Просмотр содержимого документа
«КОНСПЕКТ УРОКУ З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ НА ТЕМУ "УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ."»
ТЕМА:УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ.
Мета: поглибити знання учнів про казку, як вид усної народної творчості, вчити визначати головну думку казки, вчити розпізнавати казки за уривком, збагачувати словниковий запас; розвивати інтерес до книг, увагу, пам’ять, спостережливість, самостійність думки, уміння розповідати; виховувати інтерес до народної творчості, чуйність, доброзичливість, почуття дружби, взаємодопомоги.
Обладнання: мультимедійний проектор або телевізор, екран, ноутбук., картки з завданням, мікрофон, картки для вправи «Закінчи речення».
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Ось і дзвоник продзвенів
Для маленьких школярів,
Він покликав на урок
У чарівний світ казок.
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
Гра «Збери літери»
- Якщо складете літери, прочитаєте тему уроку.
Р Ї У Н С Ь К К А І Н І Н О Д А Р К И З К А
- Добра, мудра, чарівна казка завжди була у пошані. Її із задоволенням слухають і діти, і дорослі. Казки бувають різні: довгі і короткі, веселі, чарівні, написані автором або складені народом. Проте у всіх казок є одна спільна риса – мудрість. І сьогодні на уроці ми пригадаємо українські народні казки та ознайомимося з ще однією українською народною казкою «Цап та баран».
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3.1. Розповідь вчителя
Найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. Їхньою особливістю є відсутність особи автора.
Народні казки – це казки, створені народом . Вони усно передаються від покоління до покоління з уст людей - оповідачів. Народні казки, як і прислів’я, приказки, загадки, пісні, записуються збирачами усної народної творчості і друкуються.
Казка — вигадка, всяк знає, Але казка — дивина. В ній усе не так буває І потрібна нам вона! Нас вона навчає жити І поради нам дає. Все в ній вміє говорити І у казці — правда є. До роботи нас привчає І гостинності нас вчить. Той, хто казочки читає, Потім буде добре жить. Бо умітиме радіти І сміятись в добрий час. Вмітиме добро творити. Казка мудрим робить нас.
Н. Красоткіна
Вивчаючи ці казки, ви розкриєте для себе багатий світ, навчаєтеся бути працьовитими, добрими, щирими, щедрими, великодушними... Тому, що «казка – це духовне багатство народної культури, пізнаючи яке, ви пізнаєте серцем свій народ». Ці слова сказав великий педагог В. О. Сухомлинський.
Отже, щоб знати, примножувати і відроджувати духовності нашого народу: його історію, традиції, звичаї, мову, ви повинні любити рідну землю, свій народ, рідну мову. А цього вас будуть навчати казки, у чарівний світ яких ви сьогодні поринете.
3.1. Розпізнавання казки за уривками.
- Давайте пригадаємо які народні українські казки ви вже знаєте?
1. Телесику, Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти й пити!
(Івасик-Телесик)
2. Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?
(Коза-Дереза).
3. Сиджу я на пеньочку
Дуже гірко плачу,
А лисичка в моїй хатці
Від радості скаче.
Довго хатку будував
І дбайливо прикрашав,
Жив спокійно, проживав –
Горя й суму я не знав.
Та лисичка зла-презла
Мене бідного знайшла.
Хитрувала, лютувала
І мою хатинку вкрала.
. (Лисичка та Зайчик)
4. Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу.
(Колобок)
5. Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
(Руковичка)
3.2. Гра «Знайди помилку» (за казкою «Колосок)
Жили собі на світі півник і троє мишенят. Півник Голосисте Горлечко тільки й знав, що танцював та співав. А мишенята удосвіта вставали та й до роботи бралися. Ото якось підмітали вони у дворі та й знайшли пшеничний колос. Обмолотили мишенята колосок, замісили тісто та спекли пиріжків. Поклали вони на стіл пиріжки, а півник тут як тут. Та й посідали вони до столу.
3.3. Робота з прислів’ями.
Кожна казка чомусь навчає. Утворіть і доберіть прислів’я, які б доводили повчальний зміст прочитаних вами уривків з творів.
Добре роби, добром платять.
За добро, там і хлібно.
Де дружно, добре й буде.
4. Робота над новим матеріалом.
- Сьогодні ми познайомимося ще з однією українською народною казкою «Цап та баран».
4.1. Читання казки вчителем.
4.2. Бесіда за змістом казки.
— Чим сподобалася вам ця казка?
— Хто дійові особи казки?
— Чому чоловік та жінка вигнали Цапа й Барана?
— Що зробили Цап та Баран,коли хазяї вигнали їх з двору?
— Як Цап та Баран перехитрили хижаків?
— Як вовки хотіли врятуватися?
4.3. Словникова робота
Відсіля — звідси.
П'ятами накивати — швидко втекти.
Курінь — легка будівля, сторожка.
Прибрались — тут: пішли геть.
Ворожити — тут: передбачати, вгадувати.
Ворожбит — тут: той, хто ворожить.
4.4. Читання казки учнями.
4.5. Фізкультхвилинка
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Один і два, три і чотири —
Набираємося сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
4.6. Охарактеризуйте цапа та барана.
цап баран
розумний несміливий
сміливий дужий
недужий сильний
4.7. Робота над прислів`ям
Казка вигадка, та в ній
Щось повчальне зрозумій.
— Що є повчальне у цій казці?
— Який можемо зробити висновок?
5. Узагальнення й систематизування знань.
5.1. Інтерактивна вправа «Метод Прес».
(Робота в парах)
Складіть приказки.
У дружбі то найбільший скарб.
Де сила не зможе, сила.
Вірний друг - там розум допоможе.
— Як ви розумієте ці приказки?
— Ці приказки можна віднести до казки «Цап та баран»?
5.2. Інсценізація казки.
— Зараз ми з вами потрапимо до театру. Артисти, на сцену!