kopilkaurokov.ru - сайт для учителей

Создайте Ваш сайт учителя Курсы ПК и ППК Видеоуроки Олимпиады Вебинары для учителей

Остап Вишня.Трагічна творча доля українського гумориста,«Моя автобіографія»- гумористична розповідь письменника про свій життєвий шлях.

Нажмите, чтобы узнать подробности

План рекомендован для проведения открытого урока. Форма проведения- урок-путешествие.

Вы уже знаете о суперспособностях современного учителя?
Тратить минимум сил на подготовку и проведение уроков.
Быстро и объективно проверять знания учащихся.
Сделать изучение нового материала максимально понятным.
Избавить себя от подбора заданий и их проверки после уроков.
Наладить дисциплину на своих уроках.
Получить возможность работать творчески.

Просмотр содержимого документа
«Остап Вишня.Трагічна творча доля українського гумориста,«Моя автобіографія»- гумористична розповідь письменника про свій життєвий шлях.»



План-конспект уроку на тему :

Остап Вишня ( Павло Губенко). Трагічна творча доля українського

гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 20- ті

роки. «Моя автобіографія»- гумористична розповідь письменника

про свій життєвий шлях.




Підготувала викладач

ГПОУ «Єнакієвський професійний ліцей»

Данекіна С.А.





Тема. Остап Вишня ( Павло Губенко). Трагічна творча доля українського

гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 20- ті

роки. «Моя автобіографія»- гумористична розповідь письменника

про свій життєвий шлях.

Мета: ознайомити студентів із життям і творчою спадщиною

письменника-гумориста; показати його місце в літературі 20-х

років; розвивати навички роботи з додатковими джерелами;

вміння виділяти головне, висловлювати власну думку з приводу

порушених проблем; розширювати кругозір; виховувати

оптимізм, прагнення з гумором сприймати життєві негаразди.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу та розвитку на його основі умінь та

навичок.

Форма проведення: урок-подорож.

Обладнання і ТЗН: проектор, ноутбук, портрет письменника,

тексти твору, генеалогічне дерево Губенків,презентація

«Чародій сміху»,виставка творів Остапа Вишні,

дидактичний матеріал (тести) (додаток №1), збірка

« Спогади земляків про Остапа Вишню» (додаток №2).

Епіграф уроку: Я – слуга народний! І я з того гордий, я з того

щасливий!

Остап Вишня.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Звіт командира групи про готовність студентів до уроку.

Викладач. Доброго дня, шановні студенти, доброго дня присутні колеги, гості. Сьогодні у нас урок не звичайний, а святковий. До того ж, урок не простий. Сьогодні ми з вами будемо подорожувати тими місцями, що пов’язані з життям та творчістю Остапа Вишні. Уявіть собі, що ми знаходимось у вагоні потягу, який буде зупинятись на потрібних нам станціях. Уявні екскурсоводи з числа наших студентів допоможуть плідно і цікаво провести час, відведений на знайомство з геніальним гумористом України. Зверніть увагу на те, що у кожному купе вагону знаходиться по чотири місця, які займете ви, шановні мандрівники. Ви будете не тільки спостерігачами , але і творчо працюватимете, виконуючи різні види завдань.

Погляньте, як оформлений вагон. Зверніть увагу на портрет гумориста у незвичному оздобленні ( додаток 1 ), висловлювання Остапа Вишні ( додаток 2 ), генеалогічне дерево сім’ї Губенків ( додаток 3 ), виставку творів, мультимедійний екран.

Все це допоможе вам краще збагнути і усвідомити почуте та побачене.

Мандруючи,ви будете робити нотатки про основні етапи життя і творчості письменника.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вона нічого не коштує та багато дає. Вона збагачує тих,хто її отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує… Вона триває мить, а в пам яті залишається надовго. Її неможливо купити, позичити або вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали».

Чи зрозуміли ви, про яку емоційну приємну реакцію йдеться в цитаті, яка виражає радість, задоволення, вітання доброзичливість? Я бачу, що ви посміхнулись і ,звісно, зрозуміли, що йдеться про усмішку. А щоб подорож пройшла вдало, дарую вам щиру усмішку і позитивний настрій.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Викладач. Домашнім завданням вам було опрацювати життя і творчість Остапа Вишні, прочитати гумористичне оповідання «Моя автобіографія». Я впевнена, що готувались до уроку із задоволенням, тому що читали про людину веселої мудрості - Остапа Вишню.

