Методическая разработка: «Исследователям и сборщикам фольклора»

Вправа «Похвали себе й інших»

Учасники діляться на дві групи. Одна підгрупа утворює зовнішнє коло, інша – внутрішнє. Учні стоять обличчям один до одного.

Тренер: Якщо ми не навчимося знаходити в собі позитивні якості характеру, говорити про них оточуючим нас людям, ми не побачимо нічого позитивного й в іншій людині. Тому зараз кожен повинен сказати партнеру, що йому в вас подобається. Партнер, вислухавши вас, повинен сказати: «А крім того, я …..» і продовжити говорити компліменти у свою адресу.

Після обміну компліментами учні пересуваються за годинниковою стрілкою і повторюють завдання з новим партнером.

Тренер:

• Що ти почував(ла), коли говорив(ла) компліменти іншим учасникам?

• Що ти почував(ла), коли тобі говорили компліменти?

• Чи легко було похвалити себе?

Вправа «Невербальні етюди »

Мета: розвивати навички несловесної передачі інформації.

Хід вправи.

Учасники об’єднуються в міні-групи по 4-7 осіб. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 10 хвилин має показати без слів іншим учасникам групи.

Теми етюдів:

• справжня дружба;

• контрольна робота;

• пацієнт на прийомі в лікаря;

• розмова з батьками.

Можна запропонувати також інші теми етюдів.

Запитання для обговорення.

• Чи важко було готувати етюди?

• Що допомагало вам правильно відгадувати теми етюдів?

• Як ви почувалися під час виконання вправи?

Вправа «Асоціація»

Кожен учасник представляє себе предметом, що знаходиться в даній кімнаті і розповідає про себе від імені цього предмета. Наприклад: «Я – Лампочка. Я яскрава і красива. Я даю світло усім. Зі мною весело і тепло. Я дарую всім радість».

Тренер:

• Важко було говорити про себе?

• Які почуття відчували під час самопрезентації?

Гра «Ярмарок чеснот»

Учасники гри одержують аркуші з написами Продаю і Купую.

Тренер пропонує кожному на одному листі під написом Продаю написати усі свої недоліки, від яких хотілося б позбутися, а на іншому листі під написом Купую написати чесноти, які хотілося б мати. Потім аркуші прикріплюються на груди учасників гри і вони стають відвідувачами «Ярмарку». Вони ходять і пропонують один одному що-небудь купити чи що-небудь продати.

Гра продовжується доти, доки кожен не обійде і не прочитає всі можливі варіанти купівлі-продажу.

Потім проводиться обговорення:

Що вдалося купити?

Що вдалося продати?

Що було легше купити чи продати?

Після обговорення тренер підводить учнів до висновку про те, що не треба боятися визнавати свої недоліки, це – прояв мужності. Від такого визнання людина стає тільки сильнішою.

Тренер пропонує написати на дошці «Гідна людина не та, у якій нема недоліків, а та, у якої є чесноти»(В.О. Ключевський).

Вправа «Загальний ритм»

Мета: підвищення згуртованості групи.

Методика проведення: учасники стоять у колі.

Тренер кілька разів плескає в долоні з певною швидкістю, задаючи ритм, який група повинна підтримати в такий спосіб: учасник, що знаходиться праворуч тренера, робить один плеск, за ним – наступний, і т.д. – так аби створювалось відчуття, начебто в заданому ритмі плескає одна людина, а не всі члени групи по черзі. Ця вправа рідко дається з першого разу.

Після кількох пробних кіл з гри поступово вибувають учасники, які порушують загальний ритм.

Модифікація вправи: тренер плескає в долоні яку-небудь нескладну музичну фразу. Потім кожний по черзі її повторює (можливе одночасне відбивання ритму всією групою).

Вправа-розминка «Крапки»

Мета: налаштувати учасників на роботу з теми, сприяти згуртованості групи.

Методика проведення: згадайте будь-який нескладний образ, намалюйте на аркуші за допомогою крапок, що відображають його, і передайте свою роботу сусіду ліворуч. Задача партнера – об’єднавши крапки, відтворити цей образ, який, як йому здається, повинен бути зображений. Вправа виконується не вербально (мовчки, без коментарів).

Потім обговорити, чи схожі малюнки на ті образи, що були задумані.

До відома тренера важливо помітити, що всі малюнки мали свою причину-задум, але результат залежав від бачення тих, хто з’єднував крапки.

Відношення в групі також залежать від бачення кожного окремо і всіх разом. У нас є нагода це з’ясувати.

Вправа «П’ять добрих слів»

Мета: одержання зворотного зв’язку від групи, підвищення само оцінювання, самопізнання, можливість зробити приємне іншій людині.

Приладдя: все, що необхідно для малювання.

Методика проведення: учасники діляться на підгрупи (по п’ять осіб).

Інструкція: «Кожен з Вас має обвести свою руку на аркуші та на долоні написати своє ім’я. Потім Ви передаєте свій аркуш сусідові праворуч, а самі одержуєте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальчиків» отриманого чужого малюнка Ви пишете яку-небудь позитивну, на Ваш погляд, якість її власника, притаманну саме йому, яка найбільш помітна під час спілкування з ним (наприклад, «Ти відвертий», «Мені дуже подобаються твої вірші» тощо).

Інша людина робить запис на іншому пальчику тощо, поки аркуш не повернеться до власника.

Вправу можна продовжити. Коли всі написи будуть зроблені, тренер збирає малюнки і зачитує «компоненти», а група повинна здогадатися, кому вони призначаються.

Наприкінці вправи учасники забирають аркуші зі своїми долоньками.

Обговорення:

• Які почуття в тебе виникли, коли ти читав написи на своїй «руці»?

• Чи всі твої чесноти, про які написали інші, тобі відомі?

Вправа «Чарівний глечик»

(потренуємо емоції)

Чарівний глечик (вправа корекції емоційного ставлення)

Уявіть, що у вас у руках чарівний глечик з певною рідиною. За командою ведучого учасники «коштують» той напій, який він оголошує (чай, фанта, кока-кола, вода з калюжі, окріп). Після гри діти обмінюються враженнями.

Зв’язок між емоціями людини і її здоров’ям помітили ще в давнину.

Наприклад, знахарі вважали, що заздрощі та злість уражають органи травлення, постійне почуття страху – щитовидну залозу.

Вправа «Футболка»

Мета: навчити учнів різноманітним прийомам самовираження.

Приладдя: паперові макети футболок, фломастери, скотч.

Методика проведення: тренер звертає увагу учасників на те, що популярною формою одягу в молоді є футболки. На них зображені портрети молодіжних кумирів, назви відомих фірм, емблеми. Тобто такі футболки є своєрідною рекламою когось чи чогось. Після цього тренер роздає кожному учаснику вирізаний з аркушу білого паперу формат А-4 макет футболки і просить кожного оформити свій дизайн футболки, яка б могла слугувати саморекламою учасника. Для роботи відводиться 10-15 хвилин. Після цього кожен презентує свою футболку і кріпить її за допомогою скотча на дошці, стенді чи стінці.

Питання для обговорення:

1. Чи сподобалася Вам ця робота?

2. Що нам дало виконання цього завдання?

3. Як вибирали варіанти дизайну Вашої футболки?

Коментар для тренера: учні можуть відмовитися виконувати завдання, мотивуючи тим, що вони не вміють добре малювати. Варто наголосити, що ви не проводите конкурс на кращий малюнок, тому кожен працює як уміє. Якщо ж хтось категорично відмовляється, можна запропонувати їм придумати свій напис до футболки.

Вправа «Перевтілення»

Учасники сідають в коло. Ведучий (тренер) говорить про те, що знайомство продовжується і пропонує закінчити такі речення:

«Якби я був книжкою, то я був би …»

(словником, віршами тощо)

«Якби я був явищем природи, то я був би…»

(вітром, сонцем, бурею тощо)

«Якби я був музикою, то я був би…»

(романсом, класикою, джазом тощо)

«Якби я був дорослим, я був би…»

Усі учасники відповідають по черзі.

Вправа «Валіза»

Намалюйте на папері валізу і попросіть усіх присутніх по черзі сказати, щоб вони хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які набули на тренінгу.

