Створення умов для формування компетентної особистості учня шляхом використання Web - середовища

Створення умов для формування компетентностної особистості учня шляхом використання Web – cередовища

Підготувала вчитель

образотворчого мистецтва

Коляда Олена Миколаївна

м. Кривий Ріг 2015 рік

Поганий учитель пропонує істину, добрий учитель навчає її знаходити.

А. Дістервег

Технології завтрашнього дня потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах,... а людей, що можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні та достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

О. Тоффлер

Реформа загальної середньої освіти в Україні передбачає переорієнтацію її змісту на виховання компетентної особистості, яка не лише володіє певною системою знань, але й уміє адекватно діяти в певних життєвих ситуаціях, застосовуючи набуті знання на практиці й беручи на себе відповідальність за свою осмислено-перетворювальну діяльність.

Розглянемо такі поняття : компетенція і компетентність.

Компетентність (лат. competo — «досягаю», «відповідаю») — це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність.

Компетенція — готовність використовувати засвоєні знання, уміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних завдань.

Інформаційно-комунікаційні технології надають мені можливості по-новому використовувати на уроках образотворчого мистецтва та праці текстову, звукову, графічну і відеоінформацію. Це надає можливість формувати в учнів вищий рівень самоосвітніх навичок, умінь робити висновки, узагальнювати, класифікувати, переводити інформацію з однієї знакової системи в іншу.

Головне для мене, щоб протягом роботи учні постійно відчували своє «Я».

«Я — особистість в минулому,

Я — особистість нині,

Я — особистість у майбутньому»

Якщо ми хочемо залучити особистість в освітній процес (той же урок), вона повинна бачити в цьому певну значимість. Я вважаю, що робота вчителя без мотивації та особистісних підстав учнів рівнозначна роботі в порожньому класі. Викладати, не зацікавивши учня, — кувати холодне залізо.

Сьогодні до школи приходять всебічно розвинені, ерудовані діти. На сучасному етапі розвитку інформаційних та комунікативних технологій не виникає сумніву в потребі підготовки учнів, які б вільно орієнтувалися в інформаційному просторі, у мережі Інтернет.

Пристосуємо ознаки класифікації діяльності технологій навчання для алгоритму навчання учнів старших класів створювати власну web – сторінку:

Призначення – створення дитячої простої web – сторінки на уроках інформатики .

Застосування – на уроках інформатики та у домашніх умовах учні можуть створювати свої власні web – сторінки.

Цілі і завдання – навчити користуватися програмою Блокнот для написання мовою HTML web – сторінки.

Пізнавальна самостійність учнів – учні набувають практичних навичок з англійською клавіатурою при введенні тегів для створення web – сторінки у стандартній програмі Блокнот.

Спосіб реалізації цілей навчання і розвитку – користування програмою Internet Explorer для відкриття власної web – сторінки і перегляду її на екрані монітора.

Характерна риса сучасних інформаційних технологій полягає у тому, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної і спільної творчої діяльності вчителя й учнів. За допомогою комп’ютерних засобів створюється сприятливе середовище для розвитку інтелекту кожної дитини.

Робота з комп’ютерними засобами забезпечує умови для формування в учнів уміння працювати з інформаційними масивами (таблицями, списками, словниками) та комп’ютерними інформаційними моделями:

використання комп’ютера для роботи з інформацією;

робота з навчальними програмними засобами;

використання комунікаційних та інформаційних можливостей комп’ютерних мереж.

Мультимедіа – презентація сприяє створенню умов для організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття з підключенням різних видів пам’яті – зорової, слухової, емоційної.

Діти від самого народження стають безпосередніми учасниками процесу пізнання навколишнього світу. Уроки і застосування мультимедійних презентацій – це своєрідні відеопроекти, які наближають дітей до життя. Особливо це стосується молодших школярів, для яких візуальний супровід уроків має особливе значення.