Сам Остап Вишня замислювався: «Оце я собі думаю: що треба, щоб з людини посміятися, покепкувати?..» І сам відповідав: « Треба - любити людину більше ніж самого себе…» Відомий український гуморист і сатирик ніколи не мав ніяких нагород і відзнак, але був по-справжньому народним митцем і лікарем, сміхотерапевтом.

Отже, запишіть тему урока та епіграф.

Викладач. При опрацюванні біографії ви повинні були звернути увагу на те, який літературний псевдоніми мав гуморист.

Відповідь мандрівників У літературу Павло Губенко ввійшов під псевдонімом Павло Грунський, яким підписав свій перший сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна», опублікований 1919 року в газеті «Народна воля»

Викладач. А між тим наш потяг прибув на станцію Грунь. І наші екскурсоводи познайомлять вас з дитинством письменника-гумориста.

( Звучить музична композиція « Спів птахів, шелест дерев»)

1 екскурсовод. Ми з вами зупинились на малій батьківщині Остапа. Тут,босоніж, він проходив свої університети, дихав повітрям, настояним на різнотрав ї, милувався безкраїм небом,допомагав батькам ростити братів та сестричок, вчився грамоті. Яка краса навкруги! Ви тільки погляньте. На великий жаль, не зберегли оселю Губенків, в якій батьки народили сімнадцятеро діточок і всим дали освіту.

Щоб зрозуміти феномен Остапа Вишні, треба з’ясувати хто він , чиїх батьків дитина, зріс і в кого навчався, чим жим і з ким дружив, з кого радів і від чого страждав…Сім я у Остапа Вишні була велика і бідна, одначе дружна й працьовита. Батьки вміли писати й читати, знали чимало українських народних пісень, казок, дотепів. Мати щедро пересипала мову народними приказками і висловами. Навіть у найтяжчому горі гумор не залишав її. Траплялось, що мати плакала, а коли діти запитували, чого вона плаче, відповідала: «За вашим батьком, бо я ж з ним прожила, як у карти програла».

Батько теж любив гостре слівце. Письменник згадував, як йому вже перед смертю дали підписати « духовное завещание». Батько почав читати:

« Я , Михаил Кондратьевич Губенко, при полном разуме и памяти завещаю жене и наслідникам движимое и недвижимое, при сем…» Дійшовши до цього місця, батько підписав «духовное завещание» , повторюючи: « При сем руку приложил и ноги протягнув Михаил Кондратьевич Губенко» .Це були його останні слова.

1 екскурсовод.Погляньте на генеалогічне дерево сім ї Губенків. Були серед них і письменники , і актори, і вчителі, і агрономи, і міліціонери, і співаки…. Батько з матір’ю гарно співали, любили жарт, мали веселу вдачу. Тому не дивно, що діти успадкували потяг до прекрасного: грали в аматорському театрі, читали книжки, співали пісні…

Ви звернули увагу на те, що в бідній багатодітній сім ї всі діти отримали освіту, стали поважними людьми. Не забули своє коріння, свою мову. До речі, сам письменник завжди говорив українською мовою і ніколи її не цурався. Молодим матерям він мудро радив з колиски виховувати у своїх дітей повагу до рідного слова, до народноЇ пісні, з молоком передаючи малятам щирі почуття любові й гордості за національні святині.

Викладач. А ви, шановні мандрівники, помітили, що навколо збираються люди, Це, певно, земляки Остапа Вишні. У кого виникли питання до них?

Мандрівник. Дуже хочеться дізнатись більше про вподобання гумориста, про його звички,послухати спогади про нього.

Земляк М.Маркович. На жаль, на нашій станції потяг затримується недовго, часу обмаль. Та не хвилюйтесь, ми підготували невеличку збірку спогадів про нашого славетного земляка і подаруємо вам на згадку. Але вірш, написаний мною, я хочу зачитати.


ВИШНЕВА ГРУНЬ


Мені це нереальністю здається,

Що саме тут, на цій грунській землі,

Остапове велике добре серце

Вбирало перші радощі й жалі.

Тут він ходив і бачив ці дерева,

І звідси їхав вчитися в Зіньків,

І Грунь-ріка у спеку полудневу

Поїла спраглих коней чи биків.

Великий сміхотворець України

Ще хлопчаком пішов звідсіль у світ,

Та рідний край назавжди для людини,

Як батьківський високий заповіт.

А час тече, - де хата була – поле,

Уже й цеглини зараз не знайти,

Але не стерти часові ніколи

У нашім серці пам’яті мости.

