Урок образотворчого мистецтва 6 клас. Тема: "Декоративно-ужиткове мистецтво. Орнамент. Візерунок. Диво рушника".

Урок образотворчого мистецтва 6 клас.

Тема: Декоративно-ужиткове мистецтво.

Орнамент. Візерунок. “Диво рушника”.

Мета: - продовжувати ознайомлювати

учнів із декоративно-ужитковим

мистецтвом; навчати спрощувати та декорувати природну форму; закріпити розуміння поняття “візерунок”, “орнамент”;

- розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння працювати самостійно з додатковою літературою;

- виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, інтерес до прекрасного, любов до національної художньої спадщини.

Обладнання: репродукції графічних робіт, твори майстринь, таблиці із зразками орнаментів, навчальні роботи з методичного фонду, виконані роботи учнів вдома для презентації, пісні “Два кольори”, “Пісня про рушник”, кросворд, карточки з прислів’ями.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Продзвенів і стих дзвінок,

Починається урок.

Всі за парти тихо всілись

І на мене подивились.

У класі стало тихенько,

Усі сидять рівненько.

Вчитель до вас посміхається,

Наш урок розпочинається.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Гра “Закінч речення”.

• Декоративно-ужиткове мистецтво – це ......

(вид мистецтва, суть якого полягає у виготовленні предметів, що мають художні якості й призначені для задоволення практичних потреб (посуд, меблі, тканини), а також для прикрашання житла, парків, архітектурних споруд.)

• До видів декоративно-ужиткового мистецтва належать......

(Розпис, різьба, ткацтво, вишивка, народний живопис, гончарство, писанкарство, витинанка, лозоплетіння, флористика, художня обробка металу, виготовлення виробів із скла.)

• Орнамент – це........ , він застосовується в.......

(Орнамент – це візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Застосовується в розмальовуванні стін будинків, прикрашанні ваз, глечиків, посуду, рушники, килими, меблі, в оформленні одягу.)

• Види орнаментів поділяють за ......

(орнаменти поділяються за змістом і за формою).

• Основними групами орнаментальних сюжетів є......

(геометричний, рослинний, зооморфний, антропоморфний.)

• Орнаменти за формою бувають....

(стрічкові, композиційно-закриті, сітчасті).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Про справжній твір мистецтва говорять: “Зроблено з душею”. У народі звуть душею саму суть, зміст художнього образу. Народні майстри – тонкі й чуйні художники, а ще вони – мудрі філософи, які вкладають у свої твори глибокий зміст. Уся їхня праця, усі помисли – на щастя, на радість людям. Сьогоднішній урок – це ще один крок в світ прекрасного. Отож , сьогодні, мої любі, якщо ви хоч по дві краплини мудрості, почерпнете, всмокчете в свої маленькі душі, серця – то вони перетворяться на велику скарбницю добра, любові до України, до свого народу. Бо не дарма М. Рильський сказав: “Шануй звичаї і обряди предків твоїх, бо це твоя окраса”. Знання набуті під час уроку вам знадобляться для наступних уроків образотворчого мистецтва, художньої культури яку ви будете вивчати в 9 класі, а також в повсякденному житті. Я гадаю, можливо колись хтось із вас стане також справжнім майстром, видатним художником.

А зараз ми з вами попрацюємо над кросвордом. Коли ми з вами дамо правильні відповіді на запитання то дізнаємось про що ось так говорять

у народі. “Його можна порівняти з піснею, вишитою на полотні”.

Кросворд:

2.

3.

4.

5.

6.

1. Мистецтво комбінування засушених рослин для створення картин? (флоризм)

2. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну форму й виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів? (скульптура).

3. Вид народної творчості, який є невід’ємним елементом традиційно-побутової культури українського народу і його основною функцією є оздоблення одягу й тканини? (вишивка)

4. Декоративні візерунки й орнаменти, ажурно вирізані з білого або кольорового паперу, складеного в два, чотири, шість, вісім і більше? (витинанка)

5. Вид образотворчого мистецтва, твори якого виконуються за допомогою фарб на пласкій поверхні? (живопис)

6. Створення орнаментів чи художніх зображень шляхом наклеювання або нашивання на основу? (аплікація)

Метод “Асоціація”.