Вправа «Піраміда почуттів»

Запропонуйте групі побудувати піраміду позитивних почуттів. Усі присутні говорять, покладаючи свою руку зверху на руку інших, про те, що вони винесли для себе з цієї зустрічі.

Вправа «Віночок побажань»

По черзі всі присутні кладуть свою руку на плече сусіда і дарують ті знання і враження, які винесли з тренінгу. Коли коло замкнеться, тренер може сказати, що, опускаючи руки, ми не розриваємо це коло, усі присутні приєднуються до великого кола тих, хто вже пройшов наші тренінги. Наше коло може підтримати нас у скрутну хвилину.

Вправа «Я пишаюся»

Мета: проаналізувати свої позитивні, самостійно набуті риси характеру чи вміння. Підвести учасників до адекватної самооцінки.

Метод: індивідуальна робота, обговорення в загальному колі.

Опис проведення вправи:

• Запропонуйте кожній присутній людині за правилом добровільності, структуровано по колу сказати про себе: «Я пишаюся…», назвавши самостійно.

Вправа «Чарівне озеро»

Для вправи знадобиться скринька, у яку тренер заздалегідь кладе невелике дзеркало круглої форми. Всі учасники сідають у коло і закривають очі.

Тренер. Зараз ви будете передавати один одному скриньку. Той, хто одержує цю скриньку, повинен відкрити очі і заглянути в середину. Там, у «маленькому чарівному озері» ви побачите саму унікальну і неповторну людину в світі. Посміхніться їй.

Після того, як у скриньку загляне кожен, тренер задає учням питання:

• Як ви розумієте значення слова «унікальний»?

• Хто ж сама унікальна і неповторна людина на світі?

• Як відповіла вам ця людина на вашу посмішку?

• Як же ми повинні відноситися до унікальної і неповторної особистості?

Вчитель: ми з’ясували, що кожна людина – це унікальна і неповторна особистість, одна-єдина у своєму роді. Тому ми повинні дбайливо, з любов’ю і повагою відноситися до себе і до інших, дорожити своїм життям і життям кожної людини, приймати себе й інших такими, які ми є, тобто відноситися до себе й інших з терпимістю.

Вправа «Художники»

Всім учасникам пропонується намалювати три своїх портрети:

«Я такий, який я є»;

«Я очима однокласників»;

«Таким я хочу бути».

Коментуючи малюнки, відмічаємо тільки позитивні сторони.

Гра «Мені в тобі подобається…»

Діти сидять у колі. Один учасник іншому говорить: «(ім’я), мені в тобі подобається, що ти…». Другий учасник відповідає: «Спасибі. Так, я (перелічує якості, що назвав перший), але я ще і (додає ще якусь свою якість)». Гра продовжується по колу.

Гра «Зобрази емоцію»

Емоції можна виражати за допомогою рухів, міміки, жестів, інтонації.

Всім учасникам дають картки: на кожній написана та чи інша емоція (радість, смуток, страх тощо). Ведучий намагається зобразити емоцію, що дісталася йому без слів. Інші повинні угадати, яку емоцію він намагався зобразити.

Гра «Компліменти»

Потрібно кидати м’яч будь-якому учаснику кола зі словами: «Мені подобається в тобі те, що ти …». Той, хто одержав м’яч, кидає його іншому учаснику з тими ж словами.

Гра «Ти це можеш?»

Діти об’єднуються в пари. Вони стають разом у кімнаті. Кожен повинен придумати рух, який інший повинен повторити. У першого є хвилина, щоб показати партнеру свій рух і дати йому можливість повторити його, після чого перший повторює рух, придуманий другим. На усіх дається одна хвилина. Потім пари розходяться, кожен знаходить собі нового партнера. Показує і йому свій рух і повторює той, котрий він покаже. Необхідно простежити, щоб кожен в групі міг зустрітися з трьома різними партнерами.

Руханка «Ми йдемо полювати на лева!»

Учасники стають у коло один за одним. Тренер промовляє слова і робить певні рухи, всі повторюють за ним:

• Ми йдемо полювати на лева! (впевнений хід по колу)

• Не боїмося ми нічого (заперечувальні рухи).

• Ой, а що це? Це болото! Чав! Чав! Чав! (обережний хід, високо піднімаючи коліна).

• Ой, а що це? Це море! Буль! Буль! Буль! (рухи, що імітують плавання).

• Ой, а це що? Це дорога навпростець (впевнений хід).

• Ой, а це хто? Такий великий (показують який). Такий пухнастий (показують ніби погладжують).

• Ой, та це ж лев! (показують, що злякалися. Далі рухи повторюються).

• Побігли додому! Через поле.

Туп! Туп! Туп!

• Через море! Буль! Буль! Буль!

• Через болото! Чав! Чав! Чав!

• Прибігли додому! Двері зачинили (показують рухи).

• Які ми хоробрі! Похвалимо себе! (погладжують по голові).

Гра «Рецепти доброти»

Усі учні – добрі лікарі, які повинні вигадати рецепти ліків від «моральних хвороб». Учні діляться на пари. Кожна пара витягує картку з однією з назв «моральних хвороб» (наприклад, злість, грубість, егоїзм тощо). Перемогу отримає та пара, яка вигадає найцікавіший рецепт – засіб, який допоможе людям позбутися цієї негативної якості і зробить їх добрими у ставленні один до одного.

Гра «Чарівна паличка»

Діти стають у коло, заплющують очі, простягають перед собою руки. На рахунок «один, два, три» тренер непомітно кладе в долоні одного з дітей «чарівну паличку» і голосно каже: «Хто сьогодні найдобріший, виходь до нас скоріше!» (Дитина, яка отримала «чарівну паличку», виходить в центр. Якщо дівчинка – Фея, якщо хлопчик - Ельф). Фея доброти, або добрий Ельф торкається до кого-небудь із дітей «чарівною паличкою» і говорить про нього щось приємне та добре. Та дитина, до якої доторкнулася Фея, повинна сказати що-небудь добре про свого сусіда. І так кожен говорить добрі слова наступній дитині по колу. Остання дитина разом із Феєю повторює все те добре, що діти вже сказали один одному.

Вправа «Груповий малюнок»

Об’єднання в групи (ключові слова: «дружба», «надія», «віра», «підтримка»).

І етап

Завдання групам: за допомогою ватману і маркеру зробити рекламу вашої групи.

ІІ етап

Завдання групам: по часовій стрільці, обмінюючись малюнками – рекламами, доповнити роботи інших груп, використовуючи девізи або інші засоби.

ІІІ етап

Презентація.

Обговорення:

• Що дала сумісна робота?

• Які відчуття Вас супроводжували?

• Що потрібно враховувати під час ділової взаємодії?

Підсумки.

Вправа «Кажемо ні»

Мета: моделювання ситуації для відпрацювання навички казати «ні».

Учні моделюють ситуацію і програють її.

Наприклад:

1. Хлопці запросили дівчину послухати музику.

2. Твої знайомі однолітки зібралися на відпочинок до лісу з алкогольними напоями.

3. Тобі пропонують спробувати «травку».

Після кожного програвання ролей виконавці відповідають на запитання:

• Як ви почували себе в цій ролі?

• Що хотілося змінити?

• В якій ролі легше виступати – умовляти чи казати «ні»?

Підведення підсумків.

Вправа – розминка «Шосте відчуття»

Мета: сприяти згуртованості групи, створенню позитивного емоційного настрою.

Учитель: Сьогодні в нас виникла можливість краще познайомитися один з одним, з’ясувати, які в нас уже склалися перші враження про нашу групу. Окрім ваших уявлень, ми зможемо ще перевірити, наскільки розвинута ваша інтуїція.

Дайте відповіді на запитання:

На Ваш погляд:

• Який у більшості учасників групи улюблений день?

• Яка улюблена пора року?

• Яке улюблене число?

• Яку геометричну фігуру вибрала б група?

• Що хотіли б робити учасники групи в даний момент?

Потрібно записати або намалювати тільки одну відповідь на кожне

запитання.

Перевірка: найбільша кількість однакових відповідей на запитання вважається думкою групи.

Учасники групи одразу отримують інформацію про ступінь розвитку в них «шостого відчуття».