Пройду сюди постоять у задумі,

Згадаю знов його веселий сміх.

Це хліб важкий – живити серцем гумор

Для боротьби, а зовсім не для втіх.

Нелегко це: по правді в світі жити,

Вплелись у долю слава і біда...

А рідна Грунь ізнову сіє жито

І сина із безсмертя вигляда



Викладач. Про своє дитинство, юність, початок літературної діяльності письменник розповідає в гумористичному оповіданні « Моя автобіографія».« Чому ж я так поспішав з своєю автобіографією? Через віщо сам її випускаю у світ? Та дуже просто. Я ж не певний, що як дуба вріжу, хтось візьметься за мою біографію… А та к сам зробиш,- знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки ніколи тебе не забудуть». Вишня гуморист добродушно кепкує сам з собою

Вам було запропоновано донести до аудиторії зміст гуморески у незвичайній формі. До вашої уваги інтерв’ю з автором твору.

Чи звернули ви увагу на те, що в назві «Моя автобіографія »- лексична помилка. Чому Остап Вишня свідомо вдається до порушення мовних законів?

Відповіді учнів. За жанром - це автобіографічне оповідання, композиція якого відповідає формі офіційно-ділового документа - автобіографії.. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором, поданий у гумористичній формі. Кожне речення, кожен абзац цього твору наповнені жартом, дотепом, іронією. Усе в ньому - від народу, від рідної землі: і корова Оришка, картопля, і бур’яни, і «ранок, коли над лиманом срібний туман устає».

Викладач. Ви прочитали гумореску «Моя автобіографія» і зараз відповісте на питання за її змістом.

(Завдання проектується на екрані).

  1. Коли і де народився гуморист?

  2. При яких обставинах з’явився на світ?

  3. Скільки у батьків було дітей?

  4. З чого батько зробив висновок, що Павло писатимете?

  5. Які події раннього дитинства вплинули на літературне майбутнє ?

  6. Скільки років виповнилось хлопчику, коли пішли до школи?

  7. Хто був першим вчителем? Що він використовував для засвоєння учнями навчального матеріалу?

  8. У яких навчальних закладах ще довелось навчатись Павлу?

9. З якою метою прибув до Києва?

10. Коли почав друкуватись?

Викладач. Наш потяг наближається до станції Київ. Вперше малий Павло Губенко потрапив сюди у тринадцятирічному віці, куди мати повезла його на навчання до військово - фельдшерськоі школи, яку він закінчив « та й зро-бився фельдшером».

3 екскурсовод. Він був гарним спеціалістом, але не збирався присвятити себе медицині. Займався самоосвітою і , склавши екстерном екзамен за гімназію, вступив до Київського університету, Але скоро залишив його і віддався літературній праці. Перший надрукований твір називався « Демо-кратичні реформи Денікіна», був надрукований у Кам’янці_Подільському в газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 року за підписом П.Грунський. Але вже 22 липня 1921 року в «Селянській правді» свій фейлетон « Чудака, їй-богу» гуморист підписав псевдонімом О.Вишня. Проводив велику громад-ську роботу( брав участь у діяльності літературних об’єднань « Плуг», « Гарт», журналі «Перець».

Мандрівник. Я хочу розповісти про те , як гуморист відповів на питання, чому саме став підписуватись псевдонімом Остап Вишня.

На питання, чому змінив псевдонім на Остапа Вишню, письменник пояснив: «Псевдонім повинен бути простим і красномовним, Так з явився підпис Остап Вишня( на хуторі Чечва, де він народився, росло багато вишень. Плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути».

Викладач. Дуже цікаве повідомлення. А між іншим наступний екскурсовод продовжить знайомити з життям Остапа Вишні.

5 екскурсовод. У двадцяті роки письменник був надзвичайно популярним. Загальний наклад його творів сягнув семизначного числа. Протягом неповних десяти років вийшло близько 25 збірок «Вишневих усмішок». Письменник став живою легендою, читачі сміялись, ледь почувши його прізвище. Йому іноді кланялися на вулиці незнайомі люди, а коли створювалася якась нестерпна ситуація, просили : « Пришліть нам Вишню.»

І це допомагало вирішувати складні проблеми.



Викладач. Тридцяті роки для українського письменства- це епоха «Розстріляного відродження». Представники української літературної еліти були закатовані у таборах, покінчили життя самогубством. Страшним ударом стала для О.Вишні смерть М.Хвильового. Три дні письменник ридав, Дружина думала, що він збожеволів.

