Конспект интегрированного урока по литературе в 7 классе "Народним героям жити вічно!"

7 клас

Тема: Народним героям жити вічно!

Мета: визначити загальне й особливе в зображенні народних героїв у фольклорних творах різних народів; формувати полікультурну та інформативну компетентності, розвивати творчі здібності учнів; виховувати патріотизм, бажання допомагати людям.

Тип уроку: інтегрований урок (українська література - зарубіжна література).

Унаочнення: опорні схеми, ілюстрації із зображенням музичних інструментів (кобзи, бандури, ліри, гуслів, арфи або волинки), картина „Богатирі” В. М. Васнецова, українська народна картина „Козак Мамай”, ілюстрації дітей до виучуваних творів.

Форми роботи: групова, фронтальна, індивідуальна.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, робота зі схемами, самостійна робота, створення діаграми Вена, метод „ПРЕС”, рольова гра.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

- Сьогодні, коли Україна йде шляхом незалежності, ми з особливою повагою і шаною вдивляємося в постаті тих людей, які свого часу боролися й віддавали життя за її свободу й суверенність. Їх немало було в славній історії нашої країни, імена цих відважних синів рідної землі золотом вкарбовані в її пам‘ять. Були такі герої і в інших народів. Вони - справжні захисники, герої-воїни, іноді навіть шляхетні розбійники, які, уособлюючи добро, боролися проти зла - зовнішніх ворогів, жорстокої влади. І не випадково в багатьох країнах є фольклорні твори про цих героїв: казки, легенди, перекази, пісні, думи, балади, билини… Завдяки їм народні герої будуть жити вічно!

ІІ. Оголошення теми й мети.

• На сьогоднішньому уроці ми з‘ясуємо, якими були народні герої зовні, яку вдачу мали, що в них загальне, а що - особливе.

Тож пригадаймо їхні імена і твори, що склав про них народ. Хто це?

- Гуляє полем килиїмським і „не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота”. (Козак Голота з української народної думи).

- Дорідний добрий молодець із Мурома, що їхав до Чернігова. (Руський богатир із народної билини „Ілля Муромець і Соловей розбійник”).

- Він за кращих друзів мав

Знедолених усіх,

А багачів насмерть лякав

Його мисливський ріг. (Народний месник Робін Гуд - герой англійських балад).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- Але спочатку пригадаймо ту історичну епоху, в яку жив кожен з названих вами народних героїв, і подумаймо над запитанням: Чим була зумовлена поява народних героїв та творів про них у різних країнах?

Виступ українського історика

У ХV ст. внаслідок розпаду Золотої Орди в Криму виникла татарська воєнно-феодальна держава - Кримське ханство. Захопивши низку міст на побережжі Криму, Турція змусила хана визнати васальну залежність від султана. Кримських феодалів мало цікавив розвиток господарства, вони брали участь у загарбницьких походах на сусідні землі України, грабували там міста і села, брали молодих людей у полон („ясир”), потім продавали на невільницьких ринках, старих та малих знищували. Від таких нападів турецько-татарських орд постійно спустошувалися Київщина, Переяславщина, Полтавщина, Поділля, Волинь, Галичина. Упродовж 1450-1556 років Україна пережила більше 80 ворожих нападів. Кримські орди двічі нападали на Київ й руйнували місто. Справжніми захисниками українського народу від турецько-татарських загарбників виступали запорізькі козаки та їх головна фортеця - Січ. У цій героїчній боротьбі прославилося багато лицарів-козаків. І загубилися б ті славні подвиги патріотів на далеких шляхах історії, якби не увічнив їх народ український у своїх безсмертних думах.

