Урок етики та зіставлення «ЯКЩО ЛЮБИТИ, ТО ПО-СПРАВЖНЬОМУ» (за трагедією Гете «Фауст»)

Горьківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Каланчацької районної ради Херсонської області

Урок етики та зіставлення

«ЯКЩО ЛЮБИТИ, ТО ПО-СПРАВЖНЬОМУ»

(за трагедією Гете «Фауст»)

2015/2016 н.р.

Тема: «Якщо любити, то по-справжньому» (за трагедією Гете «Фауст»).

Мета: розкрити образ Фауста у коханні до Маргарити; розвивати навички пошукової роботи, вміння аналізувати й порівнювати літературні образи, робити висновки з прочитаного, а також формувати світоглядну позицію учнів; узагальнювати матеріал, висловлювати власну думку, вести дискусію та виховувати потяг до духовних проблем, прагнення знайти смисл життя.

Тип уроку: урок етики та зіставлення.

Обладнання: ілюстрації до поеми Гете «Фауст» (Ежен Делакруа) та твору Т. Шевченка «Катерина»; кольорові картки; кросворд, зашифровка, ребуси.

Епіграфи: 1. Бути людиною – значить бути борцем (Й.В. Гете);

2. «Тепер, з тим хмелем у голівці

Гелену вбачиш в кожній дівці!» (Мефістофель)

3. «Не для досвідчених людей

Убожество моїх простих речей» (Маргарита)

4. «Серце в’яне, співаючи,

Коли знає за що.

Люди серце не бачать,

А скажуть: «Ледащо!» (Т. Шевченко)

Попереднє завдання: перечитати поему Т. Шевченка «Катерина»

План уроку:

1. Орг. Момент («Криголам»)

2. Перевірка Д/з: а) «Кому з героїв належить репліка?» (вікторина «Упізнай героя); б) інтерактивні ігри «Аукціон», «П’ять разів відміряй – один відріж»

3. Оголошення теми, епіграфів, завдань уроку

4. Формування нових знань, умінь, навичок: а) бесіда на сприйняття (вплив кохання на Фауста); б) усне малювання (ідеал жіночості); в) проблемні ситуації (трагедія героїні); г) бесіда за питаннями вчителя (випробування коханням); г) дискусія (чи переміг Мефістофель?); д) зіставлення персонажів (Гретхен і Катерина /спільне та відмінне у вигляді таблиці/)

5. Розгадування кросворду, зашифровки, ребусів

6. Підсумок уроку (психологічний тест)

7. Домашнє завдання

Хід уроку

2 а) «Упізнай героя»

• «Зайду, бывало, пить в подвал

И слышу как иной бахвал

Расписывает наобум

Свою властительницу дум.

И девушки на свете нет

Красивей, чем его предмет…» (Валентин)

- «Пристрастья не питая к трупам,

Спасибо должен вам сказать.

Мне ближе жизненные соки,

Румянец, розовые щеки.

Котам нужна живая мишь,

Их мертвою не соблазнишь…» (Мефістофель)

• «И на меня капризі находили,

Но не припомню я таких причуд.

Меня леса и нивы не влекут,

И зависти не будят птичьи крылья…» (Вагнер)

• «Неисправимые холостяки!

Как обратить вас в истинную веру?» (Марта)

• «Едва я миг отдельный возвеличу,

Вскричав: «Мгновенье, повремени!» -

Все кончено, и я твоя добыча,

И мне спасенья нет из западни…» (Фауст)

• «Усыпила я до смери мать,

Дочь свою утопила в пруду.

Бог думал ее нам на счастье дать,

А дал нам на беду…» (Маргарита)

б) «Аукціон» (Клас ділиться на дві команди. Аукціонер (вчитель) «продає» героїв твору. Команди по черзі говорять все, що їм відомо про того чи іншого персонажа. «Банкір» (один із учнів)визначає цінність інформації й присуджує бали командам).

Герої твору: Фауст, Мефістофель, Гретхен, Марта чи Вагнер.

в) «П’ять разів відміряй – один відріж!» (Умова: надається 5 підказок, які характеризують того чи іншого персонажа. Завдання – відгадати героя твору. Наприклад,

* спокусник, ратиці, темрява, пудель, тенети (Мефістофель);

* ліки, сенс життя, чорнокнижник, крила, рвіння (Фауст);

* ромашка дитина, в’язниця, кохання, спасіння (Маргарита);

* муштра, честь, відвага, слава, розпач (Валентин).

