БІСЕРОПЛЕТІННЯ У ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНАВЧОГО КОМІЕТУ ПЕРШОТРАВЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

«ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ «НАДІЯ»

БІСЕРОПЛЕТІННЯ У ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

(з методики трудового навчання та художньої праці)

Керівник гуртка

Корольова Людмила Леонідівна

ЗМІСТ

1. ВВЕДЕННЯ

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.1. Бісер – як шлях до прикрашення побуту

1.2. Історія поширення бісерного мистецтва в Україні

1.3. Материали и инструменти, необхідні при роботе з бісером

1.4. Техніка виконання, вироби з бісеру

1.5. Уроки бісероплетіння в початковій школі

1.6. Розвиток творчих здібностей

1.7. Творчість і розвиток дрібної моторики рук

1.8. Навіщо потрібний бісер дитині 21 століття?

1.9. «Плетемо» настрій

1.10.Розвиток кольоросприйняття навчаються на заняттях з бісероплетіння.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ 3.1.Методика діагностики початкового рівня розвитку
умінь і навичок при роботі з бісером і стеклярусом
3.2.Діагностика умінь і навичок учнів-членів гуртка на початковому періоді роботи з бісером. 3.3  Бісерне рукоділля як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

4. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ 5. АЛЬБОМ ЗРАЗКІВ БІСЕРОПЛЕТІННЯ
6. CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВВЕДЕННЯ

В наші дні все велику популярність отримують прикраси ручної роботи. Круглий або рубаний бісер, стеклярус - ця різноманітність народжує величезну палітру фактур. Ці вироби виглядають дуже красиво і оригінально. До того ж бісероплетіння розвиває фантазію, дозволяє самому створювати схеми і способи виготовлення виробів. Бісероплетіння формує творчі здібності дітей різного віку. Якими б задатками не володіла б дитина від природи, його творчі здібності можуть розвиватися тільки в процесі праці, так як в процесі праці необхідно напружувати увагу, долати певні перешкоди, запам'ятовувати послідовність тих чи інших операцій. Все це розвиває волю, зміцнює увагу і пам'ять. Дуже важливо розвивати інтерес до пізнання і творчості.

Творча людина, як правило, більш успішний у всьому: від простого спілкування до професійної діяльності. Творчі здібності допомагають людині знаходити оригінальні рішення складних проблем. Саме тому необхідно стимулювати мотивацію учнів до творчості, створити умови для розвитку їх творчих здібностей.

В даний час в світі створена безліч методик і програм, повчальних різним видам декоративного мистецтва, так само розроблені дидактичні рекомендації до провидіння цих занять. Але все таки велика кількість питань залишається не розкритих, вони вимагають детальнішого вивчення.

У педагогічній науці, з практичного боку, існує багато питань, основні серед них пов'язані з пошуком ефективній методиці формування у школярів загального прийому при виконанні виробів в техніці бісероплетіння. Вирішенням цих питань і обумовлена актуальність теми роботи.
Техніка бісероплетіння вимагає тонкого розуміння краси, бездоганного смаку, художнього такту, фантазії і, звичайно, майстерності; виховує посидючість, терпіння. Бісероплетіння - досить складна і копітка заняття, воно вимагає великої уваги і акуратності.
Цей вид творчості виховує навички самостійності, вміння працювати зосереджено, не відволікаючись, тривалий час повторювати нескінченний ряд одних і тих же рухів, знаходячи в цьому своєрідну красу і ритміку. Даний вид творчості на сьогоднішній день є актуальним, так як він має довгострокову спрямованість, при подальшому його вдосконаленні та матеріальної підтримки, він надасть сприяння щодо відродження народної творчості. Бісероплетіння - не новий, але дуже цікавий вид рукоділля.

Працюючи над темою зі своїм керівником, ми намагалися з'ясувати допомагають заняття бісероплетінням розвивати моторні навички та формувати творчі здібності дітей? Навіщо потрібний бісер дитині 21 століття? Що ж дають заняття бісероплетінням?
Новизна роботи полягає в тому, що, на заняттях бісероплетінням можливо розвивати моторні навички та формувати творчі здібності учнів різного віку, а також даний вид не тільки сприяє розвитку мислення, моторних навичок, але і прикрашає зовнішній вигляд людини, жінку, дівчину, тим, що таких самобутніх, особливих, індивідуальних прикрас не можна ніде купити.

2. Бісер – як шлях до прикрашення побуту

Мистецтво виготовлення прикрас із бісеру, як і вишивка та інше жіноче рукоділля, прийшло до нас із глибини історії. З покоління у «покоління передавалась техніка виготовлення оздоб, узорів та на­родних орнаментів. Завдяки своїй різноманітності, барвистості, са­мобутнім народним мотивам, ви­тонченості селянські бісерні прик­раси здобули визнання не тільки на батьківщині, а й за її межами. Вироби сільських майстринь, ство­рені понад 100 років тому, і сьо­годні чарують своєю красою, вра­жають оригінальністю форм та кольорових поєднань: чудово пасу­ють до сучасного одягу.

Батьківщина бісеру — Старо­давній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які арабською мовою називались «бусра», звідки й пішла його назва. Там він був прикрасою і предме­том торгівлі. На території нашої держави бісер був відомий ще за часів Київ­ської Русі, про що свідчать архео­логічні дані та письмові джерела. Наші предки знали скляне намисто й бісер не тільки завдяки торго­вим зв'язкам з країнами Близького сходу га Візантією. Численні виро­би й прикраси із скла, знайдені у VIII—XII ст., свідчать про широкий розвиток склоробної справи.

Прикрасами з бісеру в Україні оздоблювали головні убори, впліта­ли в коси, носили їх на грудях, шиї, руках. Носили прикраси по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чо­ловічі капелюхи, дівочі весільні го­ловні убори.Найпоширеніші були шийні та нагрудні жіночі прикраси у виг­ляді вузеньких смужок, плескатих ланцюжків та заокруглених ажур­них комірців.

Найбільш поширена назва ви­робу з бісеру «ґердан» — плете­ний шнурок чи тасьма, а також прикраса у вигляді плескатого ланцюжка або ажурного комірця з різнокольорового бісеру, яким жінки прикрашали шию або голову, а чоловіки — капелюхи.

Комірець — шийна прик­раса у вигляді заокругленої ажур­ної, мов мереживо, сітки різної ширини, рівної зверху і прикра­шеної знизу зубцями або підвіска­ми — висульками, які мають свої' місцеві назви: «цомплики», «кута-сики», «бомблики» тощо.

Силянка — рівна суцільна чи ажурна смужка. Плели її з різнобарвного бісеру на волосяній або нитяній основі, завширшки від 5 мм до 4 см, геометричним орна­ментом. Коротка силянка, яка щільно прилягає до шиї, а зза­ду зав'язується або застібається на ґудзик чи гачок, належить до ший­них прикрас.

«Ткання» — виготовлення виробів на верстаті з нитяною основою, де роль човника виконує голка з ниткою з нанизаними на неї бісеринками.

Одяг наш – це наше зовнішнє “Я”. По одягу можна пізнати не лише те, чи людина є багата або вбога. В її одязі ховається значно більше рис для тих, що вміють з нього читати. Там виступає все: естетичний смак людини, її освіта, ступінь інтелігентності, вдача. З одівання, ліпше чим з письма, можна відгадати характер даної одиниці. Найвідповіднішим, найкращим, найбільш вимовним є національний одяг. В нім ховаються духовні риси цілого народу. Він є примінений до природи й рідного підсоння. Одначе національний одяг не змінюється, триває сотки, а навіть тисячі літ, а людська вдача змінлива.

Жіноцтво наше мало не тільки гарно вишивані сорочки, барвисто виткані запаски, але й шию оздоблювало намисто з різнобарвних разків (корали, барвисті силянки, ґердан) часто закінчене до низу звисаючим дукачем. Силянки роблять у формі округлого комірця. А ґердани різної ширини стрічки.Носили їх у комплекті до святкового одягу і як буденну прикрасу, не лише молодь, а й літні жінки. Вузенькі силянки або коротенькі ґердани щільно пов’язували на шию. На свято вдягали силянки ширші, багатші часом по дві-три різних кольорів і узорів, поєднували їх із кількома разками скляного намиста, коралів, згардами. Дівчата іноді пов’язували ґерданом голову замість стрічки. Силянка на шиї, короткий вузький ґердан на чолі, а іноді навіть дві смужки оперізували чоло, ніби притримували волосся на скронях. Чим багатша дівчина, тим багатші прикраси.

Плели силянки і для дітей: дівчаткам бісерну стрічку одягали на шию, а маленьким хлопчикам на зап’ясті ручки. Для чоловіків і парубків виготовляли різноманітні підвіски до годинників – брилки, інколи у декоративне оздоблення вкомпоновували дарунковий напис або ініціали. Невеликі “висьорки” прямокутної або круглої форми пришивали з лівого боку на киптарі. Виготовляли також чоловічі краватки, прикраси до чоловічих капелюхів – “трісунки”, нанизували їх на дротик або кінське волосся. У с. Космач, Косівського району ґердани (“висьорки”) і зараз прикрашають чоловічі весільні капелюхи.

Крім нашийних прикрас бісером оздоблювали одяг, переважно шлюбні, або святкові сорочки, капелюхи, панчохи. Чоловічі сорочки оздоблювали на грудях і комірі, а жіночі – на рукавах. Типовим декором сорочок є бісерні зав’язки (“вущінки”, “Китички”, “кутасики”) де шнурок з бісеру завершується однією великою або двома чотирма меншими кульками, обмитими лелітками і пацьорками.

Кожен тип прикрас має локальні риси технології, конструкції, колористичному вирішенні, способі кріплення й носіння.

Згідно з історичними етапами розвитку художньої культури давні форми змінювались.

3. Історія поширення бісерного мистецтва в Україні

Заглянувши до історії дізнаємося, що Батьківщиною бісеру був Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перли понад 4000 років тому. З того часу жінки втратили спокій. Ці різнокольорові, блискучі перлинки (які по-арабському називалися "бусра" - "бусер") мали дуже ефектний вельми коштовний вигляд. Цією оздобою прикрашали одяг фараонів, а також виготовляли прикраси, якими прикрашали шию, руки, ноги. Звідси потрапивши до Візантії бісерні прикраси передались до Європи. Тут бісерне гаптування розквітло в XIII ст. А згодом бісер почала виготовляти Венеція, яка й донині зберегла почесний титул "столиці скла". В різних країнах ці прикраси носили по-різному, але скрізь їх вважали прикрасами найвищого ґатунку, і далеко не кожному таке дозволялося. В італійських, німецьких князівствах гаптування з бісеру розквітло в XV ст. А в XVI- XVIII ст. бісер почали виготовляти в Чехії, котра й досі відома, як країна виробництва бісеру. Найбільшого розвитку виробництво бісеру досягло в першій половині XIX ст. коли завдяки конкуренції Венеції та Чехії ринок наповнився бісером найрізноманітніших форм, кольорів, розмірів (0,5-5 мм) та прозорості.

