Сядем, сядем, заспіваєм Аж усе, що тільки знаєм, Поки підем спати, Щоб раненько встати...
Хазяйка. Дівчата, голубоньки, не крайте, веселої співайте.
Дівчата співають веселі пісні.
Одна із дівчат. А де ж наші хлопці?
У цей час чується пісня "Ой, на горі та й женці жнуть", яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці.
Хлопці. Пустіть до хати!
Дівчата. Гарненько попросіть!
Хлопці стукають.
Дівчата. Агов, хто такий?
Хлопці. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!
Дівчата. Не пустимо в хату, дуже вас багато!
Хлопці. Пустіть, бо гірше буде!
Дівчата. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.
Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!
Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати. Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:
Полюбила коваля, така доля моя, Я ж подумала - кучерявий, а в нього чуба немає...