Виступ давньоруського історика

Історія давньоруської держави Київської Русі - колиски братніх народів (українців, росіян, білорусів) нараховує понад три століття (з ІХ до ХІІ). Східні слов‘яни, жителі Київської Русі, заселивши степи, лісостепи й ліси, вели життя, повне втрат і небезпек. Воно було важким не тільки тому, що доводилося боротися з природою (грози, повені, посухи, морози), але й тому, що велику небезпеку для них становили войовничі сусіди, кочові племена. Печеніги, половці здійснювали походи на Русь, нищили поселення, забирали в полон жінок і дітей, вивозили із собою багатства, предмети тонкого ремісництва, коштовності, твори мистецтва. Пізніше, в ХІІІ – ХІV ст., Русь знаходилася під ігом монголо-татарів. Звісно ж, страшні потрясіння не могли не збентежити душу народу. Народні співаки не могли залишитися осторонь від важливих історичних подій, - і вони створили героїчні пісні, які називаються билинами, де головними персонажами виступають руські богатирі – захисники народу – Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович…

Виступ англійського історика

Наприкінці ХІІст. залишки саксів - групи давніх германських племен, які населяли Британію, щойно переможені норманнами (північно- германськими племенами), оселилися у величезному Шервудському лісі графства Йорк. Вони не хотіли підкорятися жорстоким завойовникам. Живучи в лісі, ці свободолюбиві люди боролися проти багатих норманів, суддів та священиків. Їхнім ватажком, ящо вірити легенді, був Робін Гуд, про якого історична наука майже нічого не знає. Тривалий час вважалося, що походив він із селян, жив у кінці ХІІ - на початку ХІІІ ст. Робін Гуд захищав ображених і пригнічених, розправляючись з тими, хто жив нечесно, а гроші та майно роздавав сиротам, удовам, бідним селянам. Балади про свого героя-захисника англійський народ записав у пізніші часи (ХVІІІ ст.).

Відповідь на поставлене запитання .

Чим була зумовлена поява народних героїв та творів про них у різних країнах?

(Поява народних героїв у різних країнах була зумовлена історичною необхідністю захистити свій народ від зовнішніх завойовників, їхніх загарбницьких дій, спрямованих проти народу. Поява ж фольклорних творів про цих героїв викликана любов‘ю та повагою людей до них, бажанням увічнити їхні подвиги в ім‘я народу).

Робота над жанром фольклорних творів.

• Ми будемо розглядати думу, билину та баладу. Пригадайте характерні ознаки цих фольклорних творів, їхню будову, зображувально-виражальні засоби. Доведіть, що „Дума про козака Голоту” - це дума, „Ілля Муромець і Соловей-розбійник” - це билина, а „Робін Гуд і Маленький Джон” - балада. Під час відповіді скористайтеся схемами 1, 2, 3. А потім зробіть висновок про спільне й відмінне в цих фольклорних творах.

Схема 1. Жанрові особливості думи.

виконавці –

співці;

у супроводі

кобзи, ліри,

бандури

Дума

пісенно –

розповідний

твір

речитатив

важливі історичні

події на Україні

з ХV ст.

головний

герой –

козак

героїчний

характер

подій

Будова:

заспів; зачин;

розповідь про події;

кінцівка.

Нерівноскладові рядки;

дієслівне римування;

відсутність поділу на строфи

Поетична мова:

постійні епітети;

гіперболи;

порівняння;

тавтологія, повтори

Відповідь за схемою 1.

Метод „ПРЕС”.

1. Позиція. Я вважаю, що „Дума про козака Голоту” відповідає всім жанровим ознакам народної думи.

2. Обґрунтування і приклади. …тому, що це епічний твір: у ньому розгортаються події в часі й герой зображений у русі; у творі відображаються важливі історичні події України, а саме боротьба українських козаків проти татарських завойовників; головний герой твору – український козак Голота. Рядки нерівноскладові: у першому -9 складів, у другому - 8 складів, у третьому - 9 складів, у четвертім – 16 складів. Твір не поділений на строфи, римуються переважно дієслова: погуляє – не займає – поглядає, запродати – взяти. У тексті зустрічаємо постійні епітети: „битий шлях”, „чисте поле”; порівняння: „не орел, а козак Голота”; гіперболу: „не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота”; тавтологію: „п‘є-гуляє”, „ходить-походжає”. Є особливою і будова: зачин (знайомство з місцем подій і головним героєм), розповідь про події (поєдинок Голоти з татарином), кінцівка-уславлення козаків.

