Опыт работы классного руководителя "Роль ученического самоуправления в сплочении классного коллектиdf@

УКРАЇНА

Ворошиловська районна в місті Донецку рада

Донецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9

м.Донецьк –83001, вул. 50-річчя СРСР, буд.104, тел/факс: (062) 305-38-48,е-mail: [email protected]

__________________________________________________________________________

Роботу виконала:

Машенкова

Катерина Сергіївна

м.Донецьк

2012

Самоврядування – це належним чином організована робота, для того, щоб однаково добре жилося всім, хто разом вчиться або працює…

Щоб один одного не кривдили, не перешкоджали, не докучали…

Щоб допомагали, піклувалися, стежили за порядком і правопорядком…

Януш Корчак

Уявіть собі, що наше життя – це один нейтральний колір, а всі люди за характером однакові, мають одні й ті ж самі здібності, виконують однотипну роботу… Чи людство тоді б прогресувало?!

Наш час потребує не однотипного характеру людей – а лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно та приймати нестандартні рішення. Саме таким, на мою думку, і має бути класний керівник, особливо в наш час, коли зруйновано межу між добром і злом, між моральним і аморальним. Педагогом, який не тільки повинен мати знання того, як повести людей за собою, а й як зробити так, щоб вони тобі повірили, як організувати їх.

Дитяче самоврядування, правильно організоване педагогами, відкриває невичерпні можливості для постійного вдосконалення виховного процесу. Воно сприяє розвитку дитячої ініціативи, яка стає джерелом нових знахідок та перемог, згуртуванню учнівського колективу.

Саме це і вплинуло на мій вибір у роботі з класним колективом. Пріоритетом обраної виховної моделі – учнівське самоврядування – є прагнення підготувати особистість підлітка до тих життєвих ситуацій, в яких йому доведеться діяти в майбутньому, доступними засобами, в контексті особистісно-орієнтованого навчання, допомогти перейти йому на якісно новий рівень розвитку, трансформувавшись в суб’єкта власної життєтворчості та життєдіяльності, здатного самотужки зайняти притаманне лише йому місце в людському соціумі, долаючи всі можливі перепони, адаптуючись до умов, що змінюються.

Працюючи з дітьми, мною було з’ясовано, що активності й оптимізму дітей замало, потрібний час для поступового формування лідерів, зростанню їх професіоналізму у складній справі керівництва. Цей процес не є стихійним, тому свою роботу класного керівника будувала поступово, відповідно до індивідуальних вікових і психологічних особливостей учнів, колективних та особистих інтересів і потреб.

У системі виховного процесу класного керівника виділяю певні принципи виховання. Кожний принцип є важливий взаємопов’язаним складником. Їх органічне поєднання виступає запорукою ефективного створення учнівського самоврядування.

• Принцип національної спрямованості виховання: формую у дітей та учнівської молоді національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися своєю приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави.

• Принцип культуровідповідності: базуючись на набутому впродовж історії морально-етичному досвіді людства, стикаюсь з проблемами, розв’язання яких вимагає творчого підходу. Вважаю, що проб лематизація моральної культури є джерелом особистісного розвитку дитини, умовою привласнення нею загальнокультурних надбань.

• Принцип гуманізації виховного процесу: зосереджую свою увагу на дитині як вищій цінності, враховую її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсую її розвитку, спонукаю до самостійності, задовольняю базові потреби дитини (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляю індивідуальну програму її розвитку; стимулюю свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів.

• Принцип суб’єкт – суб’єктної взаємодії: уникаю жорстоких приписів, не ставлюсь до вихованця як до пасивного об’єкта своїх впливів; рахуюсь з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей; вдаюсь до продуктивних виховних дій; виявляю професійну творчість та індивідуальність. Учасники виховного процесу виступають повноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.

• Принцип цілісності: виховання організовую як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, на формування в неї цілісної картини світу; передбачаю забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях; охоплюю всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді.

• Принцип особистісної орієнтації: оскільки загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно, тому культивую у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визначаю її право на вільний розвиток своїх здібностей; надаю їй право почуватися індивідуальністю; спрямовую зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційності сприйнятливості, відповідальної поведінки.

• Принцип життєвої творчої самодіяльності: передбачаю становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.

• Принцип полікультурності: даний принцип передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов; формую у дітей та учнівської молоді відкритість, толерантне ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатність диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємний складник культури загальнолюдської.

