Компетентностно-ориентированный подход на уроках украинского языка и литературы (творческая работа)

«Государственное учреждение дополнительного профессионального образования

Донецкий Республиканский институт дополнительного педагогического образования»

Творческая работа

Выполнила: слушатель курса 9.1 Марьенкова Т.А.

Руководитель: Королева Л.В.

Донецк 2016

Суть діяльності в даному контексті на уроках української мови і літератури полягає в такій організації навчально-виховного процесу, за якої, в першу чергу, ми формуємо особистісну компетенцію учнів шляхом залучення практично всіх школярів до процесу пізнання, внаслідок чого вони отримують можливість розуміти та рефлексувати з приводу того, що  знають, думають і вміють. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності, причому відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає можливість не тільки отримувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність учнів. Для цього необхідно застосовувати такі методи і прийоми навчання, які формують і розвивають предметну компетентність особистості, активізують пізнавальну діяльність учнів, створюють проблемні ситуації, вимагають дослідження проблеми та творчого підходу. Необхідність вибору проблеми змушує учнів замислюватися над особистими та суспільними проблемами,  мати особисте ставлення до проблеми та шляхів її вирішення. Вивчення обраної проблеми потребує від учнів поглиблення набутих знань та вміння застосовувати їх у нових нестандартних ситуаціях, вміння працювати з великим обсягом інформації (пошук джерел,  накопичення, відбір, аналіз, синтез,  оцінка), інтеграції знань з різних дисциплін. Необхідність визначення шляхів розв'язання проблеми, обґрунтування запропонованих рішень потребує від учнів вміння зваженої аргументації,  логічного мислення, пошуку компромісу та відповідальності.  Пошук  раціональних шляхів вирішення проблеми вимагає від учнів усвідомлення власних можливостей.  Планування дій потребує вміння прогнозувати, організованості, уважності, координованості.

Особистістно зорієнтований, компетентісний, діяльнісний підхід допомагають вчителеві та учням творчо, на умовах співпраці визначати компетентісні предметні  пріоритети. Важливе місце у процесі навчально-виховної діяльності на уроках відведено саме етапу цілевизначення та мотивування. Під час цих етапів учні мають можливість самостійно формувати чіткі цілі та стійку мотивацію. Учитель повинен допомогти учням під час цілевизначення  відчувати постійний зв’язок уроку із  своїм сучасним та майбутнім.

Характеристика завдання : 5 клас «Узагальнювальне слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальню вального слова»

Ключова компетентність : комунікативна

Аспект: групова робота

Інструмент перевірки: аналітична шкала

1.Прочитати текст. Виписати з нього речення з однорідними членами, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити слова, на які падає логічний наголос. Накреслити схеми речень з узагальнювальними словами.

БДЖОЛИНА МУЗИКА

З ранку до вечора на пасіці дзенить бджолина музика. Бринить музика скрізь і біля вуликів і в саду і в квітучій гречці. Весь світ співає. Все співає і синє небо і сонце.

А може, тоненькі струни у квітках? Може, натягло їх сонце між пелюстками? Прилетить бджола до квітки сяде між пелюстками й грає на тих маленьких струнах маленькими лапками (За В. Сухомлинським).

Визначити синтаксичну роль узагальнювальних слів і однорідних членів. Зробити висновок: чи можуть бути узагальнювальне слово й однорідні члени різними членами речення.

2.Творчий диктант на розширення речень шляхом уведення в них узагальнювальних слів

Вставити в речення з однорідними членами узагальнювальні слова. Записати утворені речення, пояснити розділові знаки в них.

Нема на світі кращого місця, ніж рідний край! У ньому є ліси сади байраки. Кудись летять гуси журавлі лебеді. Щебечуть під небесами ластівки жайворонки й овчарики. По садах цвітуть вишеньки черешеньки груші та яблуні. У полі пахне материнкою чебрецем горицвітом. Уздовж лісових доріжок дозрівають полуниці смородина ожина (З журналу).

3.Творче конструювання (робота в парах). Скласти й записати 2—3 речення з однорідними членами, пов’язаними із попередніми за змістом.

 4.Доповнити речення однорідними членами, уставляючи потрібні розділові знаки: двокрапку і коми.

1) … повсюди лежала роса.

2) Уранці пахло нектаром польових квітів … .

3) Почувся передсвітанковий перегук лісових пташок … ..
Визначити граматичні основи. Знайти речення, що складається з одного головного члена.

5.Визначити - є однорідні члени речення, немає однорідних членів речення в поданих реченнях)

• Я не гризу на уроках ручки, олівці, нігті.

• Я допомагаю слабшим, маленьким, хворим.

• Я виконую ранкову гімнастику.

• Я доглядаю за власним одягом, взуттям.

• Я дотримуюся режиму дня.

• Я довго не засиджуюся біля телевізора.

• Я не буду курити, пити.

6.Проблемна ситуація (Чому в реченнях з однаковими однорідними членами різні розділові знаки? Чим можна це пояснити?)

Для дитячого організму корисні страви: борщ і каша, овочевий салат і молочний суп.

Для дитячого організму корисні борщ і каша, овочевий салат і молочний суп.

Критерії оцінювання: всі відповіді вірні - 3 бали; учень орієнтується в програмовому матеріалі, але не може дати правильну відповідь в завданні -2 бали; учень не може виконати завдання - 0 балів.