Саме через Чехію бісерне мистецтво потрапило до Західної України і Карпат. Спочатку завозили бісер в дуже малій кількості, продавали його наперстками. Заїждже диво насамперед було лише привілеєм аристократії, та заможних людей. Бісером оздоблювали предмети релігійного культу, він вважався добірною прикрасою для церковних шат. А також оздоблювали речі для княжого двору. З бісеру плели різноманітні сітки, низали торочки й рясна до головних уборів, виготовляли ґудзики й сережки, ним вишивали. За цю роботу брались лише талановиті вишивальниці, підкреслюючи розкіш золотого шитва. Згодом, можна сказати; ювелірним рукоділлям, почали захоплюватися все більше і більше жінок. І на даний час не можливо встановити з якого моменту це мистецтво стало народним. Виготовлені з бісеру вироби мають притаманні лише їх орнамент, колорит, місцеві назви. Найпоширенішими були шийні та нагрудні жіночі прикраси з різнокольорового бісеру, у вигляді вузеньких смужок, плесканих ланцюжків та заокруглених ажурних комірців. Для виготовлення прикрас з бісеру використовували прозорий і темний, фарфоровий і скляний, дрібний круглий бісер. На основі найстаріших зразків першої половини XIX ст. (Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського м. Коломия) можна припускати, що найдавнішим способом їх виготовлення було плетіння — нанизування — силяння бісеру на волосінь (волос із кінського хвоста) або міцну нитку, кінчик якої замочували у віск (звідси й походить - "силянка").

Прикраси з бісеру споконвіку й тепер мають призначення "оберегів". Яскраві бісерні мережива вважаються носіями магічних сил. Навіть зле око зупиниться насамперед на майстерно виготовленій речі. Тож не диво, що за цю роботу беруться тільки люди з чистими намірами й "легкою рукою", передаючи тепло своєї енергії на чутливе бісерне зерно, а через нього - на інших людей.

Майстерно, зі смаком виготовлені вироби незмінно викликають захоплення, вражають оригінальністю форм та кольорових сполучень. З бісеру плетуть і тчуть сумочки і гаманці, декоративні наволочки для подушок і підстаканники, серветки, картини, чохли для окулярів. Бісером прикрашають полотняні сорочки і головні убори, керсети й кептарі. І, звичайно, його широко використовують для виготовлення таких жіночих прикрас, як комірці, ґердани, пояси, брошки, кулони, сережки тощо.

Сучасні прийоми нанизування бісеру дбайливо збережені традиції старовинного народного мистецтва, нині майстерно доповнені новими формами й узорами. Адже дуже важко відмовитися від такої багатої спадщини.

4. Матеріали та інструменти для роботи з бісером

Бісер – маленькі, злегка сплющені або круглі намистинки діаметром не більше 2 мм з отвором для нитки.

Січений бісер – короткі трубочки (довжиною 2-3 мм), круглі або багатогранні.

Стеклярус – довгі трубочки (довжиною 5 10 мм), круглі або багатогранні.

Голки. Для бісеру використовують дуже тонкі голки №1 та №0 або японські голки №10, №11, №12. Для втягування нитки в голку користуються нитковтягувачем.

Нитки. Для бісеру використовують будь-які міцні нитки: шовкові, нейлонові, капронові, за потребою резинові.

Дріт спеціальний або мідний використовують для виготовлення об’ємних композицій, фігурок тварин, квітів.

Волосінь використовують  № 0,15 – 0,20.

Ножиці використовують малі, схожі на манікюрні.

Менажниця або серветка з м’якої тканини, на яку насипають бісер.

Фурнітура: гвинтові застібки, замки Картьє, круглі застібки, швензи (застібки для сережок), застібки для кліпсів.

                  

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги

                                      під час виготовлення виробів з бісеру:

1.     Перед початком роботи підготувати робоче місце.

2.     Сидіти прямо, не нахиляючи низько голову.

3.     Роботу виконувати при достатньому освітленні.

4.     Через кожні 40-50 хв роботи робити перерву на 5-10 хв.

5.     голки зберігати в гольнику.

6.     Не можна вколювати голку в одяг.

7.     Не користуватися іржавими голками.

8.     Не брати голку до рота.

9.     Ножиці класти зімкнутими лезами на стіл.

10.   Передавати кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.

11.   Роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.

 

5. Техніка виконання, вироби з бісеру

Способи, технологія плетіння виробів із бісеру надзвичайно різноманітні, і це створює найширші можливості для творчості, пошуку, цікавих знахідок.

Всі вони не складні, не потребують особливих пристроїв, вимагають тільки точного розрахунку пацьрок та переплетень ниток. На Україні здебільшого бісером і стеклярусом вишивають на Буковіні, Прикарпатті й Закарпатті. Тут ним оздоблюють жіночі й чоловічі сорочки, пояси, кептарі,спідниці, головні убори.

Техніка вишивання бісером не дуже складна. Виконують цю вишивку вручну, досить часто в поєднанні з оздоблювальними швами – гладдю, хрестом, шнуром і вузенькою тасьмою – по сукну, шерсті, оксамиту й шовку, полотну, льону з лавсаном. Нитки для вишивання мають бути міцні, навощениі, щоб бісер не перетирав їх, і відповідати за кольором основній тканині.

Для вишивання та нанизування згодиться бісер круглий і гранчастий, одно- і різноколірний, залежно від узору; стеклярус різної довжини, дрібне намисто, кольорові блискітки. Зберігати бісер і стеклярус краще в маленьких пляшечках, під час роботи можна класти його у маленькі блюдечка або розетки. Так зручніше нанизувати намистинки на голку. Вони повинні мати великі отвори щоб голка з ниткою могла пройти через них двічі. Вишиваючи, слід уважно стежити, щоб намистинки лягали рівно, одна за одною.

Вишивають бісером по канві, яку після закінчення роботи висмикують, або по узору, який наносять на тканину за допомогою прозорого паперу і намітки. Існує кілька способів вишивання намистом і бісером. Розглянем деякі з них.

Шиття упрокол. Кожна намистинка закріплюється на тканини окремо: впритул одна до одної або на деякій відстані. Шиють стібками швів “уперед” або “назад”, справа наліво або зліва направо.

Шиття по рахунку – вишивання за узором для хрестика по рахунку ниток тканини. Спочатку готують візерунок, добирають бісеринки одного розміру і пришивають їх до тканини стібками півхреста так, щоб намистинки лягали щільно, рівно і з нахилом в один бік.

Шиття уприкріп. На закріплену нитку за допомогою голки нанизують стільки бісеринок, скільки знадобиться для тієї чи іншої частини узору. Викладають її по контуру узору, а другою ниткою прикріплюють до тканини в проміжках між бісеринками. Закріплювати намистинки на тканині можна за допомогою вузлкового шва.

6. Уроки бісероплетіння в початковій школі

Подивимося на бісероплетіння з точки зору психолога - практика і педагога. Тоді, у першу чергу, це ефективний, барвистий і привабливий (для дитини) спосіб (методика), за допомогою якого він може, як проявити свої творчі здібності, так і розвивати їх. Безперечно, на даний момент існує безліч методик, що дозволяють визначити у дитини наявність творчих здібностей, і, в подальшому, ці здібності розвивати. Повторюю, їх багато. Однак таких методик, які, з одного боку були б привабливі для дитини, з іншого досить зрозумілі як батькам, так і педагогам (няням, гувернанткам, вихователям і.т.д.) і ними легко відтворювані без складного додаткового попереднього навчання, мало.

Маленький дитина починає жити як кінестетик. Саме тому почуте або навіть побачене засвоюється не так швидко і надійно, як те, що пройдено на практиці.

Бісероплетіння практична методика. Дитина виконує певні дії, - в даному випадку плете якісь вироби і ця діяльність призводить до розвитку (у нього) певних здібностей і якостей. При цьому у юних майстрів розвиваються не лише здібності до творчості, творчого мислення, але і багато якостей особистості вкрай необхідні дитині в школі (а потім людині в житті).
І не будемо забувати розвинені в дитинстві якості, здібності супроводжують нас у подальшому житті. Ми виявляємо їх при вирішенні будь-яких виникають в нашому житті завдань, незалежно від їх конкретного змісту. Необхідні здібності розвиваються самі, попутно; у процесі виконання роботи.
Отже, що ж дають заняття бісероплетінням.

1. Розвиток творчих здібностей.

2. Тестування здібностей до творчого самостійного мислення.
Спостерігаючи за роботою дитини, можна визначити наявність здатності до нестандартного творчого мислення - в залежності від того, як і яким чином він вирішує поставлене завдання.

3. Розвиток дрібної моторики пальців (особливо важливо для початкової школи).

4. Розвиток якостей особистості вкрай необхідних дитині у школі (а потім людині в житті). Швидко розвивається: просторове і логічне мислення, вміння втілювати свої мрії в життя, вміння ставити цілі і досягати їх, посидючості, терпіння, здатності зосереджуватися на конкретному виконуваному завданні для нього в край актуальні.

5. Розвиток уміння застосовувати свої творчі здібності на практиці, в реальному житті (вміння, якого часто не вистачає нашій молоді і не тільки молоді).

На заняттях бісероплетіння дитина не просто виконує якісь вироби, але в першу чергу вирішує конкретні побутові завдання. Здатність творчо вирішувати виникаючі завдання, здатність знаходити рішення на стику різних областей діяльності, самостійність, акуратність, посидючість, вміння зосередитися над завданням (і.т.д. і т.д. за списком) - адже всі ці якості необхідні для досягнення успіху в будь-якій сфері діяльності.

6. Осваивание на практиці азів бізнесу.

7. Простота і доступність.

Заняття бісероплетінням не вимагають від людини, яка веде заняття (педагога, батьків) яких-небудь серйозних теоретичних знань. Необхідний мінімум (крім матеріалів) - бажання + наявність базових методичок з добре розробленими схемами виробів.

8. Створення спільних занять для різних поколінь сім'ї.

9. Бісероплетіння - барвистий вид декоративно-прикладного мистецтва, існуючий у багатьох (якщо не у всіх) народів світу. Це дає можливість на заняттях порушувати питання історії та етнографії, створювати у дітей стимули для їх вивчення.

10. І, нарешті, бісероплетіння дозволяє просто створювати красиві речі, прикраси, картини, деталі та предмети декору інтер'єру, і багато, багато іншого.

За бажанням дитини бісер і намистини, немов елементи конструктора, можуть перетворитися на веселу іграшку, ошатне прикраса або новорічний сувенір. Таке заняття доступно і корисно для маленьких і невмілих рук. У роботі з бісером виробляється особлива точність і координація рухів кисті рук і пальців, що стимулює мовленнєвий розвиток дітей.
Крім того, заняття з бісером:

• сприяють розвитку творчості, уяви, художнього смаку, естетичних почуттів;

• знайомлять з особливостями художньої мови;

• розвивають органи чуття, особливо зорове сприйняття, засноване на розвитку мислення, вміння спостерігати, аналізувати, запам'ятовувати;

• розвивають розумові, конструктивні здібності - діти вчаться працювати зі схемою, доповнюючи або змінюючи її;

• сприяють збагачення словника.

