Конспект уроку на тему: "Життєвий і творчий шлях поета-романтика М.Петренка. Поезії «Небо», «Слов’янськ»."

Урок-проект з української літератури у 9 класі

Тема уроку. Життєвий і творчий шлях поета-романтика М.Петренка. Поезії «Небо», «Слов’янськ».

Мета уроку: дати дітям уявлення про романтизм як один із напрямків у мистецтві та літературі, стисло ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета-романтика М.Петренка, з ідейно-художніми особливостями віршів «Небо», «Слов’янськ». Розвивати навички аналізу ліричних творів, вміння грамотно висловлювати власні думки, формувати пізнавальні, комунікативні, інформаційні компетентності. Виховувати почуття поваги до творчості поета-земляка М.Петренка, вміння бачити красу природи, любові до рідної землі.

Обладнання: портрети поета М.Петренка, фотографії міста Слов’янська, електронні презентації на теми: «Закоханий в небо М.Петренко (біографічні відомості)», «Рідне місто Слов’янськ у віршах М.Петренка (віртуальна екскурсія)», ролик «Небо», паперові голуби, хронологічна таблиця, таблиця аналізу поетичного твору, тести, картки, музичний запис пісні «Дивлюсь я на небо…».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. З’ясування емоційного настрою учнів

зелена картка - гарний настрій;

жовта картка - байдужий;

червона картка -роздратований.

2. Аутотренінг

Я творча особистість…

Я впевнений у своїх силах …

У мене все вийде…

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1.Слово вчителя.

Людей споконвіку цікавило питання: “Чому люди не літають? Чому люди не літають, як птахи?”. Це питання турбує людство з часів його перших спроб дослідження світу. Бажання літати в небесах згубило Ікара і дозволило створити літаки і ракети. Люди бігають, плавають, стрибають, але літати не навчилися. Чому? Дуже хотілося і досі хочеться злетіти без спеціальних пристосувань. Але люди не літають, як птахи…..

-Як ви гадаєте, про що сьогодні піде мова на уроці?

-Сьогодні на уроці познайомимося з творчістю поета-земляка М.Петренка, з його популярним віршем про небо, який став в народі піснею. а також з поезією «Слов’янськ», в якій автор передав всю свою любов до рідної землі. (додаток № 1, № 2).

ІІІ. Актуалізіція опорних знань.

1. Звучить пісня «Дивлюсь я на небо».

2. Бесіда:

• Чи чули ви раніше цю пісню?

• Хто її автор?

• Що вам про нього відомо?

Мабуть, нема такої людини, яка б не чула б цю пісню. Автора пісні поховано більше 150 років назад, а пісня живе, бо саме М.Петренко зробив її безсмертною. Але спочатку були вірші. Вперше вірш був опублікований у збірнику «Сніп» і мав назву «Недоля». Потім слова були покладені на музику Л.Александровою, яка працювала вчителем музики. Таким чином народився справжній шедевр, який і зараз популярний у народі.

IV. Вивчення нового матеріалу.

 1.Слово вчителя.

В кінці ХVІІІ– на початку ХІХ століть в Західній Європі розпочалися активні національно-визвольні рухи, прокотилася хвиля незадоволення новими буржуазними відносинами. Творчі особистості болісно переживали свій розлад з дійсністю, їх обтяжувала життєва проза. Це стало поштовхом до виникнення в мистецтві та літературі романтизму. Запам’ятайте визначення

романтизму, його основні риси.
2.Словникова робота

Романтизм – художній метод і напрям у літературі й мистецтві першої половини ХІХ століття, пов’язаний зі змінами у свідомості митців, їхньою переконаністю в тому, що глибинне пізнання здійснюється серцем, а не розумом.

Романтичні герої – яскраві особистості, здатні на прекрасні почуття, готові до самопожертви за високі ідеали.
Визначальні риси методу : народність, історизм, прийняття буденності й звеличення людського духу, культ почуттів, захопленість фольклором, інтерес до фантастики.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю одного із представників романтизму М.Петренка.

