Мары литература урок.
4 класс
Программын авторжы: С.Д.Дмитриев, А.М.Ефремов
Учебникын авторжы: В.М.Саватькова, Н.Н.Маркова, Е.В.Шалаева
Тымдышы: Тебокаева Татьяна Геннадьевна
Урокын темыжы: Мары писательвлін телшї пєрттўм анжыктымышты. А.Мичурин – Азмекей «Тел», Г. Матюковский «Телым нырышты».
Урокын типшї: у пілїмішїм нілмї урок.
Цель: тыменьшївлім телшї пєрттўн цевержїм тїшліш кымылангдаш, эдемвлін телшї пішіштї доно пілдіріш, сїлнїн лыдмашым пакыла виінгдіш.
Задачывлі:
Обучающий: А.Мичурин – Азмекей «Тел», Г. Матюковский «Телым нырышты» произведенивлім тєр ді сїлнїн лыдаш тымдаш.
Развивающий: мары писательвлі ді поэтвлі гишін ум пілен нілаш, лыдмым ынгылаш, планым їштїмї навыкым виіҥдіш, хытырымы йїлмїм лывырташ.
Воспитательный: туан шачмы вірїм яраташ, тїдїм перегіш, пуры лиіш кымылангдаш.
Махань ліктїшвлім вычымыла:
Предметный ліктїш: текстїм сїлнїн лыдмы навыкым виінгдіш.
Метапредметный ліктїш: ум пілен нілміштї кїчілмї йєнїм кычылт мышташ ; ышышты ді сирїміштї шанымашвлім ынгылен ді келесен мышташ; йїр ылшы пєрттўм, тїдїн цевержїм ужын мыштымым виінгдіш.
Личностный ліктїш: їшке вуя пішім їштїмішкї кымылангдаш ді їштїмї пішіштї ответственный лиіш; шачмы вір доно когоэшніш; шулыкым перегіш.
Уроклан ма келеш:
- В.М.Саватькова, Н.Н.Маркова, Е.В.Шалаеван йімдїлїмї 4 класслан «Туан шая»
-Ю. Чавайнын «Декабрь» лыдыш ;
- лїмдер пішім эртіріш йімдїлїмї шамаквла;
-тетявлілін шілітїшішлык карточкывлі (халык шая, халык пілївлі, тыштывлі).
Оборудовани дон материал:
- «Тел»темеш презентаци;
- аудиозапись: йож сем;
- компьютер,проектор, доска;
Урокын эртїмїжї.
1.Организационный этап.
Пуры ирок –
Махань яжо шамак,
Соты, ире
Вуйта тїдї мамык…
Пуры ирок, шергікін тыменьшївлі!
Тагачы мімнін урокышкына хынавлі толыныт. Нїнї доно пілїмї лині.
2. Тыменьшївлін урокын темыжым ді цельжым їшке момышты ді пачын пумышты.
Урокнам тышты гїц тїнгілїні.
Лицім, нерїм цївешті,
Окням тїрлі , цеверті.
Шалга поран. Йож эче…
Маныт тидїжїм кыце? (Тел).
Ти лыдышым цилін пиш яжон піледі, мїнь тїнгілім, а ті цилін иквіреш пакыла келеседі.
Лым.
Вала,вала
Ялавала
Ош лым кушїц выжге вел.
Цила ошы
Ош лым лошты,-
Тидї ошы толеш тел…
Кў ти лыдышын авторжым келесен кердеш?
- Ти лыдышым Никандр Ильяков сирен.
3. Урокын темыжы
-Тетявлі , тагачы мі урокышты ма гишін попені?
-Тел гишін.(1 слайд)
- А кў мімнін урокнан темыжым келесі?
-Тагачы урокна «Мары писательвлін телшї пєрттўм анжыктымы «Тел» темеш лиэш. (2 слайд)
4.У темыш ванжымаш
Окняш анжалда, кїзїт тўнї иділыкаш махань жеп, махань тїлзї?
