Програма освітньої галузі «Математика» з елементами корекції для учнів 5-10 класу з ДЦП та іншими порушеннями опорно-рухового апарату.

Навчальні предмети

Класи

5

6

7

8

9

10

Математика

4,5

4,5

Алгебра

2,5

2

2

2

Геометрія

1,5

2

2

Разом

4,5

4,5

4

4

4

4

ТТема

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

11.

2

Повторення за початкову школу: додавання і віднімання багатоцифрових чисел, числові вирази, що містять три-чотири дії (додавання, віднімання) з дужками і без них.

Учень:

розпізнає натуральні числа у межах 1000; пояснює способи перевірки обчислень;

знає напам’ять таблиці множення чисел; дотримується правил знаходження значення виразу зі змінною;

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; систематизація і узагальнення відомостей про натуральні числа; вдосконалення обчислювальних навичок; проявляє пізнавальний інтерес до виконання нових завдань; навчається самостійно контролювати розв’язування математичних завдань; використовує набуті знання в житті.

Мовленнєвий розвиток:

удосконалює та збагачує кількість знань про різні предмети та явища; розвиває вміння виявляти спільне та відмінне між ними; об’єднує пред-мети в групи за спільними ознаками, називає їх певним узагальнюючим словом.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

2

2 2

16

Натуральні числа і дії над ними. Запис натуральних чисел. Розряди і класи натуральних чисел. Порівняння і округлення натуральних чисел. Знаки “”. Основні геометричні фігури: точка, пряма, площина, відрізок, промінь. Вимірювання довжини відрізка. Побудова відрізка даної довжини. Ламана, довжина ламаної. Шкали. Види шкал. Позначення натуральних чисел на прямій.

Учень:

має уявлення про натуральне число, числовий та буквенний вираз; знає назви розрядів і класів; порівнює натуральні числа; називає розряди і класи натуральних чисел; використовує знаки “”; будує відрізок заданої довжини, позначає натуральні числа на прямій.

Сенсомоторний розвиток: будує відрізок, промінь, точку, пряму; ви-мірює довжину відрізка; будує відрі-зок заданої довжини; позначає нату-ральні числа на прямій; будує ламану.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; розпіз-нає основні геометричні фігури: точку, пряму, площину, відрізок, про-мінь; засвоює розряди і класи нату-ральних чисел; порівнює і округлює натуральні числа; усвідомлює використання знаків “”.

Мовленнєвий розвиток: орієн-тується в змісті запитання; пояснює окремі вирази; використовує засвоє-ний словник у своєму мовленні.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізу-вати навчальний матеріал, порівню-вати, узагальнювати, планувати та контролювати власні дії.

3 3

25

Додавання і віднімання натуральних чисел. Переставна і сполучна властивості додавання. Розв’язування текстових задач. Числові вирази. Буквенні вирази та їх значення. Формули. Рівняння. Розв’язування рівнянь. Приклади розв’язування текстових задач за допомогою рівнянь. Кут. Вимірювання і побудова кутів. Транспортир. Види кутів: гострий, тупий, розгорнутий, прямий. Бісектриса кута.

Учень:

виконує дії додавання та віднімання натуральних чисел; знаходить значення числових та буквенних виразів; використовує формули під час виконання завдань; розв’язує найпростіші рівняння.

Сенсомоторний розвиток: користується креслярськими інструментами для вимірювання кутів; виконує завдання на побудову кута та його вимірювання.

Пізнавальна діяльність: вчиться зображувати геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транс-портира; розрізняє і наводить прик-лади числових та буквенних виразів; орієнтується в межах теми; пояс-нює формули; розв’язує найпростіші рівняння, приклади, текстові задачі за допомогою рівнянь.

Мовленнєвий розвиток:

орієнтується в змісті розповіді; пояснює окремі вирази; удосконалює та збагачує свій словниковий запас; переказує та пояснює прослуханий чи прочитаний тематичний матеріал; формулює властивості арифметичних дій; описує поняття: кут, бісектриса кута, рівняння, розв’язок рівняння; пояснює, що означає розв’язати рівняння; використовує засвоєні поняття у власному мовленні.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналі-зувати навчальний матеріал, порів-нювати, планувати та контролювати власні дії; знаходити причинно-на-слідкові зв’язки, діяти за аналогією.

4 4

19

Множення і ділення натуральних чисел. Переставна, сполучна і розподільна властивості множення. Приклади на всі дії з натуральними числами. Розв’язання текстових математичних задач. Ділення з остачею. Квадрат і куб числа.

Учень:

виконує дії множення та ділення з натуральними числами; розв’язує нескладні лінійні рівняння; виконує ділення з остачею і записує результат; розв’язує нескладні текстові математичні задачі, що вимагають використання залежностей між величинами (швидкість, час і відстань; ціна, кількість і вартість тощо).

Сенсомоторний розвиток: орієнтується на робочому місці, в зошиті, підручнику.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; форм-улює означення переставної, сполуч-ної і розподільної властивостей множення; виконує приклади на всі дії з натуральними числами; оволодіває способами розв’язання текстових математичних задач; навчається аналізувати залежності між величинами (швидкість, час і відстань; ціна, кількість і вартість тощо); виконує ділення з остачею; знаходить квадрат і куб числа.

Мовленнєвий розвиток: використовує засвоєні поняття у власному мовленні; називає одиниці виміру довжини, площі, об’єму; відповідає на запитання.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

5 5

6

Геометричні фігури і величини. Прямокутник, квадрат, та їх периметри. Трикутник, його периметр. Види трикутників. Ознайомлення з многокутником. Площа квадрата, прямокутника. Одиниці вимірювання площі. Обчислення площ за формулами. Прямокутний паралелепіпед, його виміри. Куб. Одиниці об’єму. Об’єм прямокутного паралелепіпеда. Об’єм куба. Обчислення об’ємів.

Учень:

знає назви найпростіших геометричних фігур та їх основних елементів; знає одиниці вимірювання довжини, об’єму, площі; використовує формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба під час обчислень; будує прямокутник за допомогою креслярських інструментів; знаходить периметр многокутника.

Сенсомоторний розвиток: будує прямокутник, квадрат, трикутник на папері в клітинку; виконує завдання на вимірювання площі, об’єму й обчислює площі та об’єм за формулами.

Пізнавальна діяльність: формуються на наочно-оперативно-му рівні уявлення про основні геометричні фігури та їх властивості; засвоює необхідні формули; оволодіває вміннями обчислення площі та об’єму за формулами.

Мовленнєвий розвиток: називає одиниці вимірювання; орієнтується у змісті розповіді; записує і пояснює формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба; пояснює окремі терміни.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією

6 6

24

Звичайні дроби. Дробові числа. Звичайні дроби. Правильні і неправильні дроби. Мішані числа. Порівняння звичайних дробів з однаковими знаменниками. Додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками.

Учень:

має уявлення про звичайний дріб, дробове число; знає означення правильного і неправильного дробів; читає і записує звичайні дроби; виділяє цілу і дробову частину з неправильного дробу; перетворює мішаний дріб у неправильний; порівнює, додає, віднімає звичайні дроби з однаковими знаменниками;

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; вивчає поняття дробові числа, звичайні дроби; розрізняє правильні і неправильні дроби; виконує додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками.

Мовленнєвий розвиток:

орієнтується в умові задачі; дає відповіді на запитання задачі; володіє засвоєними математичними термінами; пояснює окремі виконання завдання; читає і записує звичайні дроби; записує числа (половина, чверть, одна п’ята) у вигляді звичайного дробу; формулює повну логічну відповідь на запитання учителя.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією

7 7

32

Десятковий дріб. Запис і читання десяткових дробів. Порівняння і округлення десяткових дробів. Додавання і віднімання, десяткових дробів. Знаходження дробу від числа та числа за його дробом. Множення і ділення десяткових дробів.