Зупинимось коротко з перебігом подій у житті Остапа Вишні, акцентуючи на фактах, які допомогли б зробити висновки про трагічну епоху та трагедію людини в ній. У своїх листах і щоденниках Павло Губенко досить різко відгукувався про політику виселення українців цілими сім`ями, а також передбачав голод на території рідної країни ще в 1928 році, тобто за п`ять років до його початку. Можливо, саме це послужило останньою краплею і призвело до сфабрикованою справою і арешту.

26 грудня 1933 р. Вишню арештували. Його звинувачували в підготовці замаху на секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. Письменник, який за життя не вбив навіть зайця, ще сподівався, що абсурдні звинувачення – прикра помилка, тому не втрачав почуття гумору під час слідства. Ось фрагмент допиту:

«С л і д ч и й: Ви хотіли вчинити замах на товариша П. П. Постишева в

приміщенні ЦК...

В и ш н я: Не так було.

Слідч и й: А як?

Вишня: Я предпочитаю убивать вождей на свежем воздухе...»


Викладач. Ви помітили, що наш потяг мчить на Північ.. Так, саме тут відбував свою» десятирічку» письменник.

( Звучить музична композиція «Звуки природи. Віхола»).


4 екскурсовод. 23 лютого 1934 року оголосили рішення суду: «Застосувати... найвищу міру соціального захисту – розстріл». На щастя, згодом найвищу міру замінили десятьма роками виправних робіт. Остап Вишня відбував покарання у виправному таборі Чиб'ю поблизу річки Печори. Кілька разів був на волосину від смерті.

Варто сказати, що, незважаючи на всі пригоди, письменнику досить пощастило пережити все, повернутися і дожити до реабілітації. Адже багато його товаришів по перу були розстріляні в ті ж роки. Його рідного брата розстріляли в 1937 році. Самому ж Павлу Губенко уникнути такої долі в таборі вдалося лише дивом. У тому ж році, що і розстріляли його брата Василя, у виправну-трудову колонію Ухтинсько-Печорського табору, де відбував всі роки свого покарання письменник, прийшов наказ звільнити місця для нової партії ув`язнених, яка повинна була прибути незабаром. У перекладі на неофіційну мову, цей наказ означав розстріляти частину ув`язнених. Для цього їх відправили в сусідню зону. Серед цих смертників виявився і Остап Вишня. Однак через погані погодні умови переправлення в`язнів до місця розстрілу затрималася. У цей час начальника табору зняли, а наказ про розстріл письменника був загублений (за іншими відомостями, керівництво просто пожаліло письменника). Говорячи про роки ув`язнення Остапа Вишні, не можна не згадати його дружину Варвару Маслюченко, яка заради коханого чоловіка кинула кар`єру в столиці і відправилася в Сибір. Тут вона проживала в сусідньому місті всі десять років його ув`язнення. У 1943 році, відсидівши весь покладений термін, письменник був випущений на свободу

5 екскурсовод. І знову наш потяг прибув до Києва.. Що чекало тут письменника ?

( Звучить музична композиція «Звуки вокзалу»).



1943 року письменника звільнили, У зв'язку з початком визволення України від фашистів, Хрущов узявся клопотати перед Сталіним про помилування деяких репресованих діячів культури. Максим Рильський, який очолював Спілку письменників України, разом із Довженком, Тичиною склали список тих, кого варто звільнити в першу чергу. З усіх згаданих вижив тільки Вишня – його й відпустили. Крім цього, існує версія, що основним аргументом звільнення було підняття духу бійців на фронті гумористичними патріотичними творами, які міг би написати саме Остап Вишня. Письменник виправдав довіру, написавши «Зенітку», яка стала справжньою сенсацією. Проте повернення в літературу було для Остапа Вишні болісним. Ю. Смолич згадував: «...На поставлене запитання :

– Писатимете?

Павло Михайлович довго мовчав, так довго, що я вже почав катуватись, що своїм дурним запитанням тяжко вразив його. Але Вишня таки відповів:

– Хіба я тепер зумію?

Це було сказано так гірко, що серце розривалося навпіл».


Викладач. Остап Вишня зумів і після страшного життєвого потрясіння з новою силою виявити свій талант. У 1958 р., вже після смерті письменника, вийшло найповніше видання його «Мисливських усмішок». У цих творах авторові не потрібно було кривити душею, лукавити, тому вони пройняті щирим, життєствердним настроєм.