Мультимедіа – презентація розглядається як дидактичний засіб навчання, а мультимедійний проектор, або інтерактивна дошка – як технічний засіб, що дає змогу показати презентацію у класі.

За допомогою мультимедійних презентацій на уроці можна реалізовувати різноманітні форми навчально-пізнавальної діяльності – фронтальну, групову, індивідуальну. Форма використання презентації обирається учителем залежно від об’єктивних умов. Найпоширеніша фронтальна форма, коли вчитель ілюструє матеріал слайдами на екрані за допомогою мультимедійного проектора. Таким чином презентація допомагає організувати пояснення нового матеріалу, доповнюючи розповідь, евристичну бесіду, діалог, вирішення проблемної ситуації.

Вчителі, використовуючи інформаційні технології, відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформацій, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, сприяють реалізації принципово нових форм і методів навчання. Також вчителі мають змогу краще досягти дидактичної мети та краще спроектувати навчальне середовище.

Навчання має бути таким, щоб те, що пропонується,

сприймалося б як цінний дар, а не важкий обов’язок.

А. Ейнштейн

Застосування інтерактивних та інформаційно – комунікаційних технологій дає можливість організувати уроки таким чином, що практично всі учні є активними учасниками дійства. Кожен має можливість внести свій індивідуальний вклад у спільну діяльність, іде обмін знаннями, ідеями, способами дій. Проходить це в атмосфері доброзичливості, взаєморозуміння, взаємопідтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, але й розвиває навички пізнавальної діяльності.

Застосування ІК технологій допомагає зробити уроки цікавими і незабутніми. У цьому допомагають навчальні комп'ютерні програми.

Роботу на уроці можна організувати і через інтерактивну дошку для всього класу та індивідуально через комп'ютер. Інтерактивна дошка дозволяє здійснювати активне коментування матеріалу. Під’єднання класу до всесвітньої мережі робить можливим використання різноманітних Інтернет ресурсів, власного веб-сайту зі спеціально підібраними навчальними іграми, вправами, тестами, тренажерами та власно створеними мультимедійними презентаціями.

Використання інтеракцій надає можливості учням стати головними діючими особами на уроці (учитель вже не є центральною фігурою), розвиває уміння виконувати різні види діяльності. Діти вчаться бути толерантними, приймати всі ідеї, які виникають під час спроб спілкування (завжди повторюємо і пам’ятаємо : «Кожна ідея має право на існування»). Як тільки учні відчують, що їх поважають і цінують, вони будуть активно демонструвати те, на що вони здатні, будуть висувати пропозиції і брати участь в різноманітних видах діяльності. Таким чином створюється ситуація успіху для кожного учня, формується його позитивна «я-концепція».

Коли учні працюють у формі інтеракції з будь-якою інформацією, вони вчаться мислити, тренують інтелектуальні здібності, набувають комунікативної компетентності, не помічаючи, що їхнім інструментом є саме іноземна мова. Набуті навички вони використовують для розвитку власного творчого потенціалу: чим більше вони знають і вміють, тим легше їм створювати власні творчі ситуації.

Умовою і результатом інтерактивного навчання є сформованість в учнів здатності і бажання вчитися самостійно, здійснювати пошук інформації з використанням різноманітних джерел, застосовувати знання в нових ситуаціях, виробляти вміння діяти, прагнути саморозвитку.

Важливою умовою успішного проведення високоефективного уроку вважаю :

• грамотне формування мети і постановку цілей та завдань уроку.

• аксіологічний підхід ( формування в учнів за допомогою конкретних прикладів переконання щодо необхідності у майбутньому здобутих сьогодні знань, усвідомлення матеріалу)

На уроках намагаюсь, створити психологічний комфорт, що допомагає учням подолати страх перед помилками, вільно приступити до роботи, орієнтуючись на успіх, а не на уникнення невдач , створює необхідні умови для успішного засвоєння навчального матеріалу.