Хотілося б звернути увагу на те, як важливо розвиток рівних можливостей лівої і правої руки. Про це рідко замислюються, але здатність працювати лівою і правою рукою нарівні напрочуд сприятлива для розвитку пам'яті, мислення та мови.

Заняття бісероплетінням залучають дітей саме можливістю прояву самостійності, творчості. "Не заважай! Ми це робимо самі!” - девіз наших уроків.

Складаючи план роботи, враховую рівень розвитку дрібної моторики дітей, принцип "від простого - до складного”, різноманітність видів діяльності, і, звичайно ж, мотивацію виготовлення виробів.
Спочатку використовую прийом простого низання бісеру на одну нитку (1 клас) - плели намиста, браслети для ляльок, використовуючи однакові або відрізняються за кольором, формою, величиною намистини, чергуючи їх згідно зі схемою. Діти вчилися працювати зі схемою, проговорювати свої дії, вправлялися в рахунку.

Освоївши прийом простого низання за схемою, ми перейшли до техніці паралельного плетіння. Дана техніка використовується для виготовлення листя, пелюсток, площинних іграшок, брошок та ін. Починаємо плести з середини дроту за схемою.

Коли почали плести квіти для мами, не у всіх виходило відразу, діти допомагали один одного, пояснювали, підказували. І пальчики починали працювати спритнішим - адже для мами квітка. Спочатку навчилися плести окремо пелюстки, листя, тичинки і з'єднувати їх у квітку. Так плели проліски, ромашки, маки (2класс). І тільки, коли діти освоїли цей метод плетіння, запропонувала навчитися плести такі квіти, де пелюстки наполовину з'єднані між собою (3 клас) - конвалії, дзвіночки, тюльпани. Квіти - це найкращий подарунок. Великий букет, маленький букетик, всього один квітка - завжди радість. І квіти з бісеру своєю красою, повірте, не поступаються живим. А вазочку для квітів діти ліпили з глини і розписували.

При виготовленні намист, браслетів, фенечок ми скористалися способом плетіння "хрестики” (4 клас). Цей спосіб дуже популярний і доступний школярам. Елемент плетіння - нанизаний у певному порядку за заздалегідь складеною схемою зафіксований набір бісеру, фіксуюча бісерина якого є початком наступного елемента.

Ця техніка залучила дітей різноманіттям комбінацій за кольором, величиною, формою використовуваного бісеру, намистин, стеклярусу. Вони змінювали, доповнювали готові схеми і придумували свої варіанти. Виготовлення прикрас "хрестиками” особливо захопило хлопчаків. Це було подібно грі конструктор, де сполучені деталі перетворювалися в оригінальна прикраса.

Безперечно, педагогічно ефективним у художньо-технічній творчості учнів початкових класів є створення різноманітних композицій у техніці "бісероплетіння Техніка "бісероплетіння" належить до різновиду декоративно-прикладного мистецтва і має специфічні риси та своєрідні ознаки.

Дуже важливим є розуміння вчителем завдань, які він ставить перед учнями, його вміння передати школярам основні принципи роботи з бісером, а методика навчання має ґрунтуватися на чітких дидактичних принципах:
- активності та свідомості;
- систематичності та послідовності;
- міцності засвоєння знань;
- доступності та посильності у навчанні.

Нами передбачено систему завдань трьох рівнів складності. На першому рівні робота має репродуктивний характер – за зразком. На другому вона замінюється репродуктивно-творчою діяльністю; це, як правило, робота по пам’яті з внесенням елементів творчості. Поступово діяльність переходить на третій рівень – творчий, у творчо-естетичну працю (робота за власним задумом). Процес створення композицій у техніці "бісероплетіння" передбачає поетапне виконання.

1. Вибір сюжету. Вчитель підбирає теми, значимі для себе й цікаві та доступні для учнів.

2. Складання ескізу композиції. Перед виконанням ескізу вчитель має разом зі школярами проаналізувати форми предметів, їх співвідношення. Вчитель пропонує розглядати предмети, давати порівняльну характеристику їхніх частин, створювати схеми, складати візерунки для техніки нанизування.

3. Кольорове вирішення роботи. Вчитель знайомить молодших школярів з елементарними законами сполучення кольорів та їх впливом на людину, гармонією кольорів (гармонія споріднених кольорів, гармонія контрастних кольорів). Формування у школярів знання про кольоровий спектр, уміння підбирати і поєднувати кольорові відтінки теплої та холодної гам надає можливість школярам розвивати своєрідне світосприйняття, передавати емоційний стан, виховувати власну колористичну культуру. У процесі цього відбувається зміна настрою учня, підвищуються рівень його розумової працездатності, зацікавленість, розвиваються творчі здібності та нахили.

4. Вибір матеріалу за видом (бісер, намистини, склярус) та розміром. Молодші школярі ознайомлюються з різновидами бісеру за формою, кольором та розмірами; матеріалами, необхідними для бісероплетіння.

5. Плетіння (нанизування) окремих елементів. Учні початкових класів ознайомлюються з найпростішими прийомами бісероплетіння: підвіска, бахрома, гілочки, фестони, кулька, квітка, листочок, шнури та джгути, кутки.

Вчитель ознайомлює дітей з основними елементами бісероплетіння – ланцюжками:
- за складністю: простий, складний;
- за видом: щільний, ажурний;
- за технікою виконання: нанизування на одну голку, дві голки або на декількох голках;
- за кількістю рядів: однорядні, багаторядні.

6. Підготовка основи для композиції. Учні вчаться створювати та оформлювати основу для композиції, вирішувати композиційність за формою, колоритом, художнім смаком.

7. Композиційне вирішення роботи (компонування та закріплення елементів на основу).

Майбутні вчителі початкових класів знайомлять учнів з композиційною майстерністю як основою творчого процесу. Учні отримують знання про універсальні закони та правила побудови композиції, про різноманітність композицій та технік виконання (національні мотиви, художній смак, професіоналізм) за формою, назвою, орнаментацією, колоритом. Учні засвоюють основні засоби композиції (побудови виробу): ритм, симетрія, асиметрія, рівновага.

Велика увага на заняттях приділяється естетичному вихованню молодших школярів, розвитку їх фантазії, художнього смаку, творчої уяви, вихованню доброти, взаємодопомоги, взаємоповаги. Специфічною рисою занять факультативу є те, що вони поєднують в собі теоретичний і практичний аспекти художньо-технічної діяльності.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів спрямована на морально-психологічну готовність створювати сприятливий клімат у колективі на основі гуманних і демократичних засад; це залежить від уміння студентів організовувати й об’єднувати школярів, розвивати їх творчість і талант.

Творча професійна діяльність учителя розглядається як провідний фактор, що впливає на розвиток продуктивних можливостей учня і забезпечує його ефективність. У процесі творчої професійної діяльності виявляються творчі можливості педагога, відбувається їх реалізація та розвиток.

Творчу педагогічну діяльність учителя ми визначаємо як педагогічну діяльність, якій притаманні властивості творчого процесу.

Творчий вчитель – це особистість з високим ступенем розвиненості мотивів, характерологічних особливостей і умінь, що сприяють успішній продуктивній педагогічній діяльності; це особистість, яка, внаслідок спеціальної професійної підготовки і постійного самовдосконалення, набуває знань, умінь і навичок педагогічної праці, оволодіває уміннями формування творчої особистості учня у навчально-виховному процесі .

Як зазначає О.М. Пєхота, творча особистість – це креативна особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню високих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності .

Учитель покликаний бути посередником між педагогічною наукою і практикою. Від нього залежить не тільки пропаганда, впровадження наукових знань у практичну діяльність, але й така організація педагогічного колективу, за якої з’єднуючим початком є творчий задум, ідея.

Педагогічна місія педагогів, майбутніх фахівців на заняттях з художньої праці та у позаурочний час особлива – знайти способи переконати дитину, що вона неповторна й талановита і наставники готові ділитися з нею своїм духовним багатством, досвідом творчої діяльності. Успіх пошуку таких способів визначає наявність у майбутніх учителів початкових класів розвинутих високих почуттів, творчого розуму, здатності до духовного збагачення. Ця діяльність вимагає педагогічної творчості.

Виконуючи основне завдання позашкільної освіти, створила всі необхідні умови для розвитку творчо обдарованої особистості. Творчим осередком плекання талантів стала зразковий гурток"Бісероплетіння”.
     Керівник та вихованці гуртка пройшли складний шлях творчого зростання та здобуття професійної майстерності.

Педагог гуртка "Бісероплетіння” використовує нові технології, свої індивідуальні авторські прийоми та форми навчання, спонукаючи вихованців до креативного мислення, допомагаючи їм експериментувати і створювати дивовижні художні композиції.

Одним з основних завдань гкртка є формування у вихованців творчого процесу пізнання навколишнього світу та цілісного сприйняття народного мистецтва як частини культури українського народу.

Основною метою роботи гуртка є допомога дитині самореалізуватися, розвинути естетичний смак, сформувати потреби і здібності до мистецької діяльності, розширити знання про історію і традиції українського народу, сприяти вивченню й відродженню української культури, народних ремесел.

Робота гуртка "Бісероплетіння”, спираючись на основи народної культури України, традиції Дніпропетровского краю, відрізняється самобутністю, структурною різноманітністю.

Навчання вихованців студії спрямоване на формування художньо-естетичного смаку. На першому етапі увага вихованців спрямовується на розуміння краси навколишнього світу. Прищеплюється смак до творчості. Другий етап – шляхи від задуму до втілення в життя виробу свого бачення, настрою, уміння. Педагог вчить прогнозувати результати, бачити в уяві готову роботу. Пробуджують активне ставлення до середовища, бажання бути його творцем.

Головні завдання і методичні принципи розвитку творчих здібностей вихованців відображено в програмі роботи студії, яка укладена на основі авторської програми Заслуженого вчителя України Т.О. Горелової "Бісероплетіння”. Головна мета реалізації цієї програми: навчити дітей креативно мислити, мати особистий творчий стиль, знайти обдарованих дітей та дати їм можливість проявити себе, знайти свій шлях у житті.

Система творчих завдань різного ступеня складності – це засіб формування досвіду творчої діяльності гуртка. Структура системи навчання будується відповідно до одного із принципів педагогіки: від простих завдань до більш складних.

Виявлення талановитих дітей – це тривалий процес. Спираючись на досвід роботи відомих педагогів, психологів було розроблено схему поетапного формування творчих здібностей у дітей:

І етап      Усвідомлення теми: педагог складає творче завдання і сам його вирішує, а дітям пропонує роль виконавців його вказівок.

ІI етап      Творча діяльність під керівництвом педагога: педагог ставить завдання, сам підбиває підсумки роботи.

III етап      Самостійна творча діяльність: педагог ставить творче завдання, а діти самостійно проходять усі етапи пошуку, аж до підсумків роботи.

