Наступність у роботі класоводів та вчителів предметників. Підготовка учнів до основної школи - мета роботи вчителя початкових класів

Комунальний заклад

«Інноваційно методичний центр»

Наступність у роботі класоводів

та вчителів предметників

Підготовка учнів до основної школи - мета роботи вчителя

початкових класів

Кожен учитель, незалежно від того, працює він із молодшими школярами чи з підлітками, запитує себе: «Чому діти, які прийшли в 5 клас, відчувають великі труднощі в адаптації до основної ланки школи? Хто винен у тому, що в багатьох п’ятикласників (а потім і в учнів 6-го класу) спостерігається зниження успішності, втрата інтересу до навчання, неадекватність поведінки, погіршення взаємин з однолітками й дорослими?»

У зв’язку з початковим етапом статевого дозрівання істотні зміни відбуваються в пізнавальній сфері молодших підлітків: гальмується темп діяльності; на виконання певної роботи тепер їм потрібно більше часу; вони часто бувають роздратованими, примхливими; настрій постійно змінюється. Усе це стає причиною зауважень, покарань, призводить до зниження успішності й появи конфліктів у взаєминах.

Процес статевого дозрівання вливає негативно й на процеси гальмування та збудження. Підлітки частіше відволікаються, негативно реагують на зауваження, іноді поводяться зухвало. У психологічній літературі зазначається, що в дітей 10—12 років спостерігається неорганізованість, навчальна розгубленість, недисциплінованість, знижена самооцінка. Причина полягає в особливостях вікового періоду: підлітки швидше втомлюються, втома переходить у стійку перевтому. Ці процеси негативно впливають на поведінку школяра в цілому.

Ще на початку XX ст. італійський учений Моссо й німецькі науковці Верхарн, Гакер , Лоренц та ін. довели, що втома й перевтома — це явища фізіологічного й хімічного порядку. Вони подібні отруєнню організму. Учені відкрили отруту перевтоми — кенотоксин, що негативно впливає не тільки на працездатність людини, а й на її загальний стан. Наші діти вже від народження жителі, так би мовити, нервового століття, і більшість явищ, які призводять до втоми, не завжди вдається зняти. До того ж, ми підсилюємо її й не передбачаємо умови, які не допускають або з

нижують перевтому. Підсилює процеси дезадаптації ще й той факт, що діти немовби «розгубилися», не знають, як поводитися, до кого звернутися за допомогою, які вимоги є обов’язковими для виконання, а які — ні.

Слайд 3

Вітчизняні педагоги К. Ушинський, С. Русова, В. Сухомлинський доводили: принцип наступності повинен охоплювати всі сфери навчання та виховання дітей, реалізовуючись через відповідні умови .

Слайд 4

Вчені виділили такі напрями визначення принципу наступності:

• опора на опрацьований матеріал;

• розвиток наявних компетентностей;

• установлення різноманітних зв’язків;

• повторення навчального матеріалу на більш високому рівні;

• розкриття основних ідей курсу;

• пропедевтика;

• перспективність у вивченні навчального матеріалу при переході від одного ступеня навчання до подальшого.

Слайд5

Проблеми адаптації під час переходу з початкової в основну ланку школи:

перехід учнів з початкового в середню ланку школи - одна з педагогічно найбільш

складних проблем, а період адаптації в 5-му класі - один з найважчих періодів шкільного навчання. В останні роки в педагогічній і психологічній літературі багато говориться про складності цього періоду навчання, що він став сприйматися мало не як об'єктивна криза розвитку дітей 9-10 років, що породжує серйозні педагогічні проблеми

Слай 6

Статистика стверджує: при переході на середню ступінь навчання у зв’язку з ускладненням навчального матеріалу інтерес учнів до вивчення предметів знижується. Сьогодні в Україні лише 28% п’ятикласників зберігають таку ж високу успішність навчання, як по закінченню початкової школи.

Є дві групи причин цих явищ. Перша (психофізичні причини) характеризує стан організму дитини й процеси, які відбуваються в ньому. Друга — педагогічні причини, пов’язані з організацією навчально-виховного процесу в 5—6-х класах.

Говорячи про психологічні особливості учня 10-12 років, необхідно коротко зупинитись на таких, які, у кращому випадку, ігноруються при побудові навчального середовища для 4—6-х класів, а в гіршому — є підґрунтям для виникнення конфліктів між учителем і учнем, а також учня із самим собою.