3.Виступ домашніх груп (захист проектів).

Завдання для груп

Група «Біографи» - дослідити біографію Михайла Петренка, знайти інформацію про зв’язок письменника з Т.Г.Шевченком, створити презентацію про життя та творчість поета-земляка.

Група «Екскурсоводи» - створити презентацію на тему: «Рідне місто Слов’янськ у віршах М.Петренка (віртуальна екскурсія)».

Група «Режисери»- створити ролик «Небо».

Група «Контролери» - виготовити завдання для контролю знань (тести, картки).

Презентація проекту групи «Біографи» (Дослідження життєвого шляху М.Петренка).

Під час виступу групи «Біографи» учні заповнюють хронологічну таблицю (додаток № 3).

М. Петренко вважають автором геніальної пісні, яка відображає бажання усіх людей літати. «Закоханий в небо» - назва нашої презентації. (Слайд 1).

Михайло Михайлович Петренко — автор 19 поезій, надрукованих протягом 1841–1848 років, та п’єси «Панська любов», яка не збереглась. (Слайд 2).

М.Петренко народився 1817 року у небагатій дворянській родині у Слов’янську. Михайло у сім’ї був старшим; крім нього, було ще два менших сини – Олексій і Павло. (Слайд 3).

Навчався Михайло спочатку в Харківській гімназії, а з 1836 по 1841 р. у Харківському університеті, на юридичному факультеті. Він стає активним учасником гуртка поетів-романтиків, знайомиться з письменником Г.Квіткою-Основ’яненком. Викладачі університету: П.Гулак-Артемовський, М.Костомаров, І.Срезневський, А.Метлинський мали великий вплив на Ми-хайла. Уроки в Харківському університеті посилили увагу поета до історії та культури свого народу. (Слайд 4).

У ті часи саме Харків став центром відродження духовності, а це, у свою чергу, позначилося на долі Михайла Петренка, який входив до літературного гуртка харків’ян Писаревських і П.Корецького. Перші твори поета побачили світ на сторінках харківських альманахів “Сніп”, “Молодик”. (Слайд 5).

Петренко працював у Харківській палаті карного суду, будучи талановитим, він зробив успішну кар’єру, пройшовши від посади канцелярського чиновника, потім – губернського секретаря, до столоначальника (1846 р.) (Слайд 6).

1855-1856 Микола Петренко брав участь у Кримській війні, нагороджений бронзовою медаллю “ На згадку про війну 1853-1856рр.” (Слайд 7).

Незабутньою подією в житті М. Петренка стала його зустріч у Лебедині з Т. Шевченком під час останнього приїзду Кобзаря в Україну в червні 1859 року. Вони спілкувалися як побратими по перу, у взаємній прихильності яких не можна сумніватись. Михайлові Миколайовичу Петренку було тоді тридцять два роки. Він жив разом із дружиною, сином Миколою та донькою Людмилою у дерев’яному будиночку в Лебедині. Тут і відбулася зустріч поета з Тарасом Григоровичем Шевченком. До Лебедина Тарас Григорович прибув 6 червня 1857 року і знаходився тут до 9 червня. Вони були знайомі давно, читали твори один одного. Тарас Григорович переписав до свого альбому вірш Петренка „Небо”, їх об’єднувала спільна справа, внаслідок якої Т.Шевченко відбув довгі роки солдатської служби, а Петренко позбувся кар’єри. У родині Петренків розповідь про зустріч з великим Тарасом Шевченком передавали як святиню з покоління в покоління. (Слайд 8).

