Лірика європейського бароко. Джон Донн «Священні сонети» Урок зарубіжної літератури у 8 класі.

Урок у 8 класі зарубіжна література. Вчитель Діденко Олена Миколаївна

Прилуцька спеціалізована школа І-ІІІ ст. №6 Чернігівська обл.

ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ЯК ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема : Із лірики європейського бароко.

Джон Донн «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»). Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова.

Мета :  познайомити учнів з  життям та творчістю  видатного англійського поета «метафізика» Джона Донна, відображенням різних проявів людської натури, складності духовного буття особистості, дослідити яку форму сонету використовує Джон Донн у своїй творчості;

розвивати навички аналізу, зв’язного мовлення, дослідницько-пошукової роботи, виразного читання та творчого мислення ;

виховувати інтерес та повагу до творів мистецтва, виховувати  бажання долати перешкоди на життєвому шляху.

Технологія навчання як дослідження

Підготовчий етап уроку

Урок із застосуванням технології навчання як дослідження передбачає таку послідовність дій вчителя й учнів.

Виявлення і формулювання проблем (перший етап).

Чи справді Джона Донна можна вважати поетом бароко, засновником «метафізичної школи»?

Чому Джон Донн вибрав італійську форму сонету для передачі сутності призначення людини у тогочасному світі?

Яка своєрідність жанрової та композиційної структури циклу «Священні сонети»?

Чи відповідає 19 сонет «Щоб мучить мене...» стилю бароко?

Пояснення незрозумілих питань (другий етап). Використовувався метод бесіди, індивідуальна та фронтальна форми роботи з учнями.

Формулювання гіпотез (третій етап).

Перша гіпотеза. Джон Донн складний загадковий поет.

Хаос тогочасного суспільства стимулював його уяву, а різноманітні концепції перетворювалися на поетичні образи, майстерно обіграні ним.

Друга гіпотеза. Музичність, скритість метафор і порівнянь поезії Донна нагадує манеру багатьох поетів Італії. Саме італійська форма сонету допомагає передати сутність і призначення людини у світі.

Планування і розроблення навчальних дій (четвертий етап). Учні об’єдналися в групи (за інтересами) та отримали випереджувальні завдання пошуково-дослідницького характеру:

• перша група – підготувати повідомлення про життя та творчість англійського поета доби бароко Джона Донна

• друга група – підготувати повідомлення про історію виникнення сонетного жанру і яку саме сонетну форму використав Джон Донн

• третя група – підготувати повідомлення про школу метафізиків, яскравих представників

• четверта група – підготувати повідомлення про своєрідність жанрової та композиційної структури циклу «Священні сонети».

Збирання даних (п’ятий етап). Учні користувалися різними видами ресурсів (словники, довідники, монографії, літературно-критичні статті, наукові статті, інтернет тощо).

Аналіз і синтез зібраних даних (шостий етап). На даному етапі учні узагальнювали та систематизували зібрані матеріали.

Підготовка і написання (оформлення) повідомлень (сьомий етап). Результати групової роботи учнів (повідомлення) будуть подані нами в описі уроку-дослідження.

Передбачається, що на уроці учні виступатимуть з повідомленнями (восьмий етап); у процесі бесіди спробують переосмислити результати пошуково - дослідницької діяльності (дев’ятий етап); з’ясують правильність гіпотез (десятий етап); зроблять узагальнення (одинадцятий етап); дійдуть висновку та підсумують роботу (дванадцятий етап), зокрема, щодо вирішення проблем.

Технологічні етапи уроку

Перевірка домашнього завдання

На даному етапі вчитель з’ясовує підготовленість учнів до уроку (прочитання «Священних сонетів», сонету 19, написання повідомлень тощо), а також проводить вступну бесіду, що має за мету актуалізацію опорних знань.

Сьогодні ми продовжимо працювати з літературою бароко і зачитаємо сенкани підготовлені вдома про добу бароко, літературу, мистецтво та людину.