• Принцип соціальної відповідності: обумовлюю необхідність узгодженості змісту і методів виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес; передбачаю формування у дітей готовності до ефективного розв’язання життєвих проблем; забезпечую комплекс соціально-педагогічної допомоги і захисту дітей; орієнтую педагогічний процес на реальні можливості соціуму, враховую його найрізноманітніші чинники.

• Принцип превентивності: враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовую свої дії на профілактику негативних проявів дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому забезпечую систему заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки та формування навичок здорового способу життя, культури статевих стосунків.

Виховання дитини розпочинається зі створення для неї виховного середовища, що цілеспрямовано й позитивно впливає на процес розвитку особистості.

Я вважаю, що подібний напрямок роботи – це зародок майбутніх досягнень колективу. Було проведено декілька зборів учнів класу, на яких разом вирішили – самоврядування потрібне для того, щоб:

• відповідальність за всі справи у класі була колективною, а не тільки класного керівника;

• клас повинен стати єдиним колективом;

• у кожного має бути конкретне доручення;

• у колективі повинні бути дисципліна, порядок, організованість.

Розпочали ми свою роботу із колективно творчих справ, що сприяли розвитку колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, згуртуванню колективу. І головним правилом для мене було: більше самостійності – адже, виконуючи роботу за дітей, ми позбавляємо їх можливості пізнавати життя на власному досвіді. А також прийняття дитини як особистості, визнання її індивідуальної своєрідності, її права на виявлення свого «Я» на тому рівні розвитку, якого вона досягла у своєму житті.

Розвиток учнівського колективу в такому напрямку виховної роботи можливий тільки на принципах співробітництва й співтворчості. Саме становлення і розвиток демократичних стосунків між вчителем і учнями мали продовження у наступному класі. Виходячи з мети та завдань, у класі організоване таке виховне середовище, яке надає учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, які відповідають особистим потребам. У процесі різноманітної діяльності за участю ініціативних творчих груп (склад яких постійно розширювався за бажанням самих учнів) відбувалося згуртування дитячого колективу.

А.С. Макаренко свого часу сформулював закон розвитку колективу: «Колектив повинен постійно рухатися вперед, досягати все нових і нових успіхів, щоразу все більше впливати на розвиток і особистісне формування всіх членів. Зупинка в розвитку колективу призводить до його ослаблення і розпаду». Колективна перспектива – це віддалена у часі мета, що обумовлює прагнення і добровільну діяльність, в якій зацікавлена переважна більшість членів колективу.

Саме тому на наступний період виховна робота у класі була спрямована на розкриття та реалізацію учнівської творчості в контексті формування відповідального ставлення до своїх обов’язків; продовжено роботу щодо виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей через учнівське самоврядування в класі; сприяти тому, щоб зміст та форми колективної творчої діяльності допомагали кожному знайти себе, самовизначитися.

Учнівське самоврядування – це самостійна організація дітьми їхньої колективної життєдіяльності, а отже, воно немислиме без повноцінної творчості дітей. Більше того, якщо діти усунені хоча б від однієї із ланок самоврядування, воно відразу втрачає сенс, стає придатком формальної системи виховання, яка завдає шкоди розвитку кожної окремої особистості і колективу загалом.

Встановлення демократичних, гуманістичних взаємин у класі стимулює розвиток самодіяльності, ініціативи та самоврядування учнів, що і є основою згуртування колективу. Такі стосунки формуються в ході всієї виховної діяльності класного керівника. Зокрема, у процесі надання допомоги учням у підготовці і проведенні класних зборів. Адже мета класних зборів - розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки, залучення всіх учнів до організаторської діяльності. І головним завданням зборів, є привчити учнів говорити, відстоювати й аргументовано доводити власну думку, поважати погляди інших, вести дискусію тощо. Крім того, участь класного керівника у зборах має свій поетапний розвиток, що є важливою складовою у розвитку демократичних стосунків у колективі:

• класний керівник 5-го класу проводить збори кілька разів на місяць з метою зробити спільні обговорення й вирішення питань колективного життя звичними й необхідними для учнів.

• класний керівник 6-го класу створює умови для інтенсивного оволодіння учнями організаторськими уміннями та навичками, залучає всіх учнів до підготовки та проведення зборів, виконання їх рішень.

• класний керівник 7-го класу надає консультативну допомогу учням, які самостійно організовують і проводять збори.

• учні 8-11 класів проводять класні збори самостійно (класний керівник присутній, бере участь в обговоренні питань, висловлює свою думку).