Відчуття дорослості, не підкріплене ще реальною відповідальністю, — ось особлива форма самопізнання, яка виникає в перехідний період і визначає основи стосунків молодших підлітків зі світом.

Відчуття дорослості виявляється в потребі рівноправ’я, поваги й самостійності, серйозного, довірливого ставлення з боку дорослих. Нехтування такими вимогами, незадоволення цієї потреби загострює негативні риси підліткової кризи. Якщо школа не пропонує учням засобів реалізації їхнього почуття дорослості, воно все ж проявляється, але найбільш невигідним способом — упевненістю підлітка в

несправедливості й необ’єктивності вчителя.

Здатність до фантазування, некритичного планування свого майбутнього — ще одна типова риса молодшого підлітка. Результат дії стає другорядним, на перший план виступає власний авторський задум. Якщо вчитель контролює лише результат навчальної роботи школярів і не знаходить місця для оцінки дитячої творчості, ініціативи, самостійності, то процес навчання втрачає для учня свою актуальність і привабливість. Молодшому підліткові притаманне прагнення експериментувати, використовувати свої творчі можливості. Якщо школа не забезпечує відповідних умов, то ця здатність реалізується лише в поверховій і примітивній формі — в експериментах зі своєю зовнішністю.

Слайд 7

Причини виникнення проблем під час переходу від початкової до середньої ланки навчання науковці вбачають такі:

• різні підходи до підготовки вчителів початкової, середньої та старшої школи;

• низький рівень знань учителів про психологічні та фізіологічні особливості кожного вікового періоду;

• неузгодженість у змісті навчальних курсів початкової і середньої школи;

• недостатня наступність у шкільних підручниках;

• непідготовленість до сприйняття ускладненого змісту навчальних курсів у 5-му класі;

• нездатність учнів справитися із збільшеним обсягом домашнього завдання тощо.

Слайд 8

Підстави для такого твердження:

• стан дітей в цей період характеризується низькою організованістю, іноді недисциплінованістю;

• зниження інтересу до навчання;

• зниження самооцінки;

• високий рівень ситуативної тривожності .

Відповідь на запитання «Як допомогти учневі прожити цей складний період із мінімальними втратами?» пов’язана із серйозною підготовчою роботою вчителів як початкової школи (особливо 4-го класу), так і тих, хто починає працювати з учнями 5-го класу. Перш за все, учитель має знати порівняльні вікові характеристики дітей 10—12 років (потреби, інтереси, необхідні обмеження, рівень пізнавальної діяльності та ін.); позитивні новоутворення цього періоду дитячого розвитку, а також результати навчання на початковому й основному етапах; бачити перспективні лінії в змісті навчання початкової й основної школи в усіх навчальних галузях.

Необхідно приділяти увагу використанню новаторських методів навчання, які сприяють благополучній адаптації дитини до умов організації навчання, які змінюються: навчальним діалогам, письмовим дискусіям, різновіковому співробітництву, роботі з карткою знань та ін.

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

Як учитель початкової школи має підготуватися до переходу учнів у 5-й клас?

Перш за все, учитель має знати порівняльні вікові характеристики дітей 10—12 років (потреби, інтереси, необхідні обмеження, рівень пізнавальної діяльності та ін.); позитивні новоутворення цього періоду дитячого розвитку, а також результати навчання на початковому й основному етапах; бачити перспективні лінії в змісті навчання початкової й основної школи в усіх навчальних галузях.

Слайд 14

Система завдань, необхідних для подолання негативних явищ:

• продовжувати вивчати психологічні можливості дітей молодшого підліткового віку;

• розробити систему психологічного супроводу учнів у період адаптації;

• продовжувати роботу з підвищення мотивації педагогів до оволодіння і пошуку засобів профілактики шкільної дезадаптації;

• скоординувати вимоги, методи і прийоми навчання учнів у 4-х і 5-х класах;

• розробити систему контролю успішності процесу адаптації учнів;

• знизити падіння успішності при переході в основну школу.