3. Подумати над змістом епіграфів до уроку. Як у них втілюється гетевське розуміння процесу пізнання смислу буття; а як у Т. Шевченка?

4. а) Тема любові, моральної відповідальності людини – одна з домінуючих у трагедїї «Фауст». Саме через кохання до Маргарити, а потім до Єлени розкривається людська сутність образу героя. Своєрідним заспівом до теми кохання у творі можуть слугувати ліричні вірші самого Гете. Послухайте їх.

/Заздалегідь підготовлені учні читають поезії «Травнева ніч», «Зустрічі й розтавання»/

За задумом Мефістофеля юна наївна Маргарита має стати жертвою Фауста. Але саме дух зла, а не герой спокушує дівчину своїми дарунками. Вихована в домостроївських традиція, обмежена в інтересах, Маргарита приваблює Фауста своєю спокійною, нескаламученою пристрастями душею, відсутністю сумнівів та дитячою безпосередністю і щирістю. Він не помічає, що дівчина абсолютно пасивна міцно прив’язана до затихлого міщанського світу, що вона не хоче і не може допомогти або хоча б не заважати йому в пошуках сенсу буття.

Бесіда на сприйняття

- Які зміни відбулися в душі Фауста під впливом кохання до Маргарити?

- Як він бачить тепер світ, природу?

- Як ви розумієте такі рядки: «Я рвуся од жаги до насолоди, І в насолоді я жаги жадаю»?

б) Усне малювання (ідеал жіночості)

*Якою ви уявляєте Маргариту?

*Які почуття охопили її серце?

*Яке значення має для неї кохання до Фауста?

/Це скромна працьовита дівчина. Фауст одразу каже, що цінує у ній цнотливість, простоту, смиренність та скромність почуттів./

Фауст, освідчуючись дівчині у коханні, переконаний, що їхнє щастя безконечне, а блаженство – вічне. Та він помилився. Любов до Маргарити не вдовольнила його жаги пізнання. Дедалі частіше в його репліках звучить розчарування. У цей момент автор виводить на сцену нову дійову особу – брата Марго – Валентина.

/Один із учнів зачитує монолог Валентина: «Коли, бувало на гульні…»/

• Як ви гадаєте, у чому причина страждань цього героя?

/Валентин страждає від свого безсилля перед поголосом, котрий засудив любов сестри до Фауста. Якщо раніше він міг пишатися Маргаритою, то тепер соромиться її./

Під час поєдинку, помираючи, юнак провіщає сестрі трагічну долю: грішницю чекає загальна зневага. Гете дуже майстерно, лише у кількох словах передає зміну у самооцінці Маргарити. Якщо спершу, відповідаючи на докір Валентина, вона каже: «О Господи! Мій брате…», то після його монологу звучить: « Пекельні муки! Брате мій!..». Ці слова співзвучні середньовічному повір’ю, що праведники у відчаї звертаються до Бога, а грішники – до Сатани. Таким чином, героїня визнає свій гріх. Врешті-решт, Маргарита опиняється у в’язниці. Керуючись швидше обов’язком, ніж почуттям, Фауст приходить врятувати її.

в) Проблемні ситуації (трагедія героїні)

1. У чому полягає трагедія Маргарити?

2. Хто винен у тому, що сталося з Маргаритою – Фауст, Мефістофель чи сама Маргарити?

/Вирішуючи ту чи іншу проблему, можна використати інерактивну ехнологію «Дерево рішень» (приблизно за такою схемою):/

Проблема

1 команда 2 команда

Рішення І

Рішення ІІ

наслідки наслідки

позитивне/негативне позитивне/негативне

г) Бесіда за питаннями вчителя («Мікрофон»)

Умова: Передаючи один одному уявний мікрофон, учні відповідають на якомога більше питань за одну хвилину. Наприклад,

• Чи відчуває свою провину Фауст?

• Які суперечливі почуття охопили його душу?

• Чому він поривається до Маргарити, незважаючи на небезпеку й попередження Мефістофеля?

• Як це характеризує героя?

• Мефістофель каже Фаусту: «Врятуй її! А хто довів її до загибелі? Я чи ти?» Фауст на це нічого не відповідає, а лише, як пише автор, «дико озирається». Що означає така поведінка Фауста?

• Якими були подальші дії Фауста? Тощо

г) Дискусія Чи переміг Мефістофель?