3. Висновок. Отже, це дума за всіма ознаками.

До того ж оскільки дума - це пісенно – розповідний твір, то виконувалася вона речитативом (співом-декламацією) під акомпанемент кобзи, бандури. ліри.

Учитель демонструє ілюстрації із зображенням цих музичних інструментів.

Схема 2. Жанрові ознаки билини.

виконавці –

співці;

у супроводі

гуслів

речитатив

пісенно –

розповідний

твір

історичні події

Київської Русі

(ІХ - ХІV ст.)

головний

герой -

руський

богатир

героїчний

характер

подій

Билина

Поетична мова:

постійні епітети;

порівняння;

гіперболи;

тавтологія, повтори

Будова:

заспів; зачин;

розповідь про події;

кінцівка.

Нерівноскладові рядки;

дієслівне римування;

відсутність поділу на строфи

Відповідь за схемою 2.

Метод „ПРЕС”.

1. Позиція. Я вважаю, що „Ілля Муромець і Соловей – розбійник” відповідає всім жанровим ознакам билини.

2. Обґрунтування і приклади. …тому, що це епічний твір: у ньому розгортаються події в часі, а герої показані в русі; у творі зображені історичні події часів Київської Русі: боротьба із зовнішніми ворогами („чорною силою”), одним із персонажів виступає київський князь Володимир; головний герой - руський богатир Ілля Муромець.

Твір має нерівноскладові рядки: у першому – 13 складів, у другому – 12 складів, у третьому – 15 складів, у четвертім – 10 складів. Він не поділений на строфи. Найчастіше римуються дієслова: прохаживает – пролетывает – прорыскивает; заплетаются – осыпаются – преклоняются. У тексті зустрічаються постійні епітети: «добрый молодец», «черный ворон», «чистое поле»; тавтологія: «черным-черно», «злодей-разбойник», «травы-муравы». Є особливою і його будова: зачин (знайомство з головним героєм Іллею Муромцем), розповідь про події (героїчні подвиги богатиря), кінцівка-уславлення.

1. Висновок. Отже, це билина за всіма жанровими ознаками.

Оскільки билина - пісенно – розповідний твір, то виконувалася вона народними співцями речитативом (протяжним проказуванням, наближеним до співу) під акомпанемент гуслів.

Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням цього музичного інструмента.

Схема 3. Жанрові ознаки балади.

виконавці –

глімени;

у супроводі

арфи або

волинки

Балада

історичні події

в Англії

кінця ХІІ ст.

героїчний

характер

подій

головний

герой –

народний

месник

Робін Гуд

Поетична мова:

порівняння;

гіперболи

Будова:

поділ на строфи;

нерівноскладові рядки

Відповідь за схемою 3.

Метод „ПРЕС”.

1. Позиція. Я вважаю, що твір „Робін Гуд і Маленький Джон” - це балада.

2. Обґрунтування і приклади. … тому, що це ліро – епічний твір: у ньому не тільки події розгортаються в часі, але й висловлюються почуття головних героїв. Події безпосередньо пов‘язані з історичними подіями в Англії кінця ХІІ ст., коли жив головний герой балади Робін Гуд - народний месник, що вів боротьбу з норманськими єпископами та багатіями, переховуючись у Шервудському лісі. Твір поділений на строфи, кількість складів у рядках не є однаковою: у першому – 12 складів, у другому – 9 складів, у третьому – 11 складів, у четвертім – 9 складів. У тексті є порівняння: «словно грома удар был Робина удар», гіперболи: «был Робина удар - с липы лист облетел».

3. Висновок. Отже, це балада за характерними для неї жанровими ознаками.

Виконувалися англійські балади співцями - гліменами у супроводі арфи або волинки.

Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням цих музичних інструментів.

- Зробіть висновок про спільне й відмінне в народних думах, билинах, баладах?

