Семб чудес Украині

Новотроїцька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4

Історичне свято

Сценарій – Горбатова Л.Є.,

Мета:

• ознайомити учнів з історичною спадщиною українського народу,

• розширити знання про шедеври архітектурної та паркової культури,

• формувати свідоме ставлення до інформації, вміння її збирати, зберігати та розповсюджувати,

• розвивати полікультурну, самоосвітню, комунікативну та соціальну компетентності,

• виховувати почуття патріотизму та гордості за приналежність до українського народу.

Обладнання: мультимедійний проектор, звукова апаратура, аудіо та відео фрагменти, екран, гиря, свічка, мішечки з зерном, землею, іграшкові козеня, вівця, макети лоції, свитку.

Хід свята:

(на екрані назва свята з емблемою, музичний фон та відеоряд до пісні «Україна»

https://www.youtube.com/watch?v=l8He_-AQ4ps)

Ведучій 1: Київ... Русь… Україна… Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець. Вони виражають духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Оглядаючи з висоти пташиного польоту рідну землю, захоплюєшся її красою та величчю. Яка широчінь! На заході постають зелені Карпатські гори, не півдні золотиться море пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси. І все це наша Батьківщина – Україна!

Ведучій 2: Так, Україна… Обважніла плодами масного чорнозему й праці невсипущих хліборобських рук. Ярки й переярки, ліски й переліски, улоговини й степи, хутори й села – арена минулих кривавих боїв за ці родючі землі, арена тяжкої праці багатьох поколінь. Колишнє дике поле, а тепер неозорі степи – засіяні й зжаті. Чудесні мармурові храми, розкішні скляні палаци й казкові сади з водограями та повітряними містками.

Ведучій 3: Україно, ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік…

Спробуємо збагнути велич нашої країни, поринемо в світ чудес, що склали наші співвітчизники. І так вирушаємо у подорож…

(на екрані відео фрагмент та презентація «Успенська Києво-Печерська Лавра»

www.docme.ru/doc/264921/Киево-печерська_лавра )

Учень 1: Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р. Києво-Печерська обитель була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софійським собором внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 р. Монастирське життя зосереджене в Нижній лаврі. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів.

Учень 2: Обитель засновано 1051 р., за князя Ярослава Володимировича, ченцем Антонієм, як печерний монастир. Один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Києво-Печерська лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті минулих літ»), Нікон, Сильвестр. У XIII ст. було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело з історії Києва.У XVIII ст. Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 тис. кріпаків, 2 паперові фабрики, 11 цегляних і 6 скляних заводів, більше 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінних заводи.

Учень 3: Були й роки забуття та руйнування, але з 1988 р. чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:Верхня лавра, Ближні печери, Дальні печери, Гостинний двір.

Учень 4: На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної - генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. У Спаса на Брестові церкви - засновник Москви Юрій Долгорукий.У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

(аудіо запис святкового дзвону www.docme.ru/doc/264923/звон )

(на екрані відео фрагмент та презентація «Кам’янець»

www.docme.ru/doc/264922/Каменець-Подільський)

Учень 5: Національний істо́рико-архітекту́рний заповідник «Кам’янець» (скорочено — НІАЗ «Кам’янець») розташований в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області. Це старовинні стіни та земляні вали з усіма старовинними фортечними спорудами, Руською та Польською брамами, вежею Стефана Баторія. До проголошення фортеці заповідником місто зазнало непоправних утрат: ще до війни було стерто з лиця землі низку прекрасних храмів: Вірменський Миколаївський, Іоанно-Предтеченський, Казанський, Троїцький у Старому місті, Олександра Невського — на Новому плані.

Учень 6: Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс. Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.До нашого часу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа призначена для спостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному і насолодитися оспіваним українським краєвидом!Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.

Учень 7: Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам'яних скель височать башти фортеці. Одинадцять башт входять до складу, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, у Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню. А найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк,український народний герой, захисник бідних і знедолених, що сам народився у сім'ї кріпака.За 23 рокиборотьби Кармелюк з повстанцями здійснили більше 1000 нападів на поміщиків. Всього ж протягом діяльності Кармалюка на його боці воювали близько 20 тисяч борців за свободу і справедливість.

