Мероприятие,,Мова калинова"

Тема свята: Рідна мова калинова.

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, плакати ,музичний супровід.

Хід свята

На середину зали виходять  хлопчик, дівчинка і ведучі в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику.

Дівчинка. 

Добрий день вам,

Добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Хлопчик.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром,

Для людей відкрита

Зала наша біла,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

(Діти кладуть коровай на стіл)

Ведуча№1: Дорогі діти, запрошуємо вас до нашого свята, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.

Ведуча№2: У нашій залі сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Україна – золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Ведуча№1:Ви напевно вже знаєте, яка красива наша мова, ніжна, лагідна, наспівна. Вона ллється ніби річечка, переливається різними барвами. Наш народ з любов’ю оспівує свою рідну мову, її красу й велич.

Дівчинка:

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Ведуча№1:Мово українська, просимо тебе завітати до нас на свято.(оплески)

(Виходить дівчинка –українська мова)

Українська мова: Дякую вам за добрі слова, за те що поважаєте і цінуєте. Я рада побувати на вашому святі.

Хлопчик:

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

2-га дитина.

В  ній стільки слів,  що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань

3-тя дитина.

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
4-та дитина

Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
5-та дитина

У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
6-та дитина

От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом

Ведуча№2:Українська мова зявилась дуже давно.

1-ий учень: Історія української мови, як і самого народу, вельми трагічна. Але тернистий шлях її довів, що наша мова, нездоланна, заслуговує на пошану з боку інших.
2-ий учень: Українська мова розвивалася століттями. З нею наш народ розвивався. Але прийшло лихо, чужинці, які завжди заздрили Україні захотіли її захопити, а Українську мову знищити.

3-ій учень: Наших людей знищували різними способами і вивозили за межі рідної землі на чужину, на вірну смерть. Але Україні мова дуже потрібна. Тому що вона прекрасна, чудова, найрідніша і недарма у світі тебе вважають однією з милозвучних мов.

4-ий учень: Чого тільки не застосували губителі нашої мови! І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою і підлаштовували її під іншу мову - а вона таки живе. "Не вмирає душа наша!".

5-ий учень: Нам її передали наші діди і батьки, і ми повинні берегти цей найцінніший скарб.   

6-ий учень: Український народ сильний, відважний, працьовитий. Береже мову, розмовляє нею,працюючи співає пісні. Довгими вечорами жінки і дівчата вишивали рушники, співаючи:

Два кольори, мої два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори, мої два кольори,
Червоний – то любов, а чорний – то журба.

Ведуча№1: Пісні – це національний дар, яким ми можемо пишатися. Завдяки пісні ми можемо передати свої почуття, переживання, радість і смуток, любов і гнів. Учені українську мову за милозвучність вважають серед європейських мов другою (після італійської). Цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

Українська мова: Тож давайте заспіваємо, дорогі дівчатка.

(Дівчата співають пісню:Я маленька Українка)

Ведуча№2: Діти,ви ще маленькі, але кожен з вас знає, що наша Україна славиться своїми народними символами. Назвіть їх.

Ведуча№1: Символами України завжди були хліб, рушник калина та верба.

(вірші)

Ми з Данилом біля річки
Посадили дві вербички.

А вони сплелись гілками,
Обнялись, немов руками.

Та й стоять, як ті сестрички,
На леваді, біля річки.

Ще й листочками кивають,
Наче в гості зазивають.

Серед поля, край села

Калинонька зацвіла

Ніби дівчина в віночку

У вишиваній сорочці

Русу косу заплела.

Дівчинка ведуча:Кожна пора дарує свою красу: весна – ніжні білі квіти, осінь – червоні ягоди. Важко уявити сільське подвір’я, де б не ріс кущ. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України».

Хлопчик ведучий:В народі кажуть: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Часто матері колихали своїх маленьких діток, сидячи під калиною. А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, то прикрашали його калиною.

(Дівчата водять хоровод: Ой є в лісі калина)

Ведуча№2:А чи знають діти в залі українську мову?