• Діти, коли я говорю рушник, з чим це у вас асоціюється?

(відповіді дітей)

ІV. Повідомлення теми уроку.

Сьогодні на уроці ми познайомимося іще з одним видом української творчості – українським рушником. Одним із видів декоративно-ужиткового мистецтва є вишивка. Вишивка – це вид мистецтва, в якому узор та зображення виконуються ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими і вовняними нитками, а також бісером і перлами. Народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання – не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

V. Вивчення нового матеріалу.

Епіграф:

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

А. Малишко.

Розповідь вчителя.

Рушник завжди відігравав значну роль у житті українського народу: в церемоніях і обрядах, під час сімейних і державних свят.

З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, які були взірцем їхньої працьовитості та мистецьких здібностей. Ця потреба мала також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками-символами та оберегами.

Сьогодні вже не можна напевне сказати, кому першому спало на думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу. Археологічні знахідки та літописи підтверджують, що всі візерунки в кераміці, килимах та різьбленні мають спільні риси.

Гра “Потайний сундучок”.

- Я вам пропоную зараз кожному взяти з цього сундучка по одному орнаменту. І відповісти на таке запитання: “Що за символи зображені на даному орнаменті?”

Вишивати на Україні ніколи не припиняли. Упродовж віків українська вишивка постійно змінювалася та збагачувалася, але її головні мотиви залишалися незмінними. Якщо уважно роздивитися візерунки, вони здаються дуже простими. Майстрині зображали насамперед явища природи та речі, якими люди користувались повсякденно.

Особливо любили вишивати двома такими кольорами: червоним та чорним. Рушники різних регіонів України різняться кольорами і узорами. Червоний колір – колір калини, щастя, любові, щасливої долі. Чорний колір – колір землі нашої родючої, а інколи й смутку. Старі люди говорять, що то віддавна, мало не від древніх племен – горе з радістю переплітаються.

Пісня: “Два кольори”.

Поступово в різних регіонах України сформувалися свої характерні особливості орнаментів (геометричних і рослинних з фігурами звірів та птахів, іноді вишивальниці створювали на рушниках складні багатофігурні композиції) та тільки їм притаманні технічні прийоми.

Основною прикметою народного орнаменту є ритм, такий, як у пісні. Як правило один елемент орнаменту можна повторювати до безкінечності або замкнути в єдине обрамлення і так завершити композицію візерунка.

Вишитий рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер’єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах, він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів.

- Які вам відомі обряди, де головним атрибутом є рушник? (На рушнику несли новонароджену дитину до хреста, на ньому проводжають людину в останню путь, на нього стають молодята, на ньому підносять хліб-сіль гостям, ним прикривають хліб на столі, ним прикривали паски та крашанки коли їх несли до церкви.)

Вчитель: На щастя-долю давала мати рушник синові. Тим-то і зачіпає і не вмирає пісня про рушник. Вишивала мати – думала, добра бажала, і загорне син в рушник хліб, і смакуватиме йому: чи простелить в чужому краю – матір згадає. Бо то не рушник, а пам’ять і оберіг.

“Хата без рушника, що сім’я без дітей” – говорили в народі. Майже в кожній, навіть найбіднішій оселі, завжди на видному місці висіло декілька видів рушників.

• Які ж види рушників ви знаєте? (“утирач” – використовували для рук і обличчя, “свиток” – для посуду, стола і лав, “покутник” – оздоблення стін, покуті, “божник” – для оббрамлювання дорогих ікон. “Ритуальні” – для ритуалів: весільні – для різноманітних весільних обрядів, на смерть, плечові – призначалися для сватів,“ обрядові”).

• Ну а зараз ми з вами завітаємо до народної творчості, та пограємо в гру “Хто швидше”.

Гра “Склади прислів’я”.

• “Рушник на кілочку – хата у віночку”.

• “Рушник – обличчя оселі”.

• “Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати”.

Читання легенди: “Легенда про те, як мати стала рушником”.

Слово “рушник” і “мати”

часто зустрічаються разом.

“Легенда про те, як мати стала рушником”.

Було це давно. Жила собі в одному селі мати і мала вона трьох синів – красенів. На все були здібні хлопці, одне лише не вміли – вишивати, як їх мати.