-Тел тїлзївлім кў келесен кердеш?
-Телїн кым тїлзїжї улы: декабрь, январь, февраль.
-Ти тел тїлзївлін марла лїмвліштїм кў пілі?
Декабрь- тел тїлзї
Январь- У и тїлзї
Февраль – поран тїлзї.
Тенгежї гїнь тагачшы числажым вес семїнь кыце манаш лиэш?
(Тел тїлзїн 8-шї кечїжї).
Ю. Чавайнын «Декабрь» лыдышым ……………лыдын пуа.
Декабрь
Декабрь…ўкшїктен игечї.
Йылата лицім мардежіт.
Пишок лин мытык їнде кечї:
Анжалат – тїдї эртеніт.
Выртышты мімнін їлїм вірнім
Шим савыц дон леведеш йыд.
Ді ўштї шїргї мычкы сірні,
Пушінгїм ўш дон шиэш пыт.
Машанет, тїдї поген ліктеш
Изи кож цуцам сірін лиш,
Ынгарен шїндііт ши кіршїм,
Нїнїлін тьонге шакта пиш.
Йїлгїжеш кўшнї пїлгом хілі,
Шїдїржї – шєртньї пїрцїкок.
Мілінні толшы У и шілім.
Келесіт нїнї анзыцок.
Декабрь тїлзїн кечїн кытшы маханьы лиэш, календарьїштї анжалда.
Халык тенге попа.
Декабрь тошты им кашарта, тел жепїм тїнгілеш. (3 слайд)
Январь -у ин тїнгілтїшїжї, телїн покшалжы. (4 слайд)
Февраль – иділыкышты сек кїтїк тїлзї (5 слайд)
5. У материал
Тел гишін лыдышвлім, шайыштмашвлім шукын сиренїт.
Мі тагачы Александр Мичурин - Азмекей «Тел» шайыштмашыжы доно пілїмї лині. (6 слайд)
А. Мичурин – Азмекей (Александр Степанович Ятманов) – мары природын мастар мырызыжы. Тїдї 1912 ин 29 октябрьын Звениговский районын Изи Моламас солаэш хресінь семняэш шачын.
Писательїн шачмы солажы цевер вірїштї шїнзі. Їрвезї пєрттўн сїлнїжїм изинек ужын. Туан велїм яратымаш писательын сиріш шанымы кымылжым со виінгден шалген. Александр Степанович природын цевержї, сїлнїжї гишін пўлі книгім сирен. Нїнї логїц «Шїргїштїш сўін» («Чодырасе сўін»), «Тыл тїрїштї» («Тул воктене»), «Природын мырызыжы» («Пўртўс мурызо»), ді мол сборникшїміт халык яратен лыдеш.
Пумагаэш веле агыл, халык шўмеш сирен їшке произведенивліжїм мастар мырызына А.Мичурин – Азмекей. Тїдїн сирїмїжїм лыдын, мі природым ынгылаш, тїдїн верц шытырланаш тыменьїні.
«Тел» шайыштмашым мілінні________________________ лыдын пуа.
6. Лымдер піші
Йіктї – сосна
Кож –ель
Нолгы – ильм
Лымегож – лиственница (лїштінйіктї)
7.Текст дон піші.
Ядмашвліэш ответвлім пуаш.
Телїн цевержїм автор кыце анжыкта? Текстїштї вірїм мода ді лыдын пуда.
Телїм ді кінгїжїм кол кычымашты махань айыртемвлім піледі?
Тетявлін шайыштмышты.
Піші тетрадь доно пайдаланымаш.
1.А. Мичурин – Азмекейїн «Тел » шайыштмашыжы гїц эпитетвлім сирен лыкда.
Эпитет – предметїн икті – махань айыртемілтшї пілїкшїм анжыктышы сїлнї шамак. Эпитетїм предметїн пілїкшїм анжыктышы шамак доно лыгаш лиэш. Шамак толшеш, лывыргы (рок), якшар (шукш), яжо (подарка),ыжар (выргем), тєр (йіктї) эпитет агылеп. Нїнї предметїн пілїкшїм веле анжыктат. А цірі (ныр), паян (інгїрвлі), ныгыды (укш), свезі (воздух), яжо (шурны),мамык (лым) эпитет лит.
