Архітектурні символи українського народу.

7 клас, урок № 2

Тема уроку.

Архітектурні символи українського народу.

ХТД. Створення композиції на тему: «Незламна фортеця», «Замкова гора», «Старий замок» із застосуванням повітряної та лінійної перспективи (акварель з графічним допрацюванням).

Мета уроку: формування ключових компетентностей:

Вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії, доводити роботу до кінця; самостійно виконувати практичне завдання; здійснювати самоконтроль і самооцінку.

Загальнокультурна компетентність: духовно-моральні основи життя людини;

Громадська компетентність: усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ;

Інформаційна компетентність: здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією; вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися довідковою літературою.

міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного ставлення до мистецтва, вміння цінувати красу, створену митцями; оволодіння досягненнями національної (світової) культури; виявлення інтересу до духовних і моральних цінностей українського народу;

предметних компетентностей: ознайомити учнів із архітектурою,як видом мистецтва , сформувати уявлення учнів про культову архвтектуру, розвивати вміння створювати сюжетну композицію на задану тематику. Виховувати інтерес та шану до пам'яток архітектури ; прагнення до особистої творчості.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: акварельний живопис.

Оснащення уроку:

1. Технічні (інформаційні) засоби навчання.

2. Схеми поетапного створення композиції.

3. Зразки дитячих робіт з теми даного уроку.

4. Акварельні фарби, пензлі, папір, вода, палітра.

Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: коментар, бесіда, демонстрування наочності та прийомів роботи з фарбами, організація процесу сприймання, пізнавальної та практичної діяльності учнів, стимулювання творчої активності учнів, індивідуальне консультування, порівняльний аналіз, частково-пошуковий, репродуктивний (відтворюючий), дослідницький.

Форма організації: урок з елементами подорожі з використанням відеоматеріалів; виконання вправ та творчої роботи.

Терміни і поняття: закони перспективи.

Види мистецтв (предметів), що інтегруються на уроці: живопис, музичне мистецтво.

Музичний ряд:

Міжпредметні зв’язки – література, музичне мистецтво.

Структура використання на уроці навчального часу:

1. Організація уваги учнів на уроці та проголошення теми уроку (1 хв.).

2. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.).

3. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями (2-5 хв.).

4. Виклад вчителем нового матеріалу (5-7 хв.).

5. Фзкультрозминка (1 хв.).

6. Самостійна практична діяльність учнів(20-30 хв.):

- виконання вправи (3-5 хв.);

- бесіда з техніки безпеки (1-2 хв.);

- виконання практичного завдання (20 хв.);

- оцінювання учнівських робіт з подальшим колективним їх аналізом (3-5 хв.).

7. Підсумок уроку, рефлексія (3-5 хв.).

8. Домашнє завдання (1 хв.).

Хід уроку

1. Організація уваги учнів на уроці та проголошення теми уроку

2. Мотивація навчальної діяльності

“Архітектура – це той же літопис світу. Він промовляє тоді, коли вже мовчать і легенди, і перекази”.
Микола Гоголь

-Як ви розумієте слова великого митця?

-Чому архітектура розповідає нам історію?

Сьогодні на уроці ми знайдемо відповіді на ці питання.

3. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями

Говорячи про методи будівництва в стародавніх Греції та Римі, відомий давньоримський архітектор Вітрувій писав: “Все це треба робити, беручи до уваги міцність, корисність та красу”. Цей глибокий за змістом вислів згодом стали називати “тріадою Вітрувія”. Він визначає три основні сторони архітектури: корисність — тип споруди, міцність — методи будівництва і конструкції споруди, краса — художні якості споруди, її архітектурний образ і форма. З давніх-давен професія архітектора глибоко шанувалася. У стародавньому Єгипті архітектора Імхотепа, який жив більш як 3 тисячоліття до н. е. І збудував величний комплекс храмів та пірамід фараона Джосера, було проголошено богом і на його честь будували храми.

Століттями населення України вело неспокійне і тривожне життя. Відкриті простори її земель були постійним об'єктом нападів. Існування численних населених пунктів було можливим лише під захистом міцних мурів замків та інших оборонних споруд. І хто знає, як склалася б доля нашого народу в минулому, якби їх не було. Потреба в обороні краю відповідно видозмінювала архітектурну монументальність навіть княжих храмів і палаців. У період пізнього середньовіччя оборонну роль відігравали не лише замки і фортеці, а й численні церкви та монастирі. З другої половини XVI сторіччя на місцях давньоруських городищ або дерев'яних невеличких замків і оборонних дворів XIV-XV століття будуються нові муровані замки бастіонного типу.