Невідомою залишається причина падіння кар’єри М.Петренка, який із 16 жовтня 1847 року одержав призначення на посаду секретаря Вовчанського повітового суду, а згодом і на ще більш низьку посаду стряпчого. Дехто з дослідників життя і творчості поета вважає, що це сталося у зв’язку зі справою Кирило-Мефодіївського братства, бо це переслідувалося царатом. Члени братства були жорстоко покарані російським урядом. У липні 1849 року був переведений у місто Лебедин на посаду повітового стряпчого до земського суду. Почався лебединський період життя поета. (Слайд 9).

На посаді повітового стряпчого М. Петренко титулувався не інакше як «високоблагородіє», про що свідчать різні документи, подані свого часу на його ім’я, а зараз зберігаються в архівах. (Слайд 10).

Найбільшої популярності здобув вірш Петренка «Небо» («Дивлюся на небо та й думку гадаю»). Образ неба осмислюється автором як символ поетичного світу краси й гармонії. (Слайд 11).

Помер М. Петренко 25 грудня 1862 року. Поховано його в Лебедині. Могилу, на жаль, не знайдено. Однак лебединські дослідники точно встановили місце, де проживав поет. Будинок зберігся до сьогоднішнього дня. (Слайд 12).

Презентація проекту групи «Екскурсоводи» («Рідне місто Слов’янськ у віршах М.Петренка (віртуальна екскурсія)».

М.Петренко гаряче любив рідну землю, місто свого дитинства Слов’янськ , людей, що в ньому жили, пісні, що там лунали. (Слайд 2).

Коли ж, коли ж, великий Боже,
Мене пошлеш на рідний край,
Де мав я радість, мав я рай.

В цих поетичних рядках поет не раз згадує дороге йому місто свого дитинства і юності. (Слайд 3).

Всі помисли, надії і мрії поета пов’язані з рідною землею, де вперше він бачив сонячні ранки, ходив по росяних лугах, чув звуки рідної природи:

А думка вже туди летить,
Де вперше чув я дзвін вечірній,
Де вперше так я полюбив
Поля привільні та діброви,

Де вперше світ і радість взрів. (Слайд 4).

Краса рідної землі наповнила поета, і не було там місця для чужини, якою б красивою вона б не була:

Чужа, далека сторона

Мені давно вже опостила.

По всякий час привітлива душа

Зове туди, де милая родина,

Уся в садках та пишная така,

Мов квіт в невідомій долині. (Слайд 5).

А як билось серце поета, коли він після довгої розлуки наближався до рідного Слов’янська. І сьогодні цей вірш хвилює кожного слов’янця.

Ось-ось Слов’янськ!

Моя родина,

Забилось серденько в грудях,

Пригнулись до землі коліна,

А очі плавають в сльозах. (Слайд 6).

Милується поет краєвидами рідного міста, його очі жадібно п’ють цю красу, серце переповнюється блаженством. Зворушливе і прекрасне побачення!

Слов’янськ, Слов’янськ!

Як гарно ти

По річці Тору, по рівнині

Розкинув пишнії садки,

Квіти пахучі по долині

І так красуєшся собі! (Слайд 7).

Для поета земляки- слов’янці - найрідніші на землі люди. М.Петренко думає, що вони щасливі, бо можуть милуватися красою квітучої землі, чути “в сумерки вечірній дзвін”, що пливе над долиною Тору. ! (Слайд 8).

Кохався поет і в піснях свого краю. Вони були для нього душею рідної землі, “ці пісні козацькїі і думи дідівськії”. Пісні “чарують Слов’янськ весь од краю і до краю”.

Я розболівся весь

Від муки, від кручини,

Від радості й не знаю від чого,

Почувши вас, пісні святії. ! (Слайд 9).

Мабуть, не знайдеться в місті Слов’янську жодної людини, яка б не була зворушена глибокими почуттями поета, його любов’ю до рідного міста, до пісень, до краси рідного краю. (Слайд 10).