Уроки проводжу у швидкому темпі. Це дає можливість опрацювати більше матеріалу, використати заощаджений час для інформування, використання додаткового матеріалу, імпровізації, творчого пошуку і не дає учням можливість нудьгувати.

На уроках постійно створюю або стимулюю створення таких ситуацій, в яких спілкування було б природнім і в яких учні можуть вживати в реальному спілкуванні все те, що вони вивчили формально.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі має свої переваги та недоліки. Позитивні риси використання інформаційних технологій у навчальному процесі:

• зростання мотивації навчання, самоосвіти;

  • наближення процесу навчання до індивідуального типу;

• прискорений доступ до практично необмеженої кількості якісної інформації;

• ефективне навчання через імітацію дій чи явищ;

• ефективне навчання на основі вправ і тренувань;

• допомога учням у формуванні об`єктивної оцінки своїх знань;

• зняття психологічного бар`єру при вивченні дисципліни ;

• формування інформаційної та комп`ютерної грамотності, інформаційної

компетентності .

Негативні наслідки використання інформаційних технологій у навчальному процесі:

• сприймання комп`ютера не як засобу навчання, а лише як форми розваги;

• відсутність взаємодії із джерелом інформації;

• певні втрати у сфері комунікативних умінь, оскільки «реакції» комп`ютера в достатній мірі передбачувані і не потребують гнучкості та інших рис, які проявляються під час спілкування між;

• широкий доступ школярів до будь-якого виду інформації.

Розвиток інформаційної компетентності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів знаходить своє відображення в конкретних функціях:

1. Пізнавальна (гносеологічна) функція — покликана сприяти систематизації знань, через неї відбувається пізнання і самопізнання людиною самої себе.

2. Комунікативна функція (інформація зберігається на паперових та електронних носіях).

3. Адаптивна функція — дозволяє адаптуватися до умов життя і діяльності в інформаційному суспільстві.

4. Нормативна функція — в інформаційному суспільстві проявляється як система норм і вимог.

5. Оцінна (інформативна) функція — формує та активізує вміння учнів орієнтуватися в потоках різноманітної інформації, виявляти і розрізняти відому і нову інформацію, оцінювати головну і другорядну інформацію.

6. Розвивальна функція — дозволяє учню активно і творчо підходити до навчальної діяльності, що проявляється в самореалізації та самоактуалізації.

Як свідчить практика, всі функції взаємопов’язані, переходять одна в іншу й фактично являють собою єдиний процес.

Отже, щоб сформувати інформаційну компетентність старшокласників, на мою думку, необхідно:

• дати учням міцні базові знання;

• навчити учня де і як він може знайти потрібну інформацію;

• сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології;

• розвинути в учнів уміння засвоювати лише актуальну та корисну інформацію, відкидаючи при цьому все другорядне;

• виробляти вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати та робити висновки;

• дотримуватися власної точки зору;

• уміти генерувати оригінальні ідеї;

• на практиці, на основі власних ідей, реалізовувати нові розробки, технології, пристрої тощо.

В умовах надзвичайного швидкого розвитку мережі інтернет значна частина споживачів інформації обирають посередником між ними та інформацією не бібліотеки, а високофункціональні інтернет-системи. У зв’язку з цим бібліотека як джерело інформації перебуває в умовах жорсткої конкуренції. Тому, щоб залишитись конкурентоспроможними, вітчизняним бібліотекам потрібно виявляти активність та використовувати якісно нові засоби впливу на зовнішнє середовище. На тлі глибокої інтегрованості українського суспільства в міжнародні соціальні медіа такими засобами можуть виступати різноманітні веб-сервіси, які широко використовуються у сучасному інтернет-середовищі.

В останні роки в розвитку інтернет-технології сталася «революція», яка отримала назву «Веб» або «веб-технології» другого покоління». Якщо «веб-технологіям першого покоління» могли протиставити набір засобів аналітико-синтетичної обробки інформації та штат кваліфікованих спеціалістів, то конкуренція з інтелектуальними системами на базі «веб-технологій другого покоління» для них набагато складніша.

