Інтегрований урок « Образотворчого мистецтва та геометрії» ( 7 клас)

Інтегрований урок « Образотворчого мистецтва та геометрії» ( 7 клас)

Вчителі математики спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 5 м. Сміли

Коломиза Н.М. та образотворчого мистецтва Кірієнко І.В.

Тільки дотримуючись законів геометрії, архітектори змогли створити свої шедеври.

Пропорція в архітектурі - це ніби її внутрішня краса.

Вона невидима безпосередньо, але завжди відчутна, як і краса духовна.

Тема: Побудова зображення будинку у кутовій перспективі..

Мета: Поглибити знання учнів про просторові відношення на основі використання законів лінійної перспективи, розширити знання про лінію горизонту. Поглибити знання учнів про використання геометричних форм в практичному житті.

Розвивати вміння будувати перспективне зображення, аналізуючи й розміряючи конкретні форми; закріпити вміння поетапно виконувати навчальну роботу.

Виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, акуратність, активізувати творче мислення учнів

дати поняття про перспективу як наукову дисципліну та її загальні терміни; ознайомити з видами лінійної перспективи; учити застосовувати знання в практичній діяльності, розвивати просторову уяву; формувати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; сприяти розвитку пізнавальної активності шляхом створення проблемних ситуацій.
Тип уроку: використання теоретичних знань з геометрії та засвоєння нових знань і вмінь з образотворчого мистецтва.

Обладнання: для вчителя — відеоряд картин художників різних епох і фотографій архітектурних споруд, плакати з прикладами визначення різних видів перспективи і побудови геометричних предметів
у перспективі,презентація до уроку; для учнів — альбом, графітовий олівець, гумка.

Хід уроку

1. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

2. Актуалізація опорних знань( опитування основних понять).

Вузлики на пам 'ять .

Перспектива ( від латин, — бачу наскрізь, уважно розглядаю) — 1) Наукова дисципліна, що вивчає закономірності зображення тривимірного простору на картинній площині. 2) Спосіб зображення об'ємних фігур на картинній площині залежно від змін їхніх обрисів, форми, забарвлення, зумовлених ступенем віддаленості від глядача.

Перспективне скорочення — властивість людського ока, за якої всі умовні лінії, що переходять через предмет, який сприймається, збігаються в одній точці.

Лінія горизонту — перспективна лінія, отримана перетином уявної горизонтальної площини, розташованої на рівні очей того, хто малює, з картинною площиною; поділяє картинну площину на дві частини — верхню й нижню.

Лінійна перспектива — вид перспективи, що показує, у скільки разів зменшиться віддалена частина предмета в порівнянні з наближеною, завдяки чому з'являється можливість правильно зображати предмет у будь-якому положенні.

Точка зору — вершина конуса зору (очі того, хто малює); проекція ока спостерігача на лінію горизонту.

Точка сходження — місце перетину паралельних горизонтальних ліній, які віддаляються від спостерігача до горизонту.

Головна точка сходження — точка перетину головного променя зору з картинною площиною; завжди розташована на лінії горизонту. Ще — центральна точка сходження.

Центральна перспектива — зображення предмета, де один із його боків має бути паралельним до картинної площини.

Перспектива знизу вгору — зображення предмета, лінії якого перпендикулярні до землі й збігаються у верхній точці сходження.

Кут – фігура утворена двома різними пів прямими, що виходять з однієї точки.

Кутова перспектива — зображення предмета, контури і площини якого не збігаються в одній точці, а напрямляються до двох точок сходження, що розташовані справа і зліва від спостерігача.

Начерк, нарис — малюнок, креслення і т. ін., що намічає тільки загальні, найважливіші риси того, що має бути зображено. Як правило, це короткочасний малюнок частіше по пам'яті, рідше — з натури. Портретний начерк; олівцевий начерк.

Паралелепіпед – призма в основі якої лежить паралелограм.