Учень 8: За допомогою зрадника Кармалюка вислідили у селі Коріченци Шляхові і, в ніч на 10 жовтня 1835 року, він був убитий шляхтичем Рудковським. Його вважали чаклуном. Народна поголоска запевняє, що вбито Устима було ґудзиком, бо звичайна куля не бере характерника. Тіло вбитого Кармалюка кілька днів возили по селах. Цар Микола I викликав вбивцю Кармалюка до Петербурга, особисто розмовляв з ним і нагородив діамантовим перснем.За легендою в Кармелюковій баштій досі живе Сокіл. Це душа Кармелюка перевтілилася в гордого та вольнолюбивого птаха.

Учень 9: Площа заповідника становить 121 га. Це передусім Старе місто, затиснене в петлі річки Смотрич, а також прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, комплекс Старого й Нового замків.За довідкою в місті 175 будівель – це пам'ятки архітектури. За цим показником Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва та Львова).

(на екрані відео фрагмент та презентація «Херсонес Таврійський»

www.docme.ru/doc/264920/херсонес_таврійський)

Учень10: Херсоне́сТаврі́йський (дав.-гр. значить «півострів»), за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКОХерсонес Таврійський був включений у список світової спадщини ЮНЕСКО. Херсонес Таврійський був заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія.

(Інсценізація: костюми – тоги, реквізит)

1-й: Ой, горе мені, горе мені… Тиран Пісістрат зовсім сором втратив, каже, що не господар я вже на своїй землі, а в мене ж семеро по лавках, кожен день їсти просять… Ще й рік на оливи видався неврожайний, раніше хоча б з винограду прибуток був, так тепер новий господар буде з мого винограду врожаї збирати! А вільної землі в гористій Греції обмаль. Ой, горе мені! Доведеться шукати долі в чужих краях. Це єдиний порятунок для моєї родини від бідності та голоду. Все! Вирішено! Їду! Хто зі мною?

2-й: Я поїду! Вже й землиці рідної зачерпнув – буде нам на новому місці за оберіг!

3-й: Я поїду! Ось і насіння зібрав – буде на новому місці добрий врожай!

4-й: Я поїду! А вогник від батьківського багаття зігріє нас та врятує від хижих звірів на чужині.

5-й: Я поїду! І вівцю із собою візьму.

6-й: А я баранця візьму.

7-й: Я теж! Ось і козенятко зі мною.

8-й: Браття! Піфія наврочила нам сприятливий шлях! Рушаймо швидше в дорогу! І тепер могутній Посейдон вирішуватиме нашу долю! Допоможіть нам, Боги!

1-й: А в мене і лоція є! Нарешті стала у пригоді! З неї дізнався я, що є дві потужні течії у Чорному морі – верхня та нижня. Верхня гальмує хід корабля, а нижня – навпаки – підганяє. Нею й підемо!

(відпливають зі сцени)

Учень 11: Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV–II ст. до н. е. Він був демократичною державою, карбував власну монету. Основою його економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами.

(Інсценізація: виходять на сцену)

1-й: Ну, ось ми і припливли! Присягнемо новій Батьківщині!

Присягаюся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою, богами й богинями олімпійськими та героями. Я буду дбати про безпеку та свободу держави та громадян і не зраджу Херсонеса, Кіркінітіди, Прекрасної Гавані та інших укріплених міст, якими володіють херсонесити, і не віддам нічого нікому – ні греку, ні варвару, а буду берегти все для херсонеського народу.

Разом: Присягаюся!

( йдуть зі сцени під рухи «Сертакі»)

Учень 12: Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. При розкопах виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками й іншим устаткуваннями, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі; понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 осіб) тощо. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем.Серед них елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці.На території Херсонесу міститься Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник.

Учень 13: Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". Територія досліджується археологами уже 170 років. За цей час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є унікальні предмети – присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис.експонатів.

