Єдиний урок «Там, де загартовуються герої».

41

Єдиний урок «Там, де загартовуються герої».

Мета: Відзначати День Збройних Сил України, сприяти згуртуванню дитячого колективу. Розвивати розумові і фізичні здібності, кмітливість і спритність. Виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння. Прищеплювати прагнення до занять фізкультурою. Збереження народних звичаїв, традицій, свят.

Обладнання: святково прибраний клас, музичне обладнання, вгорі напис "6 грудня – День Збройних Сил України".

Дійові особи: ведучий, 6 учнів.

Привітання. Історія створення Збройних Сил України/Емблема Збройних Сил України

СЦЕНАРІЙ

Ведучий. Дорогі учні, вчителі, гості! В цей чудовий, зимовий день ми хочемо привітати всіх наших хлопців, мужчин зі святом Української Армії, яке ми святкуємо 6 грудня.Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Українські січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю. Не одного війська шини Київ борознили.1 листопада 1918р. силами та розумом українських стрільців на чолі з отаманом Дмитром Вітовським, була створена Західно–Українська Народна республіка. Галицька армія, створена на боці січового стрілецтва боронила молоду ЗУНР від захвату поляків, а армія української народної республіки вела кровопролитні бої за утворення незалежної України з військами радянської Росії.В період другої світової війни війська української Повстанської армії вели боротьбу з фашистами та з поляками, які хотіли поневолити Україну. Мужньо боролися і гинули сини України за довгі роки боротьби за незалежність.

Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Українські юнаки повинні бути свідомим, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.

1-й учень.На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь.У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські воїни дивували всіх своєю сміливістю.

2-й учень.У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.Другою частиною війська було народне ополчення – воїни. До ополчення приймали міський люд, селян – хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

3-й учень.За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис. Стрільці - лук і стріли.Головною ударною силою виступала важкоозброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків.Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились.

4-й учень.6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати, а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність.Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького.

Ведучий.Від татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар.

5-й учень.Життя на "вольниці" без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

2-й учень.Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського...Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.(звучить пісня "Ой на, ой на горі...")

3-й учень.Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо.

6-й учень.Після приєднання України до Московщини права і "вольності" війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

5-й учень .Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.

Але пам'ять про славне козацтво, його традиції, пам'ять про Січ не вмерла.

Ведучий .На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України.(звучить пісня "Ой у лузі червона калина")

4-й учень.У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. І знову, не зумівши себе захистити, Україна втратила незалежність.

2-й учень.Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України. І які б зараз не були суперечки, і збройні формування (УПА-ОУН), і бійці Радянської Армії та партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам'ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою.

6-й учень.Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку...У традиціях українського народу проводи в армію - велике свято... особливо в селі. Люди всім селом проводжають юнака до війська. Односельці бажають юнакові щасливо відслужити, повернутись і відгуляти весілля. Кожна жінка по-материнськи поплаче, ніби розділить долю матері юнака.

Ведучий.Україна, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил.А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України.

1-й учень : Та до цього вам іще дуже далеко. Ну, що а тепер давайте перевіримо наших хлопців на витримку та силу? Перший конкур який ми з вами проведемо називається «Поворот». Тож давайте перевіримо чи вмієте ви виконувати команди: «Праворуч», «Ліворуч» та «Кругом». Вам потрібно стати у шеренгу і по команді повернутися у той бік, у який накаже ведучий. Всім зрозуміло? Тоді почали.(1-кон. «Поворот» ведучий говорить команду, а діти її виконують)

2-й учень: Ну що ж, не погано. А наступна гра називається «З заду на перед»

1-уч: Вам потрібно стати у шеренгу і по команді останній учасник команди повинен перебігти і стати на перед, потім так само повинен зробити і наступний, і так уся команда. Хто зробить це швидше за інших, той і переміг. Зрозуміли? Тоді по свистку розпочинаємо змагання.(2-кон. «З заду на перед» )

2-уч: Наступний конкурс має назву «Передай гранату»

1-уч: Вам потрібно стати у шеренгу, ноги на ширині плеч, по команді треба передати м’яч між ногами останньому, він бере м’яч і стає на перед, гра продовжується поки не пройде вся команда і м’яч опиниться знову у направляючого. Але передавати потрібно так щоб він не впав. (3-кон. «Передай гранату»)

2-уч: В армії кожен солдат повинен уміти не лише добре стріляти та захищати державу, але й робити таку річ, як пришивати ґудзики.

1-уч: Так-так саме пришивати ґудзики. От і ми з вами проведемо конкурс, який називається «Голка й нитка»

2-уч: Ось і добігло кінця наше свято. Сьогодні ви мали змогу разом позмагатися і відпочити, почути дотепне слово і українську пісню.

1-й уч; Кожен учасник змагання був спритним, витривалим і мужнім.

2-уч: Тож ще раз вітаємо вас зі святом і до наступної зустрічі.

Разом: До побачення!!!!