Класний керівник на учнівських зборах має право:

• брати участь у роботі учнівських зборів із правом одного голосу;

• надавати методичну допомогу організаторам зборів, не підмінюючи їх у роботі;

• володіти ініціативою скликання учнівських зборів і внесення до порядку денного питання, пов’язаного із життям і діяльністю учнівського колективу;

• усебічно підтримувати громадську і творчу ініціативу, активність учнів, їхню самостійність.

Класні збори вирішують усі питання життєдіяльності

учнівського колективу:

• планують та аналізують роботу класу;

• розподіляють громадські доручення, заслуховують звіти про їх виконання;

• готують пропозиції щодо оцінювання поведінки і суспільно корисної праці;

• вирішують питання заохочення та стягнення тощо.

І наступним кроком у розвитку учнівського колективу, зокрема кожної дитини як неординарної особистості, було спільним рішенням створити міні-республіку на той момент 7 класу, а сьогодні це вже 10 клас. Позитивних результатів можна досягти лише тоді, коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Зважаючи на це, у класі були проведені передвиборча кампанія і вибори Президента, максимально наближені до реалій життя. А також вибрані міністри, відповідальні за певні сфери шкільного життя, що мають такі основні напрямки діяльності:

1. Міністерство освіти та науки:

• здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання;

• організовує консультаційну допомогу з предметів;

• бере участь у проведенні предметних тижнів, місячників, олімпіад, конкурсів;

• контролює виконання домашніх завдань, ведення щоденників;

• веде боротьбу з пропусками уроків.

2. Міністерство внутрішніх справ:

• контролює дисципліну та порядок, відвідування учнями школи;

• коригує поведінку учнів, що порушують внутрішкільний контроль;

• призначає відповідальних за дотримання дисципліни та порядку, відвідування учнями школи;

• контролює дотримання учнями Статуту школи (Правил для учнів).

3. Міністерство культури та дозвілля:

• організовує естетичне виховання учнів;

• пропагує здоровий спосіб життя;

• організовує змістовний відпочинок учнів у позаурочний час, залучаючи їх до проведення вечорів відпочинку, дискотек, спортивно-оздоровчих заходів, оглядів конкурсів, фестивалів, концертів, виготовлення атрибутів для оформлення залів;

4. Міністерство інформації:

• забезпечує простір для ініціативи, творчості,

самодіяльності учнів у навчально-пізнавальній діяльності;

• проводить книжкові місячники, тижні, бібліотечні години;

• готує випуск інформаційних стіннівок;

5. Міністерство екології:

• охороняє довкілля;

• контролює стан чергування;

• організовує учнів до участі в акціях;

• організовує проведення трудових операцій.

6. Міністерство соціального захисту:

• виявляє милосердя до хворих і людей похилого віку, проводить заходи до Дня інваліда, Дня захисту дітей, організовує зустрічі з ветеранами ВВВ та праці;

• збирає кошти у фонд Червоного Хреста.

7. Міністерство фінансів:

• веде фінансові документи;

• фіксує надходження і видатки.

Результативною є робота міністерства освіти, що надає індивідуальну допомогу учням, що мають проблеми у навчанні, в адаптації до життєдіяльності класу, виконанні норм і правил поведінки у школі. У цій роботі найбільше відзначилися Діденко К. і Москальов М. Під час дослідження процесів роботи міністерства внутрішніх справ слід відзначити дієвість Вовк Д. в організації чергування у класі на повному самоврядуванні. Значних успіхів досягли діти із міністерства культури у популяризації переваг здорового способу життя, розширенні кругозору школярів щодо фізичної культури, спорту.

І головне діти затвердили свої закони і моральний кодекс для кожного учасника міні-республіки.

моральний кодекс класу

• всі в класі рівні незалежно від матеріального стану, національності, раси. статі та переконань.

• кожен має право на свободу думки і може вільно ii висловлювати (добираючи при цьому пристойні вирази).

• будь-який учень має право на повагу власної гідності, тому моральна і фізична образа особи неприпустима.

• всі повинні поважати право на особисту власність і пам’ятати, що привласнення чи заподіяння шкоди чужому майну тягне за собою кримінальну відповідальність.

• учні не повинні залучатися до примусової праці, але праця в міру своїх можливостей на благо суспільства (школи) - почесний обов’язок кожного.

• всі діти мають право на повноцінний відпочинок, але слід пам’ятати, що ваші розваги не повинні заважати іншим.

• вмійте сказати "ні" чи відмовити, якщо пропозиція суперечить вашим інтересам, ображає вашу гідність або загрожує здоров’ю.

