Розвиток комунікативної компетентності учнів початкової школи шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання

Аксьонова Г.В. Досвід роботи

Опис педагогічного досвіду

вчителя початкових класів І категорії

Хлібодарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Аксьонової Ганни Василівни

Розвиток комунікативної компетентності учнів початкової школи шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання

Щоб дати учням іскорку знань,

учителю потрібно увібрати ціле

море світла.

В. Сухомлинський

        Одним із основних напрямків реформування освіти на сучасному етапі є розробка й упрова­дження інформаційно – комунікаційних технологій. Це викликало зміни у сфері освіти і спонукало учасників навчально – виховного процесу до засвоення та використання ІКТ.

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів накладають велику вагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Але сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно? Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою мультимедійних засобів.

Тому, величезний потенціал при вивченні предметів  у початкових класах містить, на мою думку, використання нових інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет. Це питання тісно пов’язане із проблемами взаємодії «дитина – комп’ютер» та використанням учителем комп’ютерної техніки у своїй діяльності. Проводячи дослідження серед учнів свого класу, я визначила, що більшість школярів мають вдома комп’ютер, але використовують його в основному як цікаву іграшку. То ж надзвичайно важливо навчати учнів використовувати комп’ютер як розумного помічника у навчанні, під час формування нових знань, пошуку потрібної інформації, використання ресурсів Інтернету, прикладного застосування вивченого матеріалу, комп'ютерного тестування. При цьому в учнів формуються конкретні практичні вміння й навички, розвиваються інформаційно-комунікативні компетентності.

Ш.Амонашвілі сказав: «Кожний шкільний день, кожний урок повинен бути осмислений педагогом, як подарунок дітям. Кожне спілкування дитини зі своїм учителем має вселяти радість та оптимізм». Тому в своїй роботі я спираюся на кредо творчого вчителя:

Я:

• маю творчий потенціал;

• хочу реалізувати його і впевнена, що мені це вдасться;

• вмію бачити проблеми і шляхи їх вирішення;

• маю критичне і гнучке мислення;

• завжди в пошуку;

• виховую в собі творчу особистість;

• пишаюся, коли мої учні перевершують мене.

Я розумію, що основне призначення вчителя зумовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство: сприяти максимальному розвитку кожної дитини, збереження її неповторності, розкриттю її потенційних талантів, створення умов для розумового, духовного та фізичного вдосконалення.

Мелодя починається з першої ноти. Саме вона визначає її характер. Початкова школа – своєрідна перша нота шкільного життя. Початкова освіта забезпечує загальний розвиток дитини, вміння впевнено писати, читати, дає знання основ арифметики, первинні навички користування книжкою та іншими джерелами інформації, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок.

Спираючись на потреби сучасного суспільства, я розумію, що виникає потреба інтегрувати традиційні і сучасни методи, прийоми, технології навчання, що сприяло б розвитку всебічно розвиненої особистості, здатної вільно почуватися у сучасному суспільстві.

Актуальність і соціальна значущість проблеми підвищення якості навчання, посилення ролі вчителя-наставника щодо її забезпечення, недостатній рівень теоретичного розуміння та практичної реалізації ІКТ в початковій школі зумовили вибір теми самоосвіти "Розвиток комунікативної компетентності учнів початкової школи шляхом використання на уроках та позакласних заходах інформаційно-комунікаційних технологій" Виходячи із теми, я поставила перед собою мету самоосвіти: підвищення рівня ерудиції та загальнокультурного рівня, вдосконалення психолого-педагогічних знань, поглиблення знань у різних методиках, прийомах, методах і формах навчання, розвивати вміння інтегрувати традиційні і сучасні методи і прийоми навчання. Допомагають мені у досягненні цієї мети наступні форми та методи, а саме: самостійна робота з літературою, фаховими виданнями; самостійна робота з електронними посібниками; вдосконалення знань і вмінь роботи з комп’ютерною технікою; аналіз та узагальнення власної педагогічної діяльності; вивчення досвіду досвідчених вчителів та вчителів-новаторів з послідуючими висновками та аналізом; вивчення та розроблення власних методик щодо використання нових технологій навчання; участь у виставках та конкурсах передового педагогічного досвіду; проведення експериментально-дослідної роботи.