Вправа «Вихвалянки»

Мета: розвивати в учнів навички короткої самопрезентації.

Методика проведення: педагог пропонує учням пригадати, чим кожен з них міг би пишатися. Потім учасник вимовляє вголос фразу: «Не хочу хвалитися, але я…» і пропонує свій варіант закінчення. Наприклад: «Не хочу хвалитися, але я вмію пекти смачний торт».

Гра «Життя з хворобою»

Мета: усвідомлення учасниками проблем, пов’язаних із залежностями, сприяння зміни поглядів на проблеми тих, хто вже має певні залежності.

Приладдя: невеликі картки з паперу; ручки для кожного учасника.

Тренер видає кожному учаснику по 12 карток і просить написати:

• На 4 картках – назви улюблених страв;

• На 4 картках – назви улюблених занять, захоплень.

• На 4 картках – імена близьких чи коханих людей.

Коли всі учасники дали відповіді, тренер каже: «Давайте поставимо себе на місце людини, яка потрапила в залежність від певних речовин, для того, щоб краще зрозуміти, що відбувається в її житті. Отже, людина обрала задоволення, яке вона отримує від даного захоплення (це може бути і тютюн, і алкоголь, і наркотики, й інші психоактивні речовини). За будь-яке задоволення слід платити… і не тільки грошима. Тому я прошу віддати по одній картці з улюбленою стравою, заняттям, близькою людиною».

Учасники самі вибирають і віддають три картки. Далі залежність вимагає наступних жертв – учасники вибирають ы віддають іще по три картки. Після цього тренер сам проходить по колу і, не дивлячись, відбирає по одній картці в кожного учасника – це символізує те, що залежна людина вже не спроможна сама контролювати ситуацію. Усе, що залишилося в учасників, - це варіант того, що залежність може зробити з життям людини.

Обговорення:

• Як почувалися учасники під час гри?

• Як зараз почуваються?

• З чим (або з ким) було розставатися найважче?

Гра «Чарівний стілець»

Мета: проявити інтерес до самого себе і до оточуючих тебе людей(хто

я?, який я?, що роблю, щоб бути «я»?).

Завдання: представити себе так, щоб підкреслити свою неповторність,

велику цінність. Стілець чарівний, він висвітлює всю гідність людини (учні по черзі називають позитивні якості учнів, що сіли на стілець).

Питання до учня, що сидить на стільці:

• Як ти себе почуваєш на стільці? (Добре, спокійно).

• Чому?

• Пропоную уважно кожному побувати на цьому стільці і подивитися на себе збоку, намалювати свій портрет. Свої позитивні якості написати в одній колонці, а недоліки - в іншій. Скласти план, як позбутися небажаних рис свого характеру.

У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте, і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона був такий перстень, на якому було вирізьблено «Усе минає». Пам’ятайте це. І радість невічна і сум невічний. Пам’ятайте добро. Можна забути того, із ким разом сміявся, але ніколи не забувайте того, із ким плакали. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати всім, а собі – ніколи.

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають учинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю.

Вправа «Намисто унікальності»

На столах розкладені набори кольорового та білого паперу, картон, ножиці, фломастери, нитки, закріпки, голки, листівки розрізані на 2 частини. Кількість листівок має відповідати кількості пар учасників. На звороті обох частинок однієї листівки написи: «Спорт», «Фантастика», «Вечірка», «Музика», «Танці», «Комп’ютер» тощо.

Учасники одержують одну частину листівки і знаходять свою пару. Кожна пара має створити і підписати значок «Любителі…» (те, що зазначено на листівці). Потрібно зробити стільки екземплярів свого значка, скільки учасників у групі. Для цього тренер роздає кожній парі необхідну кількість прямокутних заготовок одного кольору розміром 5 на 7 см (бажано, щоб кожна пара виконувала значок певного кольору).

Після цього кожна група дуже коротко представляє свій значок і всі значки викладаються на столі. Учасники вибирають собі не більше 5 значків, які їм сподобалися. Далі кожен учасник бере запропоновану тренером заготовку білого кольору (прямокутник розміром 5 на 7 см) і створює та підписує значок власного захоплення, якого немає серед запропонованих. Потім кожен кріпить усі вибрані значки (їх має бути не більше шести – один власний та п’ять групових) на нитку, зв’язує кінці нитки й одягає «намисто» на шию.

Тренер просить усіх стати в коло і подивитися на «намисто» інших учасників. Чи є однакові «намиста»? Діти мають дійти висновку, що кожен з учасників унікальний (тому, що немає двох однакових «намист»). Але є і те, що об’єднує багатьох. У кого в «намистах» є однакові значки?

Легенда

Тренер: Існує легенда про рай і пекло. Одного разу іудейський мудрець попрохав Господа показати йому рай і пекло.

Господь відвів мудреця у приміщення, де билися, плакали і страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною їжею, у людей були ложки, але вони були довші за руку, і тому люди не могли потрапити ложкою до рота. «Так, це справжнє пекло!», - сказав мудрець.

Далі вони зайшли до наступного приміщення. Всі люди там були ситі й веселі. Але коли мудрець придивився, то побачив там такий самий казан та такі самісінькі ложки! Що ж робило їхнє життя райським? Вони вміли годувати один одного! Люди вміли взаємодіяти між собою і в цьому їм допомогло вміння спілкуватися.

Мозковий штурм «Спілкування – це…»

Усі відповіді учасників записуються на плакаті. Після цього тренер узагальнює їх разом з дітьми. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо «конфліктного» спілкування. Тренер має обговорити цей момент і підвести підлітків до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку ситуацію можна лише ефективно спілкуючись, при конструктивній взаємодії.

Вправа «Список якостей, важливих для спілкування»

Кожному учаснику пропонується протягом 5-ти хвилин самостійно скласти і записати список якостей людини, важливих для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є узагальнений список якостей (записуються на плакаті). Кожен член групи може висловити свою думку з аргументами та прикладами.

Коли робота буде завершена над плакатом з якостями, необхідними для ефективного спілкування, тренер пропонує порівняти, наскільки список, складений кожним учасником, індивідуально відрізняється від загального.

Руханка «Австралійський дощ»

(учасники стають у коло)

Ведучий. Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. По колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно!

• В Австралії піднявся вітер. (Ведучий тре долоні.) Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

• Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях.) Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.) А ось град – справжня буря. (Тупіт ногами.)

• Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

• Дощ ущухає. (Плескання долонями по грудях.) Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями.) Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

• Сонце! (Руки догори.)

Вправа «Емоційний ланцюжок»

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусідові і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, за позитивні емоції, висловлюють побажання тощо.

Останнім висловлюється тренер.

Легенда

Тренер. Колись давно у стародавньому Китаї жив дуже розумний, але пихатий мандарин. Весь день його складався з примірок багатого вбрання, розмов із підданими про власний розум і спогадів про колишню зустріч з імператором. Так ішли дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по країни розголос, що неподалік од кордону з’явився чернець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось ченця найрозумнішою людиною на світі? Але вигляду нікому про своє обурення не показав, а запросив ченця до себе у палац. Сам же ж задумав обдурити його: «Візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках – живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – випущу його…»

І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, усім хотілося подивитися на двобій найрозумніших людей на світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе в твоїх руках!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вас, від вашого вміння зрозуміти себе та інших залежить, чи буде ваша взаємодія зі світом яскравою, плідною, чи навпаки.

Гра «Мій портрет у променях сонця»

Вчитель: Спробуйте відповісти на запитання: «Чому я заслуговую на повагу?» Щоб вам легше було це зробити, намалюйте сонце, у центрі сонячного кола напишіть своє ім’я і намалюйте свій портрет. Потім уздовж променів напишіть усі свої чесноти, усе гарне, що ви про себе знаєте. Постарайтеся, щоб було якнайбільше променів.

Вправа «Вгору по веселці»

Сидячи на стільцях, усі закривають очі, роблять глибокий вдих і уявляють як вони піднімаються вгору по веселці (переборюючи опір, борючись з недоліками), а на видиху – з’їжджають з неї, як з гірки (рятуючись від недоліків). Повторити 3-4 рази. Обговорити, що почували, і пояснити учасникам значення розслаблення. Обговорити, що почували учні під час виконання цієї вправи.