Софіївка – парк (кінофрагмент з музичним та звуковим супроводом

http://rutube.ru/video/067eb5b463d68f536a082d4355c72d25/)

(на екрані відео фрагмент та презентація «Хотинська фортеця»

www.docme.ru/doc/264919/Хотинська_фортеця)

Учень 14: Хотинська фортеця— фортеця 13–18 століття у місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям, і Придунав'ям.

Учень 15: Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної притоки. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася.

Учень 16: Наприкінці 11 століття Хотин належав до Теребовлянського князівства. У 1140-х роках він перейшов до Галицкого, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.У 1250–1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. Хотин багато разів переходів з рук до рук і весь час перебудовувався:молдавський володар воєвода Стефан III Великий значно розширив межі фортеці:було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур шириною 5-6 і висотою 40 метрів, п'ять башт, рівень двору фортеці піднімають на 10 метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Саме так виглядає Хотинська фортеця сьогодні, крім брами з дерев'яними мостами, зведеними на початку 18 століття турками. Хотинська фортеця – форпост усіх русько-турецьких війн.

Учень 17: Так описав тоді місто саксонський принц Фрідріх Заальфельдский. Хотинська фортеця вформі чотирьохкутника, 1800 на 730, має четверо воріт. Ворота називались: Водяні, Стамбульські, Бендерські і Корохові. В середині замку знаходяться палац, мечеть, турецька баня, багато магазинів і 40 різних будинків, в яких могло би розміститись 800 чоловік. Місто розташоване вище фортеці і оточене грабовим палісадом до самої фортеці. Одне передмістя називалось Константинополь, а інше, біля воріт, які виходили на дорогу до Окопів, називалося Румля. Між двома передмістями був сад Осман, малий струмок, який стікав в Дністер, ділив місто і фортецю на дві частини.

Учень 15: Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги та знімати фільми.Стіни твердині над Дністром можна побачити у багатьох кінострічках Давайте перевіримо, чи знаєте літературу середньовіччя?Назвіть твір та автора за мотивами якого знято кінокартину

(відео вікторина: ролики з художніх, телевізійних фільмів

№ 1 http://youtu.be/vZadDbR-bvk

№ 2 http://youtu.be/P0lxhG0hVXU

№ 3 http://youtu.be/DCJh0ZVrlg0

№ 4 http://youtu.be/k-c35ifopVk)

«Захар Беркут» Івана Франка,

«Балада про доблесного лицаря Айвенго» Уільям Скотт,

«Д'Артаньян та три мушкетери» Олександр Дюма,

«Тарас Бульба» Микола Гоголь.

(на екрані відео фрагмент та презентація «Хортиця»http://youtu.be/xsv9Bq3IP1o)

(пісня «Козацькому роду нема переводу» у виконанні хору п’ятикласників)

Учень 18: Хо́ртиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя, нижче Дніпрогесу. Унікальний природний та історичний комплекс. На північній стороні острова був останній дніпровський поріг.Хортиця витягнута із північого-заходу на південний-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га.Острівскладають граніти і гнейси, яким близько 2 мільярдів років. Саме вони здіймаються у вигляді скель і мають свої імена, історія яких тісно пов’язана із періодом козаччини. Зокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня Голова.Балки та урочища, які помережили степові схили, теж ведуть свій іменний родовід од запорожців: Наумова, Костіна, Шанцева, Громушина, Музичина, Велика Молодняга, Корнієва, Ганнівка, Крутенька, Зміївка, Похмурий Яр...

Учень 19: Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького «орт», «орта», що означає «середній» (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від «хорт» — «пес», від давньослов'янського бога Хорса.В різних працях Хортиця носить назву острів Святого Григорія та острів Святого Георгія.У руських літописах острів називається Хортичем, Кортицьким, Городецьким, Ортинським, Інтрським островом. Вперше назва Хортичий острів згадана у зв'язку з походом князя Святослава Ізяславича проти половців 1103 року.