Ведуча№1:Пропоную пограти в гру,,Додай словечко”

Наша рідна Батьківщина,

Мальовнича (Україна),

В ній – ліси, степи і гори,

Ще й Азовське ( море),

Українці – люди добрі,

Ще й відважні і (хоробрі),

Вславили на всі віки,

Батьківщину (козаки).

Наші діточки кмітливі,

Працьовиті й (неліниві),

Україну поважай,

І люби свій рідний (край)

Ведуча№2: Молодці.

Український народ-веселий народ.

Окрім звичайних пісень, ще є і жартівливі.

(Сценка –пісня ,,Грицю,Грицю,до роботи.)

Грицю, Грицю, до роботи - В мене порвані чоботи.
Грицю, Грицю, до телят - В мене ніженьки болять.
Грицю, Грицю, молотити - Я нездужаю робити.
Грицю, Грицю, врубай дров - Кахи, кахи - не здоров.
Грицю, Грицю, роби хлів - Кахи, кахи - щось охрип.
Грицю, Грицю, іди їсти – Ой, чикайте, де б тут сісти?

Ведуча№1:Пропоную далі веселитись. Адже українська мова багата і чудова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

Пропоную вам послухати смішинки-веселинки.

Учень№1:СХОЖІ

Зайшов ослик до садка

І зірвав листок з дубка.

А Іванко із городу:

—Нащо нищиш ти природу?

І мерщій побіг в садок, Вирвав з коренем дубок, Замахнувся на ослиська:

—Не підходь до саду й близько!

А осел з-за огорожі:

—Ми з тобою, хлопче, схожі!

Грицько Бойко

Учень№2:ХТО КРИЧАВ?

Йшов з лікарні Гнат селом,

А дружки й спитали:

—Що, брат, боляче було, коли зуба рвали?

—Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло...

—А чого ж ти так горлав в лікаря щосили?

—Так то ж лікар заволав, бо я став брикаться, йому щипці поламав

і... вкусив за пальця!

Грицько Бойко

Учень№3:ФУТБОЛІСТИ

Грали на подвір'ї хлопчаки в футбол.

Петрик як ударив І відразу — «гол»!

М'яч в чужу квартиру

Тільки зашумів: Пауза у хлопців, Петрик занімів.

Йде дідусь Кирило І несе м'яча:

—Чий це, признавайтесь! — Та гравці мовчать.

—А вікно розбилось? — Зважився Андрій.

Дід мугикнув: — Ціле.

— Ціле? Значить, мій!

С. Гриценко

Учень№4: ПОТРІБНИЙ МАЙСТЕР

Підійшла до мами Ліда-щебетуха:

—Вередує лялька! Вже мене не слуха...

Скільки не просила, мов не чує Ната,

Навіть і не дума Очі відкривати.

Мама доні: — Завтра Понесем до діда,

Він відремонтує...

—Добре,— каже Ліда,

— Хай відремонтує

І мене, як схоче,

Бо розплющить вранці

Теж не можу очі.

С. Гриценко

Ведуча№2: А ми продовжуємо веселитись. Пропоную пограти у гру,,Зайчик”

(Гра: ,,Зайчик”)

Українська мова: Як же добре і весело мені у вас. Які діти розумні та талановиті.

Ведуча№1: Мово, а ставай у танок разом з дітьми.

(Хлопці і дівчата танцюють укр.танець)

Ведуча№2: Шкода, що так скоро плине час.  А на останок, хочеться подарувати подарунок нашій мові, нашій Батьківщині чудову українську пісню. Вставайте всі гості, та співай-мо з нами.

(Всі співають пісню:Україно це я)

Ведуча№:1 Діти,ми пишаємось вами. Ви справжні українці і україночки. Доказом цього став ваш чудовий виступ. Вами також милувались ваші батьки. І зараз хочеться надати слово нашим шановним батькам.

Ведуча№:1

Вже кінчилось свято.

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні.

ВСІ  разом. Щастя, миру і добра!