Приклади

Бароко Література бароко

Загадкове, таємниче Динамічна, мінлива

Бентежить, спонукає, пробуджує Зацікавлює, вражає, діє

Пошук себе, вічних істин Життя - це сон, світ - театр

Контраст Метафора

Мистецтво

Пишне, химерне

Підносить, відображує, синтезує

Дивне поєднання реального з ілюзорним

Перлина

Людина

Неспокійна, загублена

Аналізує, замислюється, усвідомлює

Шукає шляхи співіснування зі світом

Пісчинка

Повідомлення теми уроку

Філософи 17 століття переконували : Бог подарував людині розум і серце. Людина повинна осягнути навколишній світ, такий привабливий, загадковий і прекрасний, але при цьому вона повинна покладатися лише на себе. І людина захотіла зрозуміти закони світобудови.

Так в історії людства починалася доба бароко, що була сповнена протиріч, суперечливих почуттів та думок. Сьогодні ми продовжимо вивчення цієї культурно-історичної епохи. У період розвитку стилю бароко в літературі було створено справжні шедеври в різних жанрах, особливо в ліриці та драмі. Література бароко відзначалася поліфонізмом, ускладненням форм, поєднанням релігійних і світських мотивів і образів, тяжінням до різних контрастів, алегоризму, намаганням уразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.

Сьогодні ми ознайомимося з творчістю англійського поета доби бароко Джоном Донном.

Постать Джона Донна – багатогранна, а його поезія – емоційна й глибоко інтелектуальна. Його творчість відображає різні прояви людської натури, складність духовного буття особистості. Це дало підстави його  наступникам визнати митця очільником літературної школи англійських «поетів-метафізиків».

Перша група – повідомлення про життя та творчість англійського поета доби бароко Джона Донна.

Під час розповіді учні заповнюють паспорт - анкету письменника.

Джон Донн народився 12 лютого 1572 року в католицькій родині і виховувався у дусі католицизму. Його мати, прямий нащадок сестри Томаса Мора, була молодшою ​​дочкою Джона Хейвуда, драматурга і автора епіграм. Його батько, який, за словами першого біографа Донна, Ісаака Волтона, «походив із дуже давнього роду в Уельсі», був успішним лондонським купцем. Джону було чотири роки, коли помер його батько, і незабаром після цього його мати вийшла заміж за доктора Джона Сімінгса, який допоміг їй підняти дітей. Джон вчився в Оксфордському й Кембриджському університетах, але ані там, ані там не отримав диплома: в протестантській Англії діяли обмеження, введені для католиків.

У 1596—1597 Джон Донн подорожував європейським континентом, супроводжуючи графа Ессекса і Волтера Релі в військових операціях проти Іспанії. Вже тоді він писав успішно вірші, що розходились у рукописах. Джон Донн не мав великої прижиттєвої слави як поет, та й не ставив мети уславитися. Він не друкував свої вірші за життя — перше друковане видання побачило світ лише через 2 роки по смерті творця.

Як усіх молодих, його приваблював світ і подорожі. Є свідчення, що Донн подорожував Іспанією і дістався Італії. Потім повернувся в Англію, де влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, сера Томаса Еджертона, лорда-охоронця Великої печатки. Закохавшись у племінницю патрона, 17-річну Анну Мор, таємно і без дозволу родини узяв з нею шлюб. Коли Еджертон дізнався про це, то вигнав Донна і сприяв його арешту і ув'язненню. Звільнившись із в'язниці, Донн разом з Анною поселяється в маєтку її родичів у графстві Суррей. У цей же час поет, прагнучи поправити свій матеріальний стан, створює антикатолицький твір «Ignatius his Conclave». Джон Донн упродовж 10 років зазнавав безгрошів'я і злиднів.

Лише у 1609 році багатий батько дружини Донна визнав законним їх шлюб. Джон багато займався богослов'ям. Його полемічні здібності забажав використати проти католиків сам Яків I (король Англії). Донн пішов на компроміс заради матеріального забезпечення себе і родини, погодився на перехід в англіканство. До того ж король прагнув бачити Джона проповідником-англіканцем, а тому забороняв надавати йому світські посади. Джон підкорився волі монарха. Його проповіді збирались послухати усі поціновувачі літератури і записували їх. Збережено близько 160 проповідей Джона Донна.