• ставтесь до людей так, як хочете. щоб вони ставилися до вас.

• діти мають право на батьківську любов та піклування. в свою чергу батьки мають право на шанобливе ставлення з боку дітей.

• всі мають право на отримання інформації, але ставити питання необхідно в конкретній ввічливій формі.

• захист інтересів дітей є першочерговим завданням працівників школи, проте кожен має сповна відповідати за свої вчинки.

• слід пам’ятати, що запорукою успіху у стосунках з людьми є толерантне ставлення до думок інших, повага до старших, однолітків та молодших, чуйне ставлення до своїх батьків.

Заснована міні-республіка 10 класу уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором.

Виходячи з мети та завдань, у класі організоване виховне середовище для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціально цінних і особистісно значущих інтересів і потреб учнів. У процесі різноманітної діяльності за участю ініціативних творчих груп – президента і міністерств класу - відбувалося зміцнення і подальший розвиток учнівського самоврядування у класному колективі.

З власного досвіду виокремлюю певні складові, без яких не існує учнівське самоврядування, а саме:

1. Структура:

• Президента

• Віце-президента

• Міністерство освіти та науки

• Міністерство внутрішніх справ

• Міністерство культури та дозвілля

• Міністерство інформації

• Міністерство екології

• Міністерство соціального захисту

• Міністерство фінансів

2. Передумови:

• зацікавленість учнів та педагогічного колективу;

• чіткий розподіл обов’язків щодо управління;

• оптимальна структура;

• чітка система роботи органів учнівського самоврядування.

3. Наслідки:

• дає можливість формувати активну життєву позицію учнів;

• підготовлює учнів до розбудови громадянського суспільства;

• розвиває такі соціальні якості, як толерантність, критичність та конструктивність мислення;

• розвиває повагу до власної та чужої праці, оптимізм, здатність до самоаналізу й самовиховання;

• отримання підлітками практичного досвіду, з яким вони зможуть вільно почувати себе в дорослому житті.

4. Функції:

• соціалізуюча;

• допоміжна організаційно-практична;

• компенсаційна;

• інноваційна.

5. Завдання педагогів:

• передавати учням організаційний досвід;

• навчати їх організаторської майстерності;

• залучати учнів до самоуправлінської діяльності та надавати їм необхідну допомогу;

• не приймати рішення, не обговоривши з учнями всі проблеми.

6. Складові роботи класного керівника:

• завжди цікавитись завданнями органів учнівського самоврядування;

• спільно з учнями шукати шляхи розв’язання цих завдань;

• допомагати учням визначати мету діяльності, складати план, аналізувати роботу;

• не перебирати на себе всю відповідальність, намагатись зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій;

• постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.

7. Інноваційні форми:

Форми виховної роботи – це конкретні засоби організації позаурочної діяльності учнів під керівництвом педагога. Деякі методисти налічують 1200 форм виховної роботи, інші 4200.

Одними із активних форм роботи класного керівника під час виховного процесу – розвитку учнівського самоврядування - вважаю такі:

• „Мозковий штурм”

• робота в парах або групах

• дискусія

• рольова гра

• „Незакінчені речення”

• опитування

• анкетування

• ігрові форми

• круглий стіл

• інтерв’ювання

• асоціативний зв’язок

• відтворення інформації

• творча робота

• метод малюнків

• метод проектів

• акції тощо.

Головним проблемним завданням класного керівника на 2012 -2013 навчальний рік – це підвищення ефективності створеної моделі учнівського самоврядування класу, спрямованої на розвиток в учнівської молоді лідерського потенціалу, громадянської активності, співпраця класного керівника та активу учнівського самоврядування.

Результатом є проведення демократичних виборів президента і міністерств Міні-республіки 8 класу. На посаду Президента класу балотувалися Діденко К., Гринцова В., Москальов М., Гребенюк Д. Після презентації своєї передвиборчої кампанії щодо розвитку учнівської спільноти класу більшість голосів під час голосування отримали Діденко Катерина – Президент класу, Москальов Максим – Віце-президент класу.

"Креативність — це не природній талант, — неодноразово наголошував доктор де Боно, — а радше навик, якому можна навчитися. Для того, щоб досягнути креативності, слід кидати виклик усталеним твердженням та правилам. Адже рухаючись протореною стежиною, наше мислення часто упускає з поля зору приховані можливості, які знаходяться поза нею". Дійсно, вся виховна система класу – розвиток учнівського самоврядування, починаючи з п’ятого класу – побудована мною на розвиток непересічної, самобутньої, креативної особистості. Всі поетапні заходи в розвитку учнівського самоврядування в класі дали можливість самореалізуватися таким особистостям.

