Урок літературного читання в 2 класі "Народні казки. Вступ до теми"

Урок літературного читання в 2 класі

Тема уроку. Вступ до теми «Уявлення про народну казку»

Мета. Розширювати знання дітей про казку як вид усної народної творчості, ознайомити з віршем А.Костецького та статтею В.Нестайка про казку.

Розвивати уміння відтворювати зміст прочитаного, спонукати до творчості. Виховувати повагу до народних традицій та народної творчості.

Методично-дидактичне забезпечення: картки; малюнки: Чапля, Журавель; ілюстрації до народних казок; лялькові персонажі казок; аудіозапис українських мелодій до вистави, портрети українських письменників, тлумачний словник.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття уроку: казка, народна творчість, народна казка, «з вуст у вуста», казки про тварин.

Очікувані результати: учні оволодіють поняттям «народна казка», удосконалять навички читання, познайомляться з народними казками про тварин «Журавель та Чапля», «Колобок», будуть вміти інсценізувати народні казки, працювати в групах, будуть прагнути до творчості.

Методи, прийоми, форми роботи: психологічне налаштування, гра, групова робота, мовленнєва гімнастика, бесіда, інтерактивні вправи, розповідь учителя, інсценізація, робота з довідковою літературою, рефлексія.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Хвилинка психологічного настрою.

Дзвоник лунає,

На урок скликає.

Будемо читати,

Старанно працювати.

Ще й до казочки у гості

Треба завітати.

1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Гра «Що візьмемо на урок?»

урок

Варіанти:

• Активність.

• Уміння читати.

• Творчість.

• Уміння слухати.

• Уважність.

Серед яких зайві:

• Лінь.

• Дрімоту.

• «Черепашачий» темп.

1. Вправа «Дешифрувальник»

• Літери розташовані по три в кожному колі. Перше число показує номер кола, а друге (праворуч) номер літери, яку потрібно знайти, щоб отримати назву теми нашого уроку.

5

їйк

3

еєж

4

зиі

2

ггд

1

абв

5

3

1

1

КАЗКИ

4

1

5

3

4

2

1. Мовленнєва гімнастика.

1. Артикуляційна вправа «Добавляночка».

ок-ок-ок в нас казковий… (урок)

ки-ки-ки ми читаємо… (казки)

• Які ще рими можна дібрати до складу -ки- (залюбки, стежки, свічки і т.п.)

1. Повторення вивченого матеріалу.

1. Бесіда-опитування.

• Які теми вивчали?

• Які твори вам найбільш сподобалися?

• А як можна знайти кожен з цих творів у підручнику? (за змістом в кінці підручника)

• Що було задано додому? (Підготувати твір з вивченої теми, повторити відомості про письменників)

1. Панорама вивченої теми. Робота групами.

• Кожна група отримує картку з прізвищами письменника. Треба підготувати уривки з віршів та відомості про автора такі, щоб інші могли визначити, про кого йдеться.

О.Пчілка

С.Жупанин

Г.Бойко

М.Підгірянка

Н.Забіла

Л.Глібов

1 група. Г.Бойко. (писав смішинки-веселинки. Скоромовка «Подзьобав і пострибав».)

2 група. О.Пчілка (писала для малечі; мати Лесі Українки. С.31 4 рядки «Вже у любому куточку»).

3 група. С.Жупанин (писав не тільки для дітей, а й про дітей, 4 рядки «Наталчина пригода»).

4 група. Л.Глібов (український байкар, понад 50 творів для дітей; 4 рядки «Загадка»)

5 група. Н.Забіла (ніжно і лагідно розмовляє з читачами, її твори мелодійні; «Дощ іде», 4 останні рядки.

6 група. М.Підгірянка (письменниця з Закарпаття, в її вірах музика природи; 4 рядки «Ліс»).

1. Фізхвилинка.

Ми до Сонця летимо,

Промінчики беремо

Ой, промінчик, сідай на мізинчик,

А тепер на вказівні,

Попливемо у човні.

Уперед і назад –

Це для наих оченят.

А тепер назад лети,

Яскравіше нам світи!

1. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Хвилинка ерудита. Робота за тлумачним словником (казка).

Казка – художній твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді з участю фантастичних сил.

1. Робота над прислів’ям.

Складіть прислів’я з поданих слів (просто, а, ній, в, Казка, багато, мовить, розуму).

Казка мовить просто, а розуму в ній багато.

1. Розповідь учителя.

Колись давно, коли ще не було писемності, люди не могли записувати казки, які чули з дитинства від матері, бабусі, дідуся. Такі твори передавалися із вуст у вуста; від неньки до дитини, від дідусів до онуків-правнуків. А коли люди навчилися писати, то стали казки записувати, але ж їх склали ще наші пращури. Такі казки називаються народними. Тому в одній і тій казці, записаній різними людьми, траплялися деякі зміни в тексті та основний зміст зберігся.

1. Робота над віршем А.Костецького (с. 34).

1. Гра «Струмочки» (читаємо текст напівголоса, наче звук струмочка).

2. Бесіда за прочитаним:

• Про що йдеться у вірі А.Костецького?

1. Словникова робота (слово на дошці).

Баский – швидкий, прудкий.

1. Робота над статтею В.Нестайка (с.34).

1. читання статті В.Нестайка учителем.

2. читання статті «естафетою» (по 1 реченню).

3. бесіда за прочитаним.

• Про що головне завжди йдеться в казках?

• Як ви думаєте, які сили переможуть? Чому?

1. гімнастика для очей «Човник»

Човник дітки уявили

І по річечці поплили:

Вліво- вправо, вверх і вниз.

Капітане, посміхнись!

Методична ремарка

Діти плавно водять рукою у зазначених напрямках, дивлячись на кінчики пальців (голова нерухома)

1. Узагальнення і систематизація набутих учнями знань.

1. Гра «Ляльковий театр». Вікторина з найулюбленішими героями українських

казок(з музичним оформленням).

Методична ремарка

Окремі діти за допомогою лялькового театру розігрують уривок з відомої казки, інші – відгадують, яка це казочка.

«Колобок»

Аж іде ведмідь.

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Я від вовка втік,

То й від тебе втечу!

«Коза-дереза»

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, тільки бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку,— тільки пила, тільки й їла!

«Лисичка і журавель»

— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!

От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюхати. Нічого не вдіє!

А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:

— Оце ж,— каже,— вибачай, лисуню, що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю на гостину.

«Рукавичка»

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

1. Гра «Скринька народних казок». Робота за підручником (с.35).

• Скринька відкриється, якщо ми відповімо на запитання на с.35 – у такий спосіб здобудемо ключик.

• Читання запитань дітьми.

а) мовчазне;

б) за вказівкою учителя.

- Хто є найулюбленішими героями українських народних казок?

(діти отримують ключ і відкривають скриньку з малюнками Чаплі та Журавля)

1. Інсценування казки «Журавель та Чапля».

Одну з народних казок ми зараз побачимо. До вашої уваги вистава «Журавель та Чапля» (з музичною фонограмою).

1. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Що нового ви узнали про народні казки?

• У вас на парті є квіточки. Хто задоволений своєю роботою на уроці, уроком – піднесіть їх угору.

• Я теж піднесу свою квіточку вгору, бо задоволена вашими відповідями, роботою на уроці та зацікавленими оченятами.

1. Домашнє завдання. С 34-35 прочитати, відповісти на запитання, дібрати загадки про казкових героїв. Завдання для творчої групи – скласти загадки про казкових героїв.