Вправа «Мої позитивні риси»

Учасники сідають в коло. Кожен одержує картку, на якій написані його позитивні якості, відзначені однокласниками. Після того, як учні познайомляться зі змістом цих карток, вчитель говорить:

А зараз нехай підніме руку той, кого однокласники вважають доброю людиною… Ви бачите, що в кожному з вас хтось відзначив доброту… Тепер ще раз прочитайте те, що написано на вашій картці. Усі ці ваші позитивні якості бачать інші. Головна задача кожного – підтвердити своєю поведінкою і справами все те позитивне, що відзначили однокласники.

Вправа «Я не я…»

Учасники сидять у колі. Кожен почергово промовляє фразу: «Я не я, коняка не моя, моя хата з краю, нічого не знаю» з різними інтонаціями (із задоволенням, з роздратуванням, радісно, з розчаруванням, як політичний діяч, як хвора людина, як дошкільник, як закохана людина і т. ін.).

Гра «Земля і повітря»

Учасники стоять у колі. Один із гравців кидає вгору м’ячик і називає якесь слово, наприклад птах, комаха тощо. Якщо називається істота, яка пересувається або бігає по землі, треба спіймати м’ячик, коли він відскочить від землі. Якщо називається істота, яка літає, м’ячик треба зловити в повітрі. Той, хто помилився, виходить із кола.

Гра «Друкарська машинка»

Діти сідають у коло. Вчитель заздалегідь готує слова, які «друкуватимуться» на машинці, згідно з цим призначає, хто буде якою буквою. Після цього він називає слово по буквах, а «буква» має плеснути в долоні. Ведучий ще один раз називає слово, а всі «букви», з яких воно складається, плескають одночасно.

Вправа «Як ми ходимо»

Вчитель пропонує учасникам порухатися по кімнаті:

• дуже швидко;

• як дурні;

• ніби ви дуже втомлені;

• ніби ви чимось незадоволені;

• підлога стала липкою;

• на підлозі з’явилося багато предметів, які треба обминати.

Гра «Чарівний клубок»

Учасники сідають у коло обличчям до центру. Ведучий починає гру. Він кидає клубок одному учасникові та ставить запитання або говорить комплімент. Хвостик клубка він тримає у своїй руці. Той, хто спіймає клубок, так само кидає його іншому учасникові на вибір. Гра продовжується доти, доки в кожного учасника не буде в руках нитка від клубка. У кого виявилося більше ниток, той найбільш популярний у групі.

Руханка «Сонечко»

Сонечко сяє. (руки вгору)

Сопілочка грає.

Річка тече. (рухи руками)

Човник пливе.

Лівим веслом загрібаєм. (рухи лівим плечем)

Правим веслом загрібаєм. (рухи правим плечем)

А тепер двома руками,

Привітаємося з вами. (руки вгору)

Гра «Чарівна трійка»

Членам групи пропонується стати в коло. Вони мають кидати один одному м’ячик і при цьому називати за порядком числа, починаючи від одиниці. Але якщо попадається число, яке містить у собі трійку, або ділиться на 3, замість нього треба говорити «Абракадабра». Наступний учасник продовжує рахувати далі. Той, хто помиляється, вибуває з кола.

Вправа «Перевтілення у тварин»

Уявіть себе жабою. Порухайтесь по кімнаті як жаба. А тепер ви стали лисичкою. Як рухається лисичка? А зараз ви стали ведмедиком, зайчиком, кицею…

Література

1. Позашкілля. № 5, 2007р.

2. Директор школи. № 40, 2007р.

3. Позакласний час. № 23-24, 2009р.

4. Директор школи. № 2, 2007р.

5. Директор школи. № 25-26, 2007р.

6. Директор школи. № 41, 2007р.

7. Директор школи. № 31-32, 2007р.

8. Позакласний час. № 11, 2008р.

23

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА

С.В. Шнейдер

РОЗВИТОК САМОПІЗНАННЯ ДИТИНИ

Головне управління освіти і науки

Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Міський відділ освіти виконкому Першотравенської міської ради

Першотравенський позашкільний комунальний навчальний заклад

Центр дитячої творчості «Надія»

Розвиток самопізнання дитини

Шнейдер Світлана Володимирівна,

керівник творчого об’єднання

«Джерельце»

Дніпропетровськ

2011

Шнейдер Світлана Володимирівна, керівник творчого об’єднання «Джерельце», Центр дитячої творчості «Надія»

«Розвиток самопізнання дитини»

Вправи, руханки, рольові ігри спрямовані допомогти дитині, спілкуватися, робити самоаналіз, сприяти самопізнанню та позитивному ставленню до людей. Рекомендовано для вчителів, тренерів-педагогів, керівників гуртків.

	ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА С.В. Шнейдер РОЗВИТОК САМОПІЗНАННЯ ДИТИНИ

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА

С.В. Шнейдер

Дослідникам та збирачам фольклору

Головне управління освіти і науки

Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Міський відділ освіти виконкому Першотравенської міської ради

Першотравенський позашкільний комунальний навчальний заклад

Центр дитячої творчості «Надія»

Дослідникам та збирачам фольклору

Шнейдер Світлана Володимирівна,

керівник гуртка «Ріднокрай»

Дніпропетровськ

2015

Шнейдер Світлана Володимирівна, керівник гуртка «Ріднокрай», Центр дитячої творчості «Надія»

«Дослідникам та збирачам фольклору»

Методична розробка містить рекомендації щодо роботи під час фольклорної експедиції, роботи з інформатором під час запису різних жанрів фольклору, орієнтовані запитальники, які допоможуть проводити співбесіди з носіями фольклорних творів та пошуковий матеріал. Рекомендовано для керівників гуртків, вчителям загальноосвітніх шкіл.

.

Зміст

1. Передмова……………………………………………………………

2. Збір інформації……………………………………………………..

3. Паспорт інформатора………………………………………………

4. Орієнтовані запитальники………………………………………

5. Народна пісенна творчість……………………………………….

6. Дитячий фольклор…………………………………………………

7. Зимовий обрядовий фольклор……………………………………

8. Весняний обрядовий фольклор……………………………………

9. Літній та осінній фольклор…………………………………………

10. Пошуковий матеріал……………………………………………….

11. Положення про міський конкурс на кращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю……………………………………

Передмова

Для української народної педагогіки притаманне виховання людяності. Наш ідеал виховання сформувався протягом тисячоліть і знайшов своє відображення у звичаях, обрядах, святах, побуті, сімейних традиціях, нормах поведінки й передається від старшого покоління молодшому. І кожне наступне покоління стає спадкоємцем народної творчості. Перед педагогічною наукою й практикою сьогодні стоїть важливе завдання - відродження національної культури.

Народні свята, обряди,

традиції були постійними супутниками людського життя. Вони не тільки допомагали зберегти національну культуру, а й розвивали естетичний смак та почуття й вирішували важливе завдання морального виховання.

Методична розробка містить рекомендації щодо роботи під час фольклорної експедиції, роботи з інформаторами під запису різних жанрів фольклору, орієнтовані запитальники, які допоможуть проводити співбесіди з носіями фольклорних творів.

Практичні поради будуть корисними керівникам гуртків позашкільних закладів та вчителям загальноосвітніх шкіл при збиранні фольклору рідного краю.

До початку експедиції керівник гуртка в кожній пошуковій групі розподіляє обов'язки,призначає відповідальних за різні види роботи.

Збір інформації

Перед початком експедиції, керівнику гуртка необхідно провести декілька вступних занять, бесід. Сформувати уявлення про місцевість, заняття людей та хід історичних подій на цій території. Важливе значення має вибір інформатора. Слід шукати людину похилого віку, яка народилася в цій місцевості, яка має добру пам'ять, розмовляє місцевим діалектом. Інформатора необхідно зацікавити, переконати у важливості пошукової роботи, завоювати його довіру. Дуже важливо грамотно формулювати запитання у доступній для інформатора формі. Важливо правильно вибирати час для спілкування з інформатором, враховуючи його зайнятість. Текст від інформатора необхідно записувати з першого разу. Одне з основних правил роботи з інформатором — перевірка записаного, доповнення одержаної інформації від інших людей в наступних бесідах.

