Інтегрований урок на тему: «Виникнення українського козацтва і Запорізької Січі (на основі повісті М.В. Гоголя “Тарас Бульба”)

Україна

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ освіти Синельниківської райдержадміністрації

Комунальний заклад освіти Майська середня загальноосвітня школа

Інтегрований урок на тему:
«Виникнення українського козацтва і Запорізької Січі (на основі повісті М.В. Гоголя “Тарас Бульба”)
(історія України + світова література)

7 клас.

Вчитель історії:

Жданов В.Г.

План

інтегрованого уроку (історія + світова література)

на тему: «Виникнення українського козацтва і Запорізької Січі (на основі повісті М.В. Гоголя “Тарас Бульба”)

Вступ.

Як відомо, сучасна європейська педагогіка своїм корінням, своїми підвалинами має педагогіку античного світу, перш за все Еллади. І в Ліцеї Арістотеля, і в Академії Платона учбовий матеріал не поділявся на предмети або науки. Формою, так би мовити, уроків була вільна співбесіда ментора з учнями, у якій предмет обговорення розглядався з різних боків або аспектів. Про ККД (коефіцієнт корисної дії) такої форми викладання і навчання яскраво і переконливо свідчить блискуча плеяда великих вчених та філософів, які з'явилися на цьому підгрунті. А оскільки добре відомо (і це положення ніким серйозно не спростовується), що історичний розвиток йде по спиралі, то можливо засобом екстраполяції спрогнозувати у недалекому майбутньому стирання чітких меж між учбовими предметами з точки зору методів та прийомів їх викладання. Я маю на увазі інтегрований урок як пануючу форму викладання учбового матеріалу взагалі.

Інтегрований урок, як це вже доведено, є ефективним засобом формування знань в полі перетину різних гуманітарних наук. Одним з яскравих прикладів такого поєднання є уроки літератури та історії. Історія і художнє осмислення історичних подій і особистостей безпосереднє і природне. Воно образне і зрозуміле для мислення школярів.

До питання особистості в історії письменники і вчені підходять по-різному. Історики констатують тільки факти, не зачипаючи глибоко саму особистість, її характер і почуття, емоції, мотиви вчинків, а письменників цікавить і внутрішній світ, і оточення, і особисті переживання подій героєм.

Однією із характерних рис творчості М.В. Гоголя був його постійний інтерес до історичного минулого свого народу, своєї країни.

Історична складова сьогоднішнього інтегрованого уроку на тему “Повість М.В. Гоголя “Тарас Бульба” у 7-му класі носить яскраво виявлений допоміжний характер. Літературні задачі у ньому перемагають над суто історичними. Це зокрема, пояснюється тим, що учбовий матеріал по Січі і козацтву вивчається в курсі історії України в 8-му класі і тому повість Гоголя є чи не єдиним джерелом знань учнів стосовно історичного фону. А цього для інтегрованого уроку, погодьтесь, - замало. Саме тому я вирішив обрати для проведення уроку форму гри “Що? Де? Коли?”

Інтегрований урок на тему:
«Виникнення українського козацтва і Запорізької Січі (на основі повісті М.В. Гоголя “Тарас Бульба”) (історія + світова література)

(Слайд 1-2)

Мета уроку: (Слайд 3)

а) навчальна - показати історичне тло дії повісті М.В. Гоголя “Тарас Бульба”; розглянути у різних аспектах історію запорізького козацтва з історичних позицій літературного твору.

б) розвиваюча - розвивати вміння логічно мислити, аналізувати й узагальнювати історичні факти.

в) виховна — виховувати повагу, почуття гордості до славетних сторінок історії власного народу.

Тип уроку: урок узагальнення знань

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація вивчення нового матеріалу.

Питання до класу: в чому полягає важливість даної теми?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Причини і передумови виникнення козацтва (Слайд 4)

• 1. зростання зовнішньої загрози, потреба в захисті від нападів турок і татар.

• 2. існування великого масиву вільної землі зі сприятливими умовами.

• 3. існуючий досвід засвоєння південних територій.

• 4. посилення феодальної експлуатації, прогресуюче закріпачення, зростання релігійного та національного гноблення.

ІІ. Основна частина

Вставка (

Вчитель: Зараз проведемо змагання, яке буде дуже нагадувати гру “Що? Де? Коли?”, але тільки нагадувати, бо питання, які пролунають, будуть супроводжуватися поясненнями, чого в “Що? Де? Коли?” не буває! Отже, 1-е питання. Воно стосується загалом творчості М.В. Гоголя, нашого геніального (без перебільшення) земляка.

Роздача карток (3 команди). Стисло — про правила заповнення карток.

Питання 1: У “Вечорах на хуторі поблизу Диканьки” головний герой повісті коваль Вакула, як відомо, усю ніч літав верхи на чорті у Петербург і назад до України.

Назвіть іншого гоголевського героя, який їздив верхи на чорті набагато більше часу, ніж Вакула? (Час — 30 сек.)

(Відповідь — Тарас Бульба. Його кінь звався Чорт).