Поява і широке вживання терміну Веб пов’язане з ім’ям Тіма О'Рейлі, який у своїй статті «Що таке Веб», охарактеризував основні відмінності інтернету нового покоління. Сам термін не має однозначного визначення. Веб – це зведена назва для сукупності нових технологій, методів та підходів до побудови інформаційних відносин в інтернеті чи поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг інтернету, точніше його частин – Всесвітньої павутини, відомої також як Веб.

Основне правило Веб Мережа (web) як платформа. На практиці це означає, що веб-служби починають виконувати функції програмного забезпечення. Тепер його не потрібно встановлювати на комп’ютер користувача, всі процеси виконуються веб-службами і стає не принципово, яка потужність у комп’ютера користувача, яка у нього платформа і програмне забезпечення – турбота про потужність і регулярне оновлення лежить на серверах розробника.

Сьогодні термін Веб швидше означає не стільки сукупність певних конкретних технологій, а філософію представлення інформації у веб-орієнтованому середовищі та побудову інформаційних відношень.

Основними принципами функціонування технологій Веб є:

• Принцип колективізму – будь-який проект розвивається і існує саме тому, що над ним працює великий колектив, і чим більше людей (користувачів) у сервісу, тим він ефективніший.

• Принцип кооперації – користувачі і розробники перебувають у постійній взаємодії і співпраці. Механізми коментування, редагування та запозичення є невід’ємними для будь-якого проекту.

• Принцип відкритості – вся інформація, що збирається в проектах Веб є відкритою і доступною для використання в інших проектах. Цей принцип стосується не тільки контенту, але і програмою коду, який також можливо запозичувати і використовувати в інших проектах. Основна вимога – давати можливість доступу до всіх змін і доповнень програмного коду, які вносить користувач.

• Принцип доступності – будь-який проект, що відноситься до Веб, орієнтований на залучення простого користувача, тому більшість служб легкі у використанні будь-кому. Тепер щоб створити свій сайт не потрібно знати спеціальних мов програмування. Єдине що потрібно від користувача – бажання поділитися своєю інформацією.

• Принцип інтерактивності дозволяє легко отримати відгук від великого числа користувачів мережі.

Основна перевага технологій Веб полягає у тому, що вони дають можливість швидкого і легкого формування контенту кінцевим користувачем. Доступність інтерфейсу і легкість у використанні – це ті плюси, які заохочують учні повертатися до ресурсу знову і знову. Впровадження інновацій Веб дає можливість знайти свого читача в інтернеті, в ігровому просторі, в соціальних мережах і навіть у музичному плеєрі. Веб активізує процеси самоорганізації, у тому числі учнів, самоорганізації професійного бібліотечного співтовариства, взаємної самоорганізації бібліотек і читачів, а також їх самоорганізації із залученням інших соціальних служб.

Веб включає в себе досить багато сучасних технологій, які покликані допомогти у виконанні поставлених завдань. На деякі з них хотілося б звернути особливу увагу, це:

• Соціальні мережі;

• Миттєві повідомлення;

• RSS;

• Вікі;

• Блоги;

• Потокове медіа.

Розглянемо ці веб-технології більш детально та спробуємо з’ясувати можливі шляхи їх застосування.

реклами.

Отже, розглянуті веб-технології слід приймати до уваги учням для того, щоб вчасно зорієнтувати свій шлях у напрямі комунікаційної взаємодії бібліотек та суспільства. Їх використання в діяльності суттєво змінить специфіку комунікаційних процесів: односторонність потоку повідомлень та спрямованість на конкретних користувачів зміниться на можливість діалогізації комунікаційного процесу, зросте оперативність передачі інформації, транслювання великого її обсягу, підвищиться ефективність залучення до взаємодії максимальної кількості суб’єктів інформаційного суспільства та організації зворотного зв’язку.

12