У 1611 Донн створює «Анатомію світу», в 1612 — «Розвиток душі». Двічі (у 1601 і 1614) Донн стає депутатом парламенту. Його сім'я швидко зростає — протягом кількох років у Анни практично щорічно народжується по дитині. Джон Донн мав 12 дітей. У 1617 Анна помирає після чергових пологів, і з того часу тон творів Донна стає похмурим.

У 1621 Донн отримує чин настоятеля собору святого Павла в Лондоні.

Донн помер 31 березня 1631. Безпосередньо перед смертю він прочитав власну похоронну проповідь і заповів створити власний портрет-надгробок у савані.

Перевірка паспорт - анкета письменника.

Ім’я		Джон Донн
Роки життя	1572 – 1631
Місце народження	Лондон
Батьки	батько – староста цеху торговців залізом мати – донька драматурга
Освіта	незакінчений Оксфордський та Кембриджський університети
Професія	секретар, адвокат, помічник єпископа, настоятель собору святого Павла
Твори	«Анатомія світу», «Священні сонети»

Висновок : вивчаючи біографію поета його творчий доробок можна сказати, що дійсно автор був складним загадковим поетом.

Для лірики Донна характерні витонченість, ускладнений синтаксис, образність, гра на контрастах, багатозначність. Його вірші адресовані підготовленому читачеві, здатному вчинити певне інтелектуальне зусилля для їх розуміння. 

Хаос тогочасного суспільства стимулював його уяву, а різноманітні концепції перетворювалися на поетичні образи, майстерно обіграні ним.

…Так просто исчерпать себя тщетой,

А здесь телам, с не меньшей простотой,

Дана удача высоты достичь,

Когда раздастся труб небесных клич,

Твори себя – твой свет меня спасёт,

Пусть смерть моя – тебе добро несёт.

Уже спокоен я – ведь я, живой,

Успел прославить час последний свой

У цих словах – весь Джон Донн з його трагічним відчуттям смерті та марності земного буття і, попри все, із вірою в можливість подолати темряву духовним світлом.

Друга група – повідомлення про історію виникнення сонетного жанру і яку саме сонетну форму використав Джон Донн.

Сонет (італ.sonetto, від лат.sonus: звук) – ліричний твір твердої строфічної форми, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто двох відкритих чи закритих катренів із перехресним римуванням і двох траверсів (терцетів) тернарного римування з основною схемою abab abab ccd eed, хоча можливі й інші варіанти: abab abab cde cde тощо. Французька форма сонета відрізняється від італійської тим, що в катренах кільцеве римування, а в терцетах три рими: абба абба ссд еед. Найбільшого поширення набула англійська форма сонета через спрощену схему, пов’язану зі збільшенням числа рим: абаб сдсд efef qq. За змістом сонет передбачав певний послідовний розвиток думки: теза – антитеза – синтез – розв’язка.

Природа сонета має унікальні особливості: цей жанр налічує значну кількість типологічних різновидів: класичний, вільний, неправильний, хвостатий, безголовий, напів сонети, перевернутий, кульгавий, рамковий, кострубатий, сонет з кодою, сонет з одним катреном, сонет-акровірш, сонет-байка, сонет-діалог тощо. Його експресивна структура здатна утворювати інші модифікації: «сонети-романи», повісті, драми, вінки сонетів.

