А. Костецький «Імена», «Не хочу».
Мета: зацікавити дітей словами-назвами, їх етимологією; розвивати творчі здібності учнів, уміння передавати емоційно-оцінну характеристику зображеного в поетичному творі та власні почуття, що виникли під впливом поетичних емоцій; збагачувати образне мислення; виховувати гуманні почуття, екологічну свідомість.
Обладнання: виставка книг поета, його портрет.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Вправи з техніки мовлення та читання
1. Учні читають вірш на.картках.
Як гарно тут красою милуватись,
Вітання кожній квітці посилать
А квіти нам голівки нахиляють —
Не тільки чарують, але й навчають.
2. Читання анаграм. Оволкаш ротндая акм афілак цисарн
III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку
Квіти, дерева — яка це краса!
Краса, яку потрібно плекати, берегти.
Дуби ростуть поволі, неквапливо,
Хто садить дуба, той, можливо,
І не побачить його вищим, аніж сам.
Це — дар майбутнім, скажемо, літам,
Привіт іще незнаним поколінням
— Той, хто виростив хоча б одне своє дерево, хто почув, як зашелестіло його молоде листя, той пізнав справжню радість!
І дійсно, мабуть, немає у світі більшої радості, ніж любити природу, людей, приносити користь. Саме цьому присвячені твори Анатолія Костецького, з якими ми сьогодні ознайомимось!
IV. Опрацювання статті «Анатолій Костецький)»
Самостійне читання. Відповіді на питання.
— У якій сім'ї і де народився Анатолій Костецький? Хто є головними героями віршів?
— Які найтонші почуття викликають у нас вірші поета?
— Сьогодні ми маємо можливість перевірити це на уроці, працюючи над віршами А. Костецького.
V. Підготовка до сприймання нового матеріалу
— Як приємно й радісно бачити красу рідної землі, красу природи!
Око милують прекрасні поля й лани, сади й ліси, ставочки, озерця — усе це миле й любе серцю. Який чарівник створив таке диво і все назвав так красиво? Вдивляючись у цю красу, чи у вас не виникало бажання щось змінити або по-іншому назвати якісь предмети?
А от герой вірша А. Костецького змінив деякі назви. Ось послухайте.
VI. Робота над віршем «Імена»
1. Виразне читання вірша вчителем. Яке бажання було у хлопчика?
2. Словникова робота.
3. Самостійне читання.
— Чому хлопчик із жалем промовив останні свої слова?
— Що б ви могли йому порадити, у чому навіть і запевнити?
4. Виразне читання вірша.
— Любі діти, а у вас не було бажання по-своєму назвати якийсь предмет? Адже кожен предмет ми бачимо по-різному; по-різному його сприймаємо. Давайте, доберемо нові імена до слів: мама, котик, дідусь, берізка.
— Молодці! Скільки ніжності, ласки я почула у ваших словах! І я впевнена, що в дітей, які говорять щиро, лагідно, з почуттям любові та ніжності, добре серце.
VII. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу»
1. Робота над заголовком.
— Уважно прочитайте заголовок. Як ви гадаєте, про що йтиметься у цьому вірші: про якісь примхи чи про приємне та повчальне?
У цьому ми переконаємось, коли прочитаємо цей вірш.
2. Читання вірша (мовчки). Чи підтвердив цей вірш ваші думки?
3. Аналіз змісту прочитаного.
Чому дівчинка не хотіла ловити метелика, не зірвала квітку? У чому вона бачила страшенний гріх ?
4. Виразне читання вірша.
VIII. Підсумок уроку Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Що найбільше вас зацікавило?
Які почуття у вас викликали прочитані твори?
IX. Домашнє завдання с. 47- 49 Виразно читати вірші.
Просмотр содержимого документа
«читання»
А. Костецький «Імена», «Не хочу».
Мета: зацікавити дітей словами-назвами, їх етимологією; розвивати творчі здібності учнів, уміння передавати емоційно-оцінну характеристику зображеного в поетичному творі та власні почуття, що виникли під впливом поетичних емоцій; збагачувати образне мислення; виховувати гуманні почуття, екологічну свідомість.
Обладнання: виставка книг поета, його портрет.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Вправи з техніки мовлення та читання
1. Учні читають вірш на.картках.
Як гарно тут красою милуватись,
Вітання кожній квітці посилать
А квіти нам голівки нахиляють —
Не тільки чарують, але й навчають.
2. Читання анаграм. Оволкаш ротндая акм афілак цисарн
III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку
Квіти, дерева — яка це краса!
Краса, яку потрібно плекати, берегти.
Дуби ростуть поволі, неквапливо,
Хто садить дуба, той, можливо,
І не побачить його вищим, аніж сам.
Це — дар майбутнім, скажемо, літам,
Привіт іще незнаним поколінням
— Той, хто виростив хоча б одне своє дерево, хто почув, як зашелестіло його молоде листя, той пізнав справжню радість!
І дійсно, мабуть, немає у світі більшої радості, ніж любити природу, людей, приносити користь. Саме цьому присвячені твори Анатолія Костецького, з якими ми сьогодні ознайомимось!
IV. Опрацювання статті «Анатолій Костецький)»
Самостійне читання. Відповіді на питання.
— У якій сім'ї і де народився Анатолій Костецький? Хто є головними героями віршів?
— Які найтонші почуття викликають у нас вірші поета?
— Сьогодні ми маємо можливість перевірити це на уроці, працюючи над віршами А. Костецького.
V. Підготовка до сприймання нового матеріалу
— Як приємно й радісно бачити красу рідної землі, красу природи!
Око милують прекрасні поля й лани, сади й ліси, ставочки, озерця — усе це миле й любе серцю. Який чарівник створив таке диво і все назвав так красиво? Вдивляючись у цю красу, чи у вас не виникало бажання щось змінити або по-іншому назвати якісь предмети?
А от герой вірша А. Костецького змінив деякі назви. Ось послухайте.
VI. Робота над віршем «Імена»
1. Виразне читання вірша вчителем. Яке бажання було у хлопчика?
2. Словникова робота.
3. Самостійне читання.
— Чому хлопчик із жалем промовив останні свої слова?
— Що б ви могли йому порадити, у чому навіть і запевнити?
4. Виразне читання вірша.
— Любі діти, а у вас не було бажання по-своєму назвати якийсь предмет? Адже кожен предмет ми бачимо по-різному; по-різному його сприймаємо. Давайте, доберемо нові імена до слів: мама, котик, дідусь, берізка.
— Молодці! Скільки ніжності, ласки я почула у ваших словах! І я впевнена, що в дітей, які говорять щиро, лагідно, з почуттям любові та ніжності, добре серце.
VII. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу»
1. Робота над заголовком.
— Уважно прочитайте заголовок. Як ви гадаєте, про що йтиметься у цьому вірші: про якісь примхи чи про приємне та повчальне?
У цьому ми переконаємось, коли прочитаємо цей вірш.
2. Читання вірша (мовчки). Чи підтвердив цей вірш ваші думки?
3. Аналіз змісту прочитаного.
Чому дівчинка не хотіла ловити метелика, не зірвала квітку? У чому вона бачила страшенний гріх ?
4. Виразне читання вірша.
VIII. Підсумок уроку Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Що найбільше вас зацікавило?
Які почуття у вас викликали прочитані твори?
IX. Домашнє завдання с. 47- 49 Виразно читати вірші.
Просмотр содержимого презентации
«читання»