«Дуже приємно, що у Слов’янську живе пам’ять про славного земляка М.Петренка. Уже одне те, що він написав «Дивлюсь я на небо…», яку знають мільйони людей, робить його ім’я знаменитим і дорогим серцю кожного, хто думає, живе і бореться за краще майбутнє і робить добро людям». (А.Солов’яненко). (Слайд 11).

Учень виразно читає вірш напам’ять.

Шана

Дивлюся я на набо

Та й думку гадаю-

Це пісня про тебе,

Мій сонячний краю.

Є радість, є віра

Для творчого злету.

І хочеться щиро

Сказати поету:

Коли відірвуся

Від цеху, від поля,-

Навіки лишуся

Щасливої долі.

Поет, як той сокіл,

Поет, як лелека,-

Злітає високо,

Літає далеко.

Не скарби коштовні,

А пісню шукає.

За це і шанований

В нашому краї.

І.Приходько

4. Аналіз вірша «Слов’янськ» (заповнення карток аналізу поетичного твору ) (додаток № 4, № 5).

5.Релаксація (звучить приємна мелодія).

Вчитель.

-Заплющіть очі, розслабтесь. Спробуйте уявити себе птахом. Ви ніби літаєте над полями, морями,горами. Поруч з вами летять інші птахи. Вам легко. Ви насолоджуєтесь польотом.

Презентація проекту групи «Режисери» (ролик «Небо»).

6. Бесіда:

-За яких обставин людина звертається до неба?

-Як герой характеризує власну долю?

-Через що страждав хлопець?

-Чому, на ваш погляд, світ для героя є нестерпним?

-Чим викликано те, що хлопець нудиться світом?

-Чому життя на небі герой вважає кращим, ніж на землі?

- Що символізує небо?

-Чому ця пісня така популярна у народі?

7.Складання учнями сенкану до слова «небо» (додаток № 6, № 7).

НЕБО

Чисте, блакитне, безмежне.

Дивуюся, насолоджуюся, мрію.

Я насолоджуюся красою безмежного неба.

Небо-це краса!

8.«Мікрофон»:

-Щоб ви порадили б герою поезії, який уважає власне життя нестерпним і прагне потрапити на небо у пошуках щастя, радості?

V. Закріплення матеріалу.

1.Презентація проекту групи «Контролери» (виготовлення завдань для контролю знань (тестів, карток-завдань).

Тестові завдання (Додаток № 8).

1. М.Петренко народився

а) у 1818 році;

б) у 1816 р.;

в) у 1817 р.

2. Місто, у якому народився М.Петренко –

а) Маріуполь;

б) Слов’янськ;

в) Таганрог.

3. Скільки всього поезій в літературному доробку Михайла Петренка?

А) 29;

б) 39;

в) 19.

4. У якому році до Михайла Петренка приїхав Тарас Григорович Шевченко?

А) У 1857 році;

б) у 1856 р.;

в) у 1858 р.

5. М.Петренко – автор цієї поезії

а) «Шахтар»;

б) «Сонце»;

в) «Небо».

6. М.Петренко помер

а) у 1860 році;

б) у 1863 р.;

в) у 1862 р.

Відповіді

1. в) 1817 р.;

2. б) у Слов’янську;

3. в) 19.

4. а) у 1957 р.

5. в) «Небо».

6. в) у 1862 р.

2.Робота з картками (Додаток № 9, 10, 11).

3.Рольова гра «Уяви себе…»

-Я-музикант (Яку б музику ти підібрав до вірша «Слов’янськ»?)

-Я художник (Яку б ілюстрацію ти б намалював до вірша «Небо»?)

-Я-скульптор (Який пам’ятник ти б запропонував спорудити на честь М.Петренка?)

-Я-фантазер (Куди б ти хотів полетіти, якщо мав крила?)

-Я-режисер (Який би фільм ти зняв про М.Петренка?).

VI. Оцінювання роботи учнівських груп та самооцінка учнів (Додаток № 12).

VII. Підсумки уроку. Рефлексія.

1.Заключне слово вчителя.

