Научные школы Крымского сельскохозяйственного университета

Научные школы Крымского сельскохозяйственного университета

Наприкінці 20-х на початку 30-х років, коли країна ще не мала достатньої кількості науково-дослідних закладів, вищий сільськогосподарський інститут був центром прикладної сільськогосподарської науки.

У початковий період роботи вищого сільськогосподарського навчального закладу осередком майбутніх наукових шкіл стали кафедри, які очолювали відомі вчені. Так, кафедру неорганічної хімії очолював професор, у майбутньому віце-президент АН СРСР – О. О. Байков [548; 549; 550; 551; 522]; органічної хімії професор Ю. Ф. Коршун [553], фізикипрофесор, у майбутньому член-кореспондент АН СРСР Я. І. Френкель[554; 555; 556; 557; 558; 559; 560; 561]; геології – професор, в майбутньому академік –В. А. Обручев [562; 563; 564; 565]; ботаніки – професор, пізніше академік М. І. Кузнецов [566; 567; 568; 569; 570]; фізіології рослин – професор, потім академік, президент АН СРСР – В. І. Палладін, автор багатьох наукових праць з ботаніки та біохімії [571; 572; 573; 574; 575; 576;577]; систематики рослин – професор, відомий ботанік Е. В. Вульф [578; 579; 580; 581; 582; 583]; зоології – професор, у майбутньому академік П. П. Сушкін [584; 585]; анатомії та фізіології тварин – професор Д. Ф. Синицин [586]; сільськогосподарської ентомології – професор С. О. Мокржецький [587; 588; 589; 590; 591; 592; 593; 594; 595]; професори К. Є. Ліндеман [596; 597] та С. Л. Стрелін; грунтознавства – професор, у майбутньому академік Г. В. Висоцький, пізніше – професор М. М. Клепінін[598; 599; 600; 601; 602; 603]; загального хліборобства – професор П. Х. Сльозкін; метеорології – професор А. В. Вознесенський[604]; агрохімії – професор, згодом академік, перший керівник інтитуту – І. В. Якушкін [605; 606]; механізації сільського господарства – професор М. П. Соколов; приватного хліборобства – професор М. П. Архангельський; тваринництва – професор, згодом академік І. І. Калугін, професор С. К. Даль [607]; лісівництва – професор, відомий лісівник, автор праці „Вчення про ліс” Г. В. Морозов [608; 609]; загального садівництва – професор, директор інституту спецкультур С. В .Країнський; сільськогосподарської статистики – професор В. К. Воблий [610]; виноробства – професор, директор інституту спецкультур (1922 – 1923 рр.) М. В. Щербаков; плодівництва – професор П. Г. Щитт; консервного виробництва – професор С. В. Церевітінов [611; 612].

Не зважаючи на відомі труднощі періоду формування та реорганізації, вчені Кримського сільськогосподарського інституту істотно вплинули на розвиток сільського господарства.

Академік І. В. Якушкін започаткував роботи з виведення нових всесвітньо відомих сортів кримської озимої пшениці. Професором М. М. Клепініним виконані великі роботи з вивчення кримських грунтів. На основі фундаментальних досліджень була створена карта грунту Криму та видана книга “Грунти Криму”[613].

До цього періоду належать праці завідувача кафедри метеорології професора А. В. Вознесенського, який видав книгу “Клімат Криму”, завідуючого кафедрою систематики рослин професора Є. В. Вульфа – «Походження флори Криму»[614]. Завідувачем кафедри ентомології та фітопатології професором К. Е. Ліндеманом проведені дослідження з вивчення шкідників тютюну, написано багато праць [615; 616]; професором С. А. Стрєльніним – з хвороб плодових насаджень.

Великі дослідження у цей період були виконані з біології розвитку плодових дерев професором П. Г. Щиттом – автором праці „Вступ до агротехніки плодівництва”. Професором Ф. В. Країнським проведені дослідження з біології цвітіння плодових порід та особливостяей субтропічних рослин у Криму.

Професор Ф. В. Церевітінов на основі матеріалів своїх досліджень видав працю „Хімія та товаровведенняо свіжих плодів та овочів” [611; 612]. Професором М. Ф. Щербаковим проведені великі дослідження з хвороб виноградних вин. Він уточнив технологію виготовлення ряду марочних кримських вин. Доцентом А. М. Углицьким у цей час проводились дослідження дикорослих дерев та чагарникових порід з метою більш ефективного їх використання.[617].

У жовтні 1934 року випущено перший збірник наукових праць інституту, в який увійшли праці професорів М. І. Клепініна, В. А. Колесникова, П. Т. Болгарєва, доцентів А. М. Михайлова, Н. І. Дубровського, Т. І. Саппака. У збірнику порушувались питання та давались поради з механізації плодівництва, обробки грунту, хімізації сільського господарства, боротьби з хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур[618]. Велике значення мали праці М. І. Клепініна з вивчення грунтів степової, передгірної частини та Південного берега Криму [580; 581; 582]. Завідувач кафедри агрохімії Н. І .Дубровський провів дослідження з хімічного складу кримського грунту. Написав праці: “Хімічна характеристика кримського грунту”, “Хімічна характеристика підземних та поверхневих вод Криму.”