Спираючись уже на відомі наукові дослідження специфіки роботи з талановитими дітьми, гурток"Бісероплетіння” керується у своїй роботі з обдарованими вихованцями такими основними критеріями художньо-естетичної обдарованості особистості:

Перший критерій: емоційний розвиток дитини.
     Емоційний відгук у душі вихованця від поставлених творчих завдань, які є гарантом зацікавленості й уваги, а значить і більш ґрунтовного засвоєння матеріалу.

Другий критерій: увага, зацікавленість, пізнавальна активність.
     Звідси випливає уважне ставлення до інформації, що йде не тільки від педагога, але й із книг, посібників, а також із навколишнього світу.

Третій критерій: багата уява.
     Базується на феноменальній пам’яті на візуальні образи, зосередженості уваги на деталях і в умінні дитини варіювати й комбінувати ними для більшої виразності малюнка.

Четвертий критерій: самостійне творче закріплення отриманих навичок і вмінь на заняттях.
     Зацікавленість і бажання виразити свої переживання спонукають дитину знову й знову брати пензлі, фарби й намагатися передати свої думки на папері у вигляді барвистих образів.

П’ятий критерій: координація рухів і розвинена дрібна мускулатура пальців.
      Критерій, можливо, не так уже й важливий із погляду розвитку, але він найбільше допомагає виразити повною мірою бажане на малюнку. Це має велике значення для вихованців, які тільки починають малювати пальчиками.
Сучасний педагог повинен бути готовим до застосування інноваційних технологій, здатним постійно навчатися, бути в постійному творчому пошуку.

І саме пошуки інноваційних технологій у роботі гуртку "Бісероплетіння”, впровадження їх, формування й розвиток життєвої компетентності вихованця стали поштовхом до професійного і творчого зростання педагога. Стало очевидним те, що необхідно раз і назавжди відмовитись від старих методів навчання і виховання, від шаблонних стереотипів.

Заняття з бісероплетіння активно розвиває творчу діяльність дитини в тому випадку, якщо педагог у своїй діяльності поряд зі словесними та наочними традиційними методами широко використовує різноманітні активні методи й прийоми навчання.

Заняття в гуртку проводяться з урахуванням індивідуального підходу до кожної дитини. Ефективність заняття оцінюється емоційним задоволенням, радістю дітей від творчої роботи на занятті, зацікавленістю художньою працею та виконаною на високому рівні практичною роботою.

Програма навчання розрахована на три рівні: початковий, основний і вищий. Відповідно до системи роботи з обдарованими дітьми, в гуртку "Бісероплетіння”, на думку педагога, необхідно розпочинати навчання з підготовчого етапу. Важливість підготовчого етапу полягає в детальному ознайомленні дітей та батьків із роботою гуртка, у зборі необхідної для педагога інформації про здібності, художні задатки, наявність певних зображувальних навичок та бажання дітей здобути знання та вміння з бісероплетіння. Так розвивається спостережливість. Характеристика здібностей і кола інтересів дітей гуртка "Бісероплетіння” показала, що є діти, які наділені особливим талантом, мають високий рівень художнього мислення, тому й виникла необхідність у виборі такої виховної форми як творча майстерня, яка забезпечила б особистісно-орієнтований підхід.

"Від навчальних завдань до творчості” – це головне положення діяльності творчої майстерні. Саме між виконанням навчального завдання і творчістю відбувається діалог вихованців із керівником майстерні. Об’єднання навчальних завдань із творчістю є головною рушійною силою творчого процесу. Таким чином, у коло завдань гурток входить як допомога в успішному освоєнні навчальних програм із декоративно-ужиткового мистецтва, так і виховання в дітей прагнення до творчості як вищої цінності.

Гурток – це технологія, що вимагає від керівника переходу на позиції партнерства з вихованцями. Ця технологія спрямована на "занурення” учасників у процес пошуку, пізнання й самопізнання. Вони самі вибирають методи виконання завдання. Закінчується заняття завжди рефлексією на рівні думки, аналізу свого шляху, власних відчуттів, вражень. Атмосфера довіри, співробітництва вихованців і керівника, змістовна робота з дидактичним матеріалом, звертання до особистого досвіду дітей, зв’язок з іншими видами мистецтв – сприяють розвитку індивідуальності вихованця на засіданнях майстерні. Творчий гурток має свої принципи навчання, свій алгоритм роботи. У процесі занять у гуртку використовуються різні форми активізації й мобілізації творчого мислення.

Педагогічний процес гуртка "Бісероплетіння”, повністю виключає монотонність, нудьгу, пасивність, і, навпаки, взаємодія "педагог – вихованець” забезпечується здатністю педагога викликати інтерес, свободу думки і відхід від традиційних штампів і добровільний пошук істини самими вихованцями. Творчий процес для вихованця – це відкриття нового, креативний пошук та створення оригінального художнього твору.

Обдарованість – явище багатогранне і складне. Описати всі можливі шляхи його виявлення й розвитку нелегко. Перевірена думка, що творчі здібності властиві будь-якій дитині, треба лише зуміти розкрити їх і розвинути. Це, безумовно, так. Таланти існують. Педагог під час навчального процесу, спілкуючись із дитиною, має можливість постійно спостерігати за проявами її індивідуальності. Він повинен професійно реагувати і впливати на її розвиток. Інакше обдарованість загубиться. Для розвитку творчості дитини треба створити відповідні психологічні умови та майстерно підібрати прийоми педагогічного впливу. Вихованці приймають участь в міських, обласних, Всеукраїнських, Міжнародних конкурсах.

7. Розвиток творчих здібностей

В даний час, час стрімких соціальних змін в сучасному суспільстві різко зростає особистісна і соціальна значимість уміння творчо мислити. Ось чому актуальною є проблема розвитку творчих здібностей учнів.

Здібності - це потенційні можливості людини до ще більшого придбання знань і умінь, це «резерв» духовного розвитку людини. У розвитку творчих здібностей учнів велике значення має індивідуальний підхід при навчанні та вихованні.

Сучасна психологія довела, що будь-яка здатність розвивається лише в процесі діяльності. Якими б задатками не володіла дитина від природи, його творчі здібності можуть розвиватися тільки в процесі праці, так як в процесі праці необхідно напружувати увагу, долати певні перешкоди, запам'ятовувати послідовність тих чи інших операцій. Все це розвиває волю учня, зміцнює його увагу і пам'ять.

Творчість - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду. Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Творча людина, як правило, більш успішний у всьому - від простого спілкування до професійної діяльності. Творчі здібності допомагають людині знаходити оригінальні рішення складних проблем. Саме тому необхідно стимулювати мотивацію учнів до творчості, створювати умови для розвитку їх творчих здібностей.

У процесі оволодіння бісерними промислами хлопці набувають навички плетіння, ткацтва, вишивки бісером і стеклярусом, знайомляться з основами іміджу та дизайну. В ході роботи з бісерними матеріалами діти розширюють кругозір, підвищує естетичний рівень і художній смак, а головне - вчаться творчо мислити, комбінувати, розробляти авторські моделі бісерних виробів.

8. Творчість і розвиток дрібної моторики рук

Дрібна моторика - сукупність скоординованих дій нервової, м'язової та кісткової систем, часто в поєднанні із зоровою системою в виконання дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук і ніг. У застосуванні до моторних навичок руки і пальців часто використовується термін спритність.
До області дрібної моторики відноситься велика різноманітних рухів: від примітивних жестів, таких як захоплення об'єктів, до дуже дрібних рухів, від яких, наприклад, залежить почерк людини.

Бісероплетіння - це дивовижне заняття, яке несе в собі багато користі. По-перше, розбираючись з намистинками бісеру, нанизуючи їх на нитки, викладаючи їх рівно на столі, дитина розвиває дрібну моторику рук і пальчиків. По-друге, розглядаючи кольорові дрібні деталі, дитина вчиться тонко розрізняти відтінки і тренує зір. По-третє, створюючи фігурки з бісеру, дитина розвиває свої творчі здібності, фантазію і просторове мислення, розвиває дрібну моторику рук. Нас сьогодні практично все роблять машини. Мало хто стирає руками, а тим більше вишиває і в'яже. Єдине, що здатні освоїти сучасні діти, - це кнопки комп'ютерної клавіатури. І батьки ніяк не реагують на цю небезпечну безрукость. Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення, координація, уяву, спостережливість, зорова і рухова пам'ять, мова. Розвиток навичок дрібної моторики важливо ще й тому, що вся подальша життя дитини потребує використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій.

Також вони сприяють розвитку просторового орієнтування, мовлення і творчих здібностей. Розвитку дрібної моторики сприяють заняття з іграми, в яких є дрібні деталі, наприклад, бісероплетіння. Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дослідженнями різних країн встановлено, а практикою підтверджено, що рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми. І, навпаки, у дітей з порушеннями мовлення відзначається виражена різною мірою загальна моторна недостатність, а також відхилення в розвитку рухів пальців рук.

Бісероплетіння - не найпростіше з дитячих занять, зате дуже захоплююче і корисне для розвитку уяви і дрібної моторики дитини.

9. Навіщо потрібний бісер дитині 21 століття?

А чи потрібен він взагалі? В першу чергу, це ефективний, барвистий і привабливий (для дитини) спосіб, за допомогою якого він може, як проявити свої творчі здібності, так і розвивати їх.

Безперечно, на даний момент існує безліч методик, що дозволяють визначити у дитини наявність творчих здібностей, і, в подальшому, ці здібності розвивати.

Бісероплетіння - практична методика. Дитина виконує певні дії, - в даному випадку плете якісь вироби і ця діяльність призводить до розвитку (у нього) певних здібностей і якостей. При цьому у юних майстрів розвиваються не лише здібності до творчості, творчого мислення, але і багато якостей особистості вкрай необхідні дитині в школі (а потім людині в житті).
І не будемо забувати - розвинені в дитинстві якості, здібності супроводжують нас у подальшому житті. Ми виявляємо їх при вирішенні будь-яких виникають в нашому житті завдань, незалежно від їх конкретного змісту. Що важливо, займаючись бісероплетінням, дитина не зайнятий розвитком своїх здібностей, при ньому ці слова не вимовляються взагалі - а виконанням привабливих дрібних виробів з бісеру. Достатньо запропонувати робочу завдання виконати красиву фігурку з бісеру, виготовити подарунок мамі, прикраса для себе до свята і.т.д., і.т.д. Необхідні здібності розвиваються самі, попутно, в процесі виконання роботи.

Отже, що ж дають заняття бісероплетінням? Бісероплетіння не приносить ніякої шкоди екології, так як це:

• Практично безвідходне виробництво, немає викидів забруднюючих речовин в атмосферу, грунт, водойми.

• Раціональне використання природних ресурсів.

• При роботі немає шкідливого для організму людини запаху.
  
  

Бісероплетіння та економія в сімейному бюджеті:

• Вироби з бісеру модні, затребувані.