Протягом 1948 – 1955 рр. Остап Вишня вів щоденник «Думи мої, думи мої...». Прочитавши окремі записи, можна зробити висновок, що психологічно зламаний письменник боявся повторного арешту, тому був не зовсім щирим, коли писав таке: «Сидів, сидів, – думав, думав, – та й надумав: – Як хороше в світі жити, коли єсть Сталін, коли єсть Хрущов!» або «Спасибі Сталіну, його мудрості, його чесності!..» Але все-таки в щоденнику переважають інші записи.

В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у «Перці», перекладав, навіть на полювання виїхав. Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився й раптом стало йому зле. Підвівся, випив ліки, але вони вже не допомагали, через десять хвилин його не стало. Параліч серця! Так 28 вересня 1956 року смерть, що постійно чатувала на нього, наздогнала його. У народі кажуть, що так вмирають праведники.

Рефлексія.

Чим запам’яталась вам постать Остапа Вишні, які почуття виникли після знайомства з його трагічною долею?

Закріплення.

Скласти літературне гроно «Остап Вишня».

Домашнє завдання: прочитати «Мисливські усмішки». Написати гумористичну автобіографію.



Додаток №1. Тест.

Правильну відповідь помічайте знаком «+», неправильну знаком «-».

1. О.Вишня народився на хуторі Чечва.

2. У Києві гуморист вивчився на письменника.

3. У дитинстві він мріяв стати вчителем.

4. Писати в газетах почав в Кам’янці-Подільському.

5. Перший псевдонім гумориста – М.Чечвянський.

6. Найближчими друзями письменника були М.Хвильовий та М.Куліш.

7. За жанровою ознакою твір «Моя автобіографія» - мемуари.

8. Активно працював в літературних об’єднаннях «Плуг» і «Гарт».

9. О.Вишню звинуватили у замаху на Постишева.

10. На засланні гуморист відбував 15 років.

11. Дружина письменника Варвара Маслюченко була вчителькою.

12. Табірний щоденник О.Вишні мав назву «Чиб’ю».

13. Про звільнення письменника клопотав М.Щербицький.

14. О.Вишню звільнили у грудні 1943 року.















Додаток №2. Збірка « Спогади земляків про Остапа Вишню»


ВАСИЛЬКИ

Ця оповідь про давні дні. Він ще не був прославленим Остапом Вишнею, а кругловидим, по-дівочому усміхненим Павлушею. Його любили в Груні, називали коміком.

У Груні існував драматичний гурток. На підмостках ветхої сцени, що розмістилась у невеличкому приміщенні волосної управи, гуртківці поставили “Безталанну” І.К. Карпенка-Карого, “Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка”, “Крути та не перекручуй” М.П. Старицького, “По ревізії” М. Кропивницького.

П’єси ставились здебільшого взимку. Літньої пори роботи по вуха, не до веселощів. Поміщиця фон Рот не з добрих. Спуску не жди!

Павлуша Губенко, як правило, грав старих дідів, хоч сам був зовсім юним. Природна обдарованість допомагала перевтілюватися в образи мудрих, дотепної вдачі літніх селян.

Сестра Остапа Вишні Катерина Губенко-Даценко писала: “...від гри брата сміху було такого, що не тільки наша дерев’яна будівля, а й Грунь вся гриміла. Навіть нашій мамі на базарі говорили, який вже вдалий її син.” Вже тоді прорізувався його могутній талант.

Одного вечора після вистави грунські дівчата подарували Павлуші вишиту українську краватку. Самі вишивали. По ній зеленіли васильки, улюблені Павлушині квіти... Спливло з того часу багато води, багато цвіту зів’яло, а вишиті васильки, наче зачаровані...

Дружина Остапа Вишні вберегла дарунок грунських дівчат. А коли Анатолій Паламаренко вперше виходив на велику сцену з “Вишневими усмішками”, благословила його нев’янучими грунськими васильками.


З вуст журналіста Анатолія Журавського


записала В. Лавриненко



ПЕРШЕ КОХАННЯ



Добрі стосунки підтримував Павло Михайлович Губенко з моєю матір’ю Палажкою Федорівною. До війни, коли приїздив у Грунь, навідувався і до неї. Подовгу згадували разом минуле.

Коли вже у нас вдома були книги письменника, я читала матері гуморески, усмішки, ліричні замальовки. Та слухала уважно, всміхалася, а іноді в задумі хитала головою. У написаному було їй багато знайомого.