Пам’ять про поета-романтика, щирого патріота рідної землі поступово відроджується на Донбасі. У 1987 році з нагоди 170- річчя із дня наро-дження поета на будинку місцевої бібліотеки Слов’янська встановлено пам’ятну меморіальну дошку. На ній викарбувані слова: „У 1817 році у Слов’янську народився український поет-романтик 19-го століття Михайло Миколайович Петренко”.

У середній школі № 15 Слов’янська відкрився шкільний літературний музей поета. Зібрано документальні факти, фотографії, листи людей, які мали відношення до творчості поета. Серед експонатів музею є листи відомого українського співака, нашого земляка, Анатолія Солов’яненка, у яких він розповідає про свою улюблену пісню „Дивлюсь я на небо...”, про її світову славу.

Дні, коли на світ приходять такі видатні люди , пломенять в історії людства віщими знаками живого вогню. І цей вогонь сяятиме в небесах та на землі: поки є світ і сонце, житиме й блакить Петренкового неба.

2.Рефлексія.

На уроці мені було цікаво…..

Я дізнався……….

Найбільше мені сподобалось…..

3.Прийом несподіваного очікування.

-Діти, я хочу вам подарувати паперових голубів, бо голуб-це символ миру. А мир нам сьогодні дуже потрібний. Бажаю вам мирного неба над головою.

(Вчитель дарує учням голубів, зроблених із паперу).

VIII. Домашнє завдання.

Обов’язково:

1) Знати біографію поета.

2) Вивчити вірш «Небо» напам’ять.

3) Виразно читати вірш «Слов’янськ», аналізувати.

За бажанням:

1. Написати твір-перевтілення «Я-птах».

2. Скласти вірш про небо.

Використана література

1.Овчаренко І. Йому жити у віках. – Слов’янськ.-1997.- с.19,22.

2.Оліфіренко В. Вивчення літератури рідного краю в школі.-Донецьк.-1996.-23 с.

3. Романько В. Література рідного краю.-Донецьк.-1995.-с.10,13.

4. Рідний край. Альманах.-Донецьк.-№1.-1995.

Додаток № 1

Додаток № 2

Додаток № 3

Хронологічна таблиця «Життєвий шлях М.Петренка»
Дата	Події
1817 рік
1836 - 1841 р.р.
1846 рік
1847рік
1849рік
1855-1856р.р.
1859 рік
25 грудня 1862 р.

Додаток № 4

Аналіз поетичного твору
Тема твору
Настрій, почуття
Ідея твору
Тропи
Вид лірики
Спосіб римування
Віршовий розмір

СЛОВ'ЯНСЬК Додаток № 5

Ось-ось  Слов'янськ!  Моя  родина!
Забилось  серденько  в  грудях,
Пригнулись  до  землі  коліна,
А  очі  плавають  в  сльозах!
Слов'янськ,  Слов'янськ!  Як  гарно  ти
По  річці  Тору,  по  рівнині
Розкинув  пишнії  садки,
Квіти  пахучі  по  долині
І  так  красуєшся  собі!
Твої  дівки  цвітуть  так  мило,
Їх  чорні  брови,  їх  пісні  -
По  Батьківщині  перве  диво
І  перша  слава  для  річей.
Нігде  нема  таких  очей,
Які  слов'янки  мають  очі:
І  рання  зірка  на  востоці
Навряд  бува  ясніша  їх!
Ох!  хто  із  хлопців  молодих,
Який  хоч  раз  на  вас  поглянув,
Покойно  нічку  досипав,
По  вас  горюючи,  не  в'янув,
Не  плакав  нишком,  не  вздихав.
Ви  всі  на  диво  білолиці;
Як  подивлюся  я  на  вас,
Ви  настоящі  чарівниці;
І  всякий  раз,  і  всякий  раз,
Коли  слов'янка  що  промове,
Так  і  почуєтья  тобі,
Неначе  вечором  в  діброві
Воркує  горлиця  собі;
А  як  вечірньою  порою
В  садочку  пісню  заведе,  -
Так  до  сліз  нехотя  і  доведе,  
І  серце  підорве  жуброю. 

