Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменика. Добро і зло у казці «Хуха-Моховинка».

Тема уроку: Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника. Добро і зло у казці «Хуха-Моховинка».

Мета уроку: розповісти учням про життя Василя Королева-Старого, його фантастичні казки, розкрити зміст казки «Хуха-Моховинка», формувати вміння вдумливо та виразно читати казку, знаходити зовнішність фантастичних істот, оцінювати вчинки персонажів з позиції гуманізму, розрізняти героїв – носіїв добра і зла, розвивати мовлення учнів, критичне мислення, уяву, виховувати доброту, порядність, чуйність, уважне ставлення до ближнього, прищеплювати бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності.

Обладнання: портрет письменника, збірка Василя Королева-Старого «Нечиста сила», ілюстрації до твору, дидактичний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок-відкриття.

Міжпредметні зв’язки: українознавство, образотворче мистецтво, світова література.

Учні повинні знати: біографічні дані Василя Королева-Старого, зміст казки «Хуха-Моховинка», трактування нечистої сили у фольклорі та авторське тлумачення.

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку.

1. Актуалізація опорних знань

• Що називається казкою?

• На які різновиди поділяються казки?

• Назвіть основні ознаки казки.

1. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Епіграф уроку.

Творить добро на цьому світі 
Не запізнись! Не. запізнись! 

Вадим Крищенко

- Діти, ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу. Це такі казки, як «Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Летючий корабель», «Про жар-птицю та вовка». Але це були народні казки.

Чимало казок, на відміну від народних, мають свого автора, тому їх називають авторськими, або літературними

Серед авторів казок відомі українські письменники І.Франко, Леся Українка, В.Симоненко, В.Нестайко.

Джерелом натхнення для письменників зазвичай була народна творчість, тому літературні казки здебільшого мають ті самі ознаки, що й народні. Однак літературна казка має свої особливості:

1. Якщо народна казка побутує в усній формі, то літературна має писемну форму.

2. Народна казка може мати кілька варіантів, а текст літературної казки постійний, незмінний.

3. На відміну від народної казки, у літературній казці мова може бути як прозовою, так і віршованою.

Казкові герої живуть змалечку з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве й потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

• Отож, сьогодні на уроці я пропоную вам зануритися у цікавий світ казок Василя Короліва-Старого.

1. Повідомлення № 1 учня про письменника та його казки.

Хто ж такий Василь Костьович Королів, який друкувався під псевдонімом Королів-Старий?

Народився він 4 лютого 1879 р. у селі Ладан на Полтавщині, яка дала Україні та світові не одного талановитого письменника. З дитинства захоплювався українським фольклором, творами Тараса Шевченка, Миколи Гоголя.

Закінчив Полтавську духовну семінарію, однак священиком не став. Прагнучи бути корисним своєму народові, він вирішив продовжити освіту не в духовному закладі, а у світському - Харківському ветеринарному інституті. Успішно закінчивши навчання, працював ветеринарним лікарем.

Під час революційних подій 1917-1919 р.р. Королів-Старий енергійно включається у відродження культурного життя України. У цей час він працював редактором журналу «Книгар» і підтримував борців за незалежність Української держави.

У 1919 році Королів-Старий виїхав до Чехословаччини. Там він працював викладачем в Українській сільськогосподарській академії.

Тоді ж почав писати художні твори. У 20-ті роки XX століття виходять у світ його основні художні твори: роман «Чмелик», збірка казок «Нечиста сила», п’єса-казка «Русалка-жаба».

Найповніше розкрився талант письменника у збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади про своє дитинство, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому побачити персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу», якою чомусь завжди лякали людей, особливо дітей.

Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне

завдання - облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі й лихі персонажі добрими, такими, які здебільшого приносять людям користь.

Робота в парах.

• . Випишіть у зошити назви творів, які письменник написав для дітей. Поставте один одному запитання на основі прочитаного.

1. Коротке повідомлення № 2 учнів про «нечисту силу», як її уявляли в народі

Домовик - найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Найчастіше домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить.

Русалка - один із найколоритніших персонажів української демонології. За повір’ям, русалки - це молоді вродливі дівчата, які живуть на дні річок. Уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи, чудовим співом заманюють юнаків та дівчат, затягують їх у воду і залоскочуть. Русалками ставали дівчата, які втопилися. Інші русалки живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев.

Мавка - подібна до русалки. Живе в річках або водоймах, виходить на берег тільки вночі, приманює хлопців своєю незвичайною красою, потім перетворюється на стару страшну бабу. Від русалок мавки відрізняються іншим волоссям. Вони бувають і лісові.

Лісовик - істота, яка уявлялася українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду - вовків, зайців, оленів - і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять - і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі.

Потерчата - душі дітей, які померли нехрещеними, загублені діти або діти-байстрята (народжені поза шлюбом, без батька). За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів - цього і того. Такими межами вважалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота. Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.

Хуха - міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед очима людей. Хто з нас не згадував цю істоту, коли зробивши якусь нелегку справу, добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»

У народних повір’ях представники нечистої сили не лише шкодили, а й допомагали людям. При цьому кожен займався своїм ділом.

1. Слово вчителя

Із змістом казки «Хуха-Моховинка» ви познайомилися вдома, тому дайте відповіді на такі питання:

• Хто є головним героєм казки? (Хуха - Моховинка)

• А чи можуть звичайні люди бачити хух? ( Ні, але іноді вони показуються добрим людям ).

• А чи вважаєте ви себе добрими людьми? (Так).

Тоді я вам відкрию таємницю.

Сьогодні, у вас є можливість побути Хухою, так як ви всі вважаєте себе добрими людьми.