2.Шайыштмашлан планым чангы.
а) Телшї кечїн цевержї.
б)Телїн пайдажы – лым дон ўштї.
в) Кол кычымашты.
г) Телїм шїргїштї.
д) Пєрттў лыман тел жепїніт цевер.
Ма техень халык шая ? (7 слайд)
Халык шая – тидї икті– маэш тымдышы, халыкын шанымашыжым келгїн пачын пушы сїлнї шая.
3.Ти шайтмашышты халык шаям мода да кыце ынгылымыдам келесїді .
«Телїм лым шукы вазеш гїнь, кінгїжїм яжо шурны шачеш».
Группа доно їштїмї заданивлі. (8, 9 слайд)
1 группылан . Халык шаявлі.
Задани техеньї: тїнгілтїш дон мычашым ушаш, халык шаям лыдын пуаш.
| Тел ўштї | киндї шукы |
| Кінгыж араван толеш, | телїм пукшат |
| Лым шукы, | шалгаш ак шўдї |
| Шошым дон кінгїж | тел гишін шана |
| Ышан эдем кінгїжїмок , | сўсекїш шукы киндїм оптет |
| Нырым яжон пышкыдемдет, | тел тирїн толеш |
(Тел ўштї шалгаш ак шўдї.
Кінгыж араван толеш, тел тирїн толеш.
Лым шукы, киндї шукы.
Шошым дон кінгїж телїм пукшат.
Ышан эдем кінгїжїмок , тел гишін шана.
Нырым яжон пышкыдемдет, сўсекїш шукы киндїм оптет.)
2 группылан. Мары халыкын пілївлілін мычашыштым
уштарыда.(10-12 слайд)
Халык пілївлі – тидї пїсї ышан эдемвлін игечїм, сінділїк вїлнїш цилі їлїмішїм тїшлїмїштї гїц лікшї шаявлі. Нїнїм халыкын ыш пайдажы маныт.
| Коти окня вїдїм йуэш- | шїдїрвлі яргатан йылат |
| Труба гїц лікшї шїкш кўшкї тєр куза гїнь, | лывыргы игечї лиэш |
| ™штї толмы анзыц пїлгомышты | шыла |
| Мамык гань лым лымеш гїнь, | ўштї толеш |
| Комбывлі пел ял мычкы шалгат- | ўштї лиэш |
| Коти камака вїкї куза гїнь, | тел йїле толеш |
| Морен йыле ошемеш- | ўкшїкті |
| Пытіриш лым ялеш пижеш гїнь, | кечї шокшемді |
(Коти окня вїдїм йуэш- лывыргы игечї лиэш.
Труба гїц лікшї шїкш кўшкї тєр куза гїнь, ўштї толеш.
™штї толмы анзыц пїлгомышты шїдїрвлі яргатан йылат.
Мамык гань лым лымеш гїнь, кечї шокшемді.
Комбывлі пел ял мычкы шалгат - ўкшїкті.
Коти камака вїкї куза гїнь, ўштї лиэш.
Морен йыле ошемеш- тел йїле толеш.
Пытіриш лым ялеш пижеш гїнь, шыла.)
группылан. Тыштывлі (13-15 слайд)
Телїм, онгжым кідїртен,
Лым вїлецїн колталта.
Кінгїжїмжї, пўгїртен,
Тек лыкышты шалгалта. (Ечї).
Киддїмї- ялдымы – рисуя. (™штї).
Олен толеш – урмыж кеі. (Тел).
Нырышты ош алаша кыдалыштеш. (Поран).
Йінгжіт уке, їшкежіт ак кай – шишкен эрті. (Мардеж).
Ныр покшалны ош алаша кыдалыштеш. (Поран).