Слайд 15

Таким чином метою роботи вчителів початкових класів є сформованість

в учнів таких загально навчальних умінь:

• обдумано читати художні, науково-популярні й публіцистичні тексти, виділяти в них головну думку; переказувати текст; віднаходити інформацію в навчальній літературі, словниках і довідниках (у тому числі з використанням комп’ютера);

• виконувати роботу за нескладним алгоритмом; індивідуально і з усім класом ставити нове завдання; установлювати послідовність дій щодо його вирішення; доводити розпочату справу до кінця;

• описувати об’єкт спостереження; проводити класифікацію окремих об’єктів за спільною ознакою; порівнювати об’єкти для того, щоб знайти їх спільні й специфічні якості; висловлювати судження за результатами порівняння;

• бачити межу між відомим і невідомим; зіставляти результати власної діяльності зі зразком; знаходити й усувати помилки в навчальній праці; виробляти критерії для оцінки навчальної роботи; оцінювати свої дії й дії інших учнів за заданими критеріями; звертатися до дорослого із запитом про недостатню інформацію або з проханням дати консультацію, як усунути навчальні труднощі, визначені самою дитиною; і головне — виявляти схильність до того, щоб віднаходити способи й засоби вирішення завдань, яких не вистачає, а не отримувати їх у готовому вигляді;

• вступати в навчальне спілкування; брати участь в обговореннях; організовувати свою роботу в невеликих групах; володіти прийомами й навичками навчального співробітництва (уміння регулювати конфлікти, розуміти точку зору іншої людини, об’єктивно оцінювати роботу ровесників та ін.)

Необхідно, щоб учителі поступово ускладнювали зміст навчання в 4—5-х класах, особливу увагу приділяли особистісній значущості для школярів тих чи інших знань, намагалися враховувати їхні пізнавальні інтереси й можливості. Потрібно застосовувати введені в усі навчальні предмети (з урахуванням їх специфіки) знання про особливості вікового розвитку підлітків, їхні соціальні й особистісні очікування. Наявність у школярів цих знань — умова успішного дорослішання й подолання проблем перехідного віку.

Слайд 16

Підготовчі вправи, які дозволять визначити рівень готовності дитини до основної школи .
ТЕСТ

• Я вмію самостійно виконувати завдання (+, –)

а)так;
б)ні;
в)не завжди;
г)не замислююсь над цим.

• Я активно працюю на уроках:

а)завжди;
б)інколи;
в)лише тоді, коли добре знаю навчальний матеріал;
г)коли хочу отримати позитивну оцінку вчителя.

• Готуючи домашнє завдання, я:

а)користуюсь підручником та додатковими джерелами інформації;
б)тільки підручником;
в)звертаюся по допомогу до членів сім’ї.

• Що найважливіше для тебе:

а)сам процес навчання;
б)позитивна оцінка вчителя;
в)можливість самореалізуватися;
г)набуття практичних умінь.

Слайд 17

Метод незакінчених речень.
Відповіді на ці запитання допоможуть з’ясувати напрямок, обрати форми і методи роботи.

Щоб навчитися краще, мені необхідно…

Розвинути пам’ять мені допоможуть вправи типу…

Мені необхідно розвинути в себе такі якості…

Це можна зробити таким чином…

Набуті на уроках… знання можу застосувати…

Якщо я знатиму…, то зможу…

Слайд 18

Самостійно вміє вчитися той учень, який:

• сам визначає мету діяльності, або розуміє і приймає ту, яку ставить учитель;

• виявляє інтерес до навчання, докладає вольових зусиль;

• організовує свою працю для досягнення результату;

• добирає або знаходить потрібні знання, способи для розв’язання задачі;

• виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми операції;

• усвідомлює свою діяльність і прагне її удосконалити;володіє вміннями й навичками самоконтролю і самооцінки.

Слайд 19

Якщо молодший шкільний вік — період ознайомлення з навчальною діяльністю, то головна мета основної школи — розвиток інтелектуальної, пізнавальної, комунікативної активності й навчальної самостійності учня; формування якісно нової мотивації навчальної праці, що спрямована на оволодіння різними способами отримання інформації. І нарешті, педагогові треба вміти аналізувати причини неуспішності адаптаційного періоду й можливості (шляхи) корекції труднощів адаптації школяра.