Обов’язковим для кожного учасника експедиції є ведення щоденника, у якому відзначаються всі події, враження від спілкування з інформатором, прослуханого зібраного матеріалу, а також запитання, які виникають під час практичної роботи. Усну інформацію про певний обряд чи зразок фольклору найдоцільніше записувати на диктофон. Якщо такої можливості немає, можна вести запис від руки. Казку чи усну розповідь необхідно записувати, зберігаючи говірку, стилістичні особливості мови та вимови інформатора. Для фіксації різних обрядів та пісень є відеозйомка. Якщо такої можливості немає, слід письмово описувати почергово кожну дію обряду, їх послідовність та пісенний супровід. Велику цінність становлять давні фото, на яких представлене місцеве народне вбрання,що є важливим компонентом обряду.

 Паспорт інформатора

 

……………………………………………………………….

(назва твору)

……………………………………………………………….

(жанр)

Місце запису…………………………………………………

 

Час запису……………………………………………………

 

Від кого записано …………………………………………

………………………………………………………………….

(прізвище, ім'я, по батькові)

………………………………………………………………….

(рік народження, місце народження, національність, сімейний стан)

………………………………………………………………………..

(рід занять, освіта, з якого часу проживає в даній місцевості)

 

Звідки знає твір ………………………………………………………….

( від батьків, родичів, зі школи, з радіо, телебачення)

…………………………………………………………………….

Умови і обставини побудування твору…………………………..

……………………………………………………………………….

Аудіо запис, музикальні файли (форма запису)………………………………………………………………………………….…..

………………………………………………………………………………………

Супроводжуючі матеріали ……………………………………………………………..

( фотографії, аудіо записи на DVD дисках )

 

Хто збирав матеріал………………………………………………………..

 

 

  Орієнтовні запитальники дослідникам фольклору

 

Народна пісенна творчість

1. Чи співаєте пісні у своїй родині? При якій нагоді? До яких жанрів належать ці пісні?

2. Чи співають зараз люди у Вашому селі для себе?

3. Чи помітний у селі занепад народної творчості? Якщо помітний, то з якого часу?

Які пісні було прийнято співати протягом усього року?

5.Чи були пісні, повязані з заняттями та ремеслами? Що співали, працюючи на полі, на городі?

6.Чи співали у Вашому селі застільні пісні? Якщо співали то які?

7.Що співали на Різдво, Новий рік, Водохреща? Які були примовки, віншування, щедрування, колядування?

8.Чи співали у Вашому селі веснянки? Назвіть їх?

9.Чи пам'ятаєте колискові пісні?

10.Яких пісень дозволялося співати в піст? Чи були окремі постові пісні?

11.Як святкували Зелені свята у Вашому селі? Які пісні співали?

12.Чи було у Вашому селі свято Купала?

13.Яких пісень співали в Петрівку?

14.Чи були у Вашому селі обряди зажинків та обжинків? Що співали?

15.Чи відзначали у Вашому селі свято Миколая?

 16.Якими піснями у Вашому селі супроводжувався весільний обряд?

17.Чи супроводжувався співом обряд хрещення чи похорону?

18.Які пісні співали, проводжаючи до війська?

19. Чи співали в дитинстві Вам колискові пісні?

20.Чибули у Вашому селі “ Вертеп”, “ Коза”, “ Маланка”?

 

Дитячий фольклор

1.Які загадки побутували серед дітей у Вашому селі?

2.Чи знали діти у Вашому селі заклички, примовки, дражнили, забавлянки, лічилки?

3.Які ще жанри дитячого фольклору поширені у Вашому селі?

4.Які ігри були популярними дівчаток? Які ігри були тільки для хлопчиків?

5.Які пісні дорослі співали для дітей у Вашому селі?

6.Які народні казки були популярними серед дітей Вашого села?

7.Які колискові співали для дітей?

8.Які весняні дитячі ігри були популярними серед дітей Вашого села?

9. У які великодні ігри та забави грали діти у Вашому селі?

10. У які зимові розваги грали діти у Вашому селі?

11. Що примовляли діти, закликаючи весну, вітаючи приліт птахів із вирію?

12. У які зимові обрядові ігри грали діти у Вашому селі?

13. Якими піснями чи речитативами супроводжувалися весняні хороводи?

 

Зимовий обрядовий фольклор

1. Які пісні співали в день Катерини у Вашому селі?

2. Як відзначали у Вашому селі свято Андрія? Які зразки народного фольклору використовували?

3. Які перекази були відомі у Вашому селі про свято Миколая-Чудотворця?

4. Чи співали на свято Миколая пісні?

5. Якими звичаями та традиціями у Вашому селі відзначався Святий вечір?

6. Чи виконувалися на Святий вечір колядки?

7. Як відзначали у Вашому краї Різдво Христове?

8. Які колядки виконували в дні Різдвяних у Вашому селі?

9. Які щедрівки , колядки, віншування були популярними серед молоді у Вашому селі?

10. Які пісні виконували на Водохреще? Хто їх виконував?

 

Весняний обрядовий фольклор

 

1. Чи існував у Вашому селі звичай закликати та зустрічати

1. весну?

2. Які звичаї, повір’я та традиції пов'язані зі святом Стрітення у Вашому селі?

3. Які птахи вважалися провісниками весни? Хто їх зустрічав?

4. Які обряди, звичаї та повір’я пов’язувалися у Вашій місцевості з днем 40 святих?

5. Коли розпочинали співати веснянки у Вашому селі? Хто співав веснянки?

6. Чи збиралася молодь гуляти на вулиці? Які ігри і пісні виконували?

7. Які повір’я і звичаї у Вашому селі пов'язані зі святом Благовіщення?

8. Чи дозволялися польові роботи до Благовіщення?

9. Які назви мали тижні Великого посту?

10. Які звичаї, традиції супроводжували освячення верби?

11. Які звичаї, пов’язували із Чистим четвергом?

12. Якого дня пекли паску? Яких звичаїв дотримувалися при цьому?

13. Які ігри та забави були популярними серед дітей та молоді у Вашому селі під час Великодніх свят?

14. Які звичаї та обряди приурочували у Вашому селі досвята Вознесіння Господнього?

15. Які звичаї та традиції побутували у Вашому селі на свято Юрія? Чи випікали до цього дня якийсь особливий хліб?

16. Чи збирали на Юрія росу?

17. .Якими звичаями та традиціями супроводжувався вигін худоби на Юр’ївську росу?”

Літній та осінній обрядовий фольклор

 

1. Як прикрашають хату до свята Трійці у Вашому селі?

2. Що роблять із зеленню і травами після закінчення свят?

3. Чи був у Вашому селі звичай “водити тополю”, “водити куща”?

4. Якими піснями супроводжувалося свято Трійці?

5. Які пісні, повір’я у Вашому селі пов'язані зі святом Івана Купала?

6. Які звичаї були популярними у Вашому селі на свято Купала серед молоді?

7. Чи відомі у Вас дівочі гадання на вінках, звичай пускати їх за водою?

8. Чи водили у Вашому селі “ Марену”?

9. У які обрядові ігри грали на Свято Купала?

10. Які пісні та повір’я були популярними у Вашій місцевості до свята Спаса?

11. Як відзначають у Вашій місцевості свято Маковія? Що готують

1. .Як відзначають у Вашій місцевості свято Маковія? Що готують цього дня?

1. Якими піснями супроводжувалися жнива у Вашому селі?

2. Як святкували у Вашому селі обжинки?

3. З якими обрядовими піснями відзначали закінчення жнив та збір урожаю?

4. Які місцеві повір’я пов'язані зі святом Покрови?

5. Які дівочі молитви до Покрови відомі у Вашому селі?

6. Які традиції, обряди пов'язані зі святом Покрови у Вашому селі?

Положення

про міський конкурс на кращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю

 

1. Мета та завдання конкурсу:

глибоке вивчення обрядів та звичаїв, фольклору та етнографії учнями загальноосвітніх шкіл та гуртківцями ЦДТ “ Надія”, залучення дітей до пошукової – дослідницької роботи.

