Виховна година Тема. «Гляди не забудь, - людиною будь!»

Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з профільним навчанням № 5

Виховна година

Тема. «Гляди не забудь, - людиною будь!»

Вчитель початкових класів

Жирова Н.В.

м.Артемівськ 2014

Тема. «Гляди не забудь, - людиною будь!»
Мета:формувати людські якості: доброту, ввічливість, чуйність,чесність; розвивати уяву, мислення, пам’ять, мовлення, словниковий запас, вміння висловлювати свою думку; виховувати бажання творити добро, приходити на допомогу іншим, співчутливість, порядність.

Обладнання:оповідання В.Сухомлинського «Добре слово», легенда, вірші, ситуації для роздумів, ілюстрація Сонечка та промінці до нього, портрет Мати Терези

Усміхнімось всім довкола:
Небу, сонцю, квітам, людям
І тоді обов’язково
День для нас привітним буде.

Вчитель - Нехай ця година принесе нам задоволення .

1 учень Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.

2-й учень. Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє,
Ця істина, як світ така стара,
А й досі на добро нас надихає.
3-й учень. Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити –
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у Світ добро творити.

Вчитель. Від рідної хати дитину
Веде у широкий світ
Ота єдина стежина,
Що дарує красу і цвіт.
Іди по тій стежці дитино,
Даруй любов і тепло,
І пам’ятай, ти – людина!
Вчись, думай, твори добро.

*Легенда про янгола
Вчитель. Коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини янгола охоронця. Уві сні янгол цілує дитину тричі: в чоло – аби вона зростала розумною; в личко – щоб була красивою; в груди – аби здоров’я, любов і доброта вселилися в її тіло, серце та душу.
(Обговорення легенди).

- До кожного прилітають янголи, але немає в світі людей з однаковими поглядами на життя. Всі ми повинні стати справжніми людьми, жити в мирі та злагоді. Гарна людина – то сонечко, яке зігріває всіх навколо своїми промінчиками.

4-й учень. Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
5-й учень. Бо доброта – не тільки те,
Що обіймає добре слово,
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
6-й учень. Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте слово доброти.

Вчитель. Доброта і милосердя потрібні людям . Люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через те, що не чують добре слово

*Оповідання В.Сухомлинського «Добре слово»

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота". 

Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка. 

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав: 

- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її. 

Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала: 

- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. 

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість. 

- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова. 

-Чи можна бажати людині доброго дня зі злим обличчям ? …

Вчитель. Кажімо більше добрих слів
Знайомим, друзям і батькам.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.

*Тулмачний словник:

Доброзичливість, привітливість, милосердя

*Дидактична гра «Оцініть вчинок»
Ситуація 1
Діти гуляли і побачили гойдалку. Всім захотілося на ній погойдатися. Першою сіла Таня, а Валя почала її розгойдувати. Підійшов Вова. Він теж хоче гойдатися.
- Що роблять дівчатка? (Одна тримає гойдалку, проганяє хлопчика. Він похнюпився)
- Чи правильно роблять дівчатка?
- Чи подобається хлопчику таке ставлення?
- Як би ви вчинили на місці дівчаток?
(Міркування дітей)

Ситуація 2
Зима. Дідусь йшов тротуаром, підковзнувся і впав. Петрик підійшов до дідуся, допоміг йому піднятися.
- Чи вірно вчинив хлопчик?
- Як би на його місці вчинили ви?
- Чому?
(Міркування дітей)

Ситуація 3
Олег і Вася запросили Катю покататися на санках. Катя боялася з’їжджати з гірки. Олег сказав, що це зовсім не страшно, і на підтвердження з’їхав сам. Катя сіла на санки. Але на середині гірки санки перекинулися, і дівчинка опинилися в снігу, сидить і плаче. Хлопчики пройшли повз неї.
- Чи можна назвати їх чуйними?
- Як би на їхньому місці вчинили ви?
(Міркування дітей)

Вчитель.Підсумковуючи цей вид роботи, я хочу пригадати слова , що сказала Мати Тереза: «І все ж таки віддай світу все найкраще, що в тебе є». Лікування потребують не тлише хворі,а й здорові люди, в яких душа є черствою.

*Тест «Хвилинка для роздуму»

Чи хотіли б ви знати, чи виховані ви діти? Для цього досить дати відповіді на запитання цього тесту. Якщо відповідь ТАК, поставте «+», якщо НІ, — «-»

1. Якщо виникає необхідність затриматися в школі, на прогулянці чи раптово піти з дому, — чи повідомляєш ти про це рідних (запискою, по телефону, через знайомих)?

2. Чи бувають випадки, що батьки займаються якось значною роботою в домі (генеральне прибирання, ремонт, прання), а ти йдеш на вулицю чи до друзів, щоб не «крутитися під ногами»?

3. Відклади на хвилинку книжку чи відірвися від телевізора, оглянь кімнату не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей, що лежать не на своєму місці? 

4. Чи можеш ти, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження батьків, сестер, інших близьких?

5. Те, що тобі необхідно (купити м'яч, ляльку, джинси чи кросівки), ти напевне знаєш добре. А чи відомо тобі, які речі терміново потрібні матері чи батькові? Коли вони збираються їх придбати?

6. Чи буває так, що крім маминого чи татового доручення, ти виконуєш яку-небудь роботу «від себе, за своєю ініціативою»(наприклад, тебе просили підмести підлогу в коридорі, а ти, крім цього, все взуття привів до ладу).

7. Батьки пригощають тебе бананами, тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти перевіряєш, чи дісталося смачненьке дорослим?

8. У батьків вільний вечір. Вони збираються в гості чи в кіно. Чи демонструєш ти своє небажання залишитись вдома (просиш їх, щоб не йшли; вимагаєш взяти з собою, говориш, що тобі страшно, або мовчки сидиш із незадоволеним обличчям)?

9. У вашому домі — дорослі гості. Чи доводилося рідним доводити тобі, що потрібно займатися якоюсь справою, не заважати дорослим, не втручатися у їх розмову?

10. Чи соромишся ти вдома, в гостях чи в театрі подати мамі чи сестрі пальто чи дати руку, коли ви виходите з транспорту?

Всього 10 запитань. Якщо ти дуже гарний син чи донька, знаки повинні стояти такій послідовності:

+ - - + + + + - - - .
Якщо картина вийшла зовсім навпаки, ти повинен серйозно замислитися над тим, якою людиною ти ростеш.

Якщо ж тільки дещо не збігається, — не засмучуйся, справу можна виправити , будь тільки уважним до своїх близьких.

Добігає кінця наша зустріч. Спасибі вам за роботу, за доброту, чуйність, порядність.
- Погляньте на дошку, що ви на ній бачите? (Сонечко)
- Але на ньому не вистачає тепла. Чому?
- Вірно, бо воно без промінців. Отже візьміть кожен один із промінчиків на моєму столі і прикріпимо їх до сонечка, називаючи при цьому людську якість, вчинок, який би міг зігріти людську душу.

Вчитель:

Дорослішають діти, сивіють матері-

Такий закон життя.

Але ніколи не старітиме

Наша квітуча земля.

Її майбутнє – у ваших руках.

Хочеться закінчити годину спілкування словами: «Поспішайте творити добро»