( Через діалог перевіряється знання тексту казки) і перевірити, чи добре запам’ятали усі пригоди, що трапились.

• Скажіть, де і коли я народилася?

• За що мене любили в родині?

• Чому я залишилась без домівки взимку? Де я собі знайшла притулок? Чому я не боялася кіз?

• З ким іще я познайомилася, крім кізочок, живучи в хліві?

• Чому все ж таки я сумувала, адже я мала теплу домівку, їжу, друзів?

• Яке нещастя трапилося одного разу в хліві, як я допомогла?

• Якого лиха завдав мені дід?

• Чому він не любив хух?

• Що після цього випадку я вирішила зробити?

• Яка пригода трапилася зі злим дідом через рік?

• Яким було моє ставлення до діда? Чому?

• Яку віддяку я попросила від діда за свою добру справу?

- Молодці! Ви чудово пам’ятаєте пригоди.

6. Слово вчителя.

- Діти, а чи схожа наша Хуха на Хуху з підручника? Знайдіть, будь ласка, в тексті опис Хухи.

У творах письменники змальовують людей, предмети, явища та події, тобто створюють художні образи.

Зображуючи персонажів, автори часто вдаються до опису їх зовнішності - обличчя, волосся, статури, одягу, міміки, жестів. Цей опис у літературі називається портретом.

Визначення записані на дошці.

Художні образи - це люди, події, явища, предмети, створені уявою письменника та відображені у творі.

Портрет - опис зовнішності персонажа в художньому творі.

Запис визначень в зошити.

7. Слово вчителя.

Поряд з головним персонажем - Хухою-Моховинкою - у творі діє ще багато інших героїв. Назвіть їх.

Давайте разом із вами спробуємо встановити взаємозв’язок Хухи з іншими персонажами казки.

Колективне складання опорного конспекту.

Коза Лиска Хо -

Коза Оришка Суковик

Хуха-

Моховинка

Інш хухі

Хухи

Дівчинкаі хлопчик Злий дід

Ідейно-художній аналіз казки.

Бесіда за змістом казки: 

— Для чого автор уводить у текст портрет? (за допомогою портрета ми уявляємо зовнішній вигляд персонажа, розуміємо, хто він є та як до нього ставиться автор портрет дає уявлення про характер героя) 
Для того, щоб переконатися у тому, що «нечиста сила» є доброю, потрібно розглянути її вчинки і визначити риси характеру. У цьому вам допоможе опорний конспект, на якому показано стосунки Хухи з іншими героями твору. Тож давайте поговоримо про риси характеру головної героїні. 

— Якими ж рисами характеру автор наділяє героїню казки? (добра, лагідна, слухняна роботяща, не примхлива, допомагає той хто цього потребує, не потребує подяки)

  Так часто буває в житті, що люди опиняються у скрутному становищі. І ніхто інший, як рідні і близькі допомагають подолати всі негаразди.

— Чи показувались Хухи людям? А чому Моховинка показалась дітям? 

— Учні, чи довго продовжувалось безтурботне, веселе життя Хухи? 

— Хто чи що знову стає причиною її поневірянь? Але Моховинка знову не йде за допомогою до своїх рідних. Вона знаходить собі тимчасове житло, зрештою повертається до своїх родичів і, забувши

про все зло, якого їй було завдано, зажила веселим лісовим життям. 

Ну ось ми побачили Хуху в різних ситуаціях, то скажіть: ця казкова істота слабка чи сильна духом? Чому? 

Порівняйте вчинки Моховинки із вчинками діда. 

— Хто вам більше симпатизує? Хто є носієм добра, а хто — зла? 
Однак, незважаючи на те, що дід завдав стільки лиха цим маленьким міфічним істотам і, зокрема, нашій героїні, вони прийшли на допомогу дідові, коли тому загрожувала небезпека. Допомогли відразу, ні на хвильку не завагавшись. Чому? 

— Якої плати зажадали Хухи від діда? 

— Поясніть слова: «Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності». 

— Скажіть, а люди, зображені у казці, готові допомогти? 

— А як робите ви? 

А зараз гра «Мікрофон».

I ряд - Уособленням добра в казці є такий персонаж..., тому що...

II ряд - Добро завжди перемагає зло, тому що...

III ряд - Автор своєю казкою хотів нас навчити...

Учні, запам'ятайте, будь ласка, давно відомий вислів: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе». Саме це, на мою думку, є золотим правилом моралі і ключем до розуміння того, як вибирати між добром і злом. 

Отож, я думаю, ви зі мною погодитесь, що основною моральною проблемою казки є проблема добра і зла.

Це вічна тема в літературі народів усього світу: скільки б не пройшло століть, ніколи не помруть казки, а в них зло ніколи не переможе в боротьбі з добром.  А зараз уявіть, що ви можете поспілкуватися з героями казки. Що б ви у них запитали? І у кого? 

VI. Підсумки уроку. 

VІІ Оцінювання

VІІІ Домашнє завдання

Вивчаючи казку «Хуха-Моховинка», ми прагнули дати відповідь на запитання, що таке добро і зло, чи така вже й страшна «нечиста сила». Без сумніву, що В. Королів-Старий зумів прихилити нас до своїх героїв, навчив справедливо оцінювати вчинки дійових осіб, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті. Тож даруйте людям добро, радість, робіть добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетесь лише раз у житті.

І хай девізом вашого життя послужать слова Вадима Крищенка, взяті епіграфом до сьогоднішнього уроку: 

Творить добро на цьому світі 

Не запізнись! Не. запізнись!

Закінчився наш урок, але подорож у світ казок продовжується. І нехай у цій захоплюючій подорожі вам зустрінуться добрі казкарі і відважні борці за добрі справи.