2. Завдання конкурсу:

· якісне оновлення змісту, форм роботи з українознавства, етнографії і фольклору;

· пошук, розвиток та підтримка юних талантів;

· пропаганда зразків культури і побуту мешканців нашого краю серед населення регіону.

3. Учасники конкурсу:

У конкурсі беруть участь учні загальноосвітніх шкіл та вихованці ЦДТ “ Надія”.

4. Порядок проведення конкурсу:

Конкурс проводиться в 2 етапи:

· шкільний;

· міський.

2 етап міський проводиться на базі ЦДТ “ Надія”.

5. Критерії оцінки конкурсу:

· автентичність та етнічна чистота;

· ідентичність запису: матеріал має максимально відповідати тексту

 · ідентичність запису: матеріал має максимально відповідати тексту, який збирач почув із уст виконавця;

· Повна паспортизація тексту із зазначенням відомостей про сам твір, особливості його виконання виконавця.

6. Підведення підсумків конкурсу

Переможці 2 етапу конкурсу нагороджуються грамотами міськвно та беруть участь в обласній фольклорно-етнографічній експедиції “Звичаї , обряди та традиції рідного краю”.

Учасники, які не зайняли призових місць, нагороджуються дипломами учасників конкурсу.

 

 

Домовий і повір’я з ним пов’язані

Розповіла нам про них, Сокіл Варвара Кирилівна. Колись домові жили на небі, і розгрівали небесне начальство, то вони виписали їх з небесного помешкання. Тоді вони пристроїлися до людей. А щоб заслужити право жити з ними стали допомагати людям. Коли переїжджаєте в інше місце жити необхідно сказати коли приїдете три рази:«Дідусю домовий, ти зі мною я з тобою» . Поставить в кутку миску з кашею любою, хліба кусочок положити і сказати три рази: «Батюшка домовий, прийми гостинці, підношу з повагою».

Якщо людина самотня немає товаришів, другої половини, не може знайти собі друзів. Необхідно взяти віник мести свою кімнату від кутка до середини наприклад (зала) і промовляти: «Я тут, а ти там , прийди батюшка, до мене по куткам. Будемо жити не тужити, з тобою дружити, хату нашу сторожити».

Як підметете, оставити віник лежати в центрі кімнати. Самому запалити свічку поклонитися на всі 4 кутки, говорячи: « Господар домовий. Йди в мою хату на багатий двір. На житіє-битіє на багатство». Після цього віник убрати і поставити на місце. Домовому поставити миску з гостинцями. І сказати три рази: « Батюшка домовий, прийми гостинці, підношу з повагою». Коли виходиш з дому потрібно сказати: « Оставайся домовуша зі мною не ходи, нашу хату стережи. Добро бережи, всіх ворогів відведи». Щоб у вашій хаті водилися гроші необхідно у ввечері убирати гострі предмети , особливо ножі. Якщо з гаманця випала монета в хаті і покотиться по полу, не спішить її класти в гаманець або кишеню. Положити потрібно в куток і сказати домовому: « Візьми собі, дідусю, а нам ще прибуде». Це повір’я відноситься тільки до монет, тому що вони блистять, а домові полюбляють все що блистить. Упавши купюру в хаті можна підняти і взяти, домовий не буде ображатися.

Родинні повір’я, обряди

Вагітна не повинна говорити неправди, брати чуже, сваритися, дуже гніватися, бо все це передається дитині. Із крадіжкою пов’язали появу родинних плям. Від переляку, як жахнеться майбутня мати вогню, миші ,аби та інше і схопить себе рукою, у малюка на тому з’явиться за кольором і формою знак. Не можна вагітній жінці жувати, гризти,бо дитя буде ненажерою, завжди кричатиме. Не можна бити ногою, свиню, кота, собаку, бо шерсть тварини мучитиме маля, воно буде волосатим, як у моху. У свята, особливо від Різдва до Нового року, не можна мотати нитки, вишивати, щоб дитя не окрутилося пуповиною. Не шити, щоб не зашити йому очі, рот, не мазати у хаті , щоб породілля не зійшло кров’ю, не було білих п’ятен на волоссі. Забороняли дивитися на похорон, на покійника. Дитина може померти або все життя хворітиме і матиме мертвий колір обличчя. Якщо вагітна жінка хоче солоного чи солодкого то й малюк тоже буде це любити. Раніше баба-повитуха пуповину хлопчика відтинала ножем на поліні, сокирі чи книжці щоб хазяїном, майстром, грамотним був, а дівчині на гребені, щоб пряла й ткала. Зав’язуючи баба-повитуха проговорювала: « Зав’язую тобі щастя і здоров’я, і вік довгий і розум добрий. Пупок з ниткою ховали до скрині чи за ікону, через 7-10 років давали дитині і підглядали , розв’яже, то буде розумним, як ні, то буде не розумним. Місце де народжувалося дитя, мили все збирали клали в полотнин з хлібом-сіллю, зерном і закопували під полом, піччю там де ніхто не ходить. Перше купання дитини супроводжувалося обрядом. Використовували освячену воду в церкві, зіллятрав і квітів, гілочки дерев, а також підливали і святу йорданську воду. У купіль хлопчика клали любисток, примовляючи, щоб любили, гілочку дуба, щоб дужий був, барвінок щоб довго жив, чорнобривці щоб був чорнобривий. У купіль дівчинці додавали ромашку, щоб рум’яна була, любистку, щоб люб’язна була,калину, яблука, щоб красна була. Воду з 0купелі виливали де люди не ходять або під плодюче дерево.Коли дитя було не спокійне говорили що в нього младенчеське. Щоб відігнати хворобу, воду виливали опівночі на перехресну дорогу. Коли відвідували немовля несли не тільки полотно на пелюшки а й їжу. Хліб і сіль, вареники, пироги, борошно, цукор, мед ,яйця. Коли віддавали гостинці говорили: «Їж, щоб покорму було дитині, щоб дитина голодна не була».

Дитину не можна стригти до року. Хворітиме на голову, не ростиме волосся. В рік роблять пост рижинки. На стіл чи покуть клали кожух садовили дитину. Хрещений батько зрізав навхрест трохи волосся, спочатку на потилиці,тоді з різних боків голови. Хрещена мати завершала обряд. Зстрижений чуб клали на тарілку, куди гості клали гроші говорили: « Щоб дитина росла , грошовита була, щоб волосся було як кожух, щоб був багатий, як кожух волохатий, щоб овечки велися. Не можна було перше зрізане волосся мало пропасти, валялося будь де . Якщо спалювали промовляли: «Хай іде за димом ,щоб горя не знав». Кидали на воду: « Щоб росла дитина, як з води». Закопували під грушу, щоб кучерявий був, під вербу, щоб коса була.

Замовляння

Як нападе гикавка, то треба тричі одним духом промовити:

Щикавко-гикавко,

Де ти була?

У млині.

Що ти їла?

Вже забула

Забудь і про мене.

Гикавко, гикавко, де була?

- У Києві!

• Що їла?

• Кобилину.

• Де діла?

• Покинула.

• Покинь і мене.

Гикавко, гикавко

Іди собі до води

Кого хоч напади

Хоч коня,

Хоч вола,

Хоч корову,

Хоч корову здорову.

Хоч дівчину чорноброву.

Гикавко, гикавко,

Піди на кладку.

Та напади на Гапку.

Піди на дошку

Напади на Явдошку

Коли запорошують око, то беруть за віко, трішки його відтягують і рухаючи вгору - вниз й вправо - вліво, промовляють:

Виплинь, виплинь бабко,

Дам тобі ябко!

Дідку, дідку,

Полізь на драбинку,

Вийми запорошинку.

Сороко, сороко,

Вичисть мені око!

Порошко, порошко,

Вийди на доріжку,

Дам тобі горішку!

Соломина вічка,

Викинь чоловічка.

Хто йшов?- Крадіон.

Пішла дівка звідси вон.

Коли потрапила вода в вухо стрибають на одній нозі і затуляють те вухо, куди потрапила вода і приказують:

Вийди,вода з вуха,

Дам тобі корець бруха.

Вийди вода з голови,

Дам тобі корінець полови.

Доду, доду,

Вилий воду,

Чи на дощ,

Чи на погоду?