Учень:

порівнює десяткові дроби; записує числа (половина, чверть, одна п’ята та ін.) у вигляді десяткового дробу; виконує додавання і віднімання десяткових дробів; округлює десяткові дроби до заданого розряду; ; виконує множення і ділення десяткових дробів

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; записує і читає десяткові дроби; виконує приклади на додавання і віднімання десяткових дробів; знаходить число за його дробом; навчається розв’язувати текстові математичні задачі раціональним способом.

Мовленнєвий розвиток:

орієнтується в умові задачі; читає і записує десяткові дроби.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

8 8

20

Відсотки. Знаходження відсотків від даного числа. Знаходження числа за його відсотками.

Ознайомлення з масштабом. Середнє арифметичне, його використання для розв’язування текстових математичних задач. Розв’язування текстових математичних задач.

Учень:

знаходить відсоток від даного числа та число за його відсотком; знаходить середнє арифметичне кількох чисел

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: орієнтується в межах теми; знає, що таке відсоток; вчиться розв’язувати текстові математичні задачі на знаходження відсотка від числа та числа за його відсотком.

Мовленнєвий розвиток: читає і записує умову задачі на відсотки.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією

9 9

13,5

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року. Учень:

розв’язує складені задачі на дії різного ступеня; рівняння виду: 15 – х = 30 – 10, х+312 = 654, 792 – х = 217, х – 152 = 500; описує поняття кут, прямокутник, квадрат, коло, радіус, периметр (трикутника, прямокутника, квадрата, многокут-ника); виконує малюнки геометри-них фігур за допомогою креслярсь-ких інструментів; позначає точки, кути і відрізки многокутників буква-ми; розв’язує нескладні текстові ма-тематичні задачі, що вимагають ви-користання залежностей між величи-нами (швидкість, час і відстань; ціна, кількість і вартість тощо); вико рис-товує формули площі прямокутника, квадрата, об’єму прямокутного пара-лелепіпеда та куба під час обчислень; порівнює, додає, віднімає дроби.

Особистісний розвиток:

відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, удосконалюється внутрішньомис-леннєва діяльність; спостерігаються позитивні зрушення у розвитку мов-леннєвого опосередкування; спілку-ється з товаришами; дослухається до думки товариша, враховує його інтереси; збагачує та систематизує знання про навколишню дійсність; спостерігається прагнення доводи-ти до логічного завершення розпо-чату справу; формуються вміння самостійно виконувати завдання та перевіряти отриманий результат; навчається адекватно оцінювати виконання завдання; актуалізується інтерес до занять.

Тема

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

11

Подільність чисел. Парні і непарні натуральні числа. Подільність чисел. Ознаки по-дільності на 2, 5 і 10. Ознаки поділь-ності на 3 і 9. Прос-ті і складені числа. Таблиці простих чисел. Розкладання чисел на прості множники. Спільні дільники кількох чисел. Найбільший спіль-ний дільник (НСД). Взаємно-прості числа. Спільне кратне кількох чисел. Найменше спільне кратне (НСК).

Учень:

розпізнає парні і непарні числа; має уявлення про подільність чисел; знає ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10; розкладає натуральні числа (у межах тисячі) на прості множники; вчиться користуватися ознаками подільності чисел на 2, 3, 5, 9, 10; знаходити спільні дільники та спільні кратні двох-трьох чисел;

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттям парні і непарні числа; орієнтується в межах теми; навчається знаходити НСД і НСК.

Мовленнєвий розвиток:

формулює (за допомогою вчителя) означення дільника, кратного, прос-того і складеного чисел, найбільшого спільного дільника і найменшого спільного кратного; використовує засвоєні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією

2.

33

Звичайні дроби. Додавання і віднімання звичайних дробів. Множення і ділення звичайних дробів. Повторення відомостей про зви-чайні дроби. Ос-новна властивість дробу. Скорочення дробу. Найменший спільний знамен-ник. Зведення дро-бів до спільного знаменника. Порів-няння дробів. Дода-вання і віднімання звичайних дробів. Множення цілих і дробових чисел. Знаходження дробу від числа. Взаємно обернені числа. Ді-лення дробів. Ді-лення цілих і дро-бових чисел. Зна-ходження числа за його дробом. Пере-творення звичай-них дробів у десят-кові і навпаки.

Учень:

застосовує основну властивість дробу до скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника; додає і відмімає звичайні дроби; порівнює дроби; вчиться записувати звичайні дроби у вигляді десяткових і навпаки; розв’язує основні задачі на дроби; знаходити дріб від числа та число за його дробом; застосовувати основну властивість дробу до скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника; виконує множення і ділення звичайних дробів; порівнює дроби.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання; ілюструє основну властивість дробу на прикладах.

Пізнавальна діяльність: формуються уявлення про звичайний дріб; засвоює основну властивість дробу, правила додавання і віднімання звичайних дробів, правила знаходження дробу від числа та числа за його дробом; правила множення і ділення дробів.

Мовленнєвий розвиток: читає і записує звичайні дроби; використовує засвоєні математичні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

3.

26

Відношення і пропорції. Відношення. Основна властивість відношення. Пропорції. Члени пропорції. Основна властивість пропорції. Розв’язування рівнянь на основі властивості пропорції. Відсоткове відношення двох чисел. Пряма і обернена пропорційна залежність. Коло. Довжина кола. Круг. Площа круга. Круговий сектор. Ознайомлення із стовпчастими та круговими діаграмами.

Учень:

знає означення пропорції, відношення;

знаходить невідомий член пропорції; розв’язує задачі на пропорційні величини; використовує основну властивість пропорції для розв’язування; вчиться будувати коло, круг; має уявлення про стовпчасті та кругові діаграми.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання; ілюструє основну властивість пропорції і відношення на прикладах.

Пізнавальна діяльність: форму-ються уявлення про відношення, пропорцію, пряму (і обернену) про-порційність величин; засвоює основ-ну властивість пропорції; навчаєть-ся розв’язувати задачі на викорис-тання прямої (і оберненої) пропор-ційних залежностей; ознайомлюєть-ся з стовпчастими та круговими діа-грамами; набуває вмінь використову-вати засвоєні зання в практичній діяльності.

Мовленнєвий розвиток: називає основні властивості пропорції і відношення; читає та записує рівняння; обґрунтовує розв’язування задач на пропорційні залежності.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізував-ти навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

4.

72

Раціональні числа та дії над ними. Додатні та від’ємні числа. Протилежні числа. Модуль числа. Відстань між двома точками на коор--динатній прямій. Цілі числа. Порів-няння раціональних чисел. Знаки “”, “”. Додавання додатніх та від’єм-них чисел. Власти-вості додавання, віднімання раціо-нальних чисел. Заміна віднімання додаванням. Мно-ження та ділення раціональних чи-сел. Квадрат і куб від’ємного числа. Властивості мно-ження. Розкриття дужок. Ділення ра-ціональних чисел. Використання зако-нів арифметичних дій для реалізації обчислень. Коорди-натна площина. Абсциса і ордината точки

Учень:

має уявлення про додатні та від’ємні числа; протилежні числа, модуль числа; знає правила виконан-ня чотирьох арифме-тичних дій над додат-німи та від’ємними числами; знаходить і записує число проти-лежне даному; знає властивості моження; знає правила розкрит-тя дужок і зведення подібних доданків; називає координати точок; порівнює раці-ональні числа; вико-нує додавання і відні-мання, множення і ділення раціональних чисел; розв’язує текстові математичні задачі.

Сенсомоторний розвиток: будує координатну пряму; зображує раціональні числа на координатній прямій; знаходить і записує координати точок на прямій; будує координатну площину; визначає абсцису і ординату точки; виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: розширює уявлення про число шля-хом введення від’ємних чисел; знає, що нуль не належить ні до додатніх ні до від’ємних чисел; розрізняє до-датні і від’ємні числа; набуває уяв-лень про модуль числа; навчається виконувати додавання додатніх та від’ємних чисел; вивчає властивості множення; оволодіває вміннями по-рівнювати раціональні числа.