Сядуть було біля неї та й кажуть: “Ви матусю, шийте-вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжуються в ваших руках квіти та птахи”.

Горнула мати до синів і такі слова їм мудрі говорила: “Долю я вам вигаптую, а пам’ять про себе в рушниках залишу, тож бережіть їх”.

Багато рушників вишила мати за своє життя і всі між синами розділила. А даруючи говорила: “Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не поїхали, не йшли, а рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте і інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров’я береже”.

Померла мати, а її слова і пам’ять про неї в рушниках живими залишились і передаються з покоління в покоління. З того часу існує звичай, пов’язаний з цими рушниками.

Що ж це за звичай?

Проводжаючи в далеку дорогу, на війну чи в армію, мати дарувала синові, донці, чоловікові рушник, щоб він зберіг їм життя, щоб вернулися додому, щоб дорога була щасливою. Такі рушники називають “подарункові”.

• Які ще прислів’я та приказки вам відомі про рушник?

(відповіді дітей.)

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

Найчастіше рушник вишивають хрестиком, гладдю. Починали вишивати рушники вранці, коли сонце підходило вгору до зеніту, але не увечері. Ніколи не розпочинали вишивати зопалу. Спочатку про це роздумували, заспокоювалися, молилися. Подивіться, скільки тут вигадки, яке високе вміння відтворювати навіть думки на полотні. Кожна з майстринь знає і може сказати, чому саме той чи інший візерунок розцвів на її рушнику, можливо, є й цікава історія, пов’язана з народженням того чи іншого рушника.

2. Захист робіт.

Вчитель: А зараз у нас - “Показуха”. Кожній групі було домашнім завданням створити свій вид рушника.

І група – весільні рушники;

ІІ група – обрядові рушники;

ІІІ група – рушник оберег.

Захист робіт. “Показуха”.

Слово вчителя: Усе частіше організовуються великі виставки, фольклорні фестивалі, на яких можна побачити нові роботи українських майстринь.

- А чи знаєте ви, що 2007 року в Україні розпочалася акція “Рушник національного єднання”. Понад 1000 найкращих майстринь країни робили вишивку на конопляному полотні завдовжки 9 метрів. Це був незвичайний орнамент: у центрі “Дерево життя”, виконане 27 кольорами, за кількістю адміністративних центрів країни. Майже п’ять місяців подорожував рушник з міста до міста, і кожен, хто хотів, міг зробити на ньому стібок.

По кілька хрестиків вишили на ньому і президент, і відомі політики.

- Як би вам запропонували вишити стібок на цьому рушнику, яким би ви кольором це зробили і що саме вишили, та чому?

VІІ. Підбиття підсумків.

1. Обговорення учнівських робіт. (Вчитель пропонує учням розглянути роботи один одного та визначити їх переваги і недоліки. Виявляючи помилку, учень має запропонувати свій варіант її виправлення.)

2. Із малюнків створити виставку “Мій рушник”.

3. “Пісня про рушник.”

4. Підсумок уроку.

- Про що говорили і де побували ми сьогодні на нашому уроці?

- Що нового ви дізналися?

- Над чим примусив вас замислитися наш урок?

Сьогодні ви продовжили знайомство з декоративно-ужитковим мистецтвом, візерунком, орнаментом, вишивкою. Хоч на короткий час ви знову стали майстрами, ваша уява літала по чудовій країні народного мистецтва. Відлітають роки, минають віки, змінюється мода, але ніщо не затьмарить краси вишитих речей. Вони вічні. Успіхів вам і хай ніколи у вас не зникає бажання творити красу. Отже, сьогодні ви дещо згадали, дечого навчились та отримали оцінки за свою роботу.

(оцінити словесно роботу учнів на уроці)

- Ви сьогодні були молодці, всі гарно працювали на уроці, сподіваюсь, ви будете пам’ятати про те, чого навчилися на сьогоднішньому уроці і наш урок стане у пригоді вам в подальшому житті.

Хто трудився на уроці,

Той, звичайно, молодець.

Ну, а зараз, мої любі,

Уроку нашому кінець.

І щоб нам знову зустрітись в годину призначену,

Кажу завжди щиро я вам усім ......(“До побачення!”)

До наступного уроку.