• Економія грошових коштів на відміну від предметів, прикрас, придбаних в ювелірних салонах.

Бісероплетіння та вплив на внутрішній стан:

• Розвиток творчого уяви. Спостерігаючи за роботою дитини, можна визначити наявність здатності до нестандартного творчого мислення - в залежності від того, як і яким чином він вирішує поставлене завдання - творчо, самостійно, або тільки в рамках вивчених рецептів, схем (або підглядаючи за роботою товаришів).

• Розвиток самостійності.

• Розвиток моторики пальців рук. (особливо важливо для початкової школи).

Про необхідність і користь її розвитку добре знають як педагоги, так і батьки, але от запропонувати дитині привабливі (привабливі для нього самого) вправи, ні ті, ні інші не можуть. Стандартний набір вправ викликає інтерес тільки у самих маленьких.

Ні педагогам, ні батькам чомусь не приходить в голову запитати у самої дитини - подобається йому запропоновані заняття. Дуже часто дитина виконує завдання або тому, що не хоче засмучувати маму, або тому, що не в силах протистояти рішенням та вказівкам дорослих.

І особливо це важливо, якщо ви маєте справу з маленькими индижатами. Позиція “ти повинен робити це, тому, що я тобі сказав ” - з ними не годиться. Заняття, не мають з його точки зору сенсу, индижонок відкидає. І якщо і займається - то “з-під палки”, тихо ненавидячи і саме заняття, і того, хто його проводить, і того, хто його змушує займатися.

З розвитком дрібної моторики пальців відбувається розвиток відповідних зон мозку (і всього, що з цим пов'язано) Що важливо для малюків - в першу чергу розвиваються центри, що відповідають за мислення і речь.Так мої шести-семи літні юні майстри здатні цілком грамотно пояснити пропустив заняття товаришеві новий матеріал і покерувати виконанням їм вироби. Чотирирічна майстриня пояснює десятирічному “новачку” виконання дуже простого (на її думку) вироби і щиро дивується - чому той називає роботу сложной. Улучшается координація рухів. Що також важливо для малюків - швидко зникає проблема “поганого” почерку.

• Терапевтичний ефект занять.
  Про позитивний вплив використання бісероплетіння при ДЦП бажаючі можуть прочитати в Інтернеті в статті Коновалової Тетяни Григорівни “ Вплив дрібної моторики на розвиток мовлення учнів з поєднаним дефектом” Розвиток якостей особистості вкрай необхідних дитині в школі (а потім людині в житті).

Розвиваються в першу чергу всі якості, необхідні для виконання красивого виробу. Розвиваються просто тому, що дитина хоче і прагне виконати це виріб. В першу чергу це посидючість, увагу, терпіння, акуратність, вміння концентруватися. Погодьтеся, що без цих якостей акуратне, красиве виріб виконати просто неможливо. Але саме ці якості вкрай необхідні маленькому школяреві.

При цьому, якщо далеко не відразу, і не завжди вдається пояснити дитині, чому шкільні завдання треба виконувати обережно, виявляючи ті ж терпіння, посидючість, увагу і.т.д., то при виконанні робіт з бісеру ці якості починають розвиватися автоматично. Досить прагнення дитини виконати красиве виріб. А це хочуть всі юні майстри - негарне, неакуратне виріб просто не подобається самому його автору.

Розглядаючи неакуратне, недбало виконане виріб - я просто задаю питання юному майстрові - подобається воно йому самому, чи готовий він (вона) його носити (або дарувати). Що робити далі - рішення приймає сама дитина. І дуже швидко вибудовується ланцюжок: простіше і приємніше робити добре з першого разу.

І точно також швидко дитина починає розуміти - складна і якісна робота “наскоком” не виконується. Для того, щоб її виконати - треба освоїти якісь прості прийоми, елементи, на перший погляд навіть не пов'язані з виробом, яке хоче виконати маленький майстер. Паралелі із заняттями в студії - і шкільними уроками хлопці швидко проводять самі, навіть без моїх підказок і навідних вопросов. Быстро розвивається просторове і логічне мислення. Ще раз повторю: дитина - кінестетик. Яскраве “наочний посібник”, яке можна покрутити в руках, розглядаючи з усіх боків, понюхати, при бажанні - навіть вкусити (буває і таке!) працює набагато ефективніше, ніж словесне пояснення, картинка або схема. До речі, камінь спотикання для багатьох ”дорослих” майстрів - перехід від схеми виробу до самого виробу (тобто - те ж саме просторове мислення). Мої малюки після півроку роботи “за зразками” з легкістю самостійно розібралися в запропонованих схемах без будь-якого пояснення. Досить було підтвердити, що кожен гурток на схемі означає бісеринку. Що розвивається у дітей ще?

Розвивається вміння втілювати свої мрії в життя. Розвивається вміння ставити цілі і досягати їх. Те, що для досягнення результату мало просто хотіти - але і що необхідно робити, маленький майстер починає розуміти дуже швидко. Поставивши конкретну мету - виконання вибраного виробу - дитина повинна розробити і виконати серію певних кроків для її досягнення. Інакше бажання залишиться просто бажанням.

При цьому юний майстер проходить весь ланцюжок - від бажання “зробити щось” до отримання результату, коли виконане ним виріб лежить перед ним. І відстежує результат кожного свого (акуратного або недбалого) дії.

Все вище перераховане особливо важливо, якщо ви маєте справу з маленьким індиго. У индижонка голова дуже часто “обганяє руки” і він здатний думати не просто швидко, а одночасно про декілька речей. Тому розвиток посидючості, терпіння, здатності зосереджуватися на конкретному виконуваному завданні для нього вкрай актуальні. Доречі, у мене на заняттях непосиди-індіжата, з вічним “шилом в попі” готові годинами сидіти над своїми бісерними роботами.

• Розвиток уміння застосовувати свої творчі здібності на практиці, в реальному житті (вміння, якого часто не вистачає нашій молоді і не тільки молоді).

За наведеною в ЗМІ статистикою якщо порівняти підготовку випускників нашої школи і західної наш випускник більше знає, краще підготовлений академічно. Західний - краще знає, як використовувати свої знання в реальному житті.

На заняттях бісероплетіння дитина не просто виконує якісь вироби, але в першу чергу вирішує конкретні побутові завдання: придумує і виконує обробку до одягу, прикраси, готує подарунки для батьків і друзів. Перелік таких побутових виробів досить широкий: брелок для ключів або підвіска-талісман в машину для тата, брошка для мами, шпилька для сестри або подруги. З одного боку дитина виконує подарунок своїми руками (а не просить грошей у батьків). З іншого боку у нього розвивається вміння творчо підходити до вирішення конкретних реальних задач (а не твоить взагалі), вміння використовувати свої знання на практиці. Тут велику роль відіграє участь дитини у виставках-конкурсах і виставках-ярмарках.

Конкурсне виріб робиться також не взагалі, а в рамках визначеної номінації. Учасник виявляється перед необхідністю творчо вирішувати конкретну поставлене перед ним завдання, а додаткові обмеження, які вводяться в номінації ставлять його перед необхідністю творчого, нестандартного підходу, пошуку альтернативних шляхів вирішення конкретного завдання. Цікаво поставлена конкурсна завдання в поєднанні з бажанням перемогти призводять до розвитку здатності знаходити рішення на стику; різних напрямів декоративного творчості і використанні різних, на перший погляд несумісних” материалов.Вернусь до сказаного розвинені в дитинстві якості, здібності супроводжують нас у подальшому житті.

Здатність творчо вирішувати завдання, здатність знаходити рішення на стику різних областей діяльності, самостійність, акуратність, посидючість, вміння зосередитися над завданням (і.т.д. і т.д. за списком) - адже всі ці якості необхідні для досягнення успіху в будь-якій сфері діяльності.

• Осваивание на практиці азів бізнесу.

В цьому відношенні особливо цікаві виставки-ярмарку.
Участь у них допомагає розвинути у дитини на практиці (!!!) розуміння необхідності конкурентоспроможності своєї роботи.

Учасник-дитина може відстежити безпосередньо, якими якостями володіють вироби, привабливі для покупців (або займають призові місця на конкурсі), що може порівняти з ними виконані аналогічні вироби, оцінити їх переваги і недоліки.

Також на практиці (на прикладі своїх робіт) дитина освоює поняття собівартості, ціни, рентабельності, маркетингу і.т.д. Для того, щоб виставити ціну на свої вироби на виставці ярмарку учаснику необхідно прорахувати собівартість витрачених матеріалів, врахувати додаткові фінансові витрати вартості тієї ж електроенергії та витрат на пошуки бісеру. Порахувати витрачений на виконання вироби час і визначити його вартість. При цьому, якщо виставлена ціна виробу буде дуже маленькою - вона не покриє витрат. Занадто високою - виріб не куплять. Тому необхідно переглянути ціни на аналогічні вироби на виставках, звичайних і інтернет-магазинах.
Так, безумовно з азами бізнесу школярі нині можуть ознайомитися у рамках факультативів шкільних програм. Але - засвоєне на практиці - засвоюється набагато краще, ніж просто почуті на уроці слова.

• Простота і доступність.

Заняття бісероплетінням не вимагають від людини, яка веде заняття (педагога, батьків) яких-небудь серйозних теоретичних знань. Необхідний мінімум (крім матеріалів) - бажання + наявність базових методичок з добре розробленими схемами виробів.

• Створення спільних занять для різних поколінь сім'ї.

Скажіть відверто - багато занять може запропонувати дитячий садок, школа, які були б однаково цікаві як дитині, так і мамі (бабусі, тітки)?

Бісероплетіння настільки захопило не тільки моїх маленьких майстрів, але і їх батьків, що при підготовці чергового етапу конкурсу Бісерна мозаїка я додала категорію учасників “Сімейна”, давши можливість виконувати конкурсну роботу найменшим учасникам спільно з батьками. 10.

Бісероплетіння - барвистий вид декоративно-прикладного мистецтва, існуючий у багатьох (якщо не у всіх) народів світу. Це дає можливість на заняттях порушувати питання історії та етнографії, створювати у дітей стимули для їх вивчення.

• І, нарешті, бісероплетіння дозволяє просто створювати красиві речі, прикраси, картини, деталі та предмети декору інтер'єру, і багато, багато іншого.

Сучасні батьки добре знають, що займатися з дитиною необхідно з самого раннього віку - розвиток пам'яті, уваги, мови, моторних навичок. Хтось щодня проводить з малюком майже справжні серйозні уроки, хтось включає розвиваючі елементи в звичайні повсякденні справи, а деякі батьки придумують своїм малюкам незвичайні веселі розвиваючі ігри.

Хлопці, до речі, з задоволенням спостерігають за процесом, деякі приєднуються, якщо не загострювати увагу на тому, що традиційно це заняття дівоче. Часто деякі роботи хлопчиків виходить навіть краще. Не знає меж фантазія маленьких хлопчиків приводить до того, що крім використання бісеру для виготовлення звичних прикрас, вони майструють з нього справжні іграшки.