Тільки в процесі співпраці педагогів і батьків можна успішно вирішувати проблему розвитку особи школяра в процесі учнівського самоврядування. Процес взаємодії сім'ї і школи спрямований на активне включення батьків в навчально-виховну роботу, в позаурочну дозвільну діяльність, співпрацю з дітьми і педагогами.

Школа виступає в ролі організуючої, об'єднуючої сили, яка забезпечує цілеспрямованість процесу виховання не тільки в своїх стінах, але і в сім'ї. І успіху досягають ті колективи, які добре знають склад батьків, зміцнюють ділові контакти з сім'єю, привертають батьків до організації вільного часу дітей, що вчаться, до індивідуальної роботи з важкими дітьми.

Для себе сформулювала декілька важливих принципів, яких дотримуюсь у своїй роботі, від яких намагаюсь не відходити:

1. Створити єдиний колектив учнів, батьків і вчителів, об’єднаний спільною метою й відповідальністю, діючий на демократичних та гуманістичних принципах.

2. Сприяти виробленню у батьків уявлень про єдність і цілісність виховного процесу в сім'ї та класі.

3. Сприяти засвоєнню батьками навичок аналізу дитячих вчинків, розуміння їх мотивації.

Для реалізації цих принципів і розвитку учнівського самоврядування в класі використовую різні форми співпраці з батьками:

• батьківський лекторій;

• поради батькам, створені дітьми, і презентовані під час батьківських зборів;

• спільна діяльність у творчих об'єднаннях різної спрямованості;

• родинні свята;

• майстер-клас за участю батьків;

• екскурсійні поїздки;

• допомога в зміцненні матеріально-технічної бази школи;

• участь батьків в роботі ради школи;

• творчий звіт роботи учнівського самоврядування міні-республіки класу.

Процес становлення і дії учнівського самоврядування реалізується у діяльності, яка здійснюється дитиною на початку за допомогою дорослих, потім - самостійно. Саме у спільній діяльності відбувається розвиток, розкриття внутрішніх можливостей дитини. Тому важливо об'єднати всі зусилля сім'ї та класного керівника для виховання особистості, яка відповідає сучасним вимогам суспільства.

Тож підводячи підсумок, варто зазначити, що першочерговим завданням педагога в сучасних умовах є необхідність сформувати і виховати в кожному учневі, в кожній учениці, перш за все, сильну особистість з ясно вираженим власним “Я”, здатною обґрунтовано обстоювати власну життєву позицію. А учнівське самоврядування передбачає самовдосконалення особистості, набуття необхідних для самостійної і творчої побудови свого життя якостей: інтелектуальних, емоційно-вольових та морально-психологічних.

На сьогодні вже можна говорити про результати. Учні 10 класу беруть активну участь в громадському житті школи і класу. Діти є досить активними та охоче беруть участь у різноманітних конкурсах, змаганнях як між паралелями класів загальношкільного типу, так і заходів, проведених в межах власного класу. Результатом роботи співпраці класного керівника та активу учнівського самоврядування є демократичні стосунки у згуртованому колективі, організація та проведення свят, виховних годин, конкурсів, екскурсій, походів на природу, створення дитячих проектів, акцій, високий рівень волонтерської роботи, а також участь у загальношкільних заходах за активною участю самих дітей.

1 сцена

Шум перемены… Ученики входят в класс со школьными принадлежностями и рассаживаются за парты…

Заходит учитель (Катя) и звонит в звонок, который стоит на столе и говорит:

Здравствуйте! На сегодняшнем уроке мы с вами поговорим о профессиях…

В это время ученики:

- Ой, ну опять. – Давайте лучше домой пойдем!

- Отпустите нас пораньше!

- Прямо там…профессии…

Учитель: «Выбор профессии в жизни каждого человека – ответственный шаг! Тем более, что вы уже в 9 классе!!!»

О! сколько раз твердили миру,

Что все профессии нужны,

Что каждая из них прекрасна,

Мы только выбирать должны.

Идет обсуждение в классе:

Сергей встает и говорит:

Хочешь сытым быть всегда,

На повара учись тогда.

Богдан, обращаясь к соседу по парте:

Портной – профессия приличная,

Одет всегда отлично ты.

Рома сидя на месте:

Любишь бумаги и деньги считать –

Можно хорошим бухгалтером стать.

Артем встает и говорит:

Если нравятся машины – становись водителем.