(У цих творах зображуються важливі історичні події героїчного характеру.

І дума, і билина – епічні твори, а балада - ліро – епічний твір. На відміну від них балада вирізняється своєрідною будовою, однак для неї теж характерні нерівноскладові рядки, порівняння, гіперболи. І дума, і билина не поділяються на строфи, а балада має поділ на строфи. Відмінності полягають і в способі виконання цих творів, їх музичному супроводі).

ІV. Сприйняття й осмислення матеріалу.

Робота над образами.

1. Постановка спільного завдання:

Що є загальним, а що – особливим в образах народних героїв різних країн?

1. Об‘єднання в групи.

Учні об‘єднуються в групи за вибором долі, дістаючи зі скриньки зображення музичних інструментів: кобзи, гуслів та арфи. Таким чином утворюється три групи.

1 група - ті, хто дістав зображення кобзи, розглядають образ козака Голоти.

2 група - ті, хто дістав зображення гуслів, працюватимуть над образом Іллі Муромця.

3 група - ті, хто дістав зображення арфи, працюватимуть над образом Робін Гуда.

3. Розподіл ролей у групах.

4. Ознайомлення із завданням.

Завдання для першої групи

1. Знайдіть у творі опис зовнішності героя. Про що свідчить його одяг? Чому народ дає герою таке ім‘я?

2. З ким вступає герой у двобій або кому він протистоїть? Заради кого, чого?

3. Які риси вдачі героя тут виявляються? За допомогою яких художніх засобів та прийомів народ передає його характер?

4. Зробіть коло - узагальнення про козака Голоту для діаграми Вена.

Завдання для другої групи

1. Опишіть, яким ви уявляєте Іллю Муромця: його зовнішність, коня, бойові обладунки. Посилайтесь на текст. Чому народ дав таке ім‘я герою?

2. З ким він вступає в поєдинок? Як виявляється його характер і сила під час двобою? Які художні засоби вживає народ для зображення героя?

3. Як поводиться Ілля Муромець під час зустрічі в Києві з князем Володимиром? Про що це свідчить?

4. Зробіть коло – узагальнення про Іллю Муромця для діаграми Вена.

Завдання для третьої групи

1. Яким ви уявляєте зовнішній вигляд Робін Гуда? Що в перекладі з англійської мови означає його ім‘я? Чому саме таке ім‘я йому дав народ?

2. З ким він вступає в поєдинок? Які риси характеру виявляються під час цього двобою? Що сподобалося Робін Гудові у своєму супротивнику? Які художні засоби вживає народ для зображення героя?

3. Що найбільше цінували в людях Робін Гуд і його „лісова братія”?

4. Зробіть коло – узагальнення про Робін Гуда для діаграми Вена.

1. Самостійна робота в групах.

2. Виступи доповідачів кожної групи.

Можлива відповідь першої групи.

Козак Голота - головний персонаж української народної думи. На ньому „шати дорогії”: „семиряга” (свита з грубого сукна), „шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита”, на ногах „постоли в‘язові” та „онучі китайчані”. Як бачимо, козак дуже бідний, але він має „коня вороного” та „ясненькую зброю”. Через таку бідність і називає народ козака Голотою. Він вступає у двобій із багатим татарином, який сподівається на перемогу над козаком, хоче запродати його в неволю. Та в чесному поєдинку перемагає козак, захищаючи цим самим свій народ, свою Батьківщину. Для підкреслення сміливості козака вживається гіпербола: „не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота”. Голота - влучно стріляє - „ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері покотився!” - це також гіпербола. Свого героя народ порівнює з орлом: „в чистім полі не орел літає, - то козак Голота добрим конем гуляє”. Він - миролюбна людина: „ні города, ні села не займає”, справжній охоронець і захисник рідної землі.