Характеристика завдання : 5 клас «Життєствердний пафос віршів Л.Глібова. Особливості його поетичної мови. «Хто вона?» , «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»

Ключова компетентність : комунікативна, публічний виступ

Аспект: групова робота

Інструмент перевірки: аналітична шкала

1. Прочитати акровірші. Відповісти на питання.

Хто вона?

Лиха зима сховається,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане,—
І здалеку бистресенько
Вона до нас прибуде,
Кому-кому любесенько,
А дітям більше буде.

Яке враження справила на вас загадка?

У чому особливiсть її побудови?

Хто, за словами автора, найбiльше радітимеповерненню ластiвки? Вiдповiдь аргументуйте.

Випишiть у зошити пестливi слова. Якогонастрою вони додають вiршевi?

Як ви ставитеся до ластiвок?

Хто розмовляє?

«Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!.»
«Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха,
Розбирає, що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так».

Якi особливостi побудови вiрша «Хто розмовляє?».

На що жалiється осока?

Чому калина у великiй пошанi в людей?

Чим хвалиться сорока?

Якi засоби створення образностi є в акровiршi?

Який повчальний змiст цього вiрша? Щоавтор засуджує? Чого навчає?

Хто сестра і брат?

«Глянь на мене, вітрику, чи гарно
               прибралась?
Рано до схід сонечка росою вмивалась,
Є у мене листячко, пахучії квіти,
Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?
Краще в полі нашому над мене немає,
Аж до моря славонька про мене літає,
Із моєї сипанки смачна страва буде,
Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»
«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —
Обізвався братичок десь за бороною. —
Скрізь по людях склалася і про мене слава,
Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».

Що нагадує за формою акровiрш «Хто сестра i брат?» Вiдповiдь обгрунтуйте.

Чому вiн має таку назву?

Про яку славу гречки йдеться в рядку«Аж до моря славонька про мене лiтає»?

Чи любите ви гречану кашу? Чим вона корисна?

На вашу думку, про яку страву йдеться уприкiнцевому рядку вiрша? Що ви про неїзнаєте?

2.Переглянути картини. Які асоціації вони викликають. Що спільного у цих картин із прочитаними творами? Знайти картини, які відповідають прочитаним творам.

2.Розповісти про побачене на картинах і про те, що вони знають про ластівку, сороку, осоку, просо, гречку.

3. Описати свій настрій, який виникає при перегляді картин і прочитанні творів.

Критерії оцінювання: всі відповіді вірні - 3 бали; учень орієнтується в програмовому матеріалі, але не може дати правильну відповідь в завданні -2 бали; учень не може виконати завдання - 0 балів.

Характеристика завдання : 5 клас «Микола Вінграновський. «Перша колискова». Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту. «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…» Поезія – особливий спосіб вираження почуттів людини. Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора»

Ключова компетентність : комунікативна, публічний виступ

Аспект: групова робота

Інструмент перевірки: аналітична шкала

1.Знайти художні засоби у вірші.

«Перша колискова» 

Метафори: «Ідуть в поле жита», «Зоря над нами йде», «тіні сплять і сонна яворина», «краплі сон»

Епітети: Дитино золота, Гіллячко голуба, Долі гомінливої, сонна яворина, в теплих снах, зоря висока, маленький чоловік, сон сріблястий.      

Персоніфікації: тривога кароока, ідуть в поля жита, зоря йде, спи, моя гіллячко, тіні сплять і сонна яворина.

Відповісти – у якій формі написано вірш (діалог чи монолог?)

Який настрій викликає ця поезія?

2.Зобразити портрет дощу. Відповісти, чим художній опис відрізняється від наукового. Який опис більше до себе вабить?

Відповісти, як розуміють вислів автора «стежкояблуката, бульбохата»

Вигадане слово стежкояблуката стежка говорить нам, що вже дозріли яблука і видався багатим урожай. Бульбохатою автор називає хату під час дощу, коли її поріг засипають дощові краплі-бульби.  

Художні засоби у вірші:

Епітети:бабунин, стежкояблуката, темним, мокрою, залатанім, сов’яче, вовче, посріблене, порожню.

Порівняння:Рука  —  крило, рука  —  весло.

Метафори: мокро дихає, хапає дрижаки, дрімають їжаки, бульбохати, попискують пташата, пускає бульби.

Який настрій передає автор своїм віршем?

3.Художні засоби поезії «Сама собою річка ця тече…»

Епітети:Маленька, вузенька (річечка); гомінлива (доля), тихенька  синя  (доня), солодкими  (хмаринами).

Зменшено-пестливі слова: Маленька, донечка, дитинко, річечка та ін

Порівняння : Вузенька, як долоня; Я  річечку …Як  тата  й  маму  і  як  мед  люблю

Метафори: солодкі хмарини; цвіте над нею небо здоровенно, хата пахне борщем.

- Які описи ви побачили у вірші? 

- Як ліричний герой описує рідну хату? 

- Як описує автор річку? 

- 3 чим порівнює річку? 

- Яке ставлення до річки в автора? 

- Чи є у вас улюблена річка? Доведіть.

4.Знайти спільне та відмінне у віршах М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…»

Спільне: Зображення життя людини в гармонії з природою, краси природи, замилування нею, оживлення.

Відмінне: «Перша колискова» - патріотичні мотиви. «Бабунин дощ» - Казковість, фантазія, нові слова, створені автором. «Сама собою річка ця тече…» - Вираження любові до своєї «малої батьківщини».

Критерії оцінювання: всі відповіді вірні - 3 бали; учень орієнтується в програмовому матеріалі, але не може дати правильну відповідь в завданні -2 бали; учень не може виконати завдання - 0 балів.