Мовленнєвий розвиток: називає і записує додатні та від’ємні числа, число 0, протилежні числа, модуль числа; розрізняє та читає додатні та від’ємні числа; називає точки на координатній прямій; обґрунтовує використання знаків “”, “”; знає і називає координати точки; обґрунтовує розв’язування текстових математичних задач.

5.

15,5

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: має уявлення про додатні та від’ємні числа; протилежні числа, модуль числа; знає правила виконання чотирьох арифметичних дій над додатніми та від’ємними числами; знаходить і записує число протилежне даному; розрізняє додатні і відємні числа; називає координати точок.

порівнює раціональні числа; виконує додавання і віднімання, множення і ділення раціональних чисел; обчислює значення числових виразів, що містять додатні і від’ємні числа; розв’язує текстові математичні задачі; виконує арифметичні дії з десятковими дробами за допомогою мікрокалькулятора; округлює десяткові дроби до заданого розряду; знаходить дріб від числа та число за його дробом; записує відсотки у вигляді десяткового дробу; знахо-дить середнє арифметичне кількох чисел; має уявлення про подільнсть чисел; знає означення дільника, крат-ного, простого і складеного чисел, НСД і НСК; використовує ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10 під час виконання завдань; знає основну властивість дробу; пам’ятає правила додавання, віднімання, множення і ділення дробів; застосовує основну властивість дробу до скорочення дробів і зведення дробів до спільного знаменника; додає, віднімає та вико-нує дії множення і ділення звичайних дробів; розв’язує основні задачі на дроби та складені задачі на 2-3 дії; має уявлення на наочно-оператив-ному рівні про градусну міру кута, рівні кути, рівні фігури; знає назви найпростіших геометричних фігур та їх основних елементів; вимірює кути транспортиром; будує кут із заданою градусною мірою, користуючись транспортиром; виконує малюнки геометричних фігур за допомогою лінійки та косинця.

Особистісний розвиток:

відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується мовленнєвий розвиток, розвивається довільна пам’ять та увага, дотримується вимог вико-нання завдання, виявляє бажання до самостійного виконання завдань, спостерігаються позитивні зрушен-ня у розвитку мовленнєвого опосе-редкування; активно спілкується з товаришами та однолітками, нама-гається адекватно оцінювати вико-нання завдання; збагачує та систе-матизує математичні знання; актуа-лізує інтерес до певних занять; поглиблюються більш стійкі інтереси та уподобання.

Тема

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

11

Рівняння. Корені рівняння. Розв’язування рівнянь. Рівносильні рівняння. Основні властивості рівнянь. Лінійні рівняння з однією змінною. Вирази Найпростіші перетворення виразів: розкриття дужок, зведення подібних доданків.

Учень:

має уявлення про рівняння, корінь рівняння, рівносильні рівняння; розуміє зміст вимоги “розв’язати рівняння”; знає правила перенесення членів рівняння з однієї частини в іншу;

розв’язує лінійні рівняння та нескладні текстові задачі на складання рівнянь.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: збагачує і систематизує відомості про рівняння, корені рівняння; оволодіває уявленнми про рівносильні рівняння; навчається розв’язувати рівняння та використовувати засвоєні зання в самостійній діяльності.

Мовленнєвий розвиток: обґрунтовує розв’язування не склад-них рівнянь з однією змінною та за-стосовує їх до розв’язування тексто-вих математичних задач; формулює основні властивості рівняння; читає та записує рівняння; обґрунтовує розв’язування задач на складання рівнянь.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

2.

37

Цілі вирази. Вирази із змінними. Цілі раціональні вирази. Поняття про степінь з натуральним показником. Тотожні перетворення виразів. Одночлен. Стандартний вигляд одночлена. Піднесення одночлена до степеня. Степінь та його властивості. Степінь з натураль-ним показником. Властивості степе-ня. Вирази із степе-нями. Одночлен. Піднесення одно-членів до степеня. Множення одно-членів. Ознайом-лення з многочле-ном. Додавання і віднімання много-членів. Стандар-тний вигляд много-члена. Многочлени. Сума і різниця многочленів. Множення много-членів. Добуток многочлена та одночлена. Добу-ток многочленів.

Учень:

має уявлення про вираз із змінними, тотожність, знає залежність значення виразу із змінними від значень змінних, що до нього входять; вміє додавати і віднімати одночлени; має уявлення про степінь і його властивості, степінь з натуральним показником, одночлен та многочлен;

дотримується правил виконання дій над степенями з нату-ральними показника-ми; знає правила до-давання, віднімання і множення одночлен-нів, та додавання, віднімання многочле-нів; розпізнає одно-член серед виразів; знаходить степінь одночлена; вміє пере-множати одночлени; записує одночлен у стандартному вигляді; знає правила виконан-ня дій над степенями з натуральними показ-никами; записує добу-ток однакових множн-иків у вигляді степе-ня; виконує множення степенів з однаковою основою; записує многочлен у стандарт-ному вигляді; виконує дії додавання, відні-мання і множення одночлена на много-член та двох многочленів

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: навчається виконувати дії з вира-зами: розкривати дужки, брати в дужки, зводити подібні члени; отри-мує уявлення про тотожність, степінь з натуральним показником; обчислює значення цілого раціонального вира-зу підстановкою значень змінних; оволодіває поняттям степеня з нату-ральним показником; отримує уяв-лення про многочлени; оволодіває вміннями додавання, віднімання і множення одночлена на многочлен та двох многочленів.

Мовленнєвий розвиток: називає нові математичні терміни; використовує їх під час відповідей; розпізнає і називає одночлен серед виразів; формулює правила додавання і віднімання одночленів та многочленів; називає і записує суму, різницю двох цілих раціональних виразів; читає та записує вирази.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії, діяти за аналогією.

3.

19

Формули скоро-ченого множення: (а – b)(а + b) = а²– b², (а + b)² = а² + 2аb +b². Формули скороченого мно-ження (різниця квадратів двох ви-разів, квадрат двочлена). Розкладання много-членів на множни-ки споробом вине-сення спільного множника за дужки та способом групу-вання. Ознайомлен-ня з формулами су-ми та різниці кубів.

Учень:

знає формули скоро-ченого множення вчиться викорис-товувати формули скороченого множен-ня: (а – b)(а + b) = а²– b²; (а+b)² = а² + 2аb + b², а³ + b³ = (а + b)( а² + аb + b²) під час об-числення; розкладати многочлен на множники засвоєними способами.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність:

засвоює і використовує формули скороченого множення.

Мовленнєвий розвиток: читає формули скороченого множення та записує їх; обґрунтовує розв’язування навчальних завдань.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

4.

10

Функції. Функція. Поняття аргументу, залежної змінної, області визначення. Способи задання функції. Графік функції. Лінійна функція, її графік та властивості.

Учень:

має уявлення про функції; наводить приклади функціональних залежностей; розпізнає лінійну функцію; знає поняття аргументу, залежної змінної, області визначення.

Сенсомотроний розвиток: вчиться будвати графік функції, заданої таблично; лінійну функцію.

Пізнавальна діяльність: оволодіває вміннями розв’язувати вправи, що передбачають знаходження: області визначення функції; значення функ-ції за даними значеннями аргументу; навчається будувати графік лінійної функції.

Мовленнєвий розвиток: описує побудову графіка функції; формулює означення аргументу, залежної змінної, області визначення.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізу-вати навчальний матеріал, порівню-вати, планувати та контролювати власні дії; знаходити причинно-на-слідкові зв’язки, діяти за аналогією.

5.