Часто захоплення бісероплетінням багато хлопці зберігають надовго і з задоволенням проводять годинник за цим заняттям після шкільних уроків.

10. «Плетемо» настрій

Виготовлення бісерних прикрас - діяльність, яка унікальна перспективним баченням всього процесу. Продумуючи модель, хлопці добре представляють об'єкт своєї роботи. Діти опановують різними прийомами плетіння, вишивки і ткацтва, що стимулює самостійну творчу діяльність і, як наслідок цього, розвиток творчих здібностей та розкриття творчого потенціалу особистості. Вкладаючи в свою роботу любов і талант, хлопці створюють прості і наївні вироби, але в них проявляються їх погляди і почуття.

У процесі розвитку творчих здібностей школярів засобами бісерного плетіння відбувається переоцінка дітьми рівня наявних у них знань, умінь і навичок, підвищується особиста самооцінка і впевненість у своїх здібностях, повышется творча активність. За бажанням дитини бісер і намистини, немов елементи конструктора, можуть перетворитися на веселу іграшку, ошатне прикраса або новорічний сувенір. Таке заняття доступно і корисно для маленьких і невмілих рук. А головне, виріб з бісеру навіть у невмілих руках завжди виглядає яскраво, ефектно. Бісер приваблює дітей і яскравістю фарб і різноманітністю форм і розмірів, і простотою виконання найхимерніших виробів.

І у дітей, і у дорослих виникають дивні відчуття, коли маленькі намистинки на очах перетворюються на вишукані картини, витончені прикраси або забавні фігурки.

Бісероплетіння - відмінний спосіб прищепити дитині посидючість і акуратність. Це заняття розвиває фантазію та творчу уяву. Бісерні речі оригінальні, неповторні - і в цьому їхня привабливість. Готову вишивку можна вставити в рамку і повісити на стіну. Бісерні фігурки - відмінні подарунки близьким. Прикраси з бісеру - прекрасне доповнення до святкового плаття. Чудово, якщо у дитини виникне бажання поділитися з ким-небудь своїми навичками. Це не тільки корисне «повторення пройденого», але і набуття впевненості у власних силах. Напевно навколо збереться компанія однодумців. Бісероплетіння може виявитися дуже до речі довгими зимовими вечорами або в літній полудень, коли можна трохи відволіктися від галасливих занять і просто «сплести» настрій...

11. Розвиток кольоросприйняття навчаються на заняттях з бісероплетіння.

Сучасні дослідження в області кольору показують, що рівень колірної культури людини може чинити вплив на розвиток культури суспільства в цілому. Тому, розвиток здібностей учнів естетично сприймати і оцінювати колір представляється не менш важливим завданням, ніж розвиток у них математичних, технічних, музичних і інших здібностей. Завдання педагога полягає в тому, щоб сформувати у вихованців колірну культуру, навчити їх бачити світ у всьому різноманітті кольорів, використовуючи для цього великі можливості декоративно-прикладного мистецтва.

Декоративно-прикладне мистецтво дає широкі можливості для творчої самореалізації особистості. Потреба до самореалізації в підлітковому віці має величезне значення для розвитку особистості, збагачення внутрішнього світу дитини духовними цінностями.

У зв'язку з цим збереження і примноження традицій народного декоративно-прикладного мистецтва є однією з найбільш важливих завдань суспільства. Декоративне мистецтво як відображення історичної культурної спадщини народу, що активно впливає на формування особистості, смаку, виховує любов до батьківщини, є хорошим поштовхом для створення нових ідей.

Століттями кращі традиції та зразки виробів народного декоративно-прикладного мистецтва опрацьовувалися і передавалися з покоління в покоління як еталон краси, зразки смаку. Краса предметів, якими користувався людина у повсякденному житті, виховувала естетичний смак, змушувала цінувати прекрасне. У декоративно-прикладному творчості бісер є одним з найкрасивіших виразних матеріалів. Ні розпис фарбами, ні вишивання нитками не можуть зрівнятися з чаруючим райдужним блиском виробів з бісеру.Особливу увагу при вивченні декоративно-прикладного мистецтва та його образної мови слід приділяти кольору, так як він є об'єднуючим стрижнем сприйняття різних видів мистецтв, одним з важливих факторів формування та розвитку здатності кольоросприйняття.
Практика роботи показує, що в учнів підліткового віку відбуваються зміни в напрямках розвитку художніх інтересів. Слабшає тяга до звичних занять з малюнку, живопису, композиції і з'являється інтерес до роботи з різними матеріалами і техніками. Отже, роботу з об'єктами декоративно-прикладного мистецтва, зокрема, з бісером, можна розглядати не тільки як творчий процес, але і як процес самореалізації, саморозвитку особистості і, зокрема, розвитку здатності кольоросприйняття.

Також слід особливо відзначити, що робота з бісером як вид декоративно-прикладного мистецтва досі спеціально не розглядалася як засіб розвитку здатності кольоросприйняття учнів.

Можна припустити, що використання проблемного методу в процесі навчання і завдань, підтримують інтерес до процесу роботи з бісером, пробуджує бажання займатися даним видом діяльності, що є однією з умов ефективного розвитку здібностей кольоросприйняття. Робота з бісером дозволяє залучити дітей до творчої діяльності по створенню і освоєнню гармонійного середовища проживання людини, до розуміння її основних законів і правил, сенсу існуючі в ній традицій і здійснювати на цій основі формування системи духовно-моральних цінностей і уявлень про взаємозв'язку «людина-середовище». Цілеспрямоване навчання дітей на заняттях з бісероплетіння основ кольорознавства та застосування отриманих знань у практичній діяльності сприяють досить швидкому оволодінню прийомами розрізнення, вмінню поєднувати складні кольори у виробах з бісеру, що значно збагачує їх досвід художнього сприйняття світу і позитивно впливає на якість творчих робіт.

Можна припустити, що якщо розробити спеціальну методичну систему, яка буде включати в себе:

а) мети, завдання і змісту предмета ДПІ (бісероплетіння);

б) спиратися на дидактичні принципи; будуть використовуватися педагогічні форми проведення занять, методи, методичні прийоми; в) засоби забезпечення навчально-виховного та розвиваючих процесів (наочні посібники, таблиці тощо).

Тому педагог з бісероплетіння повинен поставити перед собою і вирішити завдання з розвитку здібностей кольоросприйняття у вихованців в процесі занять. Важливо, щоб дитина в процесі роботи з бісером оволодів способами композиційно-колірного рішення виробів з бісеру; навичками роботи з матеріалом, технікою бісероплетіння, що активно впливає на формування особистості дитини, збагачення її внутрішнього світу духовними цінностями, виховує любов до рідної культури і краю, є благодатним грунтом для фантазії.

ДОСЛІДЖЕННЯ

12. Методика діагностики початкового рівня розвитку умінь і навичок при роботі з бісером і стеклярусом

Дітям пропонується схема плетіння простих ланцюжків із зображенням напрямки і послідовність руху робочої нитки.

Варіант А - проста ланцюжок з одиночним петлеподібним елементом, варіант Б - ланцюжок з комбінованим елементом.

Діти виконують зразки плетіння протягом 20 хвилин.
Система оцінки виконаних зразків:
Схема А. Плетіння петлеобразное елемента:

• самостійне плетіння з опорою на схему;

• плетіння елемента з частковою опорою на схему, дозована допомога педагога;

• плетіння з допомогою педагога, без опори на схему.

Схема Б. З'єднання простих петлеобразных елементів комбінований елемент:

• самостійний аналіз з'єднувального вузла за схемою, перенесення на практику;

• аналіз з'єднувального вузла з дозованою допомогою педагога, виконання завдання з частковою опорою на схему;

• нездатність самостійно виконати на практиці завдання.

Якість низання
Нанизування бісеру на нитку з використанням голки:

• рухи точні, швидкі, без допомоги іншої руки;

• рухи повільні, часткова допомога іншої руки;

• нанизування бісеру на голку пальцями іншої руки.

Якість плетіння
Аналіз виконаних зразків:

• щільне нанизування, відсутність прогалин між елементами і намистинами у ланках ланцюжка, точне відповідність схеми плетіння;

• щільне плетіння, відсутність прогалин між елементами ланцюжка, часткове відповідність схеми плетіння;

• плетіння слабке, наявність прогалин між елементами і намистинами ланцюга, повна невідповідність схемою плетіння.

Час виконання завдання:

• завдання виконано у відповідності з обсягом відведеного часу, виконано плетіння 7-10 раппортов візерунка;

• завдання виконано у відповідності з обсягом відведеного часу, виконано плетіння 3-6 раппортов візерунка;

• завдання виконано у відповідності з обсягом відведеного часу, виконано плетіння 1-2 раппортов візерунка;

• завдання не виконано.

Рівні розвитку практичного навику

0 рівень (0-3 бали).
Відсутність навичок роботи з бісером і стеклярусом.
1 рівень (4-7 балів).
Середній - володіння навичками плетіння найпростіших ланцюжків з частковою опорою на технологічні схеми плетіння.
2 рівень (8-11 балів).
Високий - плетіння простих і складних виробів з опорою на технологічну схему плетіння і без неї.

13. Діагностика умінь і навичок учнів-членів гуртка на початковому періоді роботи з бісером.

Спільно з педагогом школи проведено психолого-аналітична діагностика учнів 4 класу. Оцінювалися такі якості як навчальні вміння і навички, цілеспрямованість, здібності до творчості, творчого мислення, самостійність, просторове і логічне мислення, вміння ставити цілі і досягати їх, акуратність, посидючість, вміння зосередитися над завданням і т.д.

Психодіагностичне обстеження учнів 4 «А» класу
Мета діагностики: дослідження рівня шкільної мотивації.
Використовувана методика: Анкета шкільної мотивації Н.Г.Лускановой.
Діагностується рівень шкільної мотивації (високий, середньо-високий, середній, середньо-низький, низький).
Хто проводив: педагог Соколова Л.В., керівник гуртка «Бісероплетіння» КорольоваЛ.Л., учениця 8 класу «А» Петренко Вікторія
Респонденти: учні 4 класу «А» у кількості 20 осіб.
Дата: жовтень 2015 - травень 2016 р
В результаті дослідження виявлено

Кіл-сть Уч-ся	Клас	Увага	Мислення	Логіка	Математичні здібності	Посидючість	Колективізм	Відповідальність	Відношення до навчання	Розкутий
15	4-а	10	8	7	6	4	6	5	11	12
%		5%	40%	35%	30%	20%	30%	25%	55%	60%

Психодіагностичне обстеження учнів 4 «А» класу, жовтень 2016 р.
Мета діагностики: дослідження рівня шкільної мотивації.

Протягом року за учнями-членами гуртка велося спостереження, аналізувати поведінку, ставлення до навчання. В результаті з'ясувалася зовсім інша картина, тобто: докорінно змінилося ставлення учнів до навчання, найяскравіше виявилися якості відповідальності, згуртувалася група, проявилися дружні стосунки, гуртківці більш розслабились, частіше стали брати участь в інтелектуальних конкурсах, змінилося ставлення до навчання, а найголовніше розвиваються пальці, роботи стали акуратніше і красивіше.