Коду, коду,

Вилий воду

На колоду:

Чи на дощ,

Чи на сонце,

Чи на Боже

Віконце?

Доду, доду

Вилий воду

На колоду

Щоб витекла вода з вуха, дитина береться руками за голову, нахиляють її то в один то в другий бік.

Коте, коте! Вилий воду

На колоду:

Чи на грім, чи на дощ,

Чи на блискавку

Коли годували дитину приказували:

Гу -ту -ту, гу-ту-ту

Вари кашку круту

Підсипай молочка

Погодуй козачка

Коли дитина починала проказувати перші слова,її заохочували до цього:

Лася - Прася, де була?

У лісі.

Що їла?

Горісі.

Чим кусала?

Зубами.

Куди клала?

До мами.

Народні ігри восени

« Доля ходила, квіти садила» .

В цю гру грали восени на вулиці збиралися хлопці і дівчата. Ставали двома колами, узявшись за руки, всередині хлопці, зовні дівчата. Дівчата водять навколо хлопців хоровод, співаючи:

Доня ходила, квітки садила.

Хто квітку рве той забере

Хто забере до того й піде.

При останньому слові дівчата розбігаються, хлопці їх ловлять. Хто яку впіймав, з тою танець мусить зачинати.

« Розбий гарбуз»

Коли збирали урожай з городів і коли оставляли деякі господарі на своїх городах недостиглі гарбузи. Такий гарбуз надівали на кілок заввишки по плечі гравців. Кілок встромляли у землю. На відстані 10 кроків від кілка проводили лінію, на яку ставили гравця обличчям до гарбуза, тримаючи в руках дрючок завдовжки з метр і завтовшки біля 3 см. Гравцю зав’язували очі хусткою, обертаючись кілька разів на місці.

Після цього він мусить вгадати, де знаходиться гарбуз, підійти до нього і вдарити дрючком. Переможцем вважається той, хто з першого разу розбиває гарбуз, або про кількість ударів на одного гравця домовляються за здалегідь.

Де ти є?

Всі діти стають в коло, побравшись за руки, лицем до середини, а двоє ходять всередині з зав’язаними хусткою очима. Одного з них шукають. Той, хто шукає питає: «Петре де ти є?».

Той кого ловлять відповідає: «Я тут!» Коли його зловить, тоді обидва стають в коло,а гру починають нові гравці.

Утішки-забавки для маленьких:

Коли дитинка прокинеться і потягується, їй приказують:

Ототушки- тутушки!

На котика потягушки,

А на (ім’я дитини) ростушки!

Ой тошки, тошки,

Щоб підрости ще трошки.

Заохочують плескати в долоні:

Ладки, ладки,

Посварились бабки.

За що?

За кисіль,

Що наївся Василь.

Туги, туги, туги.

Тосі, тосі,

Коні в горосі,

Телята в капусті,

А (ім’я дитини) на грушці.

Ладки- ладусі,

• Де були?- В бабусі.

• А що їли?-Кашку.

• А що пили?-Бражку.

• А що на закуску?

• Хліб та капустку.

Кашка масненька,

Бражка хміль ненька,

Дитина маленька.

Попили- поїли,

На бабину хатку

Спать полетіли!

Гай-гай полетіли,

На голівоньку сіли.

Потягують ручки дитини, піднімають їх угору

і кладуть їй на голівку. А тоді вказівним пальцем ніби мішаючи кашку на долоні дитини, приказують:

Сорока-білобока

На попичку сиділа,

Діткам кашку варила,

Ополоником мішала,

Своїх діток годувала.

По черзі загинають всі пальчики дитини, крім великого:

_ Тобі дам, тобі дам,

Тобі дам, тобі дам,

А тобі не дам,

Ти-буцман!

В ліс не ходив,

Дрова не рубав,

Печі не топив,

Води не носив,

Хати не мів,

Діжі не місив,

Пиріжків не пік-

За ворота втік.

Шугу на бабину хату

Калачі їсти.

Беруть ніжку дитини в руку, а другою рукою, ніби прибиваючи цвяха до підошви:

Куй, куй, ковалі,

То великі, то малі,

А старого коваля

Посадили на коня.

А старую ковалицю

Посадили на телицю.

А маленьких ковалят

На руденьких котенят.

• Поїхали, поїхали, поїхали.

Кую,кую ніжку,

Поїду в доріжку,

Куплю черевички,

Ніжки невеличкі.

Кую,кую,куй.

Коли дитину садять на коліно батьки і чукикають:

Ой, гоп, чук, чук,

Недалеко Кременчук.

Он і батько ідуть,

І гостинця несуть.

Чуки, чуки, чуки, чок,

Пішли діти в таночок,

Пішли діти в таночок,

(імя дитини) збила каблучок,

Прибий, тату, каблучок,

Бо я хочу в таночок.

Ой чук-чуки, чуки-чок,

Пішли діти в садочок,

Там нарвали квіточок,

Сплели (ім’я дитини) віночок.

Їде, їде пан, пан,

На конику сам, сам, сам.

А за паном хлоп, хлоп,

На конику гоп, гоп.

Турки, турки, турченя

Сіло впало на коня.

А коничок вороний, вороний,

А наш (ім’я) ще малий, ще малий.

РОДИННІ РИТУАЛИ І ОБРЯДИ

1.

Коли народжувалася дитина баба-повитуха пуповину зав’язувала матіркою, щоб діти велися. Ця дія супроводжувалася примовками: «Зав’язую тобі щастя» і «вік довгий і розум добрий». Пуповину з Ниткою ховали у скриню чи за ікону, а потім, коли дитина підростала, її виймали і пропонували її розв’язати. Якщо розв’яже то буде розумною,якщо ні буде погана пам’ять. Після ритуалу першої купелі дитину загортали у батьківську сорочку, з якої потім робили пелюшки. Батько повинен був взяти і поцілувати дитину,а тоді передати її матері. Обряд який використовувала під час хрестин свого сина наша співрозмовниця. Хрещені батьки розстилали на підлозі кожух вовною догори, клали на нього дитину. Куми клали на кожух дрібні монети. Потім брали кожух і піднімали тричі новонародженого вгору і говорили: « Щоб був багатий, як кожух лахматий». Після цього несли дитину до церкви.

2.

Колиска складалася з 4-х дощечок, мішечка і мотузки, за яку колиску підвішували до стіни. Колиска була як барометром її вішали на рівні грудей матері. Як грудям матері було холодно, колиску тоді піднімали, а коли тепло –опускали Якщо дитина багато плакала і погано спала, в голову підвішували віночок із хмелю,але не більше 12 шишок,зрізаних у липні і висушених на горілці У колиску для доньки ліворуч клали ляльку, а для хлопчика праворуч – сопілку. Рушники , хрестик на шиї дитини, свічка, що горіла вночі – усе це було оберегом. Якщо мали прийти відвідати дитину, в колиску клали ніж, ножиці або шпильку. Батько ще забивав у поріг два цвяха. Під подушку дитини клали освячені хліб і сіль , і освячені маківки. Брали стрічки дівчата по одній. Одна дівчинка скручувала їх у клубочок клали в ночви. Чия стрічка першою впаде , та дівчина першою заміж вийде. Брали чоботи ставили чобіт у одного кутка хати до порогу і за місяцями народження , чий чобіт стане на поріг , та й заміж першою вийде. Щоб дізнатися будете в цьому році у парі чи ні. Всі хапають дрова . Візьме парне число буде в парі , непарне буде чекати своєї пари. Брали 2 листочка барвінку , опускали їх у скаламучену воду. Якщо листочки зустрінуться – то це до одруження, якщо ні ходити ще в дівках. Гадали ще: на намисто, хустку, чарку, квітку, мотузку і 5 мисок. Виходять дівчата за двір. А тим часом мати кладе під миски всі ці предмети. Якщо намисто - буде ще дівувати, квітка – чоловік буде добрий, чарка – чоловік пияк,мотузка – битиме, хустка – вийде заміж.

Щоб рід підіймати

Любовні замовляння

Як дівка довго не йшла заміж, то потрібно було на свято Покрови поставити в церкві свічку перед іконою святої Покрови і помолитись:

« Покровонько, Покровонько!

Покрий мені голівоньку,

Щоб я жінкою була.