Докладну характеристику клімату Криму дав доцент Л. А. Пентюгалов. Ним видана праця: “Енергетичні запаси вітру у Криму”. Завідувач кафедри фізіології рослин та мікробіології доцент І. К. Карачевський виконав ряд праць з вірусного захворювання рослин та мозаїки томатів. Завідувач кафедри ентомології та фітопатології професор С. Л. Стрєлін та асистент Є. В. Новопольська провели значну роботу по боротьбі з шкідниками плодових та злакових культур. С. Л. Стрєлін автор праці “Хвороби персика”.

Професор П. І. Богдан досліджував сортовий та ботанічний склад і вивів нові сорти пшениці “Новокримка” та “Кримка-149”. Автор книги “Селекція кримських пшениць” та ін. [619; 620; 621; 622]. Професор В. А. Колесников разом зі співробітниками кафедри плодівництва уточнив склад плодових порід та сортів у районах Криму, встановив причини передчасного опадання листя у яблуні [623; 624]. Цінні дослідження провів професор Л. М. Ро, завідувач кафедри селекції та сортознавства плодових культур. Він провів схрещення кращих промислових сортів яблуні та груші з місцевими. Вчений створив гібридний сад, який нараховував 8 тисяч гібридних рослин, з яких він виділив понад 300 перспективних форм [625].

Завідувач кафедри ботаніки П. М. Христюк провів дослідження з мікрофлори прісних водойом Криму [626]. Завідуючий кафедрою механізації сільськогосподарського виробництва А. І. Павлов опублікував рад праць з удосконалення техніки садовиноградного парку та застосуванню нових знарядь для підготовки та обробки грунту на плантаціях [627]. Під керівництвом завідувача професора П. Т. Болгарева колективом кафедри вивчена та уточнена оптимальна межа укривного виноградарства, вивчений та визначений промисловий склад виноградарства по районах Криму [628; 629].

Кафедра агрохімії – була заснована у 1931 р. Першим її завідуючим був доцент М. І. Дубровський. Головним завданням кафедри була науково-дослідна робота з вивчення впливу тривалого застосовування добрив на елементи родючості грунту, водоспоживання та продуктивність польових, овочевих та кормових культур, багаторічних насаджень.

Кафедра землеробства – була створена у 1935 році. Очолив її доцент Г. Д. Дешевих. На кафедрі були розроблені теоретичні та практичні основи мінімалізації обробки грунту у південному регіоні України.

Кафедра сільськогосподарської меліорації та гідравліки заснована у 1935 році відомим гідробудівником І. С. Мордовіним. Науково-дослідна робота співробітників кафедри спрямована на вдосконалення та розвиток управління зрошенням у зоні Північно-Кримського каналу.

Кафедру загальної та органічної хімії у 1931 р. очолив доцент В. С. Курицький. Головне завдання кафедри – розробка хімічних методів утилізації екологічно шкідливих відходів переробки сільськогосподарських продуктів та стічних вод.

Кафедра грунтознавства та охорони природи – одна з найстаріших в інституті. Її засновником був відомий грунтознавець Криму М. М. Клепінін [598; 599; 600; 601; 602; 603]. Науково-дослідна робота кафедри була присвячена розробці концепції систем охорони навколишнього середовища у сільськогосподарському виробництві.

Кафедра рослинництва була заснована у 1920 році на агрономічному факультеті. Першим її завідувачем став декан агрономічного факультету, видатний вчений селекціонер, академік І. В. Якушкін [605; 606]. У складі Кримського сільськогосподарського інституту кафедра відтворена у 1937 році.

Після І. В. Якушкіна кафедру очолив відомий вчений-селекціонер професор П. І. Богдан. [619; 620; 621; 622]. Він був автором цілої низки сортів озимої пшениці та інших зернових культур. Його монографія “Польові культури Криму” – цінний посібник для студентів та спеціалістів [620]. На кафедрі процювали професор Гарус І. І. Він займався розробкою агротехніки олійних культур. Написав монографію “Лялемація”. Професор Гущин Г. П. проводив наукові дослідження агротехніки вирощування рису. Ним написана монографія “Культура рису в СРСР.”

Підсумовуючи дані про наукову діяльність Кримського сільськогосподарського інституту, можна зробити висновок, що у різні роки, залежно від розвитку інституту та потреб виробництва (від агрономічного факультету при Таврійському університеті, Інституту спецкультур до Кримського сільськогосподарського інституту) існувало багато кафедр: органічної та неорганічної хімії, геології, ботаніки, фізіології рослин, зоології, сільськогосподарської ентомології та фітопатології, грунтознавства та охорони праці, загального землеробства, тваринництва, лісівництва, загального садівництва, сільськогосподарської статистики, виноградства та виноробства, плодівництва, консервного виробництва, агрохімії, сільськогосподарської меліорації та гідравліки. Упродовж десятиліття змінювались назви кафедр, вони зливались, об’єднувались, знову роз’єднувались (залежно від напряму наукової діяльності), але ці кафедри рухали сільськогосподарську науку Криму вперед, створювали базис виникнення та розвитку багатьох наукових шкіл.