Діагностика умінь і навичок учнів-членів гуртка за підсумками навчального року

В результаті дослідження виявлено:

Кіл-сть уч-ся	Клас	Увага	Мислення	Логіка	Математичні здібності	Посидючість	Колективізм	Відповідальність	Відношення до навчання	Розкутий
20	4а	18	14	16	15	20	20	20	17	20
%		90%	70%	80%	75%	100%	100%	100%	85%	100%

Психодіагностичне обстеження учнів 4 «А» класу, травень 2016 р.
Мета діагностики: дослідження рівня шкільної мотивації
На підставі результатів даного дослідження можна зробити наступні.

ВИСНОВКИ:

Сформованість у дитини мотиваційної сфери відіграє найважливішу роль для його успішності в навчальній діяльності. Наявність у дитини мотиву добре виконувати всі пропоновані школою вимоги, показувати себе з найкращої сторони змушує його проявляти активність у відборі та запам'ятовування необхідної інформації.

На початковому рівні дослідження у 10% респондентів відзначається високий рівень шкільної мотивації, у 10% -середньо-високий, 20%- середній; це може говорити про те, що у більшості учнів класу є пізнавальний мотив, прагнення найбільш успішно виконувати всі пропоновані школою вимоги. Учні виконують вказівки вчителя, сумлінні і відповідальні, переживають, якщо отримують незадовільні оцінки. У свою чергу ці дані свідчать про ефективність роботи, що проводиться педагогами в освітньому процесі. У 40% респондентів відзначається середньо-низький, а у 20% - низький рівень шкільної мотивації, що може говорити про неохотном відвідування школи. На уроках часто займаються сторонніми справами, іграми. Перебувають у стані нестійкої адаптації до школи. Вони відчувають серйозні труднощі в навчанні: не справляються з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з вчителем. Школа нерідко сприймається ними як вороже середовище, тому учні можуть виявляти агресію, відмовлятися виконувати завдання, слідувати тим чи іншим нормам і правилам. Причиною зазначених змін може бути те, що до 3-4 класах їх потреба в позиції школяра є вже задоволеною і позиція школяра втрачає для них свою емоційну привабливість. У зв'язку з цим і вчитель також починає займати в житті дітей інше місце. Він перестає бути центральною фігурою в класі, здатної визначати і поведінку дітей, та їх взаємовідносини. Поступово у школярів виникає власна сфера життя, з'являються особливі інтереси.

Рекомендації психолога за результатами проведеного діагностичного обстеження РІВНЯ ШКІЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ учнів 4 "А" класу:
На підставі даних проведеної діагностики виявлено низький рівень шкільної мотивації у 4 учнів, у зв'язку з цим

КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ дітей РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:
Стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дітей через:
- організацію пізнавальних ігор на уроках,
- створення ситуацій цікавості,
- створення ситуацій опори на життєвий досвід,
-створення ситуацій успіху в навчально-пізнавальній та ігровій діяльності,
- підкреслення досягнень дитини,
- розгорнута оцінка результатів його діяльності,
- створення ситуації для творчого самовираження.
- створення особистої перспективи, що створює у дитини віру в свої можливості
- формування реально усвідомлюваних і реально діючих мотивів його поведінки.

Поряд з рекомендаціями психолога було вирішено організувати в цьому класі гурток «Бісероплетіння», і поспостерігати за розвитком учнів у процесі навчання. Учні протягом навчального року залучалися до участі у виставках творчості, виготовляли подарунки і сувеніри з бісеру, опановували основи бісероплетіння, переходячи від простого до складного плетіння, виявляли свою творчу фантазію і самостійність у виконанні робіт, вчилися працювати зі схемами, змінюючи їх за своїм бажанням і виявляючи творчу ініціативу. В результаті спостереження за учасниками гуртка в кінці першого року навчання проведена психодіагностика учнів.
Результати наступні:

У 30% респондентів відзначається підвищення рівня шкільної мотивації, у 40% - підвищився рівень мотивації з середнього на середньо-високий, 20%- на середній; це може говорити про те, що у більшості учнів класу з'явився пізнавальний інтерес до навчання, прагнення найбільш успішно виконувати пропоновані школою вимоги. Учні активно беруть участь у житті класу, школи, стали більш сумлінними та відповідальними, націлені на досягнення цілей і завдань. У респондентів, у яких відзначався середньо-низький, низький рівень шкільної мотивації, з'явився інтерес до навчання, посидючість, терпіння, здатність концентруватися на конкретному виконуваному завданні, покращилися такі якості, як увага, акуратність, старанність, відповідальність, вміння концентруватися.

Порівняльна діаграма
початкового та підсумкового рівня шкільної мотивації учнів

Кількість			Низький рівень			Ср. Низький			Середній			Середньо Високий			Високий
поч	підсум	поч		підсум	поч		підсум	поч		підсум	поч		підсум	поч		підсум
20	20	4		2	8		0	4		4	2		8	2		6
100%	100%	20%		10%	40%		-	20%		20%	10%		40%	10%		30%

Висновки і рекомендації

Проведена робота вчителя яка показала, що заняття бісероплетінням - необхідне і дуже важливе заняття для розвитку таких якостей
1. Розвивається просторове і логічне мислення;
2. Стимулюється самостійна навчальна діяльність;
3. Поліпшується координація рухів, гнучкість пальців;
4. Формується художнє уяву і естетичний смак;
5. Розвивається спостережливість;
6. Поліпшується зорова і рухова пам'ять;
7. Удосконалюється мова;
8. Підвищується особиста самооцінка і впевненість у своїх здібностях;
9. Розширюється кругозір;
10. Розвивається сумлінність і відповідальність;
11. Підвищується творча активність;
13. Вкладаючи в свою роботу любов і талант, хлопці створюють неповторні вироби, в них проявляються їх погляди і почуття.

Проведені дослідження показали, що регулярні заняття бісероплетінням дійсно сприяють розвитку дрібної моторики рук; надають позитивний вплив на загальний розвиток учнів, допомагають поліпшити ставлення до навчання, розвивають такі необхідні для школяра якості, як посидючість, акуратність, увагу, цілеспрямованість, колективізм, уміння концентруватися, ставити перед собою мету і досягати її. Бісероплетіння розвиває творчі здібності, формує художній і естетичний смак, розвиває фантазію та творчу уяву, допомагає підвищити особисту самооцінку і впевненість у своїх здібностях.
В результаті виконаної роботи я прийшла до висновку, що цілеспрямована, систематична та планомірна робота з розвитку дрібної моторики рук у дітей з допомогою бісероплетіння сприяє формуванню інтелектуальних здібностей, позитивно впливає на мовні зони кори головного мозку, а найголовніше - сприяє збереженню фізичного і психічного здоров'я дитину.
Дана робота має значення для роботи класних керівників щодо організації роботи з учнями. Рекомендується для роботи психологів у роботі з учнями, що мають труднощі у спілкуванні та навчанні. Керівникам позакласної роботи по залученню учнів в гурткову діяльність.

1.     Тема: Бісерне рукоділля як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

2.     Мета:

• Навчальна – ознайомити з історичними відомостями про походження, виробництво й застосування бісеру; ознайомити матеріалами та інструментами, необхідними для бісерного плетіння; дати короткі відомості про техніки виготовлення бісерних виробів;

• Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;

• Виховна – виховувати повагу до традицій українського народу; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

3.  Тип уроку: вивчення нових знань.

4.  Обладнання:

• Зразки виробів з бісеру;

• Ілюстрації з журналів, книжок;

• Роздатковий матеріал для груп;

• Картки самооцінки роботи на уроці;

• Таблички з кольоровими позначками;

• Бісер, січений бісер, стеклярус, голки, фурнітура для бісерних виробів.

5.  Орієнтовний план і методи уроку:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів (ознайомлення з епіграфом та висловами до уроку) – 3 хв.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів (бесіда) – 3 хв.

3. Вивчення нового матеріалу (інтерактивна технологія «Ажурна пилка») – 25 хв.

4. Закріплення нових знань (гра «Додатковий бал») – 5 хв.

5. Підбиття підсумків уроку (бесіда) – 5 хв.

6. Оцінювання результатів уроку (заповнення картки самооцінки роботи на уроці) – 3 хв.

7. Домашнє завдання – 1 хв.

 

Структура уроку

 1.     Мотивація навчальної діяльності учнів

 Пропоную учням епіграфи та вислови до уроку, які записані на дошці:

 

Бісер – це світ, у якому поєднуються найрізноманітніші сторони людського обдарування: майстерність виробника скла, вміння вишивальниці, фантазія художника.

 

Бісер, палаючий різними вогнями, дарує відчуття особливої радості, чарівності, загадковості.

 Зараз ми переживаємо «бісерний бум», який зв’язаний з тим, що відомі кутюр’є стали активно використовувати вишивку бісером у своїх моделях, а як аксесуари до них пропонують вишукані прикраси з бісеру.

 

За словами Коко Шанель, мода рано чи пізно виходить із моди, а стиль – ніколи. А що може бути стильніше за ексклюзивний, ручної роботи аксесуар?

       Протягом століть створювалось народне мистецтво, розмаїте й багатогранне. Виникло воно з любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби на тільки бачити і відчувати красу, а й творити її власними руками.

Бісероплетіння міцно займає своє місце поряд з іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва.

 

2.     Представлення теми уроку та очікуваних результатів.

 Оголошую записану на дошці тему уроку. Залучаю учнів до спільного визначення очікуваних результатів уроку.

Очікувані результати.  Після цього уроку учні зможуть:

• Розповідати про походження, виробництво та застосування бісеру;

• Характеризувати техніки виготовлення виробів з бісеру;

• Визначати види бісеру та добирати необхідні інструменти і матеріали;

• Відчувати і розуміти прекрасне.

Нагадую учням, що наприкінці уроку буду перевіряти наскільки вони досягли цих результатів.

 

3.     Вивчення нового матеріалу.

 Вправа «Ажурна пилка» виконується в кілька етапів, тому спочатку пояснюю учням порядок роботи (додаток 1).

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати новий матеріал за допомогою технології «Ажурна пилка». Під час роботи методом «Ажурної пилки» ви повинні бути готовими працювати в  різних групах.

4.     Спочатку ви працюєте в «домашній» групі.

5.     Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в «домашній» групі та отримаєте інформацію від представниць інших груп.

6.     Потім знову повернетеся в свою «домашню» групу для того, щоб поділитися тією ново. Інформацією, яку вам надали учасники інших груп.

 1-й етап (7 хв.):

Об’єдную учнів у 3-и групи («домашніх») і пропоную кожній учениці табличку з кольоровою позначкою (червоною, жовтою, зеленою, синьою) так, щоб кількість позначок різного кольору в кожній групі була приблизно однаковою. Роздаю завдання групам (додаток 2: завдання групі 1, завдання групі 2, завдання групі 3).