10,5

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: має уявлення про рівняння, корінь рівняння, розуміє зміст вимоги “розв’язати рівняння”; знає правила перенесення членів рівняння з однієї частини в іншу; розв’язує лінійні рівняння та нескладні текстові задачі на складання рівнянь; вміє додавати і віднімати одночлен; має уявлення про степінь і його властивості, степінь з натуральним показником, одночлен та многочлен; дотримується правил виконання дій над степенями з натуральними показниками; знає правила додавання, віднімання і множення одночленів, та додавання, віднімання многочленів; розпізнає одночлен серед виразів; вміє перемножати одночлени; записує одночлен у стандартному вигляді; знає правила виконання дій над степенями з натуральними показниками; вміє записувати різницю, добуток двох цілих раціональних виразів; записує добуток однакових множників у вигляді степеня; виконує множення степенів з однаковою основою; використовує формули скороченого множення: (а – b)(а + b) = а²– b²; (а+b)² = а² + 2аb + b² під час обчис-лення; записує многочлен у стан-дартному вигляді; виконує дії дода-вання, віднімання і множення одно-члена на многочлен та двох много-членів; розкладає многочлен на множники засвоєними способами; має уявлення про функції; розпізнає лінійну функцію; знає поняття аргу-менту, залежної змінної, області визначення.

Особистісний розвиток:

відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується мовленнєвий розвиток, розвиваються вміння виконувати завдання у нутрішньомисленнєвому плані; розвивається довільна пам’ять та увага, виявляє бажання до самостійного виконання завдань; розвивається мовленнєве обгрунтування виконаної роботи; активно спілкується з товаришами та однолітками, адекватно оцінює виконання завдання; збагачує та систематизує математичні знання; старається доводити до логічного завершення розпочату справу; поглиблюються та розширюються інтереси та уподобання.

Тема

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

14

Системи лінійних рівнянь з двома змінними. Рівняння з двома змінними. Розв’я-зок рівняння з дво-ма змінними. Ліній-не рівняння з двома змінними та його графік. Рівняння з модулем. Розв’язу-вання систем ліній-них рівнянь з двома змінними: графіч-ним способом, способом підста-новки; способом додавання. Розв’я-зування задач за допомогою систем лінійних рівнянь.

Учень:

має уявлення про рівняння з двома змін-ними та системи лі-нійних рівнянь з дво-ма змінними; розв’я-зує рівняння з двома змінними та системи рівнянь з двома змін-ними; знає алгоритм розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змінними спо-собом підстановки і способом додавання; перевіряє, чи є дана пара чисел розв’язком рівняння з двома змін-ними; розв’язує не -складні текстові зада-чі за допомогою сис-тем лінійних рівнянь з двома змінними.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: засвоює поняття системи лінійних рівнянь; навчається виконувати розв’язування систем лінійних рівнянь з двома змінними: способом підстановки та способом додавання.

Мовленнєвий розвиток: називає і записує розв’язування лінійних рівнянь з двома змінними; називає та пояснює способи розв’язування системи лінійних рівнянь.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

2.

32

Раціональні вирази. Дроби. Дробові вирази. Раціональні числа. Раціональні вирази. Основна властивість дробу. Скорочення дробів. Додавання і віднімання дробів. Множення дробів. Ділення дробів. Раціональні рівнян-ня. Розв’язування раціональних рівнянь. Степінь з цілим показником і його властивості. Стандартний вигляд числа. Функція у = k/x, її графік і властивос-ті. Обернена про-порційність.

Учень:

має уявлення про дріб; знає основну властивість дробу; розпізнає дріб серед інших буквенних виразів; використовує основну властивість дробу під час обчислення; знаходить суму, різницю, добуток і частку двох дробів; формулює означення оберненої пропорцій-ності,; записує формулу функції; складає таблицю значень заданої функції для кількох значень аргументу; вчиться будувати графік функції.

Сенсомоторний розвиток: вчиться будувати за допомогою креслярсь-ких інструментів графік функції; бу-дує декілька функцій в одній системі координат; виконує всі рухові дії, які потрібні для виконання завдання.

Пізнавальна діяльність: обчислює чотири алгебраїчні дії з дробами; використовує їх основну властивість під час розв’язування; виконує скорочення дробів; навчається будувати графік функції; оволодіває вміннями розв’язувати вправи, що передбачають всі дії з дробами, розв’язувати рівняння із змінною в знаменнику дробу; виконує дії над степенями з цілим показником.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає, називає і записує дроби; читає арифметичні дії з дробами, викорис-товуючи терміни: сума, різниця, до-буток і частка; формулює основну властивість дробу; властивості сте-пеня з цілим показником; відтворює правила додавання, віднімання, мно-ження, ділення дробів; описує алго-ритм скорочення дробу; обгрунтовує властивості степеня з цілим показни-ком; називає формулу функції у=k/x,.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

3.

14

Квадратні корені. Дійсні числа. Квадратні корені. Арифметичний квадратний корінь і його властивості. Рівняння х² = а. Ірраціональні числа. Дійсні числа. Тотожності

(√а)² = а, а 0;

√а² = | а |. Квадратний корінь з добутку, дробу і степеня. Добуток і частка квадратних коренів. Тотожні перетворення виразів, що містять квадратні корені. Функція у=х² та її графік. Функція у=√х, її графік і властивості. Графічне розв’язування рівнянь.

Учень:

має уявлення про квадратний корінь, арифметичний квад-ратний корінь, тотож-ності (√а)² = а, а 0;

√а² = |а|; знає властивості арифметичного квадратного кореня; знаходить значення арифметичного квадратного кореня; застосовує властивості арифметичного квадратного кореня для спрощення виразів; розрізняє графіки функцій у=х² і у=√х; вчиться будувати графіки функцій у=х² і у=√х за заданими значенням, графічно розв’язувати рівняння.

Сенсомоторний розвиток: вчиться будувати за допомогою креслярських інструментів графіки функцій у=х² і у=√х; виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттями квадратний корень, ариф-метичний квадратний корень; засво-ює властивості квадратного кореня; отримує уявлення про ірраціональні числа та дійсні числа; навчається виконувати тотожні перетворення виразів, що містять квадратні корені; ознайомлюється з тотожностями (√а)² = а, а 0;√а² = | а|; оволодіває вміннями розв’язувати вправи, що передбачають застосування поняття арифметичного квадратного кореня для обчислення значень виразів, спрощення виразів, розв’язування рівнянь.

Мовленнєвий розвиток: називає нові математичні терміни; викорис-товує їх під час відповідей; описує поняття: раціональне, ірраціональне, дійсне число; називає та обгрунтовує властивості арифметичного квадрат-ного кореня; відтворює усно і пись-мово формули функцій у=х² і у=√х, називає їх графіки.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

4.

10

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: знає алгоритм розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома змін-ними способом підстановки і спосо-бом додавання; розв’язує нескладні текстові задачі за допомогою систем лінійних рівнянь з двома змінними; має уявлення про степінь і його влас-тивості; знає залежність значення ви-разу із змінними від значень змінних, що до нього входять; дотримується правил виконання дій над степенями з цілими показниками; розпізнає квадратне рівняння серед інших рів-нянь; розрізняє графіки функцій у=х² і у=√х; вчиться будувати графіки функцій у=х² і у=√х; графічно розв’язує рівняння.

Особистісний розвиток:

відбувається позитивна динаміка розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується словниковий запас, розвивається мовленнєве опосеред-кування; формуються вміння вжива-ти засвоєні математичні терміни у відповідях; розвивається довільна пам’ять та увага; дотримується ви-мог та послідовності виконання зав-дання; виявляє бажання до самостій-ного виконання завдань; розвива-ються вміння повно та логічно об-грунтовувати виконану роботу; ак-тивно спілкується з товаришами; на-магається адекватно оцінити вико-нання завдання; збагачує та систе--матизує математичні знання; спосте-рігається бажання доводити до ло-гічного завершення розпочату спра-ву; поглиблюються та розширю-ються інтереси та уподобання.

