Конспект уроку на тему "І. Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (з рукописних книг “Зегар з полузегарком” і “Млеко”). С. Клиновський “Їхав козак за Дунай”"

Конспект уроку з української літератури у 9 класі

Тема: І. Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (з рукописних книг “Зегар з полузегарком” і “Млеко”). С. Клиновський “Їхав козак за Дунай”

Мета: ознайомити учнів із особливостями поетичних творів давньої української літератури, зокрема з поезією українського бароко, з фігурними (курйозними) віршами І. Величковського; зосередити увагу на опрацюванні життєпису І. Величковського та С. Климовського; розвивати творчу увагу школярів, зосередженість, спостережливість, уміння робити ідейно-художній аналіз прочитаних творів, коментувати їх зміст; виховувати інтерес і почуття поваги до творчої спадщини давньої української літератури, національної гідності.

Внутрішньопредметні зв’язки:. теорія літератури, художня література.

Міжпредметні зв’язки:. історія України

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь

Обладнання: підручник, критерії оцінювання, портрет І. Величковського, роздатковий матеріал, приклади фігурної (курйозної поезії).

Труду писання не може пізнати

Той, хто не знає, як треба писати.

Думає легке і просте це діло:

Пишуть три пальці, а все болить тіло.

І. Величковський

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання

2. Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Літературна вікторина

• Для якого періоду було характерне літописання? (Київської Русі)

• Що таке козацькі літописи? (твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності)

• Яка героїчна доба в житті українського народу найдокладніше відображена в трьох козацьких літописах? (Хмельниччина)

• Назвіть козацькі літописи (“Літопис Самовидця”, “Літопис Григорія Грабянки”, “Літопис Самійла Величка”)

• Хто був автором козацьких літописів? (козаки)

• Яку епоху докладно описано в “Літописі Самовидця?” (1648-1702рр.)

• Про які ворожі табори йдеться в “Літописі Самовидця?” (Сомка і Брюховецького)

• Історію чого описано в “Літописі Григорія Грабянки?” (зародження козацтва 1709р.)

• Що є оздобою “Літопису Самійла Величка?” (оповідь про кошового отамана Івана Сірка)

• У якому творі докладно зазначено про події “чорної ради?” (“Літописі Самовидця”)

• У якому закладі навчалися Г. Грабянка і С. Величко? (Києво-Могилянській академії)

• До якої історичної особи С. Величко ставився негативно? (Івана Мазепи)

Примітка: за кожну правильну відповідь – 1 бал.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

• Діти, сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про особливості поетичних творів давньої української літератури, зокрема поезію українського бароко, фігурні (курйозні) вірші І. Величковського.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Слово вчителя

Якою ж є наша давня поетична спадщина і хто її творці?

Великими культурними осередками в ХVІІ–ХVІІІ ст. були Київ, Чернігів, Харків і Полтава. Найпомітніший із них – саме чернігівський, де поширювали київські традиції Лазар Баранович та Іван Величковський. Семен Климовський і Григорій Сковородазбагачували поетичну школу Харкова, а Самійло Величко й пізніше Іван Величковський творили нашу літературу в Полтаві.

Зародження української книжної поезії тісно пов’язане з розвитком освіти. Одним із найулюбленіших предметів у школах ХVІІ – ХVІІІ століть була поетика. Під час занять діти вивчали давньогрецьку, давньоримську, польськомовну поезію, аналізували віршовані твори Гомера, Вергілія, Овідія, намагалися складати власну поезію. Отже, прослухавши курс поетики, учні та спудеї під наглядом учителів-книжників натхненно складали віршовані твори.

Давня українська поезія ХVІІ – ХVІІІ століть представлена багатьма іменами – це Клементій Зіновіїв, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Симеон Полоцький, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Іван Величковський.

Завданням бароко було вразити читача, здивувати його, підкорити своїй ідеї – якщо не змістом, то формою. В результаті чого і виникли фігурні (курйозні) вірші, в яких поєднувалися звукова й зображальна сторони тексту. Одним із найочевидніших виявів зображальної сторони можна вважати строфу – саме вона сигналізувала читачеві про завершеність думки, попереджала про думку наступну.