Полина шепотом…

Хочешь о себе забыть – становись Учителем.

Катя, обращаясь к Полине

Объясни, не поняла….

Полина встает и говорит

Всё у Вас дела, дела:

То урок, то педсовет….

Трудитесь всегда на совесть,

Даже если в государстве

Прибавки-то к зарплате нет.

Артем и Богдан

выходят из-за парт, проходят к центру сцены и ведут диалог… остальные в это время уходят за кулисы

Артем

Всё вниманье чужим детям,

А свои?!

О нас заботы, похоже, будут только летом.

Богдан

Такое ощущение, без преувеличения,

Смотрю на них не первый год:

Ну, до чего ж учителя

Самоотверженный народ!!!

Артем

Приду я утром – в школе Ты,

Уйду домой – остались Ты.

Как дом без мамы и жены?!

В семье вы тоже быть должны.

Как классно, что есть телефон.

Помощник моей маме он.

2 сцена

Педсовет

Директор: Полина

Учителя: Рома, Катя, Ксюша, Лера, Марик, Даша.

Учителя заходят рассаживаются... и разговариваю между собой…

Даша: Ой, опять педсовет… будем же до ночи сидеть…

Ксюша: А вдруг раньше освободимся…

Катя: А у меня семья голодная…

Рома: А мой уроки не выучил…

Входит Полина (из зала поднимается по ступенькам)

Здравствуйте, уважаемые коллеги! Много нерешенных вопросов, а значит… тетради не проверяем, журналы не заполняем. Ах да…и телефоны повыключайте…

На экране: ПРОШЛО ТРИ ЧАСА… все изображают усталость…

Звонит телефон у Ромы:

Алло! Сынок …

Да, это папа…

Из школы задержусь чуть-чуть…

Да. Педсовет…

Скажи там маме?

Свои уроки не забудь…

Там палочки, овальчики…

Ну, ты уж постарайся,

Чтоб было всё в порядке

И чистенько в тетрадке…

Звонит телефон у Кати:

Алло, сынок…

Да, это мама…

Вы кушали? Не слышу? Макароны?...

Всё выскребли до дна!

Тогда поешьте кашку…

Её съели…

Кастрюльку целую варила я с утра…

Ну, ладно. Скажи папе: пусть на полке

Сухарики поищет, где-то были…

Уже грызёте?

Всухомятку не годиться!

Чайку бы вы по чашечке налили…

Целую, надо мне бежать,

Телефон звонит у Ксюши:

Алло, сынок?

Да, я из школы…

Собрание учителей сегодня.

Ты папе передай, что буду поздно.

А что он? Телевизор смотрит?

Что смотрит?..Сериал?

Ну, пусть досмотрит, не мешай.

Ты мне потом расскажешь всё подробно,

Звонит телефон у Леры

Алло, сынок!..

Ну как дела? Всё хорошо?

А как уроки?

Почему не задавали?!

Какая сессия ещё?

Ты в институте?!

Ах, я совсем забыла…

В каком? Ах да, я помню.

Всё, пока…

Из-за кулис выходит Артем и говорит

Так день за днём, за годом год

Почти не отдыхает педагог.

И воспитанием детей своих он занимается

Порой по телефону,

Пока Артем читает стихотворение, все остальные участники выходят из-за парт и кулис и становятся в одну линию

Полина

1. В школе случайных людей не бывает.

Мы педагога труд уважаем,

В школе они целый день, дотемна,

А дома ведь тоже, наверно, дела?

Даша

1. До чего ж учителя

Влюблены в свои предметы!

Воспевают каждый свой,

И не хуже чем поэты.

Как вы поняли, друзья,

Это просто шутка.

А педагоги, мы знаем, серьёзная наука!

ВСЕ ВМЕСТЕ!!!

Сказать спасибо за уроки

От всей души мы вам хотим!

Сергей: Я б в учителя пошёл – пусть меня научат!

Выходит весь класс, и поют песню на мотив «Наш сосед»

1. Разучились педагоги

Унывать от разных бед,

Они подвиг совершили,

В своё время кончив пед.

И cегодня ходят в школу

Не за деньги – ради нас.

Переходят вместе с нами,

Научив из класса в класс.

Пап-па…папарапапа, папарапапа..

1. Мы пять дней в неделю в классе

Ждём своих учителей.

С вами нам живётся, честно,

Интересней и светлей.

И идём с утра мы в школу,

Нас учитель уже ждёт.

Для него важнее знанья, а не слава и почёт.

Па-па, па-пара-па…