Щоб мені весело жилось

З чоловіком молоденьким,

Дитятком веселеньким».

Або ще так:

« Свята мати, Покровонько,

Накрий мою головоньку,

Хоч ганчіркою,

Аби не зістатися дівкою».

Щоб чоловік був вірним, жінка мала зав’язати йому очі вінчальною хусткою ( тією,що в церкві зв’язують руки) і промовити:

«Господу Богу помолюся,

Святій Пречистій поклонюся

І всім Печорським святим

Поклонюся Святому Миколаю,

Через гору йду за собой (імя чоловіка) веду,

Що ти не бачив ні дня, ні ночі,

А тільки на мене викликав очі».

Щоб чоловік не ходив до інших жінок, потрібно взяти землі з його сліду, змішати з свяченим маком обсипати його з ніг до голови, при мовляючи:

«Я тебе землею обсипаю

І до поганих жінок не допускаю»

Щоб для чоловіка найкращою була

«Вода, вода жизнь моя,

Не будь мені ворогом

А будь мені соколом,

Щоб я була перед тобою

Миліше всіх- отця твого,

Матері і всього

Роду твого

Амінь! Амінь! Амінь!»

Щоб повернути чоловіка дружині і дітям батька

(Щодня коли сонце сходить і сідає, вранці й увечері читати дев’ять разів):

«Господа Бога прошу і на допомогу закликаю люблячого (ім’я) до тебе прикликаю,на ранішній і вечірній зорі,щоб я у нього стала вірною дружиною, щоб він ні з ким і не їв, а щоб до мене з ласкою на крилах летів, я словом, а Господь своїм духом».

Від нещастя

Візьміть новий віник,обметіть ним оселю примовляючи:

«З цим віником підуть геть мої злигодні та неприємності» прогоривши так тричі. Сплювати за кожним разом через ліве плече.

Віник кинути на перехресті доріг.

Як почуття у пари закоханих йшли на спад.

Потрібно було взяти декілька соломин чи прутиків з голубиного гнізда, зварити їх і дати випити тому, хто став холоднішим у своїх почуттях.

(За народними уявленнями, голуби були символом вірної подружньої любові):

«Щоб ти вився і томився наді мною

Як голуб над своєю голубкою

Як голуб побивається над своєю парою

Так щоб ти ходив за мною марою».

Замовляння від різних хвороб

Від зубного болю

• Молодий місяць – золотий ріг був ти на тому світі бачив багато родичів? Чи болять у них зуби.

• Не болять.

Спаси, Господи, раба Божого (ім’я). Читати три рази.(Замовляння використовується від зубного болю і від випадання хворих зубів.)

Або:

Місяць на небі, черв’як в дуплі, щука в воді.

Коли ці три брати зійдуться, тоді у раба божого (ім’я) зуби заніміють. Амінь! Амінь! Амінь! (читати три рази)

Або:

• Молодик, молодик

Ти у бога був

• Був

• Мертвих ти бачив,

• Бачив,

• Що вони роблять?

• Глаза позакривали

Зуби позцепляли,

Щоб у нашої (ого)

Народженого (ім’я)

Хрещеного (ої) причащеного(ої)

Зуби не боліли, не щеміли,

Як у мертвих заніміли

(Прошептавши, сплюнути три рази через ліве плече)

Або ще так:

Місяць на небі,

Дуб у діброві,

Щука на морі,

Ведмідь у лісі,

Звір у полі,

Як зійдуться вони разом пити і гуляти,

Тоді у (ім’я) зуби заболять.

Від ячменю

Як ячмінь на оці-кидають у піч на вогонь дев’ять зерен ячменю і кажуть:

«Щоб у мене ячмінь щез,

Як це зерно згорить».

Від зглазу

Спочатку прочитати «Отче наш»

«Одним дванадцятим разом,

Добрим часом, з очей, плечей,

Подумано, погадано, названо, насіяно.

Тут тобі не стоять,

білої кості не ломить,

червоної крові не нудить,

не точить і в тіло не шпигати.

Я тебе визиваю,

я тебе викликаю,

з родженого, хрещеного (ім’я)

зглаз виганяю

на очерета, на болота,

де птиця гнізда не мостить,

де дівка коси не має,

там лихо згинає.

Микола – Угодник,

наш добрий помічник,

поможи, Господи,

вигнати згаз

з родженого, хрещеного (ім’я)

на очерета, на болота,

де птиця гнізда не мостить,

та дівка коси не має, там сонце не сяє.

Там лихо згинає».

Від недугів

Читати на новий місяць, після кожного разу спльовувати через ліве плече:

«Місяцю, місяцю молодий,

у тебе ріг золотий,

в морі ти купався і не злякався.

Адам і Єва - перші мешканці на землі.

• У вас щось боліло?

• Ні.

• Ну й у мене, раба Божого (ім’я) щоб теж нічого не боліло.

Амінь!»

Замовляння на сон-віщун

«Неділя з понеділком

Вівторок з середою,

Четвер з п’ятницею,

А тобі субота дружини немає.

Ось тобі хліб-сіль, а мені дай віщий сон».

( Читаючи замовляння, у головах кладуть хліб і сіль ).

Замовляння на врожай

По обіді(першого червня) селяни з гілок верби та берези сплітали колесо і катали його навколо ниви, наспівуючи:

«Ти котись, жито густе, по ниві,

Ти котись колосисте, по ниві.

Від вогню громового спасіть,

Від порчі, зглазу одведіте.

Ти котись густе жито,

Наш рід підіймати.

Або:

«Вмиюсь я (ім’я) на вранішній зорі вранішньою росою

І обведу навколо себе безіменним пальцем і скажу:

Ти, зоря вранішня, і ти зоря вечірня,

Впадіть на моє жито, пшеницю, овес,

Щоб росли вони, як ліс високі, як дуб міцні».

Щоб не вкусила оса

«Оси, оси, залізні носи, не кусайте мене,я вам, отець, дам пирога корець».

Замовляння на кров

«Ішла чорна дівка

З чорними відрами

По чорну воду.

Відра хитнулися-

Вода розлилася,

В раби Божої(ого) імя

Кров умнялася.

Йшов чоловік червоний,

Ніс сокиру червону,

Не пилять, не рубать

Червону кров замовлять (сім разів).

Замовляння до корів

Як найдеться теля, до схід сонця набрати води, так щоб ніхто не бачив і примовлять:

«Добрий день тобі, вода Уляна!

Я прийшла не води брати,

Я прийшла молока прохати:

Молока густого,сиру товстого,

А сметани доброї».

Якщо корова доїться мало або з кров’ю, не спокійна

«Першим разом, Господнім часом

На синьому морі лежить камінь,

На камені кам’яна корова.

Кам’яне вим’я, кам’яні дійки,

Тому теляті тієї матері не ссати

Корова, корова (масть),

Од чого тобі сталось?

Од поганих речей?

З поганих очей?

Щоб ти не боліла, не хворіла,

Костей не ломила,

Молочні жили наповнила

Ранньою росою

Я зі словами, а Бог з поміччю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Позашкілля, №10, 2011.

2. Суцвіття талантів Дніпропетровщини: Збірник методичних рекомендацій на допомогу керівникам гуртків багатопрофільних позашкільних навчальних закладів Дніпропетровськрї області. ( Випуск другий).– Д.: ПП “Ліра ЛТД”, 2007– 120 с.

3. Калита.– Дніпропетровськ.: Інновація, 2004-102с.

4. Народознавство: Дидактичний матеріал для початкових класів. Укладач К.К. Шахова.– Дніпропетровськ: Видавництво “ Промінь”, 1999-107с.

5. Літала сорока по зеленім гаю. Укладач Г. Довженко.-Київ: Видавництво «Молодь», 2011.

6.Благослови , мати, весну зустрічати. Веснянки. - Дрогобич: «Відродження», 1998.

7. Українські обрядові пісні.- Київ: Видавництво «Музична Україна»,2003.

8. Смоляк О.С. Українське народознавство. Посібник для вчителя.- Тернопіль: 1996- 64с.

9.Розкажіть онуку, №1, 2008.

10.Розкажіть онуку, №2, 2007.

11. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу.- Київ.: Освіта, 1995-272с.