Тема

К-cть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

22

Квадратні рівняння. Квадратні рівнян-ня. Неповні квад-ратні рівняння, їх розв’язування. Теорема Вієта. Розв’язування рівнянь, що зводяться до квадратних. Найпростіші дробово-раціональні рівняння. Розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до квадратних.

Учень:

має уявлення про квадратне рівняння; знає означення квад-ратного рівняння; формулу його коренів; розпізнає квадратне рівняння серед інших рівнянь; записує фор-мулу розкладання квадратного тричлена на множники; розв’я-зує неповні квадратні рівняння і квадратні рівняння за формулою коренів квадратного рівняння; знаходить суму та добуток коре-нів зведеного квадрат-ного рівняння за тео-ремою Вієта; розв’язує нескладні раціональні рівняння; розв’язує нескладні текстові задачі на складання квадратних рівнянь.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттям квадратного рівняння; формуються вміння розв’язувати квадратні рівняння і застосовувати їх до розв’язання математичних задач; навчається розв’язувати вправи, що передбачають: знаходження коренів квадратних рівнянь різних видів; застосування теореми Вієта.

Мовленнєвий розвиток: наводить приклади квадратних рівнянь різних видів (повних, неповних, зведених), квадратних тричленів; формулює оз-начення квадратного рівняння, теоре-му Вієта; вживає засвоєні матема-тичні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

2.

18

Нерівності. Числові нерівності. Основні властивості числових нерівностей. Почленне додавання і множення нерівностей. Лінійні нерівності. Числові проміжки. Розв’язування нерівностей з однією змінною. Системи нерівностей з однією змінною. Системи лінійних нерівностей з однією змінною, їх розв’язування.

Учень:

знає означення нерівності та їх властивості; має уявлення про означення розв’язку нерівності з однією змінною; розв’язує лінійні нескладні нерівності з однією змінною та їх системи.

Сенсомоторний розвиток: інтерпретує розв’язування нерівностей на числовій прямій; виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває новими поняттями: чис-лова нерівність, лінійна нерівність і система нерівностей з однією змін-ною; навчається розв’язувати нерів-ності; записує розв’язки числових нерівностей та їх систем у вигляді об’єднання.; використовує засвоєні знання під час самостійного виконання завдання.

Мовленнєвий розвиток: засвоює нові математичні терміни; називає означення нерівності та властивості нерівностей; наводить приклади числових нерівностей, нерівностей зі змінними, лінійних нерівностей з однією змінною та подвійних нерівностей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

3.

24

Квадратична функція. Функція. Повторення поняття аргументу, залежної змінної, області ви-значення. Приклади функцій: пряма пропорційність, лінійна функція, обернена. Функції y =x²,y=√x,y = x³, їх графіки. Найпрос-тіші перетворення графіків функцій. Квадратична функція. Графіки функцій і нерівності. Функція y = ax² + bx + c, a ≠ 0, її графік і властивості. Квад-ратна нерівність ax² + bx + c, a ≠ 0. При-клади квадратних нерівностей. Розв’я-зування нерівностей за допомогою графі-ків квадратичних функцій.

Учень:

має уявлення про функцію, аргумент і значення функції, область визначення, графік функції; знає означення функції; називає формули лінійної функції, прямої і оберненої пропорційності; знає означення квадратич-ної функції, алгоритм побудови графіка квадратичної функції; вчиться будувати графік квадратичної функції; знаходить за графіком функції нулі функції, проміжки знакосталості, про-міжки зростання і спа-дання функції; розв’я-зує квадратні нерів-ності за допомогою графіків квадратичних функцій.

Сенсомотрний розвиток: вчиться будувати графіки функцій; графічно розв’язвати систему рівнянь; виконує всі рухові дії необхідні для розв’язання поставлених завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттям функції, області визначення і області значень функції; вивчає графіки функцій ї їх властивості; навчається розв’язувати нерівності та системи рівнянь за допомогою графіків квадратичних функцій.

Мовленнєвий розвиток: формулює означення функції; читає формули лінійної, прямої та обернено пропорційної функції, формулу для обчислення абсциси вершини параболи; називає основні властивос-ті зазначених функцій; пояснює алгоритм побудови графіка квадратичної функції.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

4.

6

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: знає означення квадратичної функції, алгоритм побудови графіка квадратичної функції; розв’язує нескладні лінійні нерівності з однією змінною та їх системи; розв’язує квадратні нерівності за допомогою графіків квадратичних функцій.

Особистісний розвиток: формується емоційно-вольова та мотиваційна сфери; спостерігається мовленнєва активність; словниковий запас поповнюється новими математичними термінами, які учні вживають у своїх відповідях; спостерігається позитивна динаміка розвитку словесно-логічного та абстрактного мислення; форму-ються компоненти самоконтролю в навчальній діяльності; актуалізу-ються навчальні мотиви і потреби; збільшу-ється самоактивність учня; спосте-рігається прагнення учня до самовдосконалення.

Тема

К-cть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

21

Елементи прикладної математики. Математичне моделювання. Приклади математичного моделювання. Перші відомості про статистику. Способи подання статистичних даних (таблиці, діаграми, графіки). Частота. Середнє значення. Мода вибірки. Медіана вибірки. Відсоткові розрахунки. Формула складних відсотків.

Учень:

називає приклади математичного моделювання; усвідомлює поняття статистики; наводить приклади способів подання статистичних даних; пояснює означення частоти, середнього значення, моди вибірки, медіани вибірки; усвідомлює відмінність між математичними задачами і прикладними задачами; застосовує набуті знання до розв’язування найпростіших прикладних задач.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттм математичного моделюван-ня; створює математичну модель для розв’язання прикладної задачі; озна-йомлюється зі способами подання статистичних даних (таблиці, діагра-ми, графіки); навчається роз’язувати складніші прикладні задачі на відсот-ки; застосовує формулу складних відсотків під час практичних обчислень.

Мовленнєвий розвиток: наводить приклади моделі, математичної моделі, подання статистичних даних у вигляді таблиць, діаграм, графіків; пояснює означення частоти, середнього значення статистичних вимірювань, моди вибірки і медіани вибірки; використовує математичні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізу-вати навчальний матеріал, порівню-вати, планувати та контролювати власні дії.

2.

27

Числові послідов-ності. Числові послідовності. Арифметична прогресія, її власти-вості. Формула n-го члена арифметич-ної прогресії. Сума перших n членів арифметичної прогресії. Геомет-рична прогресія. Властивості геометиричної прогресії. Формула n-го члена геомет-ричної прогресії. Сума перших n членів геометричної прогресії.

Учень:

має уявлення про числову послідов-ність; розпізнає арифметичну та геометричну прогресії серед даних послідов-ностей; користується формулами n-го члена арифметичної і гео-метричної прогресій під час виконання завдань; знаходить суму перших n членів арифметичної і геометричної прогресії; розв’язує задачі на обчислення суми членів арифметичної і геометричної прогресій.

Сенсомоторний розвиток: виконує всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттями числової послідовності; засвоює приклади арифметичної і геометричної прогресій; навчається розв’язувати вправи і задачі на застосування вивченого матеріалу.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає і наводить приклади арифметичної і геометричної прогресій; записує і пояснює формули суми перших n членів арифметичної і геометричної прогресій; формулює означення і властивості арифметичної, геометричної прогресій.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

3.