Якось читала я усмішку про те, як хлопець зустрічався під вербою з дівчиною, а мати раптом: “Пам’ятаю я, де та верба була, і дівчину Галю знала. Кохались вони з Павлом. Це про себе пише. ”


Перше грунське кохання Павла Михайловича Губенка – Ганна Кисіль, мати вчителя школи-інтернату Кривоколіска Ю.Д. Остап Вишня став хрещеним батьком її дочки Тетяни, кумом коханої.


Павлина Іллівна Кияшко,


мешканка с. Грунь, 1991 рік.




ДЯКУЮ ДОЛІ...


Дякую долі, що подарувала мені щастя бути близьким другом

дружини Остапа Вишні В.О.Губенко-Маслюченко. Саме від Варвари Олексіївни я багато цікавого почула про Остапа Вишню, життя їхньої родини.

Зокрема, що першою дружиною Павла Михайловича була Смірнова Олена Петрівна. У її матері на квартирі в місті Харкові жив Володимир Гжицький. Він їх і познайомив. Брали церковний шлюб, а через чотири роки (1925р.) розлучилися. Від того шлюбу П.М.Губенко має сина В’ячеслава.

До 1928 року хлопчик жив з матір’ю. Невдовзі вона померла, і Павло Михайлович після одруження з Варварою Олексіївною забрав В’ячека, як називали його Губенки, до себе. У Варвари Олексіївни теж від першого шлюбу була дочка Машенька. Маша і В’ячеслав були одного віку з різницею в один день.

До 1933 року В’ячеслав жив у цій сім’ї.

Та в 1934 році Варвара Олексіївна змушена була віддати бабусі (матері Олени Петрівни Смірнової), мотивуючи, що не хоче ризикувати життям нерідної дитини. У табір поїхала тільки з Машенькою.


Л. Лебединець, заслужений


учитель України, 1995 р.



ГРУНЯНИ СЛУХАЛИ “ЗЕНІТКУ” У ВИКОНАННІ ОСТАПА ВИШНІ

У Груні в сільському Будинку культури яблукові ніде впасти. Культурний заклад переповнений. З’їхалися люди з усієї округи. Автомобілями, підводами, велосипедами. І прийшли пішки. Сидять на лавах, стоять у проходах. Вони прибули на зустріч з Остапом Вишнею і Платоном Вороньком – знаменитими земляками.

Першому слово надали молодому талановитому поетові. Він читав свої нові твори. Останнім виступав Остап Вишня.

Зал ахав і охав, то стогнав, то гримів від реготу. Остап Вишня залишався незворушним. Терпляче перечікував вибухи сміху, час від часу кумедно якось посмикував плечем і продовжував. Читав просто, щиро, з властивою йому ліричною усмішкою. І не сміявся.

Після закінчення хтось задав із залу питання:

- Чому вас не чути було так довго ?

- Відбував свою десятирічку, - задумливо відповів Павло Михайлович. І додав :

- Мені дуже приємно виступати перед земляками. Я вас усіх дуже, дуже люблю...


Ілько Лавриненко, мешканець Груні




ВАРЕНИЧКИ З КАПУСТОЮ


Ніколи б не здогадалася, що улюбленою стравою Остапа Вишні були вареники з капустою, якби не почула цього з його вуст.

Під час останньої подорожі письменника на батьківщину вдячні земляки хотіли зробити йому щось приємне. Під час зустрічі з гуртом грунян, в супроводі яких Остап Вишня прямував провулочком, що вів до Чечви, одна бідова молодиця запитала:

- Чим нам земляка пошанувати ?

- Хотів би скуштувати вареничків ... з капустою. Дуже ж вони у Груні смачні виходять...

Усі були здивовані. Думали, що вареники Павлу Михайловичу повинні подобатися з вишнями, бо змалку смакував ними на вишневій Чечві.


Г.О. Стешенко, мешканка с. Грунь






Получите в подарок сайт учителя

Предмет: Литература

Категория: Уроки

Целевая аудитория: 11 класс

Автор: Данекина Светлана Андреевна

Дата: 20.01.2017

Номер свидетельства: 381790


Получите в подарок сайт учителя

Видеоуроки для учителей

Курсы для учителей

ПОЛУЧИТЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО МГНОВЕННО

Добавить свою работу

* Свидетельство о публикации выдается БЕСПЛАТНО, СРАЗУ же после добавления Вами Вашей работы на сайт

Удобный поиск материалов для учителей

Ваш личный кабинет
Проверка свидетельства