Деякі поети намагалися за допомогою літер не лише про щось розповісти, а й зобразити предмет опису. От і з’явилися віршовані тексти у вигляді трикутників, квадратів, ваз тощо. Та поетична фантазія цим не обмежилася. Поети звернули увагу на слова, які читалися зліва направо і навпаки (око, Анна). Це і породило різновид поетичної творчості, відомої під назвами фігурна, курйозна, зорова поезія.

Віртуозним творцем такої поезії став Іван Величковський, про якого збереглося небагато відомостей.

1. Особливості курйозної поезії:

• стисла форма;

• перевага форми над змістом;

• сконцентрованість думки;

• художні засоби;

• наявність антитези;

• формалізм і беззмістовність.

1. Види курйозної поезії:

• граматичні курйозні вірші (граматична загадка, граматичний вірш, панаграматон, асонанс ний вірш, гриф, логогриф, абетковий вірш, вірш-перетворення, раковий вірш, луна, леонінський вірш, анаграма, поліптотон, ритмічний вірш);

• шрифтові курйозні вірші (акровірш, лабіринт, японський вірш, одноголосний вірш);

• графічні курйозні вірші (загадка в малюнках, узгоджений вірш, піфагорійський вірш, парилаптіанський вірш, дифірамбічний вірш, фігурні вірші);

• музичні курйозні вірші (музична загадка);

• арифметичні курйозні вірші (хроностих, кабалістичний вірш, числовий вірш, арифметична загадка);

• астрономічні курйозні вірші (астрономічний вірш);

• риторичні курйозні вірші (доповню вальний вірш, вірш-антитеза, градаційний вірш, анафоричний вірш, філомелічний вірш, епіфоричний вірш, вірш із однаковим початком і закінченням, чотирикутний вірш, протей).

1. Теорія літератури

• Курйозний вірш (допитливий, цікавий) – це вишуканий поетичний твір, незвичайний за формою, для якого характерне поєднання зорових і слухових елементів, узгоджених зі змістом.

• Акровірш (вищий, зовнішній, крайній рядок) – вірш, написаний так, що початкові букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово чи навіть словосполучення.

• Паліндром (вірш-раки) – поетичний твір, під час читання якого зліва направо і навпаки зберігається той же зміст.

• Еховірш – вірш, у якому кінець поетичного рядка повторюється, відгукується, мов луна.

• Епіграма – невеликий вірш, який висміює певну особу.

1. “Зустріч із поетом”

Він народився близько 1650 року, імовірно на Чернігівщині, навчався в Києво-Могилянському колегіумі. Спочатку митець працював у друкарні Лазара Барановича в Чернігові, пізніше оселився в Полтаві й служив там священником.

Спадщина І. Величковського збереглася у двох рукописних збірках: “Зегар з полузегарком” (“Годинник цілий і напівгодинник…”) (1690 р.) та “Млеко…” (“Молоко…”) (1691), складені на честь Діви Марії.

І. Величковський збагатив нашу поезію поетичними прийомами, які запозичив у поезії інших народів, застосувавши їх до рідної словесності. Він уперше теоретично обґрунтував зорову поезію, поєднав її з православною тематикою. Його творчості властиві як релігійні, так і світські мотиви, які розкриваються через філософську й морально-повчальну тематику. Автор широко використовує сюжети й образи з міфології, церковних і світських писань фольклору, його творам властива афористичність.

Отже, І. Величковського вважають найяскравішим представником української барокової поезії. На відміну від багатьох своїх сучасників, він більшість творів писав староукраїнською мовою з вкрапленнями церковнослов’янської та розмовної. Проте найбільшою заслугою поета вважається розробка теорії курйозного віршування.

1. Художньо-ідейний аналіз збірки “Зегар з полузегарком”

Тема: розповідь про народження, діяльність, страждання, розп’яття і воскресіння Господа; про плинність життєвого часу кожної людини, його значимість.

