виховувати свідомих та уважних читачів, патріотів своєї держави.
ОБЛАДНАННЯ: портрет поетеси, презентація, збірки творів, музичне оформлення.
ТИП УРОКУ: інтегрований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Епіграф: Мій рідний дім. Душі моєї пристань.
Колиска і віршів моїх, і мрії…
О.Бикадорова
І. Повідомлення теми, формулювання мети і очікування результатів.
Слово вчителя (соціальна компетентність).
Нам пощастило народитися у самому серці Донбасу. Кожен, хто народився і виріс у Степанівці, хто приїхав і пустив своє коріння у нашому селі, полюбив його на все життя. Степанівка приваблює в будь-яку пору року: навесні та влітку село утопає в зелені та квітах, восени наповнюється ароматом яблук і груш, взимку – білі схили дарують насолоду дітлахам. У кожного степанівця є улюблені місця: це і Панський сад із цілющим джерелом, балки Черкеська, Кирносово, Калинова, Чирчина та легендарна Савур- Могила.
Та найбільше багатство – це люди, великі трударі та патріоти свого села. Дійсно, наші односельці вміють працювати. Але ще вони вміють
2
помічати та відчувати красу, висловлювати свої почуття, створювати шедеври. Дуже хочеться, щоб поруч із великими людьми сучасності знали і наших земляків, не менш талановитих.
Мета нашого уроку – розповісти про нашу землячку, для якої поетична творчість є невід 'ємною частиною її життя. ЇЇ поезія- це голос сучасного нам народу. Олександра Арсланівна Бикадорова пише вірші російською та українською мовами, тому поезії звучатимуть двома мовами.
Сьогодні ми працюватимемо у таких творчих групах:
біографи;
читці- декламатори;
літературні оглядачі;
історики.
ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Випереджувальні завдання ( компетентність саморозвитку й самоосвіти).
Під час розповідей доцільно робити записи щодо біографії у формі простого або питального плану, а також можна скласти сінквейн. Урок
обов 'язково завершимо рефлексією( запис на дошці).
Виступ групи біографів( учениця виступає в ролі поетеси).
Моє село
Іду селом. Вдихаю ніжну тишу,
І пахощі п′янкі квітучої весни.
Легкий вітрець небесну даль колише,
Розносить над селом хмарки ясні.
Іду селом. Радію кожній миті
Життя мого, прожитого в селі.
Чи є дорожче що у цілім світі?
Чи є де місце краще на землі?
Мій рідний дім. Душі моєї пристань.
Колиска і віршів моїх і мрій.
Моє село. Моя чарівна пісня.
А я – лиш слово в світлій пісні тій.
3
Монолог поетеси
Я – Бикадорова Олександра Арсланівна. Народилася 18 серпня 1960 року в селі Степанівка Шахтарського району Донецької області в сім' ї сільської інтелігенції. З 1966 по 1976 рік навчалася у Степанівській середній школі. У 1976 р. вступила до Шахтарського педагогічного училища. З 1978 по 1981рік навчалася в Запорізькому педагогічному інституті. По закінченню отримала спеціальність викладача дошкільної педагогіки та психології, інспектора- методиста дошкільних закладів. Спочатку працювала вихователем ГПД у Степанівській школі, потім вихователем у дитсадку «Оленка», пізніше працювала методистом з дошкільної освіти у м.Кіровське, логопедом,викладала російську мову та зарубіжну літературу у с.Маринівка.
У 2002 році була обрана секретарем Степанівської сільської ради. Маю трьох синів. Родом із вчительської династії.
Я горда тим, що народилася і живу на Донбасі.
Робота групи «Літературні оглядачі»(інформаційна,соціальна компетентність).
Олександра Арсланівна – світла особистість. Відверта,чесна,відкрита, доброзичлива у ставленні до людей, привітна, з нею легко спілкуватися. Така вона в житті - така вона і у віршах. Любить природу, уважний пейзажист, кмітливий географ, справедливий історик. Спробуйте в уяві намалювати те, що почуєте в поезії.
Виразне читання напам 'ять ( читці-декламатори, соціальна компетентність).
Панський сад
Панський сад – жовте листя кружляє,
Панський сад – оберіг і печаль.
Тут десь панночка, мабуть, гуляє,
А в очах її смуток і жаль.
Знов за околицю села мене стежина привела.
Там ніжки босії мої йшли у незвідані краї,
Там я школяркою- дівчам любила наодинці помовчать.
Там – щастя мить і сльози перших втрат:
Чарівний велетень – прекрасний Панський сад!
Там бродить сива давнина- у тихій річечці вона,
У вічнім дереві мовчить , лиш ніжним листям шелестить.
Нагадує, як жив в віках , над садом пролетівши, птах.
О скільки бачив він любові, скільки зрад:
Чарівний велетень – прекрасний Панський сад!
4
Не зупинити років плин, і хоч нема на нім сивин,
В житті багато розгубив і друзів він, і ворогів.
Та всіх, кого він зустрічав , любов′ю щедро дарував.
2) Знайти художні засоби у творі (епітети, метафори, порівняння).
Виразне читання поезії напам 'ять(група декламаторів).
Мрія
Відчути подих вітру в чистім полі,
Сп′яніти полином і чебрецем,
Із чаші вічної спокійно і поволі
Відпити мудрості, очиститись дощем.
Ромашку пригорнути серед степу,
Безсмертник в різнотрав′ї віднайти.
Забути все. Полинути до Тебе.