Учень 20: Ще на початку ХХ століття на Хортиці було 129 курганів, проте до наших днів уціліло лише близько двох десятків. Кургани розташовувалися кількома групами на узбіччі так званого Скіфського шляху, що колись проходив уздовж Хортиці її серединною, підвищеною частиною.Зараз комплекс склали одинадцять курганів – "живих", реконструйованих та стилізованих. На курганах установлено стародавні скульптури, людиноподібні стели і просто стели доби бронзи.

Учень 21: Завдяки стратегічному розташуванню Хортиця мала багате історичне минуле. Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків.За легендою, 972 року біля Дніпрових порогів загинув у боротьбі з печенігами князь Святослав Ігоревич, повертаючись із походу на Константинополь.У 15 сторіччі Хортиця стала центром формування протидії Польщі з боку козаків. Козаки будували тут, як і на інших островах, «засіки». Саме на Малій Хортиці у 1550-х pp. князь Дмитро Вишневецький-Байда збудував фортецю.

Учень 22: У 16 – 17 ст. з короткими перервами на Хортиці перебувала залога реєстрових козаків; звідти починали повстанські походи Тарас Федорович — Трясило (1630), Іван Сулима (1635). Богдан Хмельницький 1648 розгромив на Хортиці польську залогу.У 1660—1670-х pp. Хортиця була військовою базою Івана Сірка.У 1736 році на Хортиці була заснована Запорозька верф, і для її захисту побудовані фортеця та ретраншемент. Декілька десятків чайок верфи затонуло біля острова.До зруйнування Січі (1775) Хортиця належала до володінь Запорізької Січі. Під час російсько-турецької війни 1735–1739 рр. на Хортиці збудовано укріплення, залишки яких збереглися.

Учень 23: Улітку 1843 року 29-річний Шевченко подорожував по Україні, відвідав Олександрівськ, побував на Хортиці. У травні 2005 року, з допомогою краєзнавців, визначено маршрут, яким ходив по Хортиці поет, і оздоблено його сімома гранітними брилами. На брилах висічені рядки із творів Великого Кобзаря, де згадується Хортиця і Великий Луг Запорозький.

Є нагода перевірити вашу козацьку звитягу. Нумо, міцні хлопці, кому підкориться вага нашої гирі? Хто отримає звання сильнішого козака школи?

(змагання з підняття гирі)

(на екрані відео фрагмент та презентація «Софійський собор»

http://youtu.be/VDT-RVqJZdU)

Учень 24: Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський Собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису 11—18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі, найстаріша споруда Києва. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.Міститься на території Софійського монастиря, є складовою Національного заповідника «Софія Київська».

Учень 25: У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 роком.Засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Володимировича (Мудрого). Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира.Грандіозні розміри та надзвичайно ускладнена структура собору, інтер'єр Софії відтворює середньовічну модель Всесвіту, зовнішній вигляд — образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.За багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти, перебудови.

Учень 26: Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами, що утворюють ступінчастий пірамідальний силует, оточений з трьох боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси. Хрестильня, вбудована у західну галерею, належить до середини XII ст.Стіни викладені з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту, ряди яких розділені рядами пласкої цегли — плінфи. Мурування виконували на рожевому вапняно-цем'янковому розчині. Первісно собор не був зовні потинькований і побілений.

Учень 27: Митрополити Петро Могила, Варлаам Ясинський (при матеріальній допомозі гетьмана Івана Мазепи): ремонтували, реконструювали та добудовували собор, саме тому в архітектурі його знаходимо риси українського бароко. За часів радянської влади всі служіння в соборі були заборонені. Собор розграбовано: всі золоті та срібні речі (царські ворота, ікони, срібні кадила, свічники, церковні ризи, книги) забрано, позолочені іконостаси розібрано, золото здерто, решту - спалено. У 1943році гітлерівцідограбували музейні експонати: частину дорогих ікон, фотоархівів вивезли до Німеччини.1950-ті рр. у соборі провели реставрацію, під час якої виявили та відкрили фрески 11 століття (фрагментарно, там, де вони збереглися), відновили фрески 18 століття.