Физкультминутка
- Ма гишін телїм яратеда? Махань айон толмым пиш вычеда?
(Тетявлін шайышмышты) (16,17 слайд)
- Махань пішім телїм солашты когораквлі їштіт, кышты пішіліт? Нїнїн пішіштї гишін шайышт пуда.
Вот кыце ныр піші гишін Геннадий Матюковский сирен, колышталда. Изиш кырык мары поэт гишін келесїмї шоэш. (18 слайд)
Геннадий Матюковский (Матюков Геннадий Иванович) - кырык мары йїлмї донат, алык мары йїлмї донат сирїшї писатель. Тїдї 1926 ин 14 февральын Кырык мары районыштыш Кыльїкал солаэш хресінь семняэш шачын.
Поэтын сирїмї пішіжї пиш ліктїшін. Тїдї– рушла да марла лікшї коклы утла книгін авторжы. Нїнї лошты «Сїнгїміш корны дон» стих дон поэмывлі, «Мир верц» стихвлі, «Петю» поэмывлі, «Шўмїн викшї» стихвлі, «Соты пїлгом» стихвлі ді молат.
Тетявлілініт тїдї пўлі сирен. «Шїдїр» книгіэш лыдышвліжїм пецітлен, тетявлілін война лоштыш їлїмішїштї гишін «Нелї ин, нелї чісїн» повестьїм, а сек изивлілін «Лаксак йїде масак» книгім сирен. Геннадий Ивановичын произведенивлім вес йїлмївлішкіт сірїмї.
1972 ин тїдїлін Мары АССР Государственный премин лауреатшы лїмїм мары писательвлі логїц сек анзыц пумы. Россий Федерацин культурын заслуженный пішізїжї, Мары Эл Республикын халык поэтшї ылеш.
«Телїм нырышты» лыдышым ____________________ лыдын пуа.
Тетявлі ядмашвліэш ответым пуат.
Шурны кого ліктїшін лижї манын, телїм солашты махань пішівлім їштіт?
Нырышты лымым малын кычаш келеш? Тидї гишін сирїмї вірїм айыренок лыдда.
Телїм йінвлін їлїмішїштї гишін лыдышыштыжы поэт кыце сирі?
Кеквлілін, йінвлілін телїм эртіріш пиш ясы. Седындон мі нїнїм пукшышашлык ылына. (19 слайд)
Кїдїр (тетерев), мызы (рябчик), сузывл і (глухарь) поранан годым ді йыдеш лым лївікї пырен вазыт. (20,21,22 слайд)
Пїц шїргїштї, лым пуалтем лївілнї, шўлї, нергї, енот пи, кїрін мєскі ладнан амалат. (23 слайд)
А махань кеквлі телїм мі докына толыт? (24 слайд)
™штї толмыкы , солашты, садышты йыдвел хынавліні каяш тїнгілїт: цїлдїр (свиристель), єрш (снегирь), куги кізіля (чечётка), лымгек (пуночка).
Цїлдїрвлі гишін _____________шайыштеш.
(25 слайд) Пушінгї гїц пушінгїш изирік партьы доно якшарикі – лудикі цїреін цїлдїрвлі чонгештїлїт. А маняр кїцкїм ти цевер кеквлі качкыт! Изи партьы выртышты шаршывандым іль пїзїлмїм ирыктен нілеш! Ик вірїштї нїнї шукы ак шїнзеп. Цилі кїцкїм качкын пїтіріт ді пакыла чонгештіт.
Єршвлі гишін _____________шайыштеш.