- Чи може Мефістофель святкувати перемогу наприкінці першої частини, адже він згубив Маргариту й забирає із собою Фауста? /Слід використати інтерактивний прийом «Займи позицію»/

Та епізод з Маргаритою – не просто підтвердження усім відомої істини: «не лише в коханні щастя». Якраз навпаки. Фауст не зазнав щастя, бо не любив по-справжньому. Його почуття – диявольська спокуса, пошук самореалізації за рахунок іншої людини. Ось чому воно засуджується і автором, і Богом. Героя чекають нові випробування. Маргарита ж щирістю своєї любові і страждання дістає право на спасіння.

д) Зіставлення персонажів (Маргарита і Катерина. Спільне і відмінне у вигляді таблиці)

Цікаво зіставити образ Маргарити з Шевченковою Катериною. Долі цих жінок надзвичайно схожі і водночас різні.

Маргарита	Катерина
спільне
Обидві зазнали «нечесного» кохання поза шлюбом, були засудженні людським поголосом, залишились без близьких людей, мали позашлюбну дитину і закінчили життя самогубством. Обидва образи – глибоко символічні й значущі
відмінне
Маргарита – зразок чистої, але пасивної, в чомусь навіть байдужої до самої себе істоти	Катерина – натура діяльна і рішуча
Маргарита страждає від усвідомлення гріховності свого вчинку. Лише у в’язниці, збожеволівши, вона спромоглася на вчинок, обравши смерть замість кохання з жалю. І за це одне, власне, була винагороджена Господнім прощенням та спасінням	Катерина скрізь і завше свідомо відстоює право на кохання і гідне життя. Не лякає дівчину ні людський осуд, ні те, що батьки її відцуралися, ні тяжкий, принизливий пошук батька дитини. На відміну від Маргарити, Катерина не так переймається тим, що її любов зраджено, втоптано в багно, як долею дитини. Материнський початок бере гору в цій жінці і, на відмінну від гетівської героїні, українська страдниця лишає жити свого сина, накладаючи на себе руки.
Гретхен – жертва намагання самопізнання іншої, сильної й неординарної особистості.	Українська дівчина – творець власної, нехай і трагічної долі.

Коли пригадати, що Гете і Шевченко жили в один і той самий час, то паралель виявиться ще правомірною. Мимоволі хочеться сказати: «Ото аби Гетевому Фаусту та Шевченкову Катерину!..» Але в тому й велич обох геніїв, глибина символіки їхніх образів, що в них втілилися як віковічні поривання до ідеалу, бунтівного духу європейської гуманістичної думки.

5. Розгадування кросворду, зашифровки, ребусів.

м

е

ф

і

с

т

о

ф

е

л

ь

в

і

л

ь

ш

а

н

и

й

в

а

л

ь

п

у

р

ж

и

н

а

п

р

о

с

в

і

т

н

и

ц

т

в

о

г

р

е

т

х

е

н

1. Уособлення нечистої сили у трагедії «Фауст»

2. Балада Гете «… король»

3. Сцена ночі (назва) у творі

4. Доба, в яку жив і творив Гете

5. Друге ім’я Маргарити

Працюючи над «Фаустом», Й.В. Гете писав: /віднайти вислів у шифрі/

х	с	в	о	г	о	я
а	н	и	б	и	л	г
р	е	ж	и	т	и	в
е	п	у	ч	о	х	я
л	ю	д	с	т	в	а
ю	л	о	д	ю	с	в

Відповідь: «Всю долю людства я хочу пережити в глибинах свого я».

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

3  = Г

3  = Т

Конец формы

3  = Т

4  = А

1. Підсумок уроку (психологічний тест)

/ Тест французського психолога Лютера базується на припущенні про те, що вибір кольору відображає функціональний стан душі саме зараз після проведення уроку/

Характеристика кольорів включає в себе чотири основні: синій – символізує спокій, задоволення; зелений – почуття впевненості; червоний – збудженість; жовтий веселість; та чотири додаткові кольори: фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, які символізують пригнічений сумний стан душі. По піднятих картках учитель має змогу побачити, як ставляться діти до вивченої теми.

1. Д/з Для низького й середнього рівнів:

• написати п’ять (і більше) правил власного життя;

Для достатнього й високого рівнів:

• написати твір-мініатюру « Мої роздуми після знайомства з трагедією «Фауст» Гете.