Сучасне навчання… Яким воно має бути? Про це читаємо, міркуємо, дискутуємо. Обираємо нові прийоми, методи, технології. Та при цьому пам’ятаємо, що основною формою навчання з часів Яна Коменського залишається урок, зміст якого диктує час. Тому я все частіше замислююся над тим, як зробити так, що, використовуючи новітні технології навчання, не втратити основного призначення уроку – в зрозумілій і доступній формі донести дитині ті знання, які стануть надійним фундаментом у її подальшому житті. Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним. Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити. Якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Вже давно стало зрозумілим, що в еру комп’ютерної техніки неможливо не йти у ногу з часом. Потреби суспільства вимагають дедалі частішого використання в навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій. Основою цього є уроки з використанням комп’ютерних засобів навчання. Сучасний вчитель повинен постійно вчитися, професійно вдосконалюватися. Маю відповідні документи, які засвідчують професійне використання ІКТ у своїй діяльності: сертифікат Чаплинського відділу освіту «100 відсотків володіння ІКТ» сертифікат «Курс Microsoft із цифрових технологій» та сертифікат дистанційної академії Elnik про закінчення інтенсивного курсу для вчителів «Флешмоб 3.0. Презентація, яка навчає» .

Використання ІКТ у навчальному процесі має на меті підвищення якості освіти - однієї з насущних проблем для сучасного суспільства.

Застосування ІКТ дозволяє в значній мірі просунутися в досягненні зазначеної мети, бо базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого й почутого матеріалу.

Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:

• зробити навчання цікавим, з одного боку, за рахунок новизни й незвичайності такої форми роботи для учнів, а з іншої, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів (Активізація пізнавальної діяльності учнів);

• ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більше зрозумілим і доступним для учнів (Візуалізація навчального матеріалу);

• індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, за рахунок занурення й засвоєння навчального матеріалу в індивідуальному темпі (Індивідуалізація процесу навчання );

• використовувати бібліотеки навчального електронного приладдя: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу, диктант і його перевірка, тести, ігри), (Створення і використання бібліотеки навчального електронного приладдя);

• реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.

Мультиме́діа (лат. Multum + Medium) — комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві. Арсенал мультимедіа- технологій складається з анімаційної графіки, відеофільмів, звуку, інтерактивних можливостей, використання віддаленого доступу і зовнішніх ре­сурсів, роботи з базами даних тощо.

Мультимедійні засоби навчання є універсаль­ними, тому у своїй роботі я використовую їх на різних етапах уроку:

• під час повторення вивченого на попередніх уроках матеріалу;

• під час мотивації як постановка проблеми пе­ред вивченням нового матеріалу;

• під час пояснення нового матеріалу як ілюстрації;

• під час закріплення й узагальнення знань;

• для контролю знань.

Серед величезного різноманіття складових мультимедійних систем я для себе обрала саме ті засоби, які є найбільш ефективними, на уроках:

• мультимедіа-презентації;

• відеодемонстрації.

• навчальні фільми.

Власна мультимедіатека на сьогоднішній день налічує 20 слайдових презентацій, 19 відеопрезентацій, 7 живих презентацій.

Більш детально шляхи впровадження ІКТ у своїй діяльності я відобразила у даній схемі:

Рис. 1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Перш за все хочу зазначити, що під час підготовки до уроків я створюю презентації в програмі PowerPoint, відео-, живі презентації, а також комбіновані – поєднання відео- та живої презентації, створені в програмі Camtasia Studio з допомогою графічного планшета.

Рис.2. Ресурси підготовки до уроку

Найчастіше я використовую ІКТ на уроках природознавства, так як це предмет, який вимагає багато наочності, що є проблемою у наших школах. По-перше, ті наочні посібники, які є, не можуть в необхідному обсязі продемонструвати той величезний обсяг інформації, який учні отримують на цих уроках, а деякі з них взагалі є застарілими (карти, таблиці); по-друге, ними незручно користуватися – вчитель не може розмістити весь матеріал на дошці, тому частина часу йде на заміну одних посібників іншими. А під час використання комп’ютерних засобів навчання полегшується робота вчителя, звільняється простір. Завдяки цьому вчитель ні на хвилину не втрачає контакт із класом.

На етапі повторення вивченого на попередніх уроках матеріалу використовую презентації для усного рахунку з математики (Додаток 1), (Додаток 2), (Додаток 3), які дають змогу відразу перевірити правильність обчислення, а також попрацювати з геометричним матеріалом (цікава геометрія) (Додаток 4).