Слайд 1. — перша цитата твору.

2. Друге питання стосується досить грубої помилки Гоголя — хронологічної помилки.

Питання 2: У якому столітті відбувалися події, зображені в повісті? (15 сек)

(Відповідь — XVІІ століття)

Слайд 2 — друга цитата твору.

Сюжетна розповідь (СР) про повстання Гуні та Остряниці (1638 р.).

3. Третє питання стосується самого початку повісті — приїзду синів Тараса додому.

Питання 3: Як називався верхній одяг, у який були одягнуті Остап та Андрій? (15 сек.)

(Відповідь — свитка)

Слайд 3 — третя цитата твору.

4. Питання 4: Назвіть найулюбленіші 3 види зброї козаків. (20 сек.)

(Відповідь — шабля, рушниця, спис)

5. Слайд 5— четверта цитата твору.

СР про техніку стрільби.

Питання 5: Як козаки досягли ефекту безперебійної стрілянини? (30 сек.)

( СР про 3 лінії стрільців)

6. Слайд 6 — п'ята цитата твору.

Це — ще одна помилка Миколи Васильовича. Запорожці брали і АЗОВ, і ВАРНУ, і КАФУ — дуже міцні у військовому відношенні фортеці. Брали вони їх за допомогою осадних споруд, які являли собою башти на колесах. Назва цих споруд дуже нагадує назву столиці батька Махна, якою, як відомо, було Гуляй-поле.

Питання 6: Як козаки називали ці осадні башти? (30 сек.)

(Відповідь — Гуляй-город)

7. Як вам відомо, уславлені кораблі запорожців називалися чайки. Вони дуже нагадували дракари вікінгів-варягів, бо не мали корми, а одже їм не було потреби розгортатися: весляри лише перекидали ноги через банки (сидіння) і гребли в іншу сторону. Особливо перевага чайок над великими турецькими вітрильниками наставала, коли починався так званий штиль (Макаревич). Перевага чайок була ще в тому, що у суден була низька посадка, тобто вони не дуже підіймалися над водою, а тому помітити їх здалеку було непросто.

Саме у зв'язку з цим — питання.

Питання 7: З якої сторони заходили козацькі чайки для нападу на кораблі турків? (30 сек.)

(Відповідь — зі сторони сонця)

8. Слайд 6 — шоста цитата твору.

Як відомо республіка — це держава, на чолі якої стоять люди, обрані на певний термін.

Питання 8: Хто стояв на чолі Запорозької Січі? (10 сек.)

(Відповідь — кошовий отаман)

9. У 2002 р. відомий російський кінорежисер Володимир Бортко (який уславився своїми стрічками “Собаче серце” та “Майстер і Маргарита”) приступив до зйомок фільму “Тарас Бульба”. Спочатку на головну роль, був запрошений відомий французький актор Жерар Депард'є, якому дуже подобалася ця роль. Жерару Депард'є належить фраза: “Тарас Бульба — це український...” Далі йде слово японського походження, яке означає професійного воїна, який живе за кодексом законів честі і відданості своєму Сюзерену (так зване “Бусідо”)

Питання 9: Яким же словом Депард'є назвав Тараса Бульбу? (15 сек.)

(Відповідь — самураєм)

Тарас Бульба — професійний воїн. Він сам каже - “Я не гречкосій”.

Слайд 7 — сьома цитата твору.

У відомому ще радянському фільмі “Офіцери” є така фраза (переходжу на мову оригіналу): “Есть такая профессия, взводный — Родину защищать.» .

Тарас Бульба — захисник України та християнського світу.

10. І ще одна помилка або, можливо, неуважність Гоголя. Це стосується зовнішності Тараса Бульби.

Слайд 8 — восьма цитата твору.

Питання 10: Скільки кілограмів, за Гоголем, важив Тарас Бульба? (10 сек.)

(Відповідь - “ А пуд как был — он так и есть

Шестнадцать килограмм».)

11. Слайд 11 — дев'ята цитата твору.

Мова йде про так зване реєстрове козацьке військо, яке, за думкою поляків, не тільки б охороняло кордони від турків і татар, але й тримало під контролем Запорозьку Січ. Ставилася мета — розколоти козаків. Тобто поляки запровадили давнє римське правило, за допомогою якого Рим підкорив собі Італію, натравлюючи один на одного різні народи.

Питання 11: Що це за правило? Як його формулювали римляни? (15 сек.)

(Відповідь - “Розділяй і володій”)

12. Питання 12: Як називаються в повісті євреї? (10 сек.)

(Відповідь — Жиди)

СР про причини антисемітизму українців того часу.

Слайд 12 — десята цитата твору.

13. І ще одна помилка Миколи Васильовича Гоголя.

Слайд 13 — одинадцята цитата твору.

Питання 13: У чому тут помилка? (25 сек.)

(Відповідь — на той час козаки тютюну ще не знали)

Підведення результатів змагання.

Підсумок: Я вважаю, що головним підсумком гри є те, що вона допомогла Вам значно глибше зрозуміти те історичне тло, на якому розгортається фабула літературного твору.