Додаток № 6

НЕБО

Дивлюся на небо та й думку гадаю,

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крильців не дав?

Я землю б покинув і в небо злітав!

Далеко за хмари, подальше від світу,

Шукать собі долі, на горе привіту,

І ласки у зірок і сонця просить,

У світі їх яснім все горе втопить;

Бо долі ще змалку здаюся не любий,

Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долі, чужий у людей:

Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся лихом, привіту не знаю,

І гірко, і марно свій вік коротаю,

І в горі спізнав я, що тільки одна —

Далекеє небо, — моя сторона.

І на світі гірко; як стане ще гірше,

Я очі на небо, мені веселіше!

1 в думках забуду, що я сирота,

І думка далеко, високо літа.

Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,

Я землю б покинув і на новосілля

Орлом бистрокрилим у небо польнув,

І в хмарах навіки од світа втонув!

Додаток № 7

Вірш «Сенкан»

Неримований п'ятирядковий вірш

1 рядок-тема-1 слово

2 рядок-який?яка?яке?які?-2 слова і більше

3 рядок-що робить?що робив? що буде робити?-3 слова і більше

4 рядок-речення із 4 повнозначних слів

5 рядок-слово-тема-це є….1слово

Додаток № 8

Тестові завдання

1. М.Петренко народився

а) у 1818 році;

б) у 1816 р.;

в) у 1817 р.

2. Місто, у якому народився М.Петренко –

а) Маріуполь;

б) Слов’янськ;

в) Таганрог.

3. Скільки всього поезій в літературному доробку Михайла Петренка?

А) 29;

б) 39;

в) 19.

4. У якому році до Михайла Петренка приїхав Тарас Григорович Ше-вченко?

А) У 1857 році;

б) у 1856 р.;

в) у 1858 р.

5. М.Петренко – автор цієї поезії

а) «Шахтар»;

б) «Сонце»;

в) «Небо».

6. М.Петренко помер

а) у 1860 році;

б) у 1863 р.;

в) у 1862 р.

Додаток № 9

Картка із завданнями № 1

1. Назвіть ім’я батька М.Петренка.

2. Яку посаду обіймав письменник у 1846 році?

3. У якому місті відбулася зустріч Михайла Петренка з Тарасом Шевченком?

4. Назвіть місто, де помер письменник.

5. Назвіть відомі вам твори М.Петренка.

6. Де розташований музей поета-романтика?

Додаток № 10

Картка із завданнями № 2

1.Поясніть, чи погоджуєтесь ви з автором цитати.

«Дивує й досі, коли чуєш улюблену українську пісню про небо, що її створив не народ, а поет - літератор. Скільки ж у нього душі й сили від своїх глибинних народних коренів!» (Григорій Верьовка).

2.Чому пісня «Дивлюсь я на небо» так популярна в народі?

3.Визначте тему та ідею твору.

4. В яких двох світах перебуває поет? З’ясуйте роль фольклорних образів у змалюванні художнього світу твору.

Додаток № 11

Картка із завданнями № 3

1.Які почуття викликав у вас вірш «Слов’янськ»?

2.Назвіть тему та ідею вірша.

3. Як поет описує рідне місто?

4. До якого виду лірики можна віднести цей вірш?

Додаток № 12

Картка самооцінки
1 бал	Був пасивним.
2 бали	Відповідав, але лише на окремі питання.
3 бали	Відповідав на декілька питань, доповнював відповіді інших.
4 бали	Відповідав на більшу частину питань, доповнював відповіді інших.
5 балів	Був ативним, творчим, доповнював відповіді інших.