Історія найцікавішого літературного жанру налічує майже 800 років. Сонет виник при дворі імператора Фрідріха ІІ. Перші датовані сонети з’явилися у 1241 році, їхнє авторство належить імператорському нотареві Джакомо да Лентіні. З’ясувати точну дату походження цього жанру складно через надзвичайно активну його міграцію. Можливо, спочатку сонет існував у провансальскій ліриці і був складовою частиною кансони трубадурів. Незважаючи на формальні жанрові утруднення, сонет виявився одним із найбільш життєздатних видів лірики. До літературного вжитку термін було введено поетом Гвідо Кавальканті, згодом використано Данте Аліг’єрі в автобіографічній повісті «Нове життя». До сонета звертався Франческо Петрарка в «Книзі пісень», яку він присвятив мадонні Лаурі. У добу Відродження сонет стає володарем серед ліричних жанрів. До нього звертаються майже всі ренесансні поети: П’єр Ронсар, Жоашен дю Белле, Лопе де Вега, Луїс де Камоенс, Вільям Шекспір тощо. У творчому доробку митців сонет остаточно набуває змістовних рис: автобіографічності, інтелектуальності й ліризму. Сонети писали також відомі прозаїки Дж. Боккаччо(1313-1375), Мігель де Сервантес (1547-1616), Мішель Монтень (1533-1592), у п’єсі видатного французького драматурга Мольєра (1622-1673) окремі діалоги героїв виписані у формі сонета. У сонетах і сонетних циклах доби Ренесансу відчутне максимальне наближення автора та ліричного героя. Сонети як тверда строфічна форма в поезії – це яскраве виявлення творчої майстерності поета.

Література бароко вирізняється ускладненою формою, поєднанням релігійних і світських образів та мотивів, алегоризмом, намаганням уразити читача різноманітністю тлумачень і пишним, барвистим стилем. Улюбленим жанром поетів залишався сонет, жанр роману нелегко завойовував собі місце як у мистецтві бароко, так і у класицизмі. Поєднання непоєднуваного, протилежного – одна з найхарактерніших барокових рис. Світ постає перед художником бароко позбавленим стійкості, несталим. Для барокових творів характерні теми мінливості долі та волі випадку. Бароковий поет уже не схиляється перед людиною та її можливостями, як це робили гуманісти Відродження, навпаки, він підкреслює непослідовність і зіпсованість людської природи. Барокові твори сповнені суперечностей між тілесним і духовним, між чуттєвою красою світу й швидкоплинністю людського життя.

До сонетів звертаються Франсіско де Кеведо-і–Вільєгас , Джон Донн, Луїс де Гонгора–і–Арготе.

Темами їх сонетів є – муки і протиріччя кохання, страждання, смерть, доля, випадок, непостійності щастя.

Серед поетів бароко вирізняється постать Джона Донна. У сонетах раннього періоду він не дотримувався формальних вимог до цього жанру. У його віршах недосяжна красуня перетворилася на живу жінку з плоті й крові, у нього немає звичних штампів любовної лірики, а чергування коротких і довгих рядків, уривчасті фрази, несподівані порівняння створюють у його поезіях ефект емоційного вибуху.

У пізніший період життя Донн повернувся до традиційної форми сонета в циклі «Священні сонети» (1610 р.). У них поет звернувся до релігійних тем. Цикл «Священні сонети» («Holy Sonnets») характеризує напруга почуттів і пристрасність, властива його ранній любовній ліриці, тільки тепер любов звернена до Бога, а не до земної жінки.

У «Священних сонетах» іноді Донн використовує досвід релігійної медитації, якому навчився в єзуїтів: відтворює в уяві сцену з Нового Заповіту, помістивши себе в коло дійових осіб, а потім аналізує власні переживання і виносить моральний урок.

Висновок: Джон Донн у ранній творчості порушував класичні правила побудови сонету, пише італійською формою сонети, у більш пізній період звертається до класичної, англійської форми сонету. Утворює власний жанр священних сонетів, або релігійних роздумів (медитацій), в яких оспівує любов до Бога, розмірковує про значення божественного в людському житті. Його «Священні сонети» своєрідний “поетичний” експеримент, спроба з’єднати світські і релігійні форми.

Музичність, скритість метафор і порівнянь поезії Донна нагадує манеру багатьох поетів Італії. Саме італійська форма сонету допомагає передати сутність і призначення людини у світі.

Третя група – повідомлення про школу метафізиків, яскравих представників.