Ідея: возвеличення Всевишнього, який всіляко прагнув допомогти людям у скрутний для них час; заклик цінувати кожну хвилину часу, раціонально використовувати її впродовж усього життя.

Основна думка:

• Життя, що складається з годин і “минут” – це скарб.

• Все стане нічим по смерті.

• Не прибуде багатство, не зійде слава,– / Сметрь-бо, найшовши, все оце погубить.

• Дотримуйся заповідей Божих, і Всевишній буде всіляко оберігати Тебе від усього потворного і підступного.

Композиція: книжка містить

• початок (звернення І. Величковського до читача);

• чотири частини “Зегар целий” (поетичні рядки “24 часа”), “Полузегарок” (“часи денні і нічні”), “Минуты” (загальні, злі, добрі та дві страшні), “Квадрантес” (години, розділені на чотири частини).

1. Художньо-ідейний аналіз збірки “Млеко…”

Тема: відтворення у віршах різноманітних життєвих «штук», що змушують читача глибоко осмислити їх призначення і спрямованість.

Ідея: возвеличення розуму, кмітливості; поважного ставлення до Всевишнього, Богородиці; дівочої краси; висміювання людських вад (ліні, надмірної гордості, пияцтва…).

Основна думка: кожний вірш І. Величковського – це його поважне ставлення до читача, в якому він висловлює свою любов і бажає всіляких благ.

Збіркою “Млеко…” митець ввійшов в історію літератури як теоретик і практик фігурного віршування.

8. Особливості віршів І. Величковського

І. Величковський про особливості своїх віршів “штук”:

• кожний твір – забава із глибоким підтекстом (смислом);

• поетичні “штучки” невеликі за обсягом;

• мають місце твори на уважність і кмітливість;

• сатирична спрямованість.

9. Життєпис С. Климовського

Семен Климовський (світське ім’я Іван) народився наприкінці ХVІІ ст., імовірно, на Харківщині, оскільки в літературі він відомий як “харківський козак-піснетворець”, помер наприкінці ХVІІІ ст.

Характеристика творчої спадщини С. Климовського дає можливість стверджувати, що митець мав академічну освіту. Збереглося лише п’ять творів, написаних С. Климовським. Автор прославився на весь світ піснею “Їхав козак за Дунай”, яку сучасні дослідники вважають зразком любовної лірики. Композиційною особливістю пісні є розгорнутий діалог між козаком, який їде на війну, і коханою дівчиною. Сцена розлуки хоч і драматична, проте в інтонаціях звучить козацький запал і оптимізм. Мотив прощання козака з коханою типовий для народних козацьких пісень. Цей твір був перекладений французькою, чеською, німецькою, угорською та іншими мовами.

10. Художньо-ідейний аналіз пісні “Їхав козак за Дунай”

Тема: зображення зворушливого розлучення козака з дівчиною, через його участь у військових подіях за Дунаєм.

Ідея: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.

Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. / Коли умру на війні – / Поплач обом ні.

Композиція: твір побудований у формі діалогу між козаком та його коханою.

V. Систематизація й узагальнення знань із теми

1. Бесіда

– Які враження у вас виникли після ознайомлення з поезією?

– Хто є найяскравішим представником української барокової поезії? (І. Величковський)

– Назвіть найважливішу особливість курйозного вірша (перевага форм над змістом)

– Що означає термін І. Величковського “штукі поетицкіє?” (курйозне віршування)

– Назвіть збірки І. Величковського (“Зегар з полузегарком”, “Млеко…”)

VІІІ. Підсумок уроку

1. Рефлексія

• Якщо ти вважаєш , що тему уроку зрозумів - прикріпи на дошку зелений листок.

• Якщо зрозумів частково - жовтий.

• Якщо нічого не зрозумів і в тебе є запитання – червоний.

ІХ. Домашнє завдання

• Художньо-ідейний аналіз творів І. Величковського.