Урок 2 Тема. Хоку. Природа як джерело натхнення. «Сезонні» слова хоку. Зв’язне мовлення. Складання хоку.

Урок 2 Тема. Хоку. Природа як джерело натхнення. «Сезонні» слова хоку. Зв’язне мовлення. Складання хоку.

Мета: вчити учнів виразно читати хоку та тлумачити їхній сенс, дати поняття «сезонних» слів; підготувати учнів до розуміння того, що в японській ліриці через образи природи передаються найтонші почуття і переживання людини; розвивати асоціативне мислення, вміння розуміти й аналізувати поетичний текст; виховувати любов до природи, бажання бачити прекрасне в довкіллі і прагнення берегти його.

Тип уроку: закріплення отриманих знань, зв’язне мовлення.

Обладнання: тексти хоку, ілюстрації; зразки хоку, складені учнями попередніх класів.

Хід уроку.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

     1. Бліц-опитування: тестування.

1. Мацуо Басьо народився в:

    а) Африці;                б) Японії;                    в) Китаї.

2. Батько поета заробляв на життя:

    а) військовою справою;              б) каліграфією;                  в) ткацтвом.

3. У перекладі з японської псевдонім Басьо означає:

    а) банан;                     б) мандарин;                   в) учитель.

4. Традиційний жанр пейзажної лірики в японській поезії – хоку – містить:

    а) 3 рядки;                       б) 4 рядки;                   в) 6 рядків.

5. Яку пору року уособлює образ крука в хоку Басьо:

    а) зими;                        б) весни;                    в) осені.

6. Продовжіть ланцюжок: Україна – верба і калина; Росія – береза; Канада – клен; Японія-

    а) сакура;                            б) банан;                    в) слива.

    2. Словниковий диктант. (Записати в зошити лише ті ознаки, що характеризують хоку як жанр японської поезії).

     Прихована думка, наявність рим,  натяк, мала форма, семивірш, пейзаж, тривірш.

III. Мотивація навчальної діяльності.

     Слово вчителя.

     Хоку має своєрідну символіку, наприклад, квітуча сакура – символ весни, хризантема символізує осінь, віддалена гілка дерева – самотність. Цей вірш має постійну кількість рядків, йому притаманні стислість і деталізація, глибина й осяжність образу, глибокий філософський сенс і тонкий ліризм.

     У поезії Басьо втілений один із головних принципів японської естетики – «сабі» («світлий смуток»). Природа для Басьо – це гармонійне єднання зі світом речей, це поезія речей. Однак, щоб пізнати суть речей, потрібне інтуїтивне сприйняття навколишнього середовища («саторі»).

     Японці вміють насолоджуватися красою соснової гілки, краплини роси, тоді як європейці прагнуть охопити поглядом увесь ліс. У японській культурі мистецтво і природа, мистецтво і буденне життя взаємопов’язані, тому будь-яка річ поєднує в собі красу і практичність. Для японця природа – це скарбниця прекрасного, вона є мірою всіх речей. Що є природнім, то не може бути потворним.

     Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати в собі все життя. Давайте і ми зараз спробуємо доторкнутися до краси, осягнути сенс миті, яка вже не повториться.

IV. Оголошення теми та мети уроку.

V.Робота над темою уроку.

    1. Слово вчителя.

    Для хоку властиве усвідомлення злиття людини з природою в кругообігу пір року. Вірші в поетичних збірках групуються за розділами: весна, літо, осінь, зима. Це у свою чергу вимагає від поета обов’язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного» слова. Існували навіть спеціальні словники «сезонних» слів, якими обов’язково користувались поети-початківці. У зв’язку з тим, що що ми з вами сьогодні також будемо поетами-початківцями, давайте складемо невеличкий словничок «сезонних» слів.

Словничок «сезонних» слів.

     Весна – слива, сливовий цвіт, вишневий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба, верба, туман, роса, квіти каштана.

     Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло, квіти померанця.

     Осінь -  осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осіння паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень,крик жабки, журавель, крук.

     Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод. 

     2. Асоціативні вправи.

     - Доберіть до поданих «сезонних» слів Мацуо Басьо лише ті, що свідчать лише про конкретну пору року (слова заздалегідь написані на дошці): жабка, розквітла сакура, плакуча верба, роса, іній, холод, журавель, крук, соловей, сніг, квіти каштана, вишневий цвіт, розквітла слива, трава, місяць. 