Куб – прямокутний паралелепіпед, у якого всі ребра рівні

ІII. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Усе, що ми бачимо навкруги, має форму, яка найкращим чином характеризує будь-яку річ. Також ми загострюємо увагу на формі, коли стараємося графічно представити який-небудь предмет на зображальній площині.

Будь-яка форма, що пройшла через наше зорове сприйняття, може асоціюватися у нашій свідомості з іншими подібними формами, із якими наша уява буде створювати певні відношення та зв'язки.

Швидкий нарис олівцем, невмілий дитячий малюнок або просто каракулі — усе це одразу нам нагадує якусь фігуру, народжену нашою свідомістю на основі утілюваних у пам'яті образів. Більш того, ми підсвідоме прагнемо шукати та встановлювати цю схожість форм.

Проблемне запитання.

— Із якими предметами асоціюється форма куба, призми, циліндра, конуса, кулі?

Слово вчителя.

Подивіться, будь ласка, у вікно. Через віконне скло перед вами предстане простір у перспективі. Якщо б можливо було обвести на склі обрис предметів (будинків, дахів, стін, вікон), що ви бачите, то ви б отримали перспективне зображення, тобто перспективну картину.

III. Вивчення нового матеріалу

Випереджальне завдання.

Учитель пропонує учням визначити, які види перспективи є у відеоряді картин і фотографій, що висить на дошці, використовуючи плакати з прикладами виконання різних видів перспективи: центральної, знизу вгору, кутової.

Робота над формуванням термінів, навичок і вмінь.

Повторимо геометричні поняття , які необхідні для подальшої роботи.

Хвилинки відпочинку.

Учням пропонуються картини для розвитку абстракційного мислення з використанням геометричних форм (« Корова на лузі», «Картина на стіні», «Мексиканець на велосипеді», «Лижник на трампліні», «Бутерброд з помідором» та інші).

Золотий переріз в архітектурі.

Учитель дає визначення загальних термінів перспективи: «перспектива», «перспективне скорочення», «лінійна перспектива», «лінія горизонту», «точка зору», «точка сходження», «головна точка сходження» та ін., по плакатах та педагогічному малюнку на дошці пояснює правила виконання різних видів перспективи

Геометричне повторення

IV. Практична діяльність учнів

Учні виконують начерки предметів у різних видах перспективи. Учитель допомагає їм порадами, рекомендаціями,

Послідовність малюнка:

1. Провести лінію горизонту.

2. Вибрати одну або дві точки сходження, залежно від виду перспективи.

3. Намалювати куб (циліндр) у перспективі на різному рівні відносно лінії горизонту.

V. Завершення уроку

Учитель підводить підсумки — оцінює діяльність учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання

Принести: графітовий олівець, гумку, альбом.
Поспостерігати за проявами лінійної перспективи у навколишньому середовищі.

Замальовки предметів округлої форми

Навчитися робити замальовки має кожний, хто хоче по-справжньому вміти малювати. Невеликий блокнот чи альбом для замальовок і олівець треба тримати завжди готовими.

Починай з малювання предметів округлої форми — круглих коробок, бочок, барабана, посуду і т. ін. Ці предмети мають просту і складену (комбіновану) форму.

Склянка, відро, м'яч — це предмети простої форми, вони нагадують найпростіші геометричні тіла — циліндр, конус, кулю. Складену форму мають бідон, глечик, лійка та інші предмети, подібні до них, немовби складені з цих геометричних тіл.

Усі ці предмети симетричні — їх вигляд під час обертання навколо осі не змінюється, і на малюнку їх бокові краї лежать на однаковій відстані від осі. Тому починай малювати такі предмети з лінії осі та слідкуй за симетричним розташуванням їх лівого і правого боків.

Особливу увагу зверни на малюнок дна та верхнього краю, а в предметах складеної форми — також і на межі між їх частинами. Найчастіше їх видно як більш або менш стиснуті овали. Малюй їх наскрізь так, наче предмет прозорий.

Спочатку малюй предмети, що стоять прямо. У них вісь буде завжди сторчовою, і малювати її легше.

Цю роботу, як і всі інші завдання з живопису та малювання з натури, час від часу повторюй.