Душею спраглою в молитві прорости.
Слово літературним оглядачам.
Олександра відчуває себе не лише частиною великого народу, а й частиною планети Земля: вона відчуває подих вітру в чистім полі, її п'янять степові аромати, вона прагне пригорнути до серця ромашку та безсмертник. Вона мрійниця та романтик, який вірить в силу Бога.
А ви про що мрієте?(обговорення)
Робота групи істориків(полікультурна, соціальна компетентності).
«Роксолана- легенда і мрія!
Хай згоріли позаду мости,
Покорить Сулеймана зуміє,
Й Україну в душі зберегти!»… ,
5
«Вогонь птахи вільні
По місту нехай рознесуть!
Хай знають княгиню,
Що Ольгою в Києві звуть!»- саме такі жіночі образи приваблюють Олександру Арсланівну. Про них вона пише у віршах на історичну тематику «Роксолана», «Княгиня».
Історія нашого краю славна і цікава. За 3 кілометри від села виситься сивий свідок давнини- легендарний козацький курган Савур-Могила.
Гра «Мікрофон»(колективна розповідь історії про Савур-Могилу).
Слово вчителя.
Тяжкими та кривавими були бої за Савур-Могилу у роки Великої вітчизняної війни. Ця пам' ятка стала музеєм під відкритим небом...
Коли ми святкуємо річницю звільнення Донбасу від німецько-фашистських загарбників?
6
Савур-Могила
О, Савура могило!
Вічна пам' ять козацької волі!
Скільки ти пам' ятаєш
І смертей,і солдатського болю!
Над твоєю красою
Наче мить промайнули сторіччя.
Ти як пісня народу-
Невмируща,прекрасна і вічна!
Як в пелюшки, сповита у тумани,
На твоїх грудях зорі тихо снять,
Ти на землі моїй трагічним світлим Храмом
Тисячоліття будеш ще стоять!
……………………………………….
Ні, вічне не проходить, не минає.
Мого народу - доля, пам ять, біль,
Могило світла! Хай вогонь палає,
Неначе рана у душі твоїй!
Здригнулася земля над славним курганом і влітку 2014 року.
Зруйноване наше село, зруйновані наші хати, сплюндрована наша земля,щемлять наші серця. 13 днів мужньо тримався залізний охоронець Савур- Могили.
Слово читцям-декламаторам.
Солдату, защитнику Саур-Могилы.
Упал солдат.Он бой неравный принял
На склонах высоты, среди степей.
Десятки лет он защищал Саур-Могилу,
Ни капли жизни не щадя своей.
Упал солдат. В него опять стреляли.
Прицельно, и не целясь – сотни раз!
Его жестоко, беспощадно убивали.
Он не простой солдат. Он – сам Донбасс!
Хоть серце каменное было у солдата,
7
Но как рвалось оно на части каждый раз,
Когда он видел с высоты: горели хаты,
Хлеба горели, весь пылал Донбасс!
И, стиснув зубы, автомат в руке сжимая,
Шагнул он с постамента прямо в бой.
Он знал, что у него судьба такая,
Донбасс любимый заслонить собой!
Гремели взрывы – он шагал спокойно.
Один против врагов, но он – солдат.
Он знал, что сильные выигрывают войны,
А слабость ему внуки не простят.
Армада напирала все сильнее,
Стреляли пушки, танки, сыпал «град».
Он знал, что помощь подойти успеет.
Сдержал атаку. Но упал солдат!
И взгляд прощальный в небо устремляя,
Он не жалел, что принял этот бой.
Ведь ничего дороже нет родного края.
Родной земли, что заслонил собой.
Ты жив, солдат, хоть свергнут с пъедестала!
Ты даже каменный был страшен для врагов.
У ног твоих их полегло немало,
А ты к врагам был беспощаден и суров.
Война и время перед памятью безлики.
Как прежде, в полный рост, над высотой
Поднимешься, Саур – Могилы страж великий,
Ты жив в сердцах, ты не убит войной!
19 августа 2014 года
ХВИЛИНА ПАМ' ЯТІ
ІІІ. Підбиття підсумків роботи в групах. Оцінювання роботи( взаємооцінка - літературні оглядачі та читці-декламатори, оцінка вчителем- біографи, історики-самооцінка).
ІV. Домашнє завдання.
1.Написати лист –побажання мешканцям планети Земля.
2.Намалювати свою мрію.
3. Виразне читання та аналіз поезії О. Бикадорової(обрати самостійно).
V.Рефлексія(компетентність саморозвитку й самоосвіти,соціальна).
Виконати одну з рефлексій.
На уроці я:
А) дізнався …
Б) зрозумів…
В) навчився…
Г) найбільший мій успіх…
9
Д) наступного уроку я хочу…
VІ. Підсумок уроку. Слово вчителя( полікультурна компетентність).
Як стверджує поетеса, «Стихи рождаются сами собой», «Слів багато, та де те, єдине, що вплету я у вірші свої»… Олександра Арсланівна Бикадорова прагне донести до читача думки ,які її хвилюють, бентежать. ЇЇ вірші друкувались у районній газеті «Знамя победы»,в обласній «Донеччині». У 2011 році у Донецьку вийшов збірник віршів «Поклик серця».
На прохання однокласників, однокурсників познайомитися з її лірикою вона пообіцяла підготувати наступну добірку. Відкриття сайту дає можливість тисячам бажаючих відчути на собі магічну силу творчості Олександри. Вірші її живуть, будуть жити!