(Весна – жабка, розквітла сакура, плакуча верба, соловей, квіти каштана, вишневий цвіт, розквітла слива;  літо – роса, трава;  осінь – журавель, крук, місяць;  зима – холод, сніг).

   3. Виразне читання та тлумачення хоку.

Старий ставок!

Жабка стрибне –

Сплеск пролунає.

     Матеріал для аналізу. Поезія надрукована в 1686 році й одразу була проголошена шедевром Басьо. Цей тривірш у творчості поета вважається найзнаменитішим. У ньому, як і багатьох інших хоку, автору вдається поєднати елементи вічного і миттєвого. Старий ставок вічний, але, щоб ми прониклись усвідомленням його вічності, необхідний якийсь життєвий рух. Стрибок жабки, про який ми знаємо через сплеск води, символізує скороминуще в хоку.

     Басьо, поєднуючи елементи вічного і миттєвого, знову і знову вдавалось створювати цілий світ у межах трьох рядків. Цікава історія створення цього вірша. Спочатку Басьо написав другий і третій рядки. Один із учнів запропонував такі слова для початку: «жовті троянди». Але хоча жовті квіти біля стрибаючої в воду жабки виглядають дуже красиво, їм бракує елемента нескінченності, який має в собі «старий ставок». Вік ставка, вказівка на його незмінну природу, за контрастом підкреслює швидкоплинність життя жабки.

     (Поет прагнув передати в цьому ліричному пейзажі рух, звук, який підкреслює тиху красу природи. Старий ставок асоціюється із самотністю і смутком, але стрибок жабки і сплеск води нагадують про життя. У цьому хоку поетові вдалося поєднати елементи вічного і миттєвого. Старий ставок вічний, але для того, щоб ми усвідомили його вічність, потрібен миттєвий рух. Звук сплеску води символізує миттєву дію, але ставок залишається дрімати далі. І тільки епітет «старий» вказує на те, що він існує давно, а життя жабки недовговічне, що дозволяє думати про глибокий філософський смисл цього хоку – суть буття).

Росинки крап-крап.

Може, спробувати ними

змити бруд зі світу?

     Матеріал для аналізу. Роса -  в японській поезії метафора сліз, тлінності життя. «Роса спадає» - життя проходить так швидко, як сонце висушує росу. Краплинка роси – миттєве, світ – вічне, проте мить здатна змінити світ, зробити його чистим. Чистота для японця дуже важлива, як фізична так і моральна.

Скільки різних трав!

І в кожної - свої квітки.

Оце і є подвиг.

     Матеріал для аналізу. Замилування красою і неповторністю квітів різнотрав’я. Метафоричне тлумаченні: трава – народ. У кожної людини – свої справи, своє призначення. Виконувати те, що належить тобі. Незалежно від того, велика це справа чи маленька, - своєрідний подвиг.

     4. Зв’язне мовлення. Написати хоку.

     - Завдання групам: написати хоку про сонячний промінчик, краплю дощу, квітку, подих вітру за вікном, хмаринку на небі тощо. Прокоментувати асоціації.

VI. Підсумок уроку.

      1. Бліц-вікторина «Змагання поетів».

     Якщо уважно вчитатися в тривірш, у ньому завжди можна знайти ознаки пір року. Які «сезонні» слова підказують вам це?  Визначте, про яку пору року йдеться в хоку.

Весняні картинки

Лёд растаял в пруду,

И снова зажили дружно

Вода с водою. (Басё)

Слива в цвету –

Лунный луч прохожего дразнит:

Отломи-ка ветку! (Басё)

Тают снега.

Туманом окутаны горы.

Каркает ворона. (Басё)

Літні картинки

Чтобы забыть о жаре,

Нарисую-ка я, пожалуй,

Хоть снег на Фудзи. (Кисоку)

На солнцепёке

Прикоснулся к камню рукой –

Как он прохладен! (Сики)

Осінні картинки

Гусь, дикий гусь,

Скажи, сколько лет ты летаешь

За леса, за море? (Исса)

Опустели поля –

Только где-то вдали молчат

Хохолки журавлей… (Сики)

Зимові картинки  

До самых костей

Пробирает холод в постели –

Морозная ночь. (Бусон)

Ночной снегопад

Окончился – как засверкали

Дома, деревья! (Тококу)

     2. Заключне слово вчителя.

     Завершити урок хочеться словами А.Макаренка: «Навчити людину бути щасливою не можна, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна». Поміркуйте вдома над цими словами і спробуйте підтвердити цю думку.

VII. Оцінювання знань учнів.

VIII. Домашнє завдання. Написати два хоку.