(26 слайд) Мімнін телнім їшкїмыштїн косир цїрештї доно єршвлі олмыктарат. Нїнїн пынышты пиш цевер: озы єршїн онгжы якшаргы, вуйта якшар олма лым вїлнї киі, тупшы кловоялгы – луды, а калпакшы шимї. Іві єршїн выргемжї простарак, тїдї ошикі – луды цїреін ылеш. Єршвлі кугин, ваштарын, шєрвін, пистїн кїцкїм, пїзїлмїм качкыт. Но нїнї нўшмїм веле айырен нілїт. Молыжым ак качеп. Єршвлін їшкїмїштїн мырышты улы. Вес кеквлі лошты нїнїн мырышты яжо сем доно ак айыртемілт. Но яжо мырызы кеквлі шокшы вірїш чонгештен кемїкї, єршїн мырыжы мімнін йінгїм сусуэмді.
Куги кізілі гишін _____________шайыштеш.
(27 слайд) Куги кізіліміт ужаш куштылгок агыл. Ти пїсї кекїн чимішїжї – лудалгы – кїрін цїреін пын ыжга ді яргата якшар калпак. Нїнї партьын чонгештлыт, укш гїц укшыш куштылгын тїргештїлїт ді їшке лоштышты чит – чит – чит манын юкланат. Кугикізілі куги кїцкїм, коговисін (чертополох) нўшмїм, муян шуды (лебеда) нўшмїм, нужер нўшмїм качкеш.
Лымгеквлі гишін _____________шайыштеш.
(28 слайд) А вот лымгеквлі шурны пїрцїм, самшуды нўшмїм яратат. Седїндон нїнїм шїрен нырышты, олым ара сага іль ныр корнышты ужаш лиэш.
Урокым иктешлїміш.
Тел толмым, лым вацмым , яжо тел кечїм кў віл ак вычы? Цилін телїм вычат: изи тетявлі, кіпеш шошы сімїрїк эдемвлііт, шонгыраквлііт. Изиріквлі ечїлі, изидирлі мадаш яратат, охотниквлі мытык пачан моренїм, цевер їрвїжїм покташ, коллоэцвлі колым кычаш, а ныр пішізївлі шошымеш йімдїлілтїт. Вады векї цилініт якшарген шїцшї лиціін, юалгы свезі воздухым шір теммешкї куштылгын шўлен ситірен, шокшы пєртїшкї пєртїлїт. Тел сінділїкнім лымжы донат, ўштїжї донат перегі, ире воздух кіпїміт куштылта.
8.Творческий піші. (29 слайд)
Мі тагачы лїмлї сирїзївлін произведенивліштї доно пілїмї линні. А кў їшке лыдышвлім, ямаквлім аль шайыштмашвлім сирен? Кышты нїнїм пецітліш лиэш? Махань кырык марла йылмї доно лікшї тетя газетїм сыледі?
Кїзїт ті изи сирїзївлі лиді, сирен лыкмы эпитетвлім кычылтын , тел гишін изи шайыштмашым сиріш тїнгіл кердїді. Кў ак пїтірї, тонда сирен пїтіреді. Парта вїлнї йімдї листївлі улы.
9.Тыменьшївлін їшке пішіштїм іклїмїштї.
Тишік мімнін урокна мычашыш лишемеш. Тагачы цилін яжон пішіленді. Кўлін урок келшен? Мам ум пілен нілїнді?
30 слайд
Тїнгілмї фразывлім кашартен пїтірїді:
Мїнь тагачы ум пілен нілїм ……
Нелї ыльы …..
Мїнь ынгыленім …………
Їнде мїнь кердім ………
Мїньїм єрїктірїш .............
10. Тонышы піші
Тетрадьыштышы 3- шы пішім їшташ,
Урокышты чангымы план семїнь шайыштмашын содержанижїм шайышташ йімдїлілтіш.
Тїнгілмї шайыштмашвлім сирен пїтіріш.
Изиш лимїк мі докына ™штї Кугуза толеш, подаркавлім канда. Толмашешїжї мі кожым ніріен йімдїлені. Тімдін партыда вїлнї кож нірійіш мадышвлі киіт . Кўлін урок келшен, у пілїмішїм поген - сар мадышым айыра, кўн пілїмішїжї вашталтде – ыжаргым, кўлін урок келшїде - якшаргым.
Урок пїтен. Цилілін тау.
