене не забуваєш ( тулиться до неї).

Яринка: Давай, я тобі ще й сорочку виперу, зашию…

Тарас: Не треба, я сам.

Яринка: Тарасику! А у тебе малюнки є? То покажи.

Тарас: Добре, тільки тобі, сестричко (показує дощечку з малюнком). Ось наша хата.

Яринка: Дуже схожа. Невже це ти сам намалював? А чому на дощечці?

Тарас: Паперу не було. Дяк не дав… Ось розживусь, може на свитку, і на фарби, і на папір.

Яринка: Коли ж це буде?

Тарас: Колись буде. Ось чекаю, коли дяк повернеться. Обіцяв вчити малювати. Бачиш, і біля хати прибрав, і води приніс, і почистив пензлі. Якби мені … малярем… я б нічо не хотів більше.

Вчитель. Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Маляр погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.

1 учень. Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

2 учень. Нишком він малює

Статуї в саду,

Вночі пише вірші

Про людську біду.

Учитель. Т.Г.Шевченко – уславлений народний поет, геніальний Кобзар України – був також великим живописцем і графіком.

… куплю

Паперу аркуш і зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу,

Та й списую Сковороду.

…Так згадував поет свої найперші малюнки.

Тарас Григорович створив 835 картин, на жаль, 278 з них не вдалося знайти, але про рівень Шевченка як  неабиякого художника говорить хоча б той факт, що його картини тричі отримували срібну медаль Академії мистецтв Петербурга (“Хлопчик-жебрак”,  “Циганка-ворожка”). Поет сам казав, що мав великий шанс присвятити своє життя малюванню,  заробляючи цим доволі великі кошти, жити безбідно, але вибрав писання віршів, за що не отримував ні гроша, а тільки поневіряння, заслання, переслідування з боку царського уряду.

Вчитель. Уявімо собі один із найкрасивіших бульварів Києва – бульвар Т.Г.Шевченка. Ми з вами – в одному із залів музею.

1 учень. Перед вами – картини Т.Г.Шевченка. Це - його автопортрет , виконаний у 1840 році. На ньому Тарас зображений у 26-річному віці. Далі ви бачите малюнки поета до його поем. Дуже подобалося Шевченкові малювати монастирі та собори.

2 учень. У другому залі нашого музею ви бачите дитячі малюнки до творів Т.Г.Шевченка.

Зверніть увагу, як діти зуміли передати красу рідної природи, оспіваної поетом в віршах.

ІІІ сторінка журналу «Т.Шевченко – поет».

Вчитель. Тарас Шевченко. Це ім’я стало символом нашого народу. Його портрети в кожній хаті, його «Кобзар» лежить на столі поруч з хлібом, а пісні вишиті на рушниках. Його «Кобзар» спроможний повноцінно презентувати світові Україну.

Перед вами, діти, лежить «Кобзар». Ви вже відкривали сторінки цієї дивної книги, захоплювались поетичним словом її автора. Висока майстерність володіння словом дозволяла поету створювати неповторні картини у своїх творах. Давайте з вами здійснимо

уявну подорож до тогочасної України, використовуючи словесні зображення її у творах Шевченка. (Зачитують заздалегідь підготовлені учні).

1. Конкурс на краще читання творів Великого Кобзаря.

2. Екскурсія по творах Шевченка.

Вчитель. А тепер ми поринемо в поетичну творчість Шевченка.

(Робота в групах, спікери отримують конверти з завданнями).

1 конкурс. Склади прислів’я.

Шевченків «Кобзар» - то для народу … сонце для нас.

Шевченко Тарас наче …. зорі.

Шевченкові твори сяють, мов… великий дар.

2 конкурс. Вставити пропущені слова. З яких віршів ці рядки?

І група. Встала весна, чорну землю сонну …(розбудила),

…(Уквітчала) її рястом, барвінком …..(укрила).

ІІ група. Зоре моя ….(вечірняя), зійди над … (горою).

Поговорим … (тихесенько) в неволі з тобою.

ІІІ група. Зацвіла в …(долині) червона … (калина),

Ніби засміялась дівчина-…(дитина).

ІV група. Світає, край неба …(палає),

… (Соловейко) в темнім гаї … (сонце) зустрічає.

3 конкурс. До якого твору відноситься ця ілюстрація, що на ній зображено? (демонстрація малюнка до вірша «Тече вода з-під явора»)

4 конкурс. Тест.

1) В 11 років Тарас став …

а) художником; б)поетом; в) сиротою.

2) Батьки Тараса були …

а)робітниками; б)кріпаками; в)панами.

3) Тарас в дитинстві мріяв стати …

а)поетом; б)співаком; в)малярем.

4) Книга Т.Г.Шевченка називається …

а)»Кобзар»; б)»Чумаки»; в)»Катерина».

5 конкурс. Напишіть, які асоціації викликає у вас прізвище Т.Г.Шевченка.

Вчитель. Народна пісня завжди була в житті поета постійним другом, вихователем і порадницею, вона мала дуже великий вплив на становлення як особистості, так і творчості Шевченка. Але і творчість Тараса Григоровича мала дуже великий вплив на музику. Дослідники нарахували більше 2000 композицій на слова Т.Г.Шевченка, але ж у “Кобзарі” тільки 227 окремих назв. Таким чином, можливо собі  уявити вплив слова Шевченка на композиторську діяльність.