22

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року. Учень: знає означення арифметичної та геометричної прогресій; користується формулами n-го члена арифметичної і геометричної прогресій під час виконання завдань; розв’язує задачі на обчислення суми членів найпростіших послідовностей: арифметичної і геометричної прогре-сій; має уявлення про математичне моделювання; наводить приклади способів подання статистичних да-них; пояснює означення частоти, се-реднього значення, моди вибірки, ме-діани вибірки; усвідомлює відмін-ність між математичними задачами і прикладними задачами; застосовує набуті знання до розв’язування най-простіших прикладних задач; роз’я-зує складніші прикладні задачі на відсотки; застосовує формулу складних відсотків під час практичних обчислень

Особистісний розвиток: формується емоційно-вольова та мотиваційна сфери; спостерігається мовленнєва активність; словниковий запас поповнюється новими матема-тичними термінами, які учні вжива-ють у своїх відповідях; спостеріга-ється позитивна динаміка розвитку словесно-логічного та абстрактного мислення; розвивається внутрішньо-мисленнєве планування діяльності; формуються компоненти самоконт-ролю в навчальній діяльності; актуалізуються навчальні мотиви і потреби; збільшується само актив-ність учня; спостерігається праг-нення учня до самовдосконалення.

Тема

К-cть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

5

Найпростіші геометричні фігури та їх властивості. Точка і пряма та їх властивості. Відрізок. Вимірювання відрізків. Кут. Відкладання відрізків і кутів. Бісектриса кута. Пряма. Промінь. Відстань між двома точками.

Учень:

має уявлення про відрізок, точку, знає назви геометричних фігур; користується теоремами про суміжні і вертикальні кути; вміє зображувати та знаходити на малюнках точки, прямі, відрізки, промінь, кути.

Сенсомоторний розвиток: будує відрізок за допомогою лінійки; вико-нує всі рухові дії, які потрібні для ви-конання завдання; відкладає в зошиті у клітинку прямі, відрізки, півпрямі за допомогою лінійки; вміє користу-ватися косинцем, лінійкою, транс-портиром; будує трикутник, кут; зна-ходить на малюнках точки, прямі, відрізки, півпрямі.

Пізнавальна діяльність: на наочно-оперативному рівні учень отримує уявлення про геометричні фігури та їх властивості; виконує обчислення геометричних величин; систематизує наочні уявлення про основні властивості найпростіших геометричних фігур; оволодіває вміннями відкладати і вимірювати відрізки, кути, прямі.

Мовленнєвий розвиток: знає назви геометричних фігур; називає озна-чення фігур; встановлює та харак-теризує взаємне розміщення точки, прямої, відрізка, півпрямої; викорис-товує засвоєні математичні терміни під час відповідей; обґрунтовує розв’язування геометричних задач.

Формування математичного мис-лення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

2.

18

Взаємне розташу-вання прямих на площині. Суміжні і вертикальні кути, їх властивості. Па-ралельні та перпен-дикулярні прямі та їх властивості. По-будова перпенди-кулярних і пара-лельних прямих за допомогою лінійки і косинця. Перпендикуляр. Існування і єдність перпендикуляра до прямої. Відстань від точки до пря-мої.Кут між двома прямими, що пере-тинаються. Кути утворені при пере-тині двох прямих січною. Ознаки паралельності пря-мих. Властивості кутів, утворених при перетині пара-лельних прямих січною.

Учень:

знає ознаки перпендикулярних і паралельних прямих; будує за допомогою лінійки перпендикуляр-ні та паралельні прямі; користується креслярськими інструментами для побудови геометричних фігур вказаних у змісті; знаходить відстань від точки до прямої; використовує властивості відрізка, кута прямої під час вимірювання та побудови; засвоює поняття аксіома, теорема, означення, ознака.

Сенсомоторний розвиток: вчиться будувати перпендикуляр до прямої і паралельні прямі за допомогою лінійки і косинця.

Пізнавальна діяльність: оволодіває вміннями побудови паралельних і перпендикулярних прямих, кутів за допомогою креслярських інстру-ментів; навчається обґрунтовувати взаємне розміщення вказаних у змісті геометричних фігур, викорис-товуючи їхні властивості; застосо-вує вивчені означення і властивості під час розв’язування задач.

Мовленнєва діяльність: наводить приклади геометричних фігур, вказа-них у змісті; формулює означення і властивості суміжних і вертикальних кутів; паралельних і перпендикуляр-них прямих; перпендикуляра; кутів утворених при перетині паралельних прямих січною; пояснює поняття: аксіома, теорема, означення, ознака.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

3.

22

Трикутники. Трикутник і його елементи. Існуван-ня трикутника, що дорівнює даному. Ознаки рівності трикутників. Рівнобедрений трикутник та його властивість. Висота, бісектриса, медіана трикутника. Властивість медіани рівнобедреного трикутника. Сума кутів трикутника та його властивості. Прямокутний трикутник. Ознаки рівності прямокутних трикутників. Сума кутів трикутника. Зовнішній кут трикутника та його властивості. Нерівність трикутника.

Учень:

має уявлення про рівність трикутників; знає означення різних видів трикутників, бісектриси, висоти, медіани трикутника; ознаки паралельних прямих; використовує під час доведення властивості рівнобедреного трикутника, суму та властивості внутрішніх кутів трикутника, властивість зовнішнього кута трикутника; вчиться будвати в зошиті рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники; позначає їх елементи; доводить рівність трикутників, спираючись на відповідні ознаки.

Сенсомоторний розвиток: зображує у зошиті за допомогою лінійки, косинця, транстортира рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники; вміє позна-чати їх кути, висоту, бісектрису і медіану; орієнтується на сторінках зошита і підручника.

Пізнавальна діяльність: розширює знання про трикутники та їх влас-тивості; ознайомлюється з ознаками рівності трикутників; формуються вміння доводити рівність трикутни-ків, спираючись на ознаки; оволоді-ває вміннями використовувати тео-реми під час розв’язання; розуміє відмінність аксіоми від теореми.

Мовленнєвий розвиток: характер-ризує рівносторонні, рівнобедрені, прямокутні трикутники та їх елемен-ти; знаходить та називає їх на ма-люнках; знає властивості кутів утво-рених при перетині паралельних прямих.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

4.

7,5

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: має уявлення про відрізок, точку, перпендикулярні і паралельні прямі, трикутник; знає назви геометричних фігур; має уявлення про рівність трикутників; розуміє термін «озна-ка»; знає означення різних видів трикутників, бісектриси, висоти, ме-діани трикутника; ознаки паралель-них прямих; використовує під час доведення властивості рівнобедрено-го трикутника, суму та властивості внутрішніх кутів трикутника, влас-тивість зовнішнього кута трикутника; вчиться будувати в зошиті рівносто-ронні, рівнобедрені, прямокутні три-кутники; позначає їх елементи; дово-дить рівність трикутників, спираю-чись на відповідні ознаки; має уяв-лення про аксіоми, теореми, доведен-ня; будує за допомогою лінійки пер-пендикулярні та паралельні прямі; розрізняє їх; застосовує засвоєні знання під час розв’язання задач.

Особистісний розвиток:

відбуваються позитивні зміни у розвитку емоційно-вольової сфери, збагачується мовленнєвий розвиток, розвивається довільна пам’ять та увага; дотримується вимог та послі-довності виконання завдання; вияв-ляє бажання до самостійного вико-нання завдань; розвиваються вміння повно та логічно мовленнєво обгрун-тувати виконану роботу; намагається адекватно оцінити виконання завда-ння; збагачує та систематизує ма-тематичні знання; доводить до ло-гічного завершення розпочату спра-ву; поглиблюються та розширю-ються інтереси та уподобання.

Тема

К-cть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

14

Геометричні побудови. Коло. Довжина кола. (Властивості серединного перпендикуляра відрізка). Коло, описане навколо трикутника. Дотична до кола, її властивості. (Властивість бісектриси кута). Коло, вписане в трикутник. Розв’язання основних задач на побудову. Круг. Площа круга. Поняття про геометричне місце точок.

Учень:

має уявлення про коло, круг, розрізняє їх, знає назви зазначених фігур; обчислює за формулою площу круга; знає означення кола, радіуса, діаметра і хорди, дотичної до кола; знає властивість дотичної до кола; вміє зображувати на малюнках коло та його елементи; розв’язує основні задачі на побудову.