Необхідно приділяти увагу використанню новаторських методів навчання, які сприяють благополучній адаптації дитини до умов організації навчання, які змінюються: навчальним діалогам, письмовим дискусіям, різновіковому співробітництву, роботі з карткою знань та ін.

Велика робота чекає на вчителів щодо зміни ставлення до контрольно-оцінної

діяльності учня. Вони мають забезпечити інтеграцію думки учня про себе з думками інших людей про нього; використовувати у процесі навчання конкретні навчальні ситуації, у яких відбувається розвиток самоконтролю, об’єктивної самооцінки.

Таким чином, вирішення питань наступності початкової й основної шкіл пов’язане зі створенням перспективного навчального середовища як школи «дорослішання підлітка», яка стала б, за висловом Л. С. Виготського, «не обстановкою, а джерелом розвитку» кожного школяра. А для цього потрібна психологічна перебудова особистості вчителя початкової школи.

Який місток прокласти між 4-ми й 5-ми класами, щоб не знищити прагнення учнів до знань та інтерес до навчання? Що треба взяти до уваги класоводу? До яких порад класоводів мають дослухатися вчителі старших класів?

Слайд 20

Серед найважливіших порад учителям початкових класів можна назвати такі:

• у II семестрі знизити надмірну опіку над дітьми;

• збільшити обсяг різних видів самостійної роботи;

• обмежити використання яскравих наочних посібників;

• проводити більше тренувальних вправ із глибоким аналізом;

• систематично домагатися логічних доведень, висновків, узагальнень;

• у ході повторення й узагальнення основних тем проводити самостійні роботи з різним навантаженням;

• виявляти прогалини в знаннях, установлювати причини, сплановувати індивідуальну роботу, здійснювати диференційований підхід.

Значне місце на уроках слід приділяти вдосконаленню зв’язного мовлення дітей. Оскільки повторенню з мови відводиться незначна кількість годин у кінці року, то його потрібно розпочати одразу ж на початку квітня паралельно з вивченням нових тем.

Вважаємо, що вчителям-предметникам варто ознайомитися з методикою роботи вчителів 4-х класів. Заздалегідь домовившись із класним керівником 4 класу, відвідувати уроки повторення й узагальнення програмового матеріалу, ознайомлюватися зі змістом самостійних робіт наприкінці навчального року та їх результатами, узяти на облік дітей зі зниженою здатністю до навчання, поцікавитися їхнім станом здоров’я й фізичним розвитком.

Сьогодні нові інформаційні технології - невід’ємна частина нашого життя. Маючи в своєму розпорядженні комп’ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, формувати уміння працювати з інформацією, готувати особистість «інформаційного суспільства», формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечить швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвине пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприятиме активізації їх пізнавальної діяльності.

Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу, тобто підвищенню пізнавальної активності учнів.

Слайд 21

Мої учні, починаючи з 1 класу на святі «Букваря» отримують довідники для учнів початкової школи , якими в системі користуються ,під керівництвом, вчителя на кожному уроці вивчення нової теми. В подальшому це допомагає учням при повторенні або при відновленні забутої інформації. Влітку , коли підручники сдали, учні мають можливість згадати вивчений матеріал. Це дуже зручно та корисно.Довідник також надасть допомогу батькам, які хочуть домомогти своїм дітям у засвоєнні необхідних знань.

Проте готових рецептів щодо вирішення окресленої проблеми в педагогіці не існує. Учитель завжди має бути у творчому пошуку, адже у процесі навчання постійно виникають ситуації, що породжують нові проблеми, які й вирішувати треба по-новому.

Використана література

• Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К.: Либідь,1997. – 376 с.

• Гусєва, В. Проблеми наступності й безперервності освіти в початковій та середній школі: нотатки з досвіду [Текст] / В. Гусєва // Іноземні мови в сучасній школі : науково-методичний журнал. – 2012. – № 1. – С. 39–42.

• Державний стандарт початкової загальної освіти – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/

• Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1060–12/

• Колесникова В.Ф. Психологія наступності: [словник – довідник] / В.Ф.Колесникова. – К.: Наук. світ, 2000. – 82

• Драчевська Р. Особливості взаємодії початкової і основної школи/ – Початкова школа школи –2006 – N 1 – С. 35–36.

• матеріали сайту «Розумники і розумниці» Олени Миколаївни Тенети

• матеріали сайту «internat12.org.ua”

11