4. Виклад вчителем нового матеріалу

Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку. Найстарші пам'ятки монументальної, мурованої архітектури на українських землях походять із побережжя Чорного моря 

Нестримно спливають століття... У вогні пожеж і запеклих воєн гинули люди, міста і села, твори митців... Чим дальша від нас епоха, тим менше ми знаємо про неї, тим важче нам зрозуміти життя й інтереси людей тих часів. Але кожна епоха залишає свідків, що красномовно розповідають нам про неї. Ці свідки — пам'ятки архітектури, які найміцніше протистоять натискам часу.

На рубежі XVI-XVII ст. на західних землях України та кримсько-чорноморському узбережжі склалася розгалужена мережа замків, фортець та інших оборонних споруд і комплексів. Далеко не всі оборонні споруди, навіть у вигляді руїн, дійшли до нашого часу. Багато украплень поклали початок поселенням, але були стерті з лиця землі, деякі залишилися у назвах місцевостей, міст чи сіл. Тільки невелика частина мурованих замків, фортець, украплених монастирів або окремих оборонних храмових споруд переважно у вигляді руїн чи решток мурувань дійшли до нашого часу. Їх муровані стіни, башти, інші фрагменти укріплень не тільки є документальним свідченням численних історичних подій, запеклих баталій, пов'язаних із визначними історичними постатями, а й становить значну архітектурно-мистецьку цінність. Тому й віднесено їх до об'єктів національного культурного надбання. Своєю незвичайністю, загадковістю форм вони приваблюють численних туристів і шанувальників старожитностей...(див. Додатки)

На уроках образотворчого мистецтва ми звертаємося до теми зображення стародавніх замків , щоб глибше дослідити історичне минуле України.

Під час малювання такої роботи потрібно враховувати закони перспективи . давайте їх згадаємо:

Учень:

Перспектива (фр. perspective, від лат. perspicio — ясно бачу) — система зображення об'ємних тіл на площиніабо який-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру і віддаленість окремих їх частин від спостерігача

Перспектива – зображення простору і предметів на площині для створення уявних глибини та об’єму.

Складним у перспективному малюванні є те, що на двомірній площині (довжина і ширина) потрібно передати тривимірне зображення (ширину, висоту і глибину).

Зір людини може чітко бачити лише ті предмети або їх частини, що потрапляють в поле найкращого зору. Це одна з основних особливостей ока людини.

Другою є те, що зорове сприйняття величини об'єктів залежить від їх відстані до ока. З однакових за величиною предметів сприймаються більшими ті, що розташовані ближче до ока художника.

Третьою особливістю ока є залежність зорового сприйняття об'єкта від точки зору художника. Відносно ока об'єкт може перебувати в різних просторових положеннях (вище, нижче, лі­віше, правіше від точки зору) та сприйматися по-різному.

Точка зору - місце знаходження глядача.

Перспектива - це наука про закони зображення предметів на площині відповідно до тих уявлюваних скорочень розмірів, абрисів форми та світлотіньових відношень, які спостерігаються в натурі.

Лінійна перспектива розглядає питання, що пов'язані з величиною та формою предметів, залежно від точки зору.

Предмети в міру віддалення від глядача сприймаються та зображуються на малюнку зменшеними. Це добре видно на такому прикладі:

Повітряна перспектива розглядає вплив повітря на зміну чіткості та кольору предметів зі зміною відстані.

Завдяки повітряному середовищу пом'якшується контрастність між освітленими та тіньовими частинами віддалених предметів, а тони кольорів поступово ослаблюються. Зверніть увагу на зміну кольорів з відстанню на цьому малюнку

1. Фізкультрозминка

6. Самостійна практична діяльність учнів Практичне завдання: Створення композиції «Старий замок»

Слово вчителя.

На попередніх уроках ми вже викоривстовували ці закони малювання.

Сьогодні ми створимо малюнок «Старий замок». Під час малювання ви врахуєте закони перспективи.

(Перегляд зразків робіт. Аналіз побудови замку.)(див.додотки)

Виконання практичного завдання (вчитель у процесі самостійної практичної діяльності учнів здійснює індивідуальне консультування та стимулювання творчої ініціативи школярів).

1. Підсумок уроку, рефлексія

(Загальна оцінка уроку, виставка закінчених творчих робіт учнів з подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок).

Рефлексія у формі незакінчених речень:

Я зрозумів, що можу ...

Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...

У мене вийшло ...

Мені захотілося ...

Мене надихнуло ...

8. Домашнє завдання

(Підготувати білий папір, гуашеві фарби, пензлі, палітру, воду).

Додатки