Всім педагогам відомо, що якщо учня вдало мотивувати перед вивченням нової теми, виконанням якогось завдання практичного характеру, то й результат діяльності буде набагато кращим. Учень із більшим завзяттям візьметься за роботу, сумлінніше буде розв’язувати поставлені перед ним завдання. Тому під час підготовки до вивчення теми ставлю запитання, яка мета уроку, що повинні засвоїти учні, якими формами роботи буде легше досягти цієї мети, як вдало мотивувати учнів.

Наведу декілька прикладів використання ІКТ на етапі мотивації учнів, як постановки проблеми під час вивчення нової теми. Урок природознавства. 4 клас. Тема уроку «Зображення земної поверхні на плані. Масштаб». Перш ніж починати роботу ставлю перед учнями проблемне питання (демонстрація частини відеопрезентації) (Додаток 5)

Учні висловлюють свої міркування. Доходять висновку, що усім цим людям перш ніж досягти своєї мети, потріб­но мати креслення або малюнок. І, як висновок, діти передивляються ще один відеофрагмент. (Додаток 6)

У постановці проблемного запитання допомагає наступний фрагмент: (Додаток 7)

Аналогічна робота проводиться і на інших уроках природознавства. Наприклад, під час вивчення тем «Тварини у природі» (Додаток 8), «Материки землі» (Додаток 9), «Океани землі» (Додаток 10).

Досить вдалою, на мою думку, була мотивація і на уроці української мови під час вивчення нового матеріалу з тем «Речення за метою висловлювання та інтонацією» (Додаток 11), «Відмінювання іменників». (Додаток 12)

На етапі пояснення нового матеріалу використання живих і відео презентацій взагалі є неоціненною знахідкою. Вчитель натискає кнопку і спостерігає за очима дітей, реакцією класу на ту чи іншу інформацію, чого не можна зробити під час традиційного пояснення матеріалу.

Крім того це крок до дистанційної освіти. Така підготовча робота вчителя до уроку стане корисною для тих учнів, які були відсутні на уроці або щось не зрозуміли.

Всі матеріали до уроків викладаю в мережі Інтернет, а саме на сервісі YouTube: http://bit.ly/1gbMCSZ, на хмарному сервісі skydrive: http://sdrv.ms/1dAT3LS, у Всеукраїнській екосистемі «Моя школа»: http://bit.ly/1cxDbZv . Ці сервіси стали помічниками для учнів (в Інтернеті як в бібліотеці, самі знають де шукати та як це взяти, без допомоги бібліотекаря, самі знають на якій поличці вони лежать, причому будь коли – вони завжди там!

На етапі пояснення нового матеріалу використовую як живі, так і відеопрезентації. Наприклад на уроках математики під час вивчення тем «Дія множення. Закони множення» (Додаток 13), під час ознайомлення учнів із випадками ділення і множення багатоцифрових чисел (Додаток 14(1), 14 (2) та ін.. На уроках української мови застосовувала живі презентації під час пояснення нового матеріалу з тем «Загальні відомості про частини мови» (Додаток 15), «Змінювання іменників за родами» (Додаток 16). На уроках природознавства застосовувала відеопрезентації під час пояснення нового матеріалу з тем «Рослини – живі організми» (Додаток 17), «Квіткові рослини» (Додаток 18), «Тварини - живі організми» (Додаток 19), «Як поверхня землі нагрівається сонячними променями» (Додаток 20), «Зображення земної поверхні на плані. Масштаб» (Додаток 21).

Хочу звернути увагу на те, що учнів теж доцільно залучати до пояснення нового матеріалу. За два тижні до вивчення теми «Материки землі» (Додаток 22) я дала учням випереджальне домашнє завдання – підготувати цікаву інформацію про материки (учнів заздалегідь об’єднала у групи, які отримали власний материк). Діти протягом тижня шукали інформацію в довідковій літературі, мережі Інтернет. Потім з кожною групою ми опрацювали знайдений матеріал, відібрали необхідний для уроку. На основі опрацьованої інформації кожна група створила свою частину відеопрезентації до уроку. Хочу зазначити, що діти з більшою цікавістю слухали матеріал, дібраний своїми однокласниками, ніж якби це було зроблено тільки вчителем. На етапі закріплення вивченого матеріалу діти показали високий результат оволодіння новим матеріалом. Навіть слабкі учні активніше працювали на уроці, давали влучні відповіді на запитання, які, до речі, підготували представники цих груп. Під час такої роботи я досягла мети, яку ставила перед собою – розвивати вміння учнів працювати з довідковою літературою, вміти із великої кількості знайденої інформації виділяти головне, ставити запитання, відповіді на які передавали б головний зміст отриманої інформації.