Терміну «Метафізика» налічується більше 2500 років. У перекладі з грецької означає «те, що після фізики». Приставка «мета» означає «повний». Тобто метафізика має на увазі розгляд будь-якого явища в усіх його проявах (як фізичних, так і духовних). Спочатку слово служило назвою серії книг Аристотеля про першопричини виникнення життя. У середні століття цей термін має те ж значення, що і філософія, а трохи пізніше придбав магічну забарвлення. Багато мислителів (Кант, Гегель, Ніцше, Декарт) в своїх працях дають власне визначення метафізики як науці, але все ж головні питання, на які шукає відповіді метафізика, стосуються витоків і причин виникнення всього сущого. В даний час в широкому розумінні поняття «метафізика» означає науку про недосяжне, про Бога і походження всіх речей. У більш вузькому сенсі це розділ філософії, що вивчає історію становлення і розвитку будь-якого явища. Дуже поширеним у всіх країнах Європи було метафізичне, або релігійне бароко. Воно спостерігалося в Англії, Італії, Іспанії, Франції та інших країнах Європи. Для нього характерне заглиблення у світ метафізики, містики. Йому властиве відречення від життя і всього земного, намагання цим врятувати людину від зла, прищепити їй християнські чесноти.

Появу терміну метафізики відносять до кінця XVI століття, але в літературі він починає застосовуватися по відношенню до англійських поетів першої половини XVII століття, яких прийнято називати поетами метафізичної школи. Основоположником метафізичної школи став Джон Донн разом з Джорджем Гербертом, Річардом Крешо, Генрі Вогеном та іншими. Назва цієї школи виникла в зв’язку з тим, що у творах її представників, на зміну життєрадісному зображенню буття приходять інтелектуальні, філософські роздуми над проблемами життя, смерті, безсмертя. Провідні теми поетів-метафізиків – теми Смерті, Часу, Віри, Кохання, Самотності.

Головний принцип метафізичної школи – поєднання буденного, простого та високого, неземного.

Ця школа має своїх поціновувачів й нині. Вплив англійського бароко є значимим і на сучасну російську й українську поезію. Досить згадати хоча б «Большую элегию Джона Донна» (1963) Й. Бродського.

Письменники «метафізичної школи поезії» зверталися до методу пізнання світу, яким користувалися біблійні пророки – одкровення. Поети-метафізики говорили про сутність людського буття з позиції вічності. Для їхнього стилю характерне змішання часових і просторових координат. Темою віршів, як правило, слугували різні питання людського буття, але їхнє розв’язання було досить несподіваним, висновки у формі філософських сентенцій, до яких вони приходили, є зразком вершинної логіки.

**Зачитування віршів поетів- метафізиків.

Інтерактивна вправа « Аналогія»

Людина мов фортеця, яку ворог взяв в облогу тому, що…

Душа, як циркульний виток тому, що…

Сльози  наші – лінзи лжі тому, що…

Четверта група – повідомлення про своєрідність жанрової та композиційної структури циклу «Священні сонети».

Однією з вершин творчості Джона Донна вважають цикл сонетів La Corona (біля 1607 – 1609 р.) і «Священні сонети». «Священні сонети» або «Доброчесні сонети» – це 19 сонетів, 16 з яких написані в 1609 – 1611 рр., останні 3 – після 1617 р. Тема цього циклу – усвідомлення людиною невідворотності смерті, подолання страху смерті і набуття нею безсмертя.

«Жанровою специфікою “Священних сонетів” є синтез “світських” і “релігійних” жанрів. Жанровою матрицею для сонетів Джона Донна слугували сонети і молитви.

За задумом Джона Донна вінок сонетів “La Crona” мав слугувати прологом до “Священних сонетів”, проте згодом став окремим циклом сонетів, який входить до збірки “Священні сонети”. Жанрово-композиційною особливістю сонетів “La Crona” є те, що дані сім сонетів Джона Донна пов’язані з католицькою молитвою Розарій, до францисканського варіанту даної молитви належить 7 молитов, у яких мова ведеться про 7 Тайн (Євангельських подій). Кожна із семи Святих Тайн (євангельська подія) обираються саме з тих, які входять і до Розарія: Annunciation (“Благовіщення”), Nativitie (“Різдво”), Temple “Віднайдення Ісуса в Храмі”, Crucififying (“Розп’яття”), Resurection (“Воскресіння”), “Ascention” (“Вознесіння”).