Коло – узагальнення для діаграми Вена

Можлива відповідь другої групи

Ілля Муромець - головний персонаж народної билини „Ілля Муромець і Соловей – розбійник”. Це справжній руський богатир (силач): „дорідний добрий молодець”, на такому ж богатирському (сильному коні). У богатиря гарні бойові обладунки: лук, стріли, булава, а на тілі - кольчуга. Родом він із Мурома, тому й назвав народ його Муромцем. Богатир рішуче вступає спочатку у двобій з великою „чорною силою”, їдучи до Чернігова, і легко перемагає її. Велику сміливість та силу виявляє Муромець у двобою із Солов‘єм – розбійником, вибиває йому праве око зі скронею. Щоб ще більше підкреслити силу богатиря, народ показує за допомогою гіпербол силу його супротивника:

Засвистал тут Соловей по-соловьему,

Закричал злодей-разбойник по-звериному:

Как все травушки-муравушки заплеталися,

А лазоревы цветочки осыпалися,

Темны лесушки к земле приклонялися.

Однак богатир сильніший, тому й перемагає. Ілля Муромець з повагою ставиться до київського князя Володимира, який спочатку виявляє недовіру до богатиря, до його сили й перемоги над розбійником, що сиротив дітей, убивав людей своїм сильним свистом. За захист народу - героєві вічна слава:

А и тут Илье ему и славу поют,

А и славу поют ему век по веку!

Коло – узагальнення для діаграми Вена

Можлива відповідь третьої групи

Робін Гуд - головний персонаж народної балади „Робін Гуд і Маленький Джон”. Уявляємо його простим молодим чоловіком, у руках якого завжди колчан зі стрілами. У перекладі з англійської слово „гуд” означає добрий, гарний. Народ недаремно дав своєму героєві таке ім‘я, адже він справжній добродій для бідних людей. Робін Гуд вступає у двобій із Маленьким Джоном, який насправді великий і сильний, „як дужий ведмідь”. Під час двобою Робін Гуд виявляє себе дотепною, чесною, справедливою людиною. Маючи за зброю лук і стріли, він відмовляється від них, бере палицю, щоб змагатися із супротивником на рівних. Для підкреслення сили героя народ вживає гіперболи і порівняння:

Словно грома удар был Робина удар:

Так ударил, что дуб задрожал!

Опинившись у воді, тобто програвши, Робін Гуд визнає свою поразку. Він захоплюється силою, чесністю, благородством Маленького Джона і бере його до своєї „лісової братії”, яка над усе цінує волю, дружбу, справедливість.

Коло – узагальнення для діаграми Вена

1. Створення діаграми Вена.

Учні разом на дошці, користуючись зробленими колами, створюють діаграму Вена.

Зразок

1. Відповідь на поставлене завдання: Що є загальним, а що - особливим в образах народних героїв різних країн?

(Усі три - захисники свого народу, вони сміливі, рішучі, гарні стрільці. Козак Голота вирізняється миролюбністю та волелюбністю, Богатир Ілля Муромець - надзвичайною силою, а Робін Гуд - дотепністю, справедливістю, веселістю. Та головне, що всіх їх поважає, прославляє рідний народ).

V. Релаксація.

Ознайомлення із творами образотворчого мистецтва.

- Народні герої не залишили байдужими і художників. Саме їм присвятили митці свої чудові картини, а ви, учні, - ілюстрації. Послухаймо повідомлення. ( Під спокійну повільну музику учні релаксують, споглядаючи на картини та слухаючи мистецтвознавців, які заздалегідь підготували повідомлення).

Виступ першого мистецтвознавця

Російський художник В. М. Васнецов написав картину „Богатирі”. Працював над нею 17 років. Кожний богатир наділений митцем своїм особливим характером, відповідно до того, як представлені вони в народних билинах. У центрі картини - простий і мужній Ілля Муромець. Він упевнено тримається на коні, уважно вдивляючись удалечінь: чи не наближається ворог. Богатир у будь – яку хвилину готовий до бою: він зосереджений, у нього гарні обладунки. Праворуч від Іллі Муромця - Добриня Никитич. Він теж уважно вдивляється удалечінь. На ньому багатий кафтан. Богатир тримає спис у золотих піхвах. Ліворуч від Іллі Муромця - Альоша Попович. Він молодий, стрункий, дорого одягнений. Зі зброї богатир має лук і стріли, а біля сідла - гуслі. Могутні фігури богатирів чітко виділяються на тлі широкого пейзажу. Художнику добре вдалося передати характер богатирів і їхню готовність захищати землю.