Багато віршів поета покладено на музику. Мати Шевченка знала багато народних пісень, і, за його словами, співаючи, «свою нудьгу переливала в свою дитину». Любов до пісні Т.Шевченко зберіг на все життя. Прослухайте пісню «Зоре моя вечірняя» на вірші Т.Г Шевченка.

ІV сторінка «Ми не забудемо тебе, Тарасе!»

Учень з «Кобзарем» в руках замріяно читає:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…

(На фоні мелодії «Реквієм» учень розповідає).

1 учень. «Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, немов джерело чистої води, заясніла невідомою досі в літературі ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», - скаже в свій час І.Франко.

Кожне нове покоління відкриває для себе Шевченка. Пророк свого знедоленого народу, він знову з нами.

2 учень. Тарас Шевченко – видатний поет,

Його шанує вчений і школяр.

І кожен, хто живе на Україні,

Напам’ять знає майже весь «Кобзар».

3 учень. Духовний скарб це нашого народу,

Не згасне у віках Шевченкова зоря,

І ще віки черпати будуть люди

Цілющу мудрість з цього «Кобзаря»!

Учитель. Діти, уявіть собі живого Т.Г.Шевченка: просто зараз до нас, на цей урок він завітав у гості. Про що б ви йому розповіли?

1 учень. Я б розповів йому про Україну,

І він зрадів би, що вона жива,

Що недаремно він про неї мріяв,

Їй найщиріші присвятив слова.

2 учень. Я б розказала, що Вкраїна – незалежна,

На ноги, хоч повільно, та стає.

І хоч буває нині в нас сутужно,

Та все ж майбутнє в України є!

3 учень. Шевченкове слово – із пісні народу,

Бо дуже любив він співати пісень.

Тож пісня народна сумна і весела

Нехай прозвучить у цей день.

(Звучить музика, на екрані – пам’ятники Шевченкові в різних містах).

Учитель. Пам’ять про поета вічна. До своїх нащадків, до нас з вами поет звертався зі словами:

«І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом».

Пам'ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять: іменем Шевченка названо вулиці, театри. Національний університет носить його ім'я. На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету.

Учень. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля,

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена Земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття,

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

(Учень запалює свічку біля портрета Шевченка).

Вчитель. Те життя, яке прожив Тарас Григорович Шевченко, було яскравою зіркою, сяйво якої сягнуло за межі всіляких кордонів і часу. Творчість великого Кобзаря в історії загальнолюдської, духовної діяльності виняткове явище. Письменник Олесь Гончар справедливо зазначив: “Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані свого людства знаходять своє безсмертя”.

Вчитель. Змучене безкінечними поневіряннями, розбите об життєві пороги тіло не витримало. 10 березня 1861 року затихло палаюче серце генія. І я вам пропоную вшанувати пам’ять Т.Г.Шевченка і умовно посадити калиновий гай на його честь. Адже калина – це символ безсмертя, символ України.

(Діти прикріплюють малюнки калини на дошку).

(Діти шикуються біля дошки).

Вчитель. Хай в кінці нашого уроку прозвучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий». .

ШЕВЧЕНКА ВЖЕ НЕМАЄ З НАМИ,
ТА Й ЧЕРЕЗ СОТНІ ДОВГИХ ЛІТ
НЕ ЗАБУВАТИМЕТЬСЯ НАМИ
ЙОГО БЕЗСМЕРТНИЙ “ЗАПОВІТ”. (С.Мехеда)

ЩОБ ЗРОЗУМІТИ НАМ СУЧАСНЕ,
ЧИТАЙМО ТВОРИ КОБЗАРЯ.
В НИХ ЗАПОВІТИ НАМ – НАЩАДКАМ,
ПРОРОКА, ГЕНІЯ ДУША (Н.Воловенко)

ТВІЙ ОБРАЗ ВІЧНО БУДЕ ЖИТИ
В СЕРЦЯХ ПРАПРАВНУКІВ ТВОЇХ.

(О.Степаненко).

Дерево життя і творчості Т.Г.Шевченка

9 березня 1814 року – народився Т.Г.Шевченко

22 квітня 1836 року – викуп із кріпацтва

1838 р. – вступив до Академії мистецтв

1840 р. – вийшов у світ «Кобзар»

1843 р. – приїхав в Україну

1845 р. – закінчив Академію мистецтв

1847 р. – арешт поета, заслання

1858 р. – друзі добилися звільнення і повернення із заслання

1861 р. – видав для дітей України «Буквар»

10 березня 1861 року – Т.Г.Шевченко помер

Катерина

Собор Cв. Олександра в Києві (папір. акварель, 1846).

Тарас Шевченко, фотопортрет 1860 року

Ім'я при народженні: Тарас Григорович Шевченко

Дата народження: 9 березня 1814

Місце народження: с. Моринці, Черкаська область
Дата смерті: 10 березня 1861

Місце смерті: м. Петербург

Рід діяльності: художник, поет

Magnum opus: «Кобзар»

Душа поетова святая живе в святих його речах...”