Учень 28: 1990 - ансамбль Софійського монастиря занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк 11 сторіччя, що збереглися в одній церкві.Біля кожної мозаїчної композиції є написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет. Імена мозаїстів невідомі. Однак художні особливості окремих зображень і способи укладання смальти дають можливість визначити склад бригади майстрів у кількості восьми чоловік (не рахуючи підмайстрів).

Учень 29: Особливу цінність становлять мозаїки ХІ ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар; зображені основні персонажі християнського віровчення. Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти – розміщеної в центральній апсиді — фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів в вишину. Унікальність: виконане на внутрішній поверхні куполу Собору, з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.Усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні, але переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.Кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. Всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. Наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.

Учень 30: Фрески, що збереглися в Софійському соборі, датуються ХІ століттям — вони були виконані під час будівництва собору. В XIX столітті, під час реконструкції собору, фрески були поновлені олійними фарбами, які, як правило, повторювали контури старих зображень. Розпис головного храму держави повинен був показати велич Русі, її міжнародне визнання, роль київського князівського дому в політичному житті Європи. На трьох стінах центрального нефу, напроти головного вівтаря, було написано княжий сімейний портрет засновника собору. На жаль, до нашого часу від цієї фрескової композиції уціліли лише постаті дітей князя на південній і частково на північній стінах.

Учень 31: Значне місце в розписах собору займають орнаменти: вони обрамовують віконні та дверні прорізи, підкреслюють лінії арок і склепінь, збігають пілонами й стовпами, панеллю проходять понад підлогою.На стінах Софійського Собору досі залишилися написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору.Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. На сьогодні виявлено понад 7000 графіті ХІ – початку XVIII ст. Деякі графіті Софії Київської виконані не кирилицею, а глаголицею.Графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі — зокрема, збереглися записи про смерть Ярослава Володимировича (Мудрого), автограф Володимира Мономаха,

Учень 32: Софія Київська з давніх часів слугувала усипальницею князів і вищого духовенства. Некрополь Св. Софії, що містив десятки поховань як у соборі, так і на його подвір'ї, є найдавнішим і охоплює найдовший за часом існування період в історії України (1054–1995). Більшість імен тих, хто похований у Софійському некрополі, невідома, однак ідентифіковані поховання свідчать про те, що тут знайшли притулок видатні діячі національної історії, серед них: саркофаг Ярослава Мудрого та саркофаг Володимира Мономаха.

Учень 24: Хочу перевірити, чи уважними ви були? Прошу відповідати на питання вікторини за піднятої руки. Починаймо:

1. На чию честь названо Собор?

(Софія – богиня мудрості, покровителька Києва)

2. Коли постав Софійський собор у Києві?

(1037 року)

3. Хто сприяв будівництву храму?

(Ярослав Мудрий)

4. Що діяло при Софійському соборі за часів Ярослава Мудрого?

(бібліотека, школа, книгописна майстерня)

5. Що таке фреска?

(розпис по сирій штукатурці)

6. Що складають зі смальти?

(мозаїку)

7. Які ще розписи прикрашають собор Софії Київської?

(орнаменти, графіті)

8. Що зображено на центральному куполі собору?

(Оранта)

9. Хто така Оранта?

(фігура Святої Діви Марії, заступниця, берегиня)

Підведіть, будь ласка, руки ті, хто вже відвідав хоча б одне з історико-архітектурних чудес України. Дякую.

Ведуча: Бажаємо вам здійснення ваших мрій. Сподіваємося, що серед них з’явилася й мрія відвідати 7 чудес України.

(звучить пісня «Україна» у виконанні учениць 8 класу)

Свято підготували:

ідея, оформлення, сценарій – Горбатова Л.Є.,

інсценізація – Барановська Т.С.,

презентації, відеоролики,

технічне забезпечення – Грішко О.В., учні 10, 11 класів,

пісенний супровід – Брусенко Н.М., учні 5, 8 класів