- Художники присвятили багато картин і українським козакам, наприклад: „Запорожці пишуть листа до турецького султана” (І. Рєпін), „Козаки у степу” (С. Васильківський) та інші. Але найпопулярнішим сюжетом української народної картини в ХVІІІ – ХІХ ст. стало зображення козака Мамая.

Виступ другого мистецтвознавця

Козак – бандурист або ж „Козак – Мамай” був популярним і в побуті козацької верхівки, і серед простого народу. Його малювали на полотні, стінах, віконницях, скринях, вуликах. Типаж і принципи композиційної будови цієї картини склалися в живописі в кінці ХVІІ ст. Біля самотнього дуба сидить, підібгавши ноги, козак і задумливо перебирає струни бандури. Поруч, прив‘язаний до списа, чорний баский кінь - вірний друг козака, його бойовий товариш. Тут і зброя козака: біля дерева лежить рушниця, крива шабля підвішена на дереві. Тут же, поряд, його друзі – козаки варять куліш. У козака кругла поголена голова із хвацько закрученим за вухо оселедцем, довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, червоні губи і щоки - справжній взірець краси парубка – козака, що склався в народній уяві. Хто малював ці картини - тепер невідомо. Ймовірно, що їх виконували художники – професіонали, що писали портрети, ікони - майстри Лаврської школи або Київської Академії, а вже потім копіювали народні майстри.

Виступи учнів, які намалювали своїх улюблених народних героїв.

VІ. Творча робота в групах.

Рольова гра „Ми - скульптори”.

• А тепер спробуймо побути в ролі скульпторів і словесно створити пам‘ятник народним героям.

(Учні в групах придумують пам‘ятник тому герою, над образом якого вони вже працювали раніше).

1. Ознайомлення з планом роботи.

Учитель роздає кожній групі план роботи над створенням пам‘ятника.

План роботи

1. Загальний вигляд пам‘ятника (опис скульптури та постаменту).

Пам‘ятник – скульптурна споруда в пам‘ять чи на честь будь – кого або будь- чого.

Скульптура – вид образотворчого мистецтва, твори якого мають рельєфну або об‘ємну форму і виконуються способом виливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини).

Постамент - художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється скульптура.

1. В якому місці ви звели б пам‘ятник?

2. Який підпис зробили б на постаменті?

2.Самостійна творча робота в групах.

1. Представлення групами своїх творчих робіт.

VІІ. Підсумок уроку.

- Ми знаємо, що в житті завжди є місце подвигу, але не кожен на нього здатен. Для цього треба мати особливе серце, світлу душу, любов до людей. А ще які риси?

Саме такими є герої: козак Голота, богатир Ілля Муромець та народний месник Робін Гуд. За добро, зроблене для людей, їм вічна пам‘ять і слава, яка збереглася і в мистецьких творах, і в серцях людей.

Хай в нашій пам‘яті їх імена живуть,

Нехай ніколи люди не забудуть,

Інакше нас нащадки проклянуть,

Бо пам‘ять зберігає покоління!

VІІІ. Домашнє завдання (на вибір).

1. Написати твір „Мій улюблений народний герой”.

2. Скласти вірш про улюбленого народного героя.

Література

Круглов Ю. Г. Былины. - Москва. - 1985.

Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. - К., 1997.

Макаренко Л. А. Литература. 6 клас. Планы – конспекты уроков. - Харьков. - 2001.

Унікальна збірка 1777. Кращі учнівські твори. 5 – 11 класи. Харків. - 2002.

Фурсова Л. Сучасний урок: інтегровані уроки літератури. Тернопіль. - 2004.

: