Идея возникновения высших учебных заведений в Крыму (начало 20 ст.)

Идея возникновения высших учебных заведений в Крыму (начало 20 ст.)

Створенню вищого навчального закладу у Криму сприяли декілька причин. По-перше, розширена база середніх навчальних закладів, після яких можливо було вступити до ВНЗ. Так, відомий історик, краєзнавець А. І. Маркевич зазначає: “ У теперішній час середніх навчальних закладів з повним курсом у Тавриді 55, а рахунок тих, хто закінчує курс досягає 1500”[Маркевич А.И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета // Известия Таврического университета. - Симферополь , 1919. – кн.1.- с.2]

По-друге, одним із найважливіших та найскладніших питань народної освіти у Таврійській губернії у досліджуваний період стали наявність у школах контингенту, який мав потребу у професії вчителя, підготовка вчителів для шкіл 1 і 2-ї ступенів та підвищення їх кваліфікації. В Таврійській губернії, особливо в селах, гостро відчувалась нестача спеціально підготовлених вчителів.

По-третє, досить розвинена наукова база. На початку ХХ століття наукове суспільство Криму ставило перед собою два завдання: об’єднати наукові заклади та суспільства в одну асоціацію та створити вищий навчальний заклад. Так, виключне багатство та різноманітність природи на невеликій площі вже спричинили виникнення цілого ряду науково-дослідних закладів. У селищі Гурзуф – Нікітський ботанічний сад, у Севастополі – Біологічна станція Академії наук ім. Т. І. В’яземського та Інститут фізичних методів лікування, у Сімеїзі – відділення Пулковської астрономічної обсерваторії, у Феодосії – Пастерівський інститут, у Сімферополі – Помологічна станція та Партія водних досліджень, метеорологічна мережа, гідрогеологічний відділ Таврійського губернського земства.

Так, у 1906 році виникли товариство дослідників та аматорів природи, медичні та юридичні товариства, Сімферопольський, Бахчисарайський, Карасубазарський відділи Російського імператорського товариства садівників, релігійно-філософське товариство, товариство філософських, історичних та соціальних знань. Членами товариств були видатні професори: член-кореспондент Російської Академії наук, директор Нікітського ботанічного саду М. І. Кузнєцов; засновник вітчизняної агрохімічної школи професор Д. М. Прянішніков.

На початку ХХ століття при губернській земській управі, з ініціативи губернського земського етнолога С. О. Мокржецького, існував природознавчо-історичний музей, якій містив численний матеріал флори та фауни Криму [74] [Маркевич А. И. Симферополь. Его исторические судьбы, старина и недавнее прошлое. С. Крымиздат, 1924г., - 114с.].

На півострові працювали наукові товариства: Таврійська Вчена Архівна комісія, завданням котрої, окрім охорони архівних цінностей Тавриди, були турботи про охорону та дослідження пам’яток історії та старожитностей краю. Комісія зібрала музей старожитностей (близько 7000 предметів) та видала до 1921 року 57 томів своїх „ Вісників ” [75] [Маркевич А. И. Симферополь. Его исторические судьбы, старина и недавнее прошлое. С. Крымиздат, 1924г., - 114с.].

Таврійська губернія вже на початку ХХ століття стала всеросійською здравницею. На лікування сюди прибувало багато освіченої молоді, що створювало об’єктивні умови для організації вищих навчальних закладів. Тому необхідно визнати, що не тільки університет був потрібен Криму, але більш за все кримський університет був потрібен Росії.

Соціальному, економічному та культурному розвитку Таврійської губернії сприяли органи місцевого самоврядування – місцеві думи та їх управи, губернські та повітові земства. Рішення про створення вищого навчального закладу в Криму також було підтримано інтелігенцією, науковим співтовариством, закладами Криму та багатьма вченими [Вернадский В.И. О научной работе в Крыму в 1917-1921 гг. // Петербург: Наука и ее работники. 1921. № 1. С. 3-12.].

Рушійною силою для цієї думки стала “ Записка ” Міністра народної просвіти графа П. М. Уварова про створення нових університетів у Росії. У заяві гласного думи лікаря О. Я. Гідалевича у Сімферопольську міську управу від 19 липня 1916 року вказано: “… Міністр народної просвіти, у своїх турботах про насадження вищої освіти …намітив не тільки кількість та типи вищих навчальних закладів, але й пункти на протязі держави, в яких вони мають бути засновані. На жаль, у їх рахунку не вказано Сімферополь чи якийсь інше місто Криму. А тим часом Крим, зі своїм центральним містом Сімферополем, як за своїм географічним положенням, так і за кліматичним станом та природними багатствами краю, повинен був би стояти у першому ряду місцевостей, у яких заснування вищих навчальних закладів диктується не тільки місцевими, але й загальнодержавними потребами ” [Гидалевич А.Я. К вопросу об открытии высшего учебного заведения в Симферополе. – С. 1916. с.1-2].

Питання про створення університету у Сімферополі було заслухано на засіданнях наукових товариств міста у липні 1916 р, а 8 серпня – на засіданнях комісії з народної освіти Сімферопольської міської думи[там само,с.3].

8 серпня 1916 року на відкритті об’єднаного засідання Товариства Сімферопольських лікарів, Кримського товариства природознавців та аматорів природи, Сімферопольського юридичного товариства та Таврійської Вченої Архівної Комісії гласний Думи лікар О. Я. Гідалевич зазначав: „ Питання про те, чи потрібен нам вищій навчальний заклад, не підлягає навіть обговорюванню — при величезних просторах нашої Держави та при чисельності його населення кількість існуючих у нас вищих навчальних закладів така мала, що якщо її подвоїти, потроїти, вона все одно буде недостатня...” [там само, с.5]. Комісія прийняла рішення розглянути це питання на засіданні губернського земства та заслухати Сімферопольською міською думою. Заяву гласного думи лікаря О. Я. Гідалевича в комісію народної освіти з пропозицією створення першого вищого навчального закладу в Сімферополі у досліджуваний період було опубліковано у вигляді невеликої брошури [там само, с. 1 – 16].

Відкриттю вищого навчального закладу сприяв гласний Таврійського губернського земства, член Державної Ради при Миколі ІІ, відомий організатор сільського господарства, виноградар та караїм за національністю Соломон Самойлович Крим [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 1]

15 серпня 1916 р. на надзвичайній сесії Таврійських Земських зборів з доповіддю „ Про відкриття вищого навчального закладу в Таврійській губернії ” виступив С. С. Крим [179] [Крым С.С. Доклад гласного С.С. Крыма Таврическому губернскому собранию чрезвычайной сессии 15 августа 1916 года об открытии высшего учебного заведения в Таврической губернии и постановления собрания по этому вопросу. С., 1916г.].

С. С. Крим у своїй доповіді вказав на сприятливі природничо-кліматичні умови півострову, наявність науково-дослідних закладів. Відмітив, що недостатня кількість професійних кадрів не дозволяє у повній мірі використовувати потенціал, який вже існує. Цю невідповідність, у певній мірі, може ліквідувати наявність вищого навчального закладу, який і буде готувати кадри (тобто університет) [там само].

Таврійське земство одностайно і з розумінням поставилось до думки гласного губернського земства та ухвалило:

1) Доручити Таврійській губернській земській управі порушити клопотання до уряду про відкриття в Таврійській губернії вищої школи природничих наук з відділеннями плодівництва, виноградарства, виноробства та спеціальних культур та відділенням для лікарів, які присвятили себе праці вивчення фізіотерапії;

2) створити при губернській земській управі особливу комісію з розробки питання про тип майбутньої вищої школи;

3) усі суми, які створились кошторисних відчислень в окремий капітал у пам’ять визволення селян, призначити на створення проекту навчального закладу;

4) просити сусідні Херсонське та Катеринославське земства, усі міські суспільні управління та повітові земства Таврійської губернії приєднатися до клопотання губернської земської управи та прийти на допомогу асигнуваннями;

5) передати в розпорядження майбутньої вищої школи природничо-історичний музей Таврійського земства разом з збудованим будинком згідно з постановою губернської земської управи у 1913 році;

6) асигнувати 1000000 крб. в будівельний фонд майбутнього вищого навчального закладу [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 1]

Депутати сесії утворили комісію “Про заснування у Криму вищого навчального закладу”, яку очолив С. С. Крим. До складу комісії увійшли представники губернських та повітових земств, міських дум та наукових співтовариств. Серед них: член-кореспондент Російської Академії наук, директор Нікітського ботанічного саду М. І. Кузнєцов та засновник вітчизняної агрохімічної школи Д. М. Прянішніков [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 3 – 8об.]

31 серпня та 12 вересня 1916 року пройшли засідання комісії, на яких обговорювався тип майбутнього вищого закладу у Тавриді. Члени комісії дошли висновку, що для задоволення практичних потреб та використання природних багатств і особливостей природи Криму, необхідно створити учбовий заклад з агрономічним та технологічним відділенням. Пропозиція комісії ретельно розглядалась з участю голови губернської земської управи, члена Державної Думи В. К. Вінберга, голови Ялтинської повітової земської управи М. М. Богданова, Феодосійської - С. С. Крима, Євпаторійської – І. Б. Шишмана, міського голови Сімферополя В. А. Іванова та інших [там само].

На засіданні було заслухано лист академіка Санкт - Петербургської академії наук, видатного фізіолога І. П. Павлова, який рекомендував створити природничий факультет з двома відділеннями – агрономічним та фізіотерапевтичним. І. П. Павлов підкреслював: “ Природничий факультет в Криму, посеред тамошньої природи та при існуючих різноманітних закладах,уявляється мені прямо ідеальним…Таким чином, наука багато отримає від Кримського оточення, а Кримське оточення від науки. ” [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 5]. Цю ж точку зору підтримав професор Московського університету, академік Санкт - Петербургської академії наук, засновник вітчизняної геології, А. П. Павлов. Він писав: “ Ознайомившись з доповіддю про вищу школу, яку Ви підготовляєте для земського засідання, я рахую приязним для себе обов’язком висказати Вам те почуття задоволення та радощі, яке мене охоплює при звістки про те, що праця систематичного вивчення Таврійської губернії та правильного використання її природних багатств …вказує на новий…самий надійний шлях розвитку цієї справи…увесь Крим зробиться великою всеросійською школою різноманітних наукових та науково-практичних знань, а Таврійський університет – головним осередком та розсадником цих знань, які освітять не одну Таврійську губернію ” [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 5]

Пропозицію комісії по створенню першого у Таврійській губернії вищого навчального закладу підтримали всі присутні на засіданні. Так, гласний М. М. Чуднов заявив, що він передає майбутньому університету ділянку землі площею 10 десятин біля ріки Салгир. Член Євпаторійської земської управи І. Б. Шишман – 5000 крб. на створення вищого навчального закладу [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 3 – 8об.] Цю резолюцію з протоколом засідання комісії від 12 вересня 1916 року, листами академіків І. П. Павлова та А. П. Павлова та іншими документами було опубліковано у журналі засідання комісії “ Про відкриття в Криму вищого навчального закладу ” у типографії губернського земства. Згідно з резолюцією, з урахуванням особливостей Таврійської губернії для лікування та господарчої діяльності, рахувати доцільним створення університету [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 3 – 8 об.]

Звернення губернського земства від 15 серпня підтримали повітові. Вже в Таврійську губернську земську управу стали надходити звіти про асигнування коштів на створення університету. Так, „ Бердянське земство асигнувало 50000 крб., Дніпровське 50000 крб., Мелітопольське – 50000 крб., Євпаторійське – 5000 крб., Перекопське – 25000крб., Ялтинське – 25000 крб., Феодосійське – 25000 крб., Оріхівське – 1000 крб., Сімферопольське – ділянку землі у розмірі 238 десятин у маєтку імператора Олександра ІІ за 4 версти від станції Сарабузи та капітал 15792крб. У загальному рахунку на будівельні потреби вищого навчального закладу Таврійське губернське земство асигнувало мільйон крб., а повітові земства – 500 тис. крб. ” [180], [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1 – д.1301.- л. 1 – 2.]

На початку грудня 1916 року депутація, яка складалася з членів Таврійського земства С. С. Крима, С. Б. Складовського, Я. Т. Марченка, депутатів Державної Думи В. К. Вінберга та П.Н. Панкеєва, представила міністру народної освіти графу П. М. Уварову клопотання Таврійського губернського земства про відкриття в Таврійській губернії вищого навчального закладу[Маркевич А.И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета // Известия Таврического университета. - Симферополь , 1919. – кн.1.- стр.17 – 18]. Ідея була підтримана Державною Радою Росії у грудні 1916 року.

С.С. Кримом був створений законопроект уставу Таврійського університету, який було передано на розгляд Державній Раді. Цей проект було підписано 30 членами Державного Уряду та внесено на порядок денний 17 грудня 1916 року. В законопроекті підкреслювалось:

“ Беручи до уваги,

- що сукупність фізико-географічних особливостей Таврійської губернії відображає виключно сприятливі умови для розробки наукових питань природознавства та використання природних умов краю у справі викладання;

- що ці особливості створили у межах невеликої території різноманітне господарчо-промислове життя, яке дає великий матеріал для вивчення спеціальних культур, та багатьох питань з агрономії;

- що клімат та лікувальні багатства Таврійської губернії виявляють різноманітні сполучення для застосування фізичних методів лікування, причому ці багатства та накопичені матеріали потребують наукового їх вивчення та їх систематизації;

- що м’який та здоровий клімат Таврійської губернії забезпечує викладачам та учням можливість працювати в особливо сприятливих умовах, які викликали свого часу наказ медико-хірургічної академії, штати якої були вже затверджені;

- що губернські та повітові земства Таврійської губернії асигнували півтора мільйона на заснування вищого навчального закладу в Криму;

- ми, які підписались нижче, на підставі ст. 54 Установи Державної Ради, маємо честь рекомендувати на розгляд Державної Ради такий законодавчий проект:

У відповідності з загальнодержавною потребою та особливостями краю визначити бажаним видання закону про заснування на началах Статуту російських університетів вищого навчального закладу в Криму на підставах:

- Таврійський інститут має за мету розробляти науку, давати вищу наукову та науково-технічну освіту та сприяти розповсюдженню нових та прикладних знань.

- Діяльність Таврійського інституту за своїми завданнями, програмами та методами викладання повинна відповідати фізико-географічним особливостям, природним багатствам та справжнім потребам населення Таврійської губернії та прилеглих до неї районів.

- Таврійський інститут перебуває у віданні Міністерства народної освіти.

- Таврійський інститут складається з факультетів, як складових частин одного цілого.

Підписали:

С. С. Крим, Д. Гримм, А. Васильєв, А. Коні, В. І. Вернадський, П. Менделєев, С.Ольденбург, кн. Є. Трубецький, граф О. Толстой, кн. А. Д. Галіцин 2-й, І. Лаптєв, М.Дьяконов, С. Комсін, Л. Юмашев, Ф. Стахеєв, І.Камінський, М. Глєбов, Єф. Зубашев, В. Енгельгардт, Ів. Озеров, Мик. Марин, Ів. Щегловитий, М. Звєрєв, М. Таганцев, М. Мясоідов, С.Лук’янов, В. Тамановський, К.Сувчинський, А. Шумахер Ф.Іванов ”[181], [Объяснительная записка к законодательному предложению об учреждении высшего учебного заведения в Таврической губернии // Центр, гос. ист. арх. СССР (г. Санкт-Петербург), ф. 733, оп. 156, ед. хр. 688, л. 1-7.]

Але цей законопроект так і не був розглянутий, тому що 16 грудня 1916 року сесія Державної Ради не відбулася.

14 січня 1917 року Губернські земські збори 51-ї чергової сесії заслухали доповідь С. С. Крима про хід справи щодо відкриття у Тавриді вищого навчального закладу. Губернське земство ухвалило висловити вдячність графу Ігнат’єву за його співчутливе ставлення до відкриття в Криму ВНЗ, висловити вдячність С. С. Криму за його працю, яка була спрямована на здійснення цього питання. Водночас губернське зібрання звернулося до всіх повітових земств подати свої клопотання про відкриття в Таврійській губернії вищого навчального закладу. Губернське земство обрало містом заснування вищого закладу місто Сімферополь. Комісія губернських зборів 4 – 7 травня 1917 року у черговий час постановила довести міністру народної освіти, що відкриття вищого навчального закладу в Таврійській губернії є невідкладною державною необхідністю [181, л. 18 – 22].

Водночас при Міністерстві народної освіти у Петрограді активну діяльність розгорнули “ Комісія з питань наукових закладів ” та ” Комісія з реформ вищих навчальних закладів ”. Головою “ Комісії з питань наукових закладів ” з травня 1917 року був академік В. І. Вернадський. У “ Комісії з реформ вищих навчальних закладів ” він був членом комісії разом з академіком С. Ф. Ольденбургом та професором істориком І. І. Гревсом. За їх участі на засіданні цієї комісії весною та влітку 1917 р. були прийняті рішення про створення університетів у Пермі та Ростові-на-Дону [нариси ?]

Події революції в Росії, з одного боку, дещо загальмували процес створення університету, а з другого – сприяли звільненню палацових будинків у Лівадії. Внаслідок цього у дискусію про право називатися першим кримським університетським містом включились наукові суспільства Ялти та її міська дума.

Наукова та культурна громадськість Ялти сподівалася використати будівлі Лівадійського комплексу для розміщення університету у складі двох факультетів: фізико-математичного з агрономічним відділенням та медичного.

Архівні матеріали свідчать, що 6 липня 1917 року відбулось перше засідання Ялтинської міської Думи. На засіданні було обрано просвітницьку комісію. Головою комісії була обрана А. Г. Лонська [ДА АРК. – ф. 522. –оп. 1. – д. 2361.-1. стр. 1-20.]. 6 липня 1917 року А. Г. Лонська провела засідання, на якому було заслухано питання про створення університету на базі палацу у Лівадії. Комісія завела справу “ Про збудження клопотань про відкриття у Ялті університету ” від 6 липня 1917 року, яка до цього часу зберігається у архіві. [там само]. Документи справи посвідчують, що з ініціативи ялтинських професорів, а саме директора Нікітського ботанічного саду професора М. І. Кузнєцова, 6 липня 1917р. засідання просвітницької комісії Ялтинської міської Думи постановило клопотати про відкриття університету на базі палацових будинків у Лівадії[там само].

25 липня 1917 року у Сімферополі відбувся з’їзд наукових організацій та установ. На з’їзді з доповіддю від Ялтинської міської Думи виступила А. Г. Лонська, яка порушила питання про можливість створення вищої школи на базі Лівадійського палацу та типу майбутнього університету. Учасниками з’їзду це питання було одностайно підтримано [ДА АРК. – ф. 522. –оп. 1. – д. 2362, л. 15,20].

25 серпня 1917 року Ялтинська міська Дума заслухала доповідь міської управи про науковий з’їзд та його рішеннях. З звітом про роботу з’їзду виступила А. Г. Лонська та учасник конгресу у Сімферополі професор М. І. Кузнєцов. Ялтинська міська Думи підтримала пропозицію про створення комісії з організації вищого навчального закладу у Ялті та запропонувала до неї своїх представників: А. Г. Лонську, К. М. Черкезова, А. Ф. Солоухіна [ДА АРК. – ф. 522. –оп. 1. –д. 2312, л.64].

У Державному архіві Криму знаходяться постанови про відкриття університету на базі приміщень у Лівадії. Їх було прийнято після дебатів Ялтинської міської Думи 24 серпня та 25 вересня 1917 р. та після проведеного 17-19 вересня у Ялті з’їзду наукових установ Таврійської губернії. У архіві зберігаються доповідні від 3 жовтня 1917 року за підписом міського голови Ялти Л. М. Разумова та трьох членів Ялтинської міської управи у Петроград – Тимчасовій Раді Російської Республіки, міністрам Хліборобства, народної освіти та в “ Комісію з реформ вищих навчальних закладів ” з проханням підтримати відкриття університету у Ялті у палацових будинках у Лівадії [ДААРК. – ф. 522, - оп. 1, – д.2361.- л. 2 – 3, 16 – 20; д.2312.- л. 64, 106 – ІІІ ]

8 вересня 1917 року відбулось засідання комісії з організації вищого навчального закладу. У засіданні приймали участь всі члени комісії – представники Ялтинського міського та земського управління, Ялтинського відділення Кримсько-Кавказського гірничого клубу, медичних суспільств. Також було запрошено видатних вчених – математика М. М. Крилова, фізика А. Ф. Іоффе, професора Київського університету св. Володимира Д. О. Граве, директора Нікітського ботанічного саду, професора М. І. Кузнєцова. У ході засідання було затверджено: “ Визначити бажаним відкриття у м. Ялті вищого навчального закладу, розглянути відповідне клопотання перед урядом ” [ДААРК. – ф. 522, - оп. 1, – д.2361.- л. 2 – 3, 16 – 20]

Питання про створення у Ялті університету розглянуло Таврійське губернське Повітове Зібрання 5 жовтня 1917 року. У резолюції вказувалось, що вищий навчальний заклад повинен знаходитись у Сімферополі, а у Лівадії розташувати фізико-математичний факультет від Петербургського університету, який належав евакуації [ДААРК. – ф. 42, - оп. 1, – д.1428.- л.155 - 161]

У жовтні 1917 року у Петрограді відбувся з’їзд Всеросійського союзу міст. На з’їзді з доповіддю про відкриття Таврійського університету у палаці “ Лівадія ” виступив голова Ялтинської міської Думи В.В. Нейкирх. З’їзд одностайно прийняв постанову про підтримку цього питання [ДА АРК. – ф. 522.- оп. 1.- д. 2312, с.173, 211].

Тоді ж у Петроград прибула делегація у складі Таврійського голови губернського земства М. М. Богданова, голови просвітницької комісії Ялтинської міської Думи А. Г. Лонської та професора С. І. Метальнікова. Разом з урядовим комісаром по національних маєтках С. С. Кримом вони взяли участь у роботі комісії Міністерства народної освіти по справам вищої школи [Там само]. Її засіданнями керував В. І. Вернадський, який з серпня 1917 року став заступником Міністра народної освіти. Комісія Міністерства народної освіти прийняла проект створення Таврійського університету, який готував би спеціалістів, необхідних краю. Комісія обіцяла новому вищому навчальному закладу щорічну субсидію обсягом 300.000 крб [Там само].

Оскільки евакуацію Петербургського університету було відкладено, голова Ялтинської міської управи поїхав до Київського університету св. Володимира та домовився з його керівництвом про відкриття у Лівадії філії цього університету[ДА АРК. – ф. 522.- оп. 1.- д. 2312, с. 211].

Далі процес створення вищого навчального закладу проходив у бурхливих революційних подіях. Оскільки жовтневий переворот більшовиків у Петрограді позначав початок громадянської війни, міські думи, повіти, Ради Таврійської губернії 20 жовтня 1917 року створили на з’їзді у Сімферополі губернський багатонаціональний уряд – Раду народних представників. Питання про створення університету тепер вирішувалося не у Петербурзі, а у Києві, Сімферополі та Ялті.

Почалась робота по відкриттю в Криму філіального відділення у Київському університеті св. Володимира.

Група професорів Київського університету у 1917 році надала пропозицію Раді Київського університету та Ялтинському міському самоуправлінню про доцільність створення філії університету у Ялті і дотяглась ухвали рішення Ради Київського університету про відкриття Кримської (Ялтинської) філії [183] [ЦДІАУ, ф. 708, 1917 р., спр. 112, арк. 2 – 2 зворот.]. Ініціатором організації Ялтинської філії був заслужений професор Київського університету св. Володимира Д. О. Граве [184] [ЦДІАУ, ф. 708, оп. 356, спр. 112, арк. 14.]. Діючи від імені ініціативної групи вчених Київського університету Д. О. Граве виступив перед Радою Київського університету з доповіддю про відкриття філії у Ялті[ДА АРК. – ф. 16. –оп. 356. – д. 112, арк. 1-зв.].

У своїй доповіді Раді Київського університету у жовтні 1917 року “ Про відкриття в Криму філіального відділення Київського університету св. Володимира” професор Д. Граве вказує, що думка про створення філіального відділення Київського університету св. Володимира в Криму виникла випадково. “ У серпні цього року мене відвідав професор Петроградського Гірничого Інституту Миколай Митрофанович Крилов та вів розмову про шанси отримання їм кафедри математики в університеті св. Володимира. Професор Крилов повідомив, що клімат Петрограду не відповідає стану його здоров’я.” [ДА АРК. – ф. 16. –оп. 356. – д. 112, арк. 1-зв.]. Після зустрічі з професорами Київського університету за станом здоров’я професор М. М. Крилов вибув до Криму. Перед від’їздом професори Д. Граве та М. М. Крилов ще мали одну розмову, у результаті якої створилась думка про кримський університет. Професор Д. Граве запропонував М. М. Крилову увійти у переговори з Ялтинським міським самоуправлінням. Листи та телеграми професора М. М. Крилова свідчать, що“ думка про устрій університету не тільки не була новою у Ялті, а навіть зустріла співчутливе до себе відношення, причому міське самоуправління порушило перед Урядом клопотання про уступку приміщень Лівадії для завдань Університету ”[ДА АРК. – ф. 16. –оп. 356. – д. 112, арк. 1-зв.]. Так, в листі В. А. Стєклову від 25 жовтня 1917 року М. М. Крилов вказує: “ тут усі говорять про Ялтинський університет…думка глибоко симпатична: побудувати університет – здравницю…” [Письмо Н.М. Крылова к В.А. Стеклову от 25 октября 1917 г. // (Арх. АН Санкт-Петербург), ф. 162, оп. 2, ед. хр. 216, л.1-39]

У Повідомленні факультетів про рішення університету щодо відкриття філії університету в Ялті й потребу створення спеціальної комісії від 11 жовтня 1917 року вказувалось, що Рада Київського університету 9 жовтня 1917 року провела засідання та вислухала доповідь професора Д.А. Граве и П.А. Ардашева про відкриття в Криму, у Ялті, філіального відділення Київського університету св. Володимира. Рада постановила створити свою філію в Криму у складі 4 факультетів та обрала комісію для розробки проекту. У комісію увійшло по 2 представники з кожного факультету з професорів Київського університету, головою обрано Д.А. Граве[ДАК, ф. 16, on. 256, спр. 112, арк. 2-2 зв.; on. 465, спр. 6163, арк. 2-2 зв.; Історія Київського університету. — К., 1959. — С. 315—318; ЦДІАУ. — Ф. 708. — Оп. 356. — Д. 112. — Л. 1—2, 14]. Комісію було обрано для більш детальної розробки вказаного проекту та вияснення питань: про кошти, які необхідні були для відкриття університету, про можливість існування проекту, для відкриття у першу чергу історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного факультетів і у другу чергу медичного факультетів, для переговорів з Ялтинським міським управлінням[Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 465, ед. хр. 1929, л. 59].17 жовтня 1917 року Рада Київського університету св. Володимира приступила до виборів комісії по факультетам [там само, оп. 469, ед. хр. 238, л. 1].

17 жовтня 1917 року Рада Київського університету св. Володимира направила у Ялту телеграму: ” Ялта, Міська Дума, Лонській. Рада схвалила ідею філії у Криму, проходять вибори комісії по факультетам, висилаємо делегацію. ” [Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 469, ед. хр. 238, л. 1]

У архівних матеріалах університету св. Володимира збереглися листи М. А. Тихомандрицького від 19 жовтня 1917 року та В. Л. Вишневського від 22 жовтня 1917 року до Д.А. Граве. З листів помітно характер роботи ініціативної групи Київського університету Так, М. А. Тихомандрицький пише: “…я згоден записатися у рахунок приват-доцентів у Ялтинському відділенні його, і прошу Вас доповісти про це фізико-математичному факультету університету св. Володимира.. ” [Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 465, ед. хр. 1931, л. 40-43]. Приват-доцент Московського університету В. Л. Вишневський, який у 1917 році лікувався у Ялті вад туберкульозу легенів, у листі до Д.А. Граве вказує: “ Миколай Митрофанович (Крилов) подав мені надію, що Ви співчутливо поставитесь до мого прохання зарахувати мене приват-доцентом філіального відділення Київського університету у Ялті ” [там само,л. 43]. Прохання професорів було прийнято і вони включились до роботи по створенню Ялтинської філії.

Робота професора Д.А. Граве з організації філіального відділення університету св. Володимира проходила швидко та чітко. У листі Д.А. Граве від 5 листопада 1917 року вказується: “ мною отримані заяви професорів М. І. Кузнєцова, М. М. Крилова, М. А. Тихомандрицького, а також від приват-доцента Московського університету В. Л. Вишневського про її бажання читати лекції у Кримському відділені університету св. Володимира. При сьому прикладаю листи та телеграми згаданих осіб ” [там само, л. 40].

Про швидку роботу щодо відкриття філіального відділення у Ялті підтверджує лист Д.А. Граве до М. М. Крилова від 4 грудня 1917 року, в якому він пише: “ Ініціативна група…прийняла наступні кроки:

1.Від Ради подасться офіційне повідомлення Таврійському земству про відкриття філіалу в Криму.

2.Обрана при Київському університеті канцелярія з справ філіалу.

3.Негайно буде прислана делегація, частина якої залишиться на постійне перебування у Криму.

4.Ми запрошуємо Вас, М. І. Кузнєцова бути нашими офіційними представниками. Ви повинні відкрити філіал та вести його справи до прибуття делегатів ”[Материалы Таврической научной ассоциации. 1917//Арх. АН России (г. Москва),ф.689, оп. 3, ед. хр. 4, л. 1-2.].

У протоколі засідання Ялтинської міської Думи від 30 листопада 1917 року записано: “ Невдовзі у Ялту прибув делегат Київського університету професор М. В. Довнар – Запольський та шляхом переговорів з місцевою групою професорів, а саме з М. І. Кузнєцовим, М. М. Криловим, С. І. Метальніковим, М. А. Тихомандрицьким та Г. К. Диккертом зробили план відкриття університету вже у січні 1918 року. ” [ДА АРК. – ф. 522. –оп. 1. – д. 2312, л.211зв]. “ Тимчасове положення про Кримське філіальне відділення університету св. Володимира” складалося з 7 розділів:

“ І.Загальні положення ”, де у пунктах 1, 2, 3 та 4 вказується:

“ 1. Філіальне відділення університету св. Володимира в Криму є вищий навчальний заклад, який користується усіма правами та перевагами нарівні з університетом св. Володимира.

2. У відношенні управління філіалом, устрою навчальної частини, особистого складу з навчальної частини та студентів філія керується Загальним Уставом Російських Університетів у його новітньої редакції, встановленою законом 1 липня 1917 року(див. Вест. Врем. Правит, за 1917 р. № 113) та наступними узаконеннями (див. там само №№ 126 и 134)…

3. Кінцеве рішення питання про відкриття того чи іншого з факультетів належить Раді Київського університету.

4. Основні факультети тимчасово, а додаткові й назавжди можуть бути відкриті у різноманітних містах Криму у залежності від обставин та місцевих потреб.

ІІ. Устрій навчальної частини.

ІІІ. Про особистий склад Філії з навчальної частини.

ІV. Про студентів.

V. Управління філією ” , де у пункті 52 наголошується:

“ Тимчасово, поки обоє запропоновані до відкриття факультету філії будуть знаходитися у Ялті, Правління засідає там само… ”[ДААРК. – ф. 16, - оп. 481 – д.14, л. 1 –15.]

Комісії професорів і у Києві, і у Ялті продовжували план створення вищого навчального закладу в Криму.

28 жовтня 1917 року у Сімферополі відбулось засідання комісії губернської земської управи під керівництвом С. С. Крима. На засіданні були присутні професор М. В. Довнар – Запольський та ялтинські професори. Розглядалось питання відкриття в Криму університету. Професор університету св. Володимира Д.А. Граве у телеграмі повідомив про неможливість бути присутніми на засіданні київських професорів у зв’язку з тим, що рух пасажирських поїздів перервано внаслідок революційних подій. Учасники засідання заслухали доповідь М. В. Довнар – Запольського про пропозицію Ради Київського університету та ялтинської колегії професорів з організації філіального відділення у Криму. Викликали заперечення пропозиції щодо розташування філій у різноманітних містах Криму[Маркевич А.И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета // Известия Таврического университета. - Симферополь , 1919. – кн.1.- стр26 – 27].

30 листопада 1917 року відбулось чергове засідання Ялтинської міської Думи, де гласний Думи А. Г. Лонська у своїй доповіді вказує: “ Поки йшли переговори у Петрограді, у Ялту стали поступати досить цікаві пропозиції Ради Київського університету. З цих пропозицій виходило, що Рада професорів Київського університету бажає допомогти організації університету у Ялті та маючи достатні наукові сили, може відрядити у Ялту групу професорів для читання лекцій з усіх факультетів. З переговорів з професорами Київського університету з’ясувалося, що останні рахують самою успішною формою… відкриття в Криму філіального відділення Київського університету ”[ДА АРК. – ф. 522. –оп. 1. – д. 2312,л.211- 213].

На цьому засіданні виступив також гласний Ялтинської міської Думи В.В. Нейкирх. Доповідач засвідчив присутніх, що думка про відкриття у Криму університету полегшується у теперішній час співробітництвом Київського університету. В.В. Нейкирх помітив, що необхідно пам’ятати, що у державі, де розруха може повести до знищення усіх багатств, створення університету є єдиним спасінням відродження Росії та її культури [там само, л. 212зв – 213].

Докладний план організації університету та договір, який погоджено з губернським земством комісарів над національним майном С. С. Кримом зробив на засіданні Ялтинської міської Думи від 30 листопада 1917 року професор М. В. Довнар – Запольський. Доповідач вказав на те, що бажання Ялти мати університет зустріло гаряче співчуття усієї Київської професури, яка свої знання завжди базувала на вивченні Криму, цікавого у багатьох відношеннях з наукової точки зору. Професор повідомив, що в Криму потрібно створити університет не за типом вищих шкіл, які вже існують, а більш пристосованих до вивчення місцевих особливостей природи, щоб кожний факультет мав свою фізіологію [ДА АРК. – ф. 522. – оп. 1. – д. 2312, л.212].

Діяльність професорів Київського університету св. Володимира та ялтинської громадськості дала свої наслідки. У справі “ Про порушення клопотання перед правлінням про відкриття у Ялті університету ” від 25 вересня 1917 року вказується: “ Рада університету св. Володимира повідомляє, що зібранням Ради від12 грудня 1917 року постановили відкрити філіальне відділення в Криму ” [ДА АРК. – ф. 522. –оп. 1. – д. 2362, л.34].

16 грудня 1917 року більшовики Севастополя розігнали Раду робочих та солдатських депутатів та створили Ревком, який приступив до затвердження влади більшовистських ревкомів у містах Криму, у тому рахунку і Ялті. З 8 по 15 січня 1918 року при підтримці корабельної артилерії та бомбових ударів літаків матроси проводили вуличні бої з загоном російських офіцерів та двома ескадронами кримських татар, які знаходились у Лівадії. Завдяки більшості матросів, вони затвердили владу більшовистського ревкому у Ялті. Комісаром національних маєтків став С. Булєвський, а комісаром Лівадії було призначено В. Фірсова [ДА АРК. – ф. 219.- оп. 1.- д. 2633, с.253].

Не дивлячись на зміну політичної влади та режимів, робота з організації університету продовжувалась. Більшовики не заважали створенню університету. Так, 3 січня 1918 р. Ради факультетів Київського університету св. Володимира затвердили навчальні плани та заслухали доповідь голови Радянської комісії Кримської філії професора Д.А. Граве про комплектування штатів професорів для неї. [Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 465, ед. хр. 1936, л. 1].

12 січня 1918 р. на зборах факультетів представники кафедр надали рекомендацію обрати викладачами Кримської філії:

“ а) з зоології – професор Петроградських вищих жіночих курсів С. І. Метальніков та професор Київського університету С. Є. Кушакевич;

б) з ботаніки – професор Юр’євського університету, директор Нікітського ботанічного саду М. І. Кузнєцов;

в) з фізики – приват-доцент Київського університету Л. І. Кордиш – усі вищезазначені особи на правах професорів;

г) з хімії - приват-доцент університету св. Володимира М. М. Бунге – на правах штатного доцента, й асистент цього університету А. А. Голгофський у якості асистента з цього ж предмету;

д) з математики – професор Харківського університету М. А. Тихомандрицький та професор Гірничого інституту М. М. Крилов – обоє на правах професорів, та приват-доцент Московського університету В. Л. Вишневський на правах приват-доцента філії”[Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 465, ед. хр. 433, л. 9].

26 квітня 1918 року Рада Київського університету св. Володимира прийняла рішення: “Визнати усіх осіб вибраними та затвердити їх, згідно вибраних факультетів в згаданих вище посадах ”[там само, л.35].

Ці засідання поклали початок діяльності Кримської філії Київського університету св. Володимира.

Газети Криму друкували оголошення про набір до 5 травня 1918 року заяв на перші курси фізико-математичного та медичного факультету, про відкриття філіалу університету у Лівадії 11 травня 1918 року[190] [Таврические Советские известия.-1918р.,- від 11 квітня; Советская газета (м. Феодосія), 1918р.,- від 13,17,19 квітня]

Таким чином, робота по створенню Ялтинської філії Київського університету була завершена на початку 1918 року, у короткий період Радянської влади в Криму.

На початку травня 1918 року Кримський півострів був окупований частинами німецької армії під командуванням генерала Коша, яка не забороняла роботу міських дум та земств, але потребувала виконання наказів окупаційної влади. Не дивлячись на зміну влади ( за три роки влада у Криму змінювалась 10 раз),відкриття філії Київського університету св. Володимира відбулося.

17 квітня 1918 р. терміново головою Комісії філії університету св. Володимира в Криму професором Д. Граве була надана пропозиція декану медичного факультету Київського університету розглянути подання професора Р. Гельвіга про початок занять Кримської філії в Києві. У пропозиції вказувалось: “ Радянська комісія на засіданні, яке відбулося 17 квітня, встановила: клопотати перед Радою університету св. Володимира про тимчасове відкриття занять на медичному факультеті Кримської філії у м. Києві з 9 травня цього року до першої можливості переїзду до Криму” [ДААРК. – ф. 16, - оп. 465 – д.6224, л. 13 –14.]

Водночас 17 квітня 1918 р. професором Р. Гельвігом було подано також пропозицію в Комісію філії університету св. Володимира про початок занять Кримської філії в Києві. Р. Гельвіг пише: “ Радою університету св. Володимира було ухвалено відкрити в Криму філіальне відділення. У цьому ж році, за розпорядженням Ради, повинні були відкритися медичний та фізико-математичний факультети. Було оголошено про прийом студентів. Прийняті студенти. Початок занять було призначено спочатку на 1 лютого, потім на 14 березня 1918 року. Значна кількість студентів, які вступили до філії, залишили ті навчальні заклади, у яких були до оголошення про відкриття філії.

Внаслідок обставин політичного характеру заняття у Криму не змогли початися…Усіма студентами внесена вже сплата за навчання. Усі обставини складаються так, що заняття потрібно починати у Києві: іншого виходу з положення не має. ”[ДААРК. – ф. 16, - оп. 465 – д.6224, л. 14 –15.]

Згідно з пропозиціями Комісії філії університету св. Володимира урочисте відкриття Кримської філії відбулось у Києві 10 травня 1918 року, а саме – його медичного факультету. Кримська філія була відкрита Радою Київського університету св. Володимира. Перед студентами виступив з доповіддю ректор Київського університету Е.В. Спекторський. Він привітав студентів з відкриттям нового джерела вищої освіти [Маркевич А.И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета // Известия Таврического университета. - Симферополь , 1919. – кн.1.- стр.17.]

Однак і у Ялті 11 травня 1918 року було організовано Радою Київського університету св. Володимира відкриття фізико-математичного та медичного факультетів Кримської філії. Ця подія відбулася з певною урочистістю. З привітаннями виступили професор Юр’євського університету, директор Нікітського ботанічного саду М. І. Кузнєцов, голова просвітницької комісії Ялтинської міської Думи А. Г. Лонська, різноманітні наукові та суспільні організації. Професором С. І. Метальніковим була прочитана перша лекція з проблеми “Наука та етика ”, професором М. І. Кузнєцовим - “Походження квіток та квіткових рослин ” [Там само].

Заняття студентів проходили і у Києві, і у Ялті. У кінці травня 1918 року у Ялту приїхали професори Київського університету Р.І. Гельвіг, С. М. Богданов, Л. С. Кордиш, які були направлені Радою університету св. Володимира на постійну роботу [там само, л.27]. У червні 1918 р. Р.І. Гельвіг привіз на роботу ще одну групу професорів Київського університету – Ф. Є. Добровольського, С. Є. Кушакевича, Г. М. Малькова, С.О. Кордиша, М. М. Бунге та інших[там само, л.31].

Таким чином, центр вищої кримської освіти зосереджувався у м. Ялта. В Ялті згортувалася високо освічена еліта як професорів Київського університету св. Володимира так і кримських вчених. Серед них видатні вчені Київського університету св. Володимира Д. О. Граве, М. В. Довнар – Запольський, К. Ф. Кесслер, Р. І. Гельвіг, Г. М. Мальков, С. Є. Кушакевич, Ф. Е. Добровольский, С. М. Богданов, С.О. Кордиш, Л. С. Кордиш та інші.

Важливою подією в історії розвитку філії університету св. Володимира стало обрання 28 червня 1918 року декана медичного факультету професора Р. І. Гельвіга на посаду тимчасового ректора Таврійського університету [359] [Известия Таврического университета. – Симферополь, - кн. 2. – с.67-70].

З професорів та доцентів була сформована Рада Таврійського університету. Перше засідання Ради відбулося 28 червня 1918 р. [191] [ДА АРК.-ф.р.21.Опись книг и дел Таврического университета. -л.1]. Про роботу філії влітку 1918 р. доцент А. І. Маркевич пише: “ Лекції та практичні заняття продовжувались: з прискореним темпом проходили і засідання професорів, які розглядали питання як академічного так і господарського характеру, облаштуванню кабінетів, розподілу предметів поміж професорами, заснуванню східного та агрономічного факультетів ”[Маркевич А.И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета. - Симферополь , 1919, - стр.27.]

Але залишалась невирішеною проблема приміщень для Кримської філії. Німецькі окупанти зайняли майже всі приміщення Лівадійського палацу та Масандровські казарми. Лекції проводились у казармах Лівадійської караульної команди. Тому виникло питання про переведення Кримської філії до Сімферополя.

На засіданні губернських земських зборів 2 липня 1918 року професор Р. І. Гельвіг виступив з доповіддю, в якій вказав, що фізико-математичний факультет та 1-й курс медичного факультету відкриті у Ялті та Києві, але університет повинен знаходитись все-таки у центрі Криму і що тимчасово Таврійський університет буде філіальним відділенням Київського університету[Там само, - с. 18].

Губернські земські збори прийняли за доповіддю Р. І. Гельвіга такі важливі рішення:

“1. Таврійський університет засновується у м. Сімферополі як центральному місті Таврійської губернії.

2. Таврійський університет являє собою цілком самостійний вищий науково-навчальний заклад. Філіальний зв’язок його з Київським університетом повинен мати тимчасовий характер, тож цей зв’язок необхідний з боку організації.

3. Положення, які передбачають зв’язок Таврійського університету з Київським, встановлюються Радою Київського університету у погодженні з вже існуючою колегією професорів університету Таврійського.

4. Таврійський університет, який знаходиться у м. Сімферополі, може в інтересах викладання та наукового дослідження, а також в інтересах Таврійської губернії відкривати свої відділення, заклади та факультети і в інших містах губернії.

5. При Таврійському університеті в Сімферополі засновується особливий господарчий орган, Піклувальна Рада, яка разом з правлінням Університету вирішує основні господарські та економічні питання та який має метою сприяти організації закладів Університету та найбільш повному їх процвітанню.

6. Визнати необхідним, щоб до складу Піклувальної Ради входили: а) за посадою – голова Таврійської губернської земської управи та міській голова м. Сімферополя; б) по одному представнику від повітових одиниць губернії.

7. Просити бюджетно-фінансову комісію губернських земських зборів дати свій висновок по постанові губернських земських зборів, яка стосується асигнувань на вищу школу в Таврійській губернії.

8. Висловити подяку колегії професорів Київського університету та ініціативній групі професорів у Ялті за їх енергійну участь у заснуванні університету в Таврійській губернії ”[192]. [Маркевич А.И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета // Известия Таврического университета. - Симферополь , 1919. – кн.1.- с. 18 – 19]

На тому ж засіданні С. С. Крим був обраний постійним членом Піклувальної Ради Таврійського університету [Там само, - с. 19].

30 серпня 1918 року керівництвом Таврійського філіального відділення спільно з Радою університету було розроблено ” Угоду по Таврійському університету ”, яка повинна була регулювати взаємозв’язок між двома вищими навчальними закладами. В “ Угоді ” підкреслювалось, що філія університету у м. Сімферополі складається з історико-філологічного, фізико-математичного, юридичного, медичного та агрономічного факультетів. Київського університет сприяв філії у комплектуванні штатів своїми силами та за рахунок залучення професорів з інших вищих навчальних закладів держави. Вказувалось, що засоби існування Таврійського університету складаються з щорічних асигнувань Кримського крайового уряду, капіталів та майна, яке жертвується університету установами чи приватними особами, доходів від капіталів, майна, продажу видань університету, сплати за навчання та за іспити в екзаменаційних комісіях, за дипломи та свідоцтва[193] [Там само. с. 20]

Таким чином, 30 серпня 1918 року з узгодження Київського університету Радою Міністрів Кримського Крайового Уряду М. А. Сулькевича Кримську філію було перетворено у самостійний Таврійський університет з 5 факультетами [Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 465, ед. хр. 1943, л. 91].

Кримської філія перестала відповідати задачам, які ставились при її створенні – стати університетом-здравницею.

7 жовтня 1918 року Рада Таврійського університету прийняла “ Постанову ” про зв’язок з Університетом св. Володимира, яка складалася з 19 пунктів. Передбачалось, що участь Київського університету в організації Таврійського закінчиться з обранням на кафедри професорів. Питання про відкриття нових факультетів могло вирішуватися на спільних засіданнях Ради Таврійського університету та Піклувальної Ради. Навчальні плани, перелік дисциплін та порядок їх проходження, кількість професорів та доцентів на факультетах встановлювала Рада Київського університету. Усі професори та доценти Таврійського університету обирались згідно конкурсу Ради Київського університету та Радою його факультетів. Оголошення про набір давалося у Криму та Києві. Спільною ланкою поміж Таврійським та Київським університетом була комісія професорів Київського університету на чолі з Д. В. Граве [ДААРК. – ф. 16, - оп. 474 – д.102а,- л. 1 – 2 зв.]

Таким чином, саме Київський університет св. Володимира став базою для першого вищого навчального закладу в Криму. Заснування філіалу Київського університету св. Володимира в Криму продемонструвало можливості ідеї розповсюдження наукових знань та освіти, можливості місцевої громадської ініціативи. У підсумку діяльності громадських та наукових кіл у Криму був закладений великий фундамент для подальшого розвитку вищих навчальних закладів.

1. Вернадский В.И. О научной работе в Крыму в 1917-1921 гг. // Петербург: Наука и ее работники. 1921. № 1. С. 3-12.

1. Загородских Ф.С., Зайцев В.Л., Секиринский С.А. Крымский государственный педа­гогический институт им. М.В. Фрунзе (Краткий исторический очерк) // Изв. Крым. пед. ин-та. 1957. № 29. С. 3-18.

3. Знаменский О.Н. Интеллигенция накануне Великого Октября. Л.: Наука, 1988. 351 с.

4. Материалы Таврической научной ассоциации. 1917 // Арх. АН СССР (г. Москва), ф.
689, оп. 3, ед. хр. 4, л. 1-2.

1. Надинский П.Н. Очерки по истории Крыма. Симферополь: Крымиздат, 1951-1957. Т.1, 2.

1. Объяснительная записка к законодательному предложению об учреждении высшего учебного заведения в Таврической губернии // Центр, гос. ист. арх. СССР (г. Ленинград), ф. 733, оп. 156, ед. хр. 688, л.1-7.

1. Письмо Н.М. Крылова к В.А. Стеклову от 25 октября 1917 г. // Арх. АН СССР (г. Ле­нинград), ф. 162, оп. 2, ед. хр. 216, л.1-39.

1. Фонд Университета св. Владимира // Гос. арх. г. Киев, ф. 16, оп. 465, ед. хр. 1929, л. 59.

2. Там же, оп. 469, ед. хр. 238, л. 1.

1. Там же, оп. 465, ед. хр. 1931, л. 40-43.

2. Там же, оп. 465, ед. хр. 433, л. 9, 35.

3. Там же, оп. 465, ед. хр. 1936, л. 1.

4. Там же, оп. 465, ед. хр. 1943, л. 91-92.

5. Френкель "З.Я. Яков Ильич Френкель. Л.: Наука, 1966. 76 с.

6. Фролова Л.А. Владимир Иванович Палладин. М.: Наука, 1986. 176 с.

23