На етапі закріплення вивченого матеріалу теж використовувала відео презентації на уроках української мови під час вивчення тем «Речення за метою висловлювання та інтонацією» (Додаток 23), «Повторення вивченого про іменник» (Додаток 24), «Відмінювання іменників» (Додаток 25). На уроці основи здоров’я після опрацювання теми «Їжа і здоров’я» (Додаток 26) запропонувала учням переглянути відеоматеріал з метою закріплення вивченого матеріалу. На уроці природознавства з теми «План. Масштаб» (Додаток 27) за допомогою відеопрезентації закріпили знання умовних знаків для позначення різних об’єктів на плані місцевості.

Також відеопрезентації використовуються як додатковий матеріал з теми, який учні можуть переглянути на домашніх комп’ютерах (у 87% учнів є вдома комп’ютер). Діти приносять із собою флешнакопичувачі, на які копіюється інформація, або можуть переглянути презентації на моїй сторінці в YouTube, отримуючи короткі посилання після уроку.

З метою перевірки засвоєння учнями навчального матеріалу створюю тестові завдання в екосистемі «Myschool», які використовую як під час уроку (в кабінеті інформатики), так і вдома (учні, які вдома мають змогу зайти в мережу Інтернет, проходять тестову перевірку і відразу бачать результат. Ті учні, які не мають цього доступу, проходять тестування після уроків за класним комп’ютером) або під час групи продовженого дня – в кабінеті інформатики. Використовую відеопрезентації і у виховній роботі. Під час проведення у минулому навчальному році Місячника екології з ученицею свого класу Цибулько Владиславою створили проект «Хлібодарівка – унікальне місце на планеті», результатом роботи над яким стало створення відеопрезентації (Додаток 28).

Відеопрезенттація може стати результатом підготовки до методичних заходів. Так, під час підготовки до педагогічної ради, мною було створено презентацію з теми «Компетентний учитель – запорука реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу», яка стала вступом до виступів колег, членів методичного об’єднання вчителів початкових класів. (Додаток 29)

Отже, застосування мультимедійних засобів на­вчання надає уроку специфічної новизни, яка за змістом і формою викладення має можливість від­творити за короткий час великий за обсягом ма­теріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опра­цювання, зберігання, передавання, подання різно­манітної інформації, полегшують виконання рутин­них, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моде­лей, розкривають широкі можливості щодо істот­ного зменшення навантаження під час навчально- пізнавальної діяльності.

І ця діяльність, результати якої приносять задо­волення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань, приваблює учнів, покращує результати роботи.

Результатом роботи над особистою психолого-педагогічною проблемою є створення великої кількості матеріалів для мультимедійного супроводу уроків – мультимедійні презентації, живі і відео презентації, розробка творчих завдань до уроків української мови, природознавства, розробка власних уроків з використанням мультимедійних технологій , створення учнями міні-презентацій (Додаток 30, 31 ), допомога дітей у підготовці до уроків (спільне створення відеопрезентацій). А найголовніше - підвищився у дітей інтерес до навчання. На уроках з використанням ІКТ учні більш зосереджені, уважні, відповідальніше ставляться до поставлених завдань. Кожен учень прагне взяти безпосередню участь у навчальному процесі, зробити хоч невеличкий вклад у спільну діяльність, поява бажання виконувати творчі завдання, ініціативність, упевненість, уміння висловлювати та відстоювати свої думки, виступати перед аудиторією, прояв акторських здібностей. І, як результат, підвищилася результативність під час написання контрольних робіт, збільшилася як індивідуальна, так і загальна успішність учнів з навчальних предметів. Для порівняння я взяла предмети, на яких найчастіше використовую ІКТ: математику, українську мову, природознавство. Як бачимо з діаграми, порівняно з минулим навчальним роком (І і ІІ семестри) та за 2 місяці поточного навчального року значно підвищився рівень знань учнів по класу та рейтинг успішності учнів мого класу.