Тобто через синтез релігійного жанру – молитви і світського жанру – сонету, Джон Донн утворює власний жанр священних сонетів, або релігійних роздумів (медитацій), в яких оспівує любов до Бога, розмірковує про значення божественного в людському житті. Джон Донн намагається засобами мистецтва наблизити Бога до земного життя, внести високий, божественний початок у реальний світ. Ліричний герой Джона Донна постійно звертається до Бога, шукає в ньому сили для морального відродження. Звернення до біблійного міфу англійськими митцями-метафізиками є способом повернення людській свідомості вічного, завжди значимого.

Аналіз 19 сонету.

Щоб мучить мене, крайнощі у всім
Зійшлися; я - клубок із протиріч;
В душі моїй зустрілись день і ніч;
Веселий щойно - враз стаю сумним,
Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,
Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;
Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;
Німий в мольбі, великий у малім.
Я зневажав ще вчора небеса -
Молюсь сьогодні й Богові лещу,
А завтра вже від страху затремчу -
Й набожність потім знов моя згаса.
Коли тремтів від страху я - ті дні
Спасіння, може, принесуть мені.

Бесіда за змістом сонету

1.    Розкрийте настрій сонета «Щоб мучить мене...»,

2.    Поясніть, як у сонеті відобразилися риси барокового стилю.

3.    Розкажіть, які художні засоби використано в сонеті. Наведіть приклади.

4.    Поміркуйте, яким постає у сонеті ліричний герой.

5.    Проаналізуйте, чому ліричний герой припускає, що спасіння принесуть йому дні, коли він тремтів від страху.

У сонеті «Щоб мучить мене...» можна знайти всі ті риси, які характеризують творчість Джона Донна й властиві бароковій поезії. Тут і поєднання непоєднуваного, й антитези, і внутрішні суперечності, і несподіваний парадоксальний висновок. Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд... До своєї особи ліричний герой відноситься критично « …я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід). Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння.

Символи: ніч, день, вогонь, лід – уособлюють життя і смерть.

Настрій – песимістичний,

Текст собою являє монолог ліричного героя.

*** Аналіз стану героя очима психолога.

З сонету видно, що ліричний герой перебуває у стані перепаду настрою, депресії. Причини депресії у чоловіків бувають різні: умови життя, відсутність повноцінного відпочинку, емоційне вигорання, підвищена тривожність, страх, горе, відчай. Якщо проаналізувати час написання сонету і зіставити зі станом ліричного героя, то видно, що поет в цей час саме втратив люблячу дружину, залишився сам з 12 дітьми і звідси мотиви невпевненості в собі, відчай, пошук виходу.

Справді, журба, туга, сум, за давньою звичкою, підточують, гризуть людський розум, а горе та відчай штовхають на прикрі або й драматичні вчинки. Не піддаваймося їм, шукаймо радість у нашому бутті!

Узагальнення результатів пошуково-дослідницької роботи

Отже, Джон Донн відкрив людині небачені досі глибини духу, нездоланні протиріччя, зобразив трагізм існування особистості у світі і драматизм її внутрішнього життя. У творчості Джона Донна чітко відчувається пульсація думки. Сюжет у його творах визначає не тільки рух художнього образу, але й рух думки. У творчості співця бароко високо цінується людина, її духовне й тілесне єство, проголошується вічне життя, і його поезія – це розлогий діалог людини з Богом про життя, любов, смерть.

Прийом «Мікрофон»

Продовжте речення: «Для мене поезія бароко – це…»

« Джон Донн – складний, загадковий поет…»

« «Щоб мучить мене…» - медитативний сонет тому, що …»

Домашнє завдання

Прочитати та проаналізувати поезію Джона Донна «Добрий ранок».

Знайти приклади контрасту й універсалізму. Розкрити символічний зміст назви вірша.