Сенсомоторний розвиток: вчиться будувати коло, круг за допомогою циркуля; будує в зошиті коло описане навколо трикутника, дотичну до кола, коло вписане в трикутник за допомогою кресляр-ських інструментів; намагається виконвати всі рухові дії, які необхідні для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває знаннями про коло, круг; навчаєть-ся знаходити центр, радіус, діаметр кола; обчислює площу круга; розши-рює уявлення про геометричні фігу-ри; оволодіває вміннями побудо-ви трикутника за трьома сторонами; побудови бісектриси даного кута; поділу даного відрізка навпіл; побу-дови перпендикулярної прямої; по-будови паралельних прямих; засто-совує засвоєні означення і власти-вості під час розв’язання задач.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає і називає геометричні фігури зазначе-ні у темі; описує взаємне розташу-вання кола і прямої; формулює означення кола і круга, їх елементів, дотичної до кола, кола описаного навколо трикутника та вписаного в трикутник; називає властивості серединного перпендикуляра, бісек-триси кута, дотичної до кола, діамет-ра, хорди, властивості трикутника, тощо; використовує засвоєні мате-матичні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

2.

32

Чотирикутники. Чотирикутник та його елементи. Паралелограм та його властивості. Ознаки паралелограма. Площа паралелограма Прямокутник, ромб, квадрат і їх властивості. Теорема Фалеса. Середня лінія трикутника. Трапеція. Середня лінія трапеції, її властивості.

Учень:

розпізнає опуклі і неопуклі чотирикут-ники; знає означення і властивості чотирикутників; знає ознаки паралелограма, властивості середньої лінії трикутника і трапеції; застосовує властивості і ознаки зазначених у змісті програми чотирикутників до розв’язування задач.

Сенсомоторний розвиток: будує в зошиті чотирикутник та його елементи, паралелограм, прямокутник, ромб, трапецію; розрізняє зазначені геометричні фігури на малюнках; користується необхідними креслярськими приладдями під час побудови.

Пізнавальна діяльність: систематизує та доповнює знання про чотирикутники та їх властивості; засвоює та використовує вивчені означення і властивості під час розв’язання задач.

Мовленнєвий розвиток: знає означення чотрикутника, прямокут-ника, ромба, квадрата, трикутника і трапеції; усно описує чотирикутник і його елементи; формулює означення і властивості вказаних у змісті чоти-рикутників, центральних і вписаних кутів, вписаного і описаного чотири-кутників середньої лінії трикутника і трапеції; називає ознаки паралело-грама, вписаного і описаного чотирикутників; використовує засвоєні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

3.

19

Подібність фігур. Подібність трикутників. Перетворення подібності та його властивості. Подібність фігур. Ознака подібності трикутників за двома кутами. Ознака подібності трикутників за двома сторонами і кутом між ними. Ознака подібності трикутників за трьома сторонами. Подібність прямокутних трикутників.

Учень:

має уявлення про подібність геометричних фігур; знає ознаки подібності трикутників; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач.

Сенсомоторний розвиток: будує подібні фігури; будує подібні три кут-ники за ознаками подібності за допо-могою креслярських інструментів.

Пізнавальна діяльність: ознайомлюється з поняттям пере-творення подібності в геометрії, його видами та властивостями; навчаєть-ся застосовувати ознаки подібності трикутників до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: розпізнає і усно описує подібні трикутники; формулює означення і властивості подібності трикутників; теореми про середні пропорційні відрізки в прямокутному трикутнику.

Формування математичного мис-лення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

5.

5

Повторення і систематизація навчального матеріалу.

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: знає означення і властивості чотирикутників; знає ознаки паралелограма, властивості середньої лінії трикутника і трапеції; застосовує властивості і ознаки чотирикутників до розв’язування задач на доведення, обчислення, побудову; має уявлення про подібність геометричних фігур; знає ознаки подібності трикутників; знаходить і зображує центральні і вписані кути; знає формули для площ прямокутника, паралелограма, трикутника, трапеції; застосовує формули до розв’язування задач на обчислення площ прямокутника, паралелограма, трикутника, трапеції

Особистісний розвиток: розвиваються вміння грамотно формулювати означення, правила; збагачується словниковий запас, розвивається довільна пам’ять і увага; формуються вміння контролю і самоконтролю за виконанням завдання «про себе»; систематизу-ються та доповнюються знання про геометричні фігури і їх властивості; удосконалюються вміння побудови геометричних фігур за допомогою необхідного креслярського приладдя; з’являється прагнення до самостіного розв’язання навчальних завдань; формуються вміння чітко і лаконічно будувати відповідь на запитання; навчається адекватно оцінювати виконану роботу, перевіряти завдання під час вико-нання та його результат; виявляє зацікавленість у позитивній оцінці своїх знань; розширюються уподобання та інтереси; активізу-ється спілкування з товаришами.

Тема

К-cть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

10

Многокутники. Площі многокутників. Многокутник та його елементи. Опуклі многокутники. Сума кутів опуклого многокутника. Правильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників. Побудова деяких правильних многокутників. Площа прямокутника, паралелограма, трикутника. Площа трапеції.

Учень:

має уявлення про многокутники; знає означення правильного многокутника, теорему подібності правильних опуклих многокутників; будує правильний чотирикутник, трикутник, шестикутник; пояснює, що таке площа многокутника; формулює теореми передбачені змістом даної теми; розв’язує задачі застосовуючи вивчені формули.

Сенсомоторний розвиток: будує у зошиті правильний чотирикутник, трикутник, шестикутник; розпізнає многокутники на малюнках.

Пізнавальна діяльність: систематизує і розширює знання про многокутники; навчається зображувати та знаходити на малюнках многокутник і його елементи, многокутник вписаний в коло, і многокутник, описаний навколо кола; оволодіває вміннями розв’язувати задачі на знаходження площі многокутників, спираючись на засвоєні властивості і формули; використовує вивчені означення і властивості під час розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: описує многокутник і його елементи; фор-мулює теореми про площі паралело-грама, трикутника, трапеції, суми кутів опуклого многокутника; називає вивчені формули.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізу-вати навчальний матеріал, знаходи-ти причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

2.

35

Розв’язування прямокутних трикутників. Теорема Піфагора. Синус, косинус, тангенс гострого кута прямокутного трикутника. Теорема Піфагора. Перпендикуляр і похила. Нерівність трикутника. Синус, косинус і тангенс гострого кута прямокутного трикутника. Співвідношення між сторонами і кутами прямокут-ного трикутника. Значення синуса, косинуса і тангенса деяких кутів. Розв’язування прямокутних трикутників.

Учень:

має уявлення про синус, косинус, тангенс госторого кута прямокутного трикутника; знає формулювання теореми Піфагора; усвідомлює алгоритм розв’язування прямокутних трикутників; розв’язує прямокутні трикутники; застосовує відомий алгоритм розв’язування до нових задач.

Сенсомоторний розвиток: будує в зошиті геометричні фігури за допомогою креслярських інстру-менттів; будує прямокутний три-- кутник, перпендикуляр і похилу; виконує всі необхідні рухи для розв’язання завдань.

Пізнавальна діяльність: формується апарат розв’язування прямокутних трикутників, необхідний для знаходження елементів геометричних фігур; Мовленнєвий розвиток: описує похилу; формулює властивості перпендикуляра і похилої; називає означення синуса, косинуса і тан-генса гострого кута прямокутного трикутника; використовує нові терміни під час відповідей; обгрунтовує розв’язування задач.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

3.

9

Правильні многокутники. Правильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників. Довжина кола. Довжина дуги кола. Радіанна міра кута.

Площа круга та його частин.