Рис. 3. Рівень навчальних досягнень учнів 4 класу (%)

Рис. 4. Рейтинг успішності учнів 4 класу

Разом з тим хочу визначити проблеми впровадження ІКТ у навчанні та вихованні молодших школярів та переваги, які вони дають:

• підготовка вчителя до такого уроку — це трудомісткий процес, який потребує навичок во­лодіння комп’ютерною технікою на достатньому рівні, а також більше часу для підготовки. Але вчитель вчиться все життя, вдосконалює свої вміння і навички. Тому це один із найцікавіших шляхів творчого самовдосконалення, розвитку власних компетенцій;

• дотримання дозованого використання інформаційних засобів для дітей різних вікових категорій та на різних уроках. Але вчитель постійно вивчає та впроваджує нові технології, які відповідають віковим особливостям дітей та сприяють їх гармонійному розвитку;

• комп’ютер не має тяжіти над книгою, як художньою, так і довідковою літературою. Але він стає надійним помічником, який відкриває двері до Країни знань. Іноді необхідної книги може не бути під рукою, а комп’ютер з його безмежними можливостями – завжди поруч;

• убезпечення учнів від сайтів й засобів Інтернету, що не відповідають етико-естетичним вимогам та віковим особливостям дітей. Але ми з дитинства повинні привчати дітей у морі інформації знаходити і використовувати тільки ту інформацію, яку на даному етапі потребуємо;

• дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час навчально-виховного процесу. Але ще з раннього віку ми привчаємо дітей до раціонального використання комп’ютера в якості помічника, а не іграшки. Діти з початкової школи розуміють – все повинно бути в міру;

• кількість комп’ютерів має відповідати кількості учнів у класі. Але це справа часу. В еру науково-технічного прогресу та інформаційних технологій не за горами той час, коли кожен учень буде мати при собі якийсь інформаційний носій;

• психологічна неготовність деяких вчителів використовувати ІКТ. Але ми повинні пам’ятати, що застосовуючи новітні технології в процесі навчання та виховання, вчитель стає конкурентно спроможним в сучасній системі освіті, а не інформаційно відсталим.

Отже, для розв’язання багатьох навчальних і виховних завдань необхідно будувати педагогічну діяльність таким чином, щоб на запитання про доцільність використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі позитивних відповідей було більше, ніж негативних. Тому передбачення стратегій формування комунікативної компетентності учнів початкової школи позначилось на інтелектуальній культурі, застосуванні ІКТ з метою використання інтеграційних зв’язків, розвиткові креативних здібностей учнів; дало можливість формувати у школярів інформаційну, читацьку, мовленнєву компетентність; стало важливим засобом впливу на існування особистості та її взаємодії, комунікації з іншими суб’єктами навчальної діяльності; сприяло розвиткові пізнання та творчості.

На сьогоднішній день ми маємо замислитися над тим, що чекає наших учнів. Відомо, що майбутнє зажадає від них величезного запасу знань в області сучасних технологій. Сьогодні вже 63% пропозицій про роботу вимагають мінімальних комп’ютерних знань, і цей відсоток зростатиме. Але підготовка молоді до майбутнього полягає не лише у формуванні «готовності працювати». Учні мають засвоїти нові життєво необхідні навички у зв’язку з тим, що сучасні інформаційні технології все глибше проникають у наше життя.

Одна з істотних змін у структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учення. Саме творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу, і перш за все, його основного традиційного тандему: вчитель — учень викликають необхід­ність створення ситуації взаємодії і взаємної відпо­відальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий пози­тивний результат мультимедійного уроку.

Бібліографія

1. Закон України «Про основні засади розви­тку інформаційного суспільства в України на 2007-2015 роки» // Голос України. — 2007. — 6 лютого.

2. Державна програма «Інформаційні і комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 pp. // Голос України. — 2005.

3. Шевчук С С., Сілаєва І. Є. «Сучасний урок в педагогічній та організаційно-методичній ді­яльності». Керівних кадрів ПТНЗ / Методичні рекомендації. — Донецьк: ДІПО ІПП, 2003.

4. Добровольська С. Інноваційні умови профе­сійного вдосконалення вчителя // Завуч. — 2009. — № 10 (376). — С. 9-11.

5. Робота з мультимедійною дошкою // упоряд. В. Лапинський. — К. : Шк. світ, 2008.

6. Поліщук О. Сучасний урок // Завуч. — 2008. — № 33 (363). — С. 9-13.

7. Пономаренко Л.В. Використання інформаційних технологій у практиці роботи початкової школи // Харків: Видавнича група «Основа», 2010.

8. Вєтрова І.Г., Вербунко В.А. Використання комп’ютера у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2001. №2

9. Матеріали Дистанційної Академії Elnik: http://elnik.kiev.ua/

10. Відкрита багатомовна вікі-енциклопедія: uk.wikipedia.org/wiki/ .

11. Офіційний сайт Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року»: http://www.ur.gov.ua/

10