Декоративний розпис "Петриківка"

РОЗРОБКА КОНСПЕКТУ УРОКУ 5 КЛАС

На тему:

«Петриківський розпис»

(декоративно-орнаментальний живопис на імбирних пряниках)

Викладач : Вчитель образотворчого мистецтва КЗШ № 108 Буряк Юлія Сергіївна

м.Кривий Ріг

Тема: «Петриківський розпис» декоративно-орнаментальний живопис.

Мета:  розширити поняття про види декоративно-прикладного мистецтва, ознайомити з традиціями і технікою петриківського розпису, формувати уміння та навички посильного виконання елементів розпису; розвивати комунікативні здібності, естетичний смак, художні здібності, бачення прекрасного у природі та народному мистецтві; виховувати любов до традиційних видів народного мистецтва.

Оснащення: відео проектор.

Матеріали та інструменти: фарби, пензлики, імбирні пряники.

Зоровий ряд: петриківські вироби, фоторепродукції петриківських виробів, навчальні таблиці, зразки учнівських робіт.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він зимовий та цікавий,

Тож гостей зібрав чимало.

Повернімося обличчям до гостей,

Усміхнімося і промовим : «Добрий день!»

ІІ. Актуалізація опорних знань. Дайте відповіді на питання:

1. Що таке декоративно-прикладне мистецтво? /Вид образотворчого мистецтва, який існує для прикрашання побутових предметів/.

2. Назвіть відомі вам види декоративно-прикладного мистецтва. /Вишивка, гончарство, декоративний розпис, ткацтво, килимарство, писанкарство, різьблення по дереву, бісероплетіння, лозоплетіння, витинанка/.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і завдань уроку.

Говорять, той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого. Наші пращури, хоча й не були такими освіченими як ми, були надзвичайно талановитими та працьовитими і залишили нам чудове, неповторне, унікальне народне мистецтво, з яким ми сьогодні познайомимося.

IV. Викладання нового матеріалу

Легенда про петриківський розпис(відеоряд) учень читає легенду.

Петриківський розпис виник у XVIII ст. у с. Петриківка (Катеринославської губернії) Дніпропетровської області. Село розташовано на берегах мальовничої річки Чаплинки. Спочатку майстри розписували побілені стіни хат, на яких з'являлися фантастичні квіти, птахи, рослинні орнаменти. В кінці XIX ст. стали виготовляти "мальовки" - розписи на папері, які замінили настінні розписи. Пізніше народні майстри почали розписувати дерев'яні вироби: посуд, мисники, тарілки, скрині, сані, віялки, музичні інструменти. Після Жовтневої революції в Петриківці відкрили школу декоративного розпису. (слайди 3-)

Нею керувала Тетяна Пата.

Також видатними майстрами петриківського розпису були Марія Приймаченко.

Василь Соколенко

Федір Панко

Надія Білокінь.

Характер розпису здебільш рослинний: квіти, ягоди, плоди, зображалися також птахи та тварини, рідко – люди.

Кольори використовуються основні та допоміжні, яскраві, дзвінкі.

Тло розпису – біле або чорне, зараз може бути кольорове.

Основний інструмент – пензель - кошачкою. Використовується також малювання пальцем, тичком .

Зараз петриківський розпис набув великої популярності , він є символ народності, волі та свободи, любов до Батьківщини. В цій техніці розписують авто, сумки, будинки, одяг та багато іншого, а ми сьогодні будемо розписувати імбирні пряники.

Послідовність виконання розпису.

Композиція виконується без нанесення попередніх начерків. Спочатку зображуються великі елементи, потім – менші за розміром. Закінчують малюнок завершальними штрихами – оживками, які посилюють виразність елементів, підкреслюють рух та форму.

Освоєними мазками малюються квіти "ПУП'ЯНКИ", "ЦИБУЛЬКИ", "ПІРЧАСТЕ ЛИСТЯ", інші листочки.

Ягоди калини, винограду, смородини зображають пучкою пальця, дрібні ягоди виконуються тичком.

Учитель демонструє типи мазків, прийоми розпису, можливі варіанти елементів. Пояснює, як краще компонувати елементи. Пропонує учням виконати вправи по засвоєнню мазків, прийомів розпису, зображенню елементарних мотивів. 

V. Самостійна практична робота.

Створення зображення декоративної квітки.

Послідовність виконання розпису.

Композиція виконується без нанесення попередніх начерків. Спочатку зображуються великі елементи, потім – менші за розміром. Закінчують малюнок завершальними штрихами – оживками, які посилюють виразність елементів, підкреслюють рух та форму.

VI. Актуалізація набутих знань

♦ Де виник петриківський розпис?

♦   Які матеріали та інструменти використовували майстри петриківського розпису?

VII Підбиття підсумків уроку

1.Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2.Проголошення уроку завершеним.