Учень:

знає означення правильного многокутника; формулює теореми про відношення довжини кола до його діаметра, про площу круга; записує і використовує під час розв’язання формули радіусів вписаного і описаного кіл пра-вильного многокут-ника; довжини кола і дуги кола; площі круга, сектора і сегмента; розв’язує задачі, застосовуючи засвоєні означення і властивості.

Сенсомоторний розвиток: вчиться будувати правильний трикутник, чотирикутник, многокутник; корис-тується креслярським приладдям.

Пізнавальна діяльність: засвоює способи побудови правильного вписаного та описаного многокут-ника; оволодіває вміннями застосо-вувати вивчені означення, формули і властивості до розв’язання задач.

Мовленнєвий розвиток: формулює теореми і означення, які передбачені у змісті даної теми; читає формули.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

4.

11

Декартові коорди-нати на площині. Прямокутна систе-ма координат. Означення декартових координат. Координати середини відрізка. Відстань між точками. Рівняння кола. Рівняння прямої.

Учень: записує формули відстані між точками, координат середини відрізка; знає рівняння кола і прямої; знаходить точку на координатній площині за її координатами та розв’язує обернену задачу; обчислює за формулами відстань між двома точками, координати середини відрізка.

Сенсомоторний розвиток: будує відрізок, позначає координати середини відрізка; будує коло.

Пізнавальна діяльність: повторює, систематизує і розширює відомості про прямокут-ну систему координат на площині; ознайомлюється з елементами векторної алгебри та застосуванням методу координат у геометрії.

Мовленнєвий розвиток: називає і записує формули відстані між двома точками, координати середини відрізка..

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

5.

5

Повторення і систематизація навчального матеріалу

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року. Учень: знає формули для площ прямокутника, паралелограма, трикутника, трапеції; застосовує формули до розв’язування задач на обчислення площ прямокутника, паралелограма, трикутника, трапе-ції; формулює і доводить теореми косинусів і синусів; використовує основні випадки розв’язування трикутників та алгоритм їх розв’я-зання до розв’язування прикладних задач; вміє розв’язувати трикут-ники; читає і записує формули для знаходження площі трикутника, ви-користовує їх; записує і викорис-товує під час розв’язання формули радіусів вписаного і описаного кіл правильного многокутника; радіусів вписаного і описаного правильного трикутника, чотирикутника, квадра-та; довжини кола і дуги кола; площі круга, сектора і сегмента; записує формули відстані між точками, координат середини відрізка; знає рівняння кола і прямої; знаходить точку на координатній площині за її координатами та розв’язує обернену задачу; обчислює за формулами відстань між двома точками, коор-динати середини відрізка.

Особистісний розвиток: удосконалюється розвиток нав-чальної мотивації; розвиваються вміння формулювати прості озна-чення і правила; розвиваються вміння обгрунтовувати правиль-ність тих чи інших тверджень чи правил; спостерігається самос-тійність під час розв’язуваня задач; удосконалюється координація ру-хів та спостерігається впевненість під час побудови геометричних фі-гур; розвивається логічне мислен-ня; розвивається самоконтроль; ак-туалізуються пізнавальні інтереси.

Тема

К-cть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1.

18

Вектори на площині.

Вектор. Модуль і напрям вектора. Рівність векторів. Координати вектора. Додавання і віднімання векторів. Множення вектора на число. Склярний добуток векторів.

Учень:

усвідомлює поняття вектора, модуля і напряму вектора, абсолютної величини вектора; відкладає вектор, рівний даному, вектор, рівний сумі (різниці) векторів; знає властивості дій над векторами; формулює означення скалярного добутку векторів, його властивості; розв’язує задачі, використовуючи під час розв’язування вивчені ознаки і властивості.

Сенсомоторний розвиток: навчається відкладати вектор і його паралельне перенесення; виконує необхідні рухові дії для виконання завдань.

Пізнавальна діяльність: оволодіває поняттями вектора, мо-дуля і напряму вектора, абсолютної величини вектора, координати век-тора; навчається виконувати дії над векторами; пояснює поняття гомо-тетії; застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: описує вектор, модуль і напрям вектора, координати вектора; формулює власти-вості дій над векторами.

Формування математичного мислення:; розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

2.

19

Геометричні перетворення. Рух. Перетворення фігур. Властивості руху (переміщення). Симетрія відносно точки. Симетрія відносно прямої. Поворот. Паралельне перенесення і його властивості. Рівність фігур.

Учень:має уявлення про перетворення; розуміє поняття рівності фігур; описує симетрію відносно точки і прямої; знає означення понять, зазначених у змісті програми;

Сенсомоторний розвиток: вчиться будувати фігури, в які переходять дані фігури при переміщеннях та перетвореннях подібності.

Пізнавальна діяльність: засвоює приклади фігур, які мають вісь си-метрії, центр симетрії, подібних фі-гур; ознайомлюється із паралель-ним перенесенням, поворотом, пе-ретворенням подібності, подібністю фігур; засвоює властивості перемі-щення та перетворен-ня подібності; навчається застосовувати вивчені означення і властивості до розв’язування задач.

Мовленнєвий розвиток: формулює означення і властивості переміщень та перетворення подібності; називає приклади фігур, які мають вісь симетрії, центр симетрії; використовує засвоєні терміни під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією.

3.

17

Початкові відомості з стереометрії. Взаємне розташу-вання прямих у просторі. Взаємне розташування площин. Взаємне розташування прямої і площини. Перпендикуляр до площини. Пряма призма. Піраміда. Площа поверхні та об’єм призми і піраміди. Циліндр. Конус. Куля. Площі поверхонь і об’єми циліндра, конуса і кулі. Розв’язування задач на обчислення площ поверхонь і об’ємів.

Учень:

розуміє взаємне розташування прямих у просторі; має уявлення про прямі призму, циліндр, розгортку поверхні призми і циліндра; розв’язує задачі на знаходження площі поверхні та об’єму призми і піраміди; записує і пояснює формули площ поверхонь і об’ємів геометричних фігур.

Сенсомоторний розвиток: зображує та знаходить на малюнках многогранники і тіла обертання та їх елементи; будує взаємне розміщення в просторі двох прямих.

Пізнавальна діяльність: оволодіває новими знаннями з стереометрії; знайомиться з геомет-ричними фігурами: прямою приз-мою, пірамідою, конусом, кулею та їх елементами; овлодіває вміннями обчислювати поверхню і об’єм многогранника і тіла обертання.

Мовленнєвий розвиток: описує взаємне розміщення в просторі двох прямих, прямої та площини, двох площин; пояснює, що таке пряма призма, піраміда, конус, куля та їх елементи; засвоює нові терміни і використовує їх під час відповідей.

Формування математичного мислення: розвиток вмінь аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, планувати та контролювати власні дії.

4.

16

Повторення і систематизація навчального матеріалу

Очікувані навчальні досягнення корекційно-розвивальної роботи на кінець навчального року.

Учень: описує координати вектора і діїї над вектором; відкладає век-тор, рівний даному; вектор, рівний сумі (різниці) векторів; знає власти-вості дій над векторами; формулює означення скалярного добутку век-торів, його властивості; має уявлен-ня про перетворення; розуміє по-няття рівності фігур; описує симет-рію відносно точки і прямої; має уявлення про прямі призму, циліндр, розгортку поверхні призми і циліндра; розв’язує задачі на знаходження площі поверхні та об’єму призми і піраміди; записує і пояснює формули площ поверхонь і об’ємів зазначених у програмі геометричних фігур.

Особистісний розвиток: удосконалюється розвиток на-вчальної мотивації; розвиваються вміння формулювати прості озна-чення і правила; розвиваються вміння обгрунтовувати правиль-ність тих чи інших тверджень чи правил; спостерігається самостій-ність під час розв’язуваня задач; удоскона-люється координація рухів та спостерігається впевненість під час побудови геометричних фігур; розвивається логічне мислення; розвивається самоконтроль; актуалізуються пізнавальні інтереси.