 

2-й етап (8 хв.):

Пропоную учням об’єднатися у 4 «експертних» групи так, щоб у першу увійшли учениці, що мають таблички з червоною позначкою і працювали у «домашніх» групах 1, 2, 3. друга «експертна група складається з учениць, що працювали в цих самих «домашніх» групах і мають таблички з жовтою позначкою, третя «експертна» група – мають таблички з зеленою позначкою, четверта – мають таблички з синьою позначкою.

Кожна з учасниць ознайомлює інших зі змістом опрацьованої нею інформації. «Експертна» група аналізує матеріал в цілому.

 

3-й етап (5 хв.):

       Учням пропонується повернутися «додому», щоб поділитися знаннями, отриманими в «експертній» групі. Причому треба намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі. Завдання «домашніх» груп на даному етапі – корекція та остаточне узагальнення всієї інформації.

Кожній групі даю картку «Схема обговорення» (додаток 3). Прошу висловитися представників кожної «домашньої» групи за даною схемою.

Коли учні висловляться, коротко розтлумачую питання , які здалися їм найскладнішими, якщо виникає потреба.

 

4. Закріплення нових знань учнів.

 Гра «Додатковий бал»

Гра проводиться в усній формі. Учням пропонується закінчити речення. За правильну відповідь додається один бал до оцінки.

1. «Фальшиві перли» по-арабські називали …  («бусер»).

2. Маленькі, злегка сплющені намистинки діаметром не більше 2 мм з отвором для нитки, називають … (бісером).

3. На скляних заводах бісер виробляють способами … (витягування та видування).

4. Короткі трубочки довжиною 2-3 мм, називають … (січеним бісером).

5. Для виготовлення бісеру використовують скло … (емальоване або пофарбоване прозоре).

6. Трубочки довжиною 5-10 мм, називають … (стеклярусом).

7. За способом низання розрізняють техніки низання … (в одну нитку, в дві нитки).

8. Простими називають вироби з бісеру, які … (виконані тільки однією технікою).

9. За виглядом бісерні вироби бувають … (щільні й ажурні).

10. Складними називають такі вироби, які … (виконані двома й більше техніками).

 5.  Підведення підсумків уроку.

 При підбитті підсумків звертаю увагу учнів на очікувані результати.

 Бесіда.

Запитання до учнів:

1. Як ви вважаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку? Чому ви так вважаєте?

2. Що сподобалося вам при роботі в технології «Ажурна пилка»?

3. Які труднощі виникали у вас протягом уроку?

4.  Що ви порадите однокласникам для подолання таких труднощів?

 6. Оцінювання результатів уроку.

 Пропоную учням оцінити свою роботу на кроці , виставивши собі від 0 до 2 балів за кожним з критеріїв, а також врахувати додатковий бал, отриманий під час гри, заповнивши картку самооцінки роботи на уроці (додаток 4).

 

7.  Заключне слово вчителя.

 Виготовлення виробів з бісеру завжди було одним із поширеніших і улюблених різновидів народної творчості. Ці витвори – це піднесений світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи.

      Бісероплетіння – захоплююче заняття, що має не тільки практичну користь.

 

8.  Домашнє завдання.

Підготувати інструменти та матеріали для роботи з бісером.

 

Ажурна пилка

«Домашні» групи

 1.     Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

2.     Вам бажано обирати в групі головуючого, тайм-кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, аби переконатися, що кожна розуміє зміст матеріалу.

 

«Експертні» групи

 1.     Після того, як вчитель об’єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася в вашій «домашній» групі.

2.     По черзі кожна має за визначений вчителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.

 

«Домашні» групи

 1.     Ви повертаєтесь «додому», де маєте поділитися інформацією, яку ви отримали від представників інших груп.

2.     Виробляєте спільні висновки та рішення.

Схема обговорення

1. Над яким завданням працювала група?

2. Що здалося найскладнішим під час його виконання?

3. Яку інформацію отримали після роботи в «експертних» групах?

4. Чи все з почутого від однокласників зрозуміло?

Картка самооцінки роботи на уроці

Прізвище, ім’я ___________________________________

Оцінить свою роботу на кроці, виставивши собі від 0 до 2 балів за кожним з критеріїв, а також врахуйте додатковий бал, триманий під час гри.

 

№ з/п	Критерії	Бал
1.	Я брала активну участь у роботі групи
2.	Я надавала підтримку іншим учасницям групи, заохочувала їх
3.	Я ретельно працювала над завданням
4.	Я доповідала класу про результати роботи групи
5	Я вдало узагальнювала думки і просувала групу вперед
6.	Додатковий бал (1 бал)

                                                                                                                 

Всього балів ______

АЛЬБОМ ЗРАЗКІВ БІСЕРОПЛЕТІННЯ

КОШИК З КВІТАМИ

 

  КАРТИНИ

 

КВІТИ

ВИСНОВКИ

Навчання-це праця душі, розуму та тіла. Будь-яка праця людини - це навчання, а навчання без творчості - це мука. Інтерес є найбільш діючим серед всіх мотивів. Це не значить, що навчати учнів слід тільки тому, що цікаво. «Трудове навчання-це образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко та прекрасно.» (В.Сухомлинський)

Основна мета трудового навчання –виховання творчої особистості, найповніший розвиток її інтересів, нахилів,здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Уроки обслуговуючої праці мають не тільки закріплювати і покращувати знання та практичні навички учнів, а й виявляти їхній творчий потенціал, розвивати творчі здібності, і надавати можливості реалізувати їхні творчі індивідуальності.

Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. На мій погляд, досягнути цього можна, створюючи інтерактивне середовище навчання та виховання, використовуючи різноманітні форми діяльності.

В умовах особистісно-зорієнтованого підходу до навчання не учень повинен пристосовуватися до стилю роботи вчителя, а вчитель зі своїм «арсеналом»форм, методів і засобів повинен знайти особистий підхід до учня. Застаріла формула«ми йдемо від знань (обов’язок виконати шкільний план)- до почуттів» повинна бути відкинута.

Яким би не був учень, необхідно йти від його інтересів і почуттів до шкільної програми, тобто діяти відповідно формули:

Важливим завданням у нових програмах є перерозподіл навчального матеріалу між класами у зв’язку з реформуванням середньої загальноосвітньої школи, її переходом до 12-річного циклу навчання.

У школі поважно створити атмосферу інтересу до знань, прагнення шукати, досліджувати, творити, вносити технічну кмітливість. Тому необхідно направляти педагогічний колектив на пошуки найрізноманітніших шляхів і прийомів підтримки творчих інтересів що вчаться у будь-якому вигляді їх діяльності, будь-якому напрямі. У організації процесу учення пропонується всемірно різноманітити самостійну роботу учнів, постійно удосконалювати способи їх творчої діяльності.

Фантазія, наука, праця і талант зливаються в один потік, що несе з собою невичерпні можливості розвитку творчості. І батькам немає підстави боятися бурхливого розквіту у підлітків фантазії. Треба лише, аби вона завжди зберігала зіткнення з життям, аби вона залишалася "поштовхом до роботи".

Кожен володіє здатністю логічно мислити і застосовувати її постійно, але лише небагато стають фахівцями з логіки або вдалими теоретиками. Тому педагог повинен набудовуватися і поводитися так, ніби весь клас складається з потенційних творців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Агостон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне. — М.: Мир, 1982.

2. Андреева В.М. Сучасні технології навчання. // Управління школою.-2004. жовт. (29). - (дод.). -С. 3 – 7.

3. Атутов П.Р.  Политехническое образование школьников/ П.Р. Атутов. – М.: Педагогика, 1986. - С. 8.

4. Атутов П.Р. Поляков В.А. Роль трудового обучения в политехническом образовании школьников/ П.Р. Атутов, В.А. Поляков. – М.: Просвещение, 1985 – 128 с.

5. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения ефективности педагогического исследования/ Ю.К. Бабанский. – М.: Педагогика, 1982. – 243 с.

6. Боголюбов В.И. Инновационные технологии в педагогике. // Школа технологий.-  2005. - № 1. - С. 38-60.

7. Виноградова Е. Бисер для детей: Игрушки и украше-ния. — М.: Зксмо; СПб„ 2005.

8. Ганенко А. П., Оформление текстовых и графических материалов: учеб. пособие / А. П. Ганенко, Ю. В. Милованов. – М. – 2001. – 352 с.

9. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання професійно-технічного закладу:[Монографія]/ Р.С. Гуревич. – К.: Школа, 1998. – 243 с.

10. Д.О. Тхоржевський.- [4-е вид.].– К.: Вища школа, 2000. – Ч. І. -229с.

11. Давидова О. Застосування сучасних методів навчання. // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2005. - № 1. -С. 16-19.

12. Державний стандарт освітньої галузі „Технології. (Трудове навчання)” // Трудова підготовка в закладах освіти.- 1996.- №2 – С. 2-6.

13. Дериева И. И. Использование Microsoft Office / И. И. Дериева // Диалектика. –Киев, 1996.

14. Дерпа А. Диференційовані тестові завдання з трудового навчання для учнів 5-7 кл. //Трудова підготовка в закладах освіти.- 2002.- №1. – С. 11-13.

15. Дидактика средней школы. / Под ред. Н.М. Скаткина . –[ 2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

16. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці:[Підручник] / В.Ц. Жидецький. – Л.: Афіша, 2002- 320 с.

17. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в современном ин-терьере. — К.: Будівельник, 1988.

18. Закон України „Про загальну середню освіту" // Освіта України. -2000.-№33. -21 серпня.

19. Коберник О. Дидактичні основи сучасного уроку трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. - №2. – С. 3-7.

20. Коберник О. Проектна технологія – модель особистісно орієнтованого трудового навчання. // Пед. Газета.-2005. - Трав. (№ 5). - С. 6.

21. Коберник О. Проектна технологіяна уроках трудового навчання// Сільська школа України – 2005. - жовтень (29 – 36). - С. 32-33.

22. Коберник О.М Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні: Навч.-метод. Посібник / За заг. ред. О.М.Коберника, Г.В.Терещука. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 212 с.

23. Коберник О.М. Трудове навчання в школі: проектно-технологічна діяльність. 5-12 класи / За ред. О.М.Коберника, О.М.Коберник, В.В.Бербец, Н.В.Дубова та ін. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 256, [1] с.: іл., табл. – (Серія «12-річна школа»).

24. Коберник ОМ. Методика організації проектно-техноло­гічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці. —Науковий світ, 2003.

25. Кравченко Т., Коберник О. Використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти.-2003. - №. 3. -С. 9-11.

26.  Литвинец З.Н. Забьітое искусство (о бисере) // Сделай сам. — М.: Знание, 1992. — №2. — С. 3-1

27. Петришин І., Леськів В. Шляхи реалізації завдань освітньої галузі «Технологія». // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - № 4. –С. 5 – 7.

28. Петров М. Информационные системы: учебник для